Спецможливості
Агробізнес

Сезон втрат і нереалізованих можливостей

09.11.2015
902
Сезон втрат  і нереалізованих можливостей фото, ілюстрація

Через курс долара і здорожчання імпортних ресурсів аграрії вдаються до невиправданої економії

Через курс долара і здорожчання імпортних ресурсів аграрії вдаються до невиправданої економії

Г. Квітка
Спеціаль­но для жур­на­лу «Про­по­зиція»
Інфографіка — «АПК-Інформ»

У ви­со­ких сто­лич­них аг­рар­них кабіне­тах постійно чуємо про те, як стрімко роз­ви­вається наш зер­но­вий сек­тор, як ак­ти­візується ек­с­порт, як б’ють­ся вро­жайні ре­кор­ди. Чи так у рос­лин­ництві протікає усе глад­ко, як мо­вить­ся ок­ре­ми­ми чи­нов­ни­ка­ми, роз­би­ра­ли­ся фахівці під час пер­шо­го ра­ун­ду Ук­раїнсько­го аг­рар­но­го кон­гре­су, про­ве­де­но­го у Києві агент­ст­вом «АПК-Інформ» та Ук­раїн­ською зер­но­вою асоціацією.

Менше зберемо —
менше експортуємо
Як за­зна­чив аналітик «АПК-Інформ» Андрій Куп­чен­ко, цьо­горічний уро­жай зер­но­вих і зер­но­бо­бо­вих ми оцінюємо у 59,1 мл­н т. Торік ма­ли ре­кордні 63,9 млн. Ско­ро­чен­ня на 7,5% мож­на по­яс­ни­ти прислів’ям: «Не той хліб, що в полі, а той — що в ко­морі». Звіс­но, то­таль­на еко­номія, зо­к­ре­ма на ім­пор­то­ва­них за­со­бах за­хи­с­ту рос­лин, не дає змо­ги надійно за­хи­с­ти­ти куль­ту­ри від шкідників та хво­роб. А до­що­ва по­го­да у пе­редж­нив­ну по­ру і під час жнив спри­я­ла ак­тив­но­му роз­вит­ку ос­танніх.
Утім, завдяки ве­ли­ким пе­рехідним за­лишкам з попередньо­го се­зо­ну за­галь­на про­по­зиція ста­но­ви­ти­ме в Ук­раїні май­же 68 млн т зер­на, з яких 27 млн піде на внутрішнє спо­жи­ван­ня. Тож ек­с­порт за­ли­шається суттєвим — 33,2 млн т зер­на. Хоч це й мен­ше тогорічно­го, ко­ли за межі дер­жа­ви відпра­ви­ли 35,5 млн.
Про­до­воль­че спо­жи­ван­ня де­що (на 200 тис. т) зро­с­те — до 4,9 млн т — через очіку­ва­не збільшен­ня ви­роб­ництва бо­рош­на, яке теж йде на ек­с­порт. А ось кор­мо­ве спо­жи­ван­ня впа­де на 2 млн т — до 15,6 млн, пе­ре­дусім че­рез ско­ро­чен­ня по­голів’я.
За про­гно­за­ми, змінить­ся й струк­ту­ра ек­с­пор­ту. Очікується суттєве збіль­шен­ня ча­ст­ки пше­ниці в за­галь­но­му об­сязі про­да­но­го з Ук­раїни за кор­дон. Як­що п’ять років то­му (2011/2012 МР) до­міну­ва­ла ку­ку­руд­за — 65%, а на пше­ни­цю при­па­да­ло тільки 23% ек­с­порт­них по­ста­вок, то нині пше­ни­ця і ку­ку­руд­за вирівню­ють­ся у співвідно­шен­ні об­сягів їхнього ек­с­пор­ту. За оцінка­ми «АПК-Інформ», нинішньо­го мар­ке­тин­го­во­го ро­ку ча­ст­ка ку­ку­руд­зи ско­ро­тить­ся до 47%, пше­ниці — зро­с­те до 42%. От­же, ку­ку­руд­за по­сту­по­во від­хо­дить на дру­гий план. Ак­тивізації ек­с­порт­них по­ста­вок пше­ниці сприяє збіль­­шен­ню її ви­роб­ництва на фоні очіку­ва­но­го ско­ро­чен­ня об­сягів внутрішньо­го спо­жи­ван­ня.
Скорочення населення призводить до надлишку сировини і готової продукції
Андрій Куп­чен­ко та­кож зу­пи­нив­ся на інших тен­денціях, що впли­ва­ють на вітчиз­ня­ний зер­но­вий ри­нок.
— Як­що бра­ти на­се­лен­ня, — за­зна­чив він, — там си­ту­ація ду­же не­га­тив­на. Як не при­кро, му­си­мо кон­ста­ту­ва­ти, що на сьо­годні нас по­мен­ша­ло до 43 мільй­онів. Май­же на 10% порівня­но з 2005 ро­ком! З точ­ки зо­ру рин­ку — це сут­тєве зни­жен­ня по­пи­ту. При­чо­му по­пи­ту вже на го­то­ву про­дукцію. То у нас був над­ли­шок си­ро­ви­ни — на­ба­га­то більше ви­роб­ляємо зер­на, ніж спо­жи­вається на внутрішньо­му рин­ку, те­пер з’яв­ляється по­сту­по­во над­ли­шок го­то­вої про­дукції, яку та­кож тре­ба бу­де ек­с­пор­ту­ва­ти. І що далі, то більше вар­то за­мис­лю­ва­ти­ся над пи­тан­ня­ми ек­с­пор­ту са­ме го­то­вої про­дукції.
Ще од­на не­га­тив­на тен­денція, яка підтвер­д­жує зни­жен­ня внутрішньо­го по­пи­ту, — це ви­роб­ництво ос­нов­них про­дуктів із зер­на: бо­рош­на і хліба. За де­сять років ви­роб­ництво бо­рош­на зни­зи­ло­ся на 20%, ви­роб­ництво хліба — на 40%. При­чо­му як в аб­со­лют­них зна­чен­нях, так і в умов­них по­каз­ни­ках. Як­що у 2005-му бо­рош­на на­ша бо­рош­но­мель­на про­мис­ловість ви­роб­ля­ла по 63 кг на рік у се­ред­нь­о­му на од­но­го ук­раїнця, а хліба — по 48 кг, то сьо­годні ли­ше 55 кг і 32 кг відповідно. Тут да­ють­ся взна­ки і зміна куль­ту­ри хар­чу­ван­ня, і ро­бо­та са­мої га­лузі. Тоб­то ті об­ся­ги, які га­лузь мог­ла ви­роб­ля­ти, і ті по­туж­ності, які во­на має — ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся не­до­стат­ньо ефек­тив­но. Це за­сму­чує…
Тре­тя не­га­тив­на тен­денція — якість зер­на. Як­що ще у 2012 році по­над 60% зібра­ної пше­ниці бу­ло про­до­воль­чого напряму і май­же 40% йшло на фу­раж, то нині маємо си­ту­ацію з точністю до на­впа­ки. За на­ши­ми оцінка­ми, усь­о­го 40% пше­ниці уро­жаю 2015 ро­ку — про­до­воль­ча. І то та­ким це збіжжя мож­на на­зва­ти ли­ше умов­но.
Фак­торів, що при­зве­ли до зни­жен­ня якості зер­на, ба­га­то: здо­рож­чан­ня ви­роб­ництва, збільшен­ня ви­т­рат на тех­но­логічні про­це­си ви­ро­щу­ван­ня пше­ни­ці, еко­номія на за­со­бах за­хи­с­ту рос­лин.

Зерносховища будували, будували...
і недобудували
На дум­ку ек­с­пер­та, у підсум­ку до втрат при­зво­дить й не­до­статнє інфра­с­т­рук­тур­не за­без­пе­чен­ня. За два ос­танні ро­ки суттєво зни­зи­ли­ся об­ся­ги вве­ден­ня в ек­сплу­а­тацію зер­но­с­хо­вищ. Так, период з 2010 по 2014 р. припав на пік будівництва: що­ро­ку ста­ва­ли до ла­ду по­над 2 млн т ємно­с­тей зер­но­с­хо­вищ різних ка­те­горій. Нині ця ди­наміка має суттєвий зни­жу­валь­ний тренд. Торік було вве­дено в ек­сплу­а­тацію менш як 1,7 млн т ємно­с­тей, за пер­ше півріччя нинішньо­го — 350 тис. т. Це ду­же ма­ло. За про­гно­за­ми, за ре­зуль­та­та­ми ро­ку вий­де­мо хіба що на по­каз­ник 2009-го — тоді зве­ли 533 тис. т.
Зда­ва­ло­ся б, за де­сять років спо­ру­ди­ли більш як на 12 млн т зер­но­с­хо­вищ. Але цих ємно­с­тей недо­стат­ньо. Су­мар­но — нині близь­ко 40 млн т зер­но­с­хо­вищ спро­можні зберіга­ти у на­леж­но­му стані зібра­ний уро­жай. По­тре­ба ж за тих уро­жаїв, що зби­раємо, оцінюється у 65 млн т. Тоб­то до­стат­ньо ве­ли­кий дефіцит, і з різних при­чин зер­но­с­хо­ви­ща при­пи­ня­ють сьо­годні ак­тив­но бу­ду­ва­ти.
А чи не най­го­ловніша тен­денція, яка при­зво­дить до не­га­тив­них наслідків, й не ли­ше на зер­но­во­му рин­ку — скільки до­ларів мож­на ку­пи­ти за од­ну грив­ню. На цьо­му фоні зро­с­та­ють ви­роб­ничі ви­т­ра­ти, ад­же для ви­роб­ництва збіжжя за­лу­чається не­ма­ло імпор­то­ва­них ре­сурсів. І ці ре­сур­си ста­ли на­ба­га­то до­рож­чи­ми. Відповідно, це зму­шує аг­раріїв вда­ва­ти­ся до не­ви­прав­да­ної еко­номії.

Нішеві культури ніяк не знайдуть своєї ніші
Як вва­жа­ють аналіти­ки, не­стабільна си­ту­ація з грив­нею при­зве­ла й до зміни стра­тегій про­да­жу. Аг­рарії шу­ка­ють за­хи­с­ту, на­ма­га­ю­чись вда­ва­ти­ся навіть до про­дажів збіжжя за готівку, при­чо­му за ва­лют­ну. А потім трей­де­ри скар­жать­ся, що у них ви­ни­ка­ють не­приємні си­ту­ації з за­три­ман­ням су­ден у пор­тах і зри­вом ек­с­порт­них по­ста­вок. Врешті-решт, не­зро­зуміла си­ту­ація на ва­лют­но­му рин­ку — для інве­с­торів це до­дат­ко­вий ве­ли­кий ри­зик при вкла­данні коштів і у ви­ро­щу­ван­ня куль­тур, і у роз­ви­ток інфра­с­т­рук­ту­ри.
Зміну струк­ту­ри ви­роб­ництва зер­на в Ук­раїні теж по­зи­тив­ним трен­дом важ­ко на­зва­ти. За де­сять років ста­ло­ся ка­та­ст­рофічне падіння об­сягів ви­роб­ництва ніше­вих куль­тур. Вітчиз­ня­ний зер­но­вий ри­нок — це, за ве­ли­ким ра­хун­ком, ри­нок трьох куль­тур: пше­ниці, яч­ме­ню та ку­ку­руд­зи. Як­що у 2015 році нішеві куль­ту­ри зай­ма­ли по­над 2 млн га, то сьо­годні це мен­ше од­но­го мільйо­на. У цьо­му сег­менті вро­жайність не так ак­тив­но зро­с­тає, як у сег­менті ос­нов­них куль­тур, то­му і ви­роб­ництво ско­ро­чується.
Так, посівні площі під жи­том за де­сять років ско­ро­ти­ли­ся май­же на 80%, під греч­кою — прак­тич­но на 70%, і вже сьо­годні маємо си­ту­ацію, ко­ли їхнє ви­роб­ництво мен­ше, ніж об­ся­ги внутрішньо­го спо­жи­ван­ня. А ці куль­ту­ри ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся, в ос­нов­но­му, все­ре­дині дер­жа­ви. Во­ни не ек­с­пор­то­орієнто­вані. У підсум­ку маємо ви­сокі ціни на греч­ку, яку дик­тує дефіцит.

Пшениця: взяла кількістю, перехідними запасами,
але не якістю
Цьо­горіч ви­роб­ництво пше­ниці зрос­ло до 25,7 млн т, що на 6,6% більше, порівняно з ми­ну­лим ро­ком, ко­ли зібра­ли 24,1 млн т цієї хлібної куль­ту­ри. За­галь­на про­по­зиція з по­чат­ко­ви­ми за­па­са­ми у 5,1 млн т — май­же 31 млн. Це не­ма­ло, у ра­зи пе­ре­ви­щує по­тре­бу для внут­­рішньо­го спо­жи­ван­ня, яка оцінюється у 12 млн т. Зо­к­ре­ма, 3,8 млн т піде на про­до­вольчі по­тре­би, тоб­то для ви­роб­ництва бо­рош­на і крупів. А близь­­ко 13,8 млн т, 54% ва­ло­во­го збо­ру, мо­же бу­ти ек­с­пор­то­ва­но.
Ре­алізу­ю­чи за кор­дон бо­рош­но, на­го­ло­шує аналітик «АПК-Інформ» Андрій Куп­чен­ко, тре­ба ду­ма­ти про якість си­ро­ви­ни, ад­же будь-яке ку­пу­ва­ти не бу­дуть, особ­ли­во як­що во­но йде до азійських країн. А про­до­воль­чо­го зер­на  ос­танніми ро­ками зби­раємо все мен­ше. Як див­но: навіть за та­кої си­ту­ації бо­рош­но­ме­ли суттєво збільши­ли ек­с­порт го­то­вої про­дукції. За п’ять років об­ся­ги ре­алізації за кор­дон бо­рош­на зрос­ли май­же ут­ричі, ек­с­порт висівок — удвічі. 2014/15 се­зон вста­но­вив но­вий ре­корд — за межі дер­жа­ви по­став­ле­но май­же 260 тис. т бо­рош­на і по­над півмільйо­на тонн висівок. За про­гно­за­ми, нинішньо­го ро­ку мо­же бу­ти ви­ве­зе­но десь 300 тис. т бо­рош­на, відповідно, йо­го ви­роб­ництво у країні тро­хи збільшить­ся.
У ге­о­графії ек­с­пор­ту бо­рош­на по­во­лі по­чи­нає доміну­ва­ти азійський на­пря­мок. І в ек­с­порті пше­ниці та­кож: се­ред клю­чо­вих по­купців цієї куль­ту­ри з’яви­ли­ся Ко­рея, Бан­г­ла­деш, Таїланд і т. д.

Ячмінь: недозрілі проценти
З яч­ме­нем гірша си­ту­ація. Ви­роб­ництво йо­го зни­зи­ло­ся до 7,8 млн т у цьо­му се­зоні, що май­же на 14% мен­ше тогорічно­го, ко­ли на­мо­ло­ти­ли 9 млн. То­му і за­галь­на про­по­зиція — всьо­го 9 млн т (торік ма­ли 10,6 млн), і внут­ріш­нє спо­жи­ван­ня ско­ро­чується десь на 8,5% — до 4,4 млн т. І ек­с­порт не змо­же до­тяг­ну­ти до ми­ну­лорічних ре­корд­них по­каз­ників у 4,5 млн т. За про­гно­за­ми, ек­с­порт цієї куль­­­ту­ри за­ли­шить­ся на рівні 3,5 млн т, тоб­то на по­над 20% по­сту­па­ти­меть­ся по­­каз­ни­ку 2014/15 мар­ке­тин­го­во­го ро­ку. Про­­до­воль­че спо­жи­ван­ня яч­ме­ню тра­диційно не­ве­ли­ке — близь­ко 40 тис. т. Се­ред клю­чо­вих імпор­терів з’явив­ся Ки­­тай. Торік до­б­ре підсо­би­ла із за­купівля­ми Ту­реч­чи­на, де визрів не­важ­ний уро­жай, тож цій країні до­ве­ло­ся суттєво збільши­ти імпорт. Але за два місяці нинішньо­го мар­ке­тин­го­во­го ро­ку (ли­пень — сер­пень) Ки­тай посів дру­гу по­зицію в імпор­ті ук­раїнсь­ко­го яч­ме­ню. Тоб­то у цьо­му сег­менті для нас відкрив­ся серй­оз­ний ри­нок. А імпор­те­ром №1 ук­раїнсько­го яч­ме­ню і на­далі за­ли­шається Са­удівська Аравія.

Кукурудза:
у королеви ланів — негаразди
За про­гно­за­ми, ви­роб­ництво ку­ку­руд­зи нинішньо­го ро­ку ста­но­ви­ти­ме 23,8 млн т — суттєво, май­же на 17% мен­ше тогорічно­го: торік ма­ли 28,5 млн. Тож тен­денція до по­сту­по­во­го зни­жен­ня про­ду­ку­ван­ня цієї куль­ту­ри три­ває. У підсум­ку, за­галь­на про­по­зиція ра­зом із пе­рехідни­ми за­па­са­ми дорівню­ва­ти­ме 25 млн т. За ре­зуль­та­та­ми по­точ­но­го се­зо­ну внутрішнє спо­жи­ван­ня ско­ро­тить­ся на 2 млн т — до 8,8 млн, а ек­с­порт — на 4 млн, до 15,5 млн т. Про­до­воль­че спо­жи­ван­ня «ко­ро­ле­ви ланів» у нас не­ве­ли­ке — 280 тис. т, а у кор­мо­ви­роб­ництві спо­с­теріга­ти­меть­ся суттєве змен­шен­ня ви­ко­ри­с­тан­ня ку­ку­руд­зи, зо­к­ре­ма, че­рез ско­ро­чен­ня по­голів’я. Тож логічно, що і площі під «коро­лівсь­кою культурою» стабілізу­ють­ся на до­цільно­му рівні.
Зби­ран­ня ку­ку­руд­зи йде повільніше, ніж ми­ну­ло­го ро­ку. Се­ред­ня вро­жай­ність — майже на 2 ц/га.
У пріори­теті — зби­ранні сої. Періо­ди зби­ран­ня культур — практично од­на­кові, проте як­що ку­ку­руд­за мо­же по­че­ка­ти на пні, то соя не жда­ти­ме, по­чи­нає си­па­ти­ся, от­же, на­сам­пе­ред зби­ра­ють її. Вже торік бу­ло помічено за­дат­ки кон­ку­ренції між ку­ку­руд­зою та соєю, які при­та­манні Аме­ри­кансь­ко­му кон­ти­нен­ту. Сої насіяли ба­га­тень­ко — май­же 2,2 млн га про­ти 1,8 млн торік, тож те­пер її тре­ба зби­ра­ти. Відповідно, повільніше йде на­ко­пи­чен­ня ку­ку­ру­дзи, і ек­с­порт відкла­дається на пізніше.

Недосієш — не нажнеш
Посівна ози­мих знач­но відстає від тогорічної. Ос­нов­на при­чи­на — по­су­ха, при­чо­му по всіх на­прям­ках: і по грун­ту, і по повітрю, і навіть по річках. То­му здебільшого не­доцільно за­кла­да­ти зер­но в зем­лю, адже збіжжя або зовсім не дасть сходів, або во­ни бу­дуть слаб­ки­ми, з яких до­б­ро­го вро­жаю от­ри­ма­ти важ­ко.
Та­ка тен­денція: на 9 жовт­ня бу­ло засіяно 4,6 млн га ози­мої пше­ниці про­ти 5,3 млн га ми­ну­ло­го ро­ку. На 22 жовт­ня, за да­ни­ми Міна­гро­політи­ки, засіяно 5,2 млн га цієї стра­тегічної куль­ту­ри про­ти 5,9 млн га торік. А за пла­на­ми під пше­ни­цю відво­ди­ло­ся 6,2 млн га, по­над 1 млн га — під ячмінь (611 тис. га на 22 жовт­ня) і май­же 160 ти­с. — під жи­то (140 тис. га). По­ки що по­каз­ни­ки не до­тя­гу­ють до про­гно­зо­ва­них зна­чень. І на­вряд чи си­ту­ація змі­нить­ся (хо­ча аг­рар­не міністер­ст­во у своїх зве­ден­нях по­ка­зує: ро­бо­ти три­ва­ють, щод­ня аг­рарії сіють у се­ред­нь­о­му по 22 тис. га пше­ниці та по 6 тис. яч­ме­ню), ад­же оп­ти­мальні стро­ки дав­но ми­ну­ли. Ста­ро­жи­ли не при­га­ду­ють, щоб на­прикінці жовт­ня ще сіяли ози­му пше­ни­цю.
— З ог­ля­ду на посівну про­гноз на май­бутній уро­жай по­ки що скла­дається пе­симістич­ний, — за­зна­чає Андрій Куп­чен­ко. — Навіть як­що бу­де засіяно пше­ни­цею 5,5 млн га і візьме­мо се­ред­ню за де­сять років вро­жайність — близь­ко 31 ц/га (більше на­вряд чи вдасть­ся от­ри­ма­ти, хіба що бу­дуть над­то спри­ят­ливі умо­ви на­весні), то ва­ло­вий збір пше­ниці по ози­мо­му кли­ну мо­же пе­ре­ви­щи­ти 16 млн т. Для ба­лан­су по­пи­ту і про­по­зиції — не кри­тич­но, як­що ма­ти­ме­мо нор­маль­ну якість, про­до­воль­чу без­пе­ку бу­де га­ран­то­ва­но. Але ек­с­порт­ний по­тенціал мо­же по­ст­раж­да­ти. Тож ве­ликі сподіван­ня нині на по­го­ду, вкрай не­обхідна ду­же до­б­ра вес­на. Об­надіює й той факт, що три-чо­ти­ри ос­танні се­зо­ни аг­рарії спо­чат­ку бу­ли на­ла­ш­то­вані пе­симістич­но, мов­ляв, усе про­па­ло… Але, у підсум­ку, зби­ра­ли­ся щедрі вро­жаї і за­без­пе­чу­вав­ся ре­корд­ний ек­с­порт.
І все ж, як­що з ози­ми­ми си­ту­ація піде по пе­симістич­но­му сце­нарію, усе до­ве­деть­ся ком­пен­су­ва­ти яри­ми куль­ту­ра­ми. Але пи­тан­ня: яки­ми са­ме? Ку­ку­руд­за відпра­цю­ва­ла свій ліміт, її виробничі посіви стабілізу­ва­ти­муться, а мо­же, і зни­жу­ва­ти­муться. По сої та­кож не все так глад­ко, як хотіло­ся б. З ніше­ви­ми куль­ту­ра­ми, та­ки­ми як овес, про­со, греч­ка, го­рох, сор­го — особ­ли­во не роз­же­неш­ся, бо по­пит тут не­ве­ли­кий. Збільши­ти мож­на хіба що греч­ку — десь на 200–250 ти­с. га, далі не по­су­неш­ся. Втім, в яко­му на­прям­і зміню­ва­ти­меть­ся струк­ту­ра — бу­де вид­но ближ­че до вес­ня­ної сівби, зо­к­ре­ма по то­му, яким насінням за­па­са­ють­ся аг­рарії.

Інтерв'ю
З лютого цього року підрозділ Crop Science компанії «Байєр» в Україні очолив Франк Хатке, який водночас займає посаду керівника регіонального маркетингу в країнах Центральної та Східної Європи і нещодавно приїхав у нашу країну з Польщі.... Подробнее
Віктор Шеремета, заступник Міністра АПК з питань фермерства
На початку жовтня в Міністерстві аграрної політики та продовольства була введена окрема посада заступника міністра з питань фермерства. Ним став Віктор Шеремета, який раніше обіймав посаду Віце-президента Асоціації фермерів і... Подробнее

1
0