Спецможливості
Агробізнес

Експортні можливості України

13.08.2013
1432
Експортні можливості України фото, ілюстрація

Україна була й залишається великим експортером зерна. Новий сезон є лише підтвердженням цього. У 2013/14 маркетинговому році вітчизняні компанії мають намір збільшити поставки українського зерна на зовнішні ринки, адже для цього є всі підстави.

Україна була й залишається великим експортером зерна. Новий сезон є лише підтвердженням цього. У 2013/14 маркетинговому році вітчизняні компанії мають намір збільшити поставки українського зерна на зовнішні ринки, адже для цього є всі підстави.

О. Маслак, канд. екон. наук, керівник Центру стратегічних досліджень АПК,
Сумський національний
аграрний університет

Виробництво та експорт
В Україні тривають жнива. Станом на 19 липня у степовій зоні обмолочено майже 95% площ ранніх зернових культур, у лісостеповій — 51, на Поліссі — 25%. Загалом ранні зернові та зернобобові культури зібрані з площі 7,7 млн га, що за середньої урожайності 28,4 ц/га дало змогу намолотити 22 млн т зерна. За підсумками жнив очікуємо зібрати урожай, що значно перевищуватиме тогорічний. Офіційні прогнози можновладців свідчать про отримання 54-мільйонного збіжжя. Оцінки незалежних аналітиків більш оптимістичні та досягають 57 млн т. Такі очікування дають підстави планувати збільшення обсягів експорту зерна.
У 2012/13 маркетинговому році (МР) експортовано за кордон до 23 млн т українського зерна. Це майже на 1 млн т перевищує показник попереднього МР. Лідером за обсягами продажу стала кукурудза — її поставили на зовнішні ринки 13,5 млн т. На другому місці виявилася пшениця — 6,8 млн. Такі обсяги експорту вітчизняного збіжжя стали одними з найбільших за роки державної незалежності. Разом з тим, Україна може виробляти та експортувати значно більше зерна.
У новому сезоні, за планами профільного міністерства, передбачається експортувати від 24 до 26 млн т. Визначальними чинниками слугуватимуть стан посівів та перезимівля озимої пшениці врожаю 2014 р. До того ж одним із пріоритетних завдань влади залишається забезпечення продовольчої безпеки та стабільної ситуації на внутрішньому ринку зерна, що матиме відповідний вплив на формування обсягів його експорту. Тому Мінагрополітики продовжує тогорічну практику співпраці з експортерами. З такими компаніями вже укладено Меморандум про експорт зерна у новому сезоні. Раніше передбачалося, що цим документом визначатимуться максимально можливі обсяги експорту. Однак очікувані великі обсяги врожаю усунули потребу визначення таких обсягів.
Можливості інфраструктури
Суттєвий вплив на рівень організації експорту зерна має ринкова інфраструктура. Загальні потужності сертифікованих елеваторів в Україні становлять близько 30–32 млн т. Цей показник є незмінним упродовж останніх десяти років, оскільки нові елеватори вводять в експлуатацію, а колишні припиняють свою діяльність. До того ж, окрім елеваторів, які надають послуги із зберігання зерна, є складські потужності аграрних компаній для зберігання виключно власного врожаю. Таким чином, в Україні працює до 700 елеваторів, із яких 230 належать зернотрейдерам. Експерти вітчизняного ринку оцінюють загальні потужності зі зберігання зерна до 47 млн т. Найбільше зернових складів, а саме 41 елеватор, має держава в особі Державної продовольчо-зернової корпорації.
За оцінками експертів, цього сезону не повинно бути особливих проблем зі зберіганням зерна, зокрема пшениці та ячменю. Складнощі можуть виникнути лише із зберіганням кукурудзи. Середні та малі господарства здебільшого зберігають пшеницю і ячмінь у власних складах та перевозять урожай на елеватори перед його реалізацією. З кукурудзою інша ситуація. Під час збирання це зерно має високу вологість, тому потребує досушування та зберігання на відповідно обладнаних елеваторах. Тож проблеми із зберіганням кукурудзи можуть виникнути в центральній і північній частинах України, де здебільшого вирощують цю культуру. Дефіцит потужностей зі зберігання, якщо матиме місце, то носитиме здебільшого локальний характер.
Очікування світового ринку
За останнє десятиліття суттєво змінилася структура світового ринку зерна. За даними міністерства сільського господарства США (USDA), в 1990/91 МР частка п’яти найбільших країн-експортерів перевищувала 80% світових продажів, тоді як у 2012/13 МР становила лише 55%. Водночас зменшився вплив на світовий ринок зовнішніх продажів країн, які традиційно входять до п’ятірки найбільших експортерів. Зокрема, частка США скоротилася від 39% у 1990/91 МР до 19 — в минулому сезоні, ЄС — від 16 до 9%. За цей самий період Канада зменшила обсяги продажів зерна на світовому ринку майже вдвічі, Аргентина, навпаки, вдвічі збільшила обсяги експорту, а частка Австралії залишається незмінною та становить близько 8%.
Зменшення впливу країн-експортерів на світовий ринок пшениці зумовлене переважно збільшенням експорту зерна з країн Чорноморського регіону, а саме з Казахстану, Росії та України. Частка світового ринку цих країн за останні два десятиліття збільшилася майже втричі — від 5,6 до 15,3%.
 Пшениця 
Основну увагу на світовому зерновому ринку традиційно приділяють пшениці. За інформацією USDA, світове виробництво цієї культури в 2013/14 МР становитиме 697,8 млн т, що майже на 7% перевищить тогорічний рівень. На збільшення виробництва впливатиме зростання рівня врожаїв у країнах Чорноморського басейну. Так, новий урожай пшениці стане більшим за попередній у Росії на 43%, Казахстані — на 47%, в Україні — на чверть. До того ж збільшення виробництва зерна відбудеться в основних країнах-експортерах, зокрема: в Аргентині — на 30%, Австралії — 16, Канаді — 7, ЄС-27 — на 4%. Разом із тим, урожай цього зерна у Китаї залишиться на рівні минулого року (121 млн т), а в Індії та США навіть зменшиться, відповідно, на 3 та 7%.
У 2013/14 МР світове споживання пшениці зросте. Це відбудеться під впливом збільшення пропозиції зерна на внутрішніх ринках окремих країн та його здешевлення. Так, очікується довести обсяги споживання пшениці до 700 млн т, що на 3% більше, ніж минулого сезону. Світова торгівля цим зерном стане активнішою та займатиме 47% структури експортно-імпортних операцій ринку зерна. Передбачають, що загальний товарооборот цього зерна становитиме в межах 148 млн т, що на 1,8 млн перевищить тогорічний рівень. Більше від інших експортуватимуть пшениці в новому сезоні США, Австралія, Канада та ЄС-27, експортні обсяги яких у сукупності перевищать половину світового продажу.
Враховуючи нарощування власного виробництва, окремі країни-імпортери у новому сезоні зменшать обсяг завезеної пшениці. Так, Південна Корея планує придбати на зовнішніх ринках лише 4,8 млн т, що на 13% менше від тогорічного показника. Зменшать обсяги зовнішніх закупівель Японія — на 9%, країни ЄС — 4, Алжир — на 3%. Проте основними покупцями пшениці в світі залишаються: Єгипет — 9 млн т, Бразилія — 7,5, Індонезія — 7,1, Японія — 6 млн т. Перевищення споживання над виробництвом пшениці вплине на зменшення перехідних залишків. Очікується, що на завершення 2013/14 МР світові запаси цього зерна становитимуть 172 млн т. Ситуація на ринку ячменю подібна до такої на ринку пшениці.

 Ячмінь
У групі фуражного зерна за обсягами світового виробництва та торгівлі ячмінь поступається лише кукурудзі. У 2013/14 МР очікується виробити 139 млн т ячменю, що більше, порівняно з тогорічним сезоном, на 9,3 млн т. Цьому сприятиме розширення площ посіву та підвищення врожайності культури.
Україна належить до одного з найбільших світових виробників ячменю та є провідним експортером цього зерна. Упродовж останніх років площі вирощування ячменю залишаються на рівні 3,3–3,4 млн га, що дає змогу нинішнього року отримати врожай понад 7 млн т. Це не завадить Україні з експортним потенціалом на рівні 2 млн т поділити четверту сходинку в рейтингу світових експортерів ячменю. Загалом у новому зерновому сезоні обсяг світового експорту цього зерна становитиме 18,5 млн т, що на 2% менше від тогорічного.
Основними покупцями українського ячменю є країни Північної Африки та Близького Сходу. Серед цих країн найбільшими імпортерами є Саудівська Аравія (7,5 млн т) та Іран (1 млн т). Разом із тим, до впливових світових покупців належать Китай (2,2 млн т) та Японія (1,3 млн т). Уперше за останні чотири сезони обсяги світового виробництва ячменю перевищать наявний попит. Відтак, на кінець сезону передбачається збільшення запасів зерна. Очікується, що вони становитимуть 21,7 млн т, тобто на 9% перевищать тогорічні показники. Не менш важливим для економіки аграрного сектору України є вирощування кукурудзи.
Враховуючи нарощування власного виробництва, окремі країни-імпортери у новому сезоні зменшать обсяг завезеної пшениці. Так, Південна Корея планує придбати на зовнішніх ринках лише 4,8 млн т, що на 13% менше від тогорічного показника. Зменшать обсяги зовнішніх закупівель Японія — на 9%, країни ЄС — 4, Алжир — на 3%. Проте основними покупцями пшениці в світі залишаються: Єгипет — 9 млн т, Бразилія — 7,5, Індонезія — 7,1, Японія — 6 млн т. Перевищення споживання над виробництвом пшениці вплине на зменшення перехідних залишків. Очікується, що на завершення 2013/14 МР світові запаси цього зерна становитимуть 172 млн т. Ситуація на ринку ячменю подібна до такої на ринку пшениці.
 Кукурудза
Кукурудза — головна фуражна та енергетична культура у світі. Світове виробництво цього зерна у 2013/14 МР становитиме 960 млн т, що на 5% перевищуватиме рівень попереднього року. Основними виробниками кукурудзи є США та Китай. Спільно ці країни вирощують 59% світових обсягів цього зерна.
Попри збільшення виробництва, світова торгівля цим зерном очікується менш активною. Лідером світового кукурудзяного експорту залишаються США. У нинішньому сезоні американські продажі становитимуть 33 млн т, що більше тогорічного майже вдвічі. Бразилія, своєю чергою, на третину зменшує обсяги експорту (до 18 млн т), Аргентина — на чверть (16 млн т). Незважаючи на прогнозне збільшення виробництва цього зерна в Україні до 25–26 млн т, обсяги експорту становитимуть близько 16,5 млн. Це дасть Україні змогу зміцнити свої позиції на четвертій сходинці світового рейтингу експортерів кукурудзи.
За оцінками експертів, Україна досягла максимальних масштабів виробництва цієї культури. Так, площа кукурудзяного клину нинішнього року розширилась до 4,9 млн га та займає 17,5% структури посівних площ. Нині Україна займає майже 17% світового ринку кукурудзи. Подальше нарощування виробництва можливе завдяки застосуванню високих технологій, які дадуть змогу підвищити врожайність на вже наявних площах.

 Соняшник
Соняшник є однією з основних олійних культур в Україні та належить до трійки найбільш вирощуваних світових олійних культур. У 2013/14 МР світове виробництво соняшнику збільшиться до 39,8 млн т, тобто перевищить попередній сезон на 9%. Зростанню виробництва сприятиме підвищення врожайності та розширення посівних площ. Так, урожайність очікується на рівні близько 1,6 т/га, що на 6% більше від попереднього. Посівна площа під культурою становитиме 25,5 млн га, що на 4% перевищить показник 2012/13 МР.
У новому сезоні збільшення врожаю прогнозується в усіх країнах, що є основними виробниками соняшнику. Найбільше зростання врожаю спостерігатиметься в Туреччині (+30%), країнах ЄС-27 (+13%) та Росії (+11%). Незважаючи на зростання світового виробництва соняшнику, Україна й надалі залишить за собою провідні позиції у світовому рейтингу виробників цього насіння. У нинішньому сезоні із площі 4,8 млн га очікується зібрати близько 9 млн т соняшнику.
Світове споживання його зменшиться. У новому сезоні попит на цю олійну культуру становитиме 39,5 млн т, що більше, порівняно із рекордним показником минулого сезону, на 5%. До того ж обсяги споживання соняшнику будуть меншими за його виробництво. Це вплине на збільшення світових кінцевих запасів. На кінець нинішнього сезону вони очікуються в обсязі 1,3 млн т проти 1,1 млн т роком раніше.
Зростання виробництва активізує світову торгівлю. Обсяги експорту прогнозують на рівні 1,6 млн т, що на 28% більше від показника попереднього сезону. Світовими лідерами з експорту насіння соняшнику є ЄС-27 із обсягом зовнішнього продажу на рівні 29% загального фонду, Росія — 13, Україна — 10, Аргентина — 5%. Основним імпортером соняшнику залишаться Туреччина, яка закуповує майже половину світового імпорту, та країни ЄС-27 (14%). Загалом обсяги світової торгівлі соняшником відносно його внутрішнього споживання становлять лише 4%, що пояснюється переробкою насіння соняшнику в країнах його виробництва. Світова торгівля соняшниковою олією та шротом провадиться активніше.
Цінова ситуація
Прогнози на збільшення врожаю викликали падіння цін на зерно у світі. Не оминуло це й Україну. Цінові коливання викликали обвал ринку, в умовах якого аграрії значно скоротили продажі зерна. Так, ціна борошномельної пшениці знизилася до 1,4–1,5 тис. грн/т (EXW), тоді як ще місяць тому за неї платили в середньому 2,2 тис. грн/т (EXW). Зниження цін є традиційним для цього періоду. До того ж основною конкурентною перевагою України на світовому ринку завжди залишалася нижча ціна зерна порівняно з іншими постачальниками. Тому вітчизняним компаніям доведеться знижувати ціни пропозиції, щоб зберегти ринки збуту. Єдиною перешкодою в цьому може стати неможливість трейдерів купити необхідні обсяги пшениці на внутрішньому ринку в разі зниження цін нижче собівартості та відмови аграріїв продавати товар. Закупівельні ціни на фуражну пшеницю нового врожаю на базисі EXW становили на рівні 1,3–1,45 тис. грн/т. У портах закупівлю проводять по 1,55–1,60 тис. грн/т. Ціна пшениці врожаю 2013 р. із поставкою у липні-вересні становила в середньому 233 дол. США/т (FOB).
Найбільша активність трейдерів проявляється в торгівлі ячменем. Висока закупівельна ціна цього зерна зумовлена необхідністю виконання експортних контрактів. До того ж попит світового ринку на ячмінь достатньо високий. Закупівельні ціни на це зерно декларують у межах 1,4–1,6 тис. грн/т (EXW) залежно від регіону та обсягу товарної партії. Окремі компанії, здебільшого в північних і східних областях, оголошують закупівельні ціни на рівні 1,3 тис. грн/т (EXW), при цьому фактичних закупівель не проводять. Ціна закупівлі ячменю на базисі CPT — порти Чорного моря перебувають у межах 1,75–1,80 тис. грн/т, а на базисі поставки FOB — у середньому 245 дол. США/т.
Закупівельні ціни на фуражну кукурудзу тогорічного врожаю на базисі EXW становили 1,75–1,90 тис. грн/т. Ціни на кукурудзу з базисом CPT — порти Чорного моря — в межах 1,9–2,0 тис. грн/т. Вітчизняні торгові компанії оголошували свої експортні ціни пропозиції на це зерно з поставками в жовтні-листопаді на рівні 207 дол. США/т (FOB).
Насіння соняшнику теж втрачало в ціні. Основними факторами здешевлення були низький рівень попиту через наявність необхідного запасу сировини на переробних підприємствах та сезонні зупинки підприємств на профілактичні ремонти. До того ж виникала потреба аграріїв звільнити складські приміщення під новий урожай. Так, ціни попиту на насіння соняшнику змінювалися в діапазоні від 4,55 до 4,70 тис. грн/т на умовах EXW. Переробники здійснювали закупівлі сировини за цінами здебільшого в межах 4,6–4,7 тис. грн/т без урахування вартості доставки та до 4,85 тис. грн/т на умовах СРТ.
У своїй діяльності аграрії могли орієнтуватися на ціни, визначені державою. Мінагрополітики України затвердило інтервенційні ціни на об’єкти державного цінового регулювання на поточний маркетинговий рік. Таким чином мінімальні інтервенційні ціни на м’яку пшеницю 3-го класу знизилися до 1736 грн/т, максимальні — до 2154 грн. Максимальні ціни на ячмінь, мінімальні та максимальні ціни на кукурудзу також були знижені. Проте максимальні ціни на гречку збільшились від 4140 до 4217 грн/т.
Аграрний фонд та Державна продовольчо-зернова корпорація вилучають частину зерна із внутрішнього ринку через проведення закупівель. Це захищає вітчизняних виробників зерна від різкого зниження цін на внутрішньому ринку. Зокрема, Аграрний фонд ще до початку жнив вилучив із ринку понад 1 млн т зерна, кредитуючи виробників на 1 млрд грн. Своєю чергою, ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація» закуповує за форвардними контрактами кукурудзу, а за спотовими — зерно ранніх культур. Таким чином, завдяки діяльності цих державних операторів, на внутрішньому ринку зерна вдається запобігти різким коливанням цін.
Враховуючи оптимістичні прогнози врожаю цього року у світі та Україні, очікується суттєве зниження цін на сировину. Великі цьогорічні врожаї буде зібрано практично в усіх ключових країнах — експортерах зерна, що вкрай негативно позначиться на цінах на світових ринках. Тож аграріям бажано не піддаватися паніці та притримати зерно до весни, коли ціни мають зрости.

Інтерв'ю
У сезоні-2017 представництво Syngenta в Україні визнано низкою аналітиків та аграрних ЗМІ однією з найуспішніших транснаціональних компаній в державі. Syngenta Ukraine лідирує в сегменті продажів ЗЗР і насіння, надає консалтингову та... Подробнее
    Із кожним роком земельне питання стає все гострішим. Часто-густо законодавчі акти ініціюють і реалізують люди дуже далекі від землі і сільського господарства. Тож 2004 року задля захисту прав власників паїв і подолання корупції та... Подробнее

1
0