Спецможливості
Агробізнес

Виробництво наростити не вдалося — уряд вирішив торгувати гектарами

15.03.2016
810
Виробництво наростити не вдалося — уряд вирішив торгувати гектарами фото, ілюстрація

Якщо вдивитися у другий місяць року, можна відшукати для уряду купу позитивних тенденцій. Головна з них — теплий лютий «дозволив» пережити зиму без додаткової закупівлі російського газу. Ще одна — гривня не повторила тогорічного антирекорду. Тоді, 26.02.2015 р., офіційний курс Нацбанку злетів до 30,01 грн за долар. Хоча, американська валюта, яка наразі в обмінниках балансує між 27-ма і 28-ма грн/дол., упевнено підкрадається до цієї позначки. 

Якщо вдивитися у другий місяць року, можна відшукати для уряду купу позитивних тенденцій. Головна з них — теплий лютий «дозволив» пережити зиму без додаткової закупівлі російського газу. Ще одна — гривня не повторила тогорічного антирекорду. Тоді, 26.02.2015 р., офіційний курс Нацбанку злетів до 30,01 грн за долар. Хоча, американська валюта, яка наразі в обмінниках балансує між 27-ма і 28-ма грн/дол., упевнено підкрадається до цієї позначки. 

Г. Квітка 

Спеціально для журналу «Пропозиція»

 

Керує Кабмін, якому не довіряють

Схоже, встановлення нового антирекорду — питання часу. Ілюзія стабільності пояснюється, зокрема, вдалим для вітчизняного Кабміну розглядом парламентом його діяльності. Критики тепер, навздогін, називають події в сесійному залі, де оцінювали роботу уряду, фарсом, виставою, комедією, як завгодно. Втім, немає необхідності приводити тут хронологію дня істини в стінах парламенту для Арсенія Яценюка та його команди — народ зміг сповна насолодиться цим видовищем біля телевізорів. Рада визнала роботу КМУ незадовільною, але залишила працювати. Нонсенс, але тепер нами керує уряд, якому не довіряють. Позитив від того, що коней не поміняли на переправі, як для економіки, так і для самих «коней»: гривня пригальмувала стрімке падіння у прірву і тепер котиться туди повільно. У разі нового «урядгейту» національна валюта обвалилася б одразу. Нічого б не зупинило її, якби спалахнув і третій Майдан. Окремі політичні сили намагалися розгорнути його у лютому, в День Героїв Небесної Сотні. Але люди втомилися від протиріч і переворотів, зосереджені на тому, як вижити їм і їхнім родинам. Урешті, переміг здоровий глузд, який вказує, що з новим Майданом, зважаючи на ситуацію на Донбасі, можна взагалі без країни залишитися. 

Чого Кабмін не уникнув, то це шквалу критики на свою адресу. Але один із головних аргументів, який дозволив йому не «потонути», — зберігається шанс на одержання кредитів МВФ, що дає змогу певний час утримати на плаву й економіку. А тут ще й рада директорів переобрала на п’ять років Крістін Лагард головою фонду. Офіційному Києву це вочевидь на руку. Є надія, ключовий кредитор продовжить проект нашого порятунку, і черговий транш не за горами. А якщо ні, то позикодавцям доведеться погодитися: курс, узятий МВФ, неефективний і не сприяє розквіту України. Інакше кажучи, всі вбухані в нас гроші — коту під хвіст. Визнавати свої помилки, як відомо, не просто.

Витівки Нацбанку

У лютому Нацбанк скоротив кількість системно важливих банків до трьох: ПриватБанк і державні Ощадбанк і Укрексімбанк. Зі списку випали п’ять банків: Дельта Банк, Укрсоцбанк, Райффайзен Банк Аваль, Промінвестбанк і Дочірній банк Сбербанку Росії. У кінці 2014-го всі вісім були внесені НБУ до цього переліку. У світі системні — це фінансові установи, які займають вагому частку на банківському ринку і потенційне банкрутство яких здатне викликати крах фінансової системи країни. З одного боку, держави ставлять до таких підвищені вимоги, а з другого — намагаються мінімізувати ризики порушення стабільності. З великою ймовірністю країна рятуватиме їх від банкрутства. Але це може десь за кордоном. У нас системний — лише одна назва, для вкладників, які довірили їм свої гроші, це навряд чи що означає. У НБУ вже ухвалили рішення про ліквідацію Дельта Банку. Не факт, якщо виникнуть труднощі й у однієї з нині важливих фінустанов, наші керманичі кинуться її рятувати, щоб зберегти довіру до фінансової системи країни і убезпечити громадян, які зважилися віддати на зберігання свої гроші, від можливих втрат. 

Ще одне місце, де часто згадували Нацбанк у лютому незлим тихим словом — обмінники. Поступово, поступово у лютому євро переріс 30 грн. І тут для людей, які їдуть за кордон, настав справжній валютний армагеддон. Як відомо, Нацбанк дозволяє продаж іноземних грошей в одні руки не більш як на 3 тис. грн. Таким чином, купівля громадянином 100 євро однією банкнотою стала незаконною. А дрібніші купюри в обмінниках не дуже в ходу. Тепер умова задачі, що її вигадали для нас у НБУ: раніше людині, щоб купити, приміром, 300 євро, потрібно було обійти щонайменше три обмінники. Питання: скільки їх зі зростанням курсу євро громадянинові доведеться з паспортом оббігти тепер і коли почнеться аналогічний «дурдом» із доларом? Варіанти відповідей можна надсилати главі Нацбанку Валерії Гонтаревій. Нехай подумає... А щоб легше мислилося — така підказка: потрібно зіставити вищевикладене з даними самого НБУ, який стверджує, мовляв, збитки банків торік становили 66,6 млрд грн. А причина втрат, між іншим, не в останню чергу, в тому, що валютообмінні операції фактично виштовхнуто на чорний ринок. Політика Нацбанку не залишає народу вибору, крім як шукати нелегальних шляхів «добування» іноземних грошей. А коли в НБУ все-таки додумаються підняти планку від 3 тис. до, хоча б, 10 тис. грн, швидше за все, і збитків у фінустановах поменшає. А ще постає питання: для чого керівництво Нацбанку проводить таку згубну політику? Нічого іншого в голову не приходить, як бажання показати статистику низького попиту на валюту, що й вдається. Але якою ціною?!

 

Транзитна війна: 

втрачають усі

Лютий відзначився транзитною війною, яка спалахнула на дорогах, що ведуть з України до держав Євросоюзу. Активісти почали блокувати російські вантажівки на шляху до ЄС. Цей акт можна вважати відповіддю на запровадження РФ у січні транзитного ембарго на українські вантажі. Через що з початку року експорт нашої продукції до країн Середньої Азії та Кавказу скоротився на 60–80%. Але й блокування активістами російських автівок також несе збитки для народного господарства. Адже якщо Україна втратить статус надійного транзитера, це послабить і її економічне становище.

З одного боку, РФ вважається недружньою державою, тому логічно блокувати її вантажі. З другого — ці транзитні потоки прямують до ЄС, в об’єднаній Європі скороченнями поставок занепокоєні. Отже, розраховувати на розуміння тут з боку Євросоюзу не доводиться. Тож уряд під час засідання дозволив з 25 лютого транзит російських вантажівок і доручив МВС гарантувати безпеку руху. Але це не завадило активістам знову перекривати шлях автівкам. На ситуацію можна поглянути і під таким кутом зору: це такий собі пробний шар від сил, які зацікавлені у дестабілізації — наскільки влада тримає ситуацію під контролем. Фактично показано: сьогодні блокуються вантажівки, завтра — державні установи. Важелі впливу не завжди спрацьовують. 

Розпалюється ще один конфлікт, пов’язаний із нашим північним сусідом. Москва направила до високого суду Лондона позов на Україну за несплату боргу в 3 млрд дол., отриманих екс-президентом Віктором Януковичем. У Мінфіні заявили про готовність обстоювати в англійському суді свої інтереси за цим позовом. Як пояснив міністр закордонних справ Павло Клімкін, «Україна доводитиме, що це був насправді хабар і за формою, і за змістом». Отже, ми повертаємося до розмов про дефолт — це у разі якщо доведеться заплатити. Щоправда, судова епопея, швидше за все, розтягнеться на роки. Тоді й погашення боргу з відсотками буде головним болем, імовірно, уже не цієї влади.

 

Бюджетні дірки лататимуть сільгоспугіддями

Тепер перейдемо до промислових новин. У лютому стало відомо: у січні падіння виробництва становило 1,7% порівняно з січнем минулого року. Якщо не відбудеться покращення найближчими місяцями — урядовий прогноз зростання економіки у 2016 році під питанням. У Кабміні по-своєму взялися виправляти ситуацію. У неділю з екранів телевізорів прем’єр Арсеній Яценюк заявив про необхідність продати на відкритому аукціоні 1 млн га державної землі. Ці гектари, на його думку, сьогодні перебувають у тіньовому і корумпованому обігу. Можливо, виручених від державних грунтів грошей вистачить, щоб худо-бідно підлатати бюджетні дірки. Але чим торгуватимемо завтра — питання.

Тим часом у лютому почалися польові роботи. В Україні, в тому числі й на тимчасово окупованій території, аграрії вже сіють ячмінь і горох. Селяни не ставлять завдання продати свою землю і місяць-другий полежати на печі, на відміну від декого з наших можновладців. Вони вкладають ресурси у виробництво і розраховують отримати віддачу від своєї праці. Безперечно, саме це — ключ до успіху, перспектива розквіту економіки. 

Інтерв'ю
Кооперація в агросекторі – це забезпечення зайнятості та соціальної інтеграції.  У світі кооперативи є елементом самодопомоги і отримують преференції від держави. 
Зовсім недавно в Української зернової асоціації з'явився новий керівник - Микола Горбачьов. Ми поговорили з ним про проблеми, які хвилюють УЗА, прогнози на нинішній сезон і особисте бачення бізнес

1
0