Спецможливості
Агробізнес

І май­же ніяких га­рантій

04.06.2014
306
І май­же ніяких га­рантій фото, ілюстрація

Нині доводиться вкладати чимало коштів, але незрозуміло, за якою ціною господарства зможуть продавати вирощене

Нині доводиться вкладати чимало коштів, але незрозуміло, за якою ціною господарства зможуть продавати вирощене

Г. Квітка
Спеціаль­но для жур­на­лу «Про­по­зиція»

Аг­рарії Ук­раїни за­вер­шу­ють посівну кам­панію. Се­ред зер­но­вих гос­по­дар­ст­ва відда­ють пе­ре­ва­гу ку­ку­рудзі. На 26 травня її бу­ло висіяно на 4,728 млн га (96% до про­гно­зу), греч­ки — на 128 тис. (78%), про­са — на 88 тис. га (80%). Се­ред олійних куль­тур най­по­пу­лярніший зно­ву со­няш­ник — 4,4 млн га, соя зай­має 1,6 млн.
Уро­жайні про­гно­зи такі: мож­на з упев­неністю го­во­ри­ти, що хлібо­ро­би збе­руть ко­ло­со­вих мен­ше, ніж торік. Бо й ози­мих з осені висіяно мен­ше, і крим­ські ла­ни більше не вра­хо­вує ук­раїнська ста­ти­с­ти­ка. Та, по­при це, спо­жи­ва­чеві не вар­то пе­рей­ма­ти­ся і стур­бо­ва­но бігти до крам­ниць для по­пов­нен­ня хлібно-бо­рош­ня­них за­пасів. Зер­на но­во­го вро­жаю бу­де вдо­с­таль, ад­же в країні ко­ло­со­вих ви­ро­щу­ють знач­но більше, ніж потрібно для внутрішньо­го спо­жи­ван­ня.
Тре­ба ска­за­ти, що ниж­чим, ніж торік, очікується й вал ку­ку­руд­зи. Хо­ча, з од­но­го бо­ку, умо­ви для висіву та ве­ге­тації сходів нині че­рез до­стат­ню зво­ло­женість грун­ту спри­ят­ливі, з дру­го­го — ті самі дощі з гра­дом і гро­за­ми місця­ми до­б­ря­че по­шко­ди­ли рос­ли­ни пізніх куль­тур, що мо­же впли­ну­ти на їхню вро­жайність. До то­го ж деінде про­ти хлібо­робів «по­пра­цю­ва­ли» нічні трав­неві за­мо­роз­ки.
Ще од­на із ре­алій нинішньої посівної — де­що вщух­ла бо­роть­ба у влад­них кабіне­тах що­до до­три­ман­ня гос­по­дар­ст­ва­ми сівозмін. Приміром, у квітні Мін­агро­політи­ки дек­ла­ру­ва­ло про ско­ро­чен­ня площ під со­няш­ни­ком на 13% — до 4,2 млн га. Але аг­рарії ви­со­коліквідну куль­ту­ру, яка, втім, вис­на­жує грунт, сіють швид­ки­ми тем­па­ми. Схо­же, зва­жа­ю­чи на си­ту­ацію у країні, нині — не до по­ру­шень зі сівозміна­ми. Олія — од­на з най­важ­ливіших ек­с­порт­них куль­тур. То­му вла­да за­плю­щує очі на збільшен­ня площ під со­няш­ни­ком.
Тут го­ло­вне: дай Бо­же, хо­ча б висіяли!.. Ад­же кре­ди­ту­ван­ня сільгоспви­роб­ників ус­клад­не­не: ма­ло хто по­зи­чає, ко­ли по­руч про­хо­дять бой­ові дії. Паль­не і до­б­ри­ва не­де­шеві. За­со­би за­хи­с­ту над­то до­рогі, бо прив’я­зані до ва­лют­но­го кур­су. Тоб­то нині до­во­дить­ся вкла­да­ти чи­ма­ло коштів, але бен­те­жить не­виз­на­че­ність: за якою ціною гос­по­дар­ст­ва змо­жуть про­да­ва­ти ви­ро­ще­не? Та й вза­галі, на сході країни нині пле­ка­ти вро­жай хлібо­ро­бам — пред­став­ни­кам однієї із най­мирніших про­фесій — над­то склад­но, ад­же до­во­дить­ся ду­ма­ти про свою без­пе­ку та жит­тя влас­них ро­дин. Хто га­ран­тує, що ближ­че до осені не відбе­руть ви­ро­ще­не «для по­треб ре­во­люції»? У гос­по­дар­ників є техніка, ре­сур­си, вро­жай… Ви­хо­дить, і во­ни під прицілом — у них є що бра­ти…
А се­ред га­рантій, які хлібо­роб мо­же от­ри­ма­ти на­пев­не, — кліма­тич­но-по­год­ний про­гноз: че­рез ран­ню вес­ну і жни­ва бу­дуть ранні. Со­няш­ник зби­ра­ти­муть уже в се­ре­дині серп­ня… 
       
Виріши­ли ре­алізу­ва­ти цу­кор із дер­жав­них засіків…

Але де­шев­шим со­лод­кий пісок від то­го у ма­га­зи­нах не стає. Еко­номічних підстав для збільшен­ня оп­то­вої ціни цу­к­ру до 1 ве­рес­ня не­має. Та­кий про­гноз оп­ри­люд­ни­ла прес-служ­ба Міна­гро­політи­ки. За пла­на­ми, «з ме­тою стабілізації ціни на внутрішньо­му рин­ку... прий­ня­то рішен­ня про то­вар­ну інтер­венцію цу­к­ру до серп­ня в об­сязі 150 тис. т. У травні Аг­рар­ним фон­дом бу­де ре­алізо­ва­но 30–35, у червні — 40–45 тис. т».
Утім, навіть як­що наміри справ­дять­ся, істот­но­го зде­шев­лен­ня со­лод­ко­го піску в се­зон кон­сер­ву­ван­ня очіку­ва­ти не вар­то. У травні, приміром, цу­кор ма­ли відпу­с­ка­ти по 9282 грн/т. Плюс ви­т­ра­ти на до­став­ку і тор­го­вельні над-
­­­бав­­ки — отож уроздріб кіло­г­рам ко­ш­ту­ва­ти­ме по­над 10 грн.
Пред­став­ни­ки га­лузі підтри­ма­ли наміри вла­ди про­да­ти со­лодкі за­па­си з Аг­ро­фон­ду, мов­ляв, цу­кор до дер­жав­них засіків за­ку­по­ву­ва­ли ще чо­ти­ри ро­ки то­му, збігає термін зберіган­ня.
І нині, буцімто, го­ло­вне за­вдан­ня — не стільки зби­ти ціни (на рин­ку ні ажіотаж­но­го по­пи­ту, ні дефіци­ту не спо­с­терігається), скільки, влас­не, за вигідною ціною про­да­ти цу­кор і взя­ти гроші, які ніби­то підуть на прид­бан­ня до Аг­рар­но­го фон­ду вер­ш­ко­во­го мас­ла та су­хо­го мо­ло­ка. Чи, мож­ли­во, во­се­ни бу­дуть спря­мо­вані на за­купівлю цу­к­ру но­во­го вро­жаю, щоб уник­ну­ти тра­диційно­го на ту по­ру ціно­во­го об­ва­лу на «со­лод­ко­му» рин­ку.
У га­лу­зевій асоціації за­спо­ко­ю­ють: на скла­дах підприємств за­лиш­ки цу­к­ру до­статні — при­наймні 300 тис. т. Оп­тові ціни за ос­танні місяць-півто­ра істот­но не зміню­ва­ли­ся і ста­нов­лять 8–9 тис. грн/т. Але за­во­ди не поспіша­ють збу­ва­ти го­то­ву про­дукцію, не демпінгу­ють. Ад­же, логічно розмірко­ву­ють на пе­ре­роб­них підприємствах, як­що при­род­ний газ во­се­ни ко­ш­ту­ва­ти­ме до 500 дол. за ти­ся­чу ку­бо­метрів, то цу­кор но­во­го вро­жаю теж бу­де до­ро­гим.
Вод­но­час політич­на си­ту­ація зму­шує підприємства за­ду­ма­ти­ся над аль­тер­на­тив­ни­ми дже­ре­ла­ми енергії, щоб хо­ча ча­ст­ко­во відмо­ви­ти­ся від ви­ко­ри­с­тан­ня при­род­но­го га­зу.
На­га­даємо, цьо­горіч у гос­по­дар­ст­вах усіх ка­те­горій цу­к­рові бу­ря­ки зай­ма­ють 326 тис. га (торік — 291 тис. га,
2012-го — 458, 2011-го — 532 тис. га). Сіяли цу­к­ристі в оп­ти­мальні терміни та, здебільшо­го, ви­со­ко­якісним насінням, тож за спри­ят­ли­вих по­год­них умов уро­жайність очікується на рівні 420–450 ц/га. І, за оп­тимістич­ни­ми про­гно­за­ми Мін­агро­політи­ки, бу­де ви­роб­ле­но 1,75–1,8 млн т цу­к­ру, чо­го цілком ви­с­та­чить для внутрішньо­го спо­жи­ван­ня.

Інтерв'ю
FAO не тільки переймається питанням, як нагодувати людство, а й намагається спрогнозувати прийдешнє АПК. Яким буде сільське господарство через 10 років, розповідає експерт FAO, українець Андрій Ярмак.
Новообрана Верховна Рада за швидкістю прийняття законів змагається з Верховною Радою УРСР комуністичних часів, коли будь-яке питання голосувалося за хвилину: «Хто за? Хто проти? Хто утримався? — Одноголосно». Блискавично розробили і внесли... Подробнее

1
0