Весняне підживлення озимої пшениці

Так, рос­ли­ни пше­ниці ози­мої най­ін­­тен­сивніше спо­жи­ва­ють азот і фо­с­фор від фа­зи вес­ня­но­го ку­щен­ня до по­чат­ку ко­лосіння, тоб­то в період інтен­сив­но­го рос­ту ве­ге­та­тив­них ор­ганів. До на­стан­ня фа­зи ко­лосіння пше­ни­ця ози­ма мо­же по­гли­на­ти до 78% азо­ту, 76 — фо­с­фо­ру та 95% калію. Тож на­весні потрібно звер­ну­ти ува­гу на­сам­пе­ред на азот­не жив­лен­ня, ос­­кі­льки за не­стачі азо­ту ди­фе­ренціація ко­ло­са закінчується пе­ред­час­но. В ре­­зуль­таті він фор­мується вко­ро­че­ним, із не­ве­ли­кою кількістю ко­лосків та плю­с­к­­лим зер­ном. Ось чо­му не­пра­ви­ль­но дібрані до­зи азот­них до­б­рив у цей пе­ріод при­зво­дять до знач­но­го зни­жен­ня вро­жаю, що не­мож­ли­во ком­пен­су­ва­ти у на­ступні фа­зи рос­ту й роз­вит­ку куль­ту­ри.

Для от­ри­ман­ня по­зи­тив­но­го ре­­зуль­та­ту від піджив­лен­ня пше­ниці ози­мої у фазі вес­ня­но­го ку­щен­ня слід вра­ху­ва­ти два важ­ливі фак­то­ри: пра­виль­но вста­но­ви­ти до­зу міне­раль­но­го до­б­ри­ва й діб­­ра­ти відповідну фор­му азо­ту в ньо­му. Роз­поч­не­мо з пер­шо­го. Вра­хо­ву­ю­чи ре­зуль­та­ти ба­га­ть­ох ре­ко­мен­дацій що­­­­­­до жив­лен­ня куль­ту­ри, під пше­ни­цю ози­му потрібно вне­сти 30–60 кг/га д.р. азо­ту. За­галь­новідо­мо, що до­зу азот­них до­б­рив мож­на вста­но­ви­ти:

по-пер­ше, за зовнішнім ста­ном по­сівів — шля­хом орієнтов­но­го візу­аль­но­го виз­на­чен­ня. Для слаб­ких зрідже­них посівів слід вно­си­ти більшу до­зу, для до­б­ре роз­ви­не­них — мен­шу. За за­барв­лен­ням ли­ст­ко­во­го апа­ра­ту та­кож мож­на вста­но­ви­ти умов­ну по­тре­бу рос­лин в азоті, про­те оз­на­ки не­стачі цьо­го ма­к­ро­еле­мен­та мо­жуть бу­ти схожі з по­дібним про­явом що­до інших еле­ментів жив­лен­ня або зу­мов­лені впли­вом інших фак­торів (по­го­да, фізичні чи фізи­ко-хі­мічні вла­с­ти­вості ґрун­ту). Тож уне­сен­ня азо­ту«на око» не завжди ви­прав­до­вує очіку­ван­ня й не дає підстав го­во­ри­ти про мак­си­маль­ну ре­а­лізацію ге­не­тич­но­го по­тенціалу сор­ту;

по-дру­ге, на підставі ре­зуль­татів рос­лин­ної діаг­но­с­ти­ки. Для швид­ко­го при­близ­но­го виз­на­чен­ня рівня за­без­пе­че­ності рос­лин пше­ниці ози­мої азо­том мож­на ско­ри­с­та­ти­ся ек­с­прес-ла­бо­ра­то­рією. Для точ­но­го вста­нов­лен­ня цьо­го по­каз­ни­ка про­во­дять хімічний аналіз у ла­бо­ра­торіях. Про­те та­ко­го ро­ду діаг­но­с­ти­ка не дає ре­аль­ної кар­ти­ни по­тре­би рос­лин у цьо­му еле­менті жив­лен­ня, то­му що не вра­хо­вує сор­то­вих відмінно­с­тей, по­год­них і ґрун­то­вих умов ви­ро­щу­ван­ня. Точніше по­тре­бу в азоті мож­на вста­но­ви­ти за до­по­мо­гою функціо­наль­них ли­ст­ко­вих діаг­но­с­тик, та­ких як «Еко­тест-Аг­ро», «Ак­ва­доніс», «Аг­ро­век­тор ПФ-014»;

по-третє, на підставі да­них ана­лізу ґрун­ту. Для виз­на­чен­ня потрібної до­зи вне­сен­ня до­б­рив слід виз­на­чи­ти по­каз­ни­ки азот­но­го ре­жи­му за­леж­но від об­ра­них ме­то­дик роз­ра­хун­ко­вої до­зи. Так, у період вес­ня­но­го віднов­лен­ня ве­ге­та­ції пше­ниці ози­мої доцільно ви­­зна­чи­ти вміст міне­раль­но­го азо­ту в шарі ґрун­ту 0–20 см. Са­ме цей по­каз­ник вка­же аг­ро­но­му на стан за­без­пе­чен­ня рос­лин до­ступ­ни­ми азот­ни­ми спо­лу­ка­ми у кон­крет­ний мо­мент. Як­що вміст міне­раль­но­го азо­ту ви­со­кий, то ран­нь­о­вес­ня­не піджив­лен­ня про­во­ди­ти не­доціль­но, то­му що во­но мо­же спро­во­ку­ва­ти ут­во­рен­ня не­про­дук­тив­них па­гонів. Посіви пше­ниці на ґрун­тах із та­кою ха­рак­те­ри­с­ти­кою за по­тре­би піджив­лю­ють азот­ни­ми до­б­ри­ва­ми в період кі­нець ку­щен­ня — по­ча­ток ви­­хо­ду в труб­ку. Для вста­нов­лен­ня рівня за­без­пе­че­ності рос­лин цим по­жив­ним еле­мен­том на весь період ве­ге­тації ви­­­зна­ча­ють уміст лег­когід­ролізо­ва­но­го азо­ту, який є най­б­лиж­чим ре­зер­вом для по­пов­нен­ня міне­раль­них спо­лук;

по-чет­вер­те, за індек­сом NDVI із ура­ху­ван­ням пев­них по­каз­ників ро­дю­чості ґрунтів. На підставі су­пут­ни­ко­вих знімків або ре­зуль­татів ае­ро­фо­тозй­ом­ки ство­рю­ють кар­ту посівів. Роз­бив­ши її на умовні зо­ни, відби­ра­ють ґрун­тові зраз­ки. За ре­зуль­та­та­ми про­ве­де­ної ро­бо­ти ство­рю­ють кар­ту вне­сен­ня до­б­рив, що ви­ко­ри­с­то­вується як еле­мент точ­но­го зем­ле­роб­ст­ва. Та­кий підхід сприяє оп­тимізації ви­т­рат на за­сто­су­ван­ня азот­них до­б­рив і підви­щен­ню вро­жай­ності на ділян­ках із ви­со­ким по­тенціа­лом до 40%. Су­часні тех­но­логії по­бу­до­ви си­с­те­ми удо­б­рен­ня для всіх куль­тур по­сту­по­во ста­ють не­одмінною умо­вою ефек­тив­но­го ве­ден­ня сільсько­го гос­по­дар­ст­ва в Ук­раїні.

Вста­но­вив­ши до­зу азот­но­го до­б­ри­ва за однією із роз­роб­ле­них ме­то­дик, пе­ре­хо­ди­мо до на­ступ­но­го ета­пу — ви­бо­ру фор­ми азо­ту. Цей еле­мент жив­лен­ня мож­на вно­си­ти у ви­гляді амідів (NH2), амонію (NH4+) або нітратів (NО3-). Кож­на спо­лу­ка має свої умовні пе­ре­ва­ги й не­доліки. То­му під час ви­бо­ру фор­ми азо­ту потрібно вра­хо­ву­ва­ти стан по­сі­вів, вла­с­ти­вості ґрун­ту, про­гноз по­го­ди та інші фак­то­ри, що без­по­се­ред­ньо впли­ва­ти­муть на пе­ре­тво­рен­ня цих спо­лук і їхню до­ступність для рос­лин пше­ниці. Ри­нок міне­раль­них до­б­рив про­по­нує ши­ро­кий асор­ти­мент азо­товмісних до­б­рив, які мо­жуть ма­ти в своєму складі су­­путні еле­мен­ти жив­лен­ня або ре­чо­ви­ни, що спри­я­ють змен­шен­ню втрат азо­ту і, відповідно, підви­щен­ню ко­ефіцієн­та йо­го ви­ко­ри­с­тан­ня. Цей мо­мент та­­кож вар­то вра­хо­ву­ва­ти під час ви­бо­ру до­б­ри­ва. Що ж є на ри­н­ку для вес­ня­но­го піджив­лен­ня ози­ми­ни?

Роз­поч­не­мо із «кла­си­ки». Аміач­на селітра (34% азо­ту) — до­б­ри­во, що містить у своєму складі дві фор­ми азо­ту: амонійну й нітрат­ну. Ці азотні фор­ми до­б­ре по­гли­нає ко­ре­не­ва си­с­те­ма рос­лин пше­ниці ози­мої, але іон NО3- все ж та­ки до­ступніший. Вод­но­час мобіль­ність нітрат-іона спри­чи­нює йо­го ви­ми­ван­ня у глибші ша­ри. На­томість амо­ній­ний азот фіксується ґрун­то­во-вбир­ним ком­плек­сом, за­вдя­ки чо­му не ви­ми­вається. Ця фор­ма в ре­зуль­таті мік­робіологічних пе­ре­тво­рень за пев­них умов пе­ре­тво­рюється на нітрат­ну. Тоб­то як­що ви­ни­кає по­тре­ба в швидкій ре­ак­ції рос­лин пше­ниці на піджив­лен­ня, то аміач­на селітра є іде­аль­ним варіан­том.

Аль­тер­на­ти­вою аміачній селітрі мож­на вва­жа­ти вап­ня­ко­во-аміач­ну, що містить у своєму складі до 28% азо­ту і до 22% ок­си­ду кальцію. Крім ви­щез­га­да­них амонію і нітра­ту, по­зи­тив­ну дію на фізи­ко-хімічні вла­с­ти­вості ґрун­ту й біохімічні про­це­си в рос­ли­нах ма­ти­ме кальцій. Са­ме цей еле­мент жив­лен­ня ак­тивізує про­хо­д­жен­ня фер­мент­них ре­акцій, впли­ває на вуг­ле­вод­ний та азот­ний обміни, є не­обхідним для нор­маль­но­го рос­ту над­зем­них ор­ганів і ко­ре­не­вої си­с­те­ми рос­лин.

Вра­хо­ву­ю­чи тен­денції до збільшен­ня об­сягів вне­сен­ня фізіологічно кис­лих міне­раль­них до­б­рив і змен­шен­ня — ор­ганічних, а та­кож вап­ня­ко­вих ма­теріа­лів, до­дат­ко­ве вне­сен­ня кальцію спри­я­ти­ме не­знач­но­му роз­кис­лен­ню при­ко­ре­не­во­го ша­ру ґрун­ту. Вар­то за­зна­чи­ти, що пше­ни­ця на­ле­жить до гру­пи куль­тур з оп­ти­маль­ним по­каз­ни­ком рН у ме­жах від 5 до 7,5 і до­б­ре ре­а­гує на вап­ну­ван­ня. То­му потрібно пам’я­та­ти, що на ґрун­тах із рН<5 вап­ня­ко­во-аміач­на се­літра не ма­ти­ме ви­­со­кої ефек­тив­ності. За та­ких умов вар­то про­во­ди­ти вап­ну­ван­ня.

По­пу­ляр­ним на рин­ку азот­них до­б­рив за­ли­шається кар­бамід, або се­чо­ви­на (46% азо­ту). При­ваб­ливість йо­го по­ля­гає на­сам­пе­ред у низькій вар­тості 1 кг д.р. азо­ту. У се­чо­вині цей еле­мент пред­став­ле­но у формі NH2. Амідну фор­­му най­кра­ще ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти для ли­ст­ко­во­го жив­лен­ня. У ґрунті аміди, щоб ста­ти до­ступ­ни­ми для рос­ли­ни, ма­ють прой­ти низ­ку мікробіологічних пе­ре­тво­рень, три­валість яких мо­же ко­ли­ва­ти­ся від кількох днів до декількох тиж­нів. Цей період пе­ре­тво­рень без­по­се­ред­ньо виз­на­чається тем­пе­ра­тур­ним ре­жи­мом. То­му від ви­ко­ри­с­тан­ня се­чо­ви­ни у ран­нь­о­вес­ня­не під­жив­лен­ня не вар­то че­ка­ти швид­ко­го ефек­ту, особ­ли­во в зоні Полісся й Північно­го Лісо­сте­пу.

Однією з при­чин низь­кої ефек­тив­ності се­чо­ви­ни за вне­сен­ня у при­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня є втра­ти азо­ту че­рез ви­со­ку ак­тивність уро­бак­терій у ґрунті. Ці мікро­ор­ганізми виділя­ють фер­мент уре­а­зу, що зу­мов­лює швид­ке пе­ре­тво­рен­ня амідно­го азо­ту на вуг­ле­кис­лий амоній. Ос­танній, своєю чер­гою, всту­пає у взаємодію з во­дою і повітрям та лег­ко роз­кла­дається. Ось чо­му для під­ви­щен­ня ефек­тив­ності ви­ко­ри­с­тан­ня се­чо­ви­ни за­сто­со­ву­ють інгібіто­ри уре­а­зи, зо­к­ре­ма полімер Nutisphere-N для об­роб­ки се­чо­ви­ни. Дослідни­ки вста­но­ви­ли, що ці ре­чо­ви­ни спри­я­ли зро­с­тан­ню ко­ефіцієнта ви­ко­ри­с­тан­ня азо­ту з до­б­ри­ва і, що за­ко­номірно, збільшен­ню вро­жаїв с.-г. куль­тур. Що­прав­да, об­роб­ка інгібіто­ра­ми по­тре­бує до­дат­ко­вих ви­т­рат, але при­бав­ка вро­жай­ності змо­же їх ком­пен­су­ва­ти й за­без­пе­чи­ти при­бу­ток. Та­кож мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти UTEC-46 або так зва­ний жов­тий кар­бамід (до­б­ри­во, що об­роб­ле­не інгібіто­ром UTEC). Вста­нов­ле­но, що ви­ко­ри­с­тан­ня в піджив­лен­ня UTEC-46, порівня­но із про­стим кар­бамідом, поліпшу­ва­ло умо­ви азот­но­го жив­лен­ня рос­лин пше­ниці ози­мої і за­без­пе­чи­ло при­бав­ку вро­жаю на рівні 5,4 ц/га.

Для вес­ня­но­го піджив­лен­ня до­ціль­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти ще од­не по­пу­ляр­не азот­не до­б­ри­во — кар­бамідо-аміач­ну суміш (КАС). Є три мар­ки КА­Су з уміс­том азо­ту 28, 30 і 32%. Азот у ньо­му містить­ся в трьох фор­мах: амідній, амонійній і нітратній. Рос­ли­ни на­сам­пе­ред мо­жуть ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти нітра­ти, потім — амоній і зре­ш­тою — аміди піс­ля їхніх пе­ре­тво­рень. Ось чо­му КАС вва­жа­ють до­б­ри­вом із про­лон­го­ва­ною дією. На­весні рос­ли­ни пше­ниці ози­мої ще ак­тив­но не ве­ге­ту­ють, то­му мож­на за­сто­со­ву­ва­ти ви­сокі до­зи азо­ту — до 50–60 кг/га д.р. Є певні об­ме­жен­ня що­до за­сто­су­ван­ня цьо­го до­б­ри­ва в ран­нь­о­вес­ня­не піджив­лен­ня пше­ниці. Так, за ви­ко­ри­с­тан­ня КАС-32 тем­пе­ра­ту­ра по­вітря має бу­ти не ниж­чою за 0°С, ос­кі­ль­ки йо­го кри­с­талізація відбу­вається за  -2°С. У період від’ємних тем­пе­ра­тур кра­ще ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти КАС ма­рок 30 та 28 із тем­пе­ра­ту­рою кри­с­талізації -9°С та -17°С відповідно.

Сьогодні є аль­тер­на­ти­ва зви­чай­но­му КА­Су — КАС+S (23% азо­ту, 3,6% сірки). Про­ве­дені досліджен­ня у стаціонарі ка­­фе­д­ри аг­рохімії та якості про­дукції рос­лин­ництва ім. О.І. Ду­шеч­кіна НУБіП Ук­раїни по­ка­за­ли, що при­бав­ка вро­жаю за умов про­ве­ден­ня вес­ня­но-літніх під­жив­лень КАС-32, порів­ня­но з аміач­ною селітрою, бу­ла не­знач­ною (в ме­жах 2,0–2,4 ц/га), що за­без­пе­чи­ло от­ри­ман­ня до­­дат­ко­во­го при­бут­ку на рівні 591,7 грн/га. Вод­но­час відзна­чи­ли поліпшен­ня по­каз­ників якості зер­на: вміст білка під­ви­щив­ся на 1,10%, а клей­ко­ви­ни — на 2,14%. Та­кож кон­ста­ту­ва­ли ефек­тивніше ви­ко­ри­с­тан­ня сір­ко­­вмісно­го азот­но­го до­б­ри­ва (КАС+S). Так, при­бав­ка вро­жаю, порівня­но з ре­зуль­та­том за­сто­су­ван­ня аміач­ної селіт­ри, ста­но­ви­ла 9,0 ц/га, а порівня­но з КАС-32 — 3,5 ц/га, був ви­щим і чи­с­тий при­бу­ток з ура­­­ху­ван­ням цін — 3468,3 грн/га.

Де­мон­ст­раційні досліди в ТОВ «Біо­тех ЛТД» Київської об­ласті та­кож під­твер­ди­ли ви­со­ку ефек­тивність ви­ко­ри­с­тан­ня рідких азот­них до­б­рив. Зо­к­ре­ма, за ви­ко­ри­с­тан­ня в піджив­лен­ня КАС-32 вро­жай зер­на з по­каз­ни­ка­ми 2-го кла­су якості ста­но­вив 70,1 ц/га. За вне­сен­ня азот­но-сірковмісно­го до­б­ри­ва КАС+S при­бав­ка вро­жаю ста­но­ви­ла 4,4 ц/га, а умов­но чи­с­тий при­бу­ток, порівня­но з ре­зуль­та­та­ми ви­ко­ри­с­тан­ня КАС-32, до­ся­гав 2706,0 грн/га. Ос­нов­на пе­ре­ва­га КАС+S для піджив­лен­ня — це до­дат­ко­ве вне­сен­ня сірки. На жаль, ос­тан­нь­о­му еле­мен­ту не приділя­ють на­леж­ної ува­ги в жив­ленні пше­ниці. Про­те зни­жен­ня об­сягів вне­сен­ня сірковмісних та ор­га­нічних до­б­рив зу­мо­ви­ло низь­кий вміст сірки, особ­ли­во на ґрун­тах лег­ко­го гра­ну­ло­ме­т­рич­но­го скла­ду. Не­хту­ва­ти цим фак­то­ром не­до­пу­с­ти­мо, ад­же цей ма­к­ро­еле­мент та­кож ду­же важ­ли­вий у жив­ленні рос­лин пше­ниці ози­мої.

Сірка відіграє істот­ну роль у рості й роз­вит­ку пше­ниці по­чи­на­ю­чи від пер­ших фе­но­логічних фаз. Її ме­та­болізм у рос­линній клітині взаємо­пов’яза­ний із азо­том, по­за­як обид­ва еле­мен­ти є обов’яз­­ко­ви­ми скла­до­ви­ми білків. За не­стачі од­но­го з них син­тез про­теїну за­три­мується. То­му й візу­альні оз­на­ки про­яву не­стачі цих двох еле­ментів є ду­же схо­жи­ми. Вва­жається, що на оди­ни­цю дефіци­ту сірки в ґрунті втра­чає­ться близь­ко 15 оди­ниць азо­ту.

Пи­тан­ня що­до по­тре­би вне­сен­ня сірки для піджив­лен­ня ози­мих нині пе­ре­бу­ває в про­цесі ак­тив­но­го вив­чен­ня — ба­га­то на­уко­вих ус­та­нов і про­відних фірм про­во­дять ши­рокі досліджен­ня в цьо­му на­прямі. ТОВ«Агрілаб», на­при­к­лад, ви­ко­нує аг­рохімічні досліджен­ня ґрун­то­во­го по­кри­ву за до­по­мо­гою су­час­них технічних та ла­бо­ра­тор­них за­собів. Однією з по­слуг цієї ком­панії є про­ве­ден­ня діаг­но­с­ти­ки азот­но­го жив­лен­ня по ве­ге­тації куль­тур. Для ози­мих і ярих зер­но­вих ком­панія про­по­нує та­кий спектр виз­на­чен­ня ре­аль­них аг­рохі­мічних по­каз­ників ґрун­ту: рівень pH, вміст міне­раль­но­го азо­ту та ру­хо­мої сірки (S-SO4). Це ще раз підтвер­д­жує важ­ливість за­без­пе­чен­ня рос­лин пше­ниці на по­чат­ку віднов­лен­ня вес­ня­ної ве­ге­тації не тільки азо­том, а й сіркою.

Висновок

Для ви­бо­ру най­кра­що­го азот­но­го до­б­ри­ва у кон­крет­них умо­вах потрібно вра­хо­ву­ва­ти не ли­ше фор­му азо­ту, а й уміст су­путніх еле­ментів. А от підбір оп­ти­маль­ної до­зи йо­го вне­сен­ня ле­жить у пло­щині поєднан­ня візу­аль­ної, рос­лин­ної і ґрун­то­вої діаг­но­с­ти­ки з ви­ко­ри­с­тан­ням новітніх за­собів досліджен­ня. Ак­цен­ту­ю­чи ува­гу на азот­но­му жив­ленні, не вар­то за­бу­ва­ти, що для мак­си­маль­ної ре­алізації ге­не­тич­но­го по­тенціалу сортів пше­ни­ця ози­ма по­тре­бує вне­сен­ня й інших ма­к­ро- та мікро­е­ле­ментів, ад­же за­кон об­ме­жу­валь­них фак­торів, як ка­жуть, ніхто не відміняв.

І. Мар­чук, канд. с.-г. на­ук, го­ло­вний аг­ро­ном ДП «Аг­ро­центр ЄвроХім-Ук­раїна»,

О. Та­ра­сен­ко, канд. с.-г. на­ук, завіду­вач ла­бо­ра­торії НУБіП Ук­раїни

Інформація для цитування

Озима пшениця: «ні» весняному голодуванню! / І. Мар­чук, О. Тарасенко // Пропозиція. — 2017. — № 2. — С. 110-111