Спецможливості
Архів

«Ге­не­рич­на» вро­жайність

10.04.2014
646
«Ге­не­рич­на» вро­жайність фото, ілюстрація

Питання якості засобів захисту рослин на сьогодні є одним із важливих елементів технології вирощування культур. Одні господарюють, неодмінно застосовуючи сучасні інтенсивні технології (із використанням оригінального насіння, захисних препаратів від перевірених виробників тощо), інші ж не такі прискіпливі: наприклад, можуть  здійснювати висів оригінальним насінням, а захист  проводити — генеричними препаратами, мотивуючи тим, що, мовляв, суттєвої різниці у їхній ефективності немає. Акцент при цьому роблять на тому, що ціна останніх нижча і це дає змогу підвищити прибуток завдяки зниженню собівартості виробленої продукції.

Питання якості засобів захисту рослин на сьогодні є одним із важливих елементів технології вирощування культур. Одні господарюють, неодмінно застосовуючи сучасні інтенсивні технології (із використанням оригінального насіння, захисних препаратів від перевірених виробників тощо), інші ж не такі прискіпливі: наприклад, можуть  здійснювати висів оригінальним насінням, а захист  проводити — генеричними препаратами, мотивуючи тим, що, мовляв, суттєвої різниці у їхній ефективності немає. Акцент при цьому роблять на тому, що ціна останніх нижча і це дає змогу підвищити прибуток завдяки зниженню собівартості виробленої продукції. 

Г. Жолобецький
g.zholobetskiy@univest-media.com

Жур­на­лу «Про­по­зиція» вда­ло­ся по­спіл­ку­ва­ти­ся із од­ним анонімним аг­ро­но­мом, який са­ме і є з чис­ла тих, хто «рап­том ви­я­вив» суттєву різни­цю між оригіна­ль­ни­ми за­со­ба­ми за­хи­с­ту та од­ним із ге­не­рич­них пре­па­ратів. Звісно, трирічни­ми да­ни­ми досліджень (за­для до­стовірності вис­нов­ку) ви­пад­ко­вий ек­с­пе­ри­мент підтвер­ди­ти не­мож­ли­во, ад­же ніхто не ба­жає пра­цю­ва­ти собі у зби­ток, про­те й од­но­го та­ко­го ви­пад­ку бу­ло до­стат­ньо, щоб твер­до пе­ре­ко­на­ти­ся у то­му, що не вар­то еко­но­ми­ти на важ­ли­вих ре­чах, та свідо­мо відмо­ви­ти­ся від за­сто­су­ван­ня де­ше­во­го ге­не­рич­но­го про­дук­ту.

«Про­по­зиція»: Аг­рар­ний бізнес до­сить різно­манітний, роз­кажіть, буд ла­с­ка, про особ­ли­вості ве­ден­ня Ва­шої діяль­ності?
Аг­ро­ном: На­ше гос­по­дар­ст­во об­роб­ляє близь­ко 7,5 тис. га землі, яка розмі­ще­на у двох суміжних рай­о­нах Дніпро­пе­т­ровсь­кої об­ласті. На сьо­годні, не зва­жа­ю­чи на пе­ре­на­си­чен­ня площ рен­та­бель­ни­ми куль­ту­ра­ми (на­сам­пе­ред — со­няш­ни­ком, ози­мим ріпа­ком), ли­ше оди­ниці з-поміж чис­лен­ної кількості гос­по­дарств відмов­ля­ють­ся від них і ви­ро­щу­ють не менш рен­та­бельні куль­ту­ри, зо­к­ре­ма сою, ози­му пше­ни­цю, ярий ячмінь (особ­ли­во пи­во­вар­но­го на­пря­му). Ми по­ки що не відмо­ви­ли­ся ос­та­точ­но від со­няш­ни­ку та ози­мо­го ріпа­ку, про­те більшу ча­с­ти­ну при­бут­ку от­ри­муємо не від цих куль­тур, а від ози­мої пше­ниці, пло­ща якої ста­но­вить цьо­го ро­ку близь­ко 3 тис. га.
Чо­му для нас це важ­ли­ва стра­тегічна куль­ту­ра? Спра­ва в то­му, що ми маємо влас­ну пе­ре­роб­ку і всю ви­ро­ще­ну пше­ни­цю пу­с­каємо на ви­го­тов­лен­ня ма­ка­рон­них ви­робів, бо­рош­на, різних видів круп. Кілька років то­му на­ше керів­ницт­во інве­с­ту­ва­ло близь­ко 3 млн грн в іно­зем­ну пе­ре­роб­ну лінію — та­ким чи­ном мо­дернізу­ва­ли на­шу пе­ре­роб­ку. Про­дукцію по­ста­чаємо у Дніпро­пе­т­ровсь­ку, Хер­сонсь­ку, За­порізьку об­ласті.
«Про­по­зиція»: Ціка­во, як­що для Вас ози­ма пше­ни­ця є од­ним із ос­нов­них дже­рел при­бут­ку, то, ма­буть, для от­ри­ман­ня за­пла­но­ва­ної уро­жай­ності та ви­со­кої якості пе­ре­роб­ної про­дукції Ви ви­ко­ри­с­то­вуєте за­рубіжні сор­ти?
Аг­ро­ном: Мож­ли­во, ви бу­де­те зди­во­вані, але ми до­сить дов­гий час співпра­цюємо із На­уко­во-дослідним інсти­ту­том аг­ро­номії Пол­тавсь­кої дер­жав­ної аг­рар­ної ака­демії. У них до­сить роз­ви­не­ний на­прям се­лекції ози­мої пше­ниці, яка нам підхо­дить за ба­га­ть­ма чин­ни­ка­ми. По-пер­ше, ми роз­та­шо­вані у зоні Сте­пу, тож про про­бле­ми із во­ло­гою тут по­яс­ню­ва­ти не потрібно, а їхні сор­ти до­сить гідно три­ма­ють по­зиції на фоні інших у плані по­су­хостійкості. По-дру­ге, вихід бо­рош­на ви­що­го га­тун­ку із їхніх сортів на сьо­годні ста­но­вить не мен­ше 65%. Аб­со­лют­­но вся про­дукція — ви­ключ­но дру­го­го та тре­ть­о­го кла­сів (мо­ва про фу­раж вза­галі не йде). Самі ро­зумієте, і я осо­би­с­то вва­жаю, що це — до­сить не­по­га­ний ре­зуль­тат. Ска­жу вам над­зви­чай­но відвер­то: де­які із відо­мих дніпро­пе­т­ровсь­ких та київських тор­го­вих ма­рок постійно за­ку­по­ву­ють наші ма­ка­ронні ви­ро­би, бо­рош­но та про­да­ють їх під влас­ною ети­кет­кою.
Що­до впро­ва­д­жен­ня за­рубіжних сортів ми та­кож ма­ли влас­ний досвід ви­ро­щу­ван­ня. Кілька років поспіль ми ви­сіва­ли сор­ти російської се­лекції, зо­к­ре­ма при­вер­ну­ла на­шу ува­гу крас­но­мов­на на­зва од­но­го із них — «Без до­щу». Так, в тих рай­о­нах, де за ви­ро­щу­ван­ня цьо­го сор­ту про­тя­гом ве­ге­та­тив­но­го періоду до­щу вза­галі не бу­ло, він по­ка­зав не­по­га­ний ре­зуль­тат — 39 ц/га, але, на жаль, за іден­тич­ної тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня із пол­тавсь­ки­ми сор­та­ми ми постійно от­ри­му­ва­ли зер­но фу­раж­ної якості. То­му ці сор­ти у нас «не при­жи­ли­ся».
           
«Про­по­зиція»: Ма­буть, зди­вуєте, як­що ска­же­те, що під час ви­ро­щу­ван­ня інших рен­та­бель­них куль­тур Ви та­кож ви­ко­ри­с­то­вуєте вітчиз­няні гібри­ди со­няш­ни­ку, сор­ти ози­мо­го ріпа­ку (на жаль, вітчиз­ня­них гібридів цієї куль­ту­ри і по­нині не­має в Реєстрі)?       
Аг­ро­ном: На жаль чи на ща­с­тя, ми не дійшли до та­ко­го фа­на­тиз­му, щоб у своєму ви­роб­ництві впро­ва­д­жу­ва­ти повністю вітчиз­няні сор­ти та гібри­ди по­льо­вих куль­тур. Та й нор­маль­ним ма­ло хто на­звав би в наш час та­ко­го «патріо­тич­но­го» гос­по­да­ря — це бу­ло б, м’яко ка­жу­чи, про­сто див­но. Тож що­до насіннєво­го ма­теріалу со­няш­ни­ку ми пра­цюємо із ком­паніями «Син­ген­та», «Ліма­грейн», «Маїса­дур». Що­до ріпа­­ку — із «Лемб­ке», «Мон­сан­то». Ку­ку­руд­зу висіваємо гібри­да­ми «Ліма­грейн», «Піонер», «Син­ген­та». Тоб­то ко­ри­с­туємось посівним ма­теріалом відо­мих ком­паній зі світо­вим ім’ям та пе­ревіре­ною якістю.                    
«Про­по­зиція»: Хотіло­ся б по­­ціка­ви­ти­ся: за ви­ро­щу­ван­ня із за­сто­су­ван­ням якісно­го оригіна­ль­но­го насіння яку за­сто­со­вуєте тех­но­логію за­хи­с­ту посівів? Це та­кож пре­па­ра­ти оригіна­торів, відо­мих ви­роб­ників, чи за­со­би за­хи­с­ту ге­не­рич­них ком­паній, які ко­ш­ту­ють на по­ря­док ниж­че, а за ефек­тивністю, на дум­ку де­я­ких аг­ро­ви­роб­ників, рівноз­начні оригіна­ль­ним пре­па­ра­там?
Аг­ро­ном: Пи­тан­ня якості за­собів за­хи­с­ту рос­лин мож­на порівня­ти із най­по­пу­лярнішою те­мою се­ред на­се­лен­­ня — політи­кою. Ви­роб­ни­ки-оригіна­то­ри хо­чуть ут­ри­ма­ти ціну та за­хи­ща­ють якість своїх про­дуктів. Як­що ок­ре­мо вис­лу­ха­ти пред­став­ників ге­не­рич­них ком­паній, то їхні про­дук­ти — теж якісні, теж ефек­тивні і вод­но­час до­ступніші за ціною. Ко­жен аг­ро­ви­роб­ник або за по­ра­да­ми ко­лег, або на свій роз­суд чи уже з на­бу­то­го влас­но­го досвіду оби­ра, яки­ми за­со­ба­ми за­хи­с­ту пра­цю­ва­ти.
 Вже по­над шість років ми пра­цюємо із ком­паніями-оригіна­то­ра­ми. Раніше пра­цю­ва­ли з ге­не­ри­ка­ми. Ска­за­ти од­но­знач­но, що ге­не­ричні пре­па­ра­ти ма­ло­ефек­тивні, не мо­жу. На той час на­ше гос­по­дар­ст­во не бу­ло настільки роз­ви­ну­тим, як сьо­годні. Ми пе­ре­бу­ва­ли у по­шу­ках ви­со­коінтен­сив­них тех­но­логій за­для от­ри­ман­ня більшо­го вро­жаю із якісніши­ми по­каз­ни­ка­ми. Нині ми пра­цюємо ли­ше з оригіна­то­ра­ми ЗЗР. Ну… май­же повністю, як­що не вра­хо­ву­ва­ти торішньої прак­ти­ки.                                 «Про­по­зиція»: А що, торік ви­­ріши­ли зно­ву «зе­ко­но­ми­ти», ку­пив­ши ге­не­ричні за­со­би за­хи­с­ту рос­лин?
Аг­ро­ном: Не знаю, що ме­не тоді на це штовх­ну­ло, мож­ли­во, скоріш за все, вирішив зе­ко­но­ми­ти час. Си­ту­ація ви­гля­да­ла так: ми­ну­лої вес­ни на озимій пше­ниці ми вно­си­ли гербіцид на ос­нові суль­фонілсе­чо­ви­ни від ком­панії «Дю­пон». Пло­ща під цю куль­ту­ру торік ста­но­ви­ла 2800 га. Закінчу­ю­чи вно­си­ти гербіцид на ос­тан­нь­о­му полі у 160 га, ми по­ра­ху­ва­ли, що пре­па­ра­ту не ви­с­та­чає при­близ­но на 100 га площі під пше­ни­цею.
 Тоді якось до ме­не на по­ле під’їхав знай­о­мий пред­став­ник однієї із відо­мих ук­раїнських ком­паній. Я із ним поділив­ся інфор­мацією про не­ста­чу пре­па­ра­ту, і він мені за­про­по­ну­вав не­обхідну кількість іншо­го гербіци­ду (теж на ос­нові суль­фонілсе­чо­ви­ни), але по­пе­ре­див, що це бу­де ки­тайсь­кий ана­лог (ге­не­рик), який за ефек­тивністю бу­де рівноз­нач­ним дії оригіна­ль­но­го гербіци­ду. А най­го­ловніше те, що до­ки об­при­с­ку­вач закінчу­ва­ти­ме вно­си­ти за­лиш­ки дю­понівсько­го гербіци­ду, на по­ле бу­де по­став­ле­но потрібну ре­ш­ту ки­тайсь­ко­го пре­па­ра­ту-ана­ло­га, і та­ким чи­ном вдасть­ся уник­ну­ти не­ба­жа­но­го про­стою техніки. Це бу­ло певною мірою пе­ре­кон­ли­вим ар­гу­мен­том на ко­ристь прий­нят­тя про­по­зиції.
 По­го­див­ши всі дії із керівництвом, ми до­б­ра­ли потрібну кількість гербіци­ду-ге­не­ри­ка. Навіть са­мо­му ста­ло ціка­во, наскільки він ефек­тив­но спра­цює порівня­но з оригіна­лом. Тож вне­сли йо­го та ста­ли че­ка­ти ре­зуль­татів. Ко­ли прой­шов час, ска­жу відвер­то, ге­не­рик спра­цю­вав на рівні оригіна­ль­но­го гербіци­ду (плюс-мінус 5%). Візу­аль­ної різниці що­до ефек­тив­ності вза­галі ніякої не спо­с­теріга­ло­ся. Гербіци­ди — як оригінал, так і ге­не­рик — чу­до­во ви­ко­на­ли свою функцію, і пше­ни­ця ко­ло­си­ла­ся чи­с­та від бур’янів.
 Про­тя­гом ве­ге­тації ми про­ве­ли по­даль­ше піджив­лен­ня та за­хист від шкідників і хво­роб та че­ка­ли на вро­жай. У фазі мо­лоч­но-вос­ко­вої (ближ­че до вос­ко­вої) стиг­лості по­ле візу­аль­но роз­ме­жу­ва­ло­ся за стро­ка­ми до­сти­ган­ня. На тій по­ло­вині, де вно­си­ли ге­не­рик, дозріван­ня куль­ту­ри відбу­ва­ло­ся швид­ше і рос­ли­ни ви­гля­да­ли жов­ти­ми, а там, де за­сто­су­ва­ли оригіна­ль­ний гербіцид, куль­ту­ра пев­ною мірою ще ве­ге­ту­ва­ла і дозріван­ня пше­ниці по­до­вжу­ва­ло­ся на два-три дні. На мо­мент зби­ран­ня вро­жайність ози­мої пше­ниці на круг ста­но­ви­ла 55 ц/га. На на­шо­му, з волі ви­пад­ку, «ек­с­пе­ри­мен­таль­но­му полі» за од­на­ко­вої тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня про­яви­лись різні ре­зуль­та­ти: де вно­си­ли оригіна­ль­ний гербіцид, ми одер­жа­ли вро­жайність 53 ц/га, а де за­сто­су­ва­ли ге­не­рич­ний ана­лог, — 35 ц/га. Вра­жає? У ме­не не ви­ник­ло жод­них сумнівів у то­му, що са­ме за­сто­су­ван­ня ге­не­рич­но­го гербіци­ду на ос­нові не­якісно очи­ще­ної суль­фонілсе­чо­ви­ни при­зве­ло до суттєво­го зни­жен­ня уро­жаю.

«Про­по­зиція»: Чи зро­би­ли Ви для се­бе якісь вис­нов­ки на май­бутнє з цьо­го при­кро­го ви­пад­ку?   
Аг­ро­ном: Яс­на річ, зро­бив: ніяких ге­не­риків! Си­ту­ація, яка тра­пи­ла­ся зі мною, мо­же спітка­ти будь-ко­го, в разі ко­ли у скрут­ний для вас мо­мент — як то ка­жуть, у потрібний час і потрібно­му міс­ці — з’явить­ся «клієнт» і піймає вас на га­чок… Мож­ли­во, мій ви­па­док по­слу­гує для ко­гось уро­ком і своєрідною за­сто­ро­гою.
Нинішньо­го ро­ку пла­нуємо на цьо­му полі висіва­ти со­няш­ник. Мо­же ста­ти­ся, що ге­не­рич­на суль­фонілсе­чо­ви­на «на­га­дає» про се­бе у ви­гляді про­яву післядії. Бу­де до­б­ре, як­що та­ко­го не ста­неть­ся.
Усі оригінальні пре­па­ра­ти ви­го­тов­ля­ють за однією ре­цеп­ту­рою, то­му ре­зуль­та­ти їхньо­го за­сто­су­ван­ня бу­дуть од­на­ко­ви­ми за до­три­ман­ня всіх пра­вил вне­сен­ня. Скільки існує ге­не­рич­них пре­па­ратів, на мою дум­ку, — стільки є і ре­цеп­тур. Я не агітую про­ти за­сто­су­ван­ня ге­не­риків, то­му що ті аг­ро­ви­роб­ни­ки, які на­тра­пи­ли на більш-менш якісні ге­не­ричні, ма­буть, пра­цю­ва­ти­муть з ни­ми і на­далі. Але це «гра із во­гнем», і як­що ви пра­цюєте на пер­спек­ти­ву — постійно мо­дернізуєтесь і вдо­с­ко­на­люєтесь, то, на­сам­пе­ред, окрім якісно­го насіння, вар­то за­сто­со­ву­ва­ти й оригі­наль­ні за­со­би за­хи­с­ту.
Гос­по­да­рю­ван­ня в умо­вах ри­зиків сьо­го­ден­ня і так зму­шує аг­ро­ви­роб­ників що­ро­ку до­шу­ку­ва­тись відповіді на чис­ленні «чо­му?». Тож чи вар­то ще й із влас­ної волі, підда­ю­чись сумнівним спо­ку­сам, шу­ка­ти при­год на свою го­ло­ву? І як­що із при­род­ни­ми ри­зи­ка­ми бо­ро­ти­ся важ­ко, то бо­дай од­но­го із ри­зиків «людсь­кої при­ро­ди» уник­ну­ти мож­на. За­сто­со­вуй­те ли­ше оригінальні за­со­би за­хи­с­ту — і та­ких про­блем, як у на­шо­го співроз­мов­ни­ка, ста­не на­ба­га­то мен­ше.

Інтерв'ю
У сезоні-2017 представництво Syngenta в Україні визнано низкою аналітиків та аграрних ЗМІ однією з найуспішніших транснаціональних компаній в державі. Syngenta Ukraine лідирує в сегменті продажів ЗЗР і насіння, надає консалтингову та... Подробнее
Ів Піке, керівник підрозділу Crop Science ком­панії «Байєр» в Ук­раїні
З бе­рез­ня цьо­го ро­ку підрозділ Crop Science ком­панії «Байєр» в Ук­раїні очо­лив Ів Піке. За до­волі ко­рот­кий час він уже встиг відвіда­ти прак­тич­но всі регіо­ни Ук­раїни та оз­най­о­ми­ти­ся

1
0