Спецможливості
Аналітика

Grain Ukraine 2021 – форум, де вирішується майбутнє аграрного ринку

05.07.2021
5873
Grain Ukraine 2021 – форум, де вирішується майбутнє аграрного ринку фото, ілюстрація

Кажуть, що на цю конференцію важко було купити квитки навіть за гроші, адже була присутня рекордна кількість людей, тому що саме тут вирішується майбутнє зернової індустрії. Усе це так, і усе це про міжнародну зернову конференцію Grain Ukraine, що вже вшосте відбулася в Одесі 4–5 червня 2021 року. Організатори конференції — морський порт TIS та зерновий термінал Neptune.

 

 

 

 

 

 

Високі ціни, гарні прогнози

Зернову конференцію традиційно відкрив Андрій Ставніцер, співвласник Групи терміналів TIS. Він зауважив рекордну кількість гостей події і те, що вперше учасники зустрічаються з відкритим ринком землі. «Для мене особисто це майже Песах — день визволення євреїв із єгипетського рабства. Там потім теж було ще багато проблем, але сам факт уже кілька тисяч років зафіксовано в історії і відзначається як велике свято», — сказав А. Ставніцер.

Говорячи про тренди, він відзначив, що нині всі сировинні ринки — на ціновому піку. Вартість зерна на світовому ринку зростає, тож потрібно користуватися моментом і збирати врожай.

Серед майбутніх загроз Андрій Ставніцер назвав депопуляцію України. Населення масово виїжджає на Захід, а ті, хто залишилися, хоче жити і працювати у місті. Стати програмістом або водити трактор — вибір для багатьох очевидний.

«Але я, наприклад, не люблю лавандовий раф — мені ближче реальний сектор економіки. Якщо всі будуть працювати дистанційно і сидіти в окулярах доповненої реальності, хто вироблятиме їжу і верстати, будуватиме дороги, елеватори і порти? Роботи?» — розмірковує пан Андрій.

Коли популяція старіє і частіше хворіє, особливо важливим стає виробництво органічної їжі. І тут важливою є законодавча підтримка, від якої залежить здоров'я нації.

«Завдяки роботі над своїм новим стартапом Metame вивчаю дані про стан здоров’я українців, про баланс смертності і народжуваності, статистику захворювань: усе погано, але не безнадійно. За органічними продуктами вже стоять черги, і ця усвідомленість тільки зростатиме. Нам з вами потрібно встигати забезпечити цей запит», — продовжив пан Андрій, додавши, що зміни клімату, нестача робочих рук, біобезпека продуктів — це фактори, що будуть визначальними для подальшого розвитку галузі.

Сергій Гриневецький, голова Одеської облдержадміністрації, розповів, що перший етап стратегії розвитку регіону — це зрошення, оскільки південь області фактично перетворюється на напівпустелю, другий напрямок — переробка. «За кількістю цукру і сухих речовин наші овочі і фрукти є найкращими, проте у нас немає сучасних холодильних установок. Ми повинні конкурувати не тільки сировиною, а й переробленою продукцією, проте за останні роки ми не чули слово тваринництво», — підсумував чиновник.

 

Ринок є! Ринку нема!

Роман Лещенко, міністр агропромислового комплексу, відзначив: «На минулорічній конференції я говорив, що ми повернемо землю громадянам, проведемо аудит. Мені не соромно сказати, що чиновників ми скоротили на 30%, та прийняли усі закони, щоб Держгеокадастр був лише сервісною організацією, а не розпорядником земель. У нас дуже мало часу, нам треба швидко йти до результатів. Країна не може рухатися без стратегії. «2030 Агро» — це відкрита платформа, вона не претендує на догму, і зводиться до простих речей: право власності на землю, питання зрошення, дренажу, інфраструктури, групи високомаржинальних продуктів та безпеки харчових продуктів».

Коментуючи відкриття ринку землі, міністр наголосив, що капіталізація землі зростатиме. І закликав всіх українців не продавати свою землю. «Земля безцінна, оренда росте. Ми будемо поетапно ліберазувати ринок, знімати обмеження. За кількістю запобіжників у прийнятому законі аналогів у Європі немає. Ми не поспішаємо», — наголосив Р. Лещенко.

Ольга Балицька, керівниця практики земельних ресурсів та нерухомості PwC Legal Ukraine, вважає, що українці готові до розпорядження земельними ділянками: «Ми спостерігаємо затягування процесу. З 1 липня ринок відкривається для фізичних осіб — чи це все, що ми хотіли? Очікування бізнесу: прозорий, адекватний ринок, на якому можна працювати і конкурувати повністю «в білу», адекватне фінансування, можливість виходу на IPO… Компромісне відкриття землі цього не дає».

Вона наголосила, що питання допуску юридичних осіб, іноземців є вирішальним для повноцінної роботи ринку. «Референдум не може бути оголошеним відповідно до Конституції, він повинен бути ініційований народом, а шанси цього є нульовими. Легше вплинути на 226 депутатів, щоб відкрити ринок для юридичних осіб. Починати з правильної комунікаційної політики. Вона програна, тому що всі проти ринку».

Євген Осипов, генеральний директор Kernel, висловив подяку особисто Роману Лещенку, оскільки переконаний, що відкриття ринку землі допоможе подальшому розвитку галузі. «Аграрний потенціал у нашій державі дуже потужний: протягом п’яти років Україна може вийти на 130–140 млн т зернових та олійних культур», — переконаний Є. Осипов.

$2500 за гектар землі — такий прогноз голови Ради ГО «Бізнес Варта», колишнього нардепа Івана Мірошниченка. Ціна землі буде формуватися на основі трьох складових: дохідності, коефіцієнту капіталізації та специфіки кожної ділянки.

Важливим компонентом є інвестиційне середовище. Попит на землю буде зростати, і ціна буде зростати. Проте довіру інвесторів уже втрачено, щоб забезпечити приток капіталовкладень в Україну потрібні гарантії, і вони не можливі без судової реформи.

 

З ким торгуватимемо

«Наразі Україна є другим експортером агропродукції у світі після США, у нас друге місце за ячменем, четверте по кукурудзі і п’яте по пшениці», — наголосила Наталія Микольська, незалежна членкиня наглядової ради ПрАТ «Укргідроенерго», відкриваючи сесію присвячену експортному потенціалу.

«COVID вніс свої корективи: підвищився попит на супер-фуди, органічні продукти. Очікуємо зростання виробництва кукурудзИ, пшениці й рису, — такий прогноз Мінсільгоспу США», — зауважила Н. Микольська.

Про відкриття нових експортних ринків відзвітувала зі сцени Grain Ukraine Владислава Магалецька, голова Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів господарства: «За останні сім місяців ДПСС відкрила для українських аграріїв 10 нових ринків. Окрім цього, переукладається величезна кількість документів по тих 63 ринках, з якими країна вже працює», — наголосила чиновниця.

16 мільйонів тонн зернових і олійних культур експортовано з початку року. Окрема тема — нотифікації, яких Україна отримала 284 у 2021 році, з них 21 — щодо зернових.

«Працюємо на диджиталізацію, південні області вже влітку будуть долучені, щоб уникнути підробок сертифікатів, бо це псує імідж нашої країни. Коли запрацює зрошення, це дасть можливість вирощувати 130 млн т, і критично важливо супроводжувати продукцію якісними документами», — додала вона.

За перший (не показовий) квартал ДПСС принесла до бюджету на 15% (215 млн грн) більше коштів, ніж за усі попередні роки. «Кожен мій заступник під дуже великим моїм тиском, нікому не даю спокою. Тому є такі результати», — В. Магалецька була відвертою. Проте звернула увагу на низький рівень фінансування її служби, порівнявши його з бюджетами подібних установ в Бельгії та Німеччині. «Жодна з цих організацій не працює в режимі на завтра, у них є чітке планування. В Україні є необхідність реорганізації служби, модернізації лабораторій, співпраці з приватними лабораторіями», — додала Владислава Магалецька.

Тарас Качка, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, підкреслив що робота над розвитком міжнародної торгівлі українським зерном йде повільно і планомірно, як і мають іти такі процеси. Він відзначив хорошу планомірну роботу щодо оновлення угоди з ЄС, спільне дослідження з Китаєм, роботу з ринками Індонезії і М’янми.

«Ми торгуємо буквально всюди. Головне – не нові географічні пріоритети, а якість. Це повинна бути планомірна робота. Дуже важливо розвивати внутрішню логістику, проводити популяризацію своїх трейдерів. Головна стратегія — це передбачуваність», — переконаний Т. Качка.

Він додав, що реформування ДПСС — це вдалий експеримент з точки зору фітосанітарного контролю, захисту прав споживачів.

Ольга Трофімцева, власниця та керівниця «Агенції Ольги Трофімцевої», президент Української агропродовольчої платформи, нагадала всім присутнім про Green Deal — це буде впливати на бізнес максимум з 2023 року. «Наступним викликом на найближчі роки буде питання простежуваності, це буде домашнє завдання для підвищення конкурентоспроможності. Не грайтеся з якістю, це питання репутації не компанії, а держави. Якщо в партії зерна знаходять карантинні організми, спочатку це відчує ваша компанія, потім Держпродспоживслужба, потім уся країна. Якість починається з поля», — закликала вона учасників форуму.

Учасники дискусії також обговорили питання ГМ-продукції, адже прийняття закону про ГМО є частиною зобов’язань щодо євроітеграції. Сектор здорової їжі, інноваційних готових продуктів харчування, органічної продукції буде розвиватися. В 2025 році споживання м’яса в ЄС досягне свого піку, і піде на спад, і про це варто пам’ятати виробникам фуражного зерна.

 

Де чекають українське зерно?

Аріна Корчмарьова, віце-президентка Cotecna Inspection S.A. (Причорноморський і Балтійський регіони) вважає, що контроль за експортним зерном має переміститися на поле. 5 років тому цей контроль — а скоріше фіксування статистики — здійснювався лише на борту корабля. Сьогодні — уже в портових терміналах, тож, можливо, через 10 років він здійснюватиметься на полі.

«Премія за продовольчу пшеницю може бути більшою», — вважає Богдан Костецький, операційний партнер торговельно-аналітичної компанії Barva Invest.

Можна очікувати суттєві зміни в перерозподілі продовольчої і фуражної пшениці, одним із потенційних ринків збуту фуражного зерна може стати Південна Корея. Також 15 млн т буде імпортовано в Європу, а для іншого обсягу потрібно буде шукати ринки. Китай хоче відновити поголів’я свиней, тому буде драйвером ринку. Очікується, що Китай залишиться величезним гравцем, з імпортом до 40 млн т зерна, Україна має «вхідний квиток» на цей ринок. Так, вони вже придбали 15 млн т з очікуваних 25 млн т. Це говорить про те, що купуватимуть більше, ніж декларують, бо можуть не виконати свій план по виробництву кукурудзи.

Зернотрейдери відзначили, що коронавірус вплинув на покупців, так, багато країн, стали купувати зерно заздалегідь. Той же самий Китай урожай 2021 року став купувати в 2020 році.

Говорячи про перспективні ринки для експорту, трейдери відзначили Азію: Китай, Пакистан, Іран, Саудівську Аравію, Індонезію, В’єтнам тощо. Потрібно зміцнювати позиції на цих ринках та слідкувати за попитом. У Китаї, наприклад, велика потреба у ячмені через інтенсивний розвиток свинарства – китайський ринок ячменю буквально «підірвав» рік і на наступний ситуація обіцяє також бути цікавою. Також цікавим є ринок Африки — там репутація України як експортера сільськогосподарської продукції дуже позитивна та надійна.

 

Продати зерно, що ще не виросло

Культура і етика бізнесу має залишатися на першому місці. Товаровиробник повинен зрозуміти, що виконання зобов’язань дає більше можливостей в цілому для всього ринку, ніж миттєва вигода. Про це йшлося в рамках дискусії «Висновки з дефолтів і уроки на майбутнє».

В структурі торгівлі холдингу HarvEast форвардні контракти займають 20-30%, але якщо ціни падають, то досягають і 70%. «Форвардний контракт – це можливість зафіксувати очікуваний прибуток, це інструмент, що допомагає спланувати логістику. Були складні роки, але якщо ми бачимо, що у нас щось йде не за планом, то першими йдемо до покупців і знаходимо модель, за якої обидві сторони задоволені», — розказала Тетяна Алавердова, директорка департаменту продажів HarvEast.

В структурі закупівель COFCO Agri Ukraine 35% форвардів, але генеральний директор компанії Володимир Осадчук відзначив, що в компанії прагнуть збільшити цей показник. «Останні роки бачимо, що структура продажів змінюється, процент «довгих» форвардів збільшується. Були проблеми: деякі контрагенти приходили наперед і говорили, що в них будуть проблеми, деякі клієнти чекали до кінця терміну поставки, після цього казали, що нічого не виростили, ми з ними говорили, то вирішували справу в суді».

Щоб упередити випадки невиконання зобов’язань, у COFCO Agri Ukraine змінили підхід до оцінки контрагента. «Наші критерії посуворішали. Задаємо питання: яке цінове коливання ви витримаєте? Проводимо оцінку нашого клієнта, кожного контрагента. Перевіряємо судову практику, оцінюємо терміни виконання, і навіть спілкуємося з колегами-конкурентами».

Іванна Доріченко, арбітерка GAFTA, керівна директорка TRADAIDE, наголосила, що провести межу між справжнім дефолтом та невиконанням зобов’язань через невигідну ціну складно. «Автоматично говоримо, що всі є дефолтери, але говорити про це без судового висновку — непевна тема. Довідка від регіональної торгової палати про форс-мажор не відповідає принципам англійського права, це пережиток. Ключовим моментом повинні стати обставини, які зробили виконання угоди неможливою», — пояснила І. Доріченко.

 

Обрати правильну стратегію

Сергій Доброгорський, директор комерційного департаменту «МХП», заявив, що стратегія продажу по форварду виглядає логічно, хеджування деривативами може мати місце в Україні, але хотілося б, щоб воно розвивалося динамічніше. «70–80% продаємо за форвардом, програму повністю виконано. Соняшник і сою повністю переробляємо. Рівень цін на кукурудзу стимулює нас продавати її. До продажу заплановано 200 тис. т, і вони фактично вже продані», — додав він.

Борис Приходько, керівник відділу фінансових рішень «Сингента», поділився стратегією, яку застосовує компанія: пропонує фермерам законтрактуватися з фіксованою ціною, але дає можливість підвищити ціну, якщо ситуація на ринку зміниться.

Вал Сігаєв, ф'ючерсний брокер та радник з управління ризиками компанії R J O’Brien, рекомендував користуватися опціонами, бо вони є гнучкішим інструментом порівняно з форвардним контрактом.

Загалом, експерти сподіваються, що ринок деривативів розвиватиметься більш динамічно. Торгові компанії повинні допомогти фермерам розібратися, що таке хеджування ризиків, навчатися, торгувати більш свідомо.

 

Інфраструктура: бізнес розказав, що потрібно покращити

Пилип Грушко, член наглядової ради TIS, директор з розвитку бізнесу зернового терміналу Neptune, наголосив на тому, що портові збори не мають бути інструментом дискримінації і встановлюватися «зі стелі». Пан Грушко позитивно оцінив концесію як перспективний інструмент для розвитку ТІС. «Поява в Україні закону про концесію — гарний знак. Коли ми починали, такого інструменту, як концесії, не було. Це найбільш цивілізований інструмент для приватного бізнесу. У багатьох країнах взагалі неможливо побудувати свій термінал. Це більш надійний шлях, зрозумілі правила гри, прозора конкуренція», — наголосив він.

Юрій Васьков, засновник та директор ТОВ «Укрмара», нагадав, що запорука успішного експорту це не тільки висока врожайність, а й побудова приватних зернових терміналів. Втім, вони все одно залежать від державної інфраструктури, яка знаходиться у катастрофічному стані, а єдине джерело доходів портової інфраструктури — портові збори — не інвестуються у її відновлення. «Більше 90% портових зборів фактично йдуть до державного бюджету. У нас держава не дотувала жоден об'єкт. Це потрібно змінювати на законодавчому рівні. Є й позитивні приклади — створення Державного дорожнього фонду, який успішно працює, Спеціального фонду для підтримки водних шляхів, що має запрацювати з 2022 р.», — додав Ю. Васьков.

Учасники звернули увагу на мілководні порти — їм необхідна підтримка, має бути державна стратегія для цього. Потрібно не просто продати їх приватному інвестору, а й підтримати, але перш ніж розробляти стратегії важливо вивчити думку ринку.

 

Яка доля річкових перевезень?

Після 10 років узгоджень, внесення правок нарешті було прийнято Закон про водний транспорт. Чи задоволені ним учасники ринку? Про це йшлося на заключній панельній дискусії конференції Grain Ukraine.

Основний річковий перевізник в Україні — компанія «Нібулон» — до 2025 р. планує збільшувати обсяг річкових перевезень до 15 млн тонн, тобто на 1 млн тонн щорічно. Про це розказав Михайло Різак, заступник генерального директора з роботи з органами влади ТОВ СП «Нібулон». На його думку це найгірша редакція закону. «Гірше навіть, ніж варіант від команди Януковича. Жодна країна НАТО не пускає судна з іноземними прапорами», — прокоментував він.

Друге важливе питання — скидання стічних вод у Дніпро. «Відсутній інструмент контролю скидання стічних вод, а в судноплавних компаніях відключають очистку задля здешевлення. Тому закон потребує змін. Також критично важливим є забезпечення рівної конкуренції. Втричі збільшився обсяг перевезень «ріка-море» шляхом імплементації європейського досвіду, а саме скасування акцизу для внутрішнього водного транспорту. Першочерговим завданням є зміна до податкового кодексу».

Євгеній Ігнатенко, співзасновник компанії ТОВ «Грейн-Трансшипмент», розповів, що вони вже провели тендери і приступають до виконання завдання — за 5 років почистити всі притоки до Південного Бугу. «Причали на балансі Адміністрації річкових портів знаходяться у незадовільному стані, хоча громади готові взяти ці причали собі на баланс, привести їх до ладу і розвивати пасажирські перевезення», — додав він.

Коментуючи створення фонду перевезень по річці, Є. Ігнатенко зазначив, що, враховуючи десятирічну історію із законом про внутрішній водний транспорт, сумнівним є швидке проходження даного законопроекту. Він погодився, що питання перехідних коштів є критично важливим і спецфонд це вирішує. «За останні 4 роки відбулося збільшення фінансування, кошти надходять у 4-му кварталі, їх неможливо використати на виконання ремонтних робіт і вони «згоряють». Спецфонд потрібен», — відзначив пан Ігнатенко.

Також актуальним є питання ефективного використання шлюзів: у минулому році спостерігали простій на Каховському шлюзі до 16 годин, середній простій — 4 години. Це означає що зі збільшенням руху збільшаться витрати судновласників.

 

Наталія Рудніченко

Ключові слова: Grain Ukraine 2021

Інтерв'ю
Статуя кохання в Батумі "Алі та Ніно"
Нещодавно Україну відвідав заступник директора «Агросервіс центру» при Міністерстві сільського господарства Аджарії Леван Болгвадзе. Користуючись нагодою, propozitsiya.com поспілкувалась із
Ольга Насонова, ресторанний експерт, концептолог і аналітик
В Європі та Америці вже давно цінується все, що відрізняється від масового продукту в маркетах, так званий hand made, до якого відносяться в тому числі і продукти, вирощені на приватних фермерських

1
0