Спецможливості
Техніка та обладнання

Cтрічко­ве вне­сен­ня гер­біцидів: ми­ну­ле, сьо­го­ден­ня чи май­бутнє?

10.03.2015
487
Cтрічко­ве вне­сен­ня гер­біцидів:  ми­ну­ле, сьо­го­ден­ня чи май­бутнє? фото, ілюстрація

Технологія стрічкового внесення гербіцидів (СВГ) стала відомою майже одночасно з появою першого досвіду застосування гербіцидів. Тож якщо почати відлік навіть від першої моєї публікації, то вже минуло понад чверть століття. Проте з СВГ склалася парадоксальна ситуація.

Технологія стрічкового внесення гербіцидів (СВГ) стала відомою майже одночасно з появою першого досвіду застосування гербіцидів. Тож якщо почати відлік навіть від першої моєї публікації, то вже минуло понад чверть століття. Проте з СВГ склалася парадоксальна ситуація.

В. Мель­ник,
Харківський національ­ний техніч­ний універ­си­тет сільсько­го гос­по­дар­ст­ва
ім. Пе­т­ра Ва­си­лен­ка

Тех­но­логія СВГ про­ста й усім зро­зуміла. Має оче­видні пе­ре­ва­ги. З мо­мен­ту її розробки в цьо­му на­прямі пра­цює чи­ма­ло вче­них різних спеціаль­но­с­тей, ре­гу­ляр­но з’яв­ля­ють­ся ви­нят­ко­во по­зи­тивні статті, але... са­му тех­но­логію прак­тич­но не ви­ко­ри­с­то­ву­ють, хоча і в не­бут­тя не по­вер­та­ють. У ра­дянські часи я пра­цю­вав бри­га­ди­ром трак­тор­ної бри­га­ди, зай­мав­ся впро­ва­д­жен­ням ас­т­ра­хансь­кої тех­но­логії об­робітку ово­че­вих куль­тур, ос­но­вою якої бу­ло СВГ. Са­ме за­вдя­ки трак­торній бри­гаді рад­го­с­пу «Кре­мен­чуць­кий» (Кре­мен­чуць­кий р-н, Пол­тавсь­ка обл.) ас­т­ра­хансь­ка тех­но­логія прий­ш­ла в Ук­раїну. В українському гос­по­дарстві її за­сто­со­ву­ва­ли кілька років поспіль на кількох сот­нях гек­тарів ріллі, зо­к­ре­ма й на ви­ро­щу­ванні овочів, ку­ку­руд­зи та со­няш­ни­ку. Потім про неї за­бу­ли. Інші варіан­ти ре­алізації тех­но­логії СВГ теж не на­бу­ли по­ши­рен­ня. Ціка­во знайти відповідь на за­пи­тан­ня: чо­му так ста­ло­ся і чи є в цієї
тех­но­логії май­бутнє?
Про еко­логічність за­сто­су­ван­ня гербіцидів. Є дум­ка, що в 2050 р. по­пит на про­до­воль­ст­во зро­с­те вдвічі. Ос­нов­на ча­ст­ка ви­т­рат у світо­во­му зем­ле­робстві при­па­дає на техніку. На другому місці — витрати на хімізацію. За­сто­су­ван­ня гербіцидів, бе­зу­мов­но, ви­прав­да­не їхньою еко­номічною та гос­по­дарсь­кою ефек­тивністю, але вод­но­час во­ни еко­логічно небез­печні. Як­що на ос­танній чин­ник не звер­та­ти ува­ги, то не­вдовзі ефек­тивність хімічно­го за­хи­с­ту рос­лин ста­не про­бле­ма­тич­ною в ком­плекс­но­му сенсі, а ре­сур­си до­ве­деть­ся ви­т­ра­ча­ти не на підви­щен­ня вро­жай­ності, а на ревіталізацію на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща.
Звідси вис­но­вок: еко­логічність хімічно­го за­хи­с­ту рос­лин — од­на з най­важ­ливіших йо­го скла­до­вих. І в цьо­му зв’яз­ку СВГ на сьо­годні мож­на роз­гля­да­ти як еко­логічно щад­ну версію не­без­печ­ної тех­но­логії. Але СВГ, зо­к­ре­ма, і навіть увесь ком­плекс тех­но­логій хі­мічно­го за­хи­с­ту рос­лин загалом існу­ють не самі по собі, а є невід’ємною ча­с­ти­ною си­с­те­ми зем­ле­роб­ст­ва.
Ко­рот­кий про­гноз май­бут­нь­о­го зем­ле­роб­ст­ва. Для на­шої країни пи­тан­ня про­гно­зу­ван­ня украй важ­ли­ве. Ми не маємо зай­вих ре­сурсів — тож не маємо пра­ва на по­мил­ку. Стів Джобс (Steve Jobs), за­снов­ник кор­по­рації Apple, якось ска­зав: «Як­що граєш у фут­бол, то не потрібно бігти ту­ди, де м’яч уже був, тре­ба бігти ту­ди, де він бу­де». Пе­ре­ос­мис­лив­ши цей так­тич­ний по­сил сто­сов­но стра­тегії роз­вит­ку зем­ле­роб­ст­ва в Ук­раїні, мож­на сфор­му­лю­ва­ти кон­крет­ну ре­ко­мен­дацію. Не слід ду­ма­ти про «за­в­т­ра» і в жод­но­му разі не вар­то по­вто­рю­ва­ти те, що роб­лять наші західні, навіть най­успішніші, парт­не­ри «сьо­годні», потрібно скон­цен­т­ру­ва­ти ре­сур­си для стриб­ка в «після­за­в­т­ра». Тільки так мож­на поз­бу­ти­ся пер­ма­нент­но­го тех­но­логічно­го відста­ван­ня. Про­гно­зу­ван­ня май­бут­нь­о­го дасть мож­ливість дбай­ли­во ви­т­ра­ча­ти ре­сур­си, до­ся­га­ю­чи та­ких умов, ко­ли капіта­ло­в­кла­ден­ня не втра­ча­ти­муть ак­ту­аль­ності в про­цесі роз­вит­ку зем­ле­роб­ст­ва вза­галі. Простіше ка­жу­чи, нам уже те­пер потрібно вкла­да­ти ре­сур­си у тех­но­логії май­бут­нь­о­го, які, про­те, за­сто­совні вже й нині.
   Про­стий при­клад. При­пу­с­ти­мо, гос­по­дар­ст­во пра­цює в умо­вах по­ли­це­вої си­с­те­ми зем­ле­роб­ст­ва (ПСЗ) і, як і раніше, ши­ро­ко за­сто­со­вує ме­ханізо­вані тех­но­логії до­гля­ду за рос­ли­на­ми. Ви­ник­ла по­тре­ба у прид­банні сівал­ки для висіван­ня про­сап­них куль­тур. Найпридатнішою для за­зна­че­них тех­но­логічних умов є сівал­ка із по­ло­зо­подібни­ми сош­ни­ка­ми, до то­го ж во­на ще й де­шев­ша за інші. Але ку­пу­ва­ти її не вар­то. Кра­ще прид­ба­ти до­рож­чу сівал­ку з дис­ко­вим сош­ни­ком, яка, мож­ли­во, менш при­дат­на для ПСЗ, але істот­но кра­ще пра­цю­ва­ти­ме в умо­вах без­по­ли­це­вої (БСЗ), мінімаль­ної («міні-­­тілл») або навіть ну­ль­о­вої («ноу-тілл») си­с­тем зем­ле­роб­ст­ва. Так гос­по­дар­ст­во зробить свій наробок
на май­бутнє.
Ав­тор пе­ре­ко­на­ний: ос­нов­ною оз­на­кою но­во­го ета­пу ево­люції рос­лин­ництва бу­де по­ява, ста­нов­лен­ня й надалі — значне по­ши­рен­ня зміша­них (комбіно­ва­них) посівів, які ста­но­ви­ти­муть ос­но­ву но­вої си­с­те­ми зем­ле­роб­ст­ва — Mix-Cropp. По­даль­шим ета­пом ста­не Rot-Mix — зем­ле­роб­ст­во в си­с­темі сівозмін між зміша­ни­ми (комбіно­ва­ни­ми) посіва­ми.
Cтрічко­ве вне­сен­ня до­б­рив і гербіцидів нині вигідно «впи­сується» в кон­текст прий­дешніх тен­денцій як із по­зицій сму­го­во­го об­робітку грун­ту, так і з огляду на прий­деш­ній спа­д інте­ре­су до суцільних хімічних об­ро­бок посівів. Тех­но­логії СВГ у най­б­лижчій пер­спек­тиві ста­нуть ак­ту­аль­ни­ми.

Варіан­ти ре­алізації
тех­но­логії СВГ
Про грун­тові гербіци­ди. Во­ни, безперечно, ма­ють пе­ре­ва­ги. По-пер­ше, три­валіший період дії, а по-дру­ге — після вне­сен­ня у грунт во­ни мен­ше за­бруд­ню­ють на­вко­лишнє се­ре­до­ви­ще. Є кілька варіантів ре­алізації
тех­но­логії СВГ:
Œ   на по­верх­ню грун­ту без за­гор­тан­ня або безпосередньо на ве­ге­ту­ючі
рос­ли­ни;
  на по­верх­ню грун­ту з по­даль­шим за­гор­тан­ням;
Ž  на дно бо­роз­ни із по­даль­шим за­гор­тан­ням;
   внутрішньогрун­то­вий спосіб.
Най­простіший — пер­ший варіант. Але пре­па­рат, який на­но­сять на по­верх­ню грун­ту, піддається вивітрю­ван­ню, зми­ван­ню й фо­тохімічно­му роз­па­ду. Всі ці не­про­дук­тивні втра­ти пре­па­ра­ту (близь­ко 10%) лег­ко ком­пен­су­ють­ся збільшен­ням нор­ми вне­сен­ня й, крім збільшен­ня за­галь­ної вар­тості об­роб­ки для гос­по­дар­ни­ка, не ство­рю­ють ніяких про­блем. Про­те, оскільки ми пам’ятаємо, що ви­т­ра­ти на хімізацію сто­ять на дру­го­му місці після ви­т­рат на за­сто­су­ван­ня техніки, мо­же ста­ти­ся так, що ця про­бле­ма у фінан­со­во­му сенсі ви­я­вить­ся кри­тич­ною. Еко­логічні про­бле­ми знач­ною мірою ком­пен­су­ють­ся за­вдя­ки стрічко­во­му вне­сен­ню, ад­же об­робці піддається не вся по­верх­ня по­ля, а ли­ше за­хисні зо­ни рядків посіву. Для про­сап­них куль­тур змен­шен­ня нор­ми вне­сен­ня пре­па­ра­ту завжди ста­но­вить по­над 50%.
Як­що за­сто­су­ва­ти дру­гий варіант вне­сен­ня гербіци­ду, яким пе­ред­ба­че­но за­гор­тан­ня, не­хай навіть бо­ро­на­ми, то не­про­дук­тивні втра­ти пре­па­ра­ту змен­шать­ся до кількох відсотків.
За­галь­ним не­доліком пер­ших двох спо­собів є роз­поділення ле­во­вої ча­ст­ки пре­па­ра­ту у верх­нь­о­му, су­хо­му, шарі грун­ту. А як відо­мо, по-пер­ше, без во­ди пре­па­рат не діє, по-дру­ге, вне­се­на ра­зом із гербіци­дом во­да, не­хай навіть і в нормі 500 л/га, за­галь­ної во­ло­гості грун­ту не змінює. Як наслідок, більша частина пре­па­ра­ту не діяти­ме, че­ка­ю­чи на дощ або, що­най­мен­ше, на кон­ден­сат. У кінце­во­му підсум­ку пре­па­рат, мож­ли­во, і за­пра­цює, але час бу­де упу­ще­но.
За тре­ть­о­го варіанта вне­сен­ня всі вказані ви­ще про­бле­ми вирішу­ють­ся, але з’яв­ля­ють­ся нові: по-пер­ше, під­го­ту­ван­ня бо­ро­зен у грунті кар­ди­наль­но сповільнює про­цес вне­сен­ня гербіци­ду, а по-дру­ге, та­ка тех­но­логія пе­ред­ба­чає пе­ремішу­ван­ня грун­ту та як наслідок — зни­жен­ня її во­ло­гості, а от­же, й змен­шен­ня ефек­тив­ності гербіцид­ної дії вне­се­но­го пре­па­ра­ту.
Чет­вер­тий варіант у цілому добрий, але теж по­ро­д­жує дві про­бле­ми: пер­ша, як і в по­пе­ред­нь­о­му, пов’яза­на із низь­кою про­дук­тивністю аг­ре­га­ту, а дру­га — зі зни­жен­ням за­галь­ної надійності тех­но­логічно­го про­це­су вне­сен­ня.
Крім цього, вар­то за­зна­чи­ти: є два варіан­ти про­ве­ден­ня опе­рацій, згідно з яки­ми СВГ проводять до висіван­ня насіння ко­рис­них рос­лин або
після нього.
Після уза­галь­нен­ня викладе­но­го до­хо­ди­мо вис­нов­ку: най­доцільніше застосовувати після­посівне внутрі­шньо­­­­грун­то­ве СВГ. На жаль, навіть на зовнішньо­му рин­ку та­ких тех­но­логій не­має. Усі відомі роз­роб­ки пе­ре­бу­ва­ють на рівні на­уко­вих досліджень. Ре­алізу­ва­ти та­ку тех­но­логію теж мож­на по-різно­му: 1) вда­ти­ся до послідо­вно­го про­хо­д­жен­ня ок­ре­мих аг­ре­гатів для висіван­ня й СВГ; 2) за­сто­су­ва­ти комбіно­ва­ний аг­ре­гат на ос­нові трак­то­ра інте­г­раль­но­го ком­по­ну­ван­ня й дис­крет­них сільгоспма­шин, ко­ли сівал­ка розміще­на на пе­редній навісній си­с­темі, а ма­ши­на для СВГ — на задній; 3) ство­ри­ти комбіно­ва­ну сільгоспма­ши­ну, в якій: а) на за­гальній рамі закріплено не­за­лежні ро­бочі секції для висіван­ня та СВГ; б) у задній ча­с­тині посівних секцій на не­за­леж­них підвісках закріплено ро­бочі ор­га­ни для СВГ; с) висівні секції ма­ють комбіно­вані сош­ни­ки, які поєдну­ють в од­ну жор­ст­ку кон­ст­рукцію сош­ник і ро­бо­чий ор­ган для СВГ.
До­не­дав­на після­посівне СВГ спо­со­бом послідо­вних про­хо­д­жень двох ок­ре­мих аг­ре­гатів, ко­ли стрічка вне­сен­ня гербіци­ду на­кла­дається на раніше засіяний ря­док, проводи­ли шляхом прокладання на­прям­ни­х щіли­н у грунті (ас­т­ра­хансь­ка тех­но­логія) або на­прям­ни­х бо­роз­ен. Те­пер та­ку тех­но­логію мож­на виконува­ти з до­по­мо­гою GPS, а в най­б­лиж­чо­му май­бут­нь­о­му — спо­со­бом ав­то­ма­тич­но­го водіння з ви­ко­ри­с­тан­ням на­зем­них си­с­тем по­зиціону­ван­ня. Наразі важ­ко спрог­но­зу­ва­ти май­бутнє та­ких тех­но­логій. За­сто­су­ван­ня комбіно­ва­них аг­ре­гатів, імовірно, пер­спек­тивніше.
Най­простішим для ре­алізації технології є комбіно­ва­ний аг­ре­гат на ос­нові трак­то­ра інте­г­раль­но­го ком­по­ну­ван­ня, а най­е­фек­тивнішим — комбіно­ва­на посівна ма­ши­на, в якої ро­бочі ор­га­ни для після­посівно­го внутрішньогрун­то­во­го вне­сен­ня гербіцидів закріплені на сош­ни­ках за до­по­мо­гою індивіду­аль­них, за­зви­чай па­ра­ле­ло­г­рам­них, навіс­них си­с­тем. У цьо­му разі виріше­но всі зазначені ви­ще про­бле­ми.
Не­доліки в та­кої тех­но­логії також є. До­сяж­на мінімаль­на гли­би­на за­гор­тан­ня гербіци­ду — за­зви­чай по­над 4 см, але іноді це за­ба­га­то.
Ос­танній варіант най­простіший для ре­алізації, але гірший з по­зиції якості ви­ко­нан­ня тех­но­логічних про­цесів висіван­ня та вне­сен­ня гербіцидів.
 
   При­кла­ди ав­торсь­кої ре­алізації тех­но­логії після­посівно­го внут­рішньогрун­то­во­го СВГ на посівах про­сап­них куль­тур, зо­к­ре­ма, ку­ку­руд­зи й со­няш­ни­ку
Пер­ший варіант. За ком­по­ну­ван­ня ви­про­бо­ву­ва­ний аг­ре­гат (фото 1) по­вто­рю­вав аг­ре­га­ти Varidome для СВГ від англійської ком­панії Micron Sprayers Ltd і скла­дав­ся з інте­г­раль­но­го трак­то­ра ХТЗ-120 (1) за­гре­га­то­ва­но­го з навісною сівал­кою СУПН-6А (2) і штан­го­вим об­при­с­ку­ва­чем (3), умон­то­ва­них на задній і пе­редній навісних си­с­те­мах, відповідно. Штан­гу об­при­с­ку­ва­ча за­ли­ши­ли у скла­де­но­му стані. Уру­хом­лен­ня на­со­су об­при­с­ку­ва­ча здійсню­ва­ли че­рез гідро­привід, ви­ко­ри­с­тав­ши гідро­мо­тор
ГМШ-32 і штат­ну гідро­си­с­те­му трак­то­ра. Оскільки ХТЗ-120 на­ле­жить до тя­го­во­го кла­су 30 кН, у ме­ханізм ав­тоз­чіп­но­го при­ст­рою до­ве­ло­ся вне­сти зміни, а кар­дан­ний вал уру­хом­ни­ка вен­ти­ля­то­ра сівал­ки — по­до­вжи­ти.
До вибору трак­то­ра підходили з позицій мінімізації за­т­рат ча­су на підго­тов­ку й про­ве­ден­ня ек­с­пе­ри­ментів. На­далі для сіва­лок із ши­ри­ною за­хва­ту від 6-ти до 12-ти рядків пла­нуємо ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти трак­то­ри з тя­гою від 14 до 20 кН, а об­при­с­ку­вач кріпи­ти по­пе­ре­ду трак­то­ра без­по­се­ред­ньо до йо­го ра­ми, як у ма­ши­нах ТОВ «Вікторія» (Росія).
Дру­гий варіант різнить­ся із по­пе­реднім тільки ком­по­ну­ван­ням аг­ре­га­ту (фото 2). Та­кий аг­ре­гат скла­дав­ся із трак­то­ра кла­су тя­ги 14 кН кла­сич­но­го ком­по­ну­ван­ня ЮМЗ-6 (1), сівал­ки СУПН-6А (2), лег­ко­во­го ав­то­мобільно­го при­че­па (3) і навісно­го штан­го­во­го об­при­с­ку­ва­ча (4). Уру­хом­ник на­со­са об­­при­с­ку­ва­ча був та­ким са­мим, як і в пер­шо­му варіанті. На фото 2 зо­б­ра­же­но осо­б­ли­вості аг­ре­га­ту­ван­ня, а та­кож про­цес вив­чен­ня ди­наміки сош­ни­ко­вої гру­пи.
З по­гля­ду ком­по­ну­ван­ня аг­ре­гатів дру­гий варіант раціональніший, він орієнто­ва­ний на за­сто­су­ван­ня у не­ве­ли­ких фер­мерсь­ких гос­по­дар­ст­вах з об­ся­гом угідь не більше 500 га.
На відміну від аг­ре­гатів для СВГ відо­мих ви­роб­ників, ви­про­бо­ву­ва­ний аг­ре­гат проводив СВГ без­по­се­ред­ньо під шар грун­ту (фото 3). Для цьо­го на по­лоз 1 кож­ної посівної секції сівал­ки вста­но­ви­ли стрілча­с­тий ро­бо­чий ор­ган 2 ав­торсь­кої кон­ст­рукції. За ним — штатні за­гор­тачі 3; по­до­вжу­вачі 4; тя­гу 5; при­кот­ко­ву­валь­не ко­ле­со (не по­ка­за­но). У ро­бо­чо­му по­ло­женні за­гор­тачі 3 ут­ри­му­ють пру­жи­ни 6. Ро­бо­ча ріди­на над­хо­дить ка­на­лом 7 до щілин­но­го роз­пи­лю­ва­ча 8 че­рез кла­пан-відсікач та індивіду­аль­ний фільтр. Ос­танні (не по­ка­за­но) розміще­но в кор­пусі роз­пи­лю­ва­ча, що містить­ся у за­зорі між вер­ти­каль­ни­ми стінка­ми стрілча­с­то­го ро­бо­чо­го ор­га­на.
У про­цесі ро­бо­ти по­лоз сош­ни­ка за­глиблюет­ся в грунт на за­да­ну гли­би­ну посіву. Стрілча­с­тий ро­бо­чий ор­ган для вне­сен­ня гербіцидів ус­та­нов­ле­но на по­лозі сош­ни­ка із мож­ливістю ре­гу­лю­ван­ня віднос­ної гли­би­ни хо­ду. Пло­щи­на різан­ня стрілча­с­тої ла­пи ро­бо­чо­го ор­га­на для вне­сен­ня гербіцидів завжди роз­міщена ви­ще від рівня за­кла­ден­ня насіння, що висіва­ють­.
Під час ру­ху кри­ла стрілча­с­тої ла­пи ство­рю­ють у грунті ди­намічну по­рож­ни­ну.  Щілин­ний роз­пи­лю­вач зорієнто­ва­но соп­лом про­ти на­прям­ку ру­ху з не­ве­ли­ким на­хи­лом на пло­щи­ну різан­ня та­ким чи­ном, щоб йо­го фа­кел роз­пи­лен­ня повністю розміщав­ся у кіне­ма­тичній тіні стрілча­с­то­го ро­бо­чо­го ор­га­на й не пе­ре­хре­щу­вав­ся із па­да­ю­чи­ми груд­ка­ми грун­ту після проходження стрілчастої лапи. Тоб­то гербіцид спер­шу роз­пилю­ється на дно бо­роз­ни, а потім ук­ри­вається ша­ром па­да­ю­чо­го грун­ту.
Оскільки за сош­ни­ком завжди ут­во­рюється роз­валь­на бо­роз­на, то штатні за­гор­тачі за­ли­ше­но в кон­ст­рукції, і во­ни, як і раніше, ви­ко­ну­ють свої функції. Зміне­но тільки місце їхньо­го розміщен­ня. За до­по­мо­гою по­до­вжу­вачів тя­ги опор­но­го ко­ле­са їх істот­но зміще­но на­зад (про­ти на­прям­ку ро­бо­чо­го хо­ду). Це пов’яза­но зі збільшен­ням за­галь­ної до­вжи­ни комбіно­ва­но­го сош­ни­ка й по­рож­ни­ни, що ут­во­рить­ся за ним, у грунті.
Ріди­на до щілин­но­го роз­пи­лю­ва­ча по­дається шлан­гом че­рез індивіду­аль­ний фільтр і кла­пан-відсікач. Їх умон­то­ва­но по­бли­зу роз­пи­лю­ва­ча.
Індивіду­аль­ний фільтр запобігає засмічен­ню роз­пи­лю­ва­ча, а кла­пан-відсікач — підтікан­ню ро­бо­чої ріди­ни після знят­тя ро­бо­чо­го ти­с­ку.
Щілин­ний роз­пи­лю­вач 90-01-Messing від ком­панії Lechler Gmb спеціаль­но роз­роб­ле­но для стрічко­во­го вне­сен­ня. У ньо­го щілин­ний фа­кел роз­пи­лен­ня з ку­том на вер­шині 90o і ви­т­ра­тою ро­бо­чої ріди­ни 0,23 л/хв за ти­с­ку 1 бар.
З ура­ху­ван­ням ро­бо­чої швид­кості аг­ре­га­ту 5,4–10 км/год мінімаль­на нор­ма вне­сен­ня ро­бо­чої ріди­ни ста­но­вить 20–35 л/га. Підвищен­ня ти­с­ку ро­бо­чої ріди­ни вдвічі обумовлює збільшення її ви­т­ра­ти в 1,4 ра­за. У кінце­во­му підсум­ку ви­т­ра­та ро­бо­чої ріди­ни —
20–50 л/га ук­ла­дається в діапа­зон ма­ло­об’ємно­го вне­сен­ня.
Крім то­го, за ден­но­го на­робітку сі­­вал­ки до 25 га се­ред­нь­о­ден­на ви­т­ра­та ро­бо­чої ріди­ни ся­га­ти­ме 500–1250 л, а от­же, за об­ся­гу ба­ка об­при­с­ку­ва­ча 800 л про­тя­гом ро­бо­чо­го дня зна­до­бить­ся мак­си­мум од­не за­прав­лен­ня аг­ре­га­ту.
Як­що ж ро­бо­чий тиск вне­се­ної ріди­ни ста­но­ви­ти­ме 1 бар, то навіть за швид­кості 10 км/год аг­ре­гат змо­же відпра­цю­ва­ти весь світло­вий день на од­но­му за­прав­ленні. Це ду­же важ­ли­во, оскільки за­прав­ля­ти аг­ре­гат гербіци­да­ми мож­на в ком­форт­них умо­вах ма­шин­но­го дво­ру гос­по­дар­ст­ва один раз на до­бу, що не по­зна­чить­ся на тем­пах посівної.
Ефек­тивність но­вої тех­но­логії після­посівно­го стрічко­во­го внутрі­ш­ньо­­­­­­­­­грун­то­во­го вне­сен­ня гербіцидів визнача­ли за до­по­мо­гою про­по­но­ва­них комбіно­ва­них сош­ників на посівах ку­ку­руд­зи. При цьо­му для бо­роть­би з дво­доль­ни­ми й зла­ко­ви­ми бур’яна­ми ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли грун­то­вий пре­па­рат си­с­тем­ної дії Хар­нес 90, к. е.
Для кон­тро­лю пре­па­рат вно­си­ли суцільно під пе­ред­посівну куль­ти­вацію на гли­би­ну 7 см у нормі 2 л/га. За стрічко­во­го вне­сен­ня, з ура­ху­ван­ням ши­ри­ни об­роб­лю­ва­них смуг 18 см і міжрядь — 70 см, нор­ма вне­сен­ня ста­но­ви­ла 0,6 л/га. У цьо­му разі гли­би­на вне­сен­ня пре­па­ра­ту бу­ла на 2 см мен­шою за гли­би­ну за­гор­тан­ня насіння
(7 см) і ся­га­ла 5 см. Під час оціню­ван­ня гербіцид­ної ак­тив­ності пре­па­ра­ту за­леж­но від тех­но­логії йо­го вне­сен­ня, обліко­ву­ва­ли ли­ше ті бур’яни, які по­трап­ля­ли у спектр йо­го дії і тільки вздовж за­хис­них смуг за­вшир­ш­ки 18 см.
Підви­щен­ня ефек­тив­ності гербіцид­ної дії пре­па­ра­ту Хар­нес за вне­сен­ня йо­го стрічко­вим внутрішньогрун­то­вим спо­со­бом, порівня­но із суцільним йо­го вне­сен­ням під пе­ред­посівну куль­ти­вацію, на по­чат­ку ве­ге­тації ста­но­ви­ло 30,4%, а на мо­мент зби­ран­ня — 51,8%. Це по­яс­нюється дво­ма чин­ни­ка­ми: по-пер­ше, за  внутрішньогрун­то­во­го вне­сен­ня весь пре­па­рат по­трап­ляє в ділян­ку до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня; по-дру­ге, за до­посівно­го вне­сен­ня під пе­ред­посівну куль­ти­вацію пре­па­рат роз­поділяється тов­щиною ша­ру до гли­би­ни пе­ред­посівної куль­ти­вації (висіван­ня), тоб­то глиб­ше, ніж це потрібно.

Інтерв'ю
Ранньою весною, коли раптом всі прокинулися і кинулися купувати добрива, західноукраїнським аграріям почали дзвонити від імені відомого місцевого дилера сільгоспхімії з вигідними пропозиціями на умовах передоплати. Коли товар не приходив і... Подробнее
В успіху спільної праці компанії зазвичай вагома частка належить її очільникові й натхненнику, який зміг згуртувати команду однодумців, націлених на досягнення бажаного результату. Таким є Ярослав Чабанюк — людина, добре знана в широких... Подробнее

1
0