Економіка соняшнику в Україні
Україна є найбільшим виробником у світі та постачальником на зовнішні ринки насіння соняшнику і соняшникової олії. Цього вдалося досягти завдяки стабільності внутрішнього ринку соняшнику, що підтверджується постійним попитом переробних підприємств і експортерів упродовж сезону, високими закупівельними цінами, які забезпечують високий рівень рентабельності цієї культури.
Україна є найбільшим виробником у світі та постачальником на зовнішні ринки насіння соняшнику і соняшникової олії. Цього вдалося досягти завдяки стабільності внутрішнього ринку соняшнику, що підтверджується постійним попитом переробних підприємств і експортерів упродовж сезону, високими закупівельними цінами, які забезпечують високий рівень рентабельності цієї культури.
О. Маслак,
канд. екон. наук, доцент кафедри логістики та виробничого менеджменту,
О. Ільченко,
старший викладач кафедри економіки,
Сумський національний аграрний
університет
Виробництво
Соняшник є основною олійною культурою в Україні. Порівняно з іншими культурами цієї групи він забезпечує найбільший вихід олії з одиниці площі. Соняшникове насіння в середньому містить понад 48–50% жиру, білка — 16–19, а вихід олії за промислової переробки сягає 47%. Соняшникову олію широко використовують у процесі виготовлення маргарину, консервів, хлібних і кондитерських виробів, а також у миловарній, лакофарбовій та інших галузях промисловості. Під час переробки цього насіння, крім олії, одержують макуху або шрот, які є цінним кормом у тваринництві.
У 2014 р. аграрії зібрали 10,1 млн т соняшнику, що на 8% менше від показників 2013-го. На це вплинуло зниження врожайності: було зібрано 19,4 ц/га, що менше від торішнього показника на
2,5 ц/га. Хоча площа під культурою навіть розширилася: якщо торік збирання культури проводили з площі 5,2 млн га, то роком раніше — 5 млн (тож, попри розширення прощі, вийти на показники виробництва 2013 р. не вдалося).
Соняшник належить до відносно теплолюбних культур, вимогливий до вологи, хоча і вважається рослиною посухостійкою. Ця культура дуже вибаглива до інтенсивного сонячного освітлення, добре росте на чорноземах різних типів та каштанових грунтах, погано — на важких глинистих, схильних до заболочування, та піщаних і супіщаних. Разом із тим, соняшник вирощують у всіх регіонах України, проте найбільше в південних та центральних областях України. Так, у 2014 р. збирання соняшнику на загальній площі понад 500 тис. га проводили у Запорізькій, Дніпропетровській та Кіровоградській областях, на площі понад 400 тис. га — у Миколаївській, Харківській та Донецькій. Основні обсяги виробництва соняшнику зосереджено в сільськогосподарських підприємствах. Так, за підсумками попереднього року, в агроформуваннях, враховуючи фермерські господарства, було зібрано понад 85% загального врожаю. Решту врожаю зібрали господарства населення.
Світовий ринок
Соняшник належить до трійки олійних культур, які є лідерами за вирощуванням у світі. За прогнозами міністерства сільського господарства США (USDA), у 2014/15 маркетинговому році (МР) світове виробництво соняшнику становитиме 39,8 млн т, тобто менше від показника попереднього сезону на 7%. Зменшення виробництва обумовлене зниженням урожайності та скороченням посівних площ. Так, урожайність очікується на рівні близько 17,2 ц/га, що на 2% менше від результату попереднього виробничого сезону. Посівна площа під культурою становить 23,1 млн га, що на 5% поступається позаторішньому показнику.
Менший, порівняно із попереднім сезоном, зібрано врожай у Росії (-17%), Туреччині (-14%). Разом із тим, більший від показника торішнього сезону врожай отримали країни ЄС — на 1,8%. Так, в Аргентині очікують зібрати врожай на 19% більший (там новий сезон розпочався у березні поточного року). Попри зменшення вітчизняного виробництва соняшнику та збільшення врожаїв у ЄС та Аргентині, Україна нинішнього сезону все одно залишиться найбільшим світовим виробником цього насіння.
Світове споживання соняшнику зменшиться. Поточного сезону попит на цю олійну культуру становитиме 40,1 млн т, що менше, порівняно із рекордним тогорічним показником, на 4%. Водночас обсяги споживання соняшнику перевищать його виробництво, що вплине на зменшення світових кінцевих запасів. На кінець нинішнього сезону їхній очікуваний показник — на рівні 2,7 млн т проти
3,3 млн роком раніше.
Обсяги світової торгівлі соняшником залишаться на рівні попереднього сезону. На зовнішніх ринках планується реалізувати 2,1 млн т. Світовими лідерами з експорту насіння соняшнику стануть країни ЄС-27, які передбачають експортувати понад третину, та Україна — 10% загального обсягу зовнішніх продажів. Основним імпортером соняшнику залишиться Туреччина, яка закуповує майже половину світового імпорту, та країни ЄС-27. Загалом обсяги світової торгівлі соняшником щодо його внутрішнього споживання становлять лише 5%, що пояснюється переробкою цього насіння у країнах його виробництва.
Цінова ситуація
Внутрішні ціни на соняшник формуються під впливом світових цін на олійне насіння та олію. Упродовж 2014/15 МР спостерігалося коливання цін на соняшник. Так, у жовтні 2014 р. ціна угод на Роттердамській біржі (Нідерланди) на умовах CIF (доставка в порт призначення) становила 419 дол./т, у грудні того самого року підвищилася до 464 дол., а в лютому поточного року знову втратила 26 дол. США на тонні. Загалом середні світові ціни на соняшник 2014/15 МР залишаються нижчими порівняно із попереднім сезоном на 5%.
Ціни на соняшникову олію теж мали тенденцію до зниження. Якщо у жовтні торік угоди купівлі-продажу на Міннеапольській біржі (США) на умовах FОВ (франко судно) укладали за ціною 1,32 тис.дол./т, то в лютому поточного року вона знизилась до 1,23 тис. дол. Своєю чергою середні світові ціни на соняшникову олію 2014/15 МР залишаються нижчими, порівняно із попереднім сезоном, на 10%.
На внутрішньому ринку України соняшник користується постійним попитом, про що свідчить постійне зростання на нього закупівельних цін. На початку жовтня 2014 р. соняшник у середньому по Україні коштував 4,2 тис. грн/т. Упродовж сезону ціни на це насіння постійно зростали та досягли в кінці лютого поточного року рівня 10,3 тис. грн/т, після чого відбулося здешевлення продукції. Станом на 20 березня поточного року середня ціна на це насіння становила 8,7 тис. грн/т. Надалі також спостерігатиметься тенденція до утримання ціни на високому рівні. Причинами цього є девальвація гривні, а також обмеження пропозиції внаслідок загострення конкуренції на внутрішньому та світовому ринках.
Вимоги до соняшнику
Насіння соняшнику, що вирощується та використовується в Україні, має відповідати вимогам ДСТУ 7011-2009 «Соняшник. Технічні умови». Залежно від якості насіння його розподіляють за призначенням та на класи. Призначенням соняшнику є використання його для виробництва олії, кондитерських виробів та олеїнової кислоти. До того ж під час переробки соняшникового насіння на олію його додатково розподіляють на перший, другий та третій класи.
Належність до групи призначення та класу визначається низкою показників, основними з яких є вміст олії та її кислотність. Так, масова частка олії у перерахунку на суху речовину за використання соняшнику для виробництва олії має становити не менше 40%. Так, соняшник олійністю понад 50% належатиме до першого класу, від 45 до 49 — другого, від 40 до 44%- третього класу. Разом із тим, олійність насіння для виробництва кондитерських виробів не має перевищувати 42%. Водночас рівень олійності у насінні для виробництва олеїнової кислоти не регламентується. Під час виробництва соняшникової олії кислотне число олії у насінні першого класу має не перевищувати 1,3 мг КОН/г, другого — 2,2 мг, третього, а також насіння для кондитерських потреб та виробництва олеїнової кислоти — до 5,0 мг КОН/г.
Також важливими показниками, що визначають якість соняшникового насіння, є вологість і засміченість. Зокрема, сухим вважають насіння соняшнику вологістю від 6 до 8%. На засміченість урожаю соняшнику впливає наявність олійних та сміттєвих домішок. Так, насіння, призначене для виробництва соняшникової олії, вважається чистим, якщо в ньому олійні домішки не перевищують: для першого класу — 3%, другого — 5, третього — 7%; у насінні для кондитерських потреб та виробництва олеїнової кислоти — до 5%.
Під час виробництва соняшникової олії сміттєві домішки в насінні першого класу не мають перевищувати 1%, другого — 2, третього, а також насіння для кондитерських потреб та виробництва олеїнової кислоти — 3%. Зараженість шкідниками насіння соняшнику недопустима, крім ураження кліщем не вище ІІ ступеня.
Під час надходження продукції на елеватори для зберігання ці показники обов’язково контролюють. Насіння соняшнику для експорту має бути у здоровому стані, без ризику самозігрівання та теплового пошкодження під час сушіння, мати властивий здоровому насінню запах та колір відповідно до сортових ознак.
Насіння
Головною умовою успішного вирощування соняшнику є правильний вибір сорту чи гібрида, який відповідатиме природно-кліматичним умовам, складу грунту та іншим зональним особливостям. Український ринок соняшнику насичений пропозицією гібридів та сортів від провідних світових і вітчизняних виробників. Ціни на гібриди й сорти соняшнику вітчизняних наукових установ та дослідних господарств становлять від 25 до 35 грн/кг. Водночас на імпортний посівний матеріал ціни продажу становлять від 128 до 214 дол. США за 1 п. о. Загалом ціни на сорти та гібриди соняшнику вже сформувалися та триматимуться на такому рівні впродовж посівної кампанії.
Витрати на соняшникове насіння визначають залежно від вартості придбання та витрат на доставку. За висівання соняшнику середньостиглих сортів вітчизняної селекції (Одісей, Антей, Меркурій) із використанням ощадливої технології вирощування культури розрахункова норма висіву становитиме 7 кг/га. Враховуючи ціну насіння (з доставкою) на рівні 35 грн/кг, загальні витрати на насіння дорівнюватимуть 245 грн. За інтенсивної технології за висіву насіння в обсязі 0,37 п. о./га ціни гібрида (Бріо) на рівні 4612,6 грн/п. о. загальні витрати на насіння становитимуть майже 1,7 тис. грн.
Добрива та засоби захисту рослин
Соняшник — культура інтенсивного мінерального живлення, вибаглива до запасів поживних речовин у грунті, необхідний уміст яких регулюється внесенням комплексних добрив. Оптимальними нормами внесення мінеральних добрив є N60-90, P60-90, K60. Таким чином, вирощуючи соняшник за ощадливої технології, аміачну селітру вносять із розрахунку 100 кг/га під основний обробіток грунту, нітроамофоску (N16P16K16) в обсязі 100 кг — перед висіванням. За інтенсивної технології вносять, відповідно, карбаміду 40 кг/га та діамофоски (N10P26K26) — 250 кг/га. З огляду на ціни аміачної селітри — 11,4 тис. грн/т, нітроамофоски — 12,4 тис., діамофоски — 14,4 тис., карбаміду — 12,5 тис. грн/т витрати на мінеральні добрива за ощадливої технології становитимуть 2,95 тис., за інтенсивної — 4,1 тис. грн/га.
Невід’ємним елементом технологічного процесу вирощування соняшнику є застосування засобів захисту рослин. Пестициди використовують за першої появи бур’янів, шкідників та прояву хвороб, що сприяє здоровому розвитку рослин і отриманню високих урожаїв. Враховуючи домінуючу пропозицію імпортних засобів захисту рослин на внутрішньому ринку, девальвацію гривні, ця стаття витрат, порівняно із попереднім роком, суттєво збільшиться. За ощадливої технології вирощування соняшнику витрати на засоби захисту рослин у розрахунку на один гектар становитимуть 2,17 тис., за інтенсивної — 3,25 тис. грн.
Інші витрати
Широкий спектр технічних заходів із вирощування соняшнику приводить до значних видатків. Найвідчутнішими в структурі загальних витрат є видатки на підтримання належного стану основних засобів виробництва та придбання пально-мастильних матеріалів. За ощадливої технології потреба в пально-мастильних матеріалах на 1 га становитиме 78,4, за інтенсивної — 52,4 л. Виходячи із розрахункової ціни дизельного пального на рівні 21,3 грн/л, загальна їхня вартість становитиме: за ощадливої технології — 1,7 тис., за інтенсивної — 1,1 тис. грн/га.
Витрати на основні засоби виробництва враховують амортизаційні відрахування, витрати на придбання запасних частин та проведення ремонтних робіт. У сукупності частка таких витрат становитиме близько четвертої частини загальних. Таким чином, за ощадливої технології потреба в утриманні основних засобів виробництва на 1 га становитиме 3,3 тис., інтенсивної — 3,8 тис. грн. Крім цього, виробничі витрати також враховують оплату праці та нарахування, орендну плату за землю, загальновиробничі та низку додаткових видатків. У сукупності витрати, враховуючи поточні ціни та тарифи березня 2015 р., на вирощування соняшнику за ощадливої технології становитимуть 12,1 тис., за інтенсивної — 15,7 тис. грн/га.
Підсумки
За результатами попереднього року виробництво олійного насіння (соняшнику, сої, ріпаку) перевищило 15-мільйонний рубіж та досягло 16,2 млн т. Ці показники були недосяжними для аграріїв ще декілька років тому. У середньостроковій перспективі суттєвих змін у виробництві олійного насіння не передбачатиметься, водночас загальне його виробництво становитиме близько 15 млн т. Проте можливе незначне зменшення виробництва соняшнику й ріпаку та зростання сої.
На користь виробників соняшнику «працює» той факт, що можливості вітчизняних переробників збільшуються з кожним роком, а нині становлять близько 13 млн т/рік. Тож конкуренція на внутрішньому сировинному ринку загостриться. Такий розвиток подій може призвести до поступового подорожчання продукції, проте рівень цін здебільшого залежатиме від ситуації на світовому ринку.
Зацікавленість аграріїв у вирощуванні соняшнику пояснюється високою рентабельністю цієї культури, про що свідчать проведені виробничі розрахунки у 2015 р. Так, за ощадливої технології його вирощування загальні витрати на 1 га становитимуть 12,7 тис. грн. Враховуючи врожайність 25 ц/га, собівартість 1 т продукції дорівнюватиме 5,1 тис. грн, ціна продажу продукції — на рівні 7,5 тис. грн/т, доходи з одного гектара сягатимуть 18,8 тис. грн, що забезпечить рентабельність на рівні 47%. За інтенсивної технології загальні витрати на 1 га становитимуть 16,5 тис. грн. За врожайності 35 ц/га собівартість 1 т продукції дорівнюватиме 4,7 тис. грн, ціна продажу продукції — на рівні 7,5 тис. грн/т, доходи з 1 га становитимуть 26,3 тис. грн, що забезпечить рентабельність на рівні 60%.
Сприятлива цінова ситуація та привабливий рівень рентабельності стимулюватимуть аграріїв вирощувати соняшник. При цьому доцільно дотримуватися сівозміни та агротехнології, що, своєю чергою, сприятиме отриманню прогнозованих урожаїв та належної якості продукції. Наразі ринку потрібен якісний та недорогий товар. Тож резерви збільшення доходів — у ретельному дотриманні агротехнологічних заходів.