Ефективна корова: комфорт тварин

Яку систему утримання корів треба використовувати? На прив'язі чи без неї? <br>А яку систему вибрала б сама корова?

Спеціалізація й концентрація в птахівництві та свинарстві переконливо доводять ефективність утримання великої кількості поголів'я на одиниці площі. Нині в скотарстві відбувається те ж саме. Вже є ферми на 6, 12, 24 тисячі корів у США, і навіть на 50 тисяч - у Китаї. З одного боку, така спеціалізація, безперечно, дає надзвичайно високий економічний ефект завдяки низькій собівартості виробленої продукції та її великим обсягам з контрольованою якістю. З другого боку, висока концентрація тварин в одному місці потребує чітких технологій утримання, профілактики захворювань та однотипності на генетичному рівні. "Рекордистки" на великій фермі, спрямованій на одержання високої продуктивності, не витримають - таким повинно бути все стадо.
Щодо невеликих ферм, то вони є як в інших країнах світу, так і в Україні. Це ферми з поголів'ям від 20 до 200 корів, на яких використовують, в основному, прив'язне утримання, доїння в молокопровід або у відро. На таких фермах досягають високої продуктивності, але собівартість молока вища завдяки додатковому обладнанню, більшій кількості працівників і невисокому обсягу валового виробництва. Ці чинники нині зменшують ефективність корови, яку утримують на фермі.

Утримання великої рогатої худоби
В Україні застосовують дві основні системи утримання тварин: з використанням прив'язі та без неї. Ці системи кардинально різняться між собою і по-різному впливають на самопочуття, а, відповідно, й на продуктивність тварин.
Де ж корові було б комфортніше жити? Насамперед, це умови, які були б максимально наближені до природних: можливість вільного пересування, й свіже повітря, й оптимальна температура та вологість, і чиста підлога, і вільний доступ до кормів та води, і зручне місце відпочинку та постійний гурт співмешканців. У таких умовах тварина "вважатиме" себе щасливою, а ми, своєю чергою, можемо очікувати на отримання максимальної ефективності від неї.
В якому комфорті перебуває ваша худоба? Кожен, хто прочитав ці рядки, може проаналізувати ситуацію на своїй фермі і зробити висновок про те, який економічний ефект від стада він матиме.
Не хотілося б дуже критикувати прив'язну систему утримання, якою послуговувалося на фермі не одне покоління фахівців молочного скотарства України, але ніякого стосунку до комфорту вона не має. Розглянемо детальніше всі "за" і "проти".

Пересування, або моціон
Ще є ферми, де тварини протягом життя взагалі не виходять зі свого стійла або виходять лише влітку до таборів. На цих фермах у проекті не передбачено навіть вигульних майданчиків. Наслідки такого утримання дуже сумні: продуктивність корів не вище 3500 кг молока за лактацію, сервіс-період - понад 200 днів, вихід телят не перевищує 60 одиниць на 100 корів. Щодо хвороб, то їх чимало: мастити, захворювання кінцівок, легень, увесь набір із відтворення (важкі отелення, затримки посліду, кісти, атонії матки, гіпофункції яєчників тощо).
На інших фермах використовують вигульні майданчики, але кожен по-своєму. Якщо майданчик не має твердого покриття, то тварини "вигулюються" глибоко в багнюці або взагалі не виходять зі стійла - лише за сухої погоди. Не всі господарі знають, що глибина багна всього 2,5 см зменшує споживання сухої речовини раціону на 2,5%. Як наслідок, зменшення продуктивності.

Повітря - його рух,вологість, температура
У проектах нинішніх приміщень для прив'язного утримання тварин передбачено приплив повітря через в'їзні ворота, а витік - через душники, що розміщені в стелі на відстані 8-10 м один від одного. Гарантувати комфортну вентиляцію за таких умов просто неможливо: ворота практично завжди зачинені, а душники не можуть забезпечити витягування нагрітого й забрудненого повітря по всій довжині приміщення. Як наслідок, вологе нагріте повітря, яке ще й забруднене аміаком, провокує різного роду хвороби легенів: гострі респіраторні інфекції, пневмонії, - що є однією з причин туберкульозу. До того ж, підвищена температура в приміщенні (понад 20...23°С) є причиною зменшення споживання сухої речовини раціону (3% на кожний градус підвищення). При цьому збільшується споживання води, підвищується температура тіла, внаслідок чого змінюється обмін речовин в організмі й, відповідно, зменшується продуктивність. Такі самі наслідки мають і в тих господарствах, де практикують утримання худоби на відкритих майданчиках у літній період, коли температура повітря сягає 40...50°С. Розрахунок втраченої продуктивності дуже простий...
Окреме питання - об'єм повітря в приміщенні. Стандартний чотирирядний корівник має розміри 21х72 м і висоту 6-6,5 м, якщо немає стелі "для утеплення". В такому приміщенні утримують 200 корів. Об'єм повітря на кожну з них становить близько 30-34 м3 за норми 50 м3. Тільки це зменшить споживання сухої речовини на 7-10 відсотків.

Стійло
"Традиційно" місце для відпочинку тварин облаштовують із керамзитобетону, зверху якого стелять дерев'яну дошку з нахилом до каналу гноєвидалення. Часто під передні кінцівки втрамбовують глину, нібито для зменшення навантаження на передні кінцівки під час вставання тварини. Довжина стійла в дво- і чотирирядному корівнику становить 1,8-2 м, звичайно ж, без урахування розміру тварини. Солома, яку більшість власників використовує як підстилку, зовсім не гігроскопічна, бо не має лігнінової оболонки й вона не забирає на себе вологи. Невже корова може бути задоволена таким місцем відпочинку? Тверда підлога не може копіювати форму тіла тварини. Нахил стійла, та якщо ще й вологий від сечі, створює справжню ковзанку, особливо під час вставання. Глина в передній частині стійла має дві властивості: за регулярного трамбування вона стає, як бетон, а в разі потрапляння вологи перетворюється на болото. Довжину стійла індивідуально під тварину відрегулювати неможливо, ширина нічим не обмежується. Тому короткі корови лежать прямо, а довші - навкоси. Внаслідок цього всі випорожнення залишаються в стійлі й не потрапляють у канал видалення гною. Тварина змушена лежати в багні, а господар має брудну корову з низькою якістю молока та суттєвим зменшенням прибутковості.

Годівля й напування
Не всі тварини, які перебувають в одному корівнику, разом споживають корм. Звичайно, за винятком випадків, коли вони не мали корму протягом тривалого часу. Період, коли худоба не має доступу до кормів, не може перевищувати 30-40 хвилин. Триваліший термін зменшує споживання сухої речовини й, як наслідок, продуктивність тварини. До того ж, такий корівник удень освітлюється через віконні отвори, що, як водиться, розміщені позаду корів. У вечірні години штучне освітлення теж позаду тварин - для зручності доїння, в нічні його взагалі майже немає. Але ж у корови справжній сон триває лише 30 хвилин! Решту часу вона повинна ходити, їсти, пити, жувати жуйку... Але як це зробити в темряві?
Вода в житті тварини займає дуже важливе місце. Її якість не може бути гіршою, ніж у питної води для людей - і за чистотою, і за вмістом солей. Доступ до води має бути постійний, особливо після доїння, бо корова хоче відновити баланс води після втрати її з молоком. Фізіологія тварини така, що рідину вона вживає як насос, занурюючи голову в ємність. Але автонапувалки облаштовано так, що забезпечити роботу коров'ячого "насосу" вони не можуть ні за ємністю, ні за потужністю. Окрема тема - альтернативне забезпечення водою з використанням порізаних швелерів. Просто жаль тварин, які змушені чекати припливу жаданої вологи в кінець корівника. А спосіб хлебтання "по-собачому" з таких напувалок взагалі породжує сумні думки про "велике молоко" від такої корови. Звичайно ж, за таких умов забезпечити потрібні 4-5 л води на кожний спожитий кілограм сухої речовини раціону в помірному температурному режимі - неможливо.

Психологія утримання
Тварини схильні до життя в постійному оточенні, в групі, де не більше 50 голів. При цьому вони створюють психологічно сталий колектив зі своїм лідером, підлідерами й пересічними особинами. Збільшення стада до 100 й більше тварин, постійне перегрупування створюють напруження й стресову ситуацію, за якої одержати бажану продуктивність дуже проблематично. В багатьох господарствах практикують формування нових груп із нетелей на місці розформованих груп корів, які лактують більше трьох- чотирьох років. Спостереження свідчать, що корови, яких "розформували" й відправили в нові групи (особливо колишні лідери й підлідери), більше шести місяців там не живуть. Але ж це кращі тварини, які відшкодували витрати на себе й дають прибуток!

Способи забезпечення комфортного утримання худоби
Сучасні ферми з безприв'язним утриманням тварин повністю забезпечують потреби тварин у комфорті. В них є можливість для моціону, вільний доступ до кормів і води. Вентиляція здійснюється через відкриті стіни, ворота й стелю, високо збудований дах забезпечує потрібний об'єм повітря. Стійла в таких фермах облаштовано для індивідуального відпочинку з використанням для лежання зручних матеріалів, зокрема піску. Температура й вологість повітря підтримуються за допомогою вмонтованих потужних вентиляторів та обприскувачів тварин водою, особливо в доїльних залах. Підтримання психологічно сталих груп забезпечується в спосіб керування відтворенням. Створення такого комфорту гарантує одержання генетичного потенціалу продуктивності.
Поки що не всі власники тварин можуть профінансувати будівництво ферми з відповідними параметрами, хоча великий економічний сенс у цьому є.
Що можна зробити на наявній фермі зі стійловим утриманням? Найперше, забезпечити тварин вигульними майданчиками з твердим покриттям, облаштувати їх навісами від негоди й сонця. Використовувати ці майданчики треба максимально - від доїння до доїння протягом усього року, незалежно від погоди. Потрібно забезпечити тваринам цілодобовий доступ до кормів і води з якісним освітленням кормових столів удень і вночі. Вентиляцію в корівнику слід обладнати з розрахунку 0,25 м2 відкритої назовні поверхні на 1 м2 . Звичайно, це можливо, коли немає стін (відчиніть хоча б усі вікна), гребінь зроблено з розрахунку 5 см на кожні 3 м ширини даху, є ворота. Щоб унеможливити замерзання водогону в зимовий період, труби треба покласти в грунт, закільцювати систему, застосувати підігрівання.
Стійла краще висипати річковим піском, який виконає три функції: забере вологу, набуде форми тіла тварини, вичистить її. А для того, щоб крови не випорожнювалися під себе, слід кожну забезпечити "гребінцем" із гострими кінцями. Тоді вони відступатимуть крок назад, щоб задовольнити свої потреби й не вколотися.
Щодо об'єму повітря, то можна зменшити кількість тварин у корівнику до норми в 50 м3 або ж максимально використовувати вигульні майданчики з розрахунку 30-40 м2 на корову. В літній період дуже важливо утримувати температуру в межах 23°С, використовуючи для цього вентилятори й обприскувачі водою.
Психологічний комфорт у стаді впродовж усього терміну утримання найкращим буде в групах, де менше 50 голів, до того ж, ці групи мають бути разом і на вигульних майданчиках.
Застосування цих методів створення комфортного утримання дасть можливість реалізувати генетичний потенціал продуктивності та суттєво збільшити ефективність тварин. 

В.М.Фичак,
ПП "Генетика і селекція"