Шкідливість ко­мах у пло­до­во­му са­ду

Ви­літ ме­те­ликів роз­по­чав­ся із тре­тьої де­ка­ди квітня — по­чат­ку дру­гої де­ка­ди трав­ня. Від кінця дру­гої де­ка­ди трав­ня від­­­­­бу­вав­ся ма­со­вий літ, чи­сельність ме­те­ликів ся­га­ла від 1 до 20 екз./па­ст­ку. Гу­­­се­ниці відро­д­жу­ва­ли­ся з дру­гої де­ка­ди трав­ня — по­чат­ку черв­ня, ни­ми бу­ло по­шко­д­же­но 0,3–8% плодів, а в са­дах, де не про­во­ди­ли об­при­с­ку­ван­ня, — до 40%.

У Лісо­сте­пу пло­до­жер­ка роз­ви­ва­лась у двох по­коліннях. Вихід ме­те­ликів по­чав­ся у другій-третій де­ка­дах трав­ня, ма­со­вий літ і відкла­дан­ня яєць — у тре­тій де­каді трав­ня — на по­чат­ку черв­ня. Мак­си­маль­ну чи­сельність ме­те­ликів відзна­ча­ли в Хмель­ницькій і Тер­нопіль­ській обл. — 7–16 екз./па­ст­ку. Гу­се­ниці по­шко­ди­ли 2–8% плодів, мак­симально — на Хме­ль­­­­­нич­чині — 30%. Зи­му­ю­чий за­пас шкід­­­ни­ка, порівня­но з 2015 ро­ком, не змінив­ся і ста­но­вив у се­ред­нь­о­му 3,3 екз. на кож­не з 38–86% де­рев у 60–100% садів.

На Поліссі пло­до­жер­ка роз­ви­ва­лась у двох по­коліннях, за ви­нят­ком Черні­гів­сь­кої і Во­линсь­кої обл., де фіто­фаг мав од­­­не по­коління, а дру­ге бу­ло ли­ше фа­­куль­та­тив­не. По­ча­ток льо­ту ме­те­ли­ків від­­­­­­зна­ча­ли з кінця дру­гої — по­чат­ку тре­тьої де­ка­ди трав­ня, на За­кар­патті — від кін­­ця квітня. Чи­сельність шкідни­ка в пе­­ріод льо­ту ста­но­ви­ла 3–6 екз.­­­/па­ст­ку, мак­с. у За­кар­патсь­кій обл. — до 27 екз./па­ст­ку. Пер­ше по­коління по­шко­ди­ло 4–13% плодів, а дру­­ге — 6–21%. За да­­ни­ми осінніх об­сте­­­жень, за­се­леність пло­до­жер­кою на Поліссі ста­но­вить 4–87% де­рев у 37–100% садів. На зи­му фіто­фаг пішов у стадії гу­се­ниці за чи­сель­ності 2,1–8 екз./де­ре­во.

Зи­му­ю­чий за­пас шкідни­ка до­статній для за­вдан­ня са­дам відчут­ної шко­ди 2017 ро­ку. Для стри­му­ван­ня зро­с­тан­ня йо­го чи­сель­ності слід вра­хо­ву­ва­ти, що ос­танніми ро­ка­ми в північних і захід­­них об­ла­с­тях яб­лу­не­ва пло­до­жер­ка роз­ви­вається в двох по­коліннях, а в ок­ремі ро­ки дає навіть третє — фа­куль­та­тив­не.

Пер­шу об­роб­ку про­во­дять за СЕТ 230 °С і ста­лої се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри на рівні 15 °С, як­що на фе­ро­мон­ну па­ст­ку відлов­лю­ють більш ніж п’ять ме­те­ликів за п’ять діб. Гор­мо­нальні ін­сек­ти­ци­ди за­сто­со­ву­ють у період мак­си­маль­но­го льо­ту ме­те­ликів та відкла­дан­ня ни­ми яєць, який виз­на­ча­ють за фе­ро­­мон­ни­ми па­ст­ка­ми (у травні — червні — 5, а в липні — серпні — 3 екз./па­ст­ку за п’ять діб). Інсек­ти­ци­ди, що ма­ють ли­­ше ларвіцидні вла­с­ти­вості, за­сто­со­ву­ють у період ма­со­во­го відро­д­жен­ня гу­се­ниць. У зо­нах ви­со­кої чи­сель­ності шкід­ни­ка по­коління на­кла­да­ють­ся од­не на од­не, то­му го­ло­вне — виз­на­чи­тись із пер­шим об­при­с­ку­ван­ням, а на­далі — три­­ма­ти сад під «інсек­ти­цид­ним пре­сом», про­во­дя­чи на­ступні об­при­с­ку­ван­ня після закінчен­ня терміну дії інсек­ти­ци­ду, за­сто­со­ву­ва­но­го під час по­пе­ред­нь­о­го об­при­с­ку­ван­ня.

По­шко­д­жу­вав пло­ди яб­лунь і яб­лу­не­вий пиль­щик. Найшкідливішим він був у зо­нах до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня. 

В умо­вах 2016 ро­ку пиль­щи­ка ви­яв­ля­ли в усіх яб­лу­не­вих са­дах. Виліт роз­по­чав­ся в се­ре­дині квітня, ма­со­вий літ, па­­ру­ван­ня та по­ча­ток відкла­дан­ня яєць тривало 
в пе­ріод фе­но­фаз ро­же­вий бу­тон і на по­ча­тку цвітіння. Міграція ли­чи­нок у ґрунт пе­ребіга­ла наприкінці черв­ня — на по­чат­ку лип­ня. Фіто­фаг по­шко­див 1–4, мак­симально 36% плодів — у Хмель­ницькій обл. на 3–46% площ; макс. — 100% де­рев у Дніпро­пе­т­ровській, За­порізькій, Лу­ганській областях на 10–48% площ. Зи­му­ю­чий за­пас фіто­фа­га становив 0,3–3 екз./м2 на 10–15% де­рев, 3–28% площ.

Цьо­горіч за до­статніх опадів, пе­ре­дусім у західних об­ла­с­тях, мож­ли­ве від­чут­не по­шко­д­жен­ня плодів пиль­щи­ком. То­му у фазі ро­же­во­го бу­то­на, за три-чо­ти­ри дні до цвітіння, слід про­ве­с­ти об­при­с­ку­ван­ня садів про­ти іма­го та од­ра­зу ж після цвітіння, в період відрод­­жен­ня ли­чи­нок і їхньо­го пе­ре­хо­ду із зав’язі на плід. По­ро­ги шкідли­вості: у фазі відо­крем­лен­ня бу­тонів — 10 іма­го на 10 гілок де­ре­ва; у період цвітіння — три-п’ять яєць на 100 квіток; після опа­дан­ня пе­лю­с­ток — три ли­чин­ки на 100 плодів.

Ранні сор­ти яб­луні найбільше по­шко­д­­­жу­ють­ся пиль­щи­ком. Роз­тяг­ну­тий період цвітіння та­кож спри­я­ти­ме збіль­шен­ню йо­го чи­сель­ності. У ґрунт ли­чин­­ки шкід­ни­ка, як пра­ви­ло, пе­ре­хо­дять із се­ре­ди­ни черв­ня (че­рез 30–40 днів після кінця цвітіння ранніх сортів яб­лунь). То­му до­­цільним бу­де про­ве­ден­ня куль­ти­вації в міжряд­дях і при­стов­бур­них ко­лах на гли­би­­­ну 9–11 см пе­ред за­вер­шен­ням жив­лен­ня ли­чи­нок. Це спри­я­ти­ме роз­пу­шу­ван­ню ша­ру ґрун­­ту, щоб ос­нов­на ма­са шкідни­ка зо­се­ре­ди­ла­ся са­ме на цій гли­бині, де під час на­ступ­но­го роз­пу­шу­ван­ня ґрун­ту за­­­ги­не знач­на йо­го кількість. 

По­всюд­но шко­ди­ли й са­дові дов­го­но­си­ки. Так, яб­лу­не­вий квіткоїд най­шкід­ливішим був у са­дах Дніпро­пе­т­ров­сь­кої, Лу­гансь­кої, Кіро­во­градсь­кої, Хер­сонсь­кої, Сумсь­кої, Тер­нопільської, Хмель­­ниць­кої, Рівненсь­кої та Черні­гів­ської обл., де по­шко­див від 2 до 20% бу­тонів і квіток на 35–75% яб­лунь за чи­сель­ності 1,8–14 екз./де­ре­во. Зи­му­ю­­­чий за­пас шкідни­ка — 1,5–7 екз. на кож­не з 5–35% де­рев. 

Пла­ну­ю­чи за­хисні за­хо­ди про­ти яб­лу­не­во­го квіткоїда, вар­то вра­хо­ву­ва­ти, що жу­­ки ви­хо­дять із місць зимівлі за плю­со­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря на рівні 6°С, а за стій­кої тем­пе­ра­ту­ри 10…15°С ак­­тив­ніше пе­реліта­ють із де­ре­ва на де­ре­во. Ма­со­вий вихід жуків у Лісо­сте­пу при­па­дає на се­­­­­­­­­­ре­­ди­ну квітня, а в Сте­пу на три-п’ять днів раніше. У цей період най­е­фек­тив­ніше за­сто­су­ван­ня хімічних або ме­ханіч­них за­собів.

Сірий брунь­ко­вий дов­го­но­сик май­же скрізь по­шко­див від 4–8 до 22% бру­нь­ок на 20–50, мак­с. на 68–100% пло­до­вих де­рев у Сумській, Київській, Хмель­ницькій, Чернівецькій та інших об­ластях. Найбільшої шко­ди слід очіку­ва­ти в са­дах За­порізької, Лу­ганської, До­­нецької, Кіро­во­градської, Сумської, Хмель­­­ницької, Іва­но-Франківської областей.

Для до­сяг­нен­ня ефек­тив­но­го за­хи­с­ту садів від сіро­го брунь­ко­во­го дов­го­но­си­ка потрібно вра­хо­ву­ва­ти, що жу­ки ви­хо­дять із зи­ми у фазі на­буб­нявіння пло­до­вих бру­нь­ок яб­луні за се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря 6…7 °С. Жив­лять­ся спо­чат­ку брунь­ка­ми, а на­далі мо­­­ло­ди­ми ли­с­точ­ка­ми та бу­то­на­ми. Пе­ріод ак­тив­но­го жив­лен­ня три­ває місяць — це найбільш ураз­ли­вий період у роз­вит­ку шкідни­ка. 

Бу­рий пло­до­вий кліщ по­всюд­но роз­ви­вав­ся, по­шко­див­ши 2–15% бру­нь­ок і листків на 10–26, мак­с. 81% де­рев у са­дах Кіро­во­градсь­кої й Дніпро­пе­т­ровсь­кої обл. Зи­му­ва­ти ли­ши­ло­ся 0,5–4, макс. — у Хер­сонській і Кіро­во­градській обл. — 12 яєць/п.м.г. (по­гон­ний метр гілок) на 17–68% де­рев.

Чер­во­ний пло­до­вий кліщ за по­в­сюд­но­го по­ши­рен­ня по­шко­див 2–7% бру­нь­ок, 3–17% листків на 9–30, мак­с. 70% де­рев у Тер­нопільській і Хмель­ницькій обл. Во­се­ни зи­му­ю­чий за­пас шкідни­ка ви­яв­ля­ли на 17–89% де­рев у кількості 0,6–4, мак­с. — 10 яєць/п.м.г. у Хер­сон­ській, Тер­нопільській, Хмель­ницькій, Чернівецькій обл.

Шкідливість гло­до­во­го кліща де­що зни­зи­лась. Відчут­но фіто­фаг шко­див ли­ше в За­порізькій обл., де на­весні за­се­лив до 48% бру­нь­ок на 27–73% де­рев. Зи­му­ю­чий за­пас шкідни­ка — 0,6–7 са­миць/п.м.г.

Зви­чай­ний па­ву­тин­ний кліщ най­чис­леннішим був у са­дах До­нець­кої обл., де на­весні по­шко­див 1,5% бру­нь­ок, улітку — до 20% ли­с­тя на 10–20% де­рев. Ви­яв­ля­ли йо­го та­кож у Хер­сон­ській та Одеській обл. Зи­му­ю­чий за­пас шкідни­ка становив 1,8 са­миць/п.м.г.

Зи­му­ю­чий за­пас кліщів до­стат­ньо ви­со­кий. Для об­ме­жен­ня їхньої чи­сель­ності про­во­дять об­при­с­ку­ван­ня у ран­нь­о­вес­ня­ний період про­ти зи­му­ю­чих яєць; а пізніше — про­ти но­вовідро­д­же­них ли­чи­нок і зи­му­ю­чих са­миць. Улітку, в період рос­ту плодів, об­роб­ки про­во­дять за чи­сель­ності 5–7 кліщів/ли­с­ток.

Ос­танніми ро­ка­ми ве­ли­ку шко­ду яб­­лу­­­­ні за­вдає чо­ти­ри­но­гий яб­лу­не­вий ір­жа­вий кліщ, у ре­зуль­таті життєдіяль­нос­­ті яко­го на ниж­нь­о­му боці ли­ст­ка ви­­­­­ни­ка­ють ко­рич­неві пля­ми, що зли­ва­ю­ть­­­­­ся між со­бою. Де­ре­ва на­бу­ва­ють ви­г­ля­ду, не­мов во­ни страж­да­ють від по­су­хи. 

Відчут­ної шко­ди пло­до­вим де­ре­вам щорічно за­вда­ють і по­пе­лиці. В умо­вах по­пе­ред­нь­о­го ро­ку яб­лу­не­ва зе­ле­на по­пе­ли­ця по­всюд­но за­се­ли­ла 3–14% бру­нь­ок і листків на 7–56, мак­с. до 100% де­рев у За­порізькій, Вінницькій, Сум­ській, Хмель­ницькій, Тер­нопіль­сь­кій, Жи­то­мирській, За­кар­патській та ін. об­ла­с­тях. Зи­му­ю­чий за­пас по­пе­лиці ста­но­вив 3,5–14 яєць/п.м.г. 

Виш­не­ва по­пе­ли­ця роз­ви­ва­ла­ся в усіх виш­не­вих са­дах на 3,5–10, мак­с. 35% бру­нь­ок (За­порізька обл.), 8–16% ли­с­тя на 1–40, мак­с. 60% де­рев (Він­ни­ць­ка, Іва­но-Франківська і За­кар­патсь­ка обл.). Зи­му­ю­чий за­пас її в се­ред­нь­о­му де­що зни­зив­ся і ста­но­вить 0,5–3,9, макс. 18 екз./п.м.г. на За­поріжжі.

Сли­во­ва по­пе­ли­ця відчут­но шко­дить у са­дах До­нець­кої, Дніпро­пе­т­ров­сь­кої, За­порізької, Хер­сонсь­кої, Вінни­ць­­кої, Чер­кась­кої, Іва­но-Франківської і За­кар­патсь­кої обл., де її ви­яв­ля­ли на 0,5–10% бру­нь­ок, 8–18% ли­с­тя, 28–65% де­рев. Зи­му­ю­чий за­пас шкідни­ка — 2–7 екз./п.м.г.

Чер­во­но­га­ло­ва по­пе­ли­ця за­се­ли­ла яб­лу­неві са­ди До­нець­кої, Дніпро­пе­т­ровсь­кої, Ми­ко­лаївської, Хер­сонсь­кої та За­кар­патсь­кої обл., де по­шко­ди­ла 3% бру­нь­ок, 10% ли­с­тя на 8–22% де­рев. 

За спри­ят­ли­вої пе­ре­зимівлі та теп­лої, з періодич­ни­ми опа­да­ми по­го­ди, цьогоріч мож­ливі по­всюдні осе­ред­ки з підви­ще­ною чи­сельністю по­пе­лиць. У та­ких місцях ра­но на­весні, до роз­пу­с­кан­ня бру­­­нь­ок, за плю­со­вої тем­пе­ра­ту­ри не ниж­че як 4°С про­во­дять об­при­с­ку­ван­ня (про­ми­ван­ня) де­рев овіци­да­ми. На­ступ­не — у квітні, у фазі відо­крем­лен­ня бру­нь­ок, за за­се­лен­ня шкідни­ком по­над 15–20% бру­нь­ок, а на­далі — після цвітіння. Про­ти сли­во­вої та виш­не­вої по­пе­лиць най­е­фек­тивніше про­во­ди­ти об­прис­­ку­ван­ня після цвітіння.

Яб­лу­не­ва ме­дя­ни­ця (ли­с­тоблішка) в умо­вах 2016 ро­ку найбільшо­го по­ши­рен­­­ня на­бу­ла в цен­т­раль­них, західних та північних об­ла­с­тях. Найбільшою мі­­рою за­се­лені шкідни­ком са­ди Вінниць­кої, Тер­нопільської, Хмель­ниць­кої, Іва­но-Франківської, Дніпро­пе­т­ровсь­кої, До­нець­кої, Хер­сонсь­кої обл., де ли­с­то­блі­шка жи­ви­ла­ся на 20–70% де­рев 
і по­шко­ди­ла 3–6% бру­нь­ок, 2–15% ли­с­тя. Зи­му­ю­чий за­пас яб­лу­не­вої ме­дя­ниці — 1–5 яєць/п.м.г.

Роз­вит­ку гру­ше­вої ме­дя­ниці спри­яє су­ха й жар­ка по­го­да. У Хер­сонській, За­порізькій, Дніпро­пе­т­ровській, До­не­ць­кій, Вінницькій, Чер­каській, Іва­но-Фра­н­­ківській і За­кар­патській обл. фіто­фаг по­шко­див від 2 до 10% бру­нь­ок, 2–22% ли­с­тя на 20–75% де­рев. За да­ни­ми осін­ніх об­сте­жень, найбільше за­се­ле­ни­ми ме­дя­ни­цею за­ли­ша­ють­ся са­ди Хер­сон­сь­кої і За­порізької обл. — 44–80% де­рев по 4 екз./п.м.г.

Аналіз цих да­них свідчить про те, що є осе­ред­ки з до­сить чис­лен­ним зи­­му­­­ю­чим за­па­сом шкідни­ка, то­му ймо­вір­­­ність за­вдан­ня відчут­ної шко­ди  по­­точ­ного року за­ли­шається. Для за­хи­с­ту са­­дів від ме­дя­ниць пер­шу об­роб­ку про­во­дять у ран­нь­о­вес­ня­ний період, до роз­­­пу­с­кан­ня бру­нь­ок, у во­гни­щах ви­со­кої чи­сель­ності для зни­щен­ня зи­му­ю­чої стадії, а та­кож у період ви­хо­ду шкідни­ка з яєць — у фазі зе­ле­но­го ко­ну­са. Ефек­тив­но та­кож об­­при­с­ку­ва­ти де­ре­ва у фа­­зі ви­су­ван­ня бу­тонів. Про­ти гру­ше­вої ли­с­тоблішки ефек­тивні та­кож літні об­при­с­ку­ван­ня.

Ду­же відчут­но шко­дять ос­танніми ро­ка­ми щитівки та не­справжні щитівки, які по­ши­рені пе­ре­важ­но в ста­рих са­дах і при­са­диб­но­му сек­торі. 

Ко­мо­подібна щитівка по­ши­ре­на в Ук­раїні по­всюд­но, але ду­же нерівно­мір­но (за­се­ли­ла від 47 до 100% садів). На­весні та влітку фіто­фаг за­се­ляв та по­шко­д­жу­вав 2–5% па­гонів на 12–50, мак­с. в Іва­но-Франківській обл. — 67% де­рев. Зи­му­ю­чий за­пас щитівки — 2,3–4 екз./дм2 ко­ри, який ви­я­ви­ли на 8% де­рев 20% площ. 

З ог­ля­ду на те, що шкідник зи­мує у ста­­дії яй­ця і ги­не ли­ше за тем­пе­ра­ту­ри повітря -32°С, ймовірність по­ши­рен­ня та шкідли­вості щитівок, на­сам­пе­ред у Лі­­со­сте­пу та на Поліссі, за­ли­шається. Для уник­нен­ня їхньої шко­до­чин­ності хі­­мічний за­хист на­са­д­жень доцільно про­во­ди­ти на­весні до роз­пу­с­кан­ня бру­нь­ок — про­ти зи­му­ю­чої стадії шкідни­ка та в період відро­д­жен­ня ли­чи­нок-«ман­д­­­рівниць». Як пра­ви­ло, в Лісо­сте­пу й на Поліссі це період відцвітан­ня яб­луні, ко­ли су­ма ефек­тив­них тем­пе­ра­тур (по­над 8°С) до­ся­гає 130…140°С і, за­леж­но від тем­пе­ра­тур­них умов, три­ває 4–10 днів. «Мандрівниці» рух­ливі впро­довж двох-трьох днів, і са­ме цей період най­е­фек­тивніший для за­сто­су­ван­ня інсек­ти­цидів.

Акацієва і сли­во­ва не­справжні щитівки більше шко­дять у зоні півден­но­го садівництва, але ос­таннім ча­сом сли­во­ва знач­но по­ши­рюється у півден­них та по­де­ку­ди в східних об­ла­с­тях Лісо­сте­пу. Торік во­ни відчут­но шко­ди­ли у За­порізькій, До­нецькій, Вінницькій, За­кар­патській, Чер­каській та інших об­ла­с­тях. Во­се­ни не­справжнь­о­щитівок ви­яв­ля­ли на 1–34% де­рев на 3–47% площ. Про­ти акацієвої і сли­во­вої об­роб­ки про­во­дять у ран­нь­о­вес­ня­ний період по спля­чих брунь­ках і влітку — під час міграції ли­чи­нок.

Знач­но по­ши­ре­на в Сте­пу і за­вдає відчут­ної шко­ди, пе­ре­дусім у ста­рих на­са­д­жен­нях, та­кож каліфорнійська щи­тівка. Шкідник за­се­лив до 39% ске­лет­них гілок на 12–35% де­рев у 17–36, мак­с. — 100% садів у До­нецькій обл. 

Сиг­на­лом для про­ве­ден­ня об­при­с­ку­ван­ня про­ти каліфорнійської щитівки є по­ява «мандрівниць» першого по­коління, які, як пра­ви­ло, з’яв­ля­ють­ся у першій де­каді черв­ня, другого по­коління — на по­чат­ку серп­ня. 

Хо­че­мо за­сте­рег­ти садівників про­ти та­ко­го шкідни­ка, як виш­не­ва му­ха, яка скрізь по­шко­д­жує че­реш­неві й виш­неві на­са­д­жен­ня. 

Найбільше від шкідни­ка по­тер­па­ли са­ди Хер­сонсь­кої, За­порізької, Дніпро­пе­т­ровсь­кої, До­нець­кої, Вінниць­кої, Іва­но-Франківської, За­кар­патсь­кої об­ла­с­тей, де він по­шко­див 0,2–30% плодів на 12–55% де­рев. Зи­му­ю­чий за­пас му­хи 1,3–5, мак­с. — 10 пу­паріїв/м² у До­нецькій об­ласті, що ство­рю­ва­ти­ме за­гро­зу де­ре­вам і по­точ­но­го ро­ку. Прак­тич­но в усіх зо­нах ви­ро­щу­ван­ня че­решні та вишні чи­сельність виш­не­вої му­хи за­ли­шається ви­щою від по­ро­гу шкідли­вості (ЕПШ — 1 пуп./м²).

За­хисні за­хо­ди обов’яз­кові, як­що по­пе­ред­нь­о­го ро­ку ли­чин­ка­ми виш­не­вої му­хи бу­ло по­шко­д­же­но по­над 2% вро­жаю. Об­при­с­ку­ван­ня садів про­во­дять у період ак­тив­но­го ви­хо­ду му­хи з ґрун­ту, ко­ли іма­го жив­лять­ся для дозрі­ван­ня яй­це­про­дукції виділен­ня­ми лист­ків або со­ком плодів, тоб­то че­рез 8–12 діб після по­чат­ку льо­ту мух, на­ступ­ну об­роб­ку про­во­дять че­рез 10–12 діб. 

Та­кож слід вра­хо­ву­ва­ти, що найбіль­ше виш­не­ва му­ха по­шко­д­жує се­редні та пізні сор­ти че­решні. З ог­ля­ду на те, що му­ха зи­мує в ґрунті, од­ним із важ­ли­вих ме­­­тодів бо­роть­би з нею є осінній та вес­ня­ний об­робітки ґрун­ту в міжряд­дях і при­стов­бур­них ко­лах, що при­зво­дить до знеш­ко­д­жен­ня більшої ча­с­ти­ни пу­паріїв.

Го­ло­вним у до­гляді за пло­до­ви­ми на­са­д­жен­ня­ми є постійний моніто­ринг роз­вит­ку шкідли­вих ор­ганізмів і вчас­не та якісне про­ве­ден­ня за­хис­них за­ходів. 

Т. Не­ве­ровсь­ка,    
Інсти­тут за­хи­с­ту рос­лин НА­АН

Інформація для цитування

Шкідливість комах у плодовому саду / Т. Неверовська// Пропозиція. — 2017. — № 4. — С. 148-151