Україна в пошуках стратегічного інвестора: П’ятий український Agro Industry Forum компанії Meeting Point Ukraine
Наприкінці квітня в Києві пройшов П'ятий український агропромисловий форум (Agro Industry Forum), організований компанією Meeting Point Ukraine, що спеціалізується на проведенні міжнародних ділових тематичних конференцій і конгресів у ключових секторах світового ринку.
Наприкінці квітня в Києві пройшов П'ятий український агропромисловий форум (Agro Industry Forum), організований компанією Meeting Point Ukraine, що спеціалізується на проведенні міжнародних ділових тематичних конференцій і конгресів у ключових секторах світового ринку.
Щире зацікавлення в аргофорумі виявив голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної реформи та земельних відносин Григорій Калетнік - принаймні людина визнає, що вона не все знає і готова дізнатися про щось нове, вислухати думку інших.
Я не буду переповідати всі виступи, а лише зупинюся на цікавих моментах із презентацій та доповідей деяких доповідачів.
Секція "Продовольча безпека України в 2011-2012 рр."
Директор департаменту розвитку аграрного ринку Мінагрополітики Анатолій Розгон визнав, що критика корупційних дій міністерства з боку засобів масової інформації була справедливою (наче ми цього не знали самі, але й на цьому спасибі. Хотілося, щоб цю критику визнала справедливою ще й Генеральна прокуратура України). Ще одним "одкровенням" цього кабінетного ринковика стало те, що круп'яні культури стали нерентабельними для виробництва (це стосовно гречки). Виявляється, винні в цьому великі агрохолдинги, які не зацікавлені в їхньому вирощуванні. Правда, тоді не зрозуміло, чому цим не займаються фермери, яких в Україні аж 45 тисяч штук?
Завдяки адміністративним заходам Мінагрополітики з обмеження експорту, за рахунок нанесення збитків сільгоспвиробникам вдалося втримати ціни на харчі в Україні (ну-ну).
Анатолій Розгон порадував присутніх заявою, що розширено перелік товарів для інтервенцій Аграрного фонду, який має необхідні кошти в повному обсязі, і протягом травня всі потрібні товари Аграрний фонд закупить (і китайську гречку також, оскільки нікому іншому вона ні в біса не потрібна).
Враховуючи реальний фінансовий стан Аграрного фонду, ця обіцянка Анатолія Розгона закупити харчі в Аграрний фонд нагадала мені один абзац із "Пригод бравого вояка Швейка": "По дорозі до жінки торговця старими меблями фельдкурат розповів Швейкові, що вчора виграв купу грошей у "боже благословення", і коли далі так піде, то він викупить фортепіано з ломбарду". Але, як казав сліпий, побачимо.
Як держава "допомагає" сільгоспвиробникам, розповів генеральний директор Української зернової асоціації Сергій Стоянов. За його словами, втрати сільгоспвиробників від скасування ПДВ і зниження цін становили 12 млрд грн (1,5 млрд дол.). Завдяки "реформам", які проводить уряд, виробники м'яса та молока в І кварталі не отримали жодної копійки дотацій - це ще 1,4 млрд гривень.
Секція "Перспективи розвитку ринку і механізми підвищення конкурентоспроможності агропідприємств"
Дуже цікаву доповідь на Агропромисловому форумі зробив генеральний директор Асоціації "Укроліяжирпром" Степан Капшук (ми її подаємо окремо в цьому номері журналу).
Зробити доповідь на Агропромисловому формі був запрошений президент Асоціації портів України "УкрПОРТ" Геннадій Скворцов. Це важливий момент, оскільки "пунктиком" української влади є довести виробництво зерна в Україні до 80, а то й до 100 млн тонн. Що з ним робити потім, ніхто в уряді не знає (спочатку зробимо - потім подумаємо). Зрозуміло, що основний експорт зерна з України здійснюється морем. Доповідь Геннадія Скворцова називалася "Сучасний стан портів України: Основні проблеми перевалки зернових та олійних і продуктів їхньої переробки". Оскільки даних за 2009-2011 МР у Геннадія Новікова не було, наведу ілюстрації тієї частини його доповіді, які характеризують портову інфраструктуру.
Отже, які висновки можна зробити з доповіді Геннадія Скворцова? Якщо довести врожай зерна в Україні до 80- 100 млн тонн, це означатиме брак потужностей з перевалювання у 30-50 млн тонн (не кажучи вже про відповідний дефіцит елеваторів для його зберігання). Що робити з виробленим зерном? Відповідь "команди професіоналів": спочатку зробимо, а потім подумаємо.
Беремо до уваги ще й бажання уряду Росії довести експорт зерна до 50 млн тонн. Тут два варіанти: або Російський Чорноморський флот назавжди залишиться в Україні (або, принаймні, поки його не здадуть на металобрухт), бо розширяти потужності з експорту зерна росіяни можуть лише в Новоросійську (тобто або флот, або зерно), або російський експорт витіснить з українських портів українське зерно, з яким, знову ж таки, ніхто не знатиме, що робити.
Добрими новинами порадувала присутніх керівник відділу агрометеорології вітчизняного Гідрометцентру Тетяна Адаменко. Новина перша: хоча половина озимини була висіяна після оптимальних термінів, завдяки пізній теплій осені все обійшлося без великих втрат. Новина друга: у зв'язку з глобальним потеплінням, зростання середніх температур в Україні супроводжується і зростанням кількості опадів (якщо й далі так піде, то скоро житимемо в субтропіках, а в Дніпрі заведуться крокодили - вони вже й тепер потроху опановують Азовське море).
Останньою в цій секції робила доповідь керівник аналітичного департаменту аналітичної агенції "ААА" Марія Колесник. Деякі прогнози виробництва зернових у 2010-2011 МР ми вже наводили з інших аналогічних заходів, тому тут я наведу деякі інші дані з доповіді Марії Колесник.
Одним із цікавих висновків був той, що в наступному маркетинговому році зросте попит з боку арабських країн, який Марія Колесник назвала "постреволюційним синдромом". Суть цього "синдрому", виявленого Марією Колесник: низка революцій на Близькому Сході та в Північній Африці призвела до того, що там забракне харчів через те, що люди мітингували, а не працювали, а отже, врожай виявиться у них меншим.
Я дозволю собі не погодитися з таким висновком на тій простій підставі, що в Європу вже чкурнули 100 тис. їдоків з Алжиру, Тунісу та Лівії, а в самій Лівії через стрілянину, яка ще й досі не вщухла, кількість їдоків поменшала ще на 50 тисяч. Також через стрілянину доволі стрімко скорочується кількість їдоків у Сирії та Ємені.
Секція "Інвестиції
та фінансування агропідприємств"
Найцікавішою для мене в цій сесії була доповідь директора з стратегічного розвитку "Монстера Інвест" Михайла Корилкевича. Доповідь називалася "Бізнес в Україні: європейський контекст. Особливості взаємодії з стратегічними та портфельними інвесторами". А цікавою вона була тим, що насправді мова в ній ішла про те, як продати компанію до того, як вона повністю збанкрутує, і врятувати хоча б щось (так би мовити, "з паршивої вівці хоча б вовни жмут").
Нагадаю, що Михайло Корилкевич був співвласником відомої компанії "Дакор", справи в якій ішли настільки "успішно", що, зрештою, її довелося продати, аби розрахуватися з боргами ("тату, кінчайте торгувати, бо немає вже чим здачу давати"). Тепер це називається "пошук стратегічного інвестора".
Останніми місяцями ми бачили "пошук стратегічного інвестора" такими компаніями, як "Агро-Союз", "Дакор", "Райз". Аби розплатитися з боргами, третину свого бізнесу довелося продати Юрію Косюку ("Миронівський хлібопродукт"). Десь близько до нульової ціни на Франкфуртській біржі б'ються в передсмертних судомах акції "Укрзернопром Агро" (що не заважає одному з її співвласників - Євгену Ленгу - роз'їжджати по Україні з лекціями про те, як треба вести бізнес в Україні). Мені здається, що найближчим часом "пошуком стратегічного інвестора" займеться ще ціла купа "ефективних власників". Ну, а урядова "команда професіоналів" своїми "професійними" діями ще й прискорить цей процес.
Секція "Кадрові проблеми агробізнесу та шляхи
їхнього вирішення"
У цій секції були лише два доповідачі: керуючий директор компанії SM Consulting Сергій Марченко і директор із персоналу компанії "Райз" Володимир Маличевський.
Обидві доповіді були присвячені питанням пошуку найманих працівників. Загалом зміст цих доповідей можна було звести до відомого афоризму Конфуція: "Важко шукати чорну кішку в темній кімнаті, особливо тоді, коли її там немає".
Ось дві діаграми з доповіді Сергія Марченка, які вичерпно характеризують ринок праці.
Тобто в нас безробіття немає - кількість вакансій перевищує кількість бажаючих працювати. Правда, за ту зарплату, що її готові платити "ефективні власники", можна тільки імітувати роботу, що, зрештою, й призводить "ефективних власників" до гострої потреби "пошуку стратегічного інвестора".
А ця діаграма говорить про те, що ніхто не хоче займатися "брудною роботою" - всі хочуть керувати. Але навіть тут кількість вакансій є більшою за кількість бажаючих знайти роботу.
На закінчення
Особисто мені сподобався Агропромисловий форум: цікаві доповіді, живі дискусії, увага до журналістів, які могли задавати питання всім учасникам форуму. Сподіваюсь, що наступні форуми компанії Meeting Point Ukraine будуть ще цікавішими й охоплюватимуть ще ширше коло питань.
Юрій Михайлов