Спецможливості
Технології

Ефективно виселяємо шкідливих гризунів

11.11.2013
680
Ефективно виселяємо шкідливих гризунів фото, ілюстрація

Проблема мишоподібних гризунів, здебільшого полівок (нориць) та мишей, істотно загостриться в умовах затяжної осені. Із усієї підродини полівок, куди входить третина всіх гризунів нашої фауни, найбільшої шкоди завдають сірі полівки (звичайна, суспільна, економка, темна), степова строкатка, водяна полівка.

Проблема мишоподібних гризунів, здебільшого полівок (нориць) та мишей, істотно загостриться в умовах затяжної осені. Із усієї підродини полівок, куди входить третина всіх гризунів нашої фауни, найбільшої шкоди завдають сірі полівки (звичайна, суспільна, економка, темна), степова строкатка, водяна полівка.

В. Жеребко, д-р с.-г. наук, професор, академік АН ВО України,
Л. Бондарєва, канд. с.-г. наук, доцент,
НУБіП України

Звичайна полівка поширена на всій території України, вона пошкоджує посіви озимих зернових культур, багаторічних бобових і злакових трав, овочеві культури та плодові насадження, обгризаючи у зимовий період кору молодих дерев, зокрема у шкілках, знищує розсаду в парниках.
Різновид звичайної — східноєвропейська полівка — трапляється на більшій частині ареалу разом із звичайною полівкою. Проте, поселяючись в одних біотопах зі звичайною, надає перевагу сухим підвищеним ділянкам місцевості, цілині, облаштовує нори в купах соломи (в скиртах сіна та соломи 90% особин припадає саме на її частку).
Суспільна (гуртова) полівка поширена на Півдні України: у степових районах Криму і в південних областях. Темна полівка й полівка-економка мешкають у північній частині країни.
Степова строкатка займає ареал у східних областях країни та шкодить посівам озимих зернових, багаторічним травам, культурним і природним пасовищам. Водяна полівка поселяється біля водойм, де проходить більша частина її річного циклу розвитку. Вид поширений всюди, а в окремі роки стає масовим шкідником.
   Чисельність сірих полівок і строкаток у природі змінюється залежно від інтенсивності та терміну розмноження упродовж року. Поки триває інтенсивне розмноження, чисельність полівок зростає та спостерігається їхнє розселення у нові місця. За послаблення інтенсивності розмноження уповільнюється розвиток молодих гризунів, зменшується число самок, які мають виводок, чисельність полівок зменшується. Розмноження полівок безпосередньо залежить від стану кормової бази, температури та вологості середовища, а також від відповідності цих умов вимогам кожного виду на окремих стадіях його розвитку.
Серед мишоподібних гризунів найпоширенішими видами є хатня миша, особливо її різновид — курганчикова, яка трапляється на Півдні країни, польова, лісова та жовтогорла. Характерною особливістю курганчикової миші є осіннє збирання великих запасів корму на зиму (5–10 кг колосків зернових культур, насіння злакових та інших видів бур’янів) та споруджування над ними земляних курганів близько 1 м у діаметрі і 0,5 м заввишки. Такі курганчики споруджує лише одна пара мишей, яка згодом «обживає» його цілою роди-ною. Курганчики миші будують лише тоді, коли для них на полях є досить поживи. Вони не тільки підбирають колоски із землі, але й забираються за ними на рослину.
У живленні курганчикової та інших видів мишей переважає насіннєвий корм, зелені рослини вони майже не споживають. А от полівки живляться переважно зеленими рослинними кормами і швидко гинуть, якщо харчуються лише зерном.
   Серед інших гризунів на полях можна побачити ховрахів. В Україні є три види цього шкідника: малий (має більшу зону поширення), крапчастий та європейський. На посівах зернових вони відкушують колоски або рослини повністю, через що навколо кожної нори утворюється галявинка знищених посівів. Якщо на одному гектарі поселяється 20–30 ховрахів, вони можуть знищити половину врожаю. Частіше ці гризуни пошкоджують кукурудзу та соняшник. На посівах багаторічних трав вони поїдають листя, бутони та квіти. Ці гризуни характеризуються порівняно стійкою чисельністю та шкідливістю, показники яких можуть відхилятись від звичайних лише за суттєвих змін у веденні землеробства та впливу винищувальних заходів.
Збільшення чисельності гризунів в окремих областях не є випадковим. Це результати недбалого господарювання на землі. Втрати врожаю під час збирання, поверхневий чи нульовий обробіток грунту, нехтування зяблевою оранкою, несвоєчасне прибирання післяжнивних решток, повсюдне порушення сівозмін та сприятливі погодні умови — це чин-ники, що призводять до масового розмноження гризунів.

! Незважаючи на порівняно малі розміри тіла, гризуни потребують великої кількості їжі. Наприклад, доросла звичайна полівка упродовж доби з’їдає до 30–40 г соковитого корму. Гуртова полівка споживає таку кількість корму, яка майже в півтора раза перевищує її власну масу.

   Посівам озимих культур і багаторічних трав відчутної шкоди гризуни завдають уже восени, куди вони переселяються із полів пізніх просапних культур та місць літньої резервації. За зиму гризуни зріджують посіви зернових, ріпаку і трав, і в місцях їхнього заселення навесні серед вегетуючих рослин виявляють значні вигризені місцини. На підставі багаторічних досліджень наукових установ та з досвіду господарств установлено, що коли восени сірі полівки заселили посіви озимої пшениці, яка пройшла фазу кущіння, і їхня кількість становить одну колонію на гектар, проти них обов’язково слід вжити захисних заходів.
Для ефективного знешкодження мишоподібних гризунів потрібно запроваджувати комплекс агротехнічних, хімічних та біологічних заходів. На полівок особливо негативно впливають агротехнічні заходи. За ретельного, без втрат, та своєчасного збирання врожаю зернових культур полівки взимку залишаються без достатньої кормової бази, а тому стримується їхнє розмноження. Після закінчення висівних робіт слід проводити весняну культивацію польових грунтових доріг і придорожніх смуг, знищувати бур’яни, скошувати трави на берегах зрошувальних каналів, уздовж доріг. Значну кількість полівок знищують також під час зяблевої оранки.
   Найефективнішим заходом захисту від шкідливих гризунів є використання родентицидів у вигляді отруєних принад, які спрямовані на знищення або зменшення популяції гризунів до рівня, що не перевищує економічних порогів їхньої шкодочинності. Проте вплив гризунів на епідеміологічну ситуацію та їхня здатність бути переносниками низки небезпечних видів захворювань, що притаманні і людині, диктують все гострішу потребу повної ліквідації гризунів у побутових умовах господарювання.
Важливе економічне значення має знищення гризунів, які завдають значної шкоди сільськогосподарським культурам і запасам продукції упродовж усього року. Високорозвинена нервова система шкідників робить їхню поведінку цілеспрямованою, а значна рухливість визначає певну незалежність від умов навколишнього середовища. Ведення сільського господарства змінило характер життя гризунів і забезпечило їх достатньою кількістю корму.
У складських приміщеннях, трюмах суден пацюків і мишей можна знищити за допомогою фумігації із використанням відповідних препаратів. На фермах та в помешканнях їх знищують за допомогою отруєних принад. Більшість препаратів, які використовують для знищення пацюків і мишей, — високотоксичні й для інших теплокровних тварин та людини.
   Як родентициди використовують неорганічні (фосфід цинку) та органічні сполуки. Найпоширеніші препарати синтетичного походження, їхня перевага полягає в тому, що промисловість може виготовляти такі отруйні принади у вигляді стандартних препаративних форм. «Ідеальний» родентицид має бути для гризунів приємним на смак і з привабливим запахом, але не викликати в них ніякої підозри і пересторог, якщо для поглинання летальної дози отрути необхідне повторне поїдання принади.
Із санітарно-гігієнічного погляду бажано викликати у гризуна бажання покинути приміщення до настання летального моменту. Токсична дія родентициду має бути не дуже швидкою, щоб симптоми отруєння не виникли у гризунів до поглинання летальної дози. Він має бути менш токсичним для домашніх тварин, особливо для котів і собак, які можуть з’їсти мертвих гризунів. Жоден із сучасних родентицидів не відповідає цим вимогам, тому необхідно враховувати не тільки механізм дії пестициду, а й особливості біології гризунів, їхні трофічні схильності тощо.
Усі синтетичні родентициди об’єднані в дві групи, кожна із яких характеризується специфікою і механізмом дії препаратів на тварин. Це препарати гострої і хронічної дії (антикоагулянти). Перші характеризуються відносно швидким розвитком патологічного процесу в організмі за потрапляння до нього разової дози препарату. Ці симптоми отруєння можуть виявлятись уже через декілька годин після поїдання отруєної принади. Часто зі швидким розвитком патологічного процесу в гризунів може виявлятись настороженість і небажання повторно поїдати принаду. До швидкодіючих родентицидів у гризунів формується резистентність (набута стійкість), через що препарат стає малоефективним для знищення тих чи інших видів гризунів.
   Родентициди хронічної дії характеризуються тривалим (латентним, прихованим) патологічним процесом, уповільненим розвитком отруєння за регулярного поїдання принад, виготовлених на основі препаратів цієї групи. Діюча речовина таких препаратів акумулюється в організмі тварин і поступово, досягаючи летальної дози, спричинює їхню загибель. За одноразового надходження в організм (навіть у значних кількостях) препарати цієї групи не виявляють патологічного ефекту, тим більше з летальним (смертельним) наслідком.
Через тривалий латентний період ці препарати не викликають настороженості у гризунів, і тому такі принади шкідники поїдають за декілька разів, майже до повної загибелі особин. Біологічна ефективність знищення гризунів визначається не лише токсичністю родентициду, а й багатьма іншими умовами, які тісно пов’язані з особливостями біології шкідників.
Усі родентициди є препаратами кишкової дії. Механізм токсичного впливу препаратів цієї групи різний і визначається діючими речовинами, на основі яких вони виготовлені.
Для знищення мишей у приміщеннях принади бажано виготовляти з різних зернових продуктів із додаванням до них прилипача, 2–3% соняшникової олії. Доцільно застосовувати препарати, виготовлені на основі кумарину, через те що миші, які мешкають у приміщеннях, стійкіші до впливу антикоагулянтів. Така принада приваблює мишей смаковими якостями, проста у виготовленні, зберігає тривалий час свою токсичність, її без застережень поїдають гризуни. Для ймовірнішого знаходження шкідниками отруєних принад потрібно розкладати їх у багатьох місцях приміщення. Місця «підгодівлі» мають бути постійними, щоб гризуни звикли до них і регулярно їх відвідували.
За заселення овочевих приміщень сірими пацюками (вологолюбними) принади потрібно виготовляти із свіжорозпареної пшеничної каші з додаванням 2–3% риб’ячого жиру або соняшникової олії і відповідного родентициду. Місця розкладання вибирають так само, як і за проведення захисних заходів проти мишоподібних гризунів.

Літньої пори як принаду використовують овочеві та гарбузові культури або водяні принади. У зимовий період у неопалюваних приміщеннях перевагу надають принадам, що мають незначний вміст вологи і не замерзають. Хлібні принади можна використовувати упродовж року. Родентициди додають до принад після того, як принаджувальний продукт буде повністю підготовлений до застосування. До принад, які виготовляють на основі сполук кумарину, соняшникову олію не додають, тому що наявний в олії та зелених рослинах вітамін К сприяє руйнуванню кумаринових речовин і розкладанню їх на нетоксичні сполуки.
   У свійських тварин (свині, собаки) за найменшого подразнення хімічними речовинами, які потрапляють у шлунок, починається блювання, тому вони разом із їжею видаляються з органів травлення, таким чином тварини не отруюються. Тривале перебування отруєної їжі в передшлунку жуйних тварин зумовлює зниження токсичної дії хімічних речовин (часто аж до повної її втрати). У пацюків і мишей блювальний акт відсутній.
У «Переліку препаратів…» в Україні дозволено використання таких родентицидів: Бродісан (д. р. — бромадіолон), 2,5 г/л, р.; Бродіфакум (д. р. — бродіфакум), 0,25% р.; Ратиндан (д. р. — дифенацин), 0,5% п.; Ратиндан 0,5-супер (д. р. — дифенацин), 2,5% п.; Стрілець-порошок (д. р. — фосфід цинку), 80% п.; Шторм (д. р. — флокумафен), 0,005%; воскові брикети тощо.
Поряд із родентицидами для захисту від гризунів широко використовують препарати бактеріального походження (бактероденцид) та ін.

Інтерв'ю
В успіху спільної праці компанії зазвичай вагома частка належить її очільникові й натхненнику, який зміг згуртувати команду однодумців, націлених на досягнення бажаного результату. Таким є Ярослав Чабанюк — людина, добре знана в широких... Подробнее
Компанія Agrieye з'явилася тільки рік тому, але вже встигла вийти на ринки Перу, Еквадору, Пакистану, Малайзії, США, Норвегії, Кенії, Єгипту. Як говорить засновник і генеральний директор компанії AGRIEYE Андрій Севрюков: "Основний мій вид... Подробнее

1
0