Спецможливості
Технології

Чистий склад — якісна продукція

29.08.2008
854
Чистий склад — якісна продукція фото, ілюстрація

Невисокий, проте коштовний, як золото, врожай зернових треба буде ще й зберігати. Але висока температура повітря може завдати й другого після посухи удару. Висока температура активізує розвиток шкідників. І в тому числі складських, яких в Україні зафіксовано понад 100 видів.

Невисокий, проте коштовний, як золото, врожай зернових треба буде ще й зберігати. Але висока температура повітря може завдати й другого після посухи удару. Висока температура активізує розвиток шкідників. І в тому числі складських, яких в Україні зафіксовано понад 100 видів.

Шкідники запасів здатні зменшити кількість зерна від 5–10 до 30% урожаю, крім того, погіршуються харчові, фуражні й посівні характеристики зерна та продукції.
Розуміючи біологію розмноження складських шкідників та, зважаючи на сприятливі високі температури повітря, можна допустити, що 2007 року їхня кількість буде не меншою, ніж торік, але на меншу кількість зерна.
І тому визначальним у розв’язанні цієї проблеми є застосування ефективних заходів запобігання та знищення шкідливих організмів, які включають комплекс профілактичних і винищувальних дій та обробок.
Найперше, що потрібно зробити під час підготовки зерносховищ до приймання зерна, — очистити підлогу, стіни, щілини, опорні стояки та балки від залишків зерна, сміття, пилу, а також проаналізувати зразки на наявність шкідників. Зібране сміття треба спалити або закопати.
Щоб зберегти товарність і якість зерна, зернопродуктів, потрібно ще за кілька тижнів до його закладання провести внутрішнє й зовнішнє знезараження сховищ.
Для цього наймають спеціалізовані фумігаційні загони, які мають офіційну ліцензію на проведення таких робіт та відповідну професійну підготовку і яких у разі потреби можна буде притягнути до відповідальності. На жаль, з фумігаційними  загоном без ліцензіїї такого не зробиш.
Зерносховища можна знезаражувати від шкідників запасів різними способами: волога дезінсекція, аерозольний обробіток, фумігація препаратами на основі фосфіду алюмінію.
Найефективнішими методами боротьби зі шкідниками запасів у порожніх елеваторах, складах, борошномельних приміщеннях і самої зернопродукції є фумігація (знезараження) і аерозольна обробка.
У сучасній термінології фумігантом називають пестицид, який за потрібної температури й вологості продукції та повітря може перебувати в газоподібному стані при концентрації, летальній для певного виду шкідників запасів.
Це визначення слід розуміти так: фумігант діє як газ і не містить аерозолю, який являє собою зважені частинки рідини або твердої речовини, що дисперговані в повітрі й мають назву тумани або дим.
Для боротьби зі шкідниками запасів використовують препарати згідно з “Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні в 2007 році”. Зокрема, фуміганти на основі фосфіду алюмінію (магнію): Фостек,  Фостоксин, Геліофос, Магтоксин та інші.
Для аерозольної обробки — К-Обіоль, Простор 420, Актеллік.
Обираючи метод обробки порожніх зерноскладів, власник має звернути увагу на особливості передбачуваної обробки:
1. Фумігація потребує ретельної герметизації об’єкта і не потребує фундаментального зачищення від різних залишків. Залежно від температури в середині приміщень, силосів, тривалість експозиції становить від трьох до п’яти діб. Препарати на основі фосфіду алюмінію (магнію) за правильного їх використання й дотримання потрібних вимог знищують усі стадії шкідників. Такий ефект досягається завдяки тому, що газ фосфін — продукт розпаду фосфіду алюмінію (магнію) — в 1,5 раза важчий за повітря, тому й проникає в усі щілини й важкодоступні для очищення місця. За чинними санітарними нормами й правилами, об’єкти, які підлягають фумігації, мають бути на віддалі не менше 100 м від службових і 200 м — від житлових приміщень.
2. Аерозольна обробка потребує ретельного  очищення всіх приміщень, що підлягають цій процедурі, від різних залишків. Особливу увагу слід звернути на обладнання, яке давно не працює чи його не використовують, а також на бункери: їх, як водиться, шкідники заселяють густо. Інакше після обробки залишаються вогнища для повторного зараження. Експозиція, залежно від герметичності приміщення й температурних умов, триває від 12 до 24 годин. Препарати, які застосовують для аерозольної обробки, мають і відлякуючі властивості.
Залежно від того, де зберігають зерно, використовують різні технології, які є різновидом означених вище методів.
У разі зберігання зерна в елеваторах технологічний процес фумігації такий: під час переміщення зерна на транспортерній стрічці фумігант вносять за допомогою дозатора відповідно до встановленої норми. Зерно з рівномірно розміщеним у ньому препаратом надходить у завчасно очищений і загерметизований силос. Після заповнення силосу зерном закривають завантажувальний люк і герметизують, витримують задану експозицію, після чого проводять дегазацію. Під час експозиції через уведені в товщу зерна зонди кілька разів відбирають газоповітряні проби для визначення робочої концентрації газу фосфіну.
Якщо ж зерно зберігають у складах, тоді можливі три варіанти фумігації
1. Фумігація з ретельною герметизацією всього складу. За цієї технології зерно обробляють одночасно з обробкою всього складу. Це основний і найефективніший метод.
2. Фумігація зерна під поліхлорвініловою плівкою без герметизації складу. В цьому разі обробляють лише зерно, а склад залишають необробленим. Слід звернути увагу і врахувати те, що за цього варіанту знезараження зернопродукт потрібно якомога швидше вилучити з такого приміщення, оскільки стіни, підлога, стояки, балки не знезаражені, то є досить висока вірогідність повторного зараження зерна шкідниками запасів. Краще проводити таку обробку перед відправленням у портові термінали.
3. Фумігація зерна комбінована:  під плівкою і аерозольна обробка надзернового порожнього приміщення за певної герметичності.
У будь-якому разі всі види знезаражень мають проводити спеціалізовані фумігаційні загони з дотриманням правил техніки безпеки, технологій, санітарних вимог, регламентів, зі встановленням попереджувальних знаків індивідуальної та громадської безпеки.
Щодо витрат, то фумігація дешевша, ніж аерозольна обробка і значно ефективніша. Витративши на обробку порожнього складу 1–2 грн/м3, фермер насправді економить чималі кошти.
Так, під час зберігання збіжжя на складі протягом двох місяців, залежно від зараженості приміщення та температурного режиму, втрачається близько 1–2% зерна; ще 5–10% знижує свою якість за рахунок пошкодження. Таким чином, якщо взяти вартість будь-якого зерна на рівні 600 грн/т, то тільки втрати (з’їдене зерно) від шкідників у грошовому виразі становитимуть від 6 до 10-12 грн на 1 тонні.
Якщо господарство виростило 200 т зернових і зберігає врожай на складі, де було проведено фумігацію, то економія грошей тільки від збереженого зерна без урахування пошкодженого може становити 2400–4800 гривень.
 Як бачимо, витрати на фумігацію зерна за довготривалого зберігання в кінцевому результаті покриваються із значним прибутком: по-перше, фермер економить на кількості та якості зерна; по-друге, склад залишається чистим від шкідників; по-третє, чисте зерно легше реалізувати, тому що портові термінали (елеватори) не приймають неякісне збіжжя.
 Якщо зважити на приклад минулого сезону та на те, що прогноз урожаю в цьому році є нижчим за торішні показники, можна зробити висновок: уряд все ж запровадить певні обмеження на експорт зерна. Зернотрейдери зреагують на такі дії уряду відповідно й не робитимуть великі закупки. Це позначиться як на закупівельних цінах, так і на можливості швидко продати врожай. Таким чином виникне потреба в його довготривалому зберіганні. До якого варто підготуватися.

Підготував
Юрій Юркевич

Інтерв'ю
Микола Горбачов, керівник New World Grain Ukraine (Soufflet Group), президент Української Зернової Асоціації
Для успішного ведення агробізнесу мало виростити і зібрати хороший урожай, потрібно ще вміти його продати. Про основні засади роботи зернового трейдингу в Україні propozitsiya.com розповів
Ле­онід Ко­за­чен­ко, на­род­ний де­пу­тат, пре­зи­дент Ук­раїнської аг­рар­ної кон­фе­де­рації
Чи ре­аль­но «за­пу­с­ти­ти» земельну реформу вже за рік? Як дер­жа­ва має за­хи­с­ти­ти влас­ників паїв і аг­раріїв? Що че­кає на них 2017 ро­ку? Чи вдасть­ся по­до­ла­ти ко­рупцію в дер­жаві? На ці

1
0