Спецможливості
Технології

Актуальні проблеми захисту ріпаку та способи їх подолання

23.09.2008
593
Актуальні проблеми захисту ріпаку та способи їх подолання фото, ілюстрація

Ще порівняно недавно, десять років тому, ріпак не належав до основних, стратегічних,  сільськогосподарських культур України. Нині все змінилося: серед олійних культур ріпак посідає третє місце в світі, випереджають його лише соя та бавовник.

Ще порівняно недавно, десять років тому, ріпак не належав до основних, стратегічних,  сільськогосподарських культур України. Нині все змінилося: серед олійних культур ріпак посідає третє місце в світі, випереджають його лише соя та бавовник.

Насіння ріпаку містить 30–50% олії виняткової калорійності та енерговіддачі. Останнє в поєднанні з урожайністю (гектар посівів дає приблизно 1,1 т олії, що втричі більше, ніж соя, та вдвічі, — ніж соняшник) вивело ріпак у лідери як сировину для отримання екологічно чистого пального — біодизелю.
Біодизель є рідким паливом і виробляється з рослинної олії способом переетерифікації з метиловим спиртом. Побічним продуктом виробництва біодизелю є гліцерин. Екопалива здобули особливу підтримку в ЄС, де їхня частка в загальному виробництві рідкого палива до 2020 року має сягнути 20%. Важливість ріпаку як енергетичної культури позначилася на площах, які відводять під нього в світі. Так, 1965 року вони становили 7163 тис. га, 1975 — 9573; 1985 — 14716; 1990 — 18235; 1994 — 22453 тис. га. А сьогодні, тільки в Україні, ріпакові площі займають 1,209 млн гектарів.
Отже, ріпак нині є чи не найрентабельнішою культурою. Адже ціна 1 т ріпаку цього МР сягала 2000 грн. За врожайності 4 т/га (нормальний потенціал культури) це становить доволі непогану фінансову “винагороду”. Але, щоб отримати її сповна, виробникові потрібно подолати низку проблем.
По-перше, вирішити проблему захисту насіння від збудників хвороб (альтернаріоз, чорна ніжка, фузаріозні кореневі гнилі, пліснявіння насіння, пероноспороз) і комплексу грунтових шкідників.
По-друге, захистити сходи від хрестоцвітих блішок. Ця ланка дуже важлива, оскільки за температури понад 15°С у суху сонячну погоду ці шкідники за чисельності понад 5 особин/м2 здатні повністю знищити сходи культури.
По-третє, вчасно провести захист посівів від бур’янів і хвороб, насамперед від пероноспорозу, сірої гнилі, бактеріозів та альтернаріозу.
По-четверте, вирішити проблему шкідників ріпаку: борошнистої капустяної попелиці, ріпакового білана, ріпакового квіткоїда, капустяного стеблового, стручкового та великого ріпакового прихованохоботників. Ці шкідники доволі небезпечні, й за динамікою їх популяцій потрібно постійно стежити, інакше значних втрат не уникнути. Так, наприклад, ріпаковий білан небезпечний у травні за кількості понад 2 гусениці на 1 м2, великий ріпаковий прихованохоботник завдає істотних збитків за температури вище 9°С, при цьому економічний поріг його шкодочинності — лише 1 особина/м2. Ріпаковий квіткоїд небезпечний у фазі бутонізації та початку цвітіння, особливо коли температура повітря перевищить 12°С (ЕПШ — 5–8 жуків/рослину). Борошниста капустяна попелиця особливо “відчутна” під час цвітіння ріпаку в разі підвищеної температури (ЕПШ — не більше двох колоній на м2).
По-п’яте, запобігти втратам урожаю насіння. Ріпак, зазвичай, збирають роздільним способом у фазі жовто-зеленої стиглості — потемніння насіння в стручку близько 50%, за вологості 30–35%. Висота зрізу рослин має бути не менше 20–25 см, аби валок тримався на стерні й просушувався. Щоб звести втрати нанівець, рекомендується збирання на високому зрізі, на 2–5 см нижче за рівень нижнього ярусу стручків. Але різні яруси стручків, зазвичай, достигають неодночасно. Часто виникає ситуація, коли за технологічними показниками верхній ярус готовий до збирання, а нижній ще ні. Перед виробником постає дилема: або чекати повного дозрівання культури, або збирати врожай переважно з верхнього ярусу. В першому разі верхні стручки перезріють і легко розлущуватимуться, висипаючи насіння під час збирання, в другому — втрачається насіння нижніх незрілих стручків, а це — 25% урожаю. Щоб запобігти таким втратам, використовують спеціальні склеювальні препарати.
Існує багато різноманітних технологій захисту ріпаку, які грунтуються здебільшого на використанні хімічних препаратів: протруйників, інсектофунгіцидів, гербіцидів і клею для склеювання стручків. Усі вони тією чи іншою мірою ефективні й мають право на життя. Але якщо ми хочемо мати екологічно стабільний агроценоз, то маємо дбати про мінімізацію хімічного впливу. Сучасний асортимент препаратів, у тому числі й біологічних, дає нам можливість зробити вагомі кроки в цьому напрямі вже сьогодні.
У розрізі викладених вище проблематичних блоків ми й розглянемо ці можливості.
1. Обробку насіння ріпаку хімічними препаратами можна замінити такими біопрепаратами:
lБактофіл марки В-10, р. (Azospirilum lipoferum, Azotobacter vinelandi, Bacillus megaterium, Bacillus circulans, Bacillus subtilis, Pseudomonas fluorescens, Micrococcus roseus — 3 x 108 клітин/мл) з нормою витрати 10–15 л/га. Вносити слід перед висіванням насіння, загортаючи препарат у грунт на глибину висіву;
lполіфункціональний біоактиватор Азотофіт, р., п. (несимбіотичні вільноживучі азотфіксуючі бактерії Azotobacter crhoococcum) з нормою витрати 700 г, мл/т. Вносити одночасно з передпосівною обробкою насіння;
lбіофунгіцид Фітоцид (суміш живих клітин і спор Bacillus subtilis), норма витрати — 1–3 л/т;
lАгат-25 К, т.п. (інактивовані бактерії Pseudomonas aureofaciens Н 16 — 2%, біологічно активні речовини культуральної рідини — 38%) з нормою витрати 40 г/т. Вносити за передпосівної обробки насіння.
Зробимо невеликий аналіз. Бактофіл В-10 доволі непоганий препарат, діюча речовина якого містить значний бактеріальний комплекс, але має, на наш погляд, два недоліки: велика норма витрати на одиницю площі та внесення в грунт перед висівом, що, по суті, збільшує кількість технологічних операцій, а відтак, і вартість продукції. Але в нього є й неперевершений плюс — це єдиний зареєстрований на ріпаку біопрепарат проти шкідників сходів.
Розглянемо тепер Азотофіт. Препарат є протруйником насіння, оскільки має чітко виражену фунгіцидну дію та частково замінює азотні добрива, бо ця бактерія може фіксувати азот. Завдяки цій здатності, біоактиватор заощаджує на внесенні 50–70 кг/га аміачної селітри. Крім того, ця бактерія здатна синтезувати біологічно активні речовини, які стимулюють імунну систему рослини.
Біофунгіцид Фітоцид за незначної норми витрати на 1 т насіння дає змогу позбутися таких небезпечних “супутників” початкового етапу розвитку рослини, як чорна ніжка, кореневі гнилі, борошниста роса.
Дуже вагомий плюс останніх двох препаратів: їх можна змішувати й використовувати одночасно, отже, є можливість заощадити на застосуванні.
Ще один біопрепарат, який можна використовувати для насіннєвої обробки ріпаку — Агат-25К, — теж має свої переваги й недоліки. До перших належить незначна норма витрати препарату (40 г/т), до других — те, що діюча речовина не містить живих мікроорганізмів, а це істотно знижує пролонгованість дії захисного ефекту.
2. Ефективно захистити сходи від хрестоцвітих блішок можна лише за допомогою сучасних хімічних інсектицидів. До таких, приміром, належать препарати класу неонікотиноїдів із діючою речовиною тіаметоксам чи імідоклоприд (наприклад, Круїзер 350 FS т.к.с., Гаучо).
3. Захист від бур’янів передбачає використання хімічних гербіцидів. Зокрема, проти однорічних злакових і дводольних — Бутизан 400, 40% к.е. (метазахлор, 400 г/л), норма — 1,75–2,5 л/га. Обприскування посівів до та після появи сходів; Дуал Голд 96% ЕС, к.е. (S-метолахлор, 960 г/л), норма — 1,6 л/га. Передпосівне обприскування грунту або до появи сходів (у зонах недостатнього зволоження — із загортанням); Команд 48%, к.е. (кломазон, 480 г/л), норма — 0,15–0,2 л/га. Обприскування проводять до сходів культури. Однорічні та багаторічні злакові знищують препаратом Селект 12%, к.е., норма — 0,4–1,8 л/га, обприскування вегетуючих бур’янів. На однорічних злакових працюють Зеллек-Супер 10,4%, в.р. (галоксифоп-R-метил, 104 г/л), норма — 1 л/га, обприскування вегетуючої культури за висоти бур’янів 10–20 см. Однорічні та багаторічні дводольні теж обробляють гербіцидом Галера 33,4% SL, в.р. (клопіралід, 267 г/л + піклорам, 67 г/л). Обприскування посівів — від фази 3–4 листків до появи квіткових бутонів, норма — 0,3–0,35 л/га; Клінік 48%, в.р. (ізопропіламінна сіль гліфосату, 480 г/л); Клінік Дуо 48,2% в.р. (ізопропіламінна сіль гліфосату, 482 г/л); Домінатор 36%, в.р. (ізопропіламінна сіль гліфосату, 486 г/л), норма — 2–5 л/га, обприсування вегетуючих бур’янів до висівання ріпаку. Крім того, на ріпаку зареєстровано ще 17 продуктів, що мають гербіцидну дію. Отже, обирати є з чого. Головне, правильно встановити видовий склад бур’янів, їхню належність до тієї чи іншої групи. Це дасть можливість максимально ефективно використати препарати.
Зважаючи на високу вартість гербіцидів, підвищити їхню ефективність можна і з допомогою прилипачів, наприклад, Липосаму, в нормі 0,3–0,5 л/гектар.
Біологізацію захисту вегетуючих посівів ріпаку від комплексу грибних і бактеріальних хвороб можна провести, використавши біофунгіцид Фітоцид, норма — 500–600 мл/га (для профілактики захворювання рослин слід проводити три-чотири обробки з інтервалом у сім-десять днів); Агат 25К у нормі 30 г/л або Сімтес, в.р. (лужний екстракт плодових тіл афілофоральних грибів і соку борщовика Сосновського та ВАС) у нормі 12 л/га. Загалом усі три препарати добре працюють після вегетації, але кожному властиві свої мінуси. Так, обробки Фітоцидом бажано проводити кілька разів, Агат 25К має помірну тривалість захисної дії, а використання Сімтесу дає результати тільки за значної норми витрати — 12 л/гектар.
4. Захищати вегетуючі посіви від такого небезпечного шкідника, як ріпаковий квіткоїд, доцільно хімічними препаратами, оскільки поміж біологічних продуктів немає продукту, який надійно працював би проти цього об’єкта. Отже, рекомендувати можна препарати на основі альфа-циперметрину, 100 г/л (Альтекс, 10% к.е., Альфагард, 10% к.е., Альфа Ципі, 10% к.е., Фастак, 10% к.е.); зета-циперметрину, 100 г/л (Ф’юрі, 10% в.е.); бета-цифлурину 25 г/л (Бульдок, 2,5% к.е.); гамма-цигалотрину, 60 г/л (Вантекс, 6% мк.с.); дельтаметрину, 250 г/кг (Децис Профі, 25% в.г., Штефесин, 2,5% к.е.); фозалону, 350 г/л (Золон, 35% к.е.); лямбда-цигалотрину, 50 г/л (Карате 050 ЕС, к.е., Каратель ЕС, 5% к.е.); ефенвалерату, 50 г/л (Сумі-альфа, 5% к.е.); малатіону, 570 г/л (Фуфанон, 57% к.е.) та хлорпірифосу, 500 г/л у суміші з циперметрином, 50 г/л (Шаман, 55% к.е.). Проти ріпакового пильщика зареєстровано всього один препарат — Парашут, 45% мк.с. (паратіон-метил, 450 г/л), норма витрати — 0,75 л/гектар.
Однак і тут є свої особливості: сходи мають таку малу листкову поверхню, що більша частина препарату просто не затримується на рослині. Існує статистика, яка свідчить, що за обприскування рослин пестицидами втрати препарату становлять 50–60% (випаровування, змивання тощо). Щоб запобігти цьому, можна використовувати прилипачі, причому не хімічні за своїм походженням (хімічні прилипачі в разі потрапляння на рослини частково пошкоджують їхні покриви, що, з одного боку, сприяє поліпшенню проникності хімічних препаратів, а з другого, — створює додаткові сприятливі умови для проникнення збудників захворювань). Такий продукт на українському ринку є — це клей-прилипач Липосам. Препарат здатний, практично без втрат, доносити пестициди до цільового об’єкту, не пошкоджуючи поверхневі покриви рослин. Ефект від його застосування полягає в створенні на поверхні рослини проникної плівки, що не є токсичною для рослини й не є перешкодою для фізіологічних процесів, пов’язаних із ростом і розвитком рослини, і яка тривалий час утримує хімічний препарат. Норма витрати препарату — 0,3 — 0,5 л/гектар.
5. Відомо, що одна з найважливіших проблем у вирощуванні ріпаку — втрати насіння внаслідок розтріскування стручків (максимально до 56% усього врожаю). З огляду на це свого часу істотного значення набула розробка екологічно безпечного способу зменшення втрат насіння озимого ріпаку, який був би ефективним та економічно доцільним.
Зменшення втрат насіння озимого ріпаку сьогодні забезпечує авіаційна обробка посівів препаратами, які склеюють стручки та запобігають їхньому лущенню (Нью-Філм-17, Липосам).
Використовують препарати переважно з допомогою авіаційного (дельтаплан) або наземного обприскування посівів ріпаку у фазі дозрівання. Так, наприклад, користувачам Нью-Філму-17 (містить пінолін) пропонують подвійне обприскування перехресним способом у нормі 0,7 л/га (для максимального ефекту рекомендується проводити перехресне обприскування в нормі 0,35 л препарату на 25–30 л води на 1 га), авіа- або наземну обробку в тій самій нормі з витратою робочого розчину 200–400 л/га. Обробляти посіви рекомендують, коли перші стручки на рослині мають жовте забарвлення, але залишаються такими гнучкими, що їх можна обгорнути навколо пальця й при цьому вони не розтріскуються. Вартість обробки 1 га — близько 100 гривень.
Після нанесення препарату на стручках утворюється шар полімерної плівки, який запобігає розтріскуванню стручків під час збирання та висипанню насіння. Ефективність препарату доволі висока й дає змогу зберегти 20–25% урожаю.
Крім того, є й інший позитивний момент: препарат сприяє оптимальному наповненню насіння олією.
Але застосування додаткової хімії в агроценозі породжує й додаткові, здебільшого екологічні, проблеми. По-перше, зростає токсикологічна небезпека, можливий негативний вплив на біоту агроценозу. По-друге, подвійна авіаобробка перехресним способом значно підвищує вартість збирання врожаю та створює додаткове джерело забруднення внаслідок знесення препарату на суміжні агроценози та території. По-третє, додатково погіршуються умови роботи обслуговуючого персоналу в збиральний період.
Препарат Липосам, діючою речовиною якого є екзополіцукрид і який за своєю природою є продуктом мікробіологічного синтезу (тобто біологічний препарат), швидко розкладається під дією зовнішніх чинників, не накопичується в трофічних ланцюгах, і є токсикологічно нешкідливим. Застосовують його з допомогою авіаобприскування на ріпаку у фазі достигання, норма — 1–2 л/га. Важливо сказати про деякі переваги препарату: обробляти ним слід лиш один раз; обробляти плантацію можна в стадії достигання значно вищій, ніж це передбачено для Нью-Філму-17. Навіть стручки, що вже підсохли після обробки, істотно зменшують розтріскування. Вартість обробки Липосамом гектара посівів ріпаку — 50–60 гривень.
Позитивний результат у разі застосування Липосаму в підсумку складається з таких показників: зростає токсикологічна безпека для персоналу у фазі дозрівання врожаю; післяжнивні рештки можна використовувати на корм худобі; зростає ефективність праці (вдвічі); зменшується хімічне навантаження на агроценоз у фазі дозрівання врожаю (на 100%); зменшуються витрати на досушування насіння; запропонований спосіб дає змогу значно (в 1,8–2 рази) зменшити вартість захисної речовини під час обробки посівів.
Отже, сучасну систему захисту посівів та врожаю ріпаку вже сьогодні можна істотно “біологізувати” завдяки введенню до її складу біологічних препаратів та екологічно безпечних прилипачів і склеювачів.

А. Фокін,
канд. біол. наук,
Національний аграрний університет

Інтерв'ю
Керманичі вітчизняного АПК із високих трибун часто стверджують, як важливо розвивати малі й середні підприємства, сімейні ферми, запроваджувати переробку, та запевняють у всебічній підтримці таких виробників. Чи є підґрунтя в подібних... Подробнее
Володимир Сисоєнко — засновник, керівник компанії «Нор-Ест Агро»
Від успішного менеджера до засновника бізнесу. Володимир Сисоєнко — засновник, керівник компанії «Нор-Ест Агро» разом із норвезьким інвестором створив команду однодумців, які цінують та люблять сільське господарство. Компанія є надійним... Подробнее

1
0