Україна втрачає звичні ринки збуту, - експерт

Переважання сільського господарства в якості первинного сектору в економіці сьогодні - в часи Індустрії 4.0 - говорить про низький рівень економічного розвитку країни. Саме так вважають незалежні експерти, пише propozitsiya.com. Про це заявляє Олена Нероба, керівник аналітичного департаменту Marcopolo Commodities.

Сьогодні спостерігається несприятлива ситуація на світових сировинних ринках, а саме падіння цін на сільськогосподарську продукцію. Падіння цін не вдається компенсувати навіть зростанням фізичних обсягів експорту в деякі країни. "На жаль, сировинна продукція з низькою доданою вартістю занадто схильна до коливань світової кон'юнктури", - заявляє експерт. Ціни на сировинні товари продовжують падати, тому, незважаючи на величезні обсяги в тоннах експорту пшениці, ячменю, кукурудзи, ріпаку та сої, вітчизняні виробники втрачають прибуток.

У той час, як деякі країни Близького Сходу з сировинною моделлю економіки, побудованою на видобутку та експорті нафти, вміло нарощують ВВП за рахунок диверсифікації та зменшення залежності економіки від експорту нафти, українські компанії правильних висновків для себе не роблять. Хоча ті ж зернові, бобові, шрот і ряд інших товарів є основою для виробництва комбікормів.

"Ми втрачаємо звичні для нас ринки збуту. Покупці часто скаржаться на якість українського зерна. Почастішали випадки навантаження товару з великим вмістом сторонніх предметів і пошкодженого зерна", - говорить Олена Нероба.

За її словами, Україна, на жаль, зараз не food, а feed. Крім соняшникової олії (в більшості випадків - сирого), борошна низької якості, меду і модних равликів, вітчизняні агрокомпанії не виробляють і не експортують нічого, що є хоча б проміжним результатом переробки ", - зазначає Олена Нероба.

"Є шанс, що завдяки торговій війні з Китаєм, Україні вдасться роздобути цей ринок. Однак і тут не все гладко: у найдорожчому з товарів експортної лінійки - сирій соняшниковій олії - Україну витісняє Росія", - уточнює експерт. Фактично ми втратили російський ринок збуту і маємо обмежені поставки українських товарів на ринок Митного союзу. Але ж вони, до речі, якраз і були основними ринками для вітчизняної продукції з високою доданою вартістю - продукти глибокої переробки і продукція машинобудування поставлялася Україною найближчим сусідам.