Спецможливості
Статті

Аналіз по­год­них умов’2015 та фак­то­ри, що спри­я­ють пе­ре­зимівлі ози­мих

09.11.2015
964
Аналіз по­год­них умов’2015 та фак­то­ри, що спри­я­ють пе­ре­зимівлі ози­мих фото, ілюстрація

Уро­жайність ози­мих куль­тур знач­ною мірою за­ле­жить від по­год­них умов. Збільшен­ня су­ми ефек­тив­них тем­пе­ра­тур за ве­ге­таційний період рос­лин, що спо­с­терігаємо впро­довж ос­танніх 25 років, свідчить про до­корінну зміну теп­ло­во­го ре­жи­му в Ук­раїні.

Уро­жайність ози­мих куль­тур знач­ною мірою за­ле­жить від по­год­них умов. Збільшен­ня су­ми ефек­тив­них тем­пе­ра­тур за ве­ге­таційний період рос­лин, що спо­с­терігаємо впро­довж ос­танніх 25 років, свідчить про до­корінну зміну теп­ло­во­го ре­жи­му в Ук­раїні.

В. Пе­т­рен­ко­ва, С. По­пов, Н. Ряб­чун,
Інсти­тут рос­лин­ництва ім. В. Я. Юр’єва НА­АН

Так, су­ма ефек­тив­них тем­пе­ра­тур у зоні Сте­пу за період квітень — ве­ре­сень збільши­лась, порівня­но із 1990 ро­ком, на 305…340°С, у Лісо­сте­пу — на 375…405, на Поліссі — на 325…375°С. Такі зміни при­зве­ли до зро­с­тан­ня про­яву по­су­ш­ли­вості в період ве­ге­тації рос­лин. Гідро­термічний ко­ефіцієнт (ГТК) в умо­вах 1990 ро­ку ста­но­вив у зоні Сте­пу 0,9, Лісо­сте­пу — 1,1, Полісся — 1,3, тоб­то за та­ких по­каз­ників ГТК ріст і роз­ви­ток рос­лин відбу­ва­лись в оп­ти­маль­них для них умо­вах. У 2015 році рівень ГТК змен­шив­ся до 0,4–0,7, що ха­рак­те­ри­зує умо­ви як по­су­ш­ливі та гос­тро­по­су­ш­ливі. Та­кий кри­тич­ний для фор­му­ван­ня вро­жай­ності ози­мих куль­тур по­каз­ник ГТК відміче­но в ок­ре­мих регіонах Ук­раїни в умо­вах 1994–1996 рр., 1998–2000, 2002, 2003, 2005–2007, 2009, 2010, 2012, 2015 р. До то­го ж в Ук­раїні по­частіша­ли осінні по­су­хи, які ство­ри­ли не­спри­ят­ливі умо­ви для підго­тов­ки грун­ту, сівби та по­чат­ко­во­го рос­ту ози­мих куль­тур.
У регіонах нестійко­го зво­ло­жен­ня, до яких на­ле­жать південні та східні об­ласті, по­су­хи та су­ховії бу­ва­ють один раз на три ро­ки, у цен­т­раль­них — один раз на п’ять років, у північних та західних об­ла­с­тях по­су­ш­ливі умо­ви про­яв­ля­ють­ся в ок­ремі ро­ки.
По­годні умо­ви дру­гої по­ло­ви­ни літа — по­чат­ку осені 2015 ро­ку в регіонах нестійко­го зво­ло­жен­ня ха­рак­те­ри­зу­ва­лись підви­ще­ною тем­пе­ра­ту­рою повітря та відсутністю про­дук­тив­них опадів, во­ло­ги в посівно­му та ор­но­му ша­рах грун­ту прак­тич­но не було. Так, у серпні по­точ­но­го ро­ку тем­пе­ра­ту­ра повітря бу­ла на 2,0…2,5°С ви­щою за нор­му і ста­но­ви­ла 21,0…22,0°С. При цьо­му мак­си­маль­на тем­пе­ра­ту­ра повітря підви­щу­ва­лась до 32…37°С, а по­верх­ня грун­ту прогріва­лась до 55…64°С. Су­ма ефек­тив­них тем­пе­ра­тур ви­ще 10°С, яка на­ко­пи­чи­лась на по­ча­ток ве­рес­ня, ста­но­ви­ла 1200…1355°С, що на 140…190°С ви­ще нор­ми. Тем­пе­ра­ту­ра грун­ту на гли­бині 10 см у се­ред­нь­о­му ста­но­ви­ла 18…20°С. Вод­но­час су­ма опадів за сер­пень на пе­ре­важній ча­с­тині те­ри­торії об­ла­с­тей з нестійким зво­ло­жен­ням не пе­ре­ви­щу­ва­ла 1–4 мм, або 2–9% місяч­ної нор­ми. Ли­ше в ок­ре­мих рай­о­нах півден­ної, півден­но-східної та східної ча­с­тин Сте­пу та Лісо­сте­пу Ук­раїни су­ма опадів ко­ли­ва­лась у ме­жах 10–29 мм, або 22–62% місяч­ної нор­ми. На 20 ве­рес­ня су­ма ефек­тив­них тем­пе­ра­тур ви­ще +10°С ста­но­ви­ла 1360…1525°С, що на 190…255°С більше за нор­му. Че­рез ви­сокі тем­пе­ра­ту­ри повітря та по­верхні грун­ту, низь­ку віднос­ну во­логість повітря (52–67%) ви­падіння до­щу бу­ло ма­ло­ефек­тив­ним і за­па­си про­дук­тив­ної во­ло­ги в ор­но­му та посівно­му ша­рах грун­ту май­же не зміни­лись. Сівбу ози­мих куль­тур про­ве­де­но на 50% посівної площі, відве­де­ної під озимі. В ок­ре­мих регіонах, де прой­ш­ли про­дук­тивні дощі (від 16 до 30 мм), ство­ри­лись умо­ви, які спри­я­ли ли­ше про­ро­с­тан­ню насіння в грунті, але во­ни не за­без­пе­чи­ли одер­жан­ня сходів, ад­же на­яв­ної во­ло­ги бу­ло до­стат­ньо ли­ше для на­бу­хан­ня насіння. То­му за відсут­ності дощів до по­чат­ку жовт­ня бу­ла ре­аль­на за­гро­за втра­ти йо­го схо­жості та ви­падіння сходів.

Стро­ки сівби
В умо­вах по­су­ш­ли­во­го осінньо­го періоду 2015 ро­ку доцільно бу­ло про­во­ди­ти сівбу пізніше оп­ти­маль­них строків і в аб­со­лют­но су­хий грунт. До­пу­с­ти­ми­ми стро­ка­ми сівби цьо­го ро­ку бу­ли 1–5 жовт­ня. Відо­мо, що за пізніх строків сівби озимі не всти­га­ють з осені роз­ку­щи­ти­ся, сфор­му­ва­ти вто­рин­ну ко­ре­не­ву си­с­те­му та на­ко­пи­чи­ти до­стат­ню кількість пла­с­тич­них ре­чо­вин, що при­зво­дить до зни­жен­ня зи­мостійкості і ви­­жи­ван­ня рос­лин у вес­ня­но-літній період. Такі посіви фор­му­ють низь­кий уро­жай або навіть ги­нуть. Але згідно з ба­­га­торічни­ми досліджен­ня­ми вста­нов­ле­но, що са­ме мо­лоді за віком рос­ли­ни, які на період при­пи­нен­ня осінньої ве­ге­тації ут­во­ри­ли не більше трьох-чо­ти­­рьох па­гонів, є най­мо­ро­зостійкіши­ми і нор­маль­но роз­ви­ва­ють над­зем­ну ча­с­ти­ну і ко­ре­не­ву си­с­те­му. То­му, вра­хо­ву­ю­чи особ­ли­вості умов осені цьо­го ро­ку, ви­ник­ла не­обхідність зміщен­ня строків сівби на до­пу­с­ти­мо пізні (1–5 жовт­ня) з ви­ко­ри­с­тан­ням насіння пла­с­тич­них сортів, які за не­до­статніх за­пасів про­дук­тив­ної во­ло­ги в грунті мен­шою мі­­рою зни­жу­ють уро­жайність. Слід на­го­ло­си­ти, що озимі жи­то і три­ти­ка­ле більш адап­то­вані до умов ви­ро­щу­ван­ня за сівби після до­пу­с­ти­мо пізніх строків.
В умо­вах осінньо­го періоду 2015 ро­ку про­ро­с­тан­ня насіння і по­ява сходів ози­мих куль­тур ліміту­ва­ли­ся на­явністю во­ло­ги в грунті. Відо­мо, що дружні схо­ди з’яв­ля­ють­ся ли­ше за на­яв­ності в посівно­му шарі грун­ту (0–10 см) 10–15 мм про­дук­тив­ної во­ло­ги, оскільки для на­бу­хан­ня насіння потрібно 50–55% во­ди від йо­го су­хої ма­си. За вмісту у верх­нь­о­му шарі грун­ту до­ступ­ної рос­ли­нам во­ло­ги мен­ше 10 мм схо­ди з’яв­ля­ють­ся із запізнен­ням і зріджені, а за зни­жен­ня за­пасів во­ло­ги до 5 мм — не з’яв­ля­ють­ся. Рівнем во­ло­го­за­без­пе­че­ності і тем­пе­ра­ту­рою повітря виз­на­чається три­валість періоду від сівби до по­яви сходів. Для нор­маль­но­го про­ро­с­тан­ня насіння та вкорінен­ня рос­лин вміст про­дук­тив­ної во­ло­ги в ор­но­му шарі грун­ту (0–20 см) має бу­ти не мен­ше 25–30 мм, а під час кущіння — не мен­ше 20–30 мм.
Досліджен­ня­ми виз­на­че­но тісний зв’язок між три­валістю періоду по­чат­ко­во­го роз­вит­ку пше­ниці ози­мої та на­явністю во­ло­ги в грунті і тем­пе­ра­ту­рою. За оп­ти­маль­них умов — се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря 16…17°С і вмісту во­ло­ги в ор­но­му шарі грун­ту 30–35 мм, схо­ди пше­ниці ози­мої, на­при­клад, з’яв­ля­ють­ся на сьо­му-вось­му до­бу. За за­пасів про­дук­тив­ної во­ло­ги в ор­но­му шарі грун­ту 25–30 мм і се­­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря 16°С фа­за кущіння по­чи­нається після по­яви трьох-чо­ти­рь­ох листків, або че­рез 17–18 діб після сходів, а за 12°С — на 21–22-гу до­бу. Як­що за­па­си во­ло­ги зни­жу­ють­ся до 10–15 мм, то три­валість цьо­го періоду роз­вит­ку ози­мих куль­тур по­до­вжується на дві-п’ять діб. У період від по­яви сходів до ут­во­рен­ня в точці рос­ту го­ло­вно­го стеб­ла за­чат­ко­вих ко­лосків зла­кові зер­нові куль­ту­ри більш стійкі до по­су­хи і швид­ко «по­прав­ля­ю­ть­ся» після до­щу.

Об­робіток грун­ту
Стра­тегія цьо­го за­хо­ду по­ля­гає у мак­си­маль­но­му збе­ре­женні во­ло­ги, що за­три­ма­лась у грунті після зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка, та за­побіганні її втра­там до сівби ози­мих. У при­роді існує об’єк­тив­на за­ко­номірність зв’яз­ку між теп­ло­вим ре­жи­мом се­ре­до­ви­ща і по­­ве­дін­кою рос­лин, яка про­яв­ляється вже на са­мо­му ран­нь­о­му етапі їхньо­го жит­тя — в період про­ро­с­тан­ня насіння та по­яви сходів.
За дефіци­ту за­пасів ат­мо­сфер­ної і грун­то­вої во­ло­ги в умо­вах осені 2015 ро­ку слід взя­ти до ува­ги прак­тич­ну відсутність капіляр­но­го її ру­ху. Во­ло­га втра­чається пе­ре­важ­но кон­век­тив­но-ди­фуз­ним шля­хом, то­му за роз­пу­ше­но­го ста­ну грун­ту її втра­ти мак­си­мальні.
Та­ким чи­ном, в умо­вах по­су­хи роз­пу­шу­ван­ня грун­ту має од­но­час­но су­­про­во­д­жу­ва­тись йо­го ущільнен­ням (при­ко­чу­ван­ням), ба­жа­но, у єди­но­му тех­но­логічно­му циклі, із зстосуванням од­ного аг­ре­гату.
Ви­мо­ги підго­тов­ки грун­ту під озимі по­ля­га­ють у за­вчас­но­му здійсненні за­ходів — не пізніше на­стан­ня оп­ти­маль­них строків сівби. Що пізніше звільняється по­ле від по­пе­ред­ни­ка і по­су­ш­ливіши­ми є умо­ви, то не­об­хід­нішим є змен­шен­ня інтен­сив­ності об­робітку.
По­пе­ред­ни­ки
В оцінці по­пе­ред­ників важ­ли­ве зна­чен­ня має період звільнен­ня ни­ми по­ля та збе­ре­жен­ня во­ло­ги в грунті. Запізнен­ня з про­ве­ден­ням цьо­го за­хо­ду на­ба­га­то змен­шує їхнє аг­ро­технічне зна­чен­ня, а три­ва­лий період між зби­ран­ням по­пе­ред­ни­ка і по­чат­ком підго­тов­ки грун­ту при­зво­дить до швид­ко­го втра­чан­ня во­ло­ги, ущільнен­ня та погіршен­ня йо­го фізич­них вла­с­ти­во­с­тей, зни­жен­ня біологічних про­цесів, пов’яза­них із на­ко­пи­чен­ням по­жив­них ре­чо­вин.
За не­до­стат­нь­о­го та нестійко­го зво­ло­жен­ня грун­ту, що є ха­рак­тер­ним для умов осені 2015 ро­ку, важ­ли­во­го зна­чен­ня на­бу­ва­ють зай­няті та чисті па­ри. Са­ме во­ни за умо­ви пра­виль­но­го їхньо­го ут­ри­ман­ня та об­робітку спри­я­ють збе­ре­жен­ню во­ло­ги в шарі грун­ту 0–10 см. Збе­ре­жен­ня во­ло­ги та одер­жан­ня сходів ози­мих на та­ких по­лях за­без­пе­чує не­гли­бо­кий (4–5 см) об­робі­ток грун­ту, ад­же у по­су­ш­ли­вих умо­вах пе­ред­посівно­го періоду не­до­пу­с­ти­ме за­сто­су­ван­ня тра­диційно­го по­ша­ро­во­го об­робітку чи­с­тих парів (12–14 см, 10–12, 8–10 см і т. д.), оскільки це при­зво­дить до пе­ре­су­шу­ван­ня верх­нь­о­го ша­ру та ус­клад­нен­ня в по­даль­шо­му бо­­роть­би з бур’яна­ми, насіння яких у су­­хо­му грунті та­кож не про­ро­с­тає.
Обов’яз­ко­вим за­хо­дом для збе­ре­жен­ня во­ло­ги є при­ко­чу­ван­ня грун­ту кільча­с­то-шпо­ро­ви­ми кот­ка­ми як після куль­ти­вацій під час до­гля­ду за па­ра­ми, так і після сівби. Оскільки во­ло­га в ша­­рі 0–10 см лімітує про­ро­с­тан­ня на­­сіння пше­ниці ози­мої, пе­ред­посівний об­робіток не­обхідно про­во­ди­ти од­но­час­но із сівбою. За відсут­ності бур’янів та до­стат­ньої вирівня­ності грун­ту за­­мість куль­ти­вації кра­ще за­сто­су­ва­ти бо­­ро­ну­ван­ня по­ля або пря­му сівбу.
Після зай­ня­тих парів (ба­га­торічні тра­ви на один укіс, од­норічні тра­ви, ку­ку­руд­за на зе­ле­ний корм) та го­ро­ху по­верх­не­вий об­робіток грун­ту на 6–8 см (до 10 см) за­без­пе­чує при­дат­ний для сівби дрібно­груд­ку­ва­тий стан, але схо­ди на та­ких по­лях мо­жуть з’яви­тись не скрізь, хо­ча во­ло­ги бу­ло до­стат­ньо для на­бу­хан­ня насіння і про­ро­с­тан­ня.
Після не­па­ро­вих та стер­нь­о­вих по­пе­ред­ників во­ло­га в посівно­му шарі відсут­ня, то­му насіння на та­ких пло­щах не про­ро­с­те.
Після по­пе­ред­ників, які пізно звіль­ня­ють по­ля, під посів ози­мих (со­няш­ник, соя та ін.) у нинішніх умо­вах не­обхідно за­сто­со­ву­ва­ти (за на­яв­ності) сівал­ки суцільної сівби, що ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся в си­с­темі ну­ль­о­во­го об­­робітку грун­ту і не пе­ред­ба­ча­ють пе­ред­посівно­го об­робітку. Це дає мож­ливість без роз­пу­шу­ван­ня грун­ту більш якісно і в стислі терміни про­ве­с­ти сівбу, збе­рег­ти капілярність грун­ту та на­яв­ну во­ло­гу.

Про­тру­ю­ван­ня насіння
За тем­пе­ра­ту­ри грун­ту 18…30°С та на­яв­ності во­ло­ги для на­бу­хан­ня і про­ро­с­тан­ня насіння, але не­до­стат­ньої її кількості для одер­жан­ня сходів, відбу­вається швид­ке по­шко­д­жен­ня насіння плісня­ви­ми гри­ба­ми та втра­та за­пасів по­жив­них ре­чо­вин у про­цесі ди­хан­ня. Це по­слаб­лює ріст про­ро­ст­ка, при­зво­дить до за­трим­ки по­яви сходів та зни­жен­ня по­льо­вої схо­жості.
Та­кий за­побіжний захід, як про­тру­ю­ван­ня насіння, зне­за­ра­жує йо­го від внутрішньої та зовнішньої інфекцій, а та­кож за­хи­щає від збуд­ників хво­роб і шкідників, які зна­хо­дять­ся в грунті.
В умо­вах по­су­хи та ви­со­кої тем­пе­ра­ту­ри грун­ту, яка на гли­бині 10 см ста­но­ви­ла 18…25°С і більше, важ­ли­во збе­рег­ти по­льо­ву схожість про­труєно­го на­­сіння за дов­го­т­ри­ва­лої відсут­ності во­­ло­ги та не­мож­ли­вості одер­жан­ня сходів.
За ре­зуль­та­та­ми досліджень Інсти­ту­ту рос­лин­ництва ім. В. Я. Юр’єва НА­АН, от­ри­ма­них у по­су­ш­ли­вих умо­вах осені 2011 ро­ку, про­труєне пре­па­ра­том си­с­тем­ної дії насіння пше­ниці ози­мої після сівби про­ле­жа­ло в су­хо­му грунті 47 діб і після дощів у кінці жовт­ня за­без­пе­чи­ло нор­мальні схо­ди. В зи­­­­му цей посів увійшов у фазі «ши­­лець» і в по­даль­шо­му сфор­му­вав за­довільний уро­жай.

Гли­би­на за­гор­тан­ня насіння
Гли­би­на за­гор­тан­ня насіння впли­ває на дружність по­яви та по­вно­ту сходів, гли­би­ну за­ля­ган­ня вуз­ла кущіння. Цьо­го ро­ку за відсут­ності во­ло­ги у посівно­му шарі грун­ту доцільним є за­глиб­лен­ня насіння до 8–9 см за на­яв­нос­­ті до­стат­ньої кількості во­ло­ги для одер­жан­ня га­ран­то­ва­них сходів. Для цьо­го обов’яз­ко­вим за­хо­дом є при­ко­чу­ван­ня посівів. За пізніх строків сівби, особ­ли­во за пря­мо­го висіву, до­стат­нь­ою є гли­би­на 3–4 см із роз­ра­хун­ку на опа­ди та друж­не про­ро­с­тан­ня насіння.

Нор­ма висіву
Для ози­мих пше­ниці, три­ти­ка­ле та яч­ме­ню нор­ма висіву ста­но­вить
4,0–5,5 млн схо­жих насінин на 1 га, а для жи­та ози­мо­го — 3,5–4,0 млн. До то­го ж не­обхідно вра­хо­ву­ва­ти сор­тові особ­ли­вості куль­тур та по­пе­ред­ни­ки.
Так, сор­ти пше­ниці ози­мої інтен­сив­но­го ти­пу по чи­с­тих та зай­ня­тих па­рах сіють з нор­мою 4,0–4,5 млн схо­жих насінин на 1 га, а напівінтен­сив­но­го та уні­вер­саль­но­го типів по не­па­ро­вих по­пе­ред­ни­ках висіва­ють з нор­мою від 5,0 до 5,5 млн шт./га.
За не­спри­ят­ли­вих умов ви­ро­щу­ван­ня (не­ста­ча во­ло­ги, пізні стро­ки сівби, гли­бо­ке за­гор­тан­ня насіння то­що) її збільшу­ють до 6,0–7,0 млн шт./га. В умо­вах по­су­хи кра­ще висіва­ти насіння круп­ної та се­ред­ньої фракцій, ад­же по­льо­ва схожість дрібно­го насіння, як пра­ви­ло, ниж­ча, і то­му йо­го штуч­ну нор­му висіву збільшу­ють на 10–12% (як і за підви­ще­ної за­бур’яне­ності по­ля). За сівби пізніше оп­ти­маль­них строків і в су­хий грунт та збільшенні нор­ми висіву на 20–25% (до 6,0–7,0 млн шт./га) уро­жайність пше­ниці ози­мої фор­мується за­вдя­ки кількості рос­лин на оди­ни­цю площі, а не внаслідок про­дук­тив­но­го кущіння.
Ви­со­ко­зи­мостійкі сор­ти три­ти­ка­ле здатні до інтен­сив­но­го кущіння і са­мо­ре­гу­лю­ван­ня гу­с­то­ти стеб­ло­с­тою за піз­­­­­­ніх строків сівби по гірших по­пе­ред­ни­ках, то­му їх слід висіва­ти з нор­мою 5,5–6,0 млн шт./га. Нор­ма висіву більшості сортів жи­та перебуває в межах 4,0–4,5 млн шт./га, за по­тре­би її мож­на під­ви­щу­ва­ти на 10–15%.
Та­ким чи­ном, впро­довж посівно­го періоду ози­мих куль­тур на значній ча­с­тині те­ри­торії Ук­раїни скла­лись не­за­до­вільні по­годні умо­ви для підго­тов­ки грун­ту та сівби, що при­зве­ло до за­­трим­ки сходів, їхньої нерівномірної гу­с­то­ти та зріджен­ня. За­па­си про­дук­тив­ної во­­ло­­­ги бу­ли мізер­ни­ми май­же на всіх по­­пе­ред­ни­ках і на ос­тан­ню де­ка­ду ве­­рес­­­­­­ня у посівно­му шарі грун­ту ста­но­ви­ли
3–4 мм, а в ор­но­му шарі — 6–12 мм.
За та­­ких умов ефек­тив­ним бу­ло за­сто­су­ван­ня по­верх­не­во­го об­робітку грун­ту та пря­мої сівби, що спри­я­ло збе­ре­жен­ню во­ло­ги та от­ри­ман­ню сходів.
Із 5 млн га, відве­де­них під озимі куль­ту­ри, сівбу викона­но на 50% цієї площі.
От­ри­мані схо­ди по­тре­бу­ють по­­стій­но­го фіто­санітар­но­го кон­тро­лю та пиль­­­­но­го до­гля­ду.
Че­рез по­су­ш­ливі умо­ви осінньо­го періоду та сла­бо­роз­ви­не­ну фо­то­син­те­тич­ну по­верх­ню рос­лин ози­мих куль­тур особ­ли­ву не­без­пе­ку ста­нов­лять грун­тові (ли­чин­ки хліб­но­го жу­ка, хру­ща, підгри­за­ючі сов­ки), сисні (ци­кад­ки, по­пе­лиці) шкідни­ки та блішки, бо­роть­ба з яки­ми по­вин­на про­во­ди­тись за до­сяг­нен­ня еко­но­мічно­го по­ро­гу шкідли­вості.
При цьо­му в ба­ко­ву суміш доцільно до­да­ва­ти пре­па­ра­ти, що спри­я­ють кра­що­му роз­вит­ку рос­лин та зба­га­чу­ють їх мікро­е­ле­мен­та­ми (Вим­пел, Ква­д­ра­с­тим, Ора­кул, Гумісол та ін.).
В осінній період на фоні віднос­но низь­ких тем­пе­ра­тур (ниж­че 10°С) і не­до­стат­ньої во­ло­гості грун­ту мож­ли­вий роз­ви­ток ко­ре­не­вих гни­лей, ха­рак­тер­ною оз­на­кою яких є ура­жен­ня пер­вин­них і вто­рин­них ко­ренів підзем­но­го міжвуз­ля, ко­ре­не­вид­но­го міжвуз­ля й ос­но­ви стеб­ла. Ура­жені тка­ни­ни буріють, розм’як­шу­ють­ся і за­гни­ва­ють, що при­зво­дить до ос­лаб­лен­ня рос­лин або по­вної їхньої за­ги­белі.

Інтерв'ю
Ранньою весною, коли раптом всі прокинулися і кинулися купувати добрива, західноукраїнським аграріям почали дзвонити від імені відомого місцевого дилера сільгоспхімії з вигідними пропозиціями на умовах передоплати. Коли товар не приходив і... Подробнее
Карлос Альберто Сесарі
В Україні за останні півтора десятки років чимало господарств пробувало впроваджувати нульовий або мінімальний обробіток грунту. І більшість, зіштовхнувшись із проблемою зниження врожайності, поверталися до традиційної технології.... Подробнее

1
0