Є, буде — і знаємо, де взяти

Із досвіду роботи племзаводу ТОВ “Ряснянське” Краснопільського району Сумської області з ефективного розвитку свинарства

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ряснянське” створено 2000 року на базі колишнього КСП ім. Леніна з центральною садибою у с. Рясне Краснопільського району Сумської області. Господарство орендує 3216 га угідь. У їхній структурі рілля займає 3186 га, або 99,1%, та пасовища — 30 га, або 0,9%. Зрошуваних та осушених земель немає.
У рослинництві підприємство спеціалізується на вирощуванні зернових і зернобобових культур, цукрових буряків, соняшнику, сої та на кормовиробництві; у тваринництві — на племінному свинарстві й товарному молочному скотарстві.
Виробництво свинини й вирощування племінного молодняку організовано на одній виробничій ділянці: свиновідгодівельному комплексі в с. Рясне, де на початок вересня 2007 р. утримували 6828 голів свиней, з них 550 — основних свиноматок.
Виробнича база на свинокомплексі складається з 12 приміщень, серед них: три свинарники для дорощування поросят з двох до чотирьох місяців, чотири свинарники-маточники на 440 станкомісць, два свинарники для холостих і супоросних свиноматок, одне приміщення для утримання кнурів з пунктом штучного осіменіння свиней та два свинарники-відгодівельники.
Це підприємство — одне з найбільших спеціалізованих підприємств із виробництва свинини не тільки в районі, а й у Сумській області. Тут упроваджено промислову технологію відтворення стада, вирощування та відгодівлі свинопоголів’я. За 2006 рік господарство реалізувало 980 т свиней живою масою, яка на 376 т ( 62% ) більша, ніж була 2005 року.
Зазвичай тут виробляють у середньому близько 4,6 тис. т зерна (з кукурудзою ); 3,1 тис. т цукрових буряків; понад 150 т насіння соняшнику; 87 т сої; близько 1000 т молока та реалізують на забій 805 т худоби всіх видів у живій масі, в тому числі 722 т свиней, або 90 відсотків.
У 2004–2006 роках сільгосппідприємство значно збільшило виробництво та продаж свинини. Якщо в 2004 році було реалізовано на забій 582 т свиней у живій масі, то 2005 року, відповідно, — 604, а 2006 — 980 т, що на 398 т, або на 68,4%, більше, ніж 2004 року.
 На підприємстві працює близько 250 осіб, у тому числі в тваринництві, — 167, із них на виробництві свинини — 42 людини.
Підприємство працює рентабельно. За 2006 рік тільки від реалізації свиней у живій масі, включаючи продаж племінного молодняку свиней, виручили 8,5 млн грн, отримали 2784 тис. грн чистого прибутку. Рентабельність свинини — 49%, а останні три роки вона становила в середньому 54,2 відсотка.
Темпи інтенсифікації свинарства характеризуються показниками, наведеними в таблиці.
Інтенсифікацію галузі свинарства здійснено завдяки міцній та сталій кормовій базі (в середньому тут одержують 40–42 ц к. о. з 1 га сіяних кормових культур). Практично всі складові раціону годівлі свиней, тобто 100% концентрованих кормів, виробляють у господарстві, а основні компоненти для приготування білково-вітамінних добавок та преміксів закуповують на київському ЗАТ “Макрохім”.
Для годівлі свиней у власному комбікормовому цеху, який запущено в дію в II півріччі 2006 року, виготовляють комбікорми за п’ятьма рецептами для різних статевовікових груп свиней, що становлять 91% у структурі раціонів. У господарстві дають перевагу концентратному типу годівлі свиней сухими комбікормами для відгодівельного поголів’я, а решту поголів’я (дво- чотиримісячні поросята, ремонтний молодняк, свиноматки та кнури) годують вологими кормовими сумішами (комбікорм + вода). У літній період до основного раціону додають зелену масу люцерни та конюшини, а в зимовий холостим і супоросним свиноматкам — сінну січку з бобових культур.
 Рецепти комбікормів для різних статевовікових груп свиней складають фахівці господарства на базі досвіду передових сільгосппідприємств з різних регіонів України.
Раціони годівлі збалансовані практично за всіма поживними речовинами, обмінною енергією, сирим протеїном, сирою клітковиною, амінокислотами, мікро- і макроелементами.
Підсисним свиноматкам з поросятами, поросятам на дорощуванні, ремонтному молодняку та кнурам-плідникам у господарстві виготовляють соєве молоко, яке сприяє підвищенню інтенсивності росту свиней. Кормові суміші готують у власному комбікормовому цеху з урахуванням потреб різних вікових груп свиней. Починаючи з нинішнього року, в господарстві для приготування комбікорму поросятам до двох місяців використовують екструдоване зерно з кукурудзи, гороху та ячменю.
Збільшення обсягів виробництва свинини значною мірою визначає організація селекційно-племінної роботи. На початку 2002 року ТОВ “Ряснянське” було присвоєно статус племінного репродуктора з розведення свиней великої білої породи, а пізніше, в березні 2006 року, — статус племінного заводу.
З урахуванням конкретних умов найбільш перспективним у господарстві є розведення свиней великої білої породи естонської та англійської селекцій, які проявили себе за чистопородного розведення найкраще. Щоб одержати двопородні та трипородні помісі, питома вага яких становить не менше 70% усіх народжених поросят, для схрещування використовують кнурів породи ландрас та великої чорної породи.
Поновлення генофонду кнурів (через два-три роки) здійснюють за рахунок купівлі їх на кращих племзаводах України.
Племінний облік на свинокомплексі здійснюють з моменту народження поросят до їхньої реалізації згідно з вимогами до племінного господарства. На кожну свиноматку й кнура-плідника заведено виробничу картку. Кнурів закріплюють за свиноматками, обліковують опороси та відлучених поросят, видають племінні свідоцтва. Крім того, здійснюють аналіз класності молодняку та оцінюють маток і кнурів.
Поросят тут вирощують за такою технологією. Підсисних поросят від свиноматок відлучають у сорокаденному віці й залишають ще на 20 діб у тих самих станках, де їх вирощували. Підгодівлю починають з п’ятиденного віку, даючи їм передстартерний комбікорм, а годівлю — з 10–12-денного віку, поступово збільшуючи кількість цього корму. Кнурців каструють до шестиденного віку, ікла та хвостики відрізають на другий-третій день після народження поросят.
Свиноматок після відлучення поросят переводять у цех осіменіння, де вони за п’ять-сім діб приходять в охоту, їх осіменяють і утримують три доби. Після цього переводять у приміщення для супоросних свиноматок, а за шість-вісім діб до опоросу — в маточник для опоросу. Свиноматки поросяться цілорічно — турово в приміщеннях-маточниках.
Кожна свиноматка має індивідуальний номер (татуювання), бирку та племінну картку, яку прикріплено над станком. Картка з відповідними помітками супроводжує свиноматок упродовж усього технологічного циклу.
У господарстві здійснюють стовідсоткове штучне осіменіння. Пункт штучного осіменіння свиней з лабораторією працює з 1977 року. Тут беруть сперму з кнурів-виробників, фасують і використовують для осіменіння. Крім того, реалізують спермопродукцію за заявками сільгосппідприємств усіх форм власності.
В усіх приміщеннях дотримуються оптимального мікроклімату, послуговуючись вентиляційними установками. Для підтримання потрібного температурного режиму в осінньо-зимовий період у свинарниках-маточниках використовують міні-котельню та локальне обігрівання інфрачервоними лампами для поросят від народження до двох місяців. У приміщеннях для дорощування дво- чотиримісячних поросят з цією метою використовують газові інфрачервоні пальники.
Для ремонту маточного поголів’я щорічно відбирають свинок у співвідношенні 1:2 (свиноматки й ремсвинки ). Свинок відбирають за досягнення ними двомісячного віку, при цьому вони повинні мати міцну конституцію, не менше 14 розвинутих сосків та живу масу не менше 16 кг. Ремонтних свинок осіменяють у семи- восьмимісячному віці за досягнення ними живої маси 110–115 кілограмів.
На всіх виробничих ділянках корми в приміщеннях роздають механізовано за допомогою кормороздавачів КЄС-1,7; гній з приміщень видаляють гноєтранспортерами ТСН-1 з подальшим перекачуванням його в гноєзбірник. Напувають свиней за допомогою автоматичних ніпельних та соскових напувалок.
Навантаження поголів’я на одного оператора з обслуговування підсисних свиноматок з поросятами — 37 голів, на дорощуванні свиней — 800–900 голів, ремонтних свинок — 500 та свиней на відгодівлі — 1200–1300 голів.
На всіх виробничих ділянках у господарстві підтримують потрібний рівень ветеринарно-санітарної культури виробництва, дотримуються принципу: все вільно — все зайнято.

Д. Микитюк,
канд. с.-г. наук
С. Говорун,
директор ТОВ “Ряснянське”, засл. прац. с./ г. України
М. Геймор,
учений зоотехнік Мінагрополітики України