Делікатна справа — штучне запліднення корів

Штучне запліднення тварин вже давно стало невід'ємною частиною скотарства. Його відповідна організація та шляхи попередження прохолостів у самок - головне робоче завдання зооінженерів та ветеринарних лікарів.

Вибір оптимальних строків для запліднення самиць є одним з найважливіших факторів за організації та проведення штучного осіменіння. Правильний розрахунок часу дає змогу значно підвищити імовірність запліднення і скоротити витрати на додаткові спермодози.

Потрібний точний
розрахунок часу
Оптимальним строком запліднення є період, найбільш сприятливий для зустрічі сперміїв з яйцеклітиною. Для його визначеня важливу роль відіграють кілька факторів. Перш за все, здатність яйцеклітини до запліднення доволі обмежена і зберігається лише протягом 5-10 годин після овуляції. Пізніше цього часу мова вже йде про старіння яйцеклітини, що значно зменшує ймовірність її злиття зі спермієм, а також сприяє ранній загибелі зародка та його патологічному розвитку. Таким чином, для оптимального часу запліднення спермії до моменту овуляції вже мають бути у статевих шляхах самки. Окрім того, науковим шляхом було виявлено, що для набуття здатності для запліднення спермії мають пройти у статевих шляхах самки певні перетворення - капацитацію, на що також потрібен час. Ця підготовча процедура для здобуття здатності до проникнення в середину яйцеклітини у сільськогосподарських тварин триває приблизно 5-6 годин. Тож спермії мають потрапити до статевих шляхів за 5-6 годин до очікуваного часу овуляції.
Іншим обмежуючим фактором є те, що життєздатність сперміїв у статевих шляхах самки обмежена. Переважним чином вона залежить від якості сперми: за природного запліднення - приблизно 24-48 годин; за штучного запліднення попередньо замороженою та відталою або ж свіжорозведеною спермою - лише близько 12 годин. Це зумовлює необхідність введення сперміїв до статевих шляхів самок не раніше ніж за 12 годин до очікуваної овуляції. Наведені фактори підкреслюють надзвичайну важливість точності визначення строків вивільнення яйцеклітини.
На відміну від більшості інших сільськогосподарських тварин, у корів овуляція відбувається у стадії гальмування статевого циклу, через 10-12 годин після закінчення статевої охоти. Найчастіше (у 80% тварин) розривання фолікула спостерігається у вранішні години (3-4 години ранку). Зважаючи на те, що тривалість статевої охоти у корів коливається від 8 до 20 годин і в середньому становить 12 годин, оптимальним строком для запліднення є, найчастіше, час закінчення статевої охоти. Отже, виходячи з її середньої тривалості - 12 годин, - рекомендується за вранішнього початку охоти запліднювати тварин ввечері і навпаки. Певних особливостей підходу до запліднення потребує поводження з дійним поголів'ям. Через те що під час доїння у корів на рефлекторному рівні відбувається блокування всмоктувальної функції матки, що знижує ефективність штучного запліднення, проводити їхнє осіменіння варто або до доїння, або через дві години після нього.

Методи визначення
охоти у корів
Найточнішими ознаками готовності самки до парування є прояв статевої охоти за наявності тічки та статевого збудження. Для визначення цих ознак існує кілька різних методів.
Візуальний метод грунтується на спостереженні за тваринами. Позитивними ознаками виявлення статевої охоти є: неспокій тварин, пошук самця, прояв рефлексу нерухомості (корови стрибають одна на одну та допускають стрибки на себе), витікання зі статевих органів спочатку білуватого з прожилками, з часом прозорого, а в кінці охоти каламутного густого слизу. Вадами візуального методу є важкість виявлення охоти у тварин зі слабким або "тихим" її проявом без явного збудження, а також у корів з хворими кінцівками, що не дає їм змоги стрибати на інших.
Наступний метод виявлення охоти у корів - рефлексологічний, з використанням бугая-пробника. При цьому використовують або ж вазоктомованого бугая з перерізаними сім'явивідними протоками, або ж відводять статевий член убік під час застрибування на корову. За наявності статевої охоти корови та телиці найчастіше за все допускають "садки" і проявляють загальну зацікавленість. Але інколи, особливо коли тварин утримують на прив'язі, навіть тільні корови можуть дозволяти застрибування на себе, а деякі телиці в охоті - відбивати "пробника".
Піхвовий метод виявлення корів у охоті базується на огляді піхви та шийки матки за допомогою піхвового дзеркала. В охоті під час дослідження спостерігають набухлу та почервонілу слизову оболонку піхви, слизові витікання із частково відкритого каналу шийки матки. Труднощі під час проведення дослідження піхви полягають у необхідності фіксації тварин, можливого неяскравого почервоніння слизової, особливо у холодну пору року, а також слабкого відкриття шийки матки у телиць.
Наступним методом дослідження охоти у корів є ректальний. Під час його проведення здійснюють прощупування яєчників через пряму кишку для визначення ступеня розвитку та часу овуляції наступного фолікула. За ректального дослідження зрілий фолікул чітко прощупується над поверхнею яєчника, його стінки м'які, легко вдавлюються, а під ними відчувається рух фолікулярної рідини (флуктуація). Проведення ректального дослідження потребує високої кваліфікації персоналу та частих повторень задля підтвердження. Своєю чергою, за занадто грубого поводження під час дослідження є ймовірність пошкодження фолікула та втрати яйцеклітини.
Гормональний метод виявлення охоти заснований на визначені у крові вмісту сечі або у молоці - гормону прогестерону. Для його проведення слід мати відповідні реактиви та обладнану лабораторію. Окрім того, високий рівень прогестерону за такого патологічного стану, як персистентне жовте тіло, часто можна сплутати з тільністю.
Для дослідження зміни електричного опору слизової переддвер'я піхви використовують електрометричний метод виявлення охоти. Завдяки йому можна встановити зниження електричного опору слизової переддвер'я піхви, яке спостерігається під час максимального виділення слизу і збігається з оптимальним строком осіменіння. Труднощі під час застосування цього методу можуть виникати через неточні дані вимірів приладів, а також коли зниження електричного опору пов'язане з деякими захворюваннями статевих органів, авітамінозом, часом безпосередньо після сечовиділення тощо.
Метод ультразвукового дослідження ступеня розвитку фолікула дає змогу за допомогою приладів проводити ультразвукове сканування передовуляційного фолікула. Цей метод, своєю чергою, для виявлення часу настання охоти потребує наявності дорогого устаткування.
Правильний вибір
способу осіменіння
Після вірного визначення строку настання овуляції та часу проведення осіменіння наступним важливим кроком для успішного запліднення є вибір способу штучного осіменіння. При цьому варто враховувати фізіологічні особливості, притаманні великій рогатій худобі. Перш за все, корови та телиці належать до тварин з піхвовим типом запліднення. Тобто під час парування сперма самця потрапляє до передньої частини піхви, звідки вона всмоктується шийкою матки. У шийці матки спермії можуть деякий час зберігатися, утворюючи так зване "депо" і невеличкими порціями потрапляти до її тіла. Отже, і під час запліднення сперма має вводитися до піхви, за можливості, якомога ближче до піхвового отвору шийки матки. По-друге, порівняно з природним заплідненням, коли до статевих шляхів самки потрапляє дуже багато сперміїв, близько 95% з яких гине, і лише 5% досягає шийки матки і зберігає там запліднювальну здатність, за штучного запліднення зі значно меншою концентрацією сперміїв у спермодозі (не менше 10 млн активних сперміїв з поступальним рухом) вся доза має вводитися безпосередньо до шийки матки. По-третє, слід враховувати, що стінки піхви корів, які вже народжували, під час вагітності, внаслідок їхнього розтягнення, утворюють зморшки у вигляді невеличких комірок. Тож необхідно точно знати місце розташування отвору шийки матки, щоб не сплутати його з цими заглибленнями.
З урахуванням цих фізіологічних та анатомічних особливостей великої рогатої худоби у ветеринарній практиці для корів розроблено декілька методів штучного осіменіння.
За епіцервікального ("епі" - коло та "цервікс" - шийка) методу штучного запліднення, який найбільше подібний до природного осіменіння, сперму вносять якомога ближче до піхвового отвору шийки матки. На практиці цей метод зазвичай використовують тільки у телиць, без розтягнення піхви (комірок). Показник запліднюваності телиць за цього методу становить 60-70%.
За маноцервікального ("мано" - рука та "цервікс" - шийка) методу штучного заплідненя під час введення сперми до каналу шийки матки контроль розташування катетера щодо отвору шийки матки проводять рукою. Застосовують цей метод тільки для осіменіння корів, що вже народжували, і розмір піхви дає змогу ввести руку з катетером. Показник запліднюваності за цього методу - 65-70%.
За візоцервікального ("візо" - бачу та "цервікс" - шийка) методу штучне запліднення здійснюють з візуальним контролем розташування шийки матки. Тож до звичайного набору інструментів для запліднення додається піхвове дзеркало з отвором. Його використання потребує особливої обережності для попередження травмування стінок піхви. Показник запліднюваності тут становить 50-60 відсотків.
Осіменіння під контролем локалізації шийки матки через пряму кишку називається ректоцервікальним ("ректо" - пряма кишка та "цервікс" - шийка) методом. Він вважається найкращим з перерахованих завдяки забезпеченню точного введення сперми до каналу шийки матки з одночасним масажем статевих органів. Ректоцервікальний метод потребує від персоналу високої кваліфікації та обережного поводження під час проведення осіменіння, щоб не допустити травм каналу шийки матки. За достатнього вміння метод дає змогу провести катетер шийкою матки навіть до її кінця і ввести сперму вже безпосередньо до тіла матки. Таким чином показник запліднюваності за цього методу штучного осіменіння може сягати 70-75 відсотків.
Кількість має значення
Поряд із визначенням оптимальних строків запліднення важливу роль щодо ефективності осіменіння відіграє його кратність. Загальноприйнятим вважається двократне осіменіння, коли перша обробка (введення сперми) здійснюється безпосередньо після виявлення ознак статевої охоти, а друга - через 10-12 годин. У разі якщо ознаки охоти помічаються і далі, осіменіння повторюють ще раз з інтервалом у 12 годин, поки прояви охоти не припиняться. Проте слід виключити додаткові патологічні стани організму, які можуть впливати на тривалість охоти, спотворювати її прояв і перешкоджати заплідненню.
Вирішальною для визначення дози сперми є динаміка природного статевого акту у певного виду тварин. За штучного запліднення корів сперму вводять майже безпосередньо до шийки матки чи навіть до самої матки, минаючи піхву, тож кількість сперміїв, що вводять, має відповідати їхньому звичайному об'єму за природного осіменіння. Великі дози вводити не бажано: вони лише зменшують запліднюваність. Коровам за піхвового осіменіння вводять 1-2 мл нерозведеної та 2-3 мл розведеної сперми, а за цервікального - 0,3-0,5 та 1-1,5 мл, відповідно.
Безумовно, успішність осіменіння напряму залежить від якості сперми. До недавнього часу за всіх способів штучного запліднення для корів та телиць у одній дозі (1мл) передбачалось не менше 25 млн активних сперміїв. Зменшення цієї концентрації вдвічі зумовлює зниження запліднюваності телиць на 12-20%. Таким чином, рекомендується використовувати для запліднювання заморожені та відталі спермодози з концентрацією не менше 10 млн живих сперміїв, з яких мінімум 30% мають активно прямолінійно рухатися. Таке зменшення концентрації статевих клітин у одній дозі допустиме лише за їхньої високої запліднювальної здатності.
Яловість краще завчасно попередити
Для профілактики яловості корів велике значення має відповідне утримання, годівля та попередження загальної захворюваності. Зрозуміло, що недостатність вітамінів та мікроелементів у раціоні, а також його незбалансованість є значними гальмуючими факторами нормальної статевої функції. Недостатня гігієна утримання корів, особливо під час проведення штучного осіменіння, може не лише перешкоджати успішному заплідненню, а й бути причиною занесення патологічних збудників до статевих органів з наступним розвитком гострих та хронічних запальних процесів.
За недостатнього контролю якості спермодоз завжди є імовірність занесення інфекції зі спермою або передавання статевих хвороб (наприклад, хламідіози). Важливим моментом є і профілактика та своєчасне виявлення розладів статевої системи. До них, наприклад, належать розлади роботи яєчників, порушення гормональної регуляції статевої функції, уроджені та набуті патології розвитку статевих шляхів. Дуже важливим аспектом відповідної роботи статевої системи корів є забезпечення їм щоденного моціону. Поєднання якомога більшої кількості методів виявлення часу настання статевої охоти у великої рогатої худоби дає змогу значно підвищити точність цього визначення.

Протягом всієї історії розвитку тваринництва перед фахівцями галузі стоїть завдання створення високопродуктивних порід сільськогосподарських тварин. Штучне запліднення корів, окрім доволі високої надійності, дає змогу отримати від одного бугая-плідника протягом парувального сезону більше 20 тисяч телят. Це підтверджує важливість відповідної організації заходів із штучного осіменіння, спрямованих на широке використання цінних плідників, здатних підвищити молочну та м'ясну продуктивність великої рогатої худоби. А профілактика яловості поряд із правильно організованим штучним осіменінням є запорукою стабільного відновлення стада та покращання племінних якостей тварин.

Марія Ярошко,
дипломований ветлікар,
магістр МBA з агроменеджменту