14% ПДВ для аграріїв: законопроєкт не відповідає принципам співпраці з МВФ і ЄС, — експерти

Прийнятий Радою законопроєкт №3656, який встановлює ставки ПДВ у розмірі 14% для низки товарів сільгосппродукції, суперечить принципам співпраці з МВФ та не відповідає положенням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, повідомляє Центр аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської Школи Економіки.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на epravda.com.ua.

«Проєкт закону суперечить принципам співпраці з МВФ. У діючому меморандумі з Фондом Україна обіцяє: «Протягом програмного періоду ми будемо утримуватися від запровадження нових звільнень від сплати податків або податкових пільг (за винятком вже прийнятих звільнень, що застосовуються для видатків на охорону здоров’я, пов’язаних з COVID)», — підкреслюють економісти.

Також наголошується, що ухвалений Радою документ не відповідає положенням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, згідно з яким Україна зобов'язується наблизити своє законодавство до законодавства ЄС, в тому числі, у частині Директиви Ради ЄС № 2006/112/ЄС від 28.11.2006 про спільну систему ПДВ.

«Згідно із ч. 2 ст. 98 вказаної Директиви знижені ставки застосовуються лише для товарів для безпосереднього споживання, а не виробництва (як передбачено переліком товарів, на які пропонують встановити пільгову ставку 14%).

До того ж, для запобігання виникненню структурної неврівноваженості у Співтоваристві та викривленню конкуренції в деяких напрямах діяльності, встановлюється мінімальна стандартна ставка в розмірі 15% з можливістю перегляду», — пояснили в КШЕ.

Крім цього, у супровідних до законопроєкту документах відсутнє обґрунтування, чому для аграріїв потрібно знижувати ставку ПДВ, чому її варто знижувати саме до такого розміру.

«Невідомо також, які саме компанії стануть ключовими бенефіціарами цієї пільги, як це вплине на обсяг податків, які вони сплачують до бюджету, і головне — що внаслідок такої ставки отримає вся держава», — йдеться у повідомленні.

Також до законопроєкту не надане фінансово-економічне обґрунтування — відповідно, не відомо, як ухвалення законопроєкту вплине на виконання закону про бюджет-2021.