Спецможливості
Статті

Аналіз по­год­них умов’2015 та фак­то­ри, що спри­я­ють пе­ре­зимівлі ози­мих

09.11.2015
778
Аналіз по­год­них умов’2015 та фак­то­ри, що спри­я­ють пе­ре­зимівлі ози­мих фото, ілюстрація

Уро­жайність ози­мих куль­тур знач­ною мірою за­ле­жить від по­год­них умов. Збільшен­ня су­ми ефек­тив­них тем­пе­ра­тур за ве­ге­таційний період рос­лин, що спо­с­терігаємо впро­довж ос­танніх 25 років, свідчить про до­корінну зміну теп­ло­во­го ре­жи­му в Ук­раїні.

Уро­жайність ози­мих куль­тур знач­ною мірою за­ле­жить від по­год­них умов. Збільшен­ня су­ми ефек­тив­них тем­пе­ра­тур за ве­ге­таційний період рос­лин, що спо­с­терігаємо впро­довж ос­танніх 25 років, свідчить про до­корінну зміну теп­ло­во­го ре­жи­му в Ук­раїні.

В. Пе­т­рен­ко­ва, С. По­пов, Н. Ряб­чун,
Інсти­тут рос­лин­ництва ім. В. Я. Юр’єва НА­АН

Так, су­ма ефек­тив­них тем­пе­ра­тур у зоні Сте­пу за період квітень — ве­ре­сень збільши­лась, порівня­но із 1990 ро­ком, на 305…340°С, у Лісо­сте­пу — на 375…405, на Поліссі — на 325…375°С. Такі зміни при­зве­ли до зро­с­тан­ня про­яву по­су­ш­ли­вості в період ве­ге­тації рос­лин. Гідро­термічний ко­ефіцієнт (ГТК) в умо­вах 1990 ро­ку ста­но­вив у зоні Сте­пу 0,9, Лісо­сте­пу — 1,1, Полісся — 1,3, тоб­то за та­ких по­каз­ників ГТК ріст і роз­ви­ток рос­лин відбу­ва­лись в оп­ти­маль­них для них умо­вах. У 2015 році рівень ГТК змен­шив­ся до 0,4–0,7, що ха­рак­те­ри­зує умо­ви як по­су­ш­ливі та гос­тро­по­су­ш­ливі. Та­кий кри­тич­ний для фор­му­ван­ня вро­жай­ності ози­мих куль­тур по­каз­ник ГТК відміче­но в ок­ре­мих регіонах Ук­раїни в умо­вах 1994–1996 рр., 1998–2000, 2002, 2003, 2005–2007, 2009, 2010, 2012, 2015 р. До то­го ж в Ук­раїні по­частіша­ли осінні по­су­хи, які ство­ри­ли не­спри­ят­ливі умо­ви для підго­тов­ки грун­ту, сівби та по­чат­ко­во­го рос­ту ози­мих куль­тур.
У регіонах нестійко­го зво­ло­жен­ня, до яких на­ле­жать південні та східні об­ласті, по­су­хи та су­ховії бу­ва­ють один раз на три ро­ки, у цен­т­раль­них — один раз на п’ять років, у північних та західних об­ла­с­тях по­су­ш­ливі умо­ви про­яв­ля­ють­ся в ок­ремі ро­ки.
По­годні умо­ви дру­гої по­ло­ви­ни літа — по­чат­ку осені 2015 ро­ку в регіонах нестійко­го зво­ло­жен­ня ха­рак­те­ри­зу­ва­лись підви­ще­ною тем­пе­ра­ту­рою повітря та відсутністю про­дук­тив­них опадів, во­ло­ги в посівно­му та ор­но­му ша­рах грун­ту прак­тич­но не було. Так, у серпні по­точ­но­го ро­ку тем­пе­ра­ту­ра повітря бу­ла на 2,0…2,5°С ви­щою за нор­му і ста­но­ви­ла 21,0…22,0°С. При цьо­му мак­си­маль­на тем­пе­ра­ту­ра повітря підви­щу­ва­лась до 32…37°С, а по­верх­ня грун­ту прогріва­лась до 55…64°С. Су­ма ефек­тив­них тем­пе­ра­тур ви­ще 10°С, яка на­ко­пи­чи­лась на по­ча­ток ве­рес­ня, ста­но­ви­ла 1200…1355°С, що на 140…190°С ви­ще нор­ми. Тем­пе­ра­ту­ра грун­ту на гли­бині 10 см у се­ред­нь­о­му ста­но­ви­ла 18…20°С. Вод­но­час су­ма опадів за сер­пень на пе­ре­важній ча­с­тині те­ри­торії об­ла­с­тей з нестійким зво­ло­жен­ням не пе­ре­ви­щу­ва­ла 1–4 мм, або 2–9% місяч­ної нор­ми. Ли­ше в ок­ре­мих рай­о­нах півден­ної, півден­но-східної та східної ча­с­тин Сте­пу та Лісо­сте­пу Ук­раїни су­ма опадів ко­ли­ва­лась у ме­жах 10–29 мм, або 22–62% місяч­ної нор­ми. На 20 ве­рес­ня су­ма ефек­тив­них тем­пе­ра­тур ви­ще +10°С ста­но­ви­ла 1360…1525°С, що на 190…255°С більше за нор­му. Че­рез ви­сокі тем­пе­ра­ту­ри повітря та по­верхні грун­ту, низь­ку віднос­ну во­логість повітря (52–67%) ви­падіння до­щу бу­ло ма­ло­ефек­тив­ним і за­па­си про­дук­тив­ної во­ло­ги в ор­но­му та посівно­му ша­рах грун­ту май­же не зміни­лись. Сівбу ози­мих куль­тур про­ве­де­но на 50% посівної площі, відве­де­ної під озимі. В ок­ре­мих регіонах, де прой­ш­ли про­дук­тивні дощі (від 16 до 30 мм), ство­ри­лись умо­ви, які спри­я­ли ли­ше про­ро­с­тан­ню насіння в грунті, але во­ни не за­без­пе­чи­ли одер­жан­ня сходів, ад­же на­яв­ної во­ло­ги бу­ло до­стат­ньо ли­ше для на­бу­хан­ня насіння. То­му за відсут­ності дощів до по­чат­ку жовт­ня бу­ла ре­аль­на за­гро­за втра­ти йо­го схо­жості та ви­падіння сходів.

Стро­ки сівби
В умо­вах по­су­ш­ли­во­го осінньо­го періоду 2015 ро­ку доцільно бу­ло про­во­ди­ти сівбу пізніше оп­ти­маль­них строків і в аб­со­лют­но су­хий грунт. До­пу­с­ти­ми­ми стро­ка­ми сівби цьо­го ро­ку бу­ли 1–5 жовт­ня. Відо­мо, що за пізніх строків сівби озимі не всти­га­ють з осені роз­ку­щи­ти­ся, сфор­му­ва­ти вто­рин­ну ко­ре­не­ву си­с­те­му та на­ко­пи­чи­ти до­стат­ню кількість пла­с­тич­них ре­чо­вин, що при­зво­дить до зни­жен­ня зи­мостійкості і ви­­жи­ван­ня рос­лин у вес­ня­но-літній період. Такі посіви фор­му­ють низь­кий уро­жай або навіть ги­нуть. Але згідно з ба­­га­торічни­ми досліджен­ня­ми вста­нов­ле­но, що са­ме мо­лоді за віком рос­ли­ни, які на період при­пи­нен­ня осінньої ве­ге­тації ут­во­ри­ли не більше трьох-чо­ти­­рьох па­гонів, є най­мо­ро­зостійкіши­ми і нор­маль­но роз­ви­ва­ють над­зем­ну ча­с­ти­ну і ко­ре­не­ву си­с­те­му. То­му, вра­хо­ву­ю­чи особ­ли­вості умов осені цьо­го ро­ку, ви­ник­ла не­обхідність зміщен­ня строків сівби на до­пу­с­ти­мо пізні (1–5 жовт­ня) з ви­ко­ри­с­тан­ням насіння пла­с­тич­них сортів, які за не­до­статніх за­пасів про­дук­тив­ної во­ло­ги в грунті мен­шою мі­­рою зни­жу­ють уро­жайність. Слід на­го­ло­си­ти, що озимі жи­то і три­ти­ка­ле більш адап­то­вані до умов ви­ро­щу­ван­ня за сівби після до­пу­с­ти­мо пізніх строків.
В умо­вах осінньо­го періоду 2015 ро­ку про­ро­с­тан­ня насіння і по­ява сходів ози­мих куль­тур ліміту­ва­ли­ся на­явністю во­ло­ги в грунті. Відо­мо, що дружні схо­ди з’яв­ля­ють­ся ли­ше за на­яв­ності в посівно­му шарі грун­ту (0–10 см) 10–15 мм про­дук­тив­ної во­ло­ги, оскільки для на­бу­хан­ня насіння потрібно 50–55% во­ди від йо­го су­хої ма­си. За вмісту у верх­нь­о­му шарі грун­ту до­ступ­ної рос­ли­нам во­ло­ги мен­ше 10 мм схо­ди з’яв­ля­ють­ся із запізнен­ням і зріджені, а за зни­жен­ня за­пасів во­ло­ги до 5 мм — не з’яв­ля­ють­ся. Рівнем во­ло­го­за­без­пе­че­ності і тем­пе­ра­ту­рою повітря виз­на­чається три­валість періоду від сівби до по­яви сходів. Для нор­маль­но­го про­ро­с­тан­ня насіння та вкорінен­ня рос­лин вміст про­дук­тив­ної во­ло­ги в ор­но­му шарі грун­ту (0–20 см) має бу­ти не мен­ше 25–30 мм, а під час кущіння — не мен­ше 20–30 мм.
Досліджен­ня­ми виз­на­че­но тісний зв’язок між три­валістю періоду по­чат­ко­во­го роз­вит­ку пше­ниці ози­мої та на­явністю во­ло­ги в грунті і тем­пе­ра­ту­рою. За оп­ти­маль­них умов — се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря 16…17°С і вмісту во­ло­ги в ор­но­му шарі грун­ту 30–35 мм, схо­ди пше­ниці ози­мої, на­при­клад, з’яв­ля­ють­ся на сьо­му-вось­му до­бу. За за­пасів про­дук­тив­ної во­ло­ги в ор­но­му шарі грун­ту 25–30 мм і се­­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря 16°С фа­за кущіння по­чи­нається після по­яви трьох-чо­ти­рь­ох листків, або че­рез 17–18 діб після сходів, а за 12°С — на 21–22-гу до­бу. Як­що за­па­си во­ло­ги зни­жу­ють­ся до 10–15 мм, то три­валість цьо­го періоду роз­вит­ку ози­мих куль­тур по­до­вжується на дві-п’ять діб. У період від по­яви сходів до ут­во­рен­ня в точці рос­ту го­ло­вно­го стеб­ла за­чат­ко­вих ко­лосків зла­кові зер­нові куль­ту­ри більш стійкі до по­су­хи і швид­ко «по­прав­ля­ю­ть­ся» після до­щу.

Об­робіток грун­ту
Стра­тегія цьо­го за­хо­ду по­ля­гає у мак­си­маль­но­му збе­ре­женні во­ло­ги, що за­три­ма­лась у грунті після зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка, та за­побіганні її втра­там до сівби ози­мих. У при­роді існує об’єк­тив­на за­ко­номірність зв’яз­ку між теп­ло­вим ре­жи­мом се­ре­до­ви­ща і по­­ве­дін­кою рос­лин, яка про­яв­ляється вже на са­мо­му ран­нь­о­му етапі їхньо­го жит­тя — в період про­ро­с­тан­ня насіння та по­яви сходів.
За дефіци­ту за­пасів ат­мо­сфер­ної і грун­то­вої во­ло­ги в умо­вах осені 2015 ро­ку слід взя­ти до ува­ги прак­тич­ну відсутність капіляр­но­го її ру­ху. Во­ло­га втра­чається пе­ре­важ­но кон­век­тив­но-ди­фуз­ним шля­хом, то­му за роз­пу­ше­но­го ста­ну грун­ту її втра­ти мак­си­мальні.
Та­ким чи­ном, в умо­вах по­су­хи роз­пу­шу­ван­ня грун­ту має од­но­час­но су­­про­во­д­жу­ва­тись йо­го ущільнен­ням (при­ко­чу­ван­ням), ба­жа­но, у єди­но­му тех­но­логічно­му циклі, із зстосуванням од­ного аг­ре­гату.
Ви­мо­ги підго­тов­ки грун­ту під озимі по­ля­га­ють у за­вчас­но­му здійсненні за­ходів — не пізніше на­стан­ня оп­ти­маль­них строків сівби. Що пізніше звільняється по­ле від по­пе­ред­ни­ка і по­су­ш­ливіши­ми є умо­ви, то не­об­хід­нішим є змен­шен­ня інтен­сив­ності об­робітку.
По­пе­ред­ни­ки
В оцінці по­пе­ред­ників важ­ли­ве зна­чен­ня має період звільнен­ня ни­ми по­ля та збе­ре­жен­ня во­ло­ги в грунті. Запізнен­ня з про­ве­ден­ням цьо­го за­хо­ду на­ба­га­то змен­шує їхнє аг­ро­технічне зна­чен­ня, а три­ва­лий період між зби­ран­ням по­пе­ред­ни­ка і по­чат­ком підго­тов­ки грун­ту при­зво­дить до швид­ко­го втра­чан­ня во­ло­ги, ущільнен­ня та погіршен­ня йо­го фізич­них вла­с­ти­во­с­тей, зни­жен­ня біологічних про­цесів, пов’яза­них із на­ко­пи­чен­ням по­жив­них ре­чо­вин.
За не­до­стат­нь­о­го та нестійко­го зво­ло­жен­ня грун­ту, що є ха­рак­тер­ним для умов осені 2015 ро­ку, важ­ли­во­го зна­чен­ня на­бу­ва­ють зай­няті та чисті па­ри. Са­ме во­ни за умо­ви пра­виль­но­го їхньо­го ут­ри­ман­ня та об­робітку спри­я­ють збе­ре­жен­ню во­ло­ги в шарі грун­ту 0–10 см. Збе­ре­жен­ня во­ло­ги та одер­жан­ня сходів ози­мих на та­ких по­лях за­без­пе­чує не­гли­бо­кий (4–5 см) об­робі­ток грун­ту, ад­же у по­су­ш­ли­вих умо­вах пе­ред­посівно­го періоду не­до­пу­с­ти­ме за­сто­су­ван­ня тра­диційно­го по­ша­ро­во­го об­робітку чи­с­тих парів (12–14 см, 10–12, 8–10 см і т. д.), оскільки це при­зво­дить до пе­ре­су­шу­ван­ня верх­нь­о­го ша­ру та ус­клад­нен­ня в по­даль­шо­му бо­­роть­би з бур’яна­ми, насіння яких у су­­хо­му грунті та­кож не про­ро­с­тає.
Обов’яз­ко­вим за­хо­дом для збе­ре­жен­ня во­ло­ги є при­ко­чу­ван­ня грун­ту кільча­с­то-шпо­ро­ви­ми кот­ка­ми як після куль­ти­вацій під час до­гля­ду за па­ра­ми, так і після сівби. Оскільки во­ло­га в ша­­рі 0–10 см лімітує про­ро­с­тан­ня на­­сіння пше­ниці ози­мої, пе­ред­посівний об­робіток не­обхідно про­во­ди­ти од­но­час­но із сівбою. За відсут­ності бур’янів та до­стат­ньої вирівня­ності грун­ту за­­мість куль­ти­вації кра­ще за­сто­су­ва­ти бо­­ро­ну­ван­ня по­ля або пря­му сівбу.
Після зай­ня­тих парів (ба­га­торічні тра­ви на один укіс, од­норічні тра­ви, ку­ку­руд­за на зе­ле­ний корм) та го­ро­ху по­верх­не­вий об­робіток грун­ту на 6–8 см (до 10 см) за­без­пе­чує при­дат­ний для сівби дрібно­груд­ку­ва­тий стан, але схо­ди на та­ких по­лях мо­жуть з’яви­тись не скрізь, хо­ча во­ло­ги бу­ло до­стат­ньо для на­бу­хан­ня насіння і про­ро­с­тан­ня.
Після не­па­ро­вих та стер­нь­о­вих по­пе­ред­ників во­ло­га в посівно­му шарі відсут­ня, то­му насіння на та­ких пло­щах не про­ро­с­те.
Після по­пе­ред­ників, які пізно звіль­ня­ють по­ля, під посів ози­мих (со­няш­ник, соя та ін.) у нинішніх умо­вах не­обхідно за­сто­со­ву­ва­ти (за на­яв­ності) сівал­ки суцільної сівби, що ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся в си­с­темі ну­ль­о­во­го об­­робітку грун­ту і не пе­ред­ба­ча­ють пе­ред­посівно­го об­робітку. Це дає мож­ливість без роз­пу­шу­ван­ня грун­ту більш якісно і в стислі терміни про­ве­с­ти сівбу, збе­рег­ти капілярність грун­ту та на­яв­ну во­ло­гу.

Про­тру­ю­ван­ня насіння
За тем­пе­ра­ту­ри грун­ту 18…30°С та на­яв­ності во­ло­ги для на­бу­хан­ня і про­ро­с­тан­ня насіння, але не­до­стат­ньої її кількості для одер­жан­ня сходів, відбу­вається швид­ке по­шко­д­жен­ня насіння плісня­ви­ми гри­ба­ми та втра­та за­пасів по­жив­них ре­чо­вин у про­цесі ди­хан­ня. Це по­слаб­лює ріст про­ро­ст­ка, при­зво­дить до за­трим­ки по­яви сходів та зни­жен­ня по­льо­вої схо­жості.
Та­кий за­побіжний захід, як про­тру­ю­ван­ня насіння, зне­за­ра­жує йо­го від внутрішньої та зовнішньої інфекцій, а та­кож за­хи­щає від збуд­ників хво­роб і шкідників, які зна­хо­дять­ся в грунті.
В умо­вах по­су­хи та ви­со­кої тем­пе­ра­ту­ри грун­ту, яка на гли­бині 10 см ста­но­ви­ла 18…25°С і більше, важ­ли­во збе­рег­ти по­льо­ву схожість про­труєно­го на­­сіння за дов­го­т­ри­ва­лої відсут­ності во­­ло­ги та не­мож­ли­вості одер­жан­ня сходів.
За ре­зуль­та­та­ми досліджень Інсти­ту­ту рос­лин­ництва ім. В. Я. Юр’єва НА­АН, от­ри­ма­них у по­су­ш­ли­вих умо­вах осені 2011 ро­ку, про­труєне пре­па­ра­том си­с­тем­ної дії насіння пше­ниці ози­мої після сівби про­ле­жа­ло в су­хо­му грунті 47 діб і після дощів у кінці жовт­ня за­без­пе­чи­ло нор­мальні схо­ди. В зи­­­­му цей посів увійшов у фазі «ши­­лець» і в по­даль­шо­му сфор­му­вав за­довільний уро­жай.

Гли­би­на за­гор­тан­ня насіння
Гли­би­на за­гор­тан­ня насіння впли­ває на дружність по­яви та по­вно­ту сходів, гли­би­ну за­ля­ган­ня вуз­ла кущіння. Цьо­го ро­ку за відсут­ності во­ло­ги у посівно­му шарі грун­ту доцільним є за­глиб­лен­ня насіння до 8–9 см за на­яв­нос­­ті до­стат­ньої кількості во­ло­ги для одер­жан­ня га­ран­то­ва­них сходів. Для цьо­го обов’яз­ко­вим за­хо­дом є при­ко­чу­ван­ня посівів. За пізніх строків сівби, особ­ли­во за пря­мо­го висіву, до­стат­нь­ою є гли­би­на 3–4 см із роз­ра­хун­ку на опа­ди та друж­не про­ро­с­тан­ня насіння.

Нор­ма висіву
Для ози­мих пше­ниці, три­ти­ка­ле та яч­ме­ню нор­ма висіву ста­но­вить
4,0–5,5 млн схо­жих насінин на 1 га, а для жи­та ози­мо­го — 3,5–4,0 млн. До то­го ж не­обхідно вра­хо­ву­ва­ти сор­тові особ­ли­вості куль­тур та по­пе­ред­ни­ки.
Так, сор­ти пше­ниці ози­мої інтен­сив­но­го ти­пу по чи­с­тих та зай­ня­тих па­рах сіють з нор­мою 4,0–4,5 млн схо­жих насінин на 1 га, а напівінтен­сив­но­го та уні­вер­саль­но­го типів по не­па­ро­вих по­пе­ред­ни­ках висіва­ють з нор­мою від 5,0 до 5,5 млн шт./га.
За не­спри­ят­ли­вих умов ви­ро­щу­ван­ня (не­ста­ча во­ло­ги, пізні стро­ки сівби, гли­бо­ке за­гор­тан­ня насіння то­що) її збільшу­ють до 6,0–7,0 млн шт./га. В умо­вах по­су­хи кра­ще висіва­ти насіння круп­ної та се­ред­ньої фракцій, ад­же по­льо­ва схожість дрібно­го насіння, як пра­ви­ло, ниж­ча, і то­му йо­го штуч­ну нор­му висіву збільшу­ють на 10–12% (як і за підви­ще­ної за­бур’яне­ності по­ля). За сівби пізніше оп­ти­маль­них строків і в су­хий грунт та збільшенні нор­ми висіву на 20–25% (до 6,0–7,0 млн шт./га) уро­жайність пше­ниці ози­мої фор­мується за­вдя­ки кількості рос­лин на оди­ни­цю площі, а не внаслідок про­дук­тив­но­го кущіння.
Ви­со­ко­зи­мостійкі сор­ти три­ти­ка­ле здатні до інтен­сив­но­го кущіння і са­мо­ре­гу­лю­ван­ня гу­с­то­ти стеб­ло­с­тою за піз­­­­­­ніх строків сівби по гірших по­пе­ред­ни­ках, то­му їх слід висіва­ти з нор­мою 5,5–6,0 млн шт./га. Нор­ма висіву більшості сортів жи­та перебуває в межах 4,0–4,5 млн шт./га, за по­тре­би її мож­на під­ви­щу­ва­ти на 10–15%.
Та­ким чи­ном, впро­довж посівно­го періоду ози­мих куль­тур на значній ча­с­тині те­ри­торії Ук­раїни скла­лись не­за­до­вільні по­годні умо­ви для підго­тов­ки грун­ту та сівби, що при­зве­ло до за­­трим­ки сходів, їхньої нерівномірної гу­с­то­ти та зріджен­ня. За­па­си про­дук­тив­ної во­­ло­­­ги бу­ли мізер­ни­ми май­же на всіх по­­пе­ред­ни­ках і на ос­тан­ню де­ка­ду ве­­рес­­­­­­ня у посівно­му шарі грун­ту ста­но­ви­ли
3–4 мм, а в ор­но­му шарі — 6–12 мм.
За та­­ких умов ефек­тив­ним бу­ло за­сто­су­ван­ня по­верх­не­во­го об­робітку грун­ту та пря­мої сівби, що спри­я­ло збе­ре­жен­ню во­ло­ги та от­ри­ман­ню сходів.
Із 5 млн га, відве­де­них під озимі куль­ту­ри, сівбу викона­но на 50% цієї площі.
От­ри­мані схо­ди по­тре­бу­ють по­­стій­но­го фіто­санітар­но­го кон­тро­лю та пиль­­­­но­го до­гля­ду.
Че­рез по­су­ш­ливі умо­ви осінньо­го періоду та сла­бо­роз­ви­не­ну фо­то­син­те­тич­ну по­верх­ню рос­лин ози­мих куль­тур особ­ли­ву не­без­пе­ку ста­нов­лять грун­тові (ли­чин­ки хліб­но­го жу­ка, хру­ща, підгри­за­ючі сов­ки), сисні (ци­кад­ки, по­пе­лиці) шкідни­ки та блішки, бо­роть­ба з яки­ми по­вин­на про­во­ди­тись за до­сяг­нен­ня еко­но­мічно­го по­ро­гу шкідли­вості.
При цьо­му в ба­ко­ву суміш доцільно до­да­ва­ти пре­па­ра­ти, що спри­я­ють кра­що­му роз­вит­ку рос­лин та зба­га­чу­ють їх мікро­е­ле­мен­та­ми (Вим­пел, Ква­д­ра­с­тим, Ора­кул, Гумісол та ін.).
В осінній період на фоні віднос­но низь­ких тем­пе­ра­тур (ниж­че 10°С) і не­до­стат­ньої во­ло­гості грун­ту мож­ли­вий роз­ви­ток ко­ре­не­вих гни­лей, ха­рак­тер­ною оз­на­кою яких є ура­жен­ня пер­вин­них і вто­рин­них ко­ренів підзем­но­го міжвуз­ля, ко­ре­не­вид­но­го міжвуз­ля й ос­но­ви стеб­ла. Ура­жені тка­ни­ни буріють, розм’як­шу­ють­ся і за­гни­ва­ють, що при­зво­дить до ос­лаб­лен­ня рос­лин або по­вної їхньої за­ги­белі.

Інтерв'ю
Роберто Хавельяна
Американське видання Future Farming взяло інтерв’ю у Роберто Хавельяни — співробітника відділу компанії John Deere, який займається перспективними розробками потужних тракторів (серій 7R, 8R та 9R) на найближчі 20 років. Представляємо його... Подробнее
    Із кожним роком земельне питання стає все гострішим. Часто-густо законодавчі акти ініціюють і реалізують люди дуже далекі від землі і сільського господарства. Тож 2004 року задля захисту прав власників паїв і подолання корупції та... Подробнее

1
0