Спецможливості
Аналітика

Брикети з соломи: альтернативне теплозабезпечення АПК (ч. 1)

17.11.2016
4377
Брикети з соломи: альтернативне теплозабезпечення АПК (ч. 1) фото, ілюстрація
Альтеранативное теплообеспечение АПК

В Україні зростає зацікавленість до використання нетрадиційних, так званих відновлюваних, джерел енергії як із боку урядових, наукових, бізнесових кіл, так і з боку аграіїв. Це зумовлено невідворотністю вичерпності традиційних енергоносіїв, а також складною соціально-економічною ситуацією в країні. 

 

Ук­раїна — аг­ро­про­мис­ло­ва країна з ве­ли­чез­ним не­задіяним ре­сур­сом си­ро­ви­ни для ви­го­тов­лен­ня гра­нул та бри­кетів із біома­си. Післяз­би­ральні решт­ки сільсько­го­с­по­дарсь­кої си­ро­ви­ни та за­лиш­ки після її очи­щен­ня, такі як со­ло­ма зер­но­вих куль­тур, лу­ш­пин­ня со­няш­ни­ку, значні відхо­ди ку­ку­руд­зи (за за­галь­ним об’ємом умов­но­го па­ли­ва — п’яте місце в світі) та де­ре­ви­ни то­що мо­жуть бу­ти пе­ре­роб­лені на твер­де біопа­ли­во. По­тенційні об’єми вто­рин­ної си­ро­ви­ни і різних видів біопа­ли­ва для країни в ціло­му (рис. 1) та ок­ре­мих регіонів (рис. 2) мож­на роз­ра­хо­ву­ва­ти за відо­ми­ми ме­то­ди­ка­ми, спи­ра­ю­чись на дані Держ­ста­ту. На­бу­ває роз­вит­ку та­кож спеціаль­не ви­ро­щу­ван­ня енер­ге­тич­них рос­лин як си­ро­ви­ни для теп­ло­енер­го­за­без­пе­чен­ня країни.
Не менш важ­ли­ви­ми є еко­логічні про­бле­ми, які мож­на ча­ст­ко­во виріши­ти шля­хом ви­ко­ри­с­тан­ня біопа­ли­ва, оскільки це дає змо­гу змен­ши­ти ви­ки­ди вуг­ле­кис­ло­го га­зу, сірки та ок­сидів азо­ту. 
 Із діаг­ра­ми вид­но, що найбільшу ча­ст­ку ма­ють відхо­ди со­ло­ми як побічної про­дукції сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва, еко­номічно доцільний по­тенціал якої ста­но­вить 10,4 млн т у. п./рік.
 В енер­ге­тич­но­му ба­лансі Ук­раїни за 2014 рік ча­ст­ка віднов­лю­ва­них дже­рел енергії (ВДЕ) у за­галь­но­му по­ста­чанні пер­вин­ної енергії ста­но­ви­ла 2,6%, у т.ч. біома­са — 1,8% (1,93 млн т наф­то­во­го еквіва­лен­та). Національ­ним пла­ном дій що­до віднов­лю­ва­ної енер­ге­ти­ки (НПДВЕ) по­став­ле­но за ме­ту до­сяг­ти у 2020 році 11% ВДЕ у ва­ло­во­му кінце­во­му енер­го­с­по­жи­ванні. Це відповідає зо­бов’язан­ням Ук­раїни, прий­­ня­тим пе­ред Енер­ге­тич­ним Співто­ва­ри­ст­вом, а та­кож є од­ним із чин­ників підви­щен­ня ефек­тив­ності сільсько­го гос­по­дар­ст­ва Ук­раїни шля­хом ос­воєння но­во­го рівня ви­роб­ництва та ви­ко­ри­с­тан­ня біопа­ли­ва.
Мож­ливість ви­роб­ництва біома­си по всій те­ри­торії Ук­раїни до­стат­ньо рівномірна. Про­те вар­то за­зна­чи­ти, що транс­пор­ту­ван­ня на відстань по­над 50 км ро­бить її не­кон­ку­рен­то­с­про­мож­ною. З цьо­го по­гля­ду оче­вид­на ефек­тивність ви­ко­ри­с­тан­ня біоси­ро­ви­ни для ло­каль­но­го (регіональ­но­го) енер­го­за­без­пе­чен­ня. 
На особ­ли­ву ува­гу за­слу­го­вує ви­ко­ри­с­тан­ня твер­до­го біопа­ли­ва у фер­мерсь­ких і осо­би­с­тих се­лянсь­ких гос­по­дар­ст­вах, оскільки на те­ри­торії Ук­раїни розміщується 885 се­лищ місько­го ти­пу, по­над 28 385 сільських на­се­ле­них пунктів (сіл, ху­торів), із яких га­зифіко­ва­но май­же по­ло­ви­ну.

Пе­ред ши­ро­ким уп­ро­ва­д­жен­ням ви­роб­ництва аль­тер­на­тив­но­го па­ли­ва слід виріши­ти низ­ку про­блем, се­ред яких: фізич­не та мо­раль­не спра­цю­ван­ня ос­нов­них за­собів, низь­ка куль­ту­ра енер­гоз­бе­ре­жен­ня, ре­сурс­на за­лежність від країн-по­ста­чаль­ників, ан­т­ро­по­ген­не на­ван­та­жен­ня на на­вко­лишнє при­род­не се­ре­до­ви­ще, збит­ковість більшості струк­тур ЖКГ.

Аналіз вка­за­них про­блем теп­ло­по­с­та­чан­ня дає підста­ви зро­би­ти вис­но­вок про доцільність заміни твер­дим біопа­ли­вом тра­диційно­го па­ли­ва, що пе­ре­важ­но ви­ко­ри­с­то­вується на за­без­пе­чен­ня цих по­треб.

За­гальні по­ло­жен­ня ство­рен­ня су­час­ної си­с­те­ми теп­ло­за­без­пе­чен­ня сіль­ських те­ри­торій:
— ши­ро­ке за­лу­чен­ня сільсько­го на­се­лен­ня до прий­нят­тя рішень із впро­ва­д­жен­ня біое­нер­ге­тич­них про­ектів як за­по­ру­ка їхньої успішної ре­алізації;
— ос­но­вою для теп­ло­за­без­пе­чен­ня сільських те­ри­торій є ви­роб­ництво твер­до­го біопа­ли­ва із місце­вої біоси­ро­ви­ни у місцях йо­го ви­ко­ри­с­тан­ня;
— ви­со­ка еко­номічна ефек­тивність ви­ко­ри­с­тан­ня твер­дих біопа­лив, легкість уп­равління про­це­сом горіння та ком­фортність от­ри­ман­ня теп­ла до­ся­га­ють­ся за­вдя­ки пе­ре­робці біома­си на гра­ну­ли;
— для об­слу­го­ву­ван­ня пев­ної сільської те­ри­торії ство­рюється спеціалізо­ва­не при­ват­не підприємство, то­ва­ри­ст­во з об­ме­же­ною відповідальністю, акціонер­не то­ва­ри­ст­во або сільсько­го­с­по­дарсь­кий об­слу­го­ву­ю­чий ко­о­пе­ра­тив, ко­о­пе­рація чи кла­с­тер. Діяльність сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го об­слу­го­ву­ю­чо­го ко­о­пе­ра­ти­ву відбу­вається згідно із За­ко­ном Ук­раїни «Про сільсько­го­с­по­дарсь­ку ко­о­пе­рацію» від 17.07.1997 ро­ку №469/97-ВР (зі зміна­ми). Го­лов­ним функціональ­ним за­вдан­ням підприємства має бу­ти на­дан­ня гос­по­дар­ни­кам по­слуг із за­готівлі гра­ну­ль­о­ва­но­го біопа­ли­ва на спеціаль­но­му мобільно­му об­лад­нанні;
— підприємство по­вин­но ма­ти ліцензію на ус­та­нов­ку та об­слу­го­ву­ван­ня відповідних опа­лю­валь­них котлів;
— відповідно до прий­ня­тих за­явок підприємство своїми мобільни­ми за­со­ба­ми про­во­дить ви­роб­ництво твер­до­го біопа­ли­ва із си­ро­ви­ни за­мов­ни­ка. За ба­жан­ням за­мов­ни­ка ви­го­тов­ле­не біопа­ли­во мо­же бу­ти ви­куп­ле­не під­приєм­ством;
— ос­но­вою технічно­го за­без­пе­чен­ня ви­роб­ництва па­лив­них гра­нул є міні-лінія гра­ну­лю­ван­ня про­дук­тивністю близь­ко 500 кг/год, яка мон­тується на трак­тор­ний причіп. Об­лад­нан­ня роз­роб­ле­не ННЦ «ІМЕСГ» та мо­же ви­го­тов­ля­ти­ся на про­мис­ло­вих підприємствах регіональ­но­го рівня;
— як енер­ге­тич­ний засіб (тільки на період ви­роб­ництва гра­нул) мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти будь-який трак­тор із ва­лом відбо­ру по­туж­ності.
Та­ким чи­ном відбу­вається за­мк­ну­тий цикл ви­ро­щу­ван­ня (зби­ран­ня) біома­си, ви­го­тов­лен­ня біопа­ли­ва та теп­ло­за­без­пе­чен­ня се­лянсь­ко­го гос­по­дар­ст­ва — прак­тич­но без транс­порт­них ви­т­рат, за до­ступ­ни­ми ціна­ми і на відповідно­му кваліфіко­ва­но­му рівні.

За­галь­ний ал­го­ритм ре­алізації пе­ре­ве­ден­ня теп­ло­за­без­пе­чен­ня приміщень на твер­де біопа­ли­во: оцінка ви­т­рат за на­яв­ної тех­но­логічної схе­ми — вибір мож­ли­во­го рішен­ня для по­вно­го, ча­ст­ко­во­го або тим­ча­со­во­го ви­рі­ше­н­ня за­вдан­ня (мож­на заміню­ва­ти га­зо­ве об­лад­нан­ня на ви­ко­ри­с­тан­ня твер­до­па­лив­них котлів із ви­ко­ри­с­тан­ням на­яв­них ко­мунікацій) — роз­роб­ка про­ек­ту в про­ект­но-ко­ш­то­рисній ор­ганізації з до­статнім об- ґ­рун­ту­ван­ням та чітким опи­сом за­ходів і роз­ра­хунків у йо­го ме­жах відповідно до ви­мог чин­ної технічної до­ку­мен­тації, зо­к­ре­ма: «Дер­жав­них будівель­них норм. Ко­тельні ДБН В2.5» та «Дер­жав­них санітар­них пра­вил охо­ро­ни ат­мо­сфер­но­го по­­вітря на­се­ле­них місць ДСП 201-97» — оцінка доцільності та ефек­тив­ності впро­ва­д­жен­ня но­во­го про­ек­ту з ура­ху­ван­ням місце­вих по­токів біоси­ро­ви­ни та по­тре­би в енергії об’єктів соціаль­ної сфе­ри і ви­роб­ни­чих під­приєм­ств, оп­ти­маль­но­го підбо­ру тех­но­логії та технічних за­собів для ви­роб­ництва і ви­ко­ри­с­тан­ня біопа­ли­ва.

Успішність ре­алізації про­гра­ми роз­вит­ку біое­нер­ге­тич­ної га­лузі в аг­ро­про­мис­ло­во­му ком­плексі Ук­раїни знач­ною мірою за­ле­жа­ти­ме від ефек­тив­ності дер­жав­ної політи­ки що­до за­лу­чен­ня вітчиз­ня­них і за­кор­дон­них інве­с­тицій (за­галь­ний об­сяг інве­с­тицій у роз­ви­ток біое­нер­ге­ти­ки до 2030 ро­ку мо­же ста­но­ви­ти близь­ко 12 млрд грн) для технічно­го за­без­пе­чен­ня ви­роб­ництва різних видів біопа­ли­ва та ство­рен­ня спри­ят­ли­во­го опо­дат­ку­ван­ня діяль­ності підприємців цієї га­лузі. За­вдя­ки цьо­му че­рез 10–12 років Ук­раїна в плані енер­го­ав­то­ном­ності сільсько­го гос­по­дар­ст­ва на­бли­зить­ся до рівня пе­ре­до­вих країн світу (Фінляндія, Швеція, Латвія), в яких уже сьо­годні ча­ст­ка біое­нер­ге­ти­ки у ва­ло­во­му кінце­во­му спо­жи­ванні ста­но­вить по­над 30%.

Се­ред ос­нов­них ре­зуль­татів ви­ко­нан­ня про­гра­ми слід виділи­ти такі: за­без­пе­чен­ня енер­ге­тич­ної не­за­леж­ності сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва Ук­раїни; підви­щен­ня еко­номічної ефек­тив­ності ви­роб­ництва вітчиз­ня­ної сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції, у т.ч. шля­хом ре­алізації її ек­с­порт­но­го по­тенціалу; ство­рен­ня по­над 30 тис. до­дат­ко­вих ро­бо­чих місць у сільській місце­вості; зро­с­тан­ня якості жит­тя сільсько­го на­се­лен­ня; сти­му­лю­ван­ня до раціональ­но­го й ефек­тив­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня про­дукції рос­лин­ництва; підви­щен­ня рівня за­хи­с­ту на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща.

Сільсько­го­с­по­дарсь­кий кла­с­тер чи об­слу­го­ву­ю­чий ко­о­пе­ра­тив, що ство­рюється для на­дан­ня по­слуг у ви­роб­ництві та ре­алізації біопа­ли­ва, мо­же
— прид­ба­ти не­обхідне об­лад­нан­ня для пе­ре­роб­ки біое­нер­ге­тич­ної си­ро­ви­ни сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го по­хо­д­жен­ня (со­ло­ми, тир­си, де­ре­ви­ни та інших твер­дих рос­лин­них відходів);
— пе­ре­ро­би­ти біое­нер­ге­тич­ну си­ро­ви­ну сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го та лісо­во­го по­хо­д­жен­ня на гра­ну­ли чи бри­ке­ти;
— знай­ти внутрішні та зовнішні рин­ки збу­ту і ре­алізації гра­нул чи бри­кетів;
— прид­ба­ти теп­ло­ге­не­ру­ю­че об­лад­нан­ня, вста­но­ви­ти та за­без­пе­чи­ти кон­троль йо­го ек­сплу­а­тації у за­мов­ни­ка від­по­відно до вста­нов­ле­них ви­мог.
По­ши­рен­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких кла­с­терів чи ко­о­пе­ра­тив­них струк­тур прак­ти­кується аг­робізне­сом роз­ви­ну­тих країн світу. Об­слу­го­ву­ю­чий ко­о­пе­ра­тив — не ли­ше еко­номічний інстру­мент, що до­по­ма­гає своїм чле­нам знай­ти рин­ко­ву нішу і вий­ти на ри­нок із кон­ку­рен­то­с­про­мож­ним то­ва­ром, а й засіб соціаль­но­го за­хи­с­ту 
се­лян в умо­вах зро­с­та­ю­чої ур­банізації суспільства.
Для успішної ре­алізації гос­по­дарсь­кої діяль­ності скла­дається де­таль­ний бізнес-план, який дає змо­гу пе­ред­ба­чи­ти всі за­хо­ди що­до ре­алізації но­вої ідеї та виз­на­чи­ти відповідні фінан­сові ре­сур­си. Бізнес-план містить де­таль­ний опис кла­с­те­ру чи ко­о­пе­ра­ти­ву та се­ре­до­ви­ща, в яко­му він функціону­ва­ти­ме.  

 

Далі буде

Н. Ве­ре­мей­чик, на­ук. співробітник,
ННЦ «ІМЕСГ» НА­АН Ук­раїни

  

Інтерв'ю
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із
Клінт Мартін
11 липня 2016 року Україна і Канада підписали Угоду про створення зони вільної торгівлі. Це найбільша угода такого плану після ЗВТ з Євросоюзом. 

1
0