Спецможливості
Інтерв'ю

Через покоління кількість охочих працювати в сільському господарстві знизиться в десятки разів

18.10.2019
815
Через покоління кількість охочих працювати в сільському господарстві знизиться в десятки разів фото, ілюстрація

У серпні одна з провідних світових агрохімічних і селекційних компаній Corteva Agrisciences провела масштабне опитування підлітків та їхніх батьків у 6 країнах Східної Європи. В ході опитування тих, хто тільки визначається з вибором майбутньої професії, прямо спитали: чому вони не хочуть іти в сільське господарство?

 

 

 

 

 

Corteva Agrisciences профінансувала масштабне опитування молоді

Останніми роками зарплати в сільському господарстві України різко зросли. Наприклад, комбайнер у сезон може заробити $3000 за місяць — стільки, скільки заробляє навіть не програміст, а керівник проектної групи в ІТ.

Однак дефіцит якісних кадрів, особливо для виконання кваліфікованих робіт, продовжує посилюватися. Чому? Цим питанням задаються чимало агрокомпаній — як агрохімічних і селекційних, так і агрохолдингів. «Багато компаній працюють у цьому плані зі студентами аграрних вузів — це найлегше», — говорить менеджер з комунікацій Corteva Agrisciences в Україні Анна Бабич. Та навіть їх складно переконати залишитися в АПК після закінчення навчання. Залучити ж молодь в аграрні вузи так, щоб вони йшли туди за свідомим вибором, а не лише тому, що туди найпростіше вступити — ще важче.

«Десь на початку року я збагнула, що висновків, які пояснюють причини небажання молоді йти працювати на село вистачає, але серед них нема жодного, який би ґрунтувався на відповідях власне молоді, особливо тієї аудиторії, яка тільки обирає професію», — продовжує Анна Бабич. Тож Corteva Agrisciences вирішила провести подібне опитування. І не лише в Україні, а відразу в шести східноєвропейських країнах: також у Росії, Польщі, Чехії, Угорщині та Румунії.

Партнером опитування виступила фірма ProInsight Lab, що спеціалізується на маркетингових і соціологічних дослідженнях. «Партнерів дослідження було дуже складно знайти: одні фірми пропонували відверто аматорські методи, інші були готові опитувати тільки студентів», — коментує А. Бабич.

Як розповіла директор агентства ProInsight Lab Ольга Овчар, оскільки на вибір професії підлітками впливають батьки, то в 5 з 6 вищезгаданих країн було опитано по 700–800 підлітків у віці 14–18 років і приблизно по 300 батьків. Виняток становила Угорщина, де кількість опитаних підлітків становила близько 400, а батьків — близько 200.

Дослідження було проведене в формі інтернет-опитування. В зв’язку з цим керівник напрямку кількісних досліджень ProInsight Lab Тетяна Абросенко визнала, що сільське населення виявилось недостатньо представленим у вибірці, адже в Україні, Росії та Польщі охоплення Інтернетом сільської місцевості значною мірою неповне. «Наш попередній досвід опитувань показав, що коли ми робили онлайн-опитування і потім для контролю більш старими способами, то результати відрізняються не сильно, за винятком вікової групи пенсіонерів», — пояснила Тетяна Абросенко.

Отже, серед опитаних в Україні було 78% школярів, 12% учнів ПТУ, 4% тих, хто починав навчання в ПТУ з вересня і 6% випускників шкіл і ПТУ, які поки що не планували продовжувати навчання. Серед опитаних батьків половина були в віці 40–50 років, 38% молодших за 40 і 11% старших за 50 років. Половина опитаних жили в Центральному регіоні України, 21% — у західних областях, 16% у східних і 11% у південних.

Сільських мешканців серед опитаних було тільки 9%, у містах з менш ніж 100 тис. населення жило 16% опитаних підлітків і 19% батьків, у містах з населенням 100–500 тис. — 27% опитаних, у містах з населенням від 500 тис. до 1 млн — 18%, і 29% — у містах-мільйонниках.

Відтак не дивно, що у двох третин підлітків батьки не мали ніякого відношення до сільського господарства. Лише у 27% підлітків батьки мали городи або дачі, причому 15% працювали на них за необхідністю, а для інших 12% це було чисте хобі. Лише у 4% підлітків батьки були фермерами і ще у 4% — найманими працівниками сільгосппідприємств.

 

Найбільше рвуться до вузів і в ІТ

Дві третини підлітків заявили, що йдуть навчатися до вузу. А серед батьків заявили, що їхні діти вступатимуть до вузу, майже три чверті. Продовжити навчання в коледжі чи технікумі збиралися тільки 9% підлітків, хоча на своїх дітей подібні плани були у 13% батьків. Обмежитися ПТУ планувало 9% підлітків, а школою (гімназією, ліцеєм) — лише 4%. Цікаво, що серед батьків таких було відповідно 6% і 1%.

Це свідчить, що батьки штовхають своїх дітей до вузів та технікумів (коледжів) навіть проти їхньої волі. Цікаво, що така тенденція, за словами Т. Абросенко, крім України характерна тільки для Росії та Румунії, де важливість для респондентів, особливо для батьків, академічної освіти вища, ніж у середньому по шести охоплених опитуванням країнах (54–55%). Натомість середня по всіх країнах частка тих, хто не планує взагалі ніде вчитися після школи, становить 7%. До коледжу (технікуму) в 6 країнах, охоплених опитуванням, збираються 16% підлітків, а орієнтують дітей на ці заклади 22% батьків.

Очевидно, що батьки змушують дітей втілювати власні нереалізовані мрії. В часи, коли нинішні 40–50-річні були молодими, наявність академічної освіти в Румунії та пострадянських країнах, як наголошує Т. Абросенко, була базою для більш впевненого становища дитини в суспільстві.

Щодо обраних професій, то найпопулярнішим очікувано виявився ІТ-сектор. Туди прагне кожен четвертий підліток, а вивчити свою дитину «на ІТ» планує третина батьків в Україні. Далі за популярністю йдуть медицина і фармацевтика (8%), дизайн і творчість (6–7%), туризм і ресторанний бізнес (4%), культура, музика і шоу-бізнес (4% підлітків і 2% батьків), армія, поліція і охорона (аналогічні результати), освіта і наука (по 3%), будівництво та архітектура (2–3%), фінанси (3% підлітків і 1% батьків), юриспруденція, спорт і індустрія краси, робітничі спеціальності, транспорт, адміністрація і аж потім — сільське господарство. У цій галузі хотіли б працювати 2% підлітків, а серед батьків хотіли б спрямувати туди свою дитину одиниці (менше 0,5%).

Сільське господарство стало однією з небагатьох галузей, яку підлітки люблять більше, ніж їхні батьки: сюди відносяться лише фінанси, армія з поліцією та охороною і культура з музикою і шоу-бізнесом. Так, серед підлітків за популярністю АПК на 15 місці, а серед батьків не входить і в двадцятку.

Натомість батьки штовхають своїх дітей в юриспруденцію (цілих 6% — серед батьків ця професія знаходиться на 3–4 місці в списку бажаних), в адміністрацію і на робітничі спеціальності (по 4%) активніше, ніж підлітки самі того хочуть. Так, серед підлітків право обрали всього 3%, а адміністрацію і робітничі спеціальності — по 2%.

Farm simulator - головне джерело інформації про сільське господарство для сучасних підлітківСеред підлітків, батьки яких працюють у сільському господарстві, піти їхніми стопами бажають лише 4%. Таким чином, навіть серед них сільське господарство лише на 7 місці після тих самих ІТ, медицини з фармацевтикою, дизайну і творчості, туризму та ресторанного бізнесу, військової справи і охорони (в т. ч. порядку) та робітничих спеціальностей. Серед дітей, чиї батьки не працюють у сільському господарстві, цю галузь обрали лише 1%.

Водночас це найвищий серед охоплених опитуванням країн рівень: в Чехії таких 3%, в Румунії 2%, в Росії 1%, а в Польщі й Угорщині — не більш, ніж по 0,5%.

Частка батьків, які працюють у сільському господарстві і планують цю саму спеціальність і для своїх дітей, ще менша — 2%. А серед батьків, які працюють в інших галузях, таких практично немає.

Враховуючи, що саме батьки оплачують освіту дітей, то через покоління притік кадрів у сільське господарство знизиться разів у 50.

Ситуація, коли батьки, що працюють у сільському господарстві, хочуть, щоб діти продовжували їхню справу, ще менше за самих дітей, характерна тільки для України та Чехії. В Румунії й Росії 7% зайнятих у сільському господарстві хочуть, щоб діти продовжили їхню професію, а в Угорщині — цілих 13%. Але ентузіазм їхніх дітей щодо сільського господарства набагато слабший.

Втім, у сільському господарстві можуть працювати не тільки люди з сільськогосподарською спеціальністю. Нинішньому АПК потрібні і ІТ-фахівці, і фінансисти з бухгалтерами, і менеджери. Однак батьки не бачать різниці між сільськогосподарською спеціальністю і роботою в сільському господарстві. Серед них бажають, щоб дитина працювала в АПК, лише 2% зайнятих у сільському господарстві і одиниці зайнятих в інших галузях. Водночас підлітки, начувшись про швидкі темпи розвитку сільського господарства, більш прихильні до нього. Тут, можливо і не за аграрними спеціальностями, хотіли б працювати 6% тих, чиї батьки працюють у сільському господарстві, і навіть 1% тих, чиї батьки трудяться в інших сферах. Очевидно, що багато з тих, хто не проти працювати в сільському господарстві, все одно мріє про більш чисту й затишну роботу, ніж проводити увесь літній світловий день у полі.

І в цьому плані Україна взагалі унікальна в Східній Європі: у решті країн батьки прихильніші до аграрної галузі в цілому, ніж їхні діти.

 

Молодь обирає професію «по приколу»

типова вулиця в українському селіЩо ж спонукає підлітків обирати ту чи іншу галузь? Серед міленіалів очікувано найпопулярнішою (27%) відповіддю стала «прикольно», а в формулюванні маркетингового агентства — «подобається ця галузь, цікаво». Натомість майже для половини батьків найважливішим фактором у виборі професії для своїх дітей стала оплата праці. Підлітки теж цінять високі доходи, але вони на 2 місці (18%).

Другим за значенням для батьків став престиж галузі (37%). Серед підлітків престиж найважливіший лише для кожного десятого (3 місце). Крім того, підлітки назвали такі причини вибору професії, як потрібність людям (9%), легкість отримання роботи за кордоном (8%), можливість відкрити власний бізнес (7%), дефіцит кадрів за даною професією (6%), зручні умови праці і легкість пошуку роботи в Україні (по 4%), наявність знайомих, які можуть здійснити протекцію (3%). Батьки значно більше за своїх дітей стурбовані потрібністю професії (24%), можливістю знайти роботу за кордоном (22%), відкрити свій бізнес (14%), легкість пошуку роботи в Україні (14%).

Серед важливих аспектів майбутньої кар’єри більше половини підлітків назвали реалізацію своїх ідей, майже половина (44%) — хороший заробіток, 41% — робити те, що до душі і 31% — бути частиною чогось «великого і класного». Такі відповіді, як особистий розвиток або можливість змінити світ, набрали 10–11%, відповідальність за рідну громаду — 7%, визнання — 2%.

«Найважливіші для підлітків характеристики професії — зміст праці (щоб подобалась) і заробіток. Тоді як у батьків спектр вимог ширший: тут і престиж професії, і її запитаність і навіть можливість влаштуватися за кордоном», — коментує Тетяна Абросенко. Також вона відзначила, що серед наших підлітків менш популярні такі пафосні причини вибору професії, як самореалізація, можливість змінити світ, відповідальність чи визнання.

 

Українські підлітки більш самостійні в виборі професії

Вибір підлітками професії, за словами батьків, у двох третинах випадків, був продиктований лише бажанням дітей і в 31% випадків — певною мірою залежав і від бажань підлітків. Тільки у 3% випадків підлітки зовсім не мали впливу на вирішення свого майбутнього. І батьки не збрехали: результати відповідей на ці запитання серед підлітків відрізняються лише на 1%.

А от власний вплив на дітей батьки трохи перебільшують, як і вплив друзів та вчителів. За словами самих підлітків, тільки у 12% випадків професію їм обрали батьки і в 58% вони певною мірою вплинули на її вибір.

Відкриттям для соціологів стало те, що на 3 місці за впливом на вибір професії знаходяться блогери та соціальні мережі. Вони цілковито визначили вибір професії 12% підлітків і вплинули на вибір 35%. Як прокоментувала Тетяна Абросенко, така ситуація складається лише в Україні — в інших країнах вплив друзів і вчителів на вибір професії сильніший, ніж незнайомих людей із соцмереж, навіть популярних. Так, сукупний вплив блогерів і соцмереж в Україні становив 47%, тоді як у середньому по країнах опитування — 33%. У нас же, згідно відповідей підлітків, друзі визначили вибір професії у 9% і вплинули на цей вибір у 32%, вчителі — відповідно у 8% і 23%, а психологи і соціальні працівники — у 10 і 15%.

Порівняння цих результатів з іншими країнами виявило, що у нас підліткам надають більше свободи в виборі професії. До того ж при її виборі наші підлітки частіше приймають до уваги думку батьків і менше — вчителів. Так, у середньому по 6 країнах 11% підлітків сказали, що від них зовсім не залежало, яку професію їм оберуть (в Україні, нагадуємо, — 3%). Про вплив батьків і родичів сказали 61% підлітків (в Україні 70), а вчителів — 36% (в Україні — 31).

 

Половина респондентів нічого не знають про сільське господарство

Далі ініціаторів опитування чекало ще одне відкриття: половина респондентів (причому серед батьків і підлітків результати мало відрізняються) нічого не знає про сільське господарство. І це стало основною причиною небажання обирати цю галузь. Що ж, мусимо констатувати, що ми не помітили, як виросло нове покоління, у якого вже й дідусів-бабусь у селі немає.

Не дивно, що в умовах, коли половина опитаних нічого не знають про сільське господарство, вони керуються усталеними стереотипами. Другою за популярністю серед підлітків відповіддю очікувано стала «не прикольно», дослівно — «не подобається, не цікаво» — 38%. І це при тому, що були ще окремі варіанти «не престижно» (по 11% підлітків і батьків) і «мені було б соромно працювати в цій галузі» (2% підлітків, батьки ж вважають, що працювати будь-де не соромно). Також багато підлітків (кожен п’ятий) вважає, що в цій галузі неприйнятні для нього умови праці. «Міленіали звикли до моментального задоволення своїх потреб. Це як у комп’ютері: натиснув на кнопку — отримав результат. А в сільському господарстві так не буває — результату треба терпляче чекати місяці, а то й роки», — коментує Т. Абросенко.

Кожен десятий підліток думає, що в цій галузі неможливо добре заробити. А 4–5% підлітків і батьків «забракували» цю галузь через те, що вважають, ніби тут неможливо організувати свій бізнес. Цікаво відмітити, що батьки за своїх дітей більше схильні вважати, що в сільському господарстві умови роботи незручні (24%) і оплата праці низька (17%).

43% українців відзначили, що в селі дуже погані умови життяІмідж сільського господарства був покликаний з’ясувати набір тверджень, запропонований респондентам. Найбільше опитаних погодилися з тим, що в місті більше можливостей для успішного життя, що для розвитку сільського господарства потрібна підтримка з боку держави і інвесторів. Наступними за популярністю стали позитивні твердження: що сільське господарство є перспективною галуззю української економіки, що зараз галузь швидко розвивається і в ній впроваджуються нові технології і що тут можуть використовуватися сучасні цифрові технології. Також респонденти відзначили можливість годувати світ та отримання доступу до високоякісних свіжих продуктів. Водночас 43% опитаних (як підлітків, так і батьків) відзначили, що в селі дуже погані умови життя. І, здається, в цьому вони праві, адже в цілому по 6 опитаних країнах з цим твердженням погодилося тільки 29% опитаних. Близько 30% погодилися, що в галузі можна успішно зробити кар’єру.

І лише 20–25%, причому приблизно однаково як серед підлітків, так і серед батьків, згодні з такими стереотипами, як «сільське господарство — це тільки для сільських мешканців», «переважно чоловіча справа», «переважно ручна праця» і «низькооплачувана робота». Приблизно такий же рівень поширення цих стереотипів у цілому по 6 опитаних країнах.

Перспективність сільського господарства в Україні визнають значно більше підлітків, ніж у середньому по опитаних країнах — відповідно 58 і 44%. Ще б пак, адже Україна — одна з небагатьох країн світу, де сільське господарство є локомотивом економіки. Також в Україні значно більше підлітків знає про застосування в сільському господарстві цифрових технологій (відповідно 56 і 39%). Водночас про швидкий розвиток сучасних технологій в цілому в аграрній галузі за кордоном знають краще, ніж в Україні: 56% у нас при 65% в цілому по 6 країнах. А от розтиражована ЗМІ фраза про важливу місію — нагодувати людство — знаходить відгук у 70% опитаних в цілому і лише в половини українських підлітків. «Наші підлітки більш схильні бачити раціональні переваги сільського господарства — перспективність, можливість застосування сучасних технологій. Тоді як у країнах ЄС переважають емоційні мотиви на кшталт «нагодувати світ», — коментує Т. Абросенко.

П’ята частина українських підлітків настільки нічого не знає про сільське господарство, що не змогла назвати жодної аграрної спеціальності. Втім, як прокоментувала Т. Абросенко, в інших країнах таких набралося 30–40%. Половина українських підлітків назвала таку аграрну професію, як агроном, 12% — тракторист, 11% — ветеринара і 6% — фермера.

 

Хто хоче працювати в сільському господарстві?

Але хто ж ті 2% підлітків, які попри все планують працювати в сільському господарстві? Як і очікувалося, ними виявилися переважно хлопці, мешканці сіл і малих міст, чиї батьки працюють у сільському господарстві, тож ця галузь їм знайома.

І не просто знайома, а цікава. «Мені подобається ця галузь» — такою була найпопулярніша відповідь тих, хто обрав сільське господарство. Також популярними причинами стали можливість добре заробляти, затребуваність галузі, кращі кар’єрні можливості завдяки дефіциту кадрів, а також можливість відкрити власний бізнес.

Більшість із них планує вступати до вузів, менша частина — до ПТУ. Найпопулярнішою спеціальністю у цих підлітків став фах агронома, далі йдуть агрохімік, ветеринар, зоотехнік, механізатор, інженер.

Таким чином, майбутній кадровий резерв сільського господарства у 50 (!) разів менший за нинішній. І цю проблему слід вирішувати — негайно і комплексно.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Карлос Альберто Сесарі
В Україні за останні півтора десятки років чимало господарств пробувало впроваджувати нульовий або мінімальний обробіток грунту. І більшість, зіштовхнувшись із проблемою зниження врожайності, поверталися до традиційної технології.... Подробнее
Богдан Шаповал, директор UFEB
Хто з сільгоспвиробників (навіть невеликих за обсягами виробництва) не мріє експортувати продукцію та отримувати за неї тверду валюту? Порадити кому варто розпочинати експорто-орієнтовану діяльність,

1
0