Спецможливості
Агрохімія

Весняне підживлення озимої пшениці

17.02.2017
48463
Весняне підживлення озимої пшениці фото, ілюстрація

Ко­ли йдеться про пше­ни­цю ози­му, то вес­няні піджив­лен­ня асоціюють із ви­со­ки­ми вро­жа­я­ми цієї куль­ту­ри, адже у фазі вес­ня­но­го ку­щен­ня во­на по­тре­бує найвищого рівня за­без­пе­че­ності ру­хо­ми­ми фор­ма­ми еле­мен­тів жив­лен­ня в ґрунті. 

 

 

Так, рос­ли­ни пше­ниці ози­мої най­ін­­тен­сивніше спо­жи­ва­ють азот і фо­с­фор від фа­зи вес­ня­но­го ку­щен­ня до по­чат­ку ко­лосіння, тоб­то в період інтен­сив­но­го рос­ту ве­ге­та­тив­них ор­ганів. До на­стан­ня фа­зи ко­лосіння пше­ни­ця ози­ма мо­же по­гли­на­ти до 78% азо­ту, 76 — фо­с­фо­ру та 95% калію. Тож на­весні потрібно звер­ну­ти ува­гу на­сам­пе­ред на азот­не жив­лен­ня, ос­­кі­льки за не­стачі азо­ту ди­фе­ренціація ко­ло­са закінчується пе­ред­час­но. В ре­­зуль­таті він фор­мується вко­ро­че­ним, із не­ве­ли­кою кількістю ко­лосків та плю­с­к­­лим зер­ном. Ось чо­му не­пра­ви­ль­но дібрані до­зи азот­них до­б­рив у цей пе­ріод при­зво­дять до знач­но­го зни­жен­ня вро­жаю, що не­мож­ли­во ком­пен­су­ва­ти у на­ступні фа­зи рос­ту й роз­вит­ку куль­ту­ри.

Для от­ри­ман­ня по­зи­тив­но­го ре­­зуль­та­ту від піджив­лен­ня пше­ниці ози­мої у фазі вес­ня­но­го ку­щен­ня слід вра­ху­ва­ти два важ­ливі фак­то­ри: пра­виль­но вста­но­ви­ти до­зу міне­раль­но­го до­б­ри­ва й діб­­ра­ти відповідну фор­му азо­ту в ньо­му. Роз­поч­не­мо з пер­шо­го. Вра­хо­ву­ю­чи ре­зуль­та­ти ба­га­ть­ох ре­ко­мен­дацій що­­­­­­до жив­лен­ня куль­ту­ри, під пше­ни­цю ози­му потрібно вне­сти 30–60 кг/га д.р. азо­ту. За­галь­новідо­мо, що до­зу азот­них до­б­рив мож­на вста­но­ви­ти:

по-пер­ше, за зовнішнім ста­ном по­сівів — шля­хом орієнтов­но­го візу­аль­но­го виз­на­чен­ня. Для слаб­ких зрідже­них посівів слід вно­си­ти більшу до­зу, для до­б­ре роз­ви­не­них — мен­шу. За за­барв­лен­ням ли­ст­ко­во­го апа­ра­ту та­кож мож­на вста­но­ви­ти умов­ну по­тре­бу рос­лин в азоті, про­те оз­на­ки не­стачі цьо­го ма­к­ро­еле­мен­та мо­жуть бу­ти схожі з по­дібним про­явом що­до інших еле­ментів жив­лен­ня або зу­мов­лені впли­вом інших фак­торів (по­го­да, фізичні чи фізи­ко-хі­мічні вла­с­ти­вості ґрун­ту). Тож уне­сен­ня азо­ту«на око» не завжди ви­прав­до­вує очіку­ван­ня й не дає підстав го­во­ри­ти про мак­си­маль­ну ре­а­лізацію ге­не­тич­но­го по­тенціалу сор­ту;

по-дру­ге, на підставі ре­зуль­татів рос­лин­ної діаг­но­с­ти­ки. Для швид­ко­го при­близ­но­го виз­на­чен­ня рівня за­без­пе­че­ності рос­лин пше­ниці ози­мої азо­том мож­на ско­ри­с­та­ти­ся ек­с­прес-ла­бо­ра­то­рією. Для точ­но­го вста­нов­лен­ня цьо­го по­каз­ни­ка про­во­дять хімічний аналіз у ла­бо­ра­торіях. Про­те та­ко­го ро­ду діаг­но­с­ти­ка не дає ре­аль­ної кар­ти­ни по­тре­би рос­лин у цьо­му еле­менті жив­лен­ня, то­му що не вра­хо­вує сор­то­вих відмінно­с­тей, по­год­них і ґрун­то­вих умов ви­ро­щу­ван­ня. Точніше по­тре­бу в азоті мож­на вста­но­ви­ти за до­по­мо­гою функціо­наль­них ли­ст­ко­вих діаг­но­с­тик, та­ких як «Еко­тест-Аг­ро», «Ак­ва­доніс», «Аг­ро­век­тор ПФ-014»;

по-третє, на підставі да­них ана­лізу ґрун­ту. Для виз­на­чен­ня потрібної до­зи вне­сен­ня до­б­рив слід виз­на­чи­ти по­каз­ни­ки азот­но­го ре­жи­му за­леж­но від об­ра­них ме­то­дик роз­ра­хун­ко­вої до­зи. Так, у період вес­ня­но­го віднов­лен­ня ве­ге­та­ції пше­ниці ози­мої доцільно ви­­зна­чи­ти вміст міне­раль­но­го азо­ту в шарі ґрун­ту 0–20 см. Са­ме цей по­каз­ник вка­же аг­ро­но­му на стан за­без­пе­чен­ня рос­лин до­ступ­ни­ми азот­ни­ми спо­лу­ка­ми у кон­крет­ний мо­мент. Як­що вміст міне­раль­но­го азо­ту ви­со­кий, то ран­нь­о­вес­ня­не піджив­лен­ня про­во­ди­ти не­доціль­но, то­му що во­но мо­же спро­во­ку­ва­ти ут­во­рен­ня не­про­дук­тив­них па­гонів. Посіви пше­ниці на ґрун­тах із та­кою ха­рак­те­ри­с­ти­кою за по­тре­би піджив­лю­ють азот­ни­ми до­б­ри­ва­ми в період кі­нець ку­щен­ня — по­ча­ток ви­­хо­ду в труб­ку. Для вста­нов­лен­ня рівня за­без­пе­че­ності рос­лин цим по­жив­ним еле­мен­том на весь період ве­ге­тації ви­­­зна­ча­ють уміст лег­когід­ролізо­ва­но­го азо­ту, який є най­б­лиж­чим ре­зер­вом для по­пов­нен­ня міне­раль­них спо­лук;

по-чет­вер­те, за індек­сом NDVI із ура­ху­ван­ням пев­них по­каз­ників ро­дю­чості ґрунтів. На підставі су­пут­ни­ко­вих знімків або ре­зуль­татів ае­ро­фо­тозй­ом­ки ство­рю­ють кар­ту посівів. Роз­бив­ши її на умовні зо­ни, відби­ра­ють ґрун­тові зраз­ки. За ре­зуль­та­та­ми про­ве­де­ної ро­бо­ти ство­рю­ють кар­ту вне­сен­ня до­б­рив, що ви­ко­ри­с­то­вується як еле­мент точ­но­го зем­ле­роб­ст­ва. Та­кий підхід сприяє оп­тимізації ви­т­рат на за­сто­су­ван­ня азот­них до­б­рив і підви­щен­ню вро­жай­ності на ділян­ках із ви­со­ким по­тенціа­лом до 40%. Су­часні тех­но­логії по­бу­до­ви си­с­те­ми удо­б­рен­ня для всіх куль­тур по­сту­по­во ста­ють не­одмінною умо­вою ефек­тив­но­го ве­ден­ня сільсько­го гос­по­дар­ст­ва в Ук­раїні.

Вста­но­вив­ши до­зу азот­но­го до­б­ри­ва за однією із роз­роб­ле­них ме­то­дик, пе­ре­хо­ди­мо до на­ступ­но­го ета­пу — ви­бо­ру фор­ми азо­ту. Цей еле­мент жив­лен­ня мож­на вно­си­ти у ви­гляді амідів (NH2), амонію (NH4+) або нітратів (NО3-). Кож­на спо­лу­ка має свої умовні пе­ре­ва­ги й не­доліки. То­му під час ви­бо­ру фор­ми азо­ту потрібно вра­хо­ву­ва­ти стан по­сі­вів, вла­с­ти­вості ґрун­ту, про­гноз по­го­ди та інші фак­то­ри, що без­по­се­ред­ньо впли­ва­ти­муть на пе­ре­тво­рен­ня цих спо­лук і їхню до­ступність для рос­лин пше­ниці. Ри­нок міне­раль­них до­б­рив про­по­нує ши­ро­кий асор­ти­мент азо­товмісних до­б­рив, які мо­жуть ма­ти в своєму складі су­­путні еле­мен­ти жив­лен­ня або ре­чо­ви­ни, що спри­я­ють змен­шен­ню втрат азо­ту і, відповідно, підви­щен­ню ко­ефіцієн­та йо­го ви­ко­ри­с­тан­ня. Цей мо­мент та­­кож вар­то вра­хо­ву­ва­ти під час ви­бо­ру до­б­ри­ва. Що ж є на ри­н­ку для вес­ня­но­го піджив­лен­ня ози­ми­ни?

Роз­поч­не­мо із «кла­си­ки». Аміач­на селітра (34% азо­ту) — до­б­ри­во, що містить у своєму складі дві фор­ми азо­ту: амонійну й нітрат­ну. Ці азотні фор­ми до­б­ре по­гли­нає ко­ре­не­ва си­с­те­ма рос­лин пше­ниці ози­мої, але іон NО3- все ж та­ки до­ступніший. Вод­но­час мобіль­ність нітрат-іона спри­чи­нює йо­го ви­ми­ван­ня у глибші ша­ри. На­томість амо­ній­ний азот фіксується ґрун­то­во-вбир­ним ком­плек­сом, за­вдя­ки чо­му не ви­ми­вається. Ця фор­ма в ре­зуль­таті мік­робіологічних пе­ре­тво­рень за пев­них умов пе­ре­тво­рюється на нітрат­ну. Тоб­то як­що ви­ни­кає по­тре­ба в швидкій ре­ак­ції рос­лин пше­ниці на піджив­лен­ня, то аміач­на селітра є іде­аль­ним варіан­том.

Аль­тер­на­ти­вою аміачній селітрі мож­на вва­жа­ти вап­ня­ко­во-аміач­ну, що містить у своєму складі до 28% азо­ту і до 22% ок­си­ду кальцію. Крім ви­щез­га­да­них амонію і нітра­ту, по­зи­тив­ну дію на фізи­ко-хімічні вла­с­ти­вості ґрун­ту й біохімічні про­це­си в рос­ли­нах ма­ти­ме кальцій. Са­ме цей еле­мент жив­лен­ня ак­тивізує про­хо­д­жен­ня фер­мент­них ре­акцій, впли­ває на вуг­ле­вод­ний та азот­ний обміни, є не­обхідним для нор­маль­но­го рос­ту над­зем­них ор­ганів і ко­ре­не­вої си­с­те­ми рос­лин.

Вра­хо­ву­ю­чи тен­денції до збільшен­ня об­сягів вне­сен­ня фізіологічно кис­лих міне­раль­них до­б­рив і змен­шен­ня — ор­ганічних, а та­кож вап­ня­ко­вих ма­теріа­лів, до­дат­ко­ве вне­сен­ня кальцію спри­я­ти­ме не­знач­но­му роз­кис­лен­ню при­ко­ре­не­во­го ша­ру ґрун­ту. Вар­то за­зна­чи­ти, що пше­ни­ця на­ле­жить до гру­пи куль­тур з оп­ти­маль­ним по­каз­ни­ком рН у ме­жах від 5 до 7,5 і до­б­ре ре­а­гує на вап­ну­ван­ня. То­му потрібно пам’я­та­ти, що на ґрун­тах із рН<5 вап­ня­ко­во-аміач­на се­літра не ма­ти­ме ви­­со­кої ефек­тив­ності. За та­ких умов вар­то про­во­ди­ти вап­ну­ван­ня.

По­пу­ляр­ним на рин­ку азот­них до­б­рив за­ли­шається кар­бамід, або се­чо­ви­на (46% азо­ту). При­ваб­ливість йо­го по­ля­гає на­сам­пе­ред у низькій вар­тості 1 кг д.р. азо­ту. У се­чо­вині цей еле­мент пред­став­ле­но у формі NH2. Амідну фор­­му най­кра­ще ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти для ли­ст­ко­во­го жив­лен­ня. У ґрунті аміди, щоб ста­ти до­ступ­ни­ми для рос­ли­ни, ма­ють прой­ти низ­ку мікробіологічних пе­ре­тво­рень, три­валість яких мо­же ко­ли­ва­ти­ся від кількох днів до декількох тиж­нів. Цей період пе­ре­тво­рень без­по­се­ред­ньо виз­на­чається тем­пе­ра­тур­ним ре­жи­мом. То­му від ви­ко­ри­с­тан­ня се­чо­ви­ни у ран­нь­о­вес­ня­не під­жив­лен­ня не вар­то че­ка­ти швид­ко­го ефек­ту, особ­ли­во в зоні Полісся й Північно­го Лісо­сте­пу.

Однією з при­чин низь­кої ефек­тив­ності се­чо­ви­ни за вне­сен­ня у при­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня є втра­ти азо­ту че­рез ви­со­ку ак­тивність уро­бак­терій у ґрунті. Ці мікро­ор­ганізми виділя­ють фер­мент уре­а­зу, що зу­мов­лює швид­ке пе­ре­тво­рен­ня амідно­го азо­ту на вуг­ле­кис­лий амоній. Ос­танній, своєю чер­гою, всту­пає у взаємодію з во­дою і повітрям та лег­ко роз­кла­дається. Ось чо­му для під­ви­щен­ня ефек­тив­ності ви­ко­ри­с­тан­ня се­чо­ви­ни за­сто­со­ву­ють інгібіто­ри уре­а­зи, зо­к­ре­ма полімер Nutisphere-N для об­роб­ки се­чо­ви­ни. Дослідни­ки вста­но­ви­ли, що ці ре­чо­ви­ни спри­я­ли зро­с­тан­ню ко­ефіцієнта ви­ко­ри­с­тан­ня азо­ту з до­б­ри­ва і, що за­ко­номірно, збільшен­ню вро­жаїв с.-г. куль­тур. Що­прав­да, об­роб­ка інгібіто­ра­ми по­тре­бує до­дат­ко­вих ви­т­рат, але при­бав­ка вро­жай­ності змо­же їх ком­пен­су­ва­ти й за­без­пе­чи­ти при­бу­ток. Та­кож мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти UTEC-46 або так зва­ний жов­тий кар­бамід (до­б­ри­во, що об­роб­ле­не інгібіто­ром UTEC). Вста­нов­ле­но, що ви­ко­ри­с­тан­ня в піджив­лен­ня UTEC-46, порівня­но із про­стим кар­бамідом, поліпшу­ва­ло умо­ви азот­но­го жив­лен­ня рос­лин пше­ниці ози­мої і за­без­пе­чи­ло при­бав­ку вро­жаю на рівні 5,4 ц/га.Про­яв не­стачі сірки на пше­ниці — ділян­ка пра­во­руч (фо­то R. Weisz)

Для вес­ня­но­го піджив­лен­ня до­ціль­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти ще од­не по­пу­ляр­не азот­не до­б­ри­во — кар­бамідо-аміач­ну суміш (КАС). Є три мар­ки КА­Су з уміс­том азо­ту 28, 30 і 32%. Азот у ньо­му містить­ся в трьох фор­мах: амідній, амонійній і нітратній. Рос­ли­ни на­сам­пе­ред мо­жуть ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти нітра­ти, потім — амоній і зре­ш­тою — аміди піс­ля їхніх пе­ре­тво­рень. Ось чо­му КАС вва­жа­ють до­б­ри­вом із про­лон­го­ва­ною дією. На­весні рос­ли­ни пше­ниці ози­мої ще ак­тив­но не ве­ге­ту­ють, то­му мож­на за­сто­со­ву­ва­ти ви­сокі до­зи азо­ту — до 50–60 кг/га д.р. Є певні об­ме­жен­ня що­до за­сто­су­ван­ня цьо­го до­б­ри­ва в ран­нь­о­вес­ня­не піджив­лен­ня пше­ниці. Так, за ви­ко­ри­с­тан­ня КАС-32 тем­пе­ра­ту­ра по­вітря має бу­ти не ниж­чою за 0°С, ос­кі­ль­ки йо­го кри­с­талізація відбу­вається за  -2°С. У період від’ємних тем­пе­ра­тур кра­ще ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти КАС ма­рок 30 та 28 із тем­пе­ра­ту­рою кри­с­талізації -9°С та -17°С відповідно.

Сьогодні є аль­тер­на­ти­ва зви­чай­но­му КА­Су — КАС+S (23% азо­ту, 3,6% сірки). Про­ве­дені досліджен­ня у стаціонарі ка­­фе­д­ри аг­рохімії та якості про­дукції рос­лин­ництва ім. О.І. Ду­шеч­кіна НУБіП Ук­раїни по­ка­за­ли, що при­бав­ка вро­жаю за умов про­ве­ден­ня вес­ня­но-літніх під­жив­лень КАС-32, порів­ня­но з аміач­ною селітрою, бу­ла не­знач­ною (в ме­жах 2,0–2,4 ц/га), що за­без­пе­чи­ло от­ри­ман­ня до­­дат­ко­во­го при­бут­ку на рівні 591,7 грн/га. Вод­но­час відзна­чи­ли поліпшен­ня по­каз­ників якості зер­на: вміст білка під­ви­щив­ся на 1,10%, а клей­ко­ви­ни — на 2,14%. Та­кож кон­ста­ту­ва­ли ефек­тивніше ви­ко­ри­с­тан­ня сір­ко­­вмісно­го азот­но­го до­б­ри­ва (КАС+S). Так, при­бав­ка вро­жаю, порівня­но з ре­зуль­та­том за­сто­су­ван­ня аміач­ної селіт­ри, ста­но­ви­ла 9,0 ц/га, а порівня­но з КАС-32 — 3,5 ц/га, був ви­щим і чи­с­тий при­бу­ток з ура­­­ху­ван­ням цін — 3468,3 грн/га.

Де­мон­ст­раційні досліди в ТОВ «Біо­тех ЛТД» Київської об­ласті та­кож під­твер­ди­ли ви­со­ку ефек­тивність ви­ко­ри­с­тан­ня рідких азот­них до­б­рив. Зо­к­ре­ма, за ви­ко­ри­с­тан­ня в піджив­лен­ня КАС-32 вро­жай зер­на з по­каз­ни­ка­ми 2-го кла­су якості ста­но­вив 70,1 ц/га. За вне­сен­ня азот­но-сірковмісно­го до­б­ри­ва КАС+S при­бав­ка вро­жаю ста­но­ви­ла 4,4 ц/га, а умов­но чи­с­тий при­бу­ток, порівня­но з ре­зуль­та­та­ми ви­ко­ри­с­тан­ня КАС-32, до­ся­гав 2706,0 грн/га. Ос­нов­на пе­ре­ва­га КАС+S для піджив­лен­ня — це до­дат­ко­ве вне­сен­ня сірки. На жаль, ос­тан­нь­о­му еле­мен­ту не приділя­ють на­леж­ної ува­ги в жив­ленні пше­ниці. Про­те зни­жен­ня об­сягів вне­сен­ня сірковмісних та ор­га­нічних до­б­рив зу­мо­ви­ло низь­кий вміст сірки, особ­ли­во на ґрун­тах лег­ко­го гра­ну­ло­ме­т­рич­но­го скла­ду. Не­хту­ва­ти цим фак­то­ром не­до­пу­с­ти­мо, ад­же цей ма­к­ро­еле­мент та­кож ду­же важ­ли­вий у жив­ленні рос­лин пше­ниці ози­мої.

Сірка відіграє істот­ну роль у рості й роз­вит­ку пше­ниці по­чи­на­ю­чи від пер­ших фе­но­логічних фаз. Її ме­та­болізм у рос­линній клітині взаємо­пов’яза­ний із азо­том, по­за­як обид­ва еле­мен­ти є обов’яз­­ко­ви­ми скла­до­ви­ми білків. За не­стачі од­но­го з них син­тез про­теїну за­три­мується. То­му й візу­альні оз­на­ки про­яву не­стачі цих двох еле­ментів є ду­же схо­жи­ми. Вва­жається, що на оди­ни­цю дефіци­ту сірки в ґрунті втра­чає­ться близь­ко 15 оди­ниць азо­ту.

Пи­тан­ня що­до по­тре­би вне­сен­ня сірки для піджив­лен­ня ози­мих нині пе­ре­бу­ває в про­цесі ак­тив­но­го вив­чен­ня — ба­га­то на­уко­вих ус­та­нов і про­відних фірм про­во­дять ши­рокі досліджен­ня в цьо­му на­прямі. ТОВ«Агрілаб», на­при­к­лад, ви­ко­нує аг­рохімічні досліджен­ня ґрун­то­во­го по­кри­ву за до­по­мо­гою су­час­них технічних та ла­бо­ра­тор­них за­собів. Однією з по­слуг цієї ком­панії є про­ве­ден­ня діаг­но­с­ти­ки азот­но­го жив­лен­ня по ве­ге­тації куль­тур. Для ози­мих і ярих зер­но­вих ком­панія про­по­нує та­кий спектр виз­на­чен­ня ре­аль­них аг­рохі­мічних по­каз­ників ґрун­ту: рівень pH, вміст міне­раль­но­го азо­ту та ру­хо­мої сірки (S-SO4). Це ще раз підтвер­д­жує важ­ливість за­без­пе­чен­ня рос­лин пше­ниці на по­чат­ку віднов­лен­ня вес­ня­ної ве­ге­тації не тільки азо­том, а й сіркою.

Висновок

Для ви­бо­ру най­кра­що­го азот­но­го до­б­ри­ва у кон­крет­них умо­вах потрібно вра­хо­ву­ва­ти не ли­ше фор­му азо­ту, а й уміст су­путніх еле­ментів. А от підбір оп­ти­маль­ної до­зи йо­го вне­сен­ня ле­жить у пло­щині поєднан­ня візу­аль­ної, рос­лин­ної і ґрун­то­вої діаг­но­с­ти­ки з ви­ко­ри­с­тан­ням новітніх за­собів досліджен­ня. Ак­цен­ту­ю­чи ува­гу на азот­но­му жив­ленні, не вар­то за­бу­ва­ти, що для мак­си­маль­ної ре­алізації ге­не­тич­но­го по­тенціалу сортів пше­ни­ця ози­ма по­тре­бує вне­сен­ня й інших ма­к­ро- та мікро­е­ле­ментів, ад­же за­кон об­ме­жу­валь­них фак­торів, як ка­жуть, ніхто не відміняв.

 

І. Мар­чук, канд. с.-г. на­ук, го­ло­вний аг­ро­ном ДП «Аг­ро­центр ЄвроХім-Ук­раїна»,

О. Та­ра­сен­ко, канд. с.-г. на­ук, завіду­вач ла­бо­ра­торії НУБіП Ук­раїни

 

Інформація для цитування

Озима пшениця: «ні» весняному голодуванню! / І. Мар­чук, О. Тарасенко // Пропозиція. — 2017. — № 2. — С. 110-111

Advertisement

Інтерв'ю
Николай Орлов
У 2016 році значно зросла кількість рейдерських захоплень підприємств. Серед постраждалих є і  представники аграрного бізнесу. Лише протягом першого півріччя зі скаргами на дії рейдерів до
Змінити своє життя та переїхати за кордон, до Європи, мріє зараз чи не кожен українець. Про те, чи настільки позитивним є цей досвід та яким чином будувати свою аграрну стратегію, аби завоювати

1
0