Спецможливості
Аналітика

Брикети з соломи: альтернативне теплозабезпечення АПК (ч. 1)

17.11.2016
3680
Брикети з соломи: альтернативне теплозабезпечення АПК (ч. 1) фото, ілюстрація
Альтеранативное теплообеспечение АПК

В Україні зростає зацікавленість до використання нетрадиційних, так званих відновлюваних, джерел енергії як із боку урядових, наукових, бізнесових кіл, так і з боку аграіїв. Це зумовлено невідворотністю вичерпності традиційних енергоносіїв, а також складною соціально-економічною ситуацією в країні. 

 

Ук­раїна — аг­ро­про­мис­ло­ва країна з ве­ли­чез­ним не­задіяним ре­сур­сом си­ро­ви­ни для ви­го­тов­лен­ня гра­нул та бри­кетів із біома­си. Післяз­би­ральні решт­ки сільсько­го­с­по­дарсь­кої си­ро­ви­ни та за­лиш­ки після її очи­щен­ня, такі як со­ло­ма зер­но­вих куль­тур, лу­ш­пин­ня со­няш­ни­ку, значні відхо­ди ку­ку­руд­зи (за за­галь­ним об’ємом умов­но­го па­ли­ва — п’яте місце в світі) та де­ре­ви­ни то­що мо­жуть бу­ти пе­ре­роб­лені на твер­де біопа­ли­во. По­тенційні об’єми вто­рин­ної си­ро­ви­ни і різних видів біопа­ли­ва для країни в ціло­му (рис. 1) та ок­ре­мих регіонів (рис. 2) мож­на роз­ра­хо­ву­ва­ти за відо­ми­ми ме­то­ди­ка­ми, спи­ра­ю­чись на дані Держ­ста­ту. На­бу­ває роз­вит­ку та­кож спеціаль­не ви­ро­щу­ван­ня енер­ге­тич­них рос­лин як си­ро­ви­ни для теп­ло­енер­го­за­без­пе­чен­ня країни.
Не менш важ­ли­ви­ми є еко­логічні про­бле­ми, які мож­на ча­ст­ко­во виріши­ти шля­хом ви­ко­ри­с­тан­ня біопа­ли­ва, оскільки це дає змо­гу змен­ши­ти ви­ки­ди вуг­ле­кис­ло­го га­зу, сірки та ок­сидів азо­ту. 
 Із діаг­ра­ми вид­но, що найбільшу ча­ст­ку ма­ють відхо­ди со­ло­ми як побічної про­дукції сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва, еко­номічно доцільний по­тенціал якої ста­но­вить 10,4 млн т у. п./рік.
 В енер­ге­тич­но­му ба­лансі Ук­раїни за 2014 рік ча­ст­ка віднов­лю­ва­них дже­рел енергії (ВДЕ) у за­галь­но­му по­ста­чанні пер­вин­ної енергії ста­но­ви­ла 2,6%, у т.ч. біома­са — 1,8% (1,93 млн т наф­то­во­го еквіва­лен­та). Національ­ним пла­ном дій що­до віднов­лю­ва­ної енер­ге­ти­ки (НПДВЕ) по­став­ле­но за ме­ту до­сяг­ти у 2020 році 11% ВДЕ у ва­ло­во­му кінце­во­му енер­го­с­по­жи­ванні. Це відповідає зо­бов’язан­ням Ук­раїни, прий­­ня­тим пе­ред Енер­ге­тич­ним Співто­ва­ри­ст­вом, а та­кож є од­ним із чин­ників підви­щен­ня ефек­тив­ності сільсько­го гос­по­дар­ст­ва Ук­раїни шля­хом ос­воєння но­во­го рівня ви­роб­ництва та ви­ко­ри­с­тан­ня біопа­ли­ва.
Мож­ливість ви­роб­ництва біома­си по всій те­ри­торії Ук­раїни до­стат­ньо рівномірна. Про­те вар­то за­зна­чи­ти, що транс­пор­ту­ван­ня на відстань по­над 50 км ро­бить її не­кон­ку­рен­то­с­про­мож­ною. З цьо­го по­гля­ду оче­вид­на ефек­тивність ви­ко­ри­с­тан­ня біоси­ро­ви­ни для ло­каль­но­го (регіональ­но­го) енер­го­за­без­пе­чен­ня. 
На особ­ли­ву ува­гу за­слу­го­вує ви­ко­ри­с­тан­ня твер­до­го біопа­ли­ва у фер­мерсь­ких і осо­би­с­тих се­лянсь­ких гос­по­дар­ст­вах, оскільки на те­ри­торії Ук­раїни розміщується 885 се­лищ місько­го ти­пу, по­над 28 385 сільських на­се­ле­них пунктів (сіл, ху­торів), із яких га­зифіко­ва­но май­же по­ло­ви­ну.

Пе­ред ши­ро­ким уп­ро­ва­д­жен­ням ви­роб­ництва аль­тер­на­тив­но­го па­ли­ва слід виріши­ти низ­ку про­блем, се­ред яких: фізич­не та мо­раль­не спра­цю­ван­ня ос­нов­них за­собів, низь­ка куль­ту­ра енер­гоз­бе­ре­жен­ня, ре­сурс­на за­лежність від країн-по­ста­чаль­ників, ан­т­ро­по­ген­не на­ван­та­жен­ня на на­вко­лишнє при­род­не се­ре­до­ви­ще, збит­ковість більшості струк­тур ЖКГ.

Аналіз вка­за­них про­блем теп­ло­по­с­та­чан­ня дає підста­ви зро­би­ти вис­но­вок про доцільність заміни твер­дим біопа­ли­вом тра­диційно­го па­ли­ва, що пе­ре­важ­но ви­ко­ри­с­то­вується на за­без­пе­чен­ня цих по­треб.

За­гальні по­ло­жен­ня ство­рен­ня су­час­ної си­с­те­ми теп­ло­за­без­пе­чен­ня сіль­ських те­ри­торій:
— ши­ро­ке за­лу­чен­ня сільсько­го на­се­лен­ня до прий­нят­тя рішень із впро­ва­д­жен­ня біое­нер­ге­тич­них про­ектів як за­по­ру­ка їхньої успішної ре­алізації;
— ос­но­вою для теп­ло­за­без­пе­чен­ня сільських те­ри­торій є ви­роб­ництво твер­до­го біопа­ли­ва із місце­вої біоси­ро­ви­ни у місцях йо­го ви­ко­ри­с­тан­ня;
— ви­со­ка еко­номічна ефек­тивність ви­ко­ри­с­тан­ня твер­дих біопа­лив, легкість уп­равління про­це­сом горіння та ком­фортність от­ри­ман­ня теп­ла до­ся­га­ють­ся за­вдя­ки пе­ре­робці біома­си на гра­ну­ли;
— для об­слу­го­ву­ван­ня пев­ної сільської те­ри­торії ство­рюється спеціалізо­ва­не при­ват­не підприємство, то­ва­ри­ст­во з об­ме­же­ною відповідальністю, акціонер­не то­ва­ри­ст­во або сільсько­го­с­по­дарсь­кий об­слу­го­ву­ю­чий ко­о­пе­ра­тив, ко­о­пе­рація чи кла­с­тер. Діяльність сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го об­слу­го­ву­ю­чо­го ко­о­пе­ра­ти­ву відбу­вається згідно із За­ко­ном Ук­раїни «Про сільсько­го­с­по­дарсь­ку ко­о­пе­рацію» від 17.07.1997 ро­ку №469/97-ВР (зі зміна­ми). Го­лов­ним функціональ­ним за­вдан­ням підприємства має бу­ти на­дан­ня гос­по­дар­ни­кам по­слуг із за­готівлі гра­ну­ль­о­ва­но­го біопа­ли­ва на спеціаль­но­му мобільно­му об­лад­нанні;
— підприємство по­вин­но ма­ти ліцензію на ус­та­нов­ку та об­слу­го­ву­ван­ня відповідних опа­лю­валь­них котлів;
— відповідно до прий­ня­тих за­явок підприємство своїми мобільни­ми за­со­ба­ми про­во­дить ви­роб­ництво твер­до­го біопа­ли­ва із си­ро­ви­ни за­мов­ни­ка. За ба­жан­ням за­мов­ни­ка ви­го­тов­ле­не біопа­ли­во мо­же бу­ти ви­куп­ле­не під­приєм­ством;
— ос­но­вою технічно­го за­без­пе­чен­ня ви­роб­ництва па­лив­них гра­нул є міні-лінія гра­ну­лю­ван­ня про­дук­тивністю близь­ко 500 кг/год, яка мон­тується на трак­тор­ний причіп. Об­лад­нан­ня роз­роб­ле­не ННЦ «ІМЕСГ» та мо­же ви­го­тов­ля­ти­ся на про­мис­ло­вих підприємствах регіональ­но­го рівня;
— як енер­ге­тич­ний засіб (тільки на період ви­роб­ництва гра­нул) мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти будь-який трак­тор із ва­лом відбо­ру по­туж­ності.
Та­ким чи­ном відбу­вається за­мк­ну­тий цикл ви­ро­щу­ван­ня (зби­ран­ня) біома­си, ви­го­тов­лен­ня біопа­ли­ва та теп­ло­за­без­пе­чен­ня се­лянсь­ко­го гос­по­дар­ст­ва — прак­тич­но без транс­порт­них ви­т­рат, за до­ступ­ни­ми ціна­ми і на відповідно­му кваліфіко­ва­но­му рівні.

За­галь­ний ал­го­ритм ре­алізації пе­ре­ве­ден­ня теп­ло­за­без­пе­чен­ня приміщень на твер­де біопа­ли­во: оцінка ви­т­рат за на­яв­ної тех­но­логічної схе­ми — вибір мож­ли­во­го рішен­ня для по­вно­го, ча­ст­ко­во­го або тим­ча­со­во­го ви­рі­ше­н­ня за­вдан­ня (мож­на заміню­ва­ти га­зо­ве об­лад­нан­ня на ви­ко­ри­с­тан­ня твер­до­па­лив­них котлів із ви­ко­ри­с­тан­ням на­яв­них ко­мунікацій) — роз­роб­ка про­ек­ту в про­ект­но-ко­ш­то­рисній ор­ганізації з до­статнім об- ґ­рун­ту­ван­ням та чітким опи­сом за­ходів і роз­ра­хунків у йо­го ме­жах відповідно до ви­мог чин­ної технічної до­ку­мен­тації, зо­к­ре­ма: «Дер­жав­них будівель­них норм. Ко­тельні ДБН В2.5» та «Дер­жав­них санітар­них пра­вил охо­ро­ни ат­мо­сфер­но­го по­­вітря на­се­ле­них місць ДСП 201-97» — оцінка доцільності та ефек­тив­ності впро­ва­д­жен­ня но­во­го про­ек­ту з ура­ху­ван­ням місце­вих по­токів біоси­ро­ви­ни та по­тре­би в енергії об’єктів соціаль­ної сфе­ри і ви­роб­ни­чих під­приєм­ств, оп­ти­маль­но­го підбо­ру тех­но­логії та технічних за­собів для ви­роб­ництва і ви­ко­ри­с­тан­ня біопа­ли­ва.

Успішність ре­алізації про­гра­ми роз­вит­ку біое­нер­ге­тич­ної га­лузі в аг­ро­про­мис­ло­во­му ком­плексі Ук­раїни знач­ною мірою за­ле­жа­ти­ме від ефек­тив­ності дер­жав­ної політи­ки що­до за­лу­чен­ня вітчиз­ня­них і за­кор­дон­них інве­с­тицій (за­галь­ний об­сяг інве­с­тицій у роз­ви­ток біое­нер­ге­ти­ки до 2030 ро­ку мо­же ста­но­ви­ти близь­ко 12 млрд грн) для технічно­го за­без­пе­чен­ня ви­роб­ництва різних видів біопа­ли­ва та ство­рен­ня спри­ят­ли­во­го опо­дат­ку­ван­ня діяль­ності підприємців цієї га­лузі. За­вдя­ки цьо­му че­рез 10–12 років Ук­раїна в плані енер­го­ав­то­ном­ності сільсько­го гос­по­дар­ст­ва на­бли­зить­ся до рівня пе­ре­до­вих країн світу (Фінляндія, Швеція, Латвія), в яких уже сьо­годні ча­ст­ка біое­нер­ге­ти­ки у ва­ло­во­му кінце­во­му спо­жи­ванні ста­но­вить по­над 30%.

Се­ред ос­нов­них ре­зуль­татів ви­ко­нан­ня про­гра­ми слід виділи­ти такі: за­без­пе­чен­ня енер­ге­тич­ної не­за­леж­ності сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва Ук­раїни; підви­щен­ня еко­номічної ефек­тив­ності ви­роб­ництва вітчиз­ня­ної сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції, у т.ч. шля­хом ре­алізації її ек­с­порт­но­го по­тенціалу; ство­рен­ня по­над 30 тис. до­дат­ко­вих ро­бо­чих місць у сільській місце­вості; зро­с­тан­ня якості жит­тя сільсько­го на­се­лен­ня; сти­му­лю­ван­ня до раціональ­но­го й ефек­тив­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня про­дукції рос­лин­ництва; підви­щен­ня рівня за­хи­с­ту на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща.

Сільсько­го­с­по­дарсь­кий кла­с­тер чи об­слу­го­ву­ю­чий ко­о­пе­ра­тив, що ство­рюється для на­дан­ня по­слуг у ви­роб­ництві та ре­алізації біопа­ли­ва, мо­же
— прид­ба­ти не­обхідне об­лад­нан­ня для пе­ре­роб­ки біое­нер­ге­тич­ної си­ро­ви­ни сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го по­хо­д­жен­ня (со­ло­ми, тир­си, де­ре­ви­ни та інших твер­дих рос­лин­них відходів);
— пе­ре­ро­би­ти біое­нер­ге­тич­ну си­ро­ви­ну сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го та лісо­во­го по­хо­д­жен­ня на гра­ну­ли чи бри­ке­ти;
— знай­ти внутрішні та зовнішні рин­ки збу­ту і ре­алізації гра­нул чи бри­кетів;
— прид­ба­ти теп­ло­ге­не­ру­ю­че об­лад­нан­ня, вста­но­ви­ти та за­без­пе­чи­ти кон­троль йо­го ек­сплу­а­тації у за­мов­ни­ка від­по­відно до вста­нов­ле­них ви­мог.
По­ши­рен­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких кла­с­терів чи ко­о­пе­ра­тив­них струк­тур прак­ти­кується аг­робізне­сом роз­ви­ну­тих країн світу. Об­слу­го­ву­ю­чий ко­о­пе­ра­тив — не ли­ше еко­номічний інстру­мент, що до­по­ма­гає своїм чле­нам знай­ти рин­ко­ву нішу і вий­ти на ри­нок із кон­ку­рен­то­с­про­мож­ним то­ва­ром, а й засіб соціаль­но­го за­хи­с­ту 
се­лян в умо­вах зро­с­та­ю­чої ур­банізації суспільства.
Для успішної ре­алізації гос­по­дарсь­кої діяль­ності скла­дається де­таль­ний бізнес-план, який дає змо­гу пе­ред­ба­чи­ти всі за­хо­ди що­до ре­алізації но­вої ідеї та виз­на­чи­ти відповідні фінан­сові ре­сур­си. Бізнес-план містить де­таль­ний опис кла­с­те­ру чи ко­о­пе­ра­ти­ву та се­ре­до­ви­ща, в яко­му він функціону­ва­ти­ме.  

 

Далі буде

Н. Ве­ре­мей­чик, на­ук. співробітник,
ННЦ «ІМЕСГ» НА­АН Ук­раїни

  

Інтерв'ю
Зовсім недавно в Української зернової асоціації з'явився новий керівник - Микола Горбачьов. Ми поговорили з ним про проблеми, які хвилюють УЗА, прогнози на нинішній сезон і особисте бачення бізнес
Керівник СТОВ "Дніпро" (Чорнобаївський р-н Черкаської обл.) Андрій Душейко
Керівник СТОВ «Дніпро», що на Черкащині, Андрій Душейко є унікальною постаттю в українському агробізнесі, адже свій чималий практичний досвід вирощування овочевих та польових культур вдало поєднує з серйозною теоретичною базою, будучи... Подробнее

1
0