Спецможливості
Агрохімія

Шкідливість ко­мах у пло­до­во­му са­ду

10.05.2017
5363
Шкідливість ко­мах у пло­до­во­му са­ду фото, ілюстрація

У яблуневих садах комплекс фітофагів, які завдають відчутної шкоди деревам, дуже різноманітний. Найпоширенішим шкідником є яблунева плодожерка. В умовах 2016 року в Степу вона розвивалась у двох, а в Херсонській і Одеській обл. — у трьох поколіннях. 

 

Ви­літ ме­те­ликів роз­по­чав­ся із тре­тьої де­ка­ди квітня — по­чат­ку дру­гої де­ка­ди трав­ня. Від кінця дру­гої де­ка­ди трав­ня від­­­­­бу­вав­ся ма­со­вий літ, чи­сельність ме­те­ликів ся­га­ла від 1 до 20 екз./па­ст­ку. Гу­­­се­ниці відро­д­жу­ва­ли­ся з дру­гої де­ка­ди трав­ня — по­чат­ку черв­ня, ни­ми бу­ло по­шко­д­же­но 0,3–8% плодів, а в са­дах, де не про­во­ди­ли об­при­с­ку­ван­ня, — до 40%.

У Лісо­сте­пу пло­до­жер­ка роз­ви­ва­лась у двох по­коліннях. Вихід ме­те­ликів по­чав­ся у другій-третій де­ка­дах трав­ня, ма­со­вий літ і відкла­дан­ня яєць — у тре­тій де­каді трав­ня — на по­чат­ку черв­ня. Мак­си­маль­ну чи­сельність ме­те­ликів відзна­ча­ли в Хмель­ницькій і Тер­нопіль­ській обл. — 7–16 екз./па­ст­ку. Гу­се­ниці по­шко­ди­ли 2–8% плодів, мак­симально — на Хме­ль­­­­­нич­чині — 30%. Зи­му­ю­чий за­пас шкід­­­ни­ка, порівня­но з 2015 ро­ком, не змінив­ся і ста­но­вив у се­ред­нь­о­му 3,3 екз. на кож­не з 38–86% де­рев у 60–100% садів.

На Поліссі пло­до­жер­ка роз­ви­ва­лась у двох по­коліннях, за ви­нят­ком Черні­гів­сь­кої і Во­линсь­кої обл., де фіто­фаг мав од­­­не по­коління, а дру­ге бу­ло ли­ше фа­­куль­та­тив­не. По­ча­ток льо­ту ме­те­ли­ків від­­­­­­зна­ча­ли з кінця дру­гої — по­чат­ку тре­тьої де­ка­ди трав­ня, на За­кар­патті — від кін­­ця квітня. Чи­сельність шкідни­ка в пе­­ріод льо­ту ста­но­ви­ла 3–6 екз.­­­/па­ст­ку, мак­с. у За­кар­патсь­кій обл. — до 27 екз./па­ст­ку. Пер­ше по­коління по­шко­ди­ло 4–13% плодів, а дру­­ге — 6–21%. За да­­ни­ми осінніх об­сте­­­жень, за­се­леність пло­до­жер­кою на Поліссі ста­но­вить 4–87% де­рев у 37–100% садів. На зи­му фіто­фаг пішов у стадії гу­се­ниці за чи­сель­ності 2,1–8 екз./де­ре­во.

Заселене плодожеркою яблукоЗи­му­ю­чий за­пас шкідни­ка до­статній для за­вдан­ня са­дам відчут­ної шко­ди 2017 ро­ку. Для стри­му­ван­ня зро­с­тан­ня йо­го чи­сель­ності слід вра­хо­ву­ва­ти, що ос­танніми ро­ка­ми в північних і захід­­них об­ла­с­тях яб­лу­не­ва пло­до­жер­ка роз­ви­вається в двох по­коліннях, а в ок­ремі ро­ки дає навіть третє — фа­куль­та­тив­не.

Пер­шу об­роб­ку про­во­дять за СЕТ 230 °С і ста­лої се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри на рівні 15 °С, як­що на фе­ро­мон­ну па­ст­ку відлов­лю­ють більш ніж п’ять ме­те­ликів за п’ять діб. Гор­мо­нальні ін­сек­ти­ци­ди за­сто­со­ву­ють у період мак­си­маль­но­го льо­ту ме­те­ликів та відкла­дан­ня ни­ми яєць, який виз­на­ча­ють за фе­ро­­мон­ни­ми па­ст­ка­ми (у травні — червні — 5, а в липні — серпні — 3 екз./па­ст­ку за п’ять діб). Інсек­ти­ци­ди, що ма­ють ли­­ше ларвіцидні вла­с­ти­вості, за­сто­со­ву­ють у період ма­со­во­го відро­д­жен­ня гу­се­ниць. У зо­нах ви­со­кої чи­сель­ності шкід­ни­ка по­коління на­кла­да­ють­ся од­не на од­не, то­му го­ло­вне — виз­на­чи­тись із пер­шим об­при­с­ку­ван­ням, а на­далі — три­­ма­ти сад під «інсек­ти­цид­ним пре­сом», про­во­дя­чи на­ступні об­при­с­ку­ван­ня після закінчен­ня терміну дії інсек­ти­ци­ду, за­сто­со­ву­ва­но­го під час по­пе­ред­нь­о­го об­при­с­ку­ван­ня.

По­шко­д­жу­вав пло­ди яб­лунь і яб­лу­не­вий пиль­щик. Найшкідливішим він був у зо­нах до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня. 

В умо­вах 2016 ро­ку пиль­щи­ка ви­яв­ля­ли в усіх яб­лу­не­вих са­дах. Виліт роз­по­чав­ся в се­ре­дині квітня, ма­со­вий літ, па­­ру­ван­ня та по­ча­ток відкла­дан­ня яєць тривало 
в пе­ріод фе­но­фаз ро­же­вий бу­тон і на по­ча­тку цвітіння. Міграція ли­чи­нок у ґрунт пе­ребіга­ла наприкінці черв­ня — на по­чат­ку лип­ня. Фіто­фаг по­шко­див 1–4, мак­симально 36% плодів — у Хмель­ницькій обл. на 3–46% площ; макс. — 100% де­рев у Дніпро­пе­т­ровській, За­порізькій, Лу­ганській областях на 10–48% площ. Зи­му­ю­чий за­пас фіто­фа­га становив 0,3–3 екз./м2 на 10–15% де­рев, 3–28% площ.

Цьо­горіч за до­статніх опадів, пе­ре­дусім у західних об­ла­с­тях, мож­ли­ве від­чут­не по­шко­д­жен­ня плодів пиль­щи­ком. То­му у фазі ро­же­во­го бу­то­на, за три-чо­ти­ри дні до цвітіння, слід про­ве­с­ти об­при­с­ку­ван­ня садів про­ти іма­го та од­ра­зу ж після цвітіння, в період відрод­­жен­ня ли­чи­нок і їхньо­го пе­ре­хо­ду із зав’язі на плід. По­ро­ги шкідли­вості: у фазі відо­крем­лен­ня бу­тонів — 10 іма­го на 10 гілок де­ре­ва; у період цвітіння — три-п’ять яєць на 100 квіток; після опа­дан­ня пе­лю­с­ток — три ли­чин­ки на 100 плодів.

Заселене пильщиком яблукоРанні сор­ти яб­луні найбільше по­шко­д­­­жу­ють­ся пиль­щи­ком. Роз­тяг­ну­тий період цвітіння та­кож спри­я­ти­ме збіль­шен­ню йо­го чи­сель­ності. У ґрунт ли­чин­­ки шкід­ни­ка, як пра­ви­ло, пе­ре­хо­дять із се­ре­ди­ни черв­ня (че­рез 30–40 днів після кінця цвітіння ранніх сортів яб­лунь). То­му до­­цільним бу­де про­ве­ден­ня куль­ти­вації в міжряд­дях і при­стов­бур­них ко­лах на гли­би­­­ну 9–11 см пе­ред за­вер­шен­ням жив­лен­ня ли­чи­нок. Це спри­я­ти­ме роз­пу­шу­ван­ню ша­ру ґрун­­ту, щоб ос­нов­на ма­са шкідни­ка зо­се­ре­ди­ла­ся са­ме на цій гли­бині, де під час на­ступ­но­го роз­пу­шу­ван­ня ґрун­ту за­­­ги­не знач­на йо­го кількість. 

По­всюд­но шко­ди­ли й са­дові дов­го­но­си­ки. Так, яб­лу­не­вий квіткоїд най­шкід­ливішим був у са­дах Дніпро­пе­т­ров­сь­кої, Лу­гансь­кої, Кіро­во­градсь­кої, Хер­сонсь­кої, Сумсь­кої, Тер­нопільської, Хмель­­ниць­кої, Рівненсь­кої та Черні­гів­ської обл., де по­шко­див від 2 до 20% бу­тонів і квіток на 35–75% яб­лунь за чи­сель­ності 1,8–14 екз./де­ре­во. Зи­му­ю­­­чий за­пас шкідни­ка — 1,5–7 екз. на кож­не з 5–35% де­рев. 

Пла­ну­ю­чи за­хисні за­хо­ди про­ти яб­лу­не­во­го квіткоїда, вар­то вра­хо­ву­ва­ти, що жу­­ки ви­хо­дять із місць зимівлі за плю­со­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря на рівні 6°С, а за стій­кої тем­пе­ра­ту­ри 10…15°С ак­­тив­ніше пе­реліта­ють із де­ре­ва на де­ре­во. Ма­со­вий вихід жуків у Лісо­сте­пу при­па­дає на се­­­­­­­­­­ре­­ди­ну квітня, а в Сте­пу на три-п’ять днів раніше. У цей період най­е­фек­тив­ніше за­сто­су­ван­ня хімічних або ме­ханіч­них за­собів.

Сірий брунь­ко­вий дов­го­но­сик май­же скрізь по­шко­див від 4–8 до 22% бру­нь­ок на 20–50, мак­с. на 68–100% пло­до­вих де­рев у Сумській, Київській, Хмель­ницькій, Чернівецькій та інших об­ластях. Найбільшої шко­ди слід очіку­ва­ти в са­дах За­порізької, Лу­ганської, До­­нецької, Кіро­во­градської, Сумської, Хмель­­­ницької, Іва­но-Франківської областей.

Для до­сяг­нен­ня ефек­тив­но­го за­хи­с­ту садів від сіро­го брунь­ко­во­го дов­го­но­си­ка потрібно вра­хо­ву­ва­ти, що жу­ки ви­хо­дять із зи­ми у фазі на­буб­нявіння пло­до­вих бру­нь­ок яб­луні за се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря 6…7 °С. Жив­лять­ся спо­чат­ку брунь­ка­ми, а на­далі мо­­­ло­ди­ми ли­с­точ­ка­ми та бу­то­на­ми. Пе­ріод ак­тив­но­го жив­лен­ня три­ває місяць — це найбільш ураз­ли­вий період у роз­вит­ку шкідни­ка. 

Бу­рий пло­до­вий кліщ по­всюд­но роз­ви­вав­ся, по­шко­див­ши 2–15% бру­нь­ок і листків на 10–26, мак­с. 81% де­рев у са­дах Кіро­во­градсь­кої й Дніпро­пе­т­ровсь­кої обл. Зи­му­ва­ти ли­ши­ло­ся 0,5–4, макс. — у Хер­сонській і Кіро­во­градській обл. — 12 яєць/п.м.г. (по­гон­ний метр гілок) на 17–68% де­рев.

Чер­во­ний пло­до­вий кліщ за по­в­сюд­но­го по­ши­рен­ня по­шко­див 2–7% бру­нь­ок, 3–17% листків на 9–30, мак­с. 70% де­рев у Тер­нопільській і Хмель­ницькій обл. Во­се­ни зи­му­ю­чий за­пас шкідни­ка ви­яв­ля­ли на 17–89% де­рев у кількості 0,6–4, мак­с. — 10 яєць/п.м.г. у Хер­сон­ській, Тер­нопільській, Хмель­ницькій, Чернівецькій обл.

Шкідливість гло­до­во­го кліща де­що зни­зи­лась. Відчут­но фіто­фаг шко­див ли­ше в За­порізькій обл., де на­весні за­се­лив до 48% бру­нь­ок на 27–73% де­рев. Зи­му­ю­чий за­пас шкідни­ка — 0,6–7 са­миць/п.м.г.

Зви­чай­ний па­ву­тин­ний кліщ най­чис­леннішим був у са­дах До­нець­кої обл., де на­весні по­шко­див 1,5% бру­нь­ок, улітку — до 20% ли­с­тя на 10–20% де­рев. Ви­яв­ля­ли йо­го та­кож у Хер­сон­ській та Одеській обл. Зи­му­ю­чий за­пас шкідни­ка становив 1,8 са­миць/п.м.г.

Зи­му­ю­чий за­пас кліщів до­стат­ньо ви­со­кий. Для об­ме­жен­ня їхньої чи­сель­ності про­во­дять об­при­с­ку­ван­ня у ран­нь­о­вес­ня­ний період про­ти зи­му­ю­чих яєць; а пізніше — про­ти но­вовідро­д­же­них ли­чи­нок і зи­му­ю­чих са­миць. Улітку, в період рос­ту плодів, об­роб­ки про­во­дять за чи­сель­ності 5–7 кліщів/ли­с­ток.

Яблунева зелена попелиця Ос­танніми ро­ка­ми ве­ли­ку шко­ду яб­­лу­­­­ні за­вдає чо­ти­ри­но­гий яб­лу­не­вий ір­жа­вий кліщ, у ре­зуль­таті життєдіяль­нос­­ті яко­го на ниж­нь­о­му боці ли­ст­ка ви­­­­­ни­ка­ють ко­рич­неві пля­ми, що зли­ва­ю­ть­­­­­ся між со­бою. Де­ре­ва на­бу­ва­ють ви­г­ля­ду, не­мов во­ни страж­да­ють від по­су­хи. 

Відчут­ної шко­ди пло­до­вим де­ре­вам щорічно за­вда­ють і по­пе­лиці. В умо­вах по­пе­ред­нь­о­го ро­ку яб­лу­не­ва зе­ле­на по­пе­ли­ця по­всюд­но за­се­ли­ла 3–14% бру­нь­ок і листків на 7–56, мак­с. до 100% де­рев у За­порізькій, Вінницькій, Сум­ській, Хмель­ницькій, Тер­нопіль­сь­кій, Жи­то­мирській, За­кар­патській та ін. об­ла­с­тях. Зи­му­ю­чий за­пас по­пе­лиці ста­но­вив 3,5–14 яєць/п.м.г. 

Виш­не­ва по­пе­ли­ця роз­ви­ва­ла­ся в усіх виш­не­вих са­дах на 3,5–10, мак­с. 35% бру­нь­ок (За­порізька обл.), 8–16% ли­с­тя на 1–40, мак­с. 60% де­рев (Він­ни­ць­ка, Іва­но-Франківська і За­кар­патсь­ка обл.). Зи­му­ю­чий за­пас її в се­ред­нь­о­му де­що зни­зив­ся і ста­но­вить 0,5–3,9, макс. 18 екз./п.м.г. на За­поріжжі.

Сли­во­ва по­пе­ли­ця відчут­но шко­дить у са­дах До­нець­кої, Дніпро­пе­т­ров­сь­кої, За­порізької, Хер­сонсь­кої, Вінни­ць­­кої, Чер­кась­кої, Іва­но-Франківської і За­кар­патсь­кої обл., де її ви­яв­ля­ли на 0,5–10% бру­нь­ок, 8–18% ли­с­тя, 28–65% де­рев. Зи­му­ю­чий за­пас шкідни­ка — 2–7 екз./п.м.г.

Чер­во­но­га­ло­ва по­пе­ли­ця за­се­ли­ла яб­лу­неві са­ди До­нець­кої, Дніпро­пе­т­ровсь­кої, Ми­ко­лаївської, Хер­сонсь­кої та За­кар­патсь­кої обл., де по­шко­ди­ла 3% бру­нь­ок, 10% ли­с­тя на 8–22% де­рев. 

За спри­ят­ли­вої пе­ре­зимівлі та теп­лої, з періодич­ни­ми опа­да­ми по­го­ди, цьогоріч мож­ливі по­всюдні осе­ред­ки з підви­ще­ною чи­сельністю по­пе­лиць. У та­ких місцях ра­но на­весні, до роз­пу­с­кан­ня бру­­­нь­ок, за плю­со­вої тем­пе­ра­ту­ри не ниж­че як 4°С про­во­дять об­при­с­ку­ван­ня (про­ми­ван­ня) де­рев овіци­да­ми. На­ступ­не — у квітні, у фазі відо­крем­лен­ня бру­нь­ок, за за­се­лен­ня шкідни­ком по­над 15–20% бру­нь­ок, а на­далі — після цвітіння. Про­ти сли­во­вої та виш­не­вої по­пе­лиць най­е­фек­тивніше про­во­ди­ти об­прис­­ку­ван­ня після цвітіння.

Яблунева медяницяЯб­лу­не­ва ме­дя­ни­ця (ли­с­тоблішка) в умо­вах 2016 ро­ку найбільшо­го по­ши­рен­­­ня на­бу­ла в цен­т­раль­них, західних та північних об­ла­с­тях. Найбільшою мі­­рою за­се­лені шкідни­ком са­ди Вінниць­кої, Тер­нопільської, Хмель­ниць­кої, Іва­но-Франківської, Дніпро­пе­т­ровсь­кої, До­нець­кої, Хер­сонсь­кої обл., де ли­с­то­блі­шка жи­ви­ла­ся на 20–70% де­рев 
і по­шко­ди­ла 3–6% бру­нь­ок, 2–15% ли­с­тя. Зи­му­ю­чий за­пас яб­лу­не­вої ме­дя­ниці — 1–5 яєць/п.м.г.

Роз­вит­ку гру­ше­вої ме­дя­ниці спри­яє су­ха й жар­ка по­го­да. У Хер­сонській, За­порізькій, Дніпро­пе­т­ровській, До­не­ць­кій, Вінницькій, Чер­каській, Іва­но-Фра­н­­ківській і За­кар­патській обл. фіто­фаг по­шко­див від 2 до 10% бру­нь­ок, 2–22% ли­с­тя на 20–75% де­рев. За да­ни­ми осін­ніх об­сте­жень, найбільше за­се­ле­ни­ми ме­дя­ни­цею за­ли­ша­ють­ся са­ди Хер­сон­сь­кої і За­порізької обл. — 44–80% де­рев по 4 екз./п.м.г.

Аналіз цих да­них свідчить про те, що є осе­ред­ки з до­сить чис­лен­ним зи­­му­­­ю­чим за­па­сом шкідни­ка, то­му ймо­вір­­­ність за­вдан­ня відчут­ної шко­ди  по­­точ­ного року за­ли­шається. Для за­хи­с­ту са­­дів від ме­дя­ниць пер­шу об­роб­ку про­во­дять у ран­нь­о­вес­ня­ний період, до роз­­­пу­с­кан­ня бру­нь­ок, у во­гни­щах ви­со­кої чи­сель­ності для зни­щен­ня зи­му­ю­чої стадії, а та­кож у період ви­хо­ду шкідни­ка з яєць — у фазі зе­ле­но­го ко­ну­са. Ефек­тив­но та­кож об­­при­с­ку­ва­ти де­ре­ва у фа­­зі ви­су­ван­ня бу­тонів. Про­ти гру­ше­вої ли­с­тоблішки ефек­тивні та­кож літні об­при­с­ку­ван­ня.

Ду­же відчут­но шко­дять ос­танніми ро­ка­ми щитівки та не­справжні щитівки, які по­ши­рені пе­ре­важ­но в ста­рих са­дах і при­са­диб­но­му сек­торі. 

Ко­мо­подібна щитівка по­ши­ре­на в Ук­раїні по­всюд­но, але ду­же нерівно­мір­но (за­се­ли­ла від 47 до 100% садів). На­весні та влітку фіто­фаг за­се­ляв та по­шко­д­жу­вав 2–5% па­гонів на 12–50, мак­с. в Іва­но-Франківській обл. — 67% де­рев. Зи­му­ю­чий за­пас щитівки — 2,3–4 екз./дм2 ко­ри, який ви­я­ви­ли на 8% де­рев 20% площ. 

Відловлення метеликів плодожерки на феромонну пасткуЗ ог­ля­ду на те, що шкідник зи­мує у ста­­дії яй­ця і ги­не ли­ше за тем­пе­ра­ту­ри повітря -32°С, ймовірність по­ши­рен­ня та шкідли­вості щитівок, на­сам­пе­ред у Лі­­со­сте­пу та на Поліссі, за­ли­шається. Для уник­нен­ня їхньої шко­до­чин­ності хі­­мічний за­хист на­са­д­жень доцільно про­во­ди­ти на­весні до роз­пу­с­кан­ня бру­нь­ок — про­ти зи­му­ю­чої стадії шкідни­ка та в період відро­д­жен­ня ли­чи­нок-«ман­д­­­рівниць». Як пра­ви­ло, в Лісо­сте­пу й на Поліссі це період відцвітан­ня яб­луні, ко­ли су­ма ефек­тив­них тем­пе­ра­тур (по­над 8°С) до­ся­гає 130…140°С і, за­леж­но від тем­пе­ра­тур­них умов, три­ває 4–10 днів. «Мандрівниці» рух­ливі впро­довж двох-трьох днів, і са­ме цей період най­е­фек­тивніший для за­сто­су­ван­ня інсек­ти­цидів.

Акацієва і сли­во­ва не­справжні щитівки більше шко­дять у зоні півден­но­го садівництва, але ос­таннім ча­сом сли­во­ва знач­но по­ши­рюється у півден­них та по­де­ку­ди в східних об­ла­с­тях Лісо­сте­пу. Торік во­ни відчут­но шко­ди­ли у За­порізькій, До­нецькій, Вінницькій, За­кар­патській, Чер­каській та інших об­ла­с­тях. Во­се­ни не­справжнь­о­щитівок ви­яв­ля­ли на 1–34% де­рев на 3–47% площ. Про­ти акацієвої і сли­во­вої об­роб­ки про­во­дять у ран­нь­о­вес­ня­ний період по спля­чих брунь­ках і влітку — під час міграції ли­чи­нок.

Знач­но по­ши­ре­на в Сте­пу і за­вдає відчут­ної шко­ди, пе­ре­дусім у ста­рих на­са­д­жен­нях, та­кож каліфорнійська щи­тівка. Шкідник за­се­лив до 39% ске­лет­них гілок на 12–35% де­рев у 17–36, мак­с. — 100% садів у До­нецькій обл. 

Сиг­на­лом для про­ве­ден­ня об­при­с­ку­ван­ня про­ти каліфорнійської щитівки є по­ява «мандрівниць» першого по­коління, які, як пра­ви­ло, з’яв­ля­ють­ся у першій де­каді черв­ня, другого по­коління — на по­чат­ку серп­ня. 

Хо­че­мо за­сте­рег­ти садівників про­ти та­ко­го шкідни­ка, як виш­не­ва му­ха, яка скрізь по­шко­д­жує че­реш­неві й виш­неві на­са­д­жен­ня. 

Вишнева мухаНайбільше від шкідни­ка по­тер­па­ли са­ди Хер­сонсь­кої, За­порізької, Дніпро­пе­т­ровсь­кої, До­нець­кої, Вінниць­кої, Іва­но-Франківської, За­кар­патсь­кої об­ла­с­тей, де він по­шко­див 0,2–30% плодів на 12–55% де­рев. Зи­му­ю­чий за­пас му­хи 1,3–5, мак­с. — 10 пу­паріїв/м2 у До­нецькій об­ласті, що ство­рю­ва­ти­ме за­гро­зу де­ре­вам і по­точ­но­го ро­ку. Прак­тич­но в усіх зо­нах ви­ро­щу­ван­ня че­решні та вишні чи­сельність виш­не­вої му­хи за­ли­шається ви­щою від по­ро­гу шкідли­вості (ЕПШ — 1 пуп./м2).

За­хисні за­хо­ди обов’яз­кові, як­що по­пе­ред­нь­о­го ро­ку ли­чин­ка­ми виш­не­вої му­хи бу­ло по­шко­д­же­но по­над 2% вро­жаю. Об­при­с­ку­ван­ня садів про­во­дять у період ак­тив­но­го ви­хо­ду му­хи з ґрун­ту, ко­ли іма­го жив­лять­ся для дозрі­ван­ня яй­це­про­дукції виділен­ня­ми лист­ків або со­ком плодів, тоб­то че­рез 8–12 діб після по­чат­ку льо­ту мух, на­ступ­ну об­роб­ку про­во­дять че­рез 10–12 діб. 

Та­кож слід вра­хо­ву­ва­ти, що найбіль­ше виш­не­ва му­ха по­шко­д­жує се­редні та пізні сор­ти че­решні. З ог­ля­ду на те, що му­ха зи­мує в ґрунті, од­ним із важ­ли­вих ме­­­тодів бо­роть­би з нею є осінній та вес­ня­ний об­робітки ґрун­ту в міжряд­дях і при­стов­бур­них ко­лах, що при­зво­дить до знеш­ко­д­жен­ня більшої ча­с­ти­ни пу­паріїв.

Го­ло­вним у до­гляді за пло­до­ви­ми на­са­д­жен­ня­ми є постійний моніто­ринг роз­вит­ку шкідли­вих ор­ганізмів і вчас­не та якісне про­ве­ден­ня за­хис­них за­ходів. 

Т. Не­ве­ровсь­ка,    
Інсти­тут за­хи­с­ту рос­лин НА­АН

Інформація для цитування

Шкідливість комах у плодовому саду / Т. Неверовська// Пропозиція. — 2017. — № 4. — С. 148-151

Інтерв'ю
Ірина Чернишова
Зараз стрімкі зміни, передусім у технічній сфері, охопили навіть аграрний сектор, який має репутацію чи не найконсервативнішої галузі економіки. Не дивно, що часто зусилля власників господарств, спрямовані на впровадження змін, зустрічають... Подробнее
Ірина Кухтіна
Про необхідність об’єднання виробників ягід, левова частка яких в Україні вирощується одноосібниками й домогосподарствами, говорять уже давно. Минулого року така асоціація – «Ягідництво України» - була зареєстрована. Редакція вирішила... Подробнее

1
0