Спецможливості
Архів

«Ге­не­рич­на» вро­жайність

10.04.2014
870
«Ге­не­рич­на» вро­жайність фото, ілюстрація

Питання якості засобів захисту рослин на сьогодні є одним із важливих елементів технології вирощування культур. Одні господарюють, неодмінно застосовуючи сучасні інтенсивні технології (із використанням оригінального насіння, захисних препаратів від перевірених виробників тощо), інші ж не такі прискіпливі: наприклад, можуть  здійснювати висів оригінальним насінням, а захист  проводити — генеричними препаратами, мотивуючи тим, що, мовляв, суттєвої різниці у їхній ефективності немає. Акцент при цьому роблять на тому, що ціна останніх нижча і це дає змогу підвищити прибуток завдяки зниженню собівартості виробленої продукції.

Питання якості засобів захисту рослин на сьогодні є одним із важливих елементів технології вирощування культур. Одні господарюють, неодмінно застосовуючи сучасні інтенсивні технології (із використанням оригінального насіння, захисних препаратів від перевірених виробників тощо), інші ж не такі прискіпливі: наприклад, можуть  здійснювати висів оригінальним насінням, а захист  проводити — генеричними препаратами, мотивуючи тим, що, мовляв, суттєвої різниці у їхній ефективності немає. Акцент при цьому роблять на тому, що ціна останніх нижча і це дає змогу підвищити прибуток завдяки зниженню собівартості виробленої продукції. 

Г. Жолобецький
g.zholobetskiy@univest-media.com

Жур­на­лу «Про­по­зиція» вда­ло­ся по­спіл­ку­ва­ти­ся із од­ним анонімним аг­ро­но­мом, який са­ме і є з чис­ла тих, хто «рап­том ви­я­вив» суттєву різни­цю між оригіна­ль­ни­ми за­со­ба­ми за­хи­с­ту та од­ним із ге­не­рич­них пре­па­ратів. Звісно, трирічни­ми да­ни­ми досліджень (за­для до­стовірності вис­нов­ку) ви­пад­ко­вий ек­с­пе­ри­мент підтвер­ди­ти не­мож­ли­во, ад­же ніхто не ба­жає пра­цю­ва­ти собі у зби­ток, про­те й од­но­го та­ко­го ви­пад­ку бу­ло до­стат­ньо, щоб твер­до пе­ре­ко­на­ти­ся у то­му, що не вар­то еко­но­ми­ти на важ­ли­вих ре­чах, та свідо­мо відмо­ви­ти­ся від за­сто­су­ван­ня де­ше­во­го ге­не­рич­но­го про­дук­ту.

«Про­по­зиція»: Аг­рар­ний бізнес до­сить різно­манітний, роз­кажіть, буд ла­с­ка, про особ­ли­вості ве­ден­ня Ва­шої діяль­ності?
Аг­ро­ном: На­ше гос­по­дар­ст­во об­роб­ляє близь­ко 7,5 тис. га землі, яка розмі­ще­на у двох суміжних рай­о­нах Дніпро­пе­т­ровсь­кої об­ласті. На сьо­годні, не зва­жа­ю­чи на пе­ре­на­си­чен­ня площ рен­та­бель­ни­ми куль­ту­ра­ми (на­сам­пе­ред — со­няш­ни­ком, ози­мим ріпа­ком), ли­ше оди­ниці з-поміж чис­лен­ної кількості гос­по­дарств відмов­ля­ють­ся від них і ви­ро­щу­ють не менш рен­та­бельні куль­ту­ри, зо­к­ре­ма сою, ози­му пше­ни­цю, ярий ячмінь (особ­ли­во пи­во­вар­но­го на­пря­му). Ми по­ки що не відмо­ви­ли­ся ос­та­точ­но від со­няш­ни­ку та ози­мо­го ріпа­ку, про­те більшу ча­с­ти­ну при­бут­ку от­ри­муємо не від цих куль­тур, а від ози­мої пше­ниці, пло­ща якої ста­но­вить цьо­го ро­ку близь­ко 3 тис. га.
Чо­му для нас це важ­ли­ва стра­тегічна куль­ту­ра? Спра­ва в то­му, що ми маємо влас­ну пе­ре­роб­ку і всю ви­ро­ще­ну пше­ни­цю пу­с­каємо на ви­го­тов­лен­ня ма­ка­рон­них ви­робів, бо­рош­на, різних видів круп. Кілька років то­му на­ше керів­ницт­во інве­с­ту­ва­ло близь­ко 3 млн грн в іно­зем­ну пе­ре­роб­ну лінію — та­ким чи­ном мо­дернізу­ва­ли на­шу пе­ре­роб­ку. Про­дукцію по­ста­чаємо у Дніпро­пе­т­ровсь­ку, Хер­сонсь­ку, За­порізьку об­ласті.
«Про­по­зиція»: Ціка­во, як­що для Вас ози­ма пше­ни­ця є од­ним із ос­нов­них дже­рел при­бут­ку, то, ма­буть, для от­ри­ман­ня за­пла­но­ва­ної уро­жай­ності та ви­со­кої якості пе­ре­роб­ної про­дукції Ви ви­ко­ри­с­то­вуєте за­рубіжні сор­ти?
Аг­ро­ном: Мож­ли­во, ви бу­де­те зди­во­вані, але ми до­сить дов­гий час співпра­цюємо із На­уко­во-дослідним інсти­ту­том аг­ро­номії Пол­тавсь­кої дер­жав­ної аг­рар­ної ака­демії. У них до­сить роз­ви­не­ний на­прям се­лекції ози­мої пше­ниці, яка нам підхо­дить за ба­га­ть­ма чин­ни­ка­ми. По-пер­ше, ми роз­та­шо­вані у зоні Сте­пу, тож про про­бле­ми із во­ло­гою тут по­яс­ню­ва­ти не потрібно, а їхні сор­ти до­сить гідно три­ма­ють по­зиції на фоні інших у плані по­су­хостійкості. По-дру­ге, вихід бо­рош­на ви­що­го га­тун­ку із їхніх сортів на сьо­годні ста­но­вить не мен­ше 65%. Аб­со­лют­­но вся про­дукція — ви­ключ­но дру­го­го та тре­ть­о­го кла­сів (мо­ва про фу­раж вза­галі не йде). Самі ро­зумієте, і я осо­би­с­то вва­жаю, що це — до­сить не­по­га­ний ре­зуль­тат. Ска­жу вам над­зви­чай­но відвер­то: де­які із відо­мих дніпро­пе­т­ровсь­ких та київських тор­го­вих ма­рок постійно за­ку­по­ву­ють наші ма­ка­ронні ви­ро­би, бо­рош­но та про­да­ють їх під влас­ною ети­кет­кою.
Що­до впро­ва­д­жен­ня за­рубіжних сортів ми та­кож ма­ли влас­ний досвід ви­ро­щу­ван­ня. Кілька років поспіль ми ви­сіва­ли сор­ти російської се­лекції, зо­к­ре­ма при­вер­ну­ла на­шу ува­гу крас­но­мов­на на­зва од­но­го із них — «Без до­щу». Так, в тих рай­о­нах, де за ви­ро­щу­ван­ня цьо­го сор­ту про­тя­гом ве­ге­та­тив­но­го періоду до­щу вза­галі не бу­ло, він по­ка­зав не­по­га­ний ре­зуль­тат — 39 ц/га, але, на жаль, за іден­тич­ної тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня із пол­тавсь­ки­ми сор­та­ми ми постійно от­ри­му­ва­ли зер­но фу­раж­ної якості. То­му ці сор­ти у нас «не при­жи­ли­ся».
           
«Про­по­зиція»: Ма­буть, зди­вуєте, як­що ска­же­те, що під час ви­ро­щу­ван­ня інших рен­та­бель­них куль­тур Ви та­кож ви­ко­ри­с­то­вуєте вітчиз­няні гібри­ди со­няш­ни­ку, сор­ти ози­мо­го ріпа­ку (на жаль, вітчиз­ня­них гібридів цієї куль­ту­ри і по­нині не­має в Реєстрі)?       
Аг­ро­ном: На жаль чи на ща­с­тя, ми не дійшли до та­ко­го фа­на­тиз­му, щоб у своєму ви­роб­ництві впро­ва­д­жу­ва­ти повністю вітчиз­няні сор­ти та гібри­ди по­льо­вих куль­тур. Та й нор­маль­ним ма­ло хто на­звав би в наш час та­ко­го «патріо­тич­но­го» гос­по­да­ря — це бу­ло б, м’яко ка­жу­чи, про­сто див­но. Тож що­до насіннєво­го ма­теріалу со­няш­ни­ку ми пра­цюємо із ком­паніями «Син­ген­та», «Ліма­грейн», «Маїса­дур». Що­до ріпа­­ку — із «Лемб­ке», «Мон­сан­то». Ку­ку­руд­зу висіваємо гібри­да­ми «Ліма­грейн», «Піонер», «Син­ген­та». Тоб­то ко­ри­с­туємось посівним ма­теріалом відо­мих ком­паній зі світо­вим ім’ям та пе­ревіре­ною якістю.                    
«Про­по­зиція»: Хотіло­ся б по­­ціка­ви­ти­ся: за ви­ро­щу­ван­ня із за­сто­су­ван­ням якісно­го оригіна­ль­но­го насіння яку за­сто­со­вуєте тех­но­логію за­хи­с­ту посівів? Це та­кож пре­па­ра­ти оригіна­торів, відо­мих ви­роб­ників, чи за­со­би за­хи­с­ту ге­не­рич­них ком­паній, які ко­ш­ту­ють на по­ря­док ниж­че, а за ефек­тивністю, на дум­ку де­я­ких аг­ро­ви­роб­ників, рівноз­начні оригіна­ль­ним пре­па­ра­там?
Аг­ро­ном: Пи­тан­ня якості за­собів за­хи­с­ту рос­лин мож­на порівня­ти із най­по­пу­лярнішою те­мою се­ред на­се­лен­­ня — політи­кою. Ви­роб­ни­ки-оригіна­то­ри хо­чуть ут­ри­ма­ти ціну та за­хи­ща­ють якість своїх про­дуктів. Як­що ок­ре­мо вис­лу­ха­ти пред­став­ників ге­не­рич­них ком­паній, то їхні про­дук­ти — теж якісні, теж ефек­тивні і вод­но­час до­ступніші за ціною. Ко­жен аг­ро­ви­роб­ник або за по­ра­да­ми ко­лег, або на свій роз­суд чи уже з на­бу­то­го влас­но­го досвіду оби­ра, яки­ми за­со­ба­ми за­хи­с­ту пра­цю­ва­ти.
 Вже по­над шість років ми пра­цюємо із ком­паніями-оригіна­то­ра­ми. Раніше пра­цю­ва­ли з ге­не­ри­ка­ми. Ска­за­ти од­но­знач­но, що ге­не­ричні пре­па­ра­ти ма­ло­ефек­тивні, не мо­жу. На той час на­ше гос­по­дар­ст­во не бу­ло настільки роз­ви­ну­тим, як сьо­годні. Ми пе­ре­бу­ва­ли у по­шу­ках ви­со­коінтен­сив­них тех­но­логій за­для от­ри­ман­ня більшо­го вро­жаю із якісніши­ми по­каз­ни­ка­ми. Нині ми пра­цюємо ли­ше з оригіна­то­ра­ми ЗЗР. Ну… май­же повністю, як­що не вра­хо­ву­ва­ти торішньої прак­ти­ки.                                 «Про­по­зиція»: А що, торік ви­­ріши­ли зно­ву «зе­ко­но­ми­ти», ку­пив­ши ге­не­ричні за­со­би за­хи­с­ту рос­лин?
Аг­ро­ном: Не знаю, що ме­не тоді на це штовх­ну­ло, мож­ли­во, скоріш за все, вирішив зе­ко­но­ми­ти час. Си­ту­ація ви­гля­да­ла так: ми­ну­лої вес­ни на озимій пше­ниці ми вно­си­ли гербіцид на ос­нові суль­фонілсе­чо­ви­ни від ком­панії «Дю­пон». Пло­ща під цю куль­ту­ру торік ста­но­ви­ла 2800 га. Закінчу­ю­чи вно­си­ти гербіцид на ос­тан­нь­о­му полі у 160 га, ми по­ра­ху­ва­ли, що пре­па­ра­ту не ви­с­та­чає при­близ­но на 100 га площі під пше­ни­цею.
 Тоді якось до ме­не на по­ле під’їхав знай­о­мий пред­став­ник однієї із відо­мих ук­раїнських ком­паній. Я із ним поділив­ся інфор­мацією про не­ста­чу пре­па­ра­ту, і він мені за­про­по­ну­вав не­обхідну кількість іншо­го гербіци­ду (теж на ос­нові суль­фонілсе­чо­ви­ни), але по­пе­ре­див, що це бу­де ки­тайсь­кий ана­лог (ге­не­рик), який за ефек­тивністю бу­де рівноз­нач­ним дії оригіна­ль­но­го гербіци­ду. А най­го­ловніше те, що до­ки об­при­с­ку­вач закінчу­ва­ти­ме вно­си­ти за­лиш­ки дю­понівсько­го гербіци­ду, на по­ле бу­де по­став­ле­но потрібну ре­ш­ту ки­тайсь­ко­го пре­па­ра­ту-ана­ло­га, і та­ким чи­ном вдасть­ся уник­ну­ти не­ба­жа­но­го про­стою техніки. Це бу­ло певною мірою пе­ре­кон­ли­вим ар­гу­мен­том на ко­ристь прий­нят­тя про­по­зиції.
 По­го­див­ши всі дії із керівництвом, ми до­б­ра­ли потрібну кількість гербіци­ду-ге­не­ри­ка. Навіть са­мо­му ста­ло ціка­во, наскільки він ефек­тив­но спра­цює порівня­но з оригіна­лом. Тож вне­сли йо­го та ста­ли че­ка­ти ре­зуль­татів. Ко­ли прой­шов час, ска­жу відвер­то, ге­не­рик спра­цю­вав на рівні оригіна­ль­но­го гербіци­ду (плюс-мінус 5%). Візу­аль­ної різниці що­до ефек­тив­ності вза­галі ніякої не спо­с­теріга­ло­ся. Гербіци­ди — як оригінал, так і ге­не­рик — чу­до­во ви­ко­на­ли свою функцію, і пше­ни­ця ко­ло­си­ла­ся чи­с­та від бур’янів.
 Про­тя­гом ве­ге­тації ми про­ве­ли по­даль­ше піджив­лен­ня та за­хист від шкідників і хво­роб та че­ка­ли на вро­жай. У фазі мо­лоч­но-вос­ко­вої (ближ­че до вос­ко­вої) стиг­лості по­ле візу­аль­но роз­ме­жу­ва­ло­ся за стро­ка­ми до­сти­ган­ня. На тій по­ло­вині, де вно­си­ли ге­не­рик, дозріван­ня куль­ту­ри відбу­ва­ло­ся швид­ше і рос­ли­ни ви­гля­да­ли жов­ти­ми, а там, де за­сто­су­ва­ли оригіна­ль­ний гербіцид, куль­ту­ра пев­ною мірою ще ве­ге­ту­ва­ла і дозріван­ня пше­ниці по­до­вжу­ва­ло­ся на два-три дні. На мо­мент зби­ран­ня вро­жайність ози­мої пше­ниці на круг ста­но­ви­ла 55 ц/га. На на­шо­му, з волі ви­пад­ку, «ек­с­пе­ри­мен­таль­но­му полі» за од­на­ко­вої тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня про­яви­лись різні ре­зуль­та­ти: де вно­си­ли оригіна­ль­ний гербіцид, ми одер­жа­ли вро­жайність 53 ц/га, а де за­сто­су­ва­ли ге­не­рич­ний ана­лог, — 35 ц/га. Вра­жає? У ме­не не ви­ник­ло жод­них сумнівів у то­му, що са­ме за­сто­су­ван­ня ге­не­рич­но­го гербіци­ду на ос­нові не­якісно очи­ще­ної суль­фонілсе­чо­ви­ни при­зве­ло до суттєво­го зни­жен­ня уро­жаю.

«Про­по­зиція»: Чи зро­би­ли Ви для се­бе якісь вис­нов­ки на май­бутнє з цьо­го при­кро­го ви­пад­ку?   
Аг­ро­ном: Яс­на річ, зро­бив: ніяких ге­не­риків! Си­ту­ація, яка тра­пи­ла­ся зі мною, мо­же спітка­ти будь-ко­го, в разі ко­ли у скрут­ний для вас мо­мент — як то ка­жуть, у потрібний час і потрібно­му міс­ці — з’явить­ся «клієнт» і піймає вас на га­чок… Мож­ли­во, мій ви­па­док по­слу­гує для ко­гось уро­ком і своєрідною за­сто­ро­гою.
Нинішньо­го ро­ку пла­нуємо на цьо­му полі висіва­ти со­няш­ник. Мо­же ста­ти­ся, що ге­не­рич­на суль­фонілсе­чо­ви­на «на­га­дає» про се­бе у ви­гляді про­яву післядії. Бу­де до­б­ре, як­що та­ко­го не ста­неть­ся.
Усі оригінальні пре­па­ра­ти ви­го­тов­ля­ють за однією ре­цеп­ту­рою, то­му ре­зуль­та­ти їхньо­го за­сто­су­ван­ня бу­дуть од­на­ко­ви­ми за до­три­ман­ня всіх пра­вил вне­сен­ня. Скільки існує ге­не­рич­них пре­па­ратів, на мою дум­ку, — стільки є і ре­цеп­тур. Я не агітую про­ти за­сто­су­ван­ня ге­не­риків, то­му що ті аг­ро­ви­роб­ни­ки, які на­тра­пи­ли на більш-менш якісні ге­не­ричні, ма­буть, пра­цю­ва­ти­муть з ни­ми і на­далі. Але це «гра із во­гнем», і як­що ви пра­цюєте на пер­спек­ти­ву — постійно мо­дернізуєтесь і вдо­с­ко­на­люєтесь, то, на­сам­пе­ред, окрім якісно­го насіння, вар­то за­сто­со­ву­ва­ти й оригі­наль­ні за­со­би за­хи­с­ту.
Гос­по­да­рю­ван­ня в умо­вах ри­зиків сьо­го­ден­ня і так зму­шує аг­ро­ви­роб­ників що­ро­ку до­шу­ку­ва­тись відповіді на чис­ленні «чо­му?». Тож чи вар­то ще й із влас­ної волі, підда­ю­чись сумнівним спо­ку­сам, шу­ка­ти при­год на свою го­ло­ву? І як­що із при­род­ни­ми ри­зи­ка­ми бо­ро­ти­ся важ­ко, то бо­дай од­но­го із ри­зиків «людсь­кої при­ро­ди» уник­ну­ти мож­на. За­сто­со­вуй­те ли­ше оригінальні за­со­би за­хи­с­ту — і та­ких про­блем, як у на­шо­го співроз­мов­ни­ка, ста­не на­ба­га­то мен­ше.

Інтерв'ю
Система КОНВІЗО® СМАРТ все частіше застосовується сільгоспвиробниками на українських полях. Це не лише ефективно, а й значно економить час аграріїв (лише дві гербіцидні обробки за сезон). Цей новаторський крок зробила компанія KWS спільно... Подробнее
координатор проекту "Купуймо разом!" Томаш Будзяк
Сільське господарство відноситься до тих галузей, де об'єднання може принести до значного підвищення конкурентноздатності. За ініціативи найбільшої в Польщі гастрономічної закупівельної групи Horeca GGZ в Україні буде створена вітчизняна... Подробнее

1
0