Як боротися з ваточником сирійським?

Ще донедавна малопоширений, цей бур’ян є важковикорінюваним, його не здатні ефективно контролювати навіть гербіциди суцільної дії, такі як гліфосати. Для підсилення до гліфосатів додають і 2,4-Д, і дикамбу, і клопіралід… Але здолати його поки що так і не виходить.

Ваточник сирійський є одним із важких для боротьби бур’янів. Стійкості до факторів зовнішнього середовища ваточнику сирійському надають декілька фізіологічних особливостей. Добре захищена поверхня листка не лише запобігає непродуктивним втратам води, але й перешкоджає проникненню діючих гербіцидів у листок. Також він має густий концентрований сік, схожий на латекс або на молоко, що також сприяє стійкості до гербіцидів, до речі, саме від цього походить англійська назва ваточника сирійського «milkweed», що в дослівному перекладі означає «молочний бур’ян». І найголовнішим фактором виживання ваточника сирійського є потужне та розгалужене кореневище, яке має безліч сплячих бруньок, містить величезний запас поживних речовин, і саме з кореневища легко відновлюється рослина навіть після знищення її надземної частини.

«На ринку поки ще не існує 100% рішення проти такого злісного бур'яну, як ваточник сирійський. Пов’язано це з біологічними особливостями цього бур’яну: коренева система здатна залягати на глибину до 4м, тому знищити повністю цей бур’ян майже неможливо», — відзначає менеджер з маркетингу по кукурудзі і цукровому буряку ТОВ «БАЙЄР» О. Каменєв.

В Україні, як розповіли фахівці компанії BASF, найбільше поширення ваточника сирійського спостерігається на сході, півночі та в центрі країни, де розташовані великі площі кукурудзи. Вони відзначають, що багато аграріїв на засмічених цим бур'яном полях вирощують саме кукурудзу, оскільки в посівах інших культур боротися з ним ще важче.

Для такої культури як кукурудза, боротьба з бур’янами складає левову частку витрат в структурі засобів захисту. Насамперед, це пов'язано з тим, що кукурудза дуже слабко конкурує з бур’янами на початкових фазах росту. Не зважаючи на те, що за сприятливих умов вона може за декілька днів сформувати повноцінний листок, конкурувати з бур'янами в широкому міжрядді їй дуже важко, адже площа поверхні перших листків дуже мала.

Кукурудза починає швидше рости після того, як сформовано п’ятий листок і далі. До цього часу якраз сходять більшість бур'янів, тож це і є оптимальним терміном для внесення страхових гербіцидів. Звичайно ж, для утримання кукурудзи в чистоті можна застосувати ґрунтові гербіциди, але часті весняні посухи роблять використання ґрунтових гербіцидів ризикованою справою.

Попри те, що препаратів, які б могли побороти ваточник сирійський, ще не винайдено, деякі спроби методом «наукового тику» показали, що розвиток бур’яну можна принаймні зупинити. Фахівці компанії BASF відзначають, що гербіцид Стеллар^® окрім контролю широкого спектру високочутливих бур'янів має ще й гербістатичний ефект на ваточник сирійський. «В Західній Європі ваточник сирійський не розповсюджений, тому і інформації про ефективність боротьби  Стеллару проти нього на момент виходу цього гербіциду не було. Лише після того, як численні спостереження показали, що Стеллар^® здатен пригнічувати ріст ваточника сирійського та знищувати його надземну частину, було проведено додаткові дослідження та розпочато активну комунікацію», — розповідають у компанії BASF.

Вони пояснюють, що Стеллар^® здатний швидко зупинити ріст, а потім і повністю знищити надземну частину ваточника сирійського за умови внесення його в фазу 2–4 листки бур’яну. Цьому сприяє не лише швидке блокування фотосинтезу топрамезоном — однією з діючих речовин Стеллар^®, а й наявність унікального комплексу ад’ювантів, які входять до складу Метолату, що є невід’ємною частиною бакової суміші і поставляється разом зі Стеллар^® в співвідношенні 1:1.

«На жаль, мова не йде про знищення ваточника сирійського», — відзначають фахівці компанії BASF. Але Стеллар^® зупиняє ріст ваточника, листки втрачають хлорофіл, засихають і кукурудза має всі шанси перегнати його, затінити, що в свою чергу зменшує негативний вплив на врожай. Про дію препарату на ваточник сирійський можна судити по вигляду пагонів на фото 1: ті з них, що на момент внесення були розвинуті краще — уражені менше. В подальшому знебарвлена частина рослини, нездатна фотосинтезувати, гине.

Норма використання препарату становить 0,8–1 л/га + ПАР Метолат 0,8–1 л/га для бакових сумішей та 1–1,25 л/га + ПАР Метолат 1–1,25 л/га для використання самостійно. Зазвичай вікно застосування дуже широке — від 3 до 8 листків кукурудзи, що дає змогу гнучко реагувати на всі потреби. У випадку з наявністю ваточника сирійського норма використання препарату Стеллар^® повинна бути максимальною — 1,25 л/га + Метолат 1,25 л/га у фазу 2–4 листки бур’яну.

О. Каменєв додає, що високу ефективність проти такого ваточника сирійського має гербіцид Лаудіс^®. Даний продукт кладається з однієї діючої речовини — Темботріону і антидоту Ізоксадифену. Темботріон відноситься до хімічного класу трикетонів. Особливістю цього класу діючих речовин є спосіб дії: це інгібітори ферменту гідроксифенілпіруватдіоксигеназа (HPPD), який безпосередньо каталізує утворення вітаміну Е (важливого антиоксиданту) і пластохінону (медіатор транспорту фотосинтетичного електрона). Блокування синтезу вітаміну Е призводить до накопичення вільних радикалів кисню, руйнування тілакоїдних мембран мітохондрій та загибелі рослин. Крім того, інгібування синтезу пластохінону призводить до порушення фотосинтезу і синтезу каротиноїдів. Руйнування даного пігменту призводить до порушення процесів фотосинтезу. За рахунок системності і швидкості засвоєння продукту потрібно лише дві доби для зупинки розвитку бур’яну, вже через 5 днів відбуваються характерні ознаки – побіління, а через 14 днів повна загибель рослини бур’яну.

Лаудіс^® повністю знищує ваточник отриманий з насіння і має суттєву дію на цей бур’ян, який вже має достатньо розвинену кореневу систему, зупиняючи ріст бур’яну та впливає на репродуктивні властивості на наступний рік. Норма використання продукту Лаудіс^® проти ваточника сирійського становить 0,5 кг/га гербіциду  + ПАР Меро^® в нормі 1,5 л/га. Оптимальна фаза внесення – до досягнення рослинами ваточника 40 см заввишки. По перерослих рослинах слід збільшувати норму ПАР Меро^® до 2 л/га.

Якщо ж на полі присутні потужні вогнища ваточника сирійського, то чи не єдиним методом є періодичні обробки його сумішами гербіцидів, згаданими вище. Механічні способи (виполювання та культивації) трудоємкі та малоефективні, а при невмілому виконанні лише ускладнюють проблему, дроблячи кореневища та розносячи їх на чисті поля.