Досвід розведення імпортованих свиней
Останніми роками в Україну інтенсивно завозили поголів’я свиней із-за кордону. Племінних тварин виводять з метою підсилення або отримання певних господарсько корисних ознак. А імпортованих тварин наші господарства здебільшого використовують як поліпшувачів, що, своєю чергою, має позитивно вплинути на продуктивність вітчизняного поголів’я.
Останніми роками в Україну інтенсивно завозили поголів’я свиней із-за кордону. Племінних тварин виводять з метою підсилення або отримання певних господарсько корисних ознак. А імпортованих тварин наші господарства здебільшого використовують як поліпшувачів, що, своєю чергою, має позитивно вплинути на продуктивність вітчизняного поголів’я.
В. Божко,
канд. біол. наук, менеджер із проектів,
ТОВ «Агротехцентр Сервіс»
Для закупівлі та подальшого відтворення поголів’я імпортованих тварин вітчизняним виробникам свинини слід ураховувати, що у Західній Європі супроводження розведення племінних свиней проводять комерційні організації за методом племінної оцінки тварин BLUР (Best Linear Unbiased Prediction — найкращий лінійний незміщений прогноз). На основі оцінкових даних маток та племінного молодняку вони надають господарствам варіанти підбору пар для свиноматок і ремонтних свинок парувального віку, а також селекційні індекси тварин, які є критерієм для вибракування малоцінного поголів’я. На прикладі вітчизняного товарного господарства розглянемо один з варіантів розведення свиней.
Розведення ліній без інбридингу
Перш за все, для того щоб правильно організувати відтворення поголів’я свиней в господарстві, слід пам’ятати, що тільки наявність чотирьох споріднених груп в лінії (або закупленому поголів’ї) дасть змогу розводити свиней без застосування близького інбридингу. Більше чотирьох груп не бажано мати тому, що це може призвести до роздрібнення та ускладнення закріплення ознак.
Розмір груп (гілок) ліній залежить від їхньої кількості в лінії. Але на початку формування лінії бажано, щоб в кожній групі (гілці) було не менше двох кнурів, п’яти-шести свиноматок та, відповідно, ремонтного молодняку, що їх відібрали в селекційну частину стада. Збільшення поголів’я в групах має іти рівномірно і пропорційно росту його у всій лінії.
Щоб вести такий відбір, треба мати чотири групи нерідних між собою чистопородних кнурів і свинок однієї або декількох ліній. Якщо в одному господарстві неможливо знайти чотири неспоріднені до четвертого покоління групи свиней, то тварин слід придбати в інших господарствах. І не менше ніж по вісім свинок і три кнурі однієї гілки, тобто всього 32 свинки і 12 кнурів однієї породи.
Завозити необхідно кнурів і свинок двох порід, наприклад, великої білої і ландрас, та кнурів — третьої породи, так званих термінальних кнурів. Кожної породи потрібно завозити по чотири групи.
Якщо господарство товарне, головне завдання якого — виробництво товарних свиней на м’ясо, можна запропонувати таку схему розведення свиней (див. схему):
створити провідну племінну групу (племінне ядро) великої білої породи та племінне ядро породи ландрас;
щорічно купляти термінальних кнурів порід: п’єтрен, дюрок, гемпшир або їхні помісі — на дуже великих фермах або можна самим розводити їх за аналогічною схемою;
створити племінний репродуктор великої білої породи задля виробництва племінних свинок для ремонту товарного репродуктора в необхідній кількості для ремонту стада і додатково 30% — на бракування свинок після осіменіння та опоросу. Доморощених свиноматок племінного репродуктора потрібно поступово замінити свинками, яких одержать від завезеного поголів’я великої білої породи;
товарний репродуктор слід поступово замінити помісними свинками першого покоління (F1), яких одержать від завезених маток великої білої породи та завезених кнурів породи ландрас. Щоб не допускати спорідненого спаровування, свиноматок товарного репродуктора необхідно осіменяти тільки спермою термінальних кнурів.
Така схема розведення свиней в одному господарстві замінить надбудову: племзавод, племрепродуктор, товарний репродуктор, — яку вигадали ще в радянський період. Нині помісних свинок F1 і термінальних кнурів (гомозиготні за м’ясними якостями) розводять, наприклад, в нуклеусі «Серволюкс Генетика», в українському племгосподарстві, створеному спільно з міжнародною компанією Пі Аі Сі (РІС), Миколаївська область, та інших.
Ведення
селекційно-племінної роботи
За розведення свиней за закритими лініями селекційна робота має бути спрямована, головним чином, на підтримання та поліпшення внутрішньопородної структури в завезених лініях усіх порід.
Треба вести ретельний облік оцінки продуктивності тварин, планувати їхній добір і відбір, проводити індексну оцінку. Для цього господарство має закріпити спеціаліста, який би суворо контролював виконання цих робіт.
У племінній групі, першою чергою, вирішують завдання консолідації і генеалогічної відмінності в групах. Суттєва фенотипова відмінність між групами не обов’язкова. Висока консолідація тварин в групі дуже важлива, оскільки в умовах промислової технології вона забезпечує стандартність показників продуктивності і поточність технологічних процесів.
За хороших материнських якостей потомство закордонних свиней має зберегти відмінні відгодівельні та м’ясні якості. Для цього потрібно робити оцінку ремонтних свинок і кнурців за власною продуктивністю за досягнення живої маси 95–105 кг, а маток і кнурів потрібно ще оцінювати за якістю нащадків (за відгодівельними та м’ясними якостями). За результатами оцінок розраховують селекційні індекси.
Контроль відтворення у стаді
Слід пам’ятати, що в господарствах, які самі вирощують ремонтний молодняк, є велика ймовірність допущення спорідненого спаровування, шкоду від якого важко уявити. Перший фактор, який впливає на неконтрольоване парування, — це відсутність плану парування свиноматок племінних груп. Стадо свиноматок і кнурів племінних груп має бути поділене на лінії, а кожна лінія — на чотири гілки, і складено схему їхнього парування між гілками лінії з тим, щоб загальний предок був далі п’ятого покоління.
Друга причина полягає у тому, що племінні записи не завжди роблять згідно з інструкцією з бонітування свиней. Для їхнього ведення необхідно, першою чергою, мітити тварин. Останнім часом в господарствах ремонтних свинок, яких відібрано на плем’я, за досягнення живої маси 100 кг мітять бирками та електронними чипами з так званими транспондерами. На одне вухо ставлять бирку, а на друге — бирку з трансподером, на якому повторюють індивідуальний номер прочитаного татуювання на вусі. Можна також на базі основного індивідуального номера присвоїти новий номер. За допомогою електронного зчитувача номерів за такими бирками дуже просто відшукати потрібну матку, ідентифікувати її та одержати про неї потрібну інформацію в електронному вигляді.
До спорідненого розведення призводить також і використання кнурів племінної ферми на товарній фермі та застосування змішаної сперми різних кнурів. У зв’язку з цим допускаються осіменіння батьками дочок і внучок, а братами — сестер.