Спецможливості
Техніка та обладнання

Де взяти кошти на оновлення машинно-тракторного парку?

08.10.2013
342
Де взяти кошти на оновлення машинно-тракторного парку? фото, ілюстрація

Оновлення машинно-тракторного парку в усі часи було актуальним питанням для багатьох сільгоспвиробників. Сьогодні мало хто може собі дозволити розрахуватись за техніку готівкою, тож доводиться звертатись до банків для отримання кредиту. Сьогодні кредитні програми, м’яко кажучи, не по кишені багатьом сільгоспвиробникам. Що робити в такій ситуації? Як бути?

Оновлення машинно-тракторного парку в усі часи було актуальним питанням для багатьох сільгоспвиробників. Сьогодні мало хто може собі дозволити розрахуватись за техніку готівкою, тож доводиться звертатись до банків для отримання кредиту. Сьогодні кредитні програми, м’яко кажучи, не по кишені багатьом сільгоспвиробникам. Що робити в такій ситуації? Як бути?

А. Сухина
a.sukhina@univest-media.com

Проаналізувавши ситуацію, сільгоспвиробники шукають різноманітні шляхи фінансування і все частіше звертають увагу на таку його форму, як лізинг, коли технікою можна користуватись, проте вона не є власністю господарства, в якому працює. У цій статті піде мова не про великі сільськогосподарські підприємства, агрохолдинги, а про дрібні та середні, які для того, щоб успішно працювати, оновлюють свій машинно-тракторний парк різноманітними способами, використовуючи різні варіанти фінансування. Так, господарства Чернігівської області, які нам вдалося відвідати завдяки прес-туру, організованому Національною акціонерною компанією «УкрАгроЛізинг», і про роботу яких ми розповімо, завдяки такій схемі фінансування сьогодні мають змогу успішно працювати на новій техніці з добрими результатами і не залишатися в боргу перед постачальниками техніки.

   Першою нашою зупинкою стало приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Колос»,  м. Остер, керівництво якого залюбки поділилось успіхами свого господарства.
ПОСП«Колос» – свого роду сімейне господарство, адже керують ним чоловік та дружина. Ольга Макаренко, яка є заступником директора, розповіла:
«Про послуги УкрАгроЛізингу ми дізнались від компанії “Дружба Нова” (яка, до речі, є також клієнтом НАК “УкрАгроЛізинг”). І спочатку трішки боялися приступати до освоєння нової схеми фінансування. Та, поспілкувавшись і порадившись із колегами, впевнились, що така схема фінансування має тільки позитивні сторони. Міркуйте самі: сьогодні жоден банк не надає кредити на техніку під 7% річних, для його надання банки вимагають, щоб під виділені кошти або хтось поручився, або щоб заклали під заставу майно чи худобу. За умовами кредитування УкрАгроЛізингу заставою виступає техніка, яку ми взяли в лізинг. Також позитивною рисою компанії є те, що там чудово розуміють роботу сільськогосподарських підприємств і пропонують різноманітні схеми погашення лізингу. Ми обрали для себе щоквартальну сплату, чим цілком задоволені.
 Першим нашим придбанням став комбайн “Славутич” Херсонського машинобудівного заводу. Після того, як комбайн відпрацював рік, ми побачили його роботу, а заодно на власному досвіді пересвідчились, як працює лізингова схема УкрАгроЛізингу, та переконалися, що не такий страшний чорт, як його малюють. І вже наступного року придбали новеньку сівалку. Про те, що зробили ставку на вітчизняну техніку, ні краплі не жалкуємо. Займаємось вирощуванням зернових культур та тваринництвом. Сьогодні в обробітку маємо 500 га землі, також маємо 450 голів ВРХ, із яких 200 корів дійних».

   Господарство «Левона-С», смт Седнів, займається вирощуванням та переробкою зернових і технічних культур. Особливу увагу приділяють вирощуванню картоплі та переробці її на крохмаль. Для цього власник господарства, Василь Левицький, побудував міні-завод із виробництва крохмалю, а для забезпечення його сировиною вирощує близько двадцяти сортів картоплі. Секрет отримання якісного екологічно чистого крохмалю, за словами керівника, полягає у застосуванні певних сортів картоплі.
«Справа в тому, що сьогодні всі хочуть бачити білосніжний крохмаль, але такий крохмаль отримують здебільшого за допомогою хімічних препаратів. І мало хто знає, що тільки певні сорти картоплі, зібрані у певний проміжок часу, можуть дати білосніжний крохмаль без застосування хімії, – ділиться тонкощами свого виробництва директор господарства “Левона-С” Василь Левицький і продовжує: – Саме завдяки техніці, яку ми придбали в лізинг, нам вдалося зайнятись сільським господарством. Співпрацюємо з НАК “УкрАгроЛізинг” із 2005 р., за цей час отримали 11 одиниць техніки на суму майже 2 млн грн. Основна техніка нашого господарства: трактори “Кий”, МТЗ, грунтообробні агрегати, навантажувачі, протруювач зерна, зернозбиральні комбайни “Палессе” – це техніка, придбана в лізинг».
На сьогодні в обробітку господарства — 1400 га землі. Земля, м’яко кажучи, бідна, що змушує з особливою увагою ставитись до її обробітку і роботи на ній. «До кожної землі потрібно ставитись з особливою увагою, проте коли інші господарства концентрують увагу на вирощуванні сільгоспкультур, то нам для початку потрібно “виростити” саму землю, – розповідає керівник. – Справа в тому, що частина землі, яка дісталась нашому господарству, не має родючого шару. Після того, як ми провели її аналіз, нам сказали, що це “взагалі не грунт, а пляжний пісок”. На початку цього року мені вдалося побувати з делегацією українських фермерів у Франції, а також поспілкуватися зі своїми колегами із Донеччини. Я здивовано запитав у донеччан, як же вони працюють на своїй “вугільній” землі, а ті відповіли, що й орють-сіють, збирають і врожай, і солому – і все це продають. А для обробітку використовують дорогі імпортні трактори. Такої розкоші ми собі дозволити не можемо. Та що говорити про Донеччину! От наш сусід: купив дорогу імпортну техніку, але не проаналізував наші місцеві особливості, наші грунти. На жаль, довів себе до банкрутства. Адже нині багато хто думає, що, купивши мерседес, завтра станемо багатими і розумними. Ми зважили всі “за” і “проти” та взяли у лізинг нашу, перевірену часом і практикою, вітчизняну техніку, експлуатація і обслуговування якої значно дешевші. Техніка виконує роботу практично однакову — що в сусіда, що у мене, та й за прибутками наші господарства не відрізняються, а от витрати на утримання та ремонт у мене в господарстві і в нього значно різняться. Зробивши ставку на вітчизняну техніку, як показав час, ми не помилились, і сьогодні, завдяки їй та компанії “УкрАгроЛізинг”, маємо змогу успішно працювати та отримувати прибутки», – підсумовує Василь Левицький.

   ТОВ «Авангард» із м. Мена не лише обробляє 3300 га землі та займається рослинництвом, а й активно розвиває м’ясне та молочне скотарство. Також господарство займається племінним розведенням корів породи українська червоно-ряба. В господарстві сьогодні утримують 2200 голів ВРХ, 800 із яких – дійне стадо. Кожного дня місцевому сиркомбінату господар постачає близько 8 т молока високої якості. «Наразі саме завдяки тваринництву і виживаємо. Адже ціни на зернові, які сьогодні встановлено в Україні, м’яко кажучи, залишають бажати кращого», – говорить про наболіле керівник господарства Володимир Прищепа. Також, як і годиться «картопляному» Чернігівському краю, в господарстві займаються вирощуванням цієї культури. Площа під нею цього року становить 60 га (торік бульбу вирощували на площі 100 га, проте нинішнього року вирішили дещо скоротити площі, водночас приділили увагу підвищенню її врожайності).
Володимира Прищепу можна назвати справжнім патріотом, адже йому у важкі часи для тваринництва не тільки вдалося зберегти поголів’я, а й примножити його. Він упевнений у перспективності екологічно чистих продуктів, яких у майбутньому потребуватиме ринок. Свої думки та розрахунки йому вдалось донести до однодумців, таких самих патріотів вітчизняного тваринництва, як і сам, котрі сьогодні активно інвестують у розвиток господарства. Наразі в «Авангарді» реконструюють тваринницькі приміщення, оновлюють парк техніки. Планують збільшити площу господарства та побудувати цех із переробки м’яса, де перероблятимуть продукцію власного виробництва.
«Головою цього господарства мене обрали у 2001 р., тоді воно було збитковим: коштів катма, худоба падала, поля обробляти було нічим. Про кредити думати тоді було страшно. Тому ми звернулися по допомогу до компанії “УкрАгроЛізинг”, яка нам допомогла буквально встати з колін. За цей час ми придбали техніки на 2 млн грн. І вона й понині працює в господарстві. І хто б там що не говорив, мовляв, вітчизняна техніка погана, її доводиться постійно ремонтувати, – це неправда. Як то кажуть, усе залежить від прокладки, яка міститься між кермом та сидінням. Навіть імпортна техніка за поганого ставлення до неї ламається.
 Для обробітку грунту використовуємо трактори ХТЗ, ЮМЗ, МТЗ, які придбали в лізинг ще на початку своєї діяльності. Нещодавно, із приходом інвесторів, придбали трактор “Кейс”, комбайн “Джон Дір”. До цього збиральні роботи проводили, та й нині збираємо комбайнами “Славутич”. І маю сказати, що вітчизняний представник у роботі нітрохи не поступається “Джон Діру”, який у нас є. Продуктивність, втрати – на рівні з імпортним комбайном. Але відповідно до знаменитого крилатого вислову “хотіли як краще, а вийшло як завжди”, “рідний” комбайн зробили, але недоробили, якість матеріалу та комплектуючих низька, і саме через це під час збирання трапляються  часті поломки, які неможливо передбачити. Проте, враховуючи це, обслуговування “Славутича” нам обходиться дешевше, ніж “Джон Діра”. Та й умови придбання значно різняться: 7% річних лізингу проти 22% банківських кредитів – це небо і земля. Якби всю техніку ми купували через банки, то вже давно б збанкрутували», – розповів Володимир Прищепа.

Тож, як бачимо, підхід до роботи у господарствах різний, і придбання техніки – справа кожного. Частина керівників надає перевагу вітчизняній техніці, обслуговування та придбання якої потребує значно менших коштів. Так, у ТОВ «Авангард», зміцнивши свої позиції у фінансовому плані, нині дивляться у бік закордонної техніки. Проте всі керівники висловлюють вдячність компанії «УкрАгроЛізинг» за надану можливість працювати в нелегких умовах сьогодення.

Інтерв'ю
Змінити своє життя та переїхати за кордон, до Європи, мріє зараз чи не кожен українець. Про те, чи настільки позитивним є цей досвід та яким чином будувати свою аграрну стратегію, аби завоювати
Зазвичай аграрні видання пишуть про здобутки агрохолдингів, знаних в областях, популярних аграріїв, що засідають по облрадах. Ми вирішили піти іншим шляхом і хочемо познайомити Вас із простим фермером

1
0