Спецможливості
Статті

Чи є май­бутнє у сто­ло­вих сортів ви­но­гра­ду в Ук­раїні?

12.10.2015
939
Чи є май­бутнє у сто­ло­вих  сортів ви­но­гра­ду в Ук­раїні? фото, ілюстрація

Столовий виноград належить до групи сортів, які використовують для споживання у свіжому вигляді. Як правило, столовим сортам винограду характерні привабливі грона і великі ягоди, які вирізняються високою харчовою, дієтичною і лікувальною цінністю. Так, один кілограм винограду, залежно від вмісту цукру, містить 700–1200 кал., тоді як 1 кг яблук — 550 кал. За своєю калорійністю 1 кг винограду дорівнює 1,2 кг картоплі, 1,1 — молока, 0,4 — м’яса і 0,2 кг хліба.

Столовий виноград належить до групи сортів, які використовують для споживання у свіжому вигляді. Як правило, столовим сортам винограду характерні привабливі грона і великі ягоди, які вирізняються високою харчовою, дієтичною і лікувальною цінністю. Так, один кілограм винограду, залежно від вмісту цукру, містить 700–1200 кал., тоді як 1 кг яблук — 550 кал. За своєю калорійністю 1 кг винограду дорівнює 1,2 кг картоплі, 1,1 — молока, 0,4 — м’яса і 0,2 кг хліба.

В. Вла­сов, д-р с.-г. на­ук, ди­рек­тор,
А. Штірбу, канд. біол. на­ук, заввідділу ви­но­гра­дар­ст­ва,
Національ­ний на­уко­вий центр «Інсти­тут ви­но­гра­дар­ст­ва і ви­но­роб­ст­ва
ім. В. Є. Таїро­ва»

Ви­но­град та­кож містить знач­ну кіль­кість міне­раль­них еле­ментів, вітамінів, ор­ганічних кис­лот. Тож за­вдя­ки скла­ду йо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють як лікарсь­кий засіб (ам­пе­ло­те­рапія). Вста­нов­ле­но, що вжи­ван­ня ви­но­гра­ду сприяє за­спо­коєнню нер­во­вої си­с­те­ми, впли­ває на віднов­лен­ня сил лю­дей, які пе­ре­нес­ли важкі хво­ро­би і фізичні на­ван­та­жен­ня. Чис­ленні спо­с­те­ре­жен­ня в різних країнах по­ка­за­ли, що лю­ди, які пе­ре­бу­ва­ли про­тя­гом міся­ця у ви­но­гра­дарсь­ких рай­о­нах у се­зон дозріван­ня ви­но­гра­ду, швид­ко на­би­ра­ють  ва­гу в ре­зуль­таті спо­жи­ван­ня цих ягід і на­бу­ва­ють більш здо­ро­во­го ви­гля­ду.
В Ук­раїні у 2011–2013 рр., не­зва­жа­ю­чи на спри­ят­ливі грун­то­во-кліма­тичні умо­ви ви­ро­щу­ван­ня, відзна­ча­ли змен­шен­ня площ на­са­д­жень сто­ло­вих сортів ви­но­гра­ду від 10,3 до 9,2 тис. га. У зв’яз­ку із анексією Кри­му пло­ща сто­ло­вих сортів ви­но­гра­ду змен­ши­лась на 41,3% (рис. 1).
За да­ни­ми Міжна­род­ної ор­ганізації ви­но­гра­дар­ст­ва і ви­но­роб­ст­ва, у ви­но­гра­дарсь­ких країнах за ос­танні 13 років спо­с­терігається тен­денція збільшен­ня об­сягів ви­ро­щу­ван­ня сто­ло­во­го ви­но­гра­ду від 150 до 250 млн ц. В Ук­раїні про­по­зиції ви­ро­щу­ва­но­го сто­ло­во­го ви­но­гра­ду не пе­ре­ви­щу­ють по­пит, то­му близь­ко по­ло­ви­ни про­дукції має іно­зем­не по­хо­д­жен­ня (рис. 2).
 Найбільше свіжо­го ви­но­гра­ду спо­жи­ва­ють арабські країни — Сирія, Йор­данія та ін. — по­над 40 кг на ду­шу на­се­лен­ня на рік. За ни­ми їдуть Бол­гарія, Кіпр, Греція, Ту­реч­чи­на і де­які країни Близь­ко­го Схо­ду та Се­ред­ньої Азії, де спо­жи­ван­ня свіжо­го ви­но­гра­ду на ду­шу на­се­лен­ня ко­ли­вається в ме­жах 15–30 кг. В Італії, Іспанії, Пор­ту­галії, Ар­ген­тині, Ру­мунії, Угор­щині та Фран­ції цей показник ста­но­вить 5–10 кг.
Незважаючи на ви­со­кий імпорт сто­ло­во­го ви­но­гра­ду, за­без­пе­ченість ним на­се­лен­ня в Ук­раїні ста­но­вить 2,4 кг на лю­ди­ну, в той час як згідно із фізіологічною нор­мою, за да­ни­ми Міжна­род­ної ор­ганізації охо­ро­ни здо­ров’я, має бути 8–10 кг (рис. 3).

  Ви­со­кий по­пит на сто­ло­вий ви­но­град на внутрішньо­му рин­ку відкри­ває ве­ликі пер­спек­ти­ви для роз­вит­ку цієї куль­ту­ри в Ук­раїні. Най­важ­ливіши­ми умо­ва­ми, від яких за­ле­жить доцільність та ефек­тивність ви­ро­щу­ван­ня сто­ло­вих сортів ви­но­гра­ду, є еко­логічні фак­то­ри, добір сортів, си­с­те­ма куль­ту­ри і аг­ро­техніка.
По­каз­ни­ка­ми еко­логічних фак­торів, що виз­на­ча­ють мож­ливість ви­ро­щу­ван­ня пев­них сто­ло­вих сортів ви­но­гра­ду в тій чи іншій місце­вості, є три­валість ве­ге­таційно­го періоду (дні з плюсовою тем­пе­ра­ту­рою понад 10°С) і су­ма ак­тив­них тем­пе­ра­тур. У півден­них рай­о­нах Одесь­кої, Ми­ко­лаївської, Хер­сонсь­кої, За­порізь­кої, За­кар­патсь­кої об­ла­с­тей три­валість ве­ге­таційно­го періоду ста­но­вить 180–200 днів, а су­ма ак­тив­них тем­пе­ра­тур варіює в ме­жах 3000…3300°С. У північних об­ла­с­тях во­­­­­на зни­жується до 2500…2700°С (рис. 4).
Сто­лові сор­ти ви­но­гра­ду, які вклю­че­но до Дер­жав­но­го реєстру сортів рос­лин, при­дат­них до по­ши­рен­ня в Ук­раїні на 2015 рік (далі — Реєстр), за ви­мо­га­ми до три­ва­лості ве­ге­тації та су­ми ак­тив­них тем­пе­ра­тур поділя­ють на гру­пи:
   ду­же ранні — 105–125 днів і 2400…2600°С (Ар­кадія, Ого­нь­ок таїровсь­кий, Му­с­кат жем­чуж­ний, Му­с­кат таїровсь­кий, Му­с­кат ян­тар­ний, Ук­раїнський 85, Одесь­кий ранній);
   се­ред­нь­о­ранні — 125–135 днів та 2600…2700°С (Коб­зар, Ко­ро­ле­ва ви­но­град­ників, Ле­ся, Таїр, Іршаї Олівер, Фло­ра);
   се­ред­нь­о­с­тиглі — 135–145 днів та 2700…2800°С (Смєна, За­гад­ка, Лан­ка, Вос­ток, Етюд);
   пізньо­с­тиглі — 145–155 днів та 2800…2900°С (Му­с­кат гам­бурзь­кий, Одесь­кий су­венір, Оригінал, Киш­миш таїровсь­кий);
   ду­же пізні — 155–165 днів та 2900…3000°С (Італія, Мол­до­ва).
На­яв­ний сор­ти­мент сто­ло­вих сортів, різно­маніття яко­го по­ля­гає в термінах до­сти­ган­ня — від ду­же ранніх до ду­же піз­­ніх сортів, дає мож­ливість ство­рю­ва­ти на­са­д­жен­ня за ти­пом кон­веєра, що дає змо­гу за­без­пе­чи­ти спо­жи­вачів свіжою про­дукцією з кінця лип­ня — по­чат­ку серп­ня і до жовт­ня міся­ця. За умо­ви ви­ро­щу­ван­ня ду­же ранніх сортів у теп­лич­них умо­вах і ви­ко­ри­с­тан­ня хо­ло­диль­них ус­та­но­вок для зберіган­ня ду­же пізніх сортів період спо­жи­ван­ня свіжо­го ви­но­гра­ду місце­во­го ви­роб­ництва мож­на по­до­вжи­ти з се­ре­ди­ни лип­ня до груд­ня — січня.
По­каз­ни­ка­ми еко­логічних фак­торів, що виз­на­ча­ють си­с­те­му куль­ту­ри сто­ло­во­го ви­но­гра­ду в певній місце­вості, є зи­мо- і мо­ро­зостійкість сор­ту, а та­кож зна­чен­ня і ча­с­то­та по­вто­рю­ва­ності міні­маль­них тем­пе­ра­тур у зи­мо­вий період.
За сту­пе­нем стійкості до мо­розів сор­ти ви­но­гра­ду поділя­ють на 5 груп:
   ви­со­кий — сор­ти ви­т­ри­му­ють тем­пе­ра­ту­ри до -28...35°С (гібри­ди: Vitis labrusca × Vitis vinifera, Vitis amurensis × Vitis vinifera). На сьо­годні в Реєстрі сто­ло­вих сортів ви­но­гра­ду, які мож­на відне­с­ти до цієї гру­пи, не­має;
   підви­ще­ний — до -23...27°С (Смєна, Таїр, Киш­миш таїровсь­кий);
   се­ред­ний — до -18...22°С (Ар­кадія, Коб­зар, Ого­нь­ок таїровсь­кий, За­гад­ка, Лан­ка, Оригінал, Вос­ток, Фло­ра, Му­с­кат ян­тар­ний, Одесь­кий су­венір, Смєна, Стійкий До­ку­чаєвої, Мол­до­ва);
   слаб­кий — до -13...17°С (Ко­ро­ле­ва ви­но­град­ників, Му­с­кат жем­чуж­ний, Му­с­кат гам­бурзь­кий, Італія, Іршаї Олівер);
   нестійкий — до -13°С і мен­ше. У Реєстрі на 2015 рік сто­лові сор­ти нестійкої гру­пи відсутні.
У північних об­ла­с­тях Ук­раїни мінімальні тем­пе­ра­ту­ри в зи­мо­вий період, як пра­ви­ло, пе­ре­ви­щу­ють кри­тичні зна­чен­ня для сортів II–V груп. У цих рай­о­нах ре­ко­мен­дується за­кла­дан­ня не­ве­ли­ких діля­нок ви­но­град­них на­са­д­жень, про­дукція яких ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти­меть­ся для місце­во­го спо­жи­ван­ня. За та­ких умов сор­ти з ду­же раннім і раннім терміна­ми дозріван­ня слід ви­ро­щу­ва­ти за ти­пом ук­рив­ної куль­ту­ри ви­но­гра­ду, з ви­ко­ри­с­тан­ням віяло­вих фор­му­вань (рис. 5); під за­кла­дан­ня ви­но­град­ни­ку не­обхідно ре­тель­но ви­би­ра­ти ділян­ку з оп­ти­маль­ни­ми мікрокліма­тич­ни­ми умо­ва­ми для нор­маль­но­го рос­ту та роз­вит­ку рос­лин.
 
   В ук­рив­но­му ви­но­гра­дарстві на­са­д­жен­ня за­кла­да­ють за схе­мою 2,5 × 1,0–1,5 м за фор­му­ван­ня віяло­вої од­но­сто­рон­ньої та без­ру­кав­ної форм кущів, а за фор­му­ван­ня віяло­вої дво­с­то­рон­ньої фор­ми відстань між ку­ща­ми в ря­ду збільшу­ють до 1,5–1,75 м.
Та­кож ук­рив­на куль­ту­ра ви­но­гра­ду по­тре­бує до­дат­ко­вих ви­т­рат на зніман­ня зі шпа­ле­ри та ук­рит­тя кущів ша­ром грун­ту в зи­мо­вий період, що дає змо­гу убе­рег­ти вічка від по­шко­д­жень. У зв’яз­ку з цим во­на не знай­ш­ла ши­ро­ко­го за­сто­су­ван­ня в Ук­раїні у про­мис­ло­вих мас­шта­бах.
Для про­мис­ло­вих ви­но­град­ників при­датні південні об­ласті, де за­леж­но від ма­к­ро- і мікрокліма­тич­ної мінли­вості мінімаль­на тем­пе­ра­ту­ра в зи­мо­вий період зни­жується до -16...22°С (50%), в ок­ремі ро­ки — до -22...28°С (один раз на 10 років). У цих рай­о­нах ре­ко­мен­дується за­кла­да­ти про­мис­лові на­са­д­жен­ня за ти­пом не­укрив­ной си­с­те­ми куль­ту­ри (рис. 6) сто­ло­ви­ми сор­та­ми з підви­ще­ною та се­ред­нь­ою мо­ро­зостійкістю, в ок­ре­мих ви­пад­ках — зі слаб­кою.
У не­укрив­но­му ви­но­гра­дарстві на­са­д­жен­ня за­кла­да­ють за схе­мою 3 × 1,0–1,75 м за­леж­но від си­ли рос­ту сортів.
 
   Для за­кла­дан­ня на­са­д­жень сто­ло­вих сортів ви­но­гра­ду оп­ти­маль­ни­ми є схи­ли півден­них ек­с­по­зицій кру­тиз­ною не більше 10°. Най­при­датніші верх­ня та се­ред­ня ча­с­ти­ни схилів. Не­при­датні для за­кла­дан­ня ви­но­град­них на­са­д­жень бал­ки та нижні ча­с­ти­ни схилів, де трап­ля­ють­ся три­валі пізньо­вес­няні та ран­нь­о­осінні за­мо­роз­ки. На­са­д­жен­ня ре­ко­мен­дується за­кла­да­ти на чор­но­зе­мах півден­них, сла­боз­ми­тих, суг­лин­ко­вих і супіща­них. Не ре­ко­мен­дується ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти під за­кла­дан­ня сто­ло­вих сортів схи­ли з се­ред­ньо-, силь­ноз­ми­ти­ми та со­лон­цю­ва­ти­ми грун­та­ми, де вміст Na в грун­то­во-по­гли­на­ю­чо­му ком­плексі по­над 5%, а та­кож за­бо­ло­чені, ог­леєні, з об’ємною ма­сою, яка пе­ре­ви­щує 1,4 г/см3.
Важ­ли­вим ета­пом ство­рен­ня ви­но­град­них на­са­д­жень сто­ло­вих сортів є добір підщеп, який здійсню­ють за­леж­но від кількості ак­тив­но­го вап­на у грунті. За йо­го вмісту до 9% сто­лові сор­ти мож­ли­во щеп­лю­ва­ти на всіх підще­пах, які вклю­че­но до Реєстру, в то­му числі Ріпарія × Ру­пестріс 101–14. Як­що вміст ак­тив­но­го вап­на ста­но­вить від 9 до 17%, то сор­ти слід щеп­лю­ва­ти на Бер­ландіері × Ріпарія СО4 та До­б­рині, для то­го щоб уник­ну­ти не­га­тив­но­го впли­ву на рос­ли­ни фізіологічно­го хло­ро­зу.
Аг­ро­техніка ви­ро­щу­ван­ня сто­ло­вих сортів має бу­ти спря­мо­ва­на на от­ри­ман­ня при­ваб­ли­вих грон і ягід з ви­со­ки­ми сма­ко­ви­ми яко­с­тя­ми. До спе­цифічних прий­омів ви­ро­щу­ван­ня сто­ло­вих сортів ви­но­гра­ду слід відне­с­ти: вибір та вла­ш­ту­ван­ня відповідних типів опор; ви­са­д­жу­ван­ня сор­то­с­муг за­пи­лю­вачів і штуч­не до­дат­ко­ве за­пи­лен­ня (на сор­тах з функціональ­но-жіно­чим ти­пом квітки); нор­му­ван­ня вро­жаю; при­щи­пу­ван­ня пло­до­нос­них па­гонів; де­фоліація в зоні розміщен­ня грон; ви­ко­ри­с­тан­ня біо­ло­гічно ак­тив­них ре­чо­вин.
Та­ким чи­ном, роз­ви­ток куль­ту­ри сто­ло­во­го ви­но­гра­ду в Ук­раїні є соціаль­но та еко­номічно об­грун­то­ва­ним. Ал­го­ритм вста­нов­лен­ня мож­ли­вості та еко­номічно­го об­грун­ту­ван­ня ви­ро­щу­ван­ня сто­ло­вих сортів по­ви­нен вклю­ча­ти збір інфор­мації за по­каз­ни­ка­ми еко­логічних фак­торів місце­вості та мо­ро­зо- і зи­мостійкості сортів, на підставі аналізу яких до­би­ра­ють си­с­те­му куль­ту­ри ви­но­гра­ду. Для от­ри­ман­ня ви­со­кої якості грон, що виз­на­чає рівень еко­номічної ефек­тив­ності, слід до­три­му­ва­ти­ся рег­ла­ментів ви­ко­нан­ня на­уко­во об­грун­то­ва­них аг­ро­еко­логічних і аг­ро­технічних опе­рацій.

Інтерв'ю
«Зернові технології-2018» закінчили виставковий сезон для аграрної галузі, адже незабаром — відкриття нового сезону, польового. Для УПЕК, власника підприємства «Лозівські машини», одного з флагманів вітчизняного сільськогосподарського... Подробнее
Президент УАВК Микола Пономаренко
На ринку картоплі зараз — ажіотаж, якого не траплялося майже 10 років. Споживачі занепокоєні неврожаєм і закуповуються картоплею на сезон — цілими мішками. Виробники (перш за все городники) нарікають на неврожай. Відтак Україна вперше за... Подробнее

1
0