Спецможливості
Статті

Чи є май­бутнє у сто­ло­вих сортів ви­но­гра­ду в Ук­раїні?

12.10.2015
1238
Чи є май­бутнє у сто­ло­вих  сортів ви­но­гра­ду в Ук­раїні? фото, ілюстрація

Столовий виноград належить до групи сортів, які використовують для споживання у свіжому вигляді. Як правило, столовим сортам винограду характерні привабливі грона і великі ягоди, які вирізняються високою харчовою, дієтичною і лікувальною цінністю. Так, один кілограм винограду, залежно від вмісту цукру, містить 700–1200 кал., тоді як 1 кг яблук — 550 кал. За своєю калорійністю 1 кг винограду дорівнює 1,2 кг картоплі, 1,1 — молока, 0,4 — м’яса і 0,2 кг хліба.

Столовий виноград належить до групи сортів, які використовують для споживання у свіжому вигляді. Як правило, столовим сортам винограду характерні привабливі грона і великі ягоди, які вирізняються високою харчовою, дієтичною і лікувальною цінністю. Так, один кілограм винограду, залежно від вмісту цукру, містить 700–1200 кал., тоді як 1 кг яблук — 550 кал. За своєю калорійністю 1 кг винограду дорівнює 1,2 кг картоплі, 1,1 — молока, 0,4 — м’яса і 0,2 кг хліба.

В. Вла­сов, д-р с.-г. на­ук, ди­рек­тор,
А. Штірбу, канд. біол. на­ук, заввідділу ви­но­гра­дар­ст­ва,
Національ­ний на­уко­вий центр «Інсти­тут ви­но­гра­дар­ст­ва і ви­но­роб­ст­ва
ім. В. Є. Таїро­ва»

Ви­но­град та­кож містить знач­ну кіль­кість міне­раль­них еле­ментів, вітамінів, ор­ганічних кис­лот. Тож за­вдя­ки скла­ду йо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють як лікарсь­кий засіб (ам­пе­ло­те­рапія). Вста­нов­ле­но, що вжи­ван­ня ви­но­гра­ду сприяє за­спо­коєнню нер­во­вої си­с­те­ми, впли­ває на віднов­лен­ня сил лю­дей, які пе­ре­нес­ли важкі хво­ро­би і фізичні на­ван­та­жен­ня. Чис­ленні спо­с­те­ре­жен­ня в різних країнах по­ка­за­ли, що лю­ди, які пе­ре­бу­ва­ли про­тя­гом міся­ця у ви­но­гра­дарсь­ких рай­о­нах у се­зон дозріван­ня ви­но­гра­ду, швид­ко на­би­ра­ють  ва­гу в ре­зуль­таті спо­жи­ван­ня цих ягід і на­бу­ва­ють більш здо­ро­во­го ви­гля­ду.
В Ук­раїні у 2011–2013 рр., не­зва­жа­ю­чи на спри­ят­ливі грун­то­во-кліма­тичні умо­ви ви­ро­щу­ван­ня, відзна­ча­ли змен­шен­ня площ на­са­д­жень сто­ло­вих сортів ви­но­гра­ду від 10,3 до 9,2 тис. га. У зв’яз­ку із анексією Кри­му пло­ща сто­ло­вих сортів ви­но­гра­ду змен­ши­лась на 41,3% (рис. 1).
За да­ни­ми Міжна­род­ної ор­ганізації ви­но­гра­дар­ст­ва і ви­но­роб­ст­ва, у ви­но­гра­дарсь­ких країнах за ос­танні 13 років спо­с­терігається тен­денція збільшен­ня об­сягів ви­ро­щу­ван­ня сто­ло­во­го ви­но­гра­ду від 150 до 250 млн ц. В Ук­раїні про­по­зиції ви­ро­щу­ва­но­го сто­ло­во­го ви­но­гра­ду не пе­ре­ви­щу­ють по­пит, то­му близь­ко по­ло­ви­ни про­дукції має іно­зем­не по­хо­д­жен­ня (рис. 2).
 Найбільше свіжо­го ви­но­гра­ду спо­жи­ва­ють арабські країни — Сирія, Йор­данія та ін. — по­над 40 кг на ду­шу на­се­лен­ня на рік. За ни­ми їдуть Бол­гарія, Кіпр, Греція, Ту­реч­чи­на і де­які країни Близь­ко­го Схо­ду та Се­ред­ньої Азії, де спо­жи­ван­ня свіжо­го ви­но­гра­ду на ду­шу на­се­лен­ня ко­ли­вається в ме­жах 15–30 кг. В Італії, Іспанії, Пор­ту­галії, Ар­ген­тині, Ру­мунії, Угор­щині та Фран­ції цей показник ста­но­вить 5–10 кг.
Незважаючи на ви­со­кий імпорт сто­ло­во­го ви­но­гра­ду, за­без­пе­ченість ним на­се­лен­ня в Ук­раїні ста­но­вить 2,4 кг на лю­ди­ну, в той час як згідно із фізіологічною нор­мою, за да­ни­ми Міжна­род­ної ор­ганізації охо­ро­ни здо­ров’я, має бути 8–10 кг (рис. 3).

  Ви­со­кий по­пит на сто­ло­вий ви­но­град на внутрішньо­му рин­ку відкри­ває ве­ликі пер­спек­ти­ви для роз­вит­ку цієї куль­ту­ри в Ук­раїні. Най­важ­ливіши­ми умо­ва­ми, від яких за­ле­жить доцільність та ефек­тивність ви­ро­щу­ван­ня сто­ло­вих сортів ви­но­гра­ду, є еко­логічні фак­то­ри, добір сортів, си­с­те­ма куль­ту­ри і аг­ро­техніка.
По­каз­ни­ка­ми еко­логічних фак­торів, що виз­на­ча­ють мож­ливість ви­ро­щу­ван­ня пев­них сто­ло­вих сортів ви­но­гра­ду в тій чи іншій місце­вості, є три­валість ве­ге­таційно­го періоду (дні з плюсовою тем­пе­ра­ту­рою понад 10°С) і су­ма ак­тив­них тем­пе­ра­тур. У півден­них рай­о­нах Одесь­кої, Ми­ко­лаївської, Хер­сонсь­кої, За­порізь­кої, За­кар­патсь­кої об­ла­с­тей три­валість ве­ге­таційно­го періоду ста­но­вить 180–200 днів, а су­ма ак­тив­них тем­пе­ра­тур варіює в ме­жах 3000…3300°С. У північних об­ла­с­тях во­­­­­на зни­жується до 2500…2700°С (рис. 4).
Сто­лові сор­ти ви­но­гра­ду, які вклю­че­но до Дер­жав­но­го реєстру сортів рос­лин, при­дат­них до по­ши­рен­ня в Ук­раїні на 2015 рік (далі — Реєстр), за ви­мо­га­ми до три­ва­лості ве­ге­тації та су­ми ак­тив­них тем­пе­ра­тур поділя­ють на гру­пи:
   ду­же ранні — 105–125 днів і 2400…2600°С (Ар­кадія, Ого­нь­ок таїровсь­кий, Му­с­кат жем­чуж­ний, Му­с­кат таїровсь­кий, Му­с­кат ян­тар­ний, Ук­раїнський 85, Одесь­кий ранній);
   се­ред­нь­о­ранні — 125–135 днів та 2600…2700°С (Коб­зар, Ко­ро­ле­ва ви­но­град­ників, Ле­ся, Таїр, Іршаї Олівер, Фло­ра);
   се­ред­нь­о­с­тиглі — 135–145 днів та 2700…2800°С (Смєна, За­гад­ка, Лан­ка, Вос­ток, Етюд);
   пізньо­с­тиглі — 145–155 днів та 2800…2900°С (Му­с­кат гам­бурзь­кий, Одесь­кий су­венір, Оригінал, Киш­миш таїровсь­кий);
   ду­же пізні — 155–165 днів та 2900…3000°С (Італія, Мол­до­ва).
На­яв­ний сор­ти­мент сто­ло­вих сортів, різно­маніття яко­го по­ля­гає в термінах до­сти­ган­ня — від ду­же ранніх до ду­же піз­­ніх сортів, дає мож­ливість ство­рю­ва­ти на­са­д­жен­ня за ти­пом кон­веєра, що дає змо­гу за­без­пе­чи­ти спо­жи­вачів свіжою про­дукцією з кінця лип­ня — по­чат­ку серп­ня і до жовт­ня міся­ця. За умо­ви ви­ро­щу­ван­ня ду­же ранніх сортів у теп­лич­них умо­вах і ви­ко­ри­с­тан­ня хо­ло­диль­них ус­та­но­вок для зберіган­ня ду­же пізніх сортів період спо­жи­ван­ня свіжо­го ви­но­гра­ду місце­во­го ви­роб­ництва мож­на по­до­вжи­ти з се­ре­ди­ни лип­ня до груд­ня — січня.
По­каз­ни­ка­ми еко­логічних фак­торів, що виз­на­ча­ють си­с­те­му куль­ту­ри сто­ло­во­го ви­но­гра­ду в певній місце­вості, є зи­мо- і мо­ро­зостійкість сор­ту, а та­кож зна­чен­ня і ча­с­то­та по­вто­рю­ва­ності міні­маль­них тем­пе­ра­тур у зи­мо­вий період.
За сту­пе­нем стійкості до мо­розів сор­ти ви­но­гра­ду поділя­ють на 5 груп:
   ви­со­кий — сор­ти ви­т­ри­му­ють тем­пе­ра­ту­ри до -28...35°С (гібри­ди: Vitis labrusca × Vitis vinifera, Vitis amurensis × Vitis vinifera). На сьо­годні в Реєстрі сто­ло­вих сортів ви­но­гра­ду, які мож­на відне­с­ти до цієї гру­пи, не­має;
   підви­ще­ний — до -23...27°С (Смєна, Таїр, Киш­миш таїровсь­кий);
   се­ред­ний — до -18...22°С (Ар­кадія, Коб­зар, Ого­нь­ок таїровсь­кий, За­гад­ка, Лан­ка, Оригінал, Вос­ток, Фло­ра, Му­с­кат ян­тар­ний, Одесь­кий су­венір, Смєна, Стійкий До­ку­чаєвої, Мол­до­ва);
   слаб­кий — до -13...17°С (Ко­ро­ле­ва ви­но­град­ників, Му­с­кат жем­чуж­ний, Му­с­кат гам­бурзь­кий, Італія, Іршаї Олівер);
   нестійкий — до -13°С і мен­ше. У Реєстрі на 2015 рік сто­лові сор­ти нестійкої гру­пи відсутні.
У північних об­ла­с­тях Ук­раїни мінімальні тем­пе­ра­ту­ри в зи­мо­вий період, як пра­ви­ло, пе­ре­ви­щу­ють кри­тичні зна­чен­ня для сортів II–V груп. У цих рай­о­нах ре­ко­мен­дується за­кла­дан­ня не­ве­ли­ких діля­нок ви­но­град­них на­са­д­жень, про­дукція яких ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти­меть­ся для місце­во­го спо­жи­ван­ня. За та­ких умов сор­ти з ду­же раннім і раннім терміна­ми дозріван­ня слід ви­ро­щу­ва­ти за ти­пом ук­рив­ної куль­ту­ри ви­но­гра­ду, з ви­ко­ри­с­тан­ням віяло­вих фор­му­вань (рис. 5); під за­кла­дан­ня ви­но­град­ни­ку не­обхідно ре­тель­но ви­би­ра­ти ділян­ку з оп­ти­маль­ни­ми мікрокліма­тич­ни­ми умо­ва­ми для нор­маль­но­го рос­ту та роз­вит­ку рос­лин.
 
   В ук­рив­но­му ви­но­гра­дарстві на­са­д­жен­ня за­кла­да­ють за схе­мою 2,5 × 1,0–1,5 м за фор­му­ван­ня віяло­вої од­но­сто­рон­ньої та без­ру­кав­ної форм кущів, а за фор­му­ван­ня віяло­вої дво­с­то­рон­ньої фор­ми відстань між ку­ща­ми в ря­ду збільшу­ють до 1,5–1,75 м.
Та­кож ук­рив­на куль­ту­ра ви­но­гра­ду по­тре­бує до­дат­ко­вих ви­т­рат на зніман­ня зі шпа­ле­ри та ук­рит­тя кущів ша­ром грун­ту в зи­мо­вий період, що дає змо­гу убе­рег­ти вічка від по­шко­д­жень. У зв’яз­ку з цим во­на не знай­ш­ла ши­ро­ко­го за­сто­су­ван­ня в Ук­раїні у про­мис­ло­вих мас­шта­бах.
Для про­мис­ло­вих ви­но­град­ників при­датні південні об­ласті, де за­леж­но від ма­к­ро- і мікрокліма­тич­ної мінли­вості мінімаль­на тем­пе­ра­ту­ра в зи­мо­вий період зни­жується до -16...22°С (50%), в ок­ремі ро­ки — до -22...28°С (один раз на 10 років). У цих рай­о­нах ре­ко­мен­дується за­кла­да­ти про­мис­лові на­са­д­жен­ня за ти­пом не­укрив­ной си­с­те­ми куль­ту­ри (рис. 6) сто­ло­ви­ми сор­та­ми з підви­ще­ною та се­ред­нь­ою мо­ро­зостійкістю, в ок­ре­мих ви­пад­ках — зі слаб­кою.
У не­укрив­но­му ви­но­гра­дарстві на­са­д­жен­ня за­кла­да­ють за схе­мою 3 × 1,0–1,75 м за­леж­но від си­ли рос­ту сортів.
 
   Для за­кла­дан­ня на­са­д­жень сто­ло­вих сортів ви­но­гра­ду оп­ти­маль­ни­ми є схи­ли півден­них ек­с­по­зицій кру­тиз­ною не більше 10°. Най­при­датніші верх­ня та се­ред­ня ча­с­ти­ни схилів. Не­при­датні для за­кла­дан­ня ви­но­град­них на­са­д­жень бал­ки та нижні ча­с­ти­ни схилів, де трап­ля­ють­ся три­валі пізньо­вес­няні та ран­нь­о­осінні за­мо­роз­ки. На­са­д­жен­ня ре­ко­мен­дується за­кла­да­ти на чор­но­зе­мах півден­них, сла­боз­ми­тих, суг­лин­ко­вих і супіща­них. Не ре­ко­мен­дується ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти під за­кла­дан­ня сто­ло­вих сортів схи­ли з се­ред­ньо-, силь­ноз­ми­ти­ми та со­лон­цю­ва­ти­ми грун­та­ми, де вміст Na в грун­то­во-по­гли­на­ю­чо­му ком­плексі по­над 5%, а та­кож за­бо­ло­чені, ог­леєні, з об’ємною ма­сою, яка пе­ре­ви­щує 1,4 г/см3.
Важ­ли­вим ета­пом ство­рен­ня ви­но­град­них на­са­д­жень сто­ло­вих сортів є добір підщеп, який здійсню­ють за­леж­но від кількості ак­тив­но­го вап­на у грунті. За йо­го вмісту до 9% сто­лові сор­ти мож­ли­во щеп­лю­ва­ти на всіх підще­пах, які вклю­че­но до Реєстру, в то­му числі Ріпарія × Ру­пестріс 101–14. Як­що вміст ак­тив­но­го вап­на ста­но­вить від 9 до 17%, то сор­ти слід щеп­лю­ва­ти на Бер­ландіері × Ріпарія СО4 та До­б­рині, для то­го щоб уник­ну­ти не­га­тив­но­го впли­ву на рос­ли­ни фізіологічно­го хло­ро­зу.
Аг­ро­техніка ви­ро­щу­ван­ня сто­ло­вих сортів має бу­ти спря­мо­ва­на на от­ри­ман­ня при­ваб­ли­вих грон і ягід з ви­со­ки­ми сма­ко­ви­ми яко­с­тя­ми. До спе­цифічних прий­омів ви­ро­щу­ван­ня сто­ло­вих сортів ви­но­гра­ду слід відне­с­ти: вибір та вла­ш­ту­ван­ня відповідних типів опор; ви­са­д­жу­ван­ня сор­то­с­муг за­пи­лю­вачів і штуч­не до­дат­ко­ве за­пи­лен­ня (на сор­тах з функціональ­но-жіно­чим ти­пом квітки); нор­му­ван­ня вро­жаю; при­щи­пу­ван­ня пло­до­нос­них па­гонів; де­фоліація в зоні розміщен­ня грон; ви­ко­ри­с­тан­ня біо­ло­гічно ак­тив­них ре­чо­вин.
Та­ким чи­ном, роз­ви­ток куль­ту­ри сто­ло­во­го ви­но­гра­ду в Ук­раїні є соціаль­но та еко­номічно об­грун­то­ва­ним. Ал­го­ритм вста­нов­лен­ня мож­ли­вості та еко­номічно­го об­грун­ту­ван­ня ви­ро­щу­ван­ня сто­ло­вих сортів по­ви­нен вклю­ча­ти збір інфор­мації за по­каз­ни­ка­ми еко­логічних фак­торів місце­вості та мо­ро­зо- і зи­мостійкості сортів, на підставі аналізу яких до­би­ра­ють си­с­те­му куль­ту­ри ви­но­гра­ду. Для от­ри­ман­ня ви­со­кої якості грон, що виз­на­чає рівень еко­номічної ефек­тив­ності, слід до­три­му­ва­ти­ся рег­ла­ментів ви­ко­нан­ня на­уко­во об­грун­то­ва­них аг­ро­еко­логічних і аг­ро­технічних опе­рацій.

Інтерв'ю
Уявити розвиток будь-якого бізнесу без активного впровадження інформаційних технологій сьогодні неможливо. Вирощування сільськогосподарської продукції на відміну від промислових процесів вкрай чутливо до багатьох непередбачуваних факторів... Подробнее
Компанія Agrieye з'явилася тільки рік тому, але вже встигла вийти на ринки Перу, Еквадору, Пакистану, Малайзії, США, Норвегії, Кенії, Єгипту. Як говорить засновник і генеральний директор компанії AGRIEYE Андрій Севрюков: "Основний мій вид... Подробнее

1
0