Спецможливості
Технології

Коли цвітуть сади

04.05.2011
1021
Коли цвітуть сади  фото, ілюстрація

В Україні значної шкоди плодовим деревам у фази розпукування пуп'янка - рожевого пуп'янка - цвітіння завдають близько 60 шкідливих видів із числа членистоногих і збудників хвороб (О.С. Матвієвський  і інші, 1990).

В Україні значної шкоди плодовим деревам у фази розпукування пуп'янка - рожевого пуп'янка - цвітіння завдають близько 60 шкідливих видів із числа членистоногих і збудників хвороб (О.С. Матвієвський  і інші, 1990).

Результати наших досліджень 1994-2010 рр. у дослідному господарстві Інституту помології ім. Л.П.Симиренка НААН України, навчально-дослідній станції Уманського національного університету садівництва та садівничих господарствах Вінницької, Київської та Чернівецької областей свідчать, що пуп'янками, пиляками, маточками і пелюстками квіток живляться плодові довгоносики (брунькоїд, або сірий бруньковий довгоносик, яблуневий квіткоїд) і трубковерти (казарка, букарка), гусениці листовійок і совок, кільчастого шовкопряда, білана жилкуватого і личинки мінуючих молей. Великої шкоди насадженням завдають личинки розанової цикадки, грушевої і яблуневої мідяниць (листоблішок), попелиць і плодових пильщиків (трачів). Останні два роки в садах Вінницької області спостерігається пошкодження пиляків у квітках яблуні ріпаковим квіткоїдом, що пов'язано, вочевидь, із зменшенням площ посівів ріпаку за рахунок їхнього підмерзання в 2008-2010 рр. поблизу багаторічних насаджень, а відповідно, й живильної бази цього шкідника.
Квітки пошкоджують також жуки: західного і східного травневих хрущів, бронзівки золотистої та оленки волохатої (Epicometes hirta Poda).
   Оленка волохата є найчисельнішим і найшкідливішим видом у насадженнях плодових, ягідних культур і винограду східних і центральних областей України, особливо останні десять років.
З огляду на це на особливостях розвитку цього виду і заходах захисту від нього варто зупинитися детальніше. Раніше вважалося, що цей фітофаг завдає шкоди садам саме степової зони, хоч і зустрічався він по всій території України. Спалах чисельності цього шкідника, як і багатьох інших представників ряду жуків (Coleoptera), можна пояснити теорією циклічності динаміки популяції (K.Hannes, 1981; I.Bazai, 1986; Є.М. Белецький, С.О. Трибель, В.П. Федоренко, 1998), що пов'язано з ритмом попадання на земну поверхню енергії сонця, яка визначає добову, сезонну і багаторічну зміну всього фізичного середовища, в тому числі і чисельність комах.
Крім того, це пов'язано і з впливом інших чинників, що стали основою наших наукових досліджень, які проводили науковці і спеціалісти згаданих вище установ і господарств упродовж 2000-2010 років.
   Результати досліджень свідчать, що жуки оленки волохатої зимують у грунті на глибині 15-40 см. За середньодобової плюсової температури повітря 14,1°С і вище та середньої вологості повітря 62,7-85,9% відбувався вихід жуків із грунту (початок льоту шкідника), що спостерігалося наприкінці третьої декади квітня під час цвітіння трав'янистих рослин: кульбаби лікарської, підбілу звичайного, барвінку малого, барвінку трав'янистого та чорної смородини. Жуки літали в теплі сонячні дні. Заселення насаджень плодових культур розпочиналося з фази рожевого пуп'янка і тривало впродовж цвітіння дерев. Згодом цей шкідник активно заселяв і пошкоджував плантації суниці.
Нами не було відзначено особливої переваги певних рослин у харчовій базі цього шкідника: пошкодження квіток дерев і трав'янистих рослин, які росли в саду, відбувалося інтенсивно і становило 95,2-99,9 і 90,4-98,9%, відповідно. Жуки почасти пошкоджували молоде листя.
Увечері (після 20-ї години і пізніше) та в прохолодні ночі жуки ховалися в грунт на глибину 0,5-1,5 сантиметра.
По закінченні цвітіння плодових насаджень оленка перелітає на злакові рослини, що ростуть у саду, рухаючись  його периметром, і далі заселяє навколишню територію. Перевага надавалася таким видам злакових рослин: пирій повзучий (74,2%), вівсюг (10,2%), мишій зелений (5,1%), мишій сизий (3,2%), інші (7,3%). Літ поодиноких жуків спостерігався до половини серпня, а масовий тривав до половини червня.
У цих місцях відбувалося відкладання яєць у грунт, яке тривало з першої декади й до кінця червня. Основну масу яєць, відкладену оленкою волохатою, було сконцентровано на відстані 0-250 м від садів (у разі, коли поблизу насаджень були незорані поля, де впродовж останніх років не проводили обробіток грунту, або по периметру доріг поблизу насаджень і навіть у саду, де агротехнічного обробітку не було).
Личинки жили в грунті до кінця серпня - початку вересня і живилися рослинними рештками. Заляльковування розпочиналося з кінця серпня і тривало до половини вересня. Через 13-25 днів з'являлися молоді жуки, що залишалися зимувати в грунті до весни наступного року.
Отже, одним із вагомих чинників збільшення чисельності цього небезпечного виду на території України останнім часом, а відповідно, і його шкідливості, є вплив безпосередньо людини, а саме: збільшення площ незораних земель із бур'янами, насамперед злаковими видами, особливо поблизу багаторічних насаджень, розширення харчової бази жуків оленки волохатої під час цвітіння (дикорослі трав'янисті види, а потім - і плодові рослини) та личинок шкідника в другій половині вегетації.
З огляду на те, що квітки трав'янистих і плодових рослин є джерелом нектару для бджіл, джмелів та інших корисних видів, застосування багатьох відомих інсектицидів саме у фази рожевого пуп'янка - цвітіння є неможливим.
На особливу увагу заслуговує препарат Каліпсо 480 SC, к.с., який є системним інсектицидом, нова діюча речовина якого (тіаклоприд) має контактну і кишкову дії. Завдяки особливому механізму дії, препарат можна використовувати в різні фази вегетації рослин, і він є цілком безпечним для бджіл і ентомофагів. Його включено до чинного національного "Переліку пестицидів і агрохімікатів..." (Київ, 2010 р.), він є єдиним інсектицидом, який можна використовувати в Україні під час цвітіння в промислових багаторічних насадженнях.
Упродовж тривалого часу (25-30 днів), від початку розпукування пуп'янків і до закінчення цвітіння плодових дерев, цей препарат із нормою витрати 0,25 л/га знищував багатьох шкідників саду. Ефективність дії препарату Каліпсо 480 SC, к.с., проти листовійок, попелиць, мідяниць (листоблішок), розанової цикадки сягала 100%. Пошкодження пуп'янків квіток дерев яблуневим квіткоїдом не перевищувало 0,3-1,0%, оленкою волохатою - 1,1-1,9%, західним травневим хрущем - 1,5-2,2%, пошкодження плодів яблуневим і грушевим плодовими трачами становило 0,8-1,3 і 0,4-1,0%, відповідно.
Останнім часом у фазі цвітіння спостерігається дощова прохолодна погода (за 10-12 днів випадає від однієї до півторамісячної норми опадів, особливо в західному регіоні України). Тому саме в період цвітіння слід провести обприскування насаджень для запобігання ураження листкової поверхні паршею, застосовуючи препарати Терсел, в.г. (2,5 кг/га), або Флінт Стар 520 SC, к.с. (0,5 л/га), що мають профілактичну, лікувальну, викорінювальну дії, істотну системну та високу трансламінарну активність (за потрапляння на верхній бік листкової пластинки вони проникають і на нижній бік листка). Для вищої ефективності застосування їх слід обов'язково внести в попередньому обприскуванні насаджень (у фазі рожевого пуп'янка). Слід додати, що препарат Терсел, в.г. (2,5 кг/га), крім високої ефективності застосування проти збудника парші, доволі ефективно стримує розвиток збудника борошнистої роси.
Чудові результати саме у фазі цвітіння проти збудника парші має застосування фунгіциду з класу триазолів - Скор 250 ЕС, к.е. (0,25 л/га). Цей препарат має надзвичайно сильну лікувальну (п'ять діб) та профілактичну дії (вісім-десять днів) і швидко (впродовж 30 хв) проникає в рослину та проявляє біологічну активність, пригнічуючи біосинтез ергостиролів у мембранах клітин патогену завдяки втручанню в процеси деметилування. Для зниження шкідливої дії збудника борошнистої роси до препарату Скор 250 ЕС, к.е. (0,25 л/га), слід додавати Топаз 100 EC, к.е. (0,35 л/га). У цей самий період ефективним проти збудників борошнистої роси та парші є застосування препарату Натіво, 75% в.г. (0,35 кг/га), який містить діючі речовини: трифлоксистробін із класу стробілуринів із мезостемним механізмом дії, і тебуконазол із класу триазолів із системним механізмом дії.
За відсутності проведення обприскування згаданими вище фунгіцидами саме у фазі цвітіння листковий апарат (на контролі) уражувався до 75% збудником парші (що, відповідно, негативно впливало на нагромадження значної кількості пластичних речовин у бруньках і плодових формуваннях) і спостерігалося масове ураження (до 90%) молодого листя та квіток борошнистою росою (що істотно впливало на зниження врожайності й товарності майбутнього врожаю).
 Під час цвітіння кісточкових відбувається ураження збудником моніліального опіку. Спори, потрапляючи на пиляки або приймочку маточки, проростають, і гіфи гриба поширюються у зав'язь, а потім - у тканини кори плодової гілочки. Уражені суцвіття й розетки листків, що дотикаються до них, раптово буріють, в'януть, але не обпадають. Із часом, мірою поширення гриба в тканинах кори, всихають дедалі нові ділянки уражених гілок, листя на них в'яне та обпадає. З багатьох місць на гілках витікає камедь. Надзвичайно ефективним проти моніліального опіку кісточкових (вишня, абрикос, слива, алича, черешня), кокомікозу і побуріння листя (вишня, черешня) та борошнистої роси (персик, абрикос) є препарат Сігнум, в.г., який безпечний для бджіл, корисних комах і довкілля. Першу обробку препаратом проводять у середині фази цвітіння, а другу - через десять днів нормою витрати 1,25 кг/га. Комбінація двох діючих речовин із різними механізмами дії запобігає проростанню спор, росту міцелію та споруляції патогенів.
   Важливим заходом для отримання високоврожайної стандартної продукції у насадженнях плодових культур є ефективний їхній захист від впливу низьких температур (приморозків) саме у фази розпукування пуп'янків - цвітіння. Для цього використовують препарат Атонік Плюс, в.р., який є високоефективним засобом для подолання стресових явищ у рослин після тимчасових знижень температури повітря способом обприскування нормою витрати 0,2 л/га. Обприскування проводять за одну-дві доби (не пізніше 12 годин) до настання прогнозованого зниження температури повітря під час розпукування пуп'янків - цвітіння та повторно - через три-чотири доби після заморозків.
Варто ще раз звернути увагу садівників на регулятор росту Регаліс, в.г. Його застосовують у період вегетації способом одноразової обробки (закінчення фази цвітіння - початок росту однолітнього приросту (однорічних пагонів), довжина якого становить 2-5 см) нормою витрати 2,5 кг/га чи способом дворазової обробки (закінчення фази цвітіння - початок росту однолітнього приросту (однорічних пагонів), довжина якого становить 2-5 см), нормою витрати 1,25 кг/га та через три-шість тижнів після попереднього обприскування (друга хвиля приросту однорічних пагонів) - нормою витрати 1,25 кг/га. Крім того, він є одним із небагатьох препаратів, що ефективно знижує ураження плодових культур бактеріальним опіком.
Обов'язковим у технології вирощування плодової продукції для поліпшення цвітіння є позакореневе підживлення добривами. Так, у фазі розпукування пуп'янків слід вносити Вуксал Борон (2,0 л/га).
 Важливим заходом саме в цей період вегетації плодових культур є захист рослин від бур'янів. Наприкінці цвітіння у промислових насадженнях плодових культур (віком п'ять років і більше) проти злакових і дводольних бур'янів ефективним є спосіб спрямованого обприскування вегетуючих бур'янів у пристовбурових смугах (за висоти рослин не вище 10-15 cм) препаратами з групи гліфосатів, а саме: Ураган Форте 500 SL, в.р.к. (2,0-4,0 л/га), Гліфоган 480, в.р. (проти однорічних злакових і дводольних бур'янів - 2,0-4,0 л/га та проти багаторічних злакових і дводольних бур'янів - 4,0-8,0 л/га). Проти однорічних і багаторічних злакових бур'янів застосовують препарат Агіл 100, к.е. (0,6-1,2 л/га).
 Новинкою сезону є гербіцид Зумер, к.с. (гліфосат + оксифлуорфен) для застосування в яблуневих садах проти однорічних злакових і дводольних бур'янів нормою витрати 2,0-2,5 л/га та проти багаторічних злакових і дводольних бур'янів - нормою витрати 2,5-3,0 л на гектар.  У молодих садах (до п'яти років) і розсадниках проти злакових та широколистих, однорічних і багаторічних бур'янів, кореневих і пасинкових пагонів потрібно вносити тільки препарат Баста, в.р. (3,0 л/га).
Норма витрати робочого розчину гербіцидів у садах становить 200-250 л на гектар.
   Отже, застосування згаданих вище препаратів проти комплексу шкідливих видів із числа членистоногих, проти збудників хвороб і бур'янів та для уникнення стресу рослин від знижених температур (приморозків), а також використання регуляторів росту рослин є потрібним заходом захисту багаторічних насаджень саме в цей період вегетації плодових культур.

Ю. Яновський,
д-р с.-г. наук, професор,
завідувач кафедри захисту і карантину рослин Уманського національного університету садівництва

Інтерв'ю
Ірина Кухтіна
Про необхідність об’єднання виробників ягід, левова частка яких в Україні вирощується одноосібниками й домогосподарствами, говорять уже давно. Минулого року така асоціація – «Ягідництво України» - була зареєстрована. Редакція вирішила... Подробнее
Наталія Гордійчук, засновниця компанії "Агрітема"
"Агріте­ма" своїми біорішен­ня­ми кар­ди­наль­но змінює підхід до зем­ле­роб­ст­ва. Про біоінно­вації, які по­над 10 років компанія на­дає аг­раріям, розповідає засновниця — Наталія Гордійчук.

1
0