Кукурудзяні рекорди

В агрофірмі «Байс Агро» цього року отримали найкращий урожай кукурудзи за всю історію існування компанії

У минулий сезон кукурудза порадувала аграріїв рекордними врожаями. У Мінагрополітики наголосили, що 2021 року Україна вийшла на рекордний урожай у 40 млн т кукурудзи — таких показників не було за всю історію країни.

В агрофірми «Байс Агро», що в Черкаській області, власний рекорд — кукурудза на площі майже 5 тис. га в середньому вродила по 10,6 т/га в перерахунку на базову вологість. За словами Анатолія Кисіля, засновника компанії, такого врожаю не було від часу заснування компанії, з 1999 року.

Зокрема, він зазначив: «Цей рік для нас був надзвичайно успішний. Думаю, це кукурудзяний рік — 20 років таких стабільних урожаїв не було. Сподіваємося, що цього року зберемо 48–50 тис. т кукурудзи (розмова відбулася наприкінці листопада. — Прим. ред.) — це рекорд за всю історію нашого аграрного бізнесу. Середню врожайність 10,6 т/га ми ще ніколи не мали, і це з урахуванням того, що кукурудза в нас росте і на малопродуктивних ґрунтах. Найкращі гібриди дають по 12–15 т/га. Для кукурудзи це ідеальний рік».

Утім, цього року великий урожай виявив і слабкі місця багатьох господарств, а саме брак потужностей для досушування та зберігання зерна. Така ж проблема виникла і в «Байс Агро». Щоправда, в господарстві оперативно зробили висновки і наступного року будуть готові до будь-яких сценаріїв.

«Цього року виникли проблеми з досушуванням кукурудзи — наші сушарки не справлялися з такою кількістю зерна, — розповідає Анатолій Кисіль. — Ранні гібриди кукурудзи ми зібрали в строк, хоч і з вологістю 16,5–18 %. Це була стратегія компанії, щоб прискорити звільнення площ під оранку для сівби озимини. Однак замість того, щоб сушити кукурудзу, наші сушарки досушували соняшник, який цього року через погодні умови та дію фунгіцидів на два тижні довше вегетував. Якщо зазвичай ми починаємо збирати соняшник 10 вересня, то цього року приступили тільки наприкінці жовтня, і довелося його підсушувати, бо вологість насіння була 10–12 %. Ми маємо три сушарки, які працюють на альтернативному паливі, а саме суміші щепи та відходів після очищення соняшнику. Як виявилося, цього недостатньо, тому на наступний рік купуватимемо потужну сушарку на 6 МВт. Паралельно добудовуємо елеватор, вже маємо потужності, розраховані на 50 тис. т одночасного зберігання. І, якщо держава частково відшкодовуватиме вартість будівництва елеваторів, то поставимо ще три-чотири силоси».

Головні складові врожаю

Кожне господарство має власні складові врожайності, залежно від ґрунтово-кліматичної зони, ресурсів та професійності кадрів. У «Байс Агро», щоб отримати високий урожай, роблять ставку на якісне насіння, добрива та ЗЗР, висококласну техніку, дотримання всіх елементів технології виробництва, тоді навіть за несприятливих погодних умов культура віддячить врожаями. Але…

«Можна бездумно вносити все, розписане в технологічній карті, а можна підходити творчо й отримати більший економічно вигідний ефект, — говорить Анатолій Кисіль. — Ми ставимо завдання не за будь-яку ціну одержати високий урожай, а мати найбільший прибуток із гектара. Тож наша технологія враховує погодні особливості кожного року, відповідно до яких ми й працюємо».

Останнім часом кліматичні зміни щоразу більше спонукають агрономічну службу компанії шукати способи, як зберегти ґрунтову вологу. Нині це велика проблема навіть для «благополучної» Черкащини, де зазвичай випадало 460–550 мм опадів на рік, тепер же їхня кількість зменшилася майже вдвічі. Щоб забезпечити кукурудзу вологою і дати змогу рослині закласти повноцінний качан, у господарстві зменшили норми висіву насіння на 12–15 % завдяки сівалкам точного висіву. Крім того, нині більше віддають перевагу раннім, середньораннім  і середньостиглим гібридам, які мають менший вегетаційний період. Ранні гібриди сіють із більшими нормами, середні  — з меншими.

Збереженню ґрунтової вологи сприяє й менша кількість проходів ґрунтообробної, посівної техніки по полю. За останні кілька років у господарстві суттєво замінили парк техніки: придбали два нові агрегати Joker RT Horsch, які за один прохід повністю готують ґрунт під сівбу озимини, ще одну 16-рядну сівалку Väderstad, що дає змогу скоротити строки сівби культур і посіяти в оптимальні терміни соняшник та кукурудзу. На додачу оновили парк комбайнів — тепер збиральна кампанія соняшнику та кукурудзи проходить швидше та якісніше, а також тракторів.

«За останні роки завдяки сучасній техніці ми скоротили кількість операцій для сівби кукурудзи — тільки закриваємо вологу боронуванням, проводимо передпосівну культивацію і сіємо, — розповідає головний агроном агрофірми Віктор Десятник. — Вирівнювання ґрунту ми вже не робимо, бо культиватор виконує й роботу компактора, ущільнювача. Коткування за сівалкою не проводимо, бо на сівалках встановлені прикочувальні котки».

Утім кардинально поліпшити ситуацію із вологозабезпеченням, на думку керівництва компанії, можна за рахунок системи зрошення. І вже наступного року планують реалізовувати задумане на невеликих площах, де вирощуватимуть культури, які дають найбільшу віддачу, й кукурудза — в їх числі.

Якісне живлення

Нестача вологи, здорожчання добрив спонукають агрономічну службу ретельно планувати й систему живлення, обирати більш якісні, доступні для рослини добрива. Так, якщо раніше нітроамофоску використовували вітчизняну, білоруську чи російську, то нині перейшли на добриво виробництва ЄС. Найбільше в господарстві працюють із безводним аміаком — цього року внесли 130 кг/га у фізичній вазі. Утім, можливо, надалі норми зменшуватимуть, залежно від запасу ґрунтової вологи навесні. Адже, як було сказано, кожного року технологію коригують з огляду на погодні умови. А загалом систему живлення планують, зважаючи на хімічний аналіз ґрунту.

Окрім того, маючи власне тваринництво, в господарстві широко застосовують органічне добриво, цього року планують внести під кукурудзу 30 тис. т гною. Наступним кроком є підібрати гібриди кукурудзи, які найкраще реагуватимуть на органічне добриво.

Зелене добриво — ще один вид удобрення, яке у сезоні-2021 довело свої переваги. Як відомо, сидерати не тільки покращують структуру ґрунту, а й сприяють накопиченню в ньому азоту. Тож, зважаючи на проблеми з азотними добривами, в господарстві засіяли 550 га сидератів — ріпак, жито, гірчицю. А завдяки дощам уперше отримали відмінні посіви. Більше того, з ділянки, де була найкраща гірчиця, тваринники місяць годували дійне стадо, а надої з середини жовтня до середини листопада піднялися на 3 л. Щойно ж закінчилася зелена маса, вони потроху знизилися до звичних норм. Ось такий вийшов виробничий дослід.

Але повернімося до кукурудзи. В умовах Черкащини, де працює «Байс Агро», ця культура має потребу в додатковому живленні хіба що азотом, решта елементів є в ґрунті. 

«Ми під кукурудзу вносимо тільки безводний аміак у нормі 120–130 л/га у фізичній вазі й карбамід у передпосівну культивацію. Тобто, загалом даємо азоту 96–115 кг/га в діючій речовині, — розповідає Віктор Десятник. — По листу не підживлюємо, навіть цинк не вносимо, оскільки його в нас у ґрунті достатньо. До того ж ми вносимо органіку, де він також є. Ми будуємо технологію, зважаючи на наші умови, родючість ґрунтів. Якби знали, що цього року будуть такі сприятливі погодні умови, можна було б більш інтенсивну технологію застосовувати. Проте, маючи досвід минулого посушливого року, коли зібрали 4,1 т/га кукурудзи в сухому зерні, діяли обережно».

Гібридний склад

Обираючи гібриди для товарних посівів, у «Байс Агро» звертають увагу насамперед на їхню врожайність та вологовіддачу. Проте, перш ніж потрапити у промисловий посів, кожен гібрид проходить кілька етапне випробування. Усі новинки спочатку тестують на демоділянках — цього року, наприклад, було висіяно 33 гібриди різних компаній. Далі найкращі висівають у виробничі демо площею 8–16 га кожен, де більш точно можна оцінити потенціал урожайності та вологовіддачу. Остаточне рішення щодо вирощування гібридів у товарних масових посівах приймають ще й зважаючи на вартість насіння.

«Цього року в товарних посівах найкращий результат показали нові гібриди від «Сингента»: середньостиглий СИ Енермакс ФАО 330, який вродив по 13,5–15,0 т/га, а також середньоранній СИ Феномен лінійки Артезіан™ з урожайністю 12,0–13,5 т/га. Збиральна вологість цих гібридів становила 22 %, — розповідає головний агроном. — У цій групі стиглості це наші основні гібриди. Раніше ми рівнялися на НК Кобальт, НК Люціус, а тепер у нас фаворит СИ Енермакс. Тож під урожай наступного року ми вже закупили по 1 тис. посівних одиниць кожного з цих гібридів. На виробничих демо площею по 8–16 га на висоті також були такі новинки компанії «Сингента»: у сухому зерні СИ Чорінтос ФАО 290 вродив по 14 т/га, СИ Марімба ФАО 240 — 13,8 т/га, СИ Фрегат ФАО 250 — 14 т/га, СИ Феномен ФАО 220 — 13,1 т/га, СИ Скорпіус ФАО 290 — 12, 2 т/га. Бачимо, що, завдяки генетиці, нові гібриди компанії на 10–15 % мають вищий потенціал урожайності та кращу вологовіддачу, ніж старі. Крім того, вони більш посухостійкі та мають розвиненішу кореневу систему. Тож ми обов’язково їх будемо сіяти в товарних посівах».

За словами Віктора Десятника, щоб правильно організувати збиральний конвеєр кукурудзи, агрономічна служба підбирає гібриди з різним ФАО. Основу становлять гібриди з ФАО 280–320, оскільки вони найурожайніші, хоча й потребують інтенсивного живлення. Ранньостиглі гібриди з ФАО 220–260 дають змогу гарантовано мати врожай навіть у посуху, адже період їхнього запилення та формування качана відбувається до настання критичних літніх температур. До того ж нині досліджують реакцію гібридів кукурудзи на угноєння, щоб визначити найкращі з-поміж них для такої системи живлення. Пізня група з ФАО 350–420 призначена для умов достатнього вологозабезпечення — якщо весна буде волога, тоді площі під ними можна буде збільшити. Утім, цього року не обійшлося без сюрпризів…

«Минулий посушливий рік нас налякав, тож ми дуже багато цього року висіяли гібридів з малим ФАО, — говорить Анатолій Кисіль. — Але СИ Енермакс — дуже потужний гібрид, який дав нам можливість переконатися, що мале ФАО — це не малий урожай».

Також, приймаючи рішення щодо переведення гібридів у товарний посів, агрономи зважають на його реакцію на живлення. Обирають як інтенсивні гібриди, так і пластичні, залежно від попередників. Найкращим з-поміж останніх є пшениця, тож після неї сіють більш інтенсивні гібриди, тимчасом як після соняшнику чи кукурудзи — більш пластичні.

«Для нашої зони найкраще придатні гіб­риди компанії «Сингента», — говорить Віктор Десятник. — У наших умовах вони можуть розкрити свій потенціал. Окрім того, вони найліпше витримують несприятливі погодні умови, зокрема весняні коливання денних/ нічних температур. А ще ж доводиться застосовувати в цей час гербіциди, що додає рослинам стресу. Проте, якщо гібриди інших компаній після таких випробувань набувають синього кольору (реакція на стрес), то сингентівські стійко їх переносять. Додає сходам стійкості і якісна обробка насіння фунгіцидно-інсектицидним протруйником Максим® ХL та Вайбранс®. Ось таким чином у результаті ретельного відбору гібридного складу 70 % посівів кукурудзи в нашій агрофірмі — це гібриди компанії «Сингента».

Софія Нестерчук