Готуємо мінеральні добрива

Придбання мінеральних добрива — чи не найбільша стаття витрат будь-якого агропідприємства. Тому серед вітчизняних аграріїв пошук шляхів економії мінеральних добрив без втрати їхньої ефективності не припиняється ні на хвилину.

У журналі «Пропозиція» (№10 за 2020 р.) ми розповідали про передові технології, які впроваджено у ТОВ «Колос», що на Кіровоградщині. Проте викласти всю інформацію про інновації підприємства в одному матеріалі доволі складно. Тому пропонуємо вам ознайомитися із підходами та досвідом використання мінеральних добрив у цьому господарстві.

Як ми говорили у попередньому матеріалі, декілька років тому в господарстві повністю перейшли на використання однокомпонентних і комплексних рідких мінеральних добрив, розчини яких готують власними силами.

«Щосезону ми використовуємо близько 1600 т КАС. Це досить великий об’єм. Тому витрати на логістику, особливо в пік сезону, просто шалені і, крім того, не завжди вдається отримати від постачальників потрібний об’єм вчасно, а оптимальні терміни внесення добрив збігають. Витрати на будівництво ємностей для зберігання також чималі. Тому, аби бути незалежними у поставці рідких мінеральних добрив, ми придбали спеціальну установку, яка дає змогу самостійно їх готувати. Також не слід забувати про вартість самого добрива, особливо у сезон. Що гостріша його потреба, то вища, відповідно, і ціна. Компоненти для приготування КАС ми закуповуємо у міжсезоння, коли ціни на них знижуються. Відповідно вартість власноруч приготованого КАС нижча», — говорить Іван Гуменюк, керівник ІТ-відділу ТОВ «Колос».

Наступним позитивним елементом використання установки для приготування КАС є можливість виготовляти рідкі мінеральні добрива за власною рецептурою. Тобто, приготування добрива із різним умістом нітратного азоту, різними мікроелементами, гуматами — не проблема.

Звернути увагу на рідкі мінеральні добрива у господарстві довелося через зміну клімату у бік посухи. Адже рідкі мінеральні добрива не потребують вологи для розщеплення, тому відразу ж є доступними для рослин. В господарстві наголошують, що впродовж останніх років, оглядаючи стан рослин, а точніше сказати їхню кореневу систему, наприкінці вегетації, постійно траплялися нерозчинені гранули мінеральних добрив. Насамперед це свідчить про низьку їхню ефективність впродовж сезону, а можливо — і спричинення ними токсичної дії на вирощувану культуру.

Додатково слід сказати й про неможливість повного контролю внесення сухих мінеральних добрив. Особливо розподілювачами. «Єдине, що можна чітко проконтролювати, — це норма внесення на гектар. Все інше — це лише умовні елементи контролю, адже невідомо, якої сили був вітер у момент польоту гранули, куди та гранула полетіла. Відповідно, після аналізу космознімків полів, отримуємо чітку неоднорідність розвитку рослин у полі. І маючи відповіді дані протягом вегетації, ти просто не розумієш, до чого цю неоднорідність «прив’язати». Адже добрива теоретично вносилися скрізь.

Рідкі ж добрива у будь-якому разі піддаються картографуванню та точному дозуванню. І є можливість чітко відстежити ро­боту навіть кожного сошника чи долота, за допомогою яких вносять добрива. І найголовніше — всі невідповідності роботи обладнання, зміни норми виливу можна чітко простежити на всіх етапах розвитку та вегетації рослин і, врешті-решт, оцінити якість внесення добрив за врожайністю. Адже за потреби ми маємо можливість проконтролювати кожну ділянку поля», — говорить Едуард Резніченко, керівник відділу рослинництва та впровадженню новітніх технологій ТОВ «Колос».

Ще задовго до придбання установки спеціалісти ТОВ «Колос» розуміли, що точне землеробство без точного використання кожного окремого елементу живлення, які необхідні для рослин, неможливе. Але як це реалізувати на практиці, ніхто толком не знав. «Після відвідування одного з днів поля ми дізналися, що технологія приготування власних мінеральних добрив не лише прописана на папері, а й успішно реалізується на практиці — в Україні вже є діючі установки, з роботою яких можна ознайомитися. До того ж компанія «Агротерра», яка пропонує відповідне обладнання, також надає повний технологічний супровід і відповідні рецепти для приготування різного виду добрив. І що важливо, всі ці рецепти відкриті і безкоштовні.

У господарстві ведеться активна робота щодо виконання аналізів ґрунтів та диференційованого внесення мінеральних добрив. На початку цієї роботи виникла потребу у застосуванні складних мінеральних добрив. «Вже на той час ми відчували необхідність у використанні складних мінеральних добрив. Але ж ви розумієте, що цей вид добрив — доволі дорогий, і використовувати їх в якості основних добрив — економічно невигідно. Тому ми вирішили перехитрити долю і власноруч «мішали» різні види сухих мінеральних добрив для того аби задовольнити власні потреби. Але слід сказати, що це була катастрофа. Ми намагалися змішати фосфорні і калійні добрива, але бажаного результату не отримали. Адже під час роботи ці два види добрив розшаровуються — у нижній частині бункера осідає калій, а фосфор піднімається догори. Відповідно, на одній частині поля ми вносили калій, а на іншій — фосфор. Також мало хто звертає увагу на розмір гранул, навіть у заводських складних добривах типу NPK. Одна гранула більша, інша менша. Як вони розподіляються по тукопроводах, невідомо. Лінії внесення, які обстежувалися після внесення, також не мали однорідності. В одному місці була одна-дві гранули, в іншому — 10–15. Із рідкими добривами все по-іншому. Склад мінеральних добрив простіше підготувати. І ці добрива в одній формі. Ти просто заправляєш їх і вносиш» — говорить пан Іван.

Також до позитивних сторін установки для приготування добрив слід віднести можливість приготування складних мінеральних добрив та добрив для позакореневого підживлення. Вже не один рік у господарстві готують мікродобриво із умістом цинку. «Приготування мікродобрив взагалі не проблема. Ми без проблем можемо «зварити» навіть хелатовані добрива та добрива із додаванням спеціальних фармацевтичних препаратів, які сприяють швидшому проникненню поживних елементів у клітини рослин.

Вартість власноруч приготовлених добрив, наприклад, цинку для позакореневого підживлення, у рази менша. Так, 2020 року вартість одного літру цинку з концентрацією 80 г/л від сторонньої компанії становили 80 грн, собівартість цинку власного виробництва — 22 грн. Щоправда, його концентрація становить 56 г/л. Тобто на гектар нам потрібно внести не один літр купованого цинку, а півтора, але власного виробництва. Втім, у підсумку, все одно виходить дешевше», — говорить пан Едуард.

Хелатування. На ринку сьогодні представлені різні якісні препарати для хелатування, які дають змогу тривалий час зберігати добрива без втрати якості і стабільності кінцевого продукту. Одне «але» — доволі висока їхня вартість. Тому у господарстві хелатування проводять звичайною лимонною кислотою, яка є порівняно дешевим продуктом. Щоправда, недоліком цього хелатуючого агента є малий термін зберігання готового продукту. Як правило, він не перевищує одного місяця. Втім, для підприємства це — не проблема, адже всі добрива після приготування відразу вносять в ґрунт чи позакоренево.

Весь процес приготування добрив налагоджено як годинниковий механізм. Усі підготовчі роботи виконуються окремо. Техніку заправляють виключно готовим розчином, що дає змогу не втрачати дорогоцінний час під час внесення мінеральних добрив.

Реактор, в якому здійснюється змішування добрив, підігрівається за допомогою твердопаливного котла, що працює на пелетах власного виробництва. В якості сировини використовують відходи зерновиробництва. Також пелетами обігрівають адміністративні приміщення, свиноферма.

Продуктивність установки для приготування добрив — 100 т КАС за добу. Приготування КАС є найтривалішим процесом. А от продуктивність за приготування інших видів добрив, звичайно, більша.

Кожне добриво має власну розписану рецептуру. І приготувати добриво може кожен, хто вміє читати. Всі кроки чітко регламентовані. Для зручності у господарстві встановили кілька резервуарів для води та готової продукції. Це дає змогу не зупиняти процес «варіння» добрив.

«Усі добрива піддаються розчиненню водою, температура якої становить 60 °С. Тобто початкова якість добрив для нас неважлива. Наприклад, розчин сульфату амонію є промисловим побічним продуктом коксохімічного виробництва. Азот і сірка — ключові компоненти цього добрива. Цей вид добрив представлено на ринку у кристалічному вигляді. Щоправда, звичного для нас вигляду це добриво набуває після певної доробки. Маючи відповідну установку постає питання — придбати якісне, готове до внесення розподілювачами але при цьому вартісне добриво, чи придбати, так би мовити, вихідну сировину, яка зовсім не відрізняється за хімічним складом, проте коштує удвічі дешевше. Для себе ми порахували, що набагато вигідніше працювати за другим варіантом.

Також на кожному заводі із виробництва мінеральних добрив є некондиційні добрива (несформовані гранули, або ж гранули не того розміру чи структури, або добрива, які втратили свої товарні властивості за неправильного зберігання). Цих добрив доволі багато. Але про них ніхто не говорить, бо їх відразу ж розкуповують великі агроструктури, холдинги. А це також можливість зекономити 1–2 тис. грн на тонні добрив.

Успішним потрібно бути у всьому. Не можливо доводити якийсь один елемент роботи до ідеалу і забувати про інші. Аналізуйте, міркуйте і приймайте правильні рішення, які будуть сприяти розвитку вашого бізнесу в цілому.

А. Сухина,
a.sukhina@univest-media.com

журнал "Пропозиція", №3, 2021 р.