Спецможливості
Новини

Державний акт сприяння корупції

07.09.2009
270
Державний акт сприяння корупції фото, ілюстрація

В уряді мають намір закопати в землю майже шість мільярдів гривень КабМін затвердив порядок безоплатних оформлення та видання громадянам України в 2009 році державних актів на право власності на земельні ділянки. Прописано й суму, що її збираються кинути на добру, на перший погляд, справу. Навіть на теперішній час видається вона фантастичною: зі Стабфонду на безповоротній основі буде виділено 5953800600(!) гривень (чого тільки перед президентськими виборами не буває!). Щоб можна було усвідомити грандіозність суми, достатньо сказати: приблизно така кількість грошей пішла торік на компенсацію виплат громадянам країни за знеціненими вкладами Ощадбанку.
Зарийте наші грошики!..

В уряді мають намір закопати в землю майже шість мільярдів гривень

КабМін затвердив порядок безоплатних оформлення та видання громадянам України в 2009 році державних актів на право власності на земельні ділянки. Прописано й суму, що її збираються кинути на добру, на перший погляд, справу. Навіть на теперішній час видається вона фантастичною: зі Стабфонду на безповоротній основі буде виділено 5953800600(!) гривень (чого тільки перед президентськими виборами не буває!). Щоб можна було усвідомити грандіозність суми, достатньо сказати: приблизно така кількість грошей пішла торік на компенсацію виплат громадянам країни за знеціненими вкладами Ощадбанку.
Зарийте наші грошики!..
Головним розпорядником цих без малого шести мільярдів затверджено Держкомзем - йому і слід замислюватися, як витратити настільки щедро "відвалені" урядом бюджетні гроші. Допомагати головному земельному органу країни "закопувати" кошти стануть Республіканський комітет Автономної Республіки Крим із земресурсів, головні управління Держкомзему в областях, Києві та Севастополі, яких визначили розпорядниками коштів нижчого рівня.
Уже відомо, хто заробить цю суму. Одержувачами бюджетних коштів прописано державне підприємство "Центр державного земельного кадастру", інші держпідприємства, які належать до сфери управління Держкомзему і мають ліцензії на проведення робіт із землевпорядження.
Тепер про те, на які цілі буде кинуто астрономічну суму. Своєю постановою КабМін фактично зобов'язав Держкомзем безплатно вже нинішнього року оформляти та видавати громадянам держакти на право власності на земельні ділянки. Також заборонено брати з населення плату за підготування документації із землевпорядкування і вимагати внески в різні благодійні фонди.
Бюджетні гроші підуть також на збільшення кількості працівників Держкомзему на сотню осіб - до 335, а штат підзвітних йому територіальних органів, очікується,  зросте на чотири тисячі, до 14 тис. 374 осіб. Можна припустити, додаткові кадри потрібні, щоб було кому проводити (само собою - безоплатно) землевпорядні роботи та (звісно, в найкоротший термін) видавати держакти.

Боротьба з корупцією:
"і щуку кинули у річку..."
Усі вищенаписане пропоную вважати прелюдією, що дає можливість читачеві перейнятися грандіозністю планів КабМіну, Держкомзему тощо. Тепер, увага - найцікавіше: всі ці дії (і колосальні бюджетні витрати!) покликані викоренити корупцію в органах земельних ресурсів. І тут закликаю читача згадати, в якій країні ми живемо. Погодьтеся, якщо держава профінансує видання держактів, це зовсім не означає, що власникам соток і гектарів вони дістануться безплатно. Ймовірніше, люди вишикуються в черги з хабарами за безплатними документами. Тобто корупція нікуди не дінеться. Адже медицина  в нас безплатна (в Конституції записано). Але хотілося б побачити людину, яка вірить, що в цій сфері геть-чисто викоренено хабарництво. А суддям не перший рік як підняли зарплати, щоб хабарів не брали, так деякі ще активніше "колядують".
У цьому контексті пригадуються окремо взяті щасливі власники землі, які отримали держакти на свої паї в Броварському районі - неподалік Києва - за рахунок кредиту Світового банку. І що? Держакт із цільовим призначенням землі "для ведення особистого селянського господарства", з'ясувалося, був потрібний їм, щоб цей пай вигідно продати по шматках - по 5, а то й 10 тисяч доларів за сотку. Тобто постає питання - чи має держава в цьому разі так витрачатися. Адже шість мільярдів гривень зі Стабфонду - не десять копійок. Не бачу резону (якщо не так, нехай мене переконають) в умовах кризи заганяти їх у безоплатні держакти. Елементарний підрахунок: припустимо, один безоплатний держакт і всі роботи з його видання  коштуватимуть 200 гривень. Навіть половину передбаченої урядом суми, тобто трьох мільярдів, вистачить на 15 мільйонів актів. Мабуть, стільки в країні можна нарахувати всіх земельних ділянок!
Зрозуміла річ, якийсь учений-землевпорядник без проблем знайде яму, в яку державні кошти в повному обсязі можна засунути.  Окремо взяті вже не перший рік обгрунтовують необхідність заміни держактів старого зразка на новіші, де вже, приміром, відведено спеціальне місце для внесення кадастрового номера ділянки. Можна змінювати нові - на новітні, де прописується й ідентифікаційний номер власника ділянки. Якщо добре постаратися, то земельним установам і на шість мільярдів нашукати роботи не проблема. Як тут не задуматися про зростання корупції і нецільове використання бюджетних грошей?
Ще одне запитання: як бути з тими, хто не дуже-то й прагне одержати держакти на свої наділи. В. о. голови Київської облдержадміністрації Віктор Вакараш на нещодавній прес-конференції розповів, що близько 17 тисяч осіб, які мають сертифікати на землю, й донині не подали заявок на оформлення державних актів на наділ. Може, надрукуємо держакти й почнемо ганятися за потенційними власниками, щоб одержали належний документ. А, може, не потрібні їм ні власність, ні документ. Усе, що дістається даром, не цінується - прописна істина.
Звідси, сухий залишок. Якщо з державної позиції - для країни витрачені в такий спосіб шість мільярдів виявляться фактично викинутими на вітер. Але, можливо, питання у виборах: по-перше, напередодні чималі гроші з бюджету можна взяти; по-друге, є місце, де їх прикопати, та ще й рейтинг заробити. У цьому разі все стає на свої місця...

Валерій Друженко

 

Попередня стаття
Наступна стаття

Інтерв'ю
Ма­рек Руж­няк— влас­ник гру­пи ком­паній Agro-Land Group
Аг­рар­на Поль­ща та­кож міцно «при­кипіла» до Ук­раїни, ад­же польські тех­но­логії, техніка, посівний та насіннєвий ма­теріал уже дав­но от­ри­ма­ли схва­лен­ня ук­раїнських сільгоспви­роб­ників і
Клінт Мартін
11 липня 2016 року Україна і Канада підписали Угоду про створення зони вільної торгівлі. Це найбільша угода такого плану після ЗВТ з Євросоюзом. 

1
0