Як науковці готували сад до зими

В Інституті садівництва НААН України наприкінці жовтня — гаряча пора. Перші заморозки на поверхні грунту змушують поспішати, закінчуючи все намічене. Про те, як дослідні сади готували до зими, сайту «Пропозиція» розповіла завідувачка селекційно-технологічним відділом Інституту, доктор с.-г. наук Олена Кіщак.

Головне в підготовці саду до зими, за словами пані Олени, — догляд за насадженнями протягом періоду вегетації. Тобто, для успішної перезимівлі слід провести всі необхідні заходи з захисту від хвороб і шкідників, передусім – обприскування правильними препаратами, у відповідні фази. «Якщо дерево входить в зиму здоровим, у хорошому стані, то й перезимовує воно добре», — пояснює Олена Кіщак.

«В зимовий період головне — захист від гризунів», — продовжує вона. Особливо важливий він там, де міжряддя задернені — це ідеальні умови для розмноження мишей. Основна небезпека від гризунів полягає в тому, що вони підгризають кореневу шийку, особливо у молодих дерев, і ті засихають.

Проти гризунів зараз на ринку пропонується широкий вибір спеціальних препаратів – родентицидів – відразу кількох типів. Донедавна найпоширенішими родентицидами були препарати на основі фосфіду цинку. Та кілька років тому, слідом за Євросоюзом їх заборонила і Україна. По-перше, через них виникали масові отруєння домашньої худоби і диких тварин і птахів. По-друге, гризуни «запам’ятовували” цей препарат і вдруге не повертались до місця приманки. Хоча напевне у декого ще є запаси цих препаратів.

Зараз в Інституті садівництва, наприклад, використовують препарат Шторм на основі флокумафену. Разом з хімічним способом боротьби вдаються і до біологічного. В Інституті садівництва серед біопрепаратів зупинили свій вибір на препараті Антимишин, що містить бактерії, які викликають епідемію серед гризунів. Як наголошують в Інституті садівництва, вносити родентициди потрібно так, щоб птахи не могли їх випадково склювати.

Ще одна група тварин, які створюють небезпеку для саду — зайці, що «ласують» корою молодих дерев. Вони загрожують насадженням віком до 10–12 років. Як розповіла пані Олена, від цієї загрози врятує спеціальна пластикова сітка для захисту плодових дерев, яка продається, зокрема, в будівельних супермаркетах. Така сітка достатньо міцна і щільна, щоб захистити дерева від хижих зубів і кігтів. Сітка з якісного пластику справно служить кілька років. Така спеціально розроблена захисна сітка однозначно ефективніша за прийоми захисту за допомогою підручних засобів (соломи, поліетиленової плівки, тощо). До того ж, на відміну від поліетиленової плівки, не заважає корі дерев дихати.

Наступна загроза для плодових дерев — інтенсивне сонце, яке може сильно нагрівати кору дерев у сонячні дні не лише в лютому, а й в інші місяці, наприклад, у листопаді. Оскільки ночі в цю пору зазвичай морозні, то виникають великі добові перепади температури, від яких кора тріскається. Щоб захистити дерева від таких температурних перепадів, дерева вже багато років білять.

В Інституті садівництва дерева теж білять, причому двічі на рік — навесні і взимку. Білили і нинішньої осені. Звісно, вже не дідівським способом (вапняним розчином), а спеціальною фарбою, яка теж активно продається в магазинах. Окрім захисту кори від перегрівання, така фарба ще й допомагає боротися зі шкідниками, що оселилися під корою.

В жовтні на дослідних ділянках Інституту садівництва плодові дерева підживили добривом «Кеміра» з мінімальним вмістом азоту. Як пояснила Олена Кіщак, поки ще тепло, в саду треба внести фосфорно-калійні добрива а також органіку (якщо є така можливість).

Вносили в Інституті з осені й азотне добриво — карбамід. Але — винятково з метою стимулювати перегнивання опалого листя. В такий спосіб здійснюють також профілактику хвороб, бо на опалому листі перезимовують різноманітні патогени. Тому фахівці Інституту називають таку обробку обов’язковою для садів, де спостерігається ураження паршею.

Карбамідом обприскують не лише поверхню грунту з опалим листям, але й дерева, бо частина листя ще залишається на дереві. Але це роблять лише тоді, коли листя пожовкне і припинить фотосинтез. Дану обробку здійснюють 7–8%-ним розчином карбаміду в воді.

Однак це не єдиний можливий варіант. Наприклад, в Інституті садівництва вже 2 роки випробовують біодеструктор – препарат на біологічній основі, який прискорює розклад опалого листя. Його вносять щойно після першого заморозку. І подібні препарати, як відзначають в Інституті садівництва, теж ефективно прискорюють розкладання опалого листя, та ще й сприяють профілактиці парші.

Якщо на деревах є лишайники, то Олена Кіщак радить обробити сад з осені ще й 1,5–2%-ним розчином залізного купоросу.

В садах, де міжряддя тримають під чорним паром, як нагадують фахівці Інституту садівництва, перед входженням в зиму не повинно бути бур’янів. Тому свої дослідні ділянки вони обробляли фрезою. Ця операція не тільки знищує бур’яни, а й піднімає на поверхню грунту шкідників, сприяючи їхньому вимерзанню протягом зими.

А коли сад входить у стан спокою, то, як нагадує Олена Кіщак, можна проводити обрізку дерев. Її починають з більш старих насаджень. Тому раніше, коли сади займали великі площі, обрізку дерев починали вже в листопаді, поступово доходячи до більш молодих насаджень, залишаючи наостанок кісточкові.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com