Спецможливості
Архів

Досвід кращих господарств Одещини, Черкащини, Кіровоградщини та Черніговщини

10.11.2009
757
Досвід кращих господарств Одещини, Черкащини, Кіровоградщини та Черніговщини фото, ілюстрація
Поле Кукурудза

Провадимо далі спільний проект журналу "Пропозиція", телевізійної програми "Сільський час" та компанії "АМАКО" розповідями про нових героїв. Головний критерій вибору господарів - високі показники ефективності виробництва, соціальна сфера, цікавий досвід, який може стати в пригоді нашим читачам. 

 

ТОВ "Агроінвестгруп"
(Одеська область)
Микола Огіренко механізатором працює майже 25 років. Він за те, щоб сільські люди лишалися жити й працювати в селі. "Село, - каже Микола, - треба піднімати, кадри тут потрібні". От хоча б у його Йосипівці Овідіопольського району Одеської області можна і працювати й заробляти. Сам Микола Миколайович цієї осені сіяв озимі, працюючи на новій сівалці.

Микола Огіренко, механізатор:
- Досить економічна сівалка і в агрегаті з Т-150 іде добре.

Місцеве товариство свого часу утворилося на базі колишньої дослідної станції. Взяли в оренду землю в більш ніж 300 пайовиків і зберегли в сівозміні, крім зернових та бобових культур, ще й овочі. Цього року, як це нерідко буває, у плани місцевих аграріїв свої корективи внесла погода: на дощі тут чекали з початку травня до початку жовтня. В суху землю довелося сіяти й озимі. Та проблема була не тільки ця.

Віталій Глушенко, директор ТОВ "Ленинталь":
- Не могли купити добрива, бо не могли оформити кредит. Перекіс у ціноутворенні: якщо торік тонну зерна тут, на місці, ми продавали по 1100-1200 грн, то нині - від 650 до 840 грн. Можна порівняти, скільки ми втратили своїх прибутків через різницю в цінах.

Те, що не змогли вчасно і за нормальними умовами оформити кредит напередодні комплексу осінніх робіт, позначилося й на роботі інших господарств, які так само, як і товариство "Ленинталь", входять до "Агроінвестгрупи". Загалом корпорація має в обробітку близько 40 тис. га землі в Одеській та Миколаївській областях. До нинішнього року саме кредитні кошти були відчутною основою, що давала змогу всі роботи виконувати вчасно і з дотриманням вимог агротехнологій.

Андрій Потоцький, директор ТОВ "Агроінвестгруп":
- Немає кредиту, і розраховувати довелося лише на виручені за ранні зернові кошти. А цього мало, щоб закупити достатню кількість і добрив, і засобів захисту.
Тож керівники господарств, що входять до корпорації, щиро вдячні тим партнерам, які, розуміючи особливості ситуації, йдуть назустріч у вирішенні проблемних питань.

ВАТ "Чернігівське племпідприємство"
І таких полів тут було чимало. Ще два роки тому господарство обробляло й засівало лише 300 га. Відродження підприємства, яке традиційно спеціалізувалося на молочному скотарстві й розведенні племінних телиць, розпочалося буквально рік тому, і його безпосередньо пов'язують із приходом інвестора.

Григорій Васенко, головний агроном ВАТ "Чернігівське племпідприємство":
- Прийшов до нас інвестор, фірма "Лагрос ЛТД", і якщо ми раніше обробляли 300, то тепер - 2000-2200 га. І на цьому не зупиняємося, беремо в оренду ще паї, оброблятимемо майже 5 тисяч га поля.
Щоб ефективно використовувати кошти, які з'явилися, з першого дня вирішили все робити за наукою, впроваджувати сучасні технології, співпрацюючи з партнерами. Результати такого підходу очевидні вже через рік спільної роботи.

Сергій В'ялий, керівник відділу захисту рослин департаменту агротехнологій компанії "Амако Україна":
- Саме тут ми бачимо ці рішення за рік співпраці. Деякі поля не обробляли по 9-10 років, а деякі й більше. Торік почали якраз у цей період впроваджувати проект із вирощування ріпаку, тут його ніхто ніколи не сіяв. Усі засоби - від компанії "Амако". Технологію розробляли спільно, прораховували економічний ефект. Постійно проводимо агротехнологічний супровід.
Ще взимку спеціалісти "Амако" й господарства разом розробили технологічні карти і, коли потрібно було вже виходити в поле, кожен чітко розумів, що йому слід робити і навіщо. Результати підтвердили правильність підходу. На деяких полях озима пшениця вродила по 50 ц/га, озимий ріпак - по 20-22, про врожайність вівса - 40 ц/га - вже говорили (нагадуємо, йдеться про поліські землі!). Зібрати вирощене (а це й пшениця, і жито, і овес, і горох, що просто лежав на землі через дощі) з мінімальними втратами вдалося, дякуючи новому комбайну. Паралельно з рослинництвом зайнялося підприємство й відродженням тваринництва. Тим більше, що знання і досвід у цій справі місцеві спеціалісти мають неабиякі.

Мирон Шумик, голова правління ВАТ "Чернігівське племпідприємство":
- Нині будуємо молочний комплекс, збільшуємо поголів'я, в перспективі - комплекс на тисячу корів. До зими один корівник буде змонтовано. У найближчих планах - мати до 6 тис. л молока від корови за рік. Серйозний напрям - і племінна справа, ми його й далі розвиватимемо паралельно із молочним скотарством.

ТОВ "Олімп" (Черкаська область)

Юрій Москалик, керівник сільгосптовариства, у місцевій Ребедайлівській школі частий гість. Учні йому навіть вірші присвячують, а батьки розповідають про конкретну допомогу, яку мають від товариства. "Працювати на землі й не бачити проблем села - це неправильно, - каже Юрій Юхимович. - Тож ми тісно співпрацюємо з сільською радою на предмет допомоги школі, дитсадку та й усій діяльності села".

Вікторія Швець, голова батьківського комітету:
- Скільки разів зверталися до нього - завжди допомагає. Ніколи не почули слів відмови.
Ремонт школи й облаштування класів, подарунки до свят і підтримка місцевої футбольної команди - все це за кошти товариства. В його директора, Юрія Юхимовича, в цьому питанні позиція однозначна: діти - найнезахищеніші, їм треба допомагати в цьому житті.
Не залишаються поза увагою сільгосппідприємства й сільські проблеми.

Леонід Левитський, сільський голова с. Ребедайлівка:
- І на ремонт доріг кошти виділяють, і ремонтні роботи на сільському мосту провели. А щодо господарювання на землі - то таких господарів небагато в нас у Кам'янському районі, які дають землі, те, чого вона потребує.
Цього осіннього дня, коли ми побували в господарстві, місцеві землевласники якраз отримували зерно в рахунок цьогорічної орендної плати. Микола Петрович разом з дружиною здають "Олімпу" два земельних паї - це майже вісім гектарів.

Микола Петрович, землевласник:
- На кожний пай ми одержуємо по 1200 кг зерна, а можемо грошима - по 1293 грн за пай. Ми вдячні "Олімпу", що він з нами розраховується й по-господарському обробляє наші землі.
Юрій Москалик ще п'ять років тому займався іншою справою, далекою від сільського господарства. Аграрний бізнес, як він сам пояснює, - це було втіленням його мрії працювати на землі, щось на ній вирощувати. Починали з невеликих площ.

Юрій Москалик, генеральний директор ТОВ "Олімп":
- Тепер у Кам'янському районі Черкаської області обробляємо понад 5 тис. га землі. Кількість працюючих - понад 70 чоловік. Колектив молодий. Спеціалісти працюють ефективно, тож і врожаї маємо, відповідно, добрі.
Артур Гайданський у товаристві працює три роки, а Віктор Темний - п'ять.

Артур Гайданський, комбайнер:- Зарплату вчасно платять, умови праці непогані. Роботи багато, відповідно, й заробітки є - все наче добре.

Віктор Темний, механізатор:
- Працювати - одне задоволення. Керівники з розумінням ставляться і до роботи, і до тих проблем, які можуть виникнути.
 У сезон, на збиранні чи то ранніх зернових, чи то соняшнику або кукурудзи хлопці заробляють непогані гроші - до 5 тис. грн гривень на місяць. А тому й роботу свою цінують.
Працюють у господарстві на новій техніці. Дві сівалки, придбані два роки тому в компанії "Амако", за цей період уже засіяли по 5 тис. га кукурудзи й соняшнику кожна.

Іван Фесенко, виконавчий директор ТОВ "Олімп":
- Добре те, що у "Амако" на високому рівні налагоджено сервісне обслуговування. Коли закінчується комплекс сезонних робіт, приїжджають їхні спеціалісти, роблять дефектування, рекомендують, які запчастини треба замінити, щоб вчасно відремонтувати все, і нам було дешевше. Партнери надійні в придбанні і запчастин, і насіння, і техніки.

У планах "Олімпу" - й відродження тваринництва. Сьогодні на фермах утримують 300 голів ВРХ і 500 свиней, ремонтують старі приміщення, щоб нарощувати поголів'я. Адже тваринництво - це, передусім, робочі місця на селі. І керівництво товариства це розуміє. Так само, як і те, що сільгоспвиробництво - це єдиний комплекс, у якому виробництво від соціальних аспектів невіддільне.

ТОВ "Зерновик"
(Кіровоградська область)
Короткий перепочинок, обід прямо в полі - й знову за роботу. Осіння пора за напруженням не поступається жнивам: не встиг до дощів зібрати вирощене, і вважай добру частку затраченої праці зведено нанівець. У товаристві "Зерновик" Новоукраїнського району Кіровоградської області закінчували збирати соняшник. І відразу готували поля вже до весняної посівної.

Сергій Тикул, бригадир тракторної бригади ТОВ "Зерновик":
- Придбали цього року в "Амако" багато техніки, в т. ч. зернові сівалки, якими можна висівати насіння будь-якого розміру - від найбільшого до найдрібнішого. Кукурудзу навесні сіяли саме цими сівалками. До речі, насіння теж амаківське. Результатами задоволені більше, ніж очікували.

Володимир Ігнатенко, директор ТОВ "Зерновик":
 - І хоча цьогоріч умови були несприятливими для ранніх і пізніх культур - не було дощів, яких хотілося б, - але результат маємо чудовий: ці прекрасні качани, що ми виростили. Тож першим роком співпраці з новим партнером задоволені. Я й не сподівався, що до нас буде таке прихильне ставлення "Амако".

Тамара Іванівна Старанченко агрономом працює вже 35 років і свій земельний пай здає в оренду товариству. Якщо спершу в обробітку товариства було трохи більше 4 тис. га землі, то вже незабаром землевласники сусідніх сіл, побачивши, що результати роботи товариства хороші, теж почали здавати йому в оренду свою землю. І тепер господарство обробляє майже 11 тис. га. А в планах - подальше розширення посівних площ і будівництво власного елеватора на 100 тис. т зерна.

Володимир Ігнатенко, директор ТОВ "Зерновик":
- Практично починали ми тут з нуля. Піднімали це господарство, купували техніку, паливно-мастильні матеріали. Тепер вдається працювати без кредитів і боргів. Частину вирощеного зерна вже п'ятий рік традиційно продаємо Аграрному фонду. Ніколи не мали затримок ні з коштами, ні з постачанням того зерна, яке ми йому здаємо.
Крім традиційних культур, уже другий рік у господарстві займаються овочівництвом, отже, є городницька бригада. Для місцевих мешканців - це робочі місця. Цього року спробували на 20 га крапельне зрошення. Одна із перспектив товариства - садівництво. Взагалі, планів чимало. І працювати є кому. Селяни цінують те, що мають і роботу, і заробіток, який виплачують вчасно. До того ж, пайовики отримують за здані в оренду землі непогану плату. За один пай мають по 800 кг пшениці, 700 - ячменю, 130 - соняшнику, 50 кг цукру. Люди всі задоволені.
Задоволена співпрацею з господарством і місцева сільська рада. Крім вчасної сплати всіх податків до місцевого бюджету, силами товариства відремонтовано приміщення для фельдшерсько-акушерського пункту й сільської бібліотеки, ремонтують сільські дороги й оплачують витрати за опалення та електроенергію, виділили 100 тис. грн на ремонт дошкільного закладу у Воронівці, щоб 18 діток могли ходити в дитсадок.

Наталія Холодович, сільський голова села Воронівка:
- І все це люди напряму пов'язують з ініціативою та небайдужістю керівника товариства, людини, яка працює на перспективу й не живе сьогоднішнім днем.

ФГ "Фавор" (Літинський район Вінницької області)

Остап Захарович Колісник бригадиром племінної свиноферми працює вже давно і бачив різні часи. Колись тут, у цих приміщеннях тодішнього акціонерного товариства, утримували близько до 5 тис. гол. свиней.
Остап Колісник, бригадир племінної свиноферми ФГ "Фавор":
- А тепер маємо 300 поросят молодих, які будемо ставити на відгодівлю і на відбір для свого ремонту.
Останніми роками, як каже Остап Захарович, ферма дещо ослабла. Два роки тому місцевий племзавод "Україна" став банкрутом. Саме тоді, щоб утримати господарство й зберегти все, що створювали роками, а головне - трудовий колектив, фермерське господарство "Фавор" взяло кредит і викупило майно, худобу та тваринницькі приміщення племзаводу.

Григорій Волинець, голова ФГ "Фавор ВГВ":
- На сьогодні ФГ "Фавор" має 3200 га землі та близько 50 робітників. Маємо тваринницьку ферму з вирощування ВРХ, яка є племрепродуктором української червоно-рябої породи корів і племрепродуктором з вирощування свиней. У найближчих планах господарства - нарощення поголів'я і свиней, і корів.

Руслан Пастух, головний зоотехнік ФГ "Фавор":
- Молоко продаємо Літинському молокозаводу, продукцію свинарства - м'ясокомбінату та населенню.
Болюча для виробників тема - закупівельні ціни.

Григорій Волинець, голова ФГ "Фавор ВГВ":
 - Ми зберегли тваринництво, ВРХ, свиней. Але і цінова політика повинна бути така, щоб заохочувала виробника. На ентузіазмі більше не протримаємося.
На полях господарства завершують осінні роботи. Соняшник уродив у межах 2,5 т/га. Гарна й кукурудза. Землю тут обробляють переважно за мінімальною та нульовою технологіями, хоча, за потреби, користуються й плугом. Із озимих висіяли понад 600 га ріпаку, 500 - пшениці, озимим ячменем засіють 400 га. Пробували цього року вирощувати й такі культури, як гречка, гірчиця, горох, та все ж на ринку головний попит - за перевіреними: соняшником, кукурудзою, соєю, пшеницею. Корми для тваринництва теж вирощують і виробляють самі. Останніми роками "Фавор" відчутно оновив свій технічний парк. Тепер тут переважає техніка, придбана в компанії "Амако".

Григорій Волинець, голова ФГ "Фавор ВГВ":
- Ми зважили всі "за" і "проти" й зупинили свій вибір саме на цій компанії, бо вона в співпраці йде назустріч сільгоспвиробникам. І придбана у них техніка, і запроваджені нові технології сприяли тому, що обробляємо 3200 га землі з мінімальними витратами.
Так, якщо раніше на гектар витрачали 90 дизпалива, то тепер - 30 л. Економія переконлива. На техніці працюють місцеві професійні механізатори. Під час сезонних робіт вони за день заробляють по 500-600 грн. Сам Григорій Васильович, якщо потрібно, теж сідає за кермо нової техніки. Щоб вимагати від інших, треба спершу розібратися самому - такий у нього принцип. 

Advertisement

Інтерв'ю
Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН
Ягідництво називають однією із найперспективніших галузей АПК. Саме сюди і початкуючі, і досвідчені аграрії  вкладають великі суми грошей. Про те,  за якими критеріями слід обирати культури
Люди, які в усьому шукають позитив, відзначають, що нинішньої весни на полях хоча б хвороби не дошкуляють. «І так, і ні», — коментує ситуацію менеджер з технічної підтримки напряму захисту насіння компанії «Сингента», фітопатолог, кандидат... Подробнее

1
0