Мастит: навчитися контролювати та діяти

Мастит –— одне з найбільш фінансово затратних захворювань на молочній фермі. Це і витрачені кошти на лікування, і молоко, яке не можна здати на молокозавод через наявність певного терміну каренції під час та після призначення антибіотиків, і зниження показників молочної продуктивності у тварин, що перехворіли на мастит. Так, за даними фахівців у корови, що перехворіла на мастит, надій за лактацію знижується на 150–200 кг, недоотримання молока з причини захворювання на хронічний мастит становить у середньому 10–15 % річного надою, вибраковування тварин із цим діагнозом і втрата продуктивності коливається в межах 10–15 % від річного надою.

«Профілактувати хворобу дешевше, ніж лікувати», — це перший і основний постулат для лікаря ветеринарної медицини, який працює у господарстві та відповідає за загальний стан здоров’я утриманого поголів’я. Адже саме профілактичні заходи можна назвати ефективним методом «управління маститом», а не лікувальна чи ерадикаційна терапія. Але водночас слід розуміти, що профілактика має бути розбірливою і ґрунтуватися на чіткому уявленні про причини та розвиток того чи іншого патологічного процесу. І мастит ВРХ у цьому плані також не є виключенням…

Профілактика з науковим підґрунтям

Як відомо, важливу роль у виникненні маститів відіграє мікробний фактор. Мікроорганізми можуть проникати у молочну залозу з місць запалення інших органів різними шляхами:

• по кровоносній системі (метрити);
• лімфогенним шляхом за механічного пошкодженнях дійок;
•  лактогенним — через відкритий дійковий канал.

Після потрапляння у молочну залозу вони колонізуються у секреторних клітинах і  продукують токсичні сполуки, які гальмують вироблення молока. Які ж місця є найбільш небезпечними для корови, і звідки найчастіше проникають патогени, що викликають запалення молочної залози? Щоб відповісти на ці питання, слід навчитися розподіляти (і потім завжди пам’ятати про це!) мастити на контагіозні та неконтагіозні.

1. Контагіозним маститом корови можуть заражатися одна від одної, оскільки він передається під час доїння забрудненими предметами, що контаміновані мікроорганізмами (рушники та губки для санації вимені, руки доярок, доїльні стакани тощо). Контагіозні патогенні мікроорганізми, є облігатними паразитами, вони малостійкі у зовнішньому середовищі, і вим’я для них слугує резервуаром. Найпоширенішим представниками цієї групи є  Staphylococcus aureus та Streptococcus agalactiae. Контагіозні мастити, як правило, протікають тривало в субклінічній формі, характеризуються відсутністю клінічних ознак та високим рівнем КСК (кількості соматичних клітин).
2. Неконтагіозні або енвероментальні (enviroment — навколишнє середовище) мастити викликаються бактеріями, які виявляються у навколишньому середовищі (екскременти, ґрунт, вода тощо). Зараження може відбуватися як при контакті сосків із мікроорганізмами під час доїння, так і в перервах між доїнням (контакт із брудною підстилкою, або взагалі її відсутність). Серед збудників найчастіше зустрічаються E.coli та Streptococcus uberis.
3. Мастит змішаного характеру. Є такі збудники, які «приловчилися» бути віднесеними до обох груп маститу одразу. Наприклад, Streptococcus disgalactiae. Він може передаватися як від корови до корови, так і через навколишнє середовище.

«Включаймо» математику!

Збитки, заподіяні маститом, високі. Сума економічних втрат, як уже було сказано, складається з витрат на лікування та проведення профілактичних заходів і залежить від індивідуальної ситуації в господарстві, методу лікування та стадії запального процесу. Зрозуміло, що кожний випадок маститу ніколи не буде схожий на інший. Утім, фахівці усереднено розподіляють фінансові витрати за одного клінічного випадку маститу наступним чином:

• зниження продуктивності корови та неможливість її доїння у загальний танк складає 50-60% від усіх витрат;
• лікування становить 10-15% витрат;
• період каденції (коли корова вже здорова, але ми все ще не маємо права здавати її молоко) — 10-15%;
• вибракування тварин, які не підлягають лікуванню — 5-10% витрат.

Діагностика клінічних маститів, як правило, не викликає труднощів і базується на характерних змінах зовнішнього вигляду молочної залози та її секрету. Але це «працює» на клінічних випадках запалення молочної залози, якщо ж ми стикнемося з субклінікою, то діагностичний процес вже не буде таким простим та очевидним. Мабуть неодноразово чули таку фразу: «Такий “підступний” субклінічний мастит!». І це, дійсно, так! Оскільки його неможливо діагностувати так легко та швидко, як клінічний. До того ж молоко за субклінічного маститу виглядає цілком нормальним.

Слід зазначити, що причин високого рівня КСК може бути декілька.

• По-перше, фізіологічна, адже КСК може підвищуватися з віком тварини. Так само і з продуктивністю: що більша продуктивність, то вищою буде соматика (високопродуктивне вим’я, несучи велике фізіологічне навантаження, стає більш чутливим до несприятливих умов середовища, в тому числі до погрішностей машинного доїння та інфекції). І про що також не можна забувати, так це про стрес. Адже досить часто високу КСК може спровокувати саме він. Другою, більш відомою та зрозумілою, є інфекційна причина. За потрапляння бактерії чи будь-якого іншого патогенного агента, КСК стрімко зростає.
• У разі запалення молочної залози порушується система вивідних протоків,  погіршується молоковіддача. У такому випадку показник КСК і дані по втраті молока взаємопов’язані (табл. 2). Так, через кожні додаткові 100 тис. соматики господарство втрачатиме 0,7кг молока!

Тобто, якщо підключити просто математику, то втрати на 100 дійних корів навіть за КСК у 100 тис. становитимуть 70 кг/день, а це 21 350 кг недоотримання молока в перерахунку на 305 днів лактації! Погодьтеся, це суттєві втрати.. Також варто зазначити, що корови з клінічним кетозом мають на 50% більше шансів отримати не тільки високу КСК, а і клінічний мастит. Тож, під час проведення профілактичних заходів маститу звертайте увагу не лише на пряму небезпеку (таку як, наприклад, гігієна утримання, гігієна доїння), а й опосередковані фактори. Що ще може стати ризиком захворювання на мастит під час наступної лактації? Це сильно виражений кератоз на кінчиках дійок, під час переводу тварини на сухостій. У цей період добова продуктивність корови має бути меншою за 10 кг (але допускається й менше за 15 кг).

Контролювати контагіозний мастит можна і потрібно!

Існує чіткий план контролю контагіозного маститу, що складається з 5 пунктів (був створений ще в далекому 1969 році, але і наразі не втрачає своєї актуальності).

1. Доїльний апарат. Вчасно змінена гума, статичні та динамічні тести, контроль вакууму, відсутність сліпого доїння. Все це є запорукою підтримання здорового вимені.

2. Гігієна доїння. Доїння маститної групи в останню чергу, здоювання перших цівок, контроль чистоти вимені, підключення доїльного апарату не раніше, ніж через 60 секунд і не пізніше за 90 секунд після першої стимуляції (оскільки саме в цей проміжок часу спрацьовує окситоцин). Без виконання всіх цих моментів не можна говорити, що ми робимо все для запобігання випадків маститу у господарстві.

3. Дезінфекція дійок. Ще один важливий момент. Можна використовувати діпи або спреї. Втім, варто знати, що діп безпечніший, оскільки за умови правильного використання забезпечує краще покриття дійки дезінфікуючим розчином.

4. Лікування випадків клінічного маститу.  Перед лікуванням, щоб уникнути бездумного та недієвого використання антибіотиків, слід відправити зразки молока до лабораторії для проведення антибіотикограми (для визначення антибіотику, котрий спрацює найдієвіше).

5. Лікування корів під час сухостою. Субклінічний мастит для підвищення економічної ефективності краще лікувати під час сухостою. Тварини в цей період не лактують (адже у будь-якому разі нам не доведеться виливати частину молока).

Неконтагіозний мастит «боїться» чистоти

Неконтагіозні мастити контролювати значно складніше за контагіозні, адже вони потребують цілого комплексу роботи щодо налагодження менеджменту ферми. Національної рада з маститів розробила план контролю, який складається з 10 пунктів.

1. Постановка цілей щодо здоров’я вимені. Фахівці стверджують, за рік роботи неможливо знизити кількість випадків маститу більше, ніж на 5% від загальної кількості випадків у господарстві. Тому, для того щоб не розчаруватися у роботі та власних силах, не варто планувати на рік більш високі показники.

2. Підтримка чистого, сухого, комфортного середовища. Оскільки неконтагіозні мастити передаються через навколишнє середовище, наявність у корови чистої та сухої підстилки є принципово важливим для того, щоб уникнути утворення сприятливих умов для розвитку бактерій (останні полюблять вологі теплі місця).

3. Правильна процедура доїння. Все так само, як і за контагіозного маститу: ретельна дезінфекція вимені, здоювання перших цівок, вчасне підключення доїльного апарату тощо.

4. Своєчасне обслуговування та грамотне використання доїльного обладнання. Вчасна заміна гуми, статичні та динамічні тести доїльного залу, контроль вакууму, очищення доїльного обладнання — все це має пряме відношення до контролю випадків маститу. Наприклад, якщо навіть зовнішньо гума доїльних стаканів виглядає нормально, через певний час її використання (залежно від кількості дійного поголів’я та частоти доїння) на ній утворюватимуться мікротріщини, в яких можуть колонізуватися патогенні мікроорганізми, що викликають мастит. У таблиці 3 приведена максимальна допустима  кількість доїнь до заміни гуми доїльних стаканів.

5. Якісне зберігання даних. Для того, щоб перемогти ворога, ми повинні мати чим більше інформації: кількість хворих тварин на клінічний та субклінічний мастит протягом останнього року (а ще краще — кількох років, щоб розуміти тенденцію), відсоток хворих тварин по стаду, кількість повторно хворих, КСК у молоці (бажано індивідуальні проби) тощо. Всі ці дані дадуть можливість об’єктивно проаналізувати ситуацію та правильно скласти план роботи.

6. Належний менеджмент клінічного маститу. Вчасне виявлення клінічно хворих тварин, лікування правильними ветеринарними препаратами, в тому числі і антибіотиками, зрозуміле маркування хворих тварин — запорука успішної боротьби з захворюванням.

7. Ефективний менеджмент сухостою. Якщо у господарстві випадки клінічного маститу виникають до 21-го дня лактації, тоді причину захворювання слід шукати в групі сухостою. Варто проаналізувати систему утримання, раціон, продуктивність корів на час запуску тощо. Ідеальний варіант для господарств, які планують будувати нові приміщення або реконструювати старі, встановити так звану безстресову лінію отелень. Її система полягає в тому, що два тижні до отелення, під час самого отелення і 2 тижні після нього тварин необхідно утримувати на глибокій підстилці з максимально комфортними умовами (досхочу води та корму, відсутність переповнених груп тощо).

8. Забезпечення біобезпеки проти інфекційних патогенів та маркування хронічно хворих корів. Пункт, яким, на жаль, нехтують майже всі вітчизняні господарства. І якщо маркування корів вже активно виконується на фермах, то з приводу біобезпеки ще є про що говорити. Пропустити на підприємство людину — гостя, консультанта або торгового представника — без бахіл або у власних резинових чоботах дорівнює повному недотриманню біологічної безпеки підприємства. Звичайно, що не пускати нікого на ферму також не є варіантом вирішення проблеми. Погодьтеся, з завжди можна виділити кілька пар резинових чобіт або закупити бахіли для гостей господарства. В порівнянні з захищеністю ферми — це зовсім невеликі витрати.

9. Регулярний моніторинг стану здоров’я вимені. Без даного пункту неможливо відслідковувати наявну у господарстві ситуацію. Кожні два місяці варто проводити дослідження індивідуальних проб молока, щомісяця — дослідження загальної проби. Без цього просто неможливо контролювати та розуміти ситуацію і, тим паче, вчасно зреагувати на будь-яку зміну.

10. Періодичний перегляд програми контролю маститу. Як було зазначено вище, для успішної боротьби з маститами ми повинні мати план роботи та контролю. Але, оскільки ми працюємо з тваринами –  живими організмами — не можна добитися стовідсоткової сталості в роботі. Тож, кожні півроку план роботи та контролю має аналізуватися і, за потреби до нього варто вносити зміни.