Спецможливості
Архів

«Ціка­ва» соя — наскільки во­на є ціка­вою

06.11.2014
4467
«Ціка­ва» соя — наскільки во­на є ціка­вою фото, ілюстрація

Нещодавно під час проведення однієї із конференцій черговий спікер (агроном) агрохолдингу ділився своїм досвідом вирощування різних сортів сої: холдинг отримував із площі 20 тис./га у середньому 4 т соєвого насіння на круг. Виходячи із суті застосовуваної у господарстві технології та беручи до уваги сприятливі для вирощування культури погодно-кліматичні умови, такий урожай отримати цілком реально.

Нещодавно під час проведення однієї із конференцій черговий спікер (агроном) агрохолдингу ділився своїм досвідом вирощування різних сортів сої: холдинг отримував із площі 20 тис./га у середньому 4 т соєвого насіння на круг. Виходячи із суті застосовуваної у господарстві технології та беручи до уваги сприятливі для вирощування культури погодно-кліматичні умови, такий урожай отримати цілком реально.

Г. Жолобецький
g.zholobetskiy@univest-media.com

По закінченні пре­зен­тації до­повідач за­зви­чай от­ри­мує від слу­хачів різно­го ро­ду пи­тан­ня. І ця кон­фе­ренція не бу­ла ви­нят­ком. Один із присутніх за­дав та­ке пи­тан­ня: «А «ціка­ву» сою ви ви­ро­щуєте?» Спікер, зорієнту­вав­шись, про що йдеть­ся, відповів за­пе­реч­но — ні, не ви­ро­щуємо. Ще на іншій «соєвій кон­фе­ренції» один жур­наліст за­дав пред­став­ни­кові Міна­гро­політи­ки пи­тан­ня, яку пло­щу в Ук­раїні зай­має ГМО-соя, на яке бу­ло да­но цілком пра­виль­ну відповідь: в Ук­раїні за­ко­ном уза­галі не доз­во­ле­но ви­ро­щу­ва­ти та пе­ре­роб­ля­ти ге­не­тич­но мо­дифіко­ва­ну про­дукцію. Тож, мов­ляв, як­що ви не во­лодієте офіційною інфор­мацією, то не потрібно щось там ви­га­ду­ва­ти.
Справді, у нашій країні не­має офіційних да­них, у яких мас­шта­бах в Ук­раїні ви­ро­щу­ють ГМО-сою. А раз їх не­має — зна­чить, те­о­ре­тич­но, та­ку сою у нас не ви­ро­щу­ють, і ні на яких кон­фе­ренціях ви не по­чуєте про «особ­ли­вості ви­ро­щу­ван­ня» та­кої сої. Де­які аг­рарії по­бо­ю­ють­ся навіть публічно вжи­ва­ти сло­во «ген­но-мо­дифіко­ва­на», заміня­ю­чи цей термін виз­на­чен­ня­ми на кшталт «ціка­ва», «особ­ли­ва» і навіть «пер­спек­тив­на» соя.
Те, що ГМО-соя є особ­ли­вою, порівня­но із кла­сич­ною, — це факт, а от для ко­го во­на на­справді ціка­ва та чи істин­но пер­спек­тив­на — нашій ре­дакції не менш ціка­во зна­ти, аніж аг­ро­ви­роб­ни­кам. Для з’ясу­ван­ня цьо­го пи­тан­ня ми звер­ну­ли­ся до од­но­го про­фесійно­го аг­ро­но­ма, ко­т­рий по­го­див­ся на­чи­с­то­ту поділи­ти­ся аб­со­лют­но всією інфор­мацією, якою він во­лодіє, що­до по­ши­рен­ня та ви­ро­щу­ван­ня цієї «ціка­вої» куль­ту­ри.
   
   Далі роз­повідає соєвий про­фесіонал із аг­ро­номічним ста­жем 35 років, який пра­цю­вав аг­ро­но­мом у од­но­му із по­туж­них аг­ро­хол­дингів та низці ве­ли­ких гос­по­дарств.
— За моїми осо­би­с­ти­ми спо­с­те­ре­жен­ня­ми, площі посіву транс­ген­ної сої до­хо­дять до рівня 50%, плюс-мінус 5–10%. До­по­ки я за своїми про­фесійни­ми обов’яз­ка­ми відповідав су­то за технічні пи­тан­ня ви­роб­ництва, ме­не не особ­ли­во ціка­ви­ло, яка там по­точ­на си­ту­ація у зер­но­т­рей­дерів, за якою ціною во­ни ску­по­ву­ва­ли ви­ро­ще­ний уро­жай. Ме­не це аж ніяк не сто­су­ва­ло­ся.
На­разі, пе­ре­бу­ва­ю­чи на керівній по­саді, я відповідаю та­кож за про­даж ви­роб­ле­ної про­дукції. З’ясу­ва­ло­ся, що вже не пер­ший рік зер­но­т­рей­де­ри не­­офі­­ційно ску­по­ву­ють ген­но-мо­ди­фі­ко­­ва­ну сою, і во­ни до­сить не­по­га­но за­­роб­ля­ють на ціновій різниці між нею та кла­сич­ною соєю. Ще три ро­ки то­му, як­що у твоїй партії насіння сої ви­я­в­ля­ли хо­ча б од­ну ГМО-насіни­ну — партію повністю бра­ку­ва­ли.
Нині ж хід мис­лен­ня та­кий: як­що во­на в Ук­раїні по­ши­рюється, трей­де­ра­ми за­тре­бу­ва­на, то чо­му б на цьо­му до­дат­ко­во не за­ро­би­ти. По­за­торік за транс­ген­ну сою пла­ти­ли на 20% де­шев­ше, порівня­но із кла­сич­ною, мо­ти­ву­ю­чи це тим, що всі ри­зи­ки сто­сов­но цієї за­бо­ро­не­ної про­дукції трейдери бе­руть на се­бе. Торік ціна на неї уже зрівня­ла­ся із кла­сич­ною, при цьо­му ніхто ніяких аналізів не про­во­дить. Відтак аб­со­лют­но всю сою ван­та­жи­ли на баржі та від­прав­ля­ли до Євро­пи. Не­що­дав­но, по­бу­вав­ши з офіційним візи­том у Фран­ції на одній із кон­фе­ренцій, я за­дав пи­тан­ня: «Чи не бен­те­жить вас те, що з Ук­раїни, де офіційно не доз­во­ле­но ви­роб­ництво ГМО-про­дукції, по­ста­чається ген­но-мо­дифіко­ва­на соя?» На це мені відповіли, що ви­роб­ництво транс­ген­ної про­дукції на кор­мові цілі у них у країні не за­бо­ро­не­но, то­му яку сою ску­по­ву­ва­ти на кор­мові цілі, їм аб­со­лют­но без різниці.           
«Про­по­зиція»: Чим особ­ли­во ціка­ва ГМО-соя порівня­но із кла­сич­ною, які відмінності у тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня?
Аг­ро­ном: Пер­ша особ­ливість ГМО-сої у то­му, що во­на аб­со­лют­но не­ви­баг­ли­ва що­до по­пе­ред­ни­ка. На­при­клад, із мо­го досвіду ви­ро­щу­ван­ня, по­пе­ред­ни­ка­ми бу­ли і со­няш­ник, і ку­ку­руд­за, і кла­сич­на соя. Ска­жу відвер­то, із цих по­пе­ред­ників найгіршим ви­я­вив­ся со­няш­ник. Що­до підго­тов­ки грун­ту ви­мо­ги такі самі, як і для висіву кла­сич­ної сої — тут діє за­галь­не пра­ви­ло: пло­ща під будь-яку сою має бу­ти особ­ли­во до­б­ре вирівня­на. Чо­му са­ме під сою? То­му що у разі висіву сортів із низь­ким розміщен­ням нижніх бобів та за не­на­леж­но вирівня­ної площі під час зби­ран­ня куль­ту­ри бу­де суттєвий не­добір насіння че­рез те, що жат­ка ком­бай­на не змо­же за­хо­пи­ти нижні бо­би — втра­ти мо­жуть ся­га­ти 10% і ви­ще. У на­шо­му гос­по­дарстві ми вирівнюємо по­верх­ню по­ля Amazone Catros. І, звісно, ду­же важ­ли­во до­три­му­ва­тись ви­мог до висіван­ня, зо­к­ре­ма що­до тем­пе­ра­тур­них строків, гли­би­ни за­гор­тан­ня насіння, гу­с­то­ти висіву. А ще — об­роб­ка насіння іно­ку­лян­та­ми, фун­гі­цид­ни­ми та інсек­ти­цид­ни­ми про­труй­ни­ка­ми. Ці всі опе­рації для ГМО-сої ідуть па­ра­лель­но із тех­но­логічни­ми скла­до­ви­ми ви­ро­щу­ван­ня кла­сич­ної. Під час ве­ге­тації ГМО-соя так са­мо ура­жується грун­то­ви­ми і на­зем­ни­ми шкідни­ка­ми та ком­плек­сом різно­го ро­ду хво­роб.       
Дру­га особ­ливість — і це всім відо­мо, — ген­но-мо­дифіко­ва­на соя стійка до гербіцидів на ос­нові ізопро­піл­амінної солі. Але яка б там не бу­ла транс­ген­на соя, все од­но гліфо­са­ти, за моїми спо­с­те­ре­жен­ня­ми, пригнічу­ють її. То­му, аби на цій сої змен­ши­ти не­га­тив­ний вплив гліфо­сатів на са­му куль­ту­ру, пер­ший раз я йо­го вно­шу до по­яви сходів. За­леж­но від рівня за­­бур’яне­ності по­ля, я вно­шу від 0,7 до 1,5 л/га гербіци­ду на ос­нові ізо­пропіламінної солі.
По­вер­та­ю­чись до по­пе­ред­ни­ка, хо­чу відміти­ти, що най­проб­лемнішим є со­няш­ник, то­му що це та­ка «за­ра­за», яка під час ве­ге­тації сої ут­во­рює чо­ти­ри хвилі про­ро­с­тан­ня па­да­лиці. Пер­ша хви­ля засмічен­ня найбільша — ви­со­та рос­лин ся­гає 5 см, во­ни з’яв­ля­ють­ся ще до по­яви сходів ГМО-сої. На­далі, не­за­леж­но від фа­зи ве­ге­тації куль­ту­ри, по­­трібно орієнту­ва­ти­ся за но­вою хви­лею по­яви бур’янів. Куль­ту­ру мож­на об­роб­ля­ти хоч у фазі сім’ядоль, хоч у фа­зі ут­­во­рен­ня при­мордіаль­них листків, од­но­го чи двох три­лис­ників, по­чат­ку цвітіння. На од­но­му не­о­куль­ту­ре­но­му полі, де бу­ло висіяно ГМО-сою, у фазі фор­му­ван­ня при­мордіаль­них листків сої «по­­пер­ла» та­ка кількість сходів ло­бо­ди, що навіть усуціль «піднімав­ся» грунт — теж до­ве­ло­ся вно­си­ти гліфо­сат у нормі
0,7 л/га. Та­ка до­за ви­ко­ри­с­тан­ня пре­па­ра­ту у фазі ут­во­рен­ня сім’ядоль у ло­бо­ди спокійно «знімає» цю про­бле­му. Навіть пізні стро­ки про­ве­ден­ня гер­бі­цид­них об­ро­бок сої, на­при­клад на по­­чат­ку її цвітіння, не спри­чи­ню­ють її абор­­­ту­ван­ня (ко­ли цвіт був, а стру­чок не з’явив­ся). Ос­танній вис­но­вок зроб­ле­но на ос­нові моїх осо­би­с­тих спо­с­те­ре­жень — про­явів пу­с­тоцвіту не бу­ло ви­яв­ле­но. Ну і, са­мо со­бою зро­зуміло, що за по­вно­го цвітіння сої вно­си­ти гліфо­сат мо­же ли­ше по­вний ду­рень…
Підво­дя­чи підсу­мок що­до гербіцид­но­го за­хи­с­ту, мож­на ска­за­ти, що у се­ред­нь­о­му в гос­по­дарстві я за­сто­со­ву­вав дво­ра­зо­ве вне­сен­ня гліфо­са­ту, на не­о­куль­ту­ре­них по­лях — три­ра­зо­ве і зовсім ма­лу пло­щу «на­кри­вав» чо­ти­ри ра­зи. Об­роб­ка окуль­ту­ре­них полів обійшла­ся мені у
25 дол. США (дво­ра­зо­ве вне­сен­ня). Цьо­го цілком до­стат­ньо, аби виріши­ти про­бле­му за­бур’яне­ності. Що­до об­роб­ки слід за­зна­чи­ти, що ко­ри­с­ту­вав­ся я не оригіна­ль­ним гліфо­са­том, а ге­не­ри­ко­вим, що зде­ше­ви­ло її вартість, до то­го ж він ви­я­вив­ся до­сить ефек­тив­ним.                   
   За по­тре­би де­си­кації ГМО-сої її про­во­дять пре­па­ра­том Рег­лон — цей «па­лить» усе.
Тре­тя особ­ливість ГМО-сої у то­му, що вро­жайність про­тя­гом до­сить три­ва­ло­го ча­су за інтен­сив­ної тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня (по­вне міне­раль­не жив­лен­ня) ста­но­ви­ла 18–22 ц/га — це її мак­си­мум, тоді як кла­сичні сор­ти у ме­не да­ють на рівні 4 т/га. Прав­да, цьо­го ро­ку, ма­буть, бу­ли якісь ано­малії — ГМО-соя да­ла 28 ц/га (!), але це впер­ше за сім років її ви­ро­щу­ван­ня. А вза­галі, ті ви­роб­ни­ки, що про­фесійно зай­ма­ють­ся соєю, роб­лять на неї став­ку на рівні 20 ц/га. Це не ба­га­то і не ма­ло — про­те стабільно.

«Про­по­зиція»: Усе ж та­ки, оскільки в Ук­раїні, за ва­ши­ми підра­хун­ка­ми, ГМО-соя зай­має 50% за­галь­ної площі під нею, чим цей різно­вид куль­ту­ри при­ваб­ли­вий для ба­га­ть­ох фер­мерів і, зо­к­ре­ма, для Вас.
Аг­ро­ном: Осо­би­с­то у ме­не посіви ГМО-сої у гос­по­дар­ст­вах, де я пра­цю­вав, ніко­ли не пе­ре­ви­щу­ва­ли 10% за­­галь­но­соєвої площі. Ви­ро­щую її ли­ше для влас­них різних тех­но­логічних ек­с­пе­ри­ментів. 90% площі сої (в ос­тан­нь­о­му гос­по­дарстві — це 2 тис. га) ста­нов­лять кла­сичні сор­ти, уро­жайність яких — на рівні 4 т. Ро­зумієте, я про­фе­сіонал своєї спра­ви і впев­не­ний, що так са­мо й інші соєві про­фесіона­ли (зо­к­ре­ма, мої ко­ле­ги з інших аг­ро­хол­дингів або ве­ли­ких гос­по­дарств) та­кож ви­ро­щу­ють кла­сичні сор­ти сої, оскільки став­ку роб­лять на свою про­фе­сій­ність.

   Чо­му транс­ген­ної сої так ба­га­то в Ук­раїні? Осо­би­с­то моя дум­ка та­ка: соя — од­на із тих куль­тур, ви­сокі ви­роб­ничі по­каз­ни­ки якої по­тре­бу­ють так са­мо ви­со­кої про­фесійності від зем­ле­робів. Особ­ли­во це сто­сується ви­мо­ги що­до ут­ри­ман­ня посівів чи­с­ти­ми від бур’янів. Суть про­бле­ми у то­му, що всі за­реєстро­вані гербіци­ди для за­сто­су­ван­ня на сої знач­ною мірою або по­ча­с­ти пригнічу­ють цю куль­ту­ру, при­зво­дя­чи до гос­по­дарсь­ко відчут­них втрат уро­жаю. До то­го ж є справді про­блемні бур’яни у її посівах, на­при­клад ло­бо­да біла. То­му ли­ше прак­тич­ний досвід та осо­би­с­та стра­тегія кож­но­го про­фесіона­ла за­леж­но від кон­крет­ної «кар­ти­ни» соєво­го по­ля да­ють мож­ливість от­ри­му­ва­ти вро­жайність по­­над 4 т. В Ук­раїні та­ких — на паль­цях мож­на по­ра­ху­ва­ти. То­му, як на ме­не, ГМО-соя — це куль­ту­ра, на­сам­пе­ред, для лу­зерів. Ад­же уявіть: пе­­ре­січний фер­мер, яких у нашій країні пре­до­сить, за­сто­су­вав у не­ре­ко­мен­до­ва­ний строк суміш Ба­за­г­ра­ну із Хар­моні, «спа­лив» сою, далі во­на лед­ве «ок­ли­га­ла» від та­ко­го «піклу­ван­ня» та да­ла… аж 8 ц/га. От і уявіть, вартість Ба­за­г­ра­ну — 25 дол., а йо­го потрібно 2,5 л/га. І на яку рен­та­бельність ви вий­де­те за вро­жай­ності 8 ц/га?

«Про­по­зиція»: На Ва­шу дум­ку, чи ве­ли­ка пер­спек­ти­ва у ген­но-мо­дифіко­ва­ної сої в Ук­раїні?
Аг­ро­ном: Усе за­ле­жить від про­фесійності підго­тов­ки май­бутніх спеціалістів у нашій країні. У країнах, де доз­во­ле­но ви­ро­щу­ван­ня ГМО-сої, я вва­жаю, що гучні за­яви про її пер­спек­тивність — це про­сто-на­про­с­то мар­ке­тин­го­вий хід світо­вих ком­паній. Те­о­ре­тич­но, на­го­ло­шую — те­о­ре­тич­но, їхні до­во­ди про пе­ре­ва­ги ви­ро­щу­ван­ня транс­ген­ної сої «при­са­ди­ли» на неї чи­ма­ло фер­мерів. А до нас дійшов ли­ше сла­бий відго­ло­сок — чу­ти чу­ли, а от по­ба­чи­ти ці пе­ре­ва­ги на власні очі вда­ло­ся, мож­ли­во, тільки оди­ни­цям. Осо­би­с­то мені такі не відомі. От і ми ви­ро­щуємо, та щось не зовсім за­до­во­лені по­каз­ни­ка­ми вро­жай­ності, по­при всі до­кла­дені зу­сил­ля та ста­ран­ня.
В аг­робізнесі я до­три­му­юсь та­ко­го прин­ци­пу: як­що вас вла­ш­то­вує вро­жайність сої на рівні 15–20 ц/га, зер­но­вих —30–40, со­няш­ни­ку — 20, ріпа­ку — 20 ц/га, то об­ли­ш­те та­кий аг­робізнес. Це, що на­зи­вається, спра­ва за­ра­ди спра­ви — аби до­ма не сидіти. Про­фесійні ви­со­ти лю­ди­ною до­ся­га­ють­ся тільки за­вдя­ки здо­ро­во­му праг­ма­тиз­му, тож роз­ви­вай­те йо­го у собі.

   Про­аналізу­вав­ши роз­мо­ву, мож­на зро­би­ти вис­нов­ки: ген­но-мо­дифіко­ва­на соя, яку не­офіційно все ж та­ки ви­ро­щу­ють в Ук­раїні, має низ­ку своїх пе­ре­ваг і не­доліків. Ос­нов­ною пе­ре­ва­гою є те, що її мо­жуть ви­ро­щу­ва­ти «ліниві» фер­ме­ри та ті, що не ма­ють ви­со­кої кваліфікації, ад­же у її посівах про­бле­му за­бур’яне­ності мож­на лег­ко вирішу­ва­ти з до­по­мо­гою гліфо­сатів. Про­фесіона­ли своєї спра­ви відда­ють пе­ре­ва­гу ви­ро­щу­ван­ню кла­сич­них соєвих сортів, оскільки відповідна кваліфікація кож­но­го із них зму­шує ба­жа­ти кра­щих по­каз­ників уро­жай­ності — на рівні 4 т/га та ви­ще, що дає змо­гу от­ри­ма­ти більшу рен­та­бельність із оди­ниці площі.

Інтерв'ю
У сезоні-2017 представництво Syngenta в Україні визнано низкою аналітиків та аграрних ЗМІ однією з найуспішніших транснаціональних компаній в державі. Syngenta Ukraine лідирує в сегменті продажів ЗЗР і насіння, надає консалтингову та... Подробнее
Директор Інституту обліку і фінансів НААН України, академік НААН Валерій Жук
Після майже 20-річної перерви агрофірмам знову доводиться сплачувати податки на загальних засадах. Ясна річ, сільгоспвиробники не звикли до такого. От і стогнуть зараз сільські бухгалтери, бо і звітність значно ускладнилась, і податківці... Подробнее

1
0