Аграрні асоціації запропонували спосіб зупинити деградацію села

Мережа сільського розвитку пропонує переглянути Стратегію розвитку агарного сектору економіки на період до 2020 року, зробивши в ній акцент на підтримці селянських фермерських господарств, як основної форми господарювання в АПК. В цій роботі пропонується взяти за основу напрацювання команди Агентства США з міжнародного розвитку в Україні (USAID) на чолі з Адріаном Нілом.

Сформувати Концепцію Державної цільової програми сільського розвитку на період до 2025 року, розробити проект закону спрямований на правове унормування особливих умов соціального страхування членів сімейних фермерських господарств, внести зміни до Закону України «Про особисте селянське господарство» в частині унормування сільського зеленого туризму.

Про це йшлося в Інституті економіки та прогнозування НАНУ під час засідання Координаційної ради громадської організації Мережа сільського розвитку, пише propozitsiya.com з посиланням на infoindustria.com.ua.

«Ми пропонуємо розбудовувати потенціал сільської людини для того, щоб вона могла брати участь у колективному формуванні громади, її розвитку на  основі місцевих активів. Це не формування бюджетів, не випрохування ПДВ, акцизу, а створення і примноження людського капіталу території, виходячи із семи типів капіталів, якими володіє село», – пояснює  голова Координаційної ради Мережі сільського розвитку, доктор економічних наук Олена Бородіна. За її словами, аграрний і сільський розвиток мають бути єдиними, лише тоді АПК стане локомотивом економіки. Але це має бути відображено в пріоритетах державної політики. Такий підхід має бути зосереджений в місцевостях, а не в секторах АПК, на інвестиціях, а не дотаціях.

Ознакою розвороту державної політики у бік фермерства, особистих селянських господарств, розвитку сільських територій стало би, наприклад, виділення у бюджеті 2018 року хоча б 200 мн грн на підтримку дорадницьких програм, 0,5 млрд грн – на обслуговуючу кооперацію, і ще стільки – ж на фермерство.
Якщо цього не станеться, деградація сільських територій триватиме й далі.

Із 2,5 млн українських мігрантів, які виїхали за кордон протягом 2014-2016 років жителі сільської місцевості становлять 40%. Загалом протягом останніх 25 років сільська місцевість втратила 3,5 млн осіб, з карти України за цей період стерто понад 600 сіл, 369 знелюднені, але ще не зняті з обліку, 25% населених пунктів втратили здатність народжувати дітей, показник народжуваності у селах утричі менший, ніж загальнодержавний.

Демографічна ситуація в Україні невблаганно рухається до європейського показника – 5% сільського населення (зараз трохи менше 30%). До слова, сама Європа цьому не рада, бо ступінь урбанізації старого континенту сягнув катастрофічного рівня, на що звертають увагу ООН та інші інституції. У 1990-х ЄС кинувся рятувати ситуацію, почавши реалізувати філософію сталого розвитку сільських територій та багатофункціональності сільського господарства. Лише у 2014-2020 роках на заходи сільського розвитку ЄС запланував виділити €95,6 млрд, що становить 23,4% бюджету Спільної аграрної політики спільноти. Україні для відновлення сільського розвитку треба коштів разів у двадцять менше, решту зроблять чорноземи і працелюбність людей.

Довідка

Громадська організація Мережа сільського розвитку - це проект із метою розвороту аграрної політики держави в бік сільського розвитку за європейськими принципами.

До Мережі вже входить 20 аграрних асоціацій і ще стільки ж подали заявки на членство у ній.

Очолює організацію директор Інституту економіки та прогнозування НАНУ Валерій Геєць.