Артишок — нова культура для ефективного агробізнесу

Артишок — нова культура як для українського споживача, так і для фермерів. Вадим Дудка, генеральний директор компанії «Агроаналіз», поділився своїм передовим досвідом вирощування артишоку в Україні.

В Україні ми працюємо з артишоком уже п’ять років. Артишок — це овочева трав’яниста та багаторічна рослина родини айстрових. Його харчовою частиною є молоді, досить великі кошики (квітколожа). Кошики — це бутони, які з часом розквітають, і з дозріванням стають схожими на кульбабу. Найближчі родичі — це соняшник, будяк, розторопша, осот.

Світовий ринок

Світове виробництво артишоку становить 1,5 млн тонн. Найбільшими світовими гравцями на цьому ринку є Італія, Єгипет, Іспанія, Аргентина та Перу. Найнижча оптова ціна артишоку — 1 дол./кг для переробки. Роздрібна ціна на свіжому ринку сягає 10 дол./кг. Прикро, але на цей ринок Україна нічого не поставляє. Наша компанія вже п’ятть років вирощує цю культуру: давали на пробу своїм колегам, самі їли, але масовим продажем ми не займалися. Хоча ми є найбільшою компанією, яка вирощує артишок в Україні.

Артишок — як бізнес

Комерційне майбутнє цієї культури вже назріває. Вона має дуже великі переваги, що дає змогу розглядати її як перспективну для бізнесу культуру.

Артишок може бути цікавим малому фермеру, який має всього 0,5 га землі. Це вирощування найдорожчих різновидів артишоку для продажу у роздріб на свіжий ринок. Також він потенційно цікавий і для великого господарства, яке може дуже швидко відпрацювати технологію вирощування, аж до комбайнового збирання. Вирощувати на переробку чи таку переробку організувати у власному господарстві.

Кошики артишоків дуже щільні і тому транспортабельні, непогано зберігаються. Витримують три тижні у холодильнику без втрати споживчих якостей.

Свіжим вважається кошик, доки за стискання він залишається хрумким. Культура хороша тим, що, не поспішаючи, можна зібрати і відвантажити партію, навіть на експорт, адже за тиждень-другий продукт не втрачає свіжості.

Артишок легко переробляти. Коли в Україні його почнуть масово вирощувати, постане питання переробки. Зі свого досвіду знаю, як важко переробному заводу щось почати переробляти, а фермеру без контракту важко вирощувати. А в цьому випадку настільки проста переробка, що її можуть організувати два-три фермери, що об’єдналися, поставивши маленький і простенький цех із переробки. Вони зможуть робити консервований або маринований артишок навіть без фасування у банки. Він чудово продається в супер-маркетах на вагу в лоточках.

Інвестиції

Витрати при вирощуванні доволі невеликі:

• система краплинного поливу за міжряддя 1,4 м коштуватиме близько 1,5 тис. дол./га;
• мульча — чорне агроволокно 300 дол./га;
• захист та живлення — 500 дол./га;
• розсада — 1200 дол./га.

Розсади на 1 га при схемі посадки 0,5 х 1,4 м — 10 тис. шт./га і при цьому рослина росте щонайменше три роки. Якщо з якихось причин ви не можете самостійно виростити розсаду, то є господарства, які це зроблять на замовлення. У Каховці їх уже кілька.

Скільки може рости культура на одному місці, ми точно поки не знаємо. Ми експериментуємо і є хороші результати трьох років вирощування. Далі продовжуватимемо, щоб встановити терміни максимально ефективного вирощування.

Без витрат на працю виходить близько 4 тис. дол./га. У нас вся витратна частина сягала 8 тис. дол./га.

За врожайності на рівні 20 т/га та продажної мінімальної ціни 1 дол./кг отримуємо рентабельність вище 100 %. І це не враховуючи роздрібні ціни та переробку.

Вимоги до ґрунтів та температури

Артишок, як і всі айстрові культури, не дуже вибагливий до ґрунтів. Він росте на різних ґрунтах за механічним складом, на суглинках, супісках. Культура не вимагає ґрунтів із високим рівнем гумусу і при цьому досить солестійка. Рослина чудово росте на ґрунтах із pH від 6,4 до 7,8, але сильно кислі ґрунти потрібно вапнувати.

Артишок холодостійкий і взагалі не ушкоджується весняними заморозками. За п’ять років вирощування у нас були інтенсивні заморозки, коли вимерзали абрикоси, полуниця та інші культури — на артишоку не було навіть найменших ушкоджень. Також рослини артишоку переносять морози до -7 °С, це перевірено нами. Ще ми мали досвід перезимівлі артишоку за  -19 °С, але рослини були прикриті. Без укриття ми поки що не ризикнули вирощувати. Отже, з огляду на таку зимостійкість артишок можна вирощувати у багаторічній культурі.

Як вирощувати

Вирощувати лише розсадним способом. У артишоку досить велике насіння, схоже на насіння олійного соняшника. Насіння проростає доволі швидко, але за прямого висіву врожай не встигає дозріти. Ця культура має дуже виражений фотоперіодизм. Рослина зійде, виросте великий кущ, але «розуміючи», що скоро зима, вона не закладатиме суцвіття. У такому разі вийде лише зелень. Звичайно є різні сорти: ранні, середні та пізні. Можливо вам пощастить, як виняток, але більшість просто не зав’яже кошики і не утворить урожаю в перший рік після сівби.

Бажано вирощувати артишок у багаторічній культурі: це не просто, але можливо. При цьому це не лише оптимізація економіки, коли в перший та другий рік (без висіву чи посадки) отримуєш урожай. При цьому врожай на другий рік набагато вищий і майже на місяць дозріває раніше. Це дає змогу вибудовувати конвеєр з отримання врожаю. Для цього артишок потрібно вирощувати на високій гряді з використанням для мульчування чорної плівки або агроволокна.

Можливість побудови конвеєра не вичерпується комбінацією вирощування рослин першого та другого року вегетації. Можна культивувати сорти різного терміну дозрівання, а також використовувати укривні матеріали або теплиці. Культура чудово виходить у теплицях.

Для продовження вегетації ми пробували пізніші висадки, але артишок дуже чутливий до довжини світлового дня, і в цьому випадку він взагалі не утворював кошиків.

Для комерційного вирощування артишоку найкращим варіантом буде наявність у господарстві площ першого, другого та третього років вегетації одночасно. Це максимально продовжить період наявності врожаю на ринку.

Сорти

За цей час ми перепробували чимало сортів іноземної селекції. Вирощували сорти Омаха, Сієна, К’янті, Кинг, Грин Глоуб та багато інших. На жаль, на сьогодні сорти артишоку відсутні в Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні.

Для кожної ґрунтово-кліматичної зони потрібно вибрати певний сорт, при цьому не забуваючи закладати сортовипробувальні ділянки. Садіть потроху різні новинки, і ви відкриєте собі багато цікавих можливостей.

Різні сорти всього світу можна поділити на чотири основні групи. Вони діляться за кольором та формою кошика:

• кулястий зелений;
• кулястий фіолетовий;
• яйцеподібний видовжений зелений;
• яйцеподібний видовжений фіолетовий.

Обираючи сорт, ви повинні відразу визначити, до якої групи він належить.

80 % виробництва артишоку — це сорти з кулястим зеленим кошиком. Інші форми — це екзотика. Вони більше для гурманів. Починати краще з кулястих зелених сортів. На них робиться основний оборот і заробіток. У таких сортів найвищий вихід товарної частини після чищення, і вони найпопулярніші у світі. Лусочки, які формують кошик закінчуються або закругленим тупим кінчиком, або загостреним з колючкою. Слід зазначити, що 90 % ринку займають сорти з тупим кінчиком або з мінімумом колючок, які трапляються як винятки.

Коли ринок насититься звичайним артишоком, слід задуматися про вирощування колючого сорту для гурманів. Сорти з колючками можна їсти сирими, бо вони мають дуже ніжний десертний смак. Ці плоди ще називають бебі-артишоками, так як за масою вони втричі-вчетверо менше звичайних. Бебі-артишоки продаються по 10 дол./кг. Як правило, у країнах, де культура споживання артишоків досить розвинена, на такі види продукції попит теж є.

Для початківців найкращим буде сорт Грін Глоуб. Це круглий, великий, зелений з закругленим тупим кінчиком артишок. І найголовніше, що його насіння з’явилося у продажу в Україні. До цього п’ять років ми завозили його з Канади, Франції, Італії. Ми також приходили до насіннєвих магазинів і купували насіння з назвою артишок зелений та артишок синій. Якщо воно проросте, то вирощені кошики можна їсти, і вони досить смачні. Але сучасні сорти іноземної селекції значно смачніші і за врожайністю в рази їх перевищують. Тому, якщо є можливість, треба починати із насіннєвого селекційного артишоку. І торік узимку та навесні була дуже велика пропозиція у наших магазинах насіння сорту Грін Глоуб.

Сівба та вирощування розсади

Насіння потрібно висівати у касети на розсаду і вирощувати 60 днів — це оптимальний її вік.

Саме висаджування повновікової розсади дає можливість практично на всіх сортах отримати врожай у перший рік вегетації. З тих сортів, які ми вирощували, деякі в перший рік давали врожай на 100 % кущів, на деяких — 60–70 %. Тобто, врожай у перший рік ми отримували завжди у разі висаджування 60-денної розсади.

Розсада дуже добре росте без досвічування.

Посів насіння проводять на початку лютого, через місяць (на початку березня) робиться перевалка — пересадка в горщик або в касету більшого розміру. Такою має вирости розсада до кінця березня — початку квітня. Тоді її вже можна висаджувати у відкритий ґрунт.

Також розсаду потрібно загартувати до холодів та сонячних променів. Якщо цього не зробити, то у відкритому ґрунті вона може отримати опіки і будуть проблема з приживанням.

Для цього розсаду спочатку виставляємо під пряме сонячне проміння на кілька годин, наприклад, у другій половині дня відкриваємо теплицю і залишаємо так на ніч. Наступного дня виставляємо розсаду під сонце на цілий день і після цього висаджуємо. Це буде двоетапне загартування.

Якщо наприкінці березня — на початку квітня висадити 60-денну розсаду, то можна на деяких сортах у перший рік вегетації отримати повноцінний урожай на рівні 85-90 % від урожаю другого року, а деякі сорти дають на рівні 50 %.

Схема висаджування

Артишок культура оманлива, саджаємо її маленькою, а росте вона швидко і стає дуже великою. Одиночні рослини мають кущі діаметром 1,5–2 м.

Більшість наших сортів ми вирощуємо за схемою 0,5 х 1,4 м: 0,5 м у рядку та 1,4 м — міжряддя. Робимо високу гряду, накриваємо чорною мульчею (агроволокном), закладаємо краплинну трубку, пробиваємо отвори під посадку та висаджуємо розсаду.

Отвір, який ми робимо під висадку розсади, має бути максимально наближений до розміру горщика або комірки касети. Якщо він буде надто великим, то звідти проростатимуть бур’яни. Через 20 днів артишок розростеться і закриє своїм листям весь цей простір. Кілька років рослини зростатимуть на такій гряді і проблем із бур’янами не буде. Так, бур’яни будуть у міжрядді, і поки культура не розрослася, їх потрібно обробляти. Краще це робити культиваторами чи фрезами. Також можна стрічково вносити гербіциди, наприклад Стомп.

Артишок росте не лише широким, а й високим кущем. У полі зазвичай рослини ростуть до 1 м, а в теплицях — 1,5 м. За комерційного вирощування культури через два місяці після висаджування у посіви трактором вже не заїдеш. Тому потрібно робити технологічні доріжки для обприскувача. Тобто, якщо є 18-метровий обприскувач, то кожні 18 м потрібно робити просвіт для заходу трактора.

За раннього висаджування культури чорне агроволокно створить ідеальну температуру ґрунту для максимального старту розвитку розсади і ніякі похолодання чи заморозки не будуть страшними. Це максимально збільшує шанси отримати комерційний урожай уже в перший рік вегетації. І не варто боятися, що з настанням спеки рослина страждатиме від перегріву. На той час артишоки розростуться і своїм листям затінять чорне агроволокно.

Шкідливі організми

Велика перевага артишоку — це його відносна безпроблемність щодо пошкоджень шкідниками та хворобами. У нього їх дуже мало, і це дуже добре.

Найголовніший шкідник — це попелиця, найпоширеніший вид персикова, інші зустрічаються доволі рідко. Попелиця на артишоку з’являється дуже рано і буде завжди. Якщо з нею не боротися, то вона сильно пригнічуватиме рослину. Попелиця найбільш небезпечна тільки в період після висаджування розсади, а коли рослина доросте до 50 см висоти, це вже не страшно. Але в інші періоди боротися з нею також потрібно. Проти неї ефективні хімічні та біологічні препарати. Але не потрібно ставити собі за мету її повністю знищити. Якщо залишилися поодинокі особини, то для рослини, особливо другого року життя, це не страшно.

Попелиць досить складно виявити на артишоку, зазвичай вони заселяють розетку листя. Тому потрібно стежити за мурахами, за ними ви дізнаєтеся і про попелиць.

Його також може пошкоджувати польовий клоп та ґрунтові шкідники. Небезпечна і галова нематода, але в Україні поки що практично немає полів, заражених нею. Стеблова нематода хоч і паразитує на рослинах, але відчутної шкоди ми не помітили.

Дуже сильно пошкоджує капустянка, особливо на присадибних ділянках, хрущі та озима совка, а також дротяники. Але останні занапастити плантацію не зможуть.

Хвороб також не багато, наприклад, альтернаріоз. За п’ять років вирощування хімобробок проти нього не проводили. Фузаріоз може серйозно пошкодити і призвести до в’янення кущів, але проти нього маємо гарний арсенал біопрепаратів. Ефективні препарати триходерми застрахують від цього захворювання. У нас були хороші результати: за профілактичного внесення триходерми розвиток фузаріозу був нульовий.

Серйозною проблемою для артишоку є кореневі гнилі, але це може бути лише після перезимівлі. Їхній розвиток провокують нестача повітря, надлишок зволоження та відлиги. Коли артишок погано перезимовує, він частіше гине від кореневих гнилей і випрівання, ніж від вимерзання. Препарати триходерми також добре працюють і проти кореневих гнилей.

Дійсно, шкідників і хвороб у артишоку дуже мало і з ними легко боротися біопрепаратами. Тому ця культура є дуже цікавою для органічного бізнесу. Але при цьому артишок також потрібно захищати від бур’янів, не використовуючи гербіцидів. Найкращим способом буде використання чорного агроволокна. Воно надійно захистить рослини від бур’янів.

Якщо висадити розсаду без мульчуючого покриття, то посіви заростуть бур’янами. Для артишоку практично немає страхових протидводольних гербіцидів. Якщо хтось з якихось причин вирощуватиме артишок без мульчі, тоді агротехнологія повинна зводитися до застосування ґрунтового гербіциду, висаджування розсади, а далі лише застосування протизлакових гербіцидів. Але з багатьох причин краще цього не робити. Культуру можна вирощувати взагалі без гербіцидів.

Перезимівля рослин

Також ми проаналізували, як перезимовують рослини, які в перший рік сформували врожай, і ті, які з різних причин не встигли цього зробити. Вийшло, що рослини після врожаю перезимували не гірше, ніж ті, що без нього. А в деяких випадках найчастіше за зиму гинули рослини, які не дали врожаю. Це той випадок, коли з культури потрібно «вичавити» в перший рік все по максимуму і це принесе їй тільки користь.

За зиму все листя відмирає і на рослині при корені повинна залишитися коричнева головка, з якої навесні будуть рости від двох до чотирьох пагонів. З нашого першого досвіду не перезимувала жодна рослина. На другий рік ми зробили високу гряду, накрили плівкою і перезимувала вже частина. Виявилося, що причиною загибелі іншої частини рослин було випрівання.

Для вирощування артишоку в багаторічній культурі, крім підбору сортів, живлення та захисту, потрібно провести низку операцій у зимовий період. Перед зимою рослини бажано накрити. Обов’язково потрібно дочекатися перших морозів до -5…-7 °С, коли рослина охолола й замерзла. Ми накривали прозорим агроволокном. При цьому в період зимових відлиг потрібно виходити на поле та знімати агроволокно. Інакше рослини можуть розпочати вегетацію, що сильно знизить їхню морозостійкість. Також можна накривати соломою, листям, лапником, очеретяними матами. Головне — не поспішати накривати, а дочекатися настання морозів.

Щоб не було випрівання, артишок потрібно вчасно відкрити. У нашій зоні відкривати потрібно в лютому за легких мінусових температур і не чекати повного розморожування. Укриття потрібно для захисту від морозів нижче -7 °С.

Від вимокання в зимовий період захистить висока гряда та дренаж. Під час закладання плантації необхідно провести глибоке чизелювання (70 см). По ухилу краю ділянки викопати дренажний канал, щоб зайва вода стікала з гряд. Це дуже важливо, тому що вимокання призводить до розвитку кореневих гнилей, які можуть знищити до 80 % рослин.

Урожай

Збирати артишок непросто. Кошики зрізують секатором із невеликою ніжкою (3–4 см), при чищенні її трошки вкорочують. Ніжка дуже потрібна: вона їстівна і довго зберігає товарність кошика. Далі кошики збираються у відра або ящики. За збирання колючих сортів слід бути обережними, щоб не порізати руки.

Залежно від сортів та умов року збирання врожаю з першорічок (перший рік вегетації рослин) ми розпочинали 11 та закінчували 26 липня.

Якщо у вас клієнт не дуже вибагливий до якості продукції і ви можете дозволити собі дорощувати кошики до 250–400 грам, то можна спокійно збирати врожай до першого серпня. Слід зазначити, що у рослин другого року вегетації кошики дозрівають на місяць раніше. Але якщо ви зможете поставити тепличку та висадити артишоки, то після перезимівлі врожай можна отримувати з перших чисел червня. І вийде, що на ринку з кошиками артишоку ви будете присутні майже два місяці. А з огляду на те, що вони добре зберігаються в холодильнику, продавати їх ви будете цілий місяць. У результаті період реалізації продукції триватиме 90 днів. Це дуже добре.

Продавати можна не лише їстівну частину артишоку. Нині його квітками та листям зацікавилися флористи. І це, на мій погляд, дуже цікавий ринок збуту.

Урожайність артишоку молоденьких кошиків становить від 15 до максимуму 25 тонн з гектара. На другорічці це гарантовано.

Страви

Кошики деяких сортів можна їсти у сирому вигляді. Інші запікають, смажать, варять і маринують. Маринований артишок дуже смачний.

Замість висновку

Отже, артишок — дуже цікава й економічно вигідна культура. Продається все: кошики, квітки та листя. А зважаючи на те, що суттєвий прибуток можна отримати на досить невеликих площах (від 0,5 га), то її вирощування має зацікавити малих фермерів і не тільки.

Головні умови у досягненні успіху: правильно підібрати сорт, організувати відповідні умови вегетації, а також подбати про реалізацію досить нового та, як показує досвід, затребуваного продукту.

Г. Козак,  h.kozak@univest-media.com

Стаття була підготовлена за матеріалами вебінару «Артишок. Успішні історії нішевих культур» від проєкту UHBDP.