Удобрення кукурудзи: досвід штату з ТОП-3 за валовим збором
Продовжуємо знайомити вітчизняних аграріїв з рекомендаціями найбільш передових виробників світу. Цього разу подаємо рекомендації щодо удобрення кукурудзи науковців Університету штату Небраска, який займає 3 місце за валовим збором «цариці полів».
У фермерів штату справді є чого повчитися, адже з середини 90-х до початку нинішнього десятиліття вони підвищили врожайність кукурудзи більш ніж на 15% при приблизно стабільному рівні використання міндобрив. Щоправда, слід зауважити, що з понад 3,5 млн га площ під кукурудзою в штаті не зрошуються лише трохи більше 1 млн га. Отже, середня врожайність кукурудзи по штату становить 10,5 т/га (на богарі – 8,7). Щоб отримати такий урожай, в грунт вносять майже 160 кг/га азоту (на рівні середини 90-х), майже 50 кг/га фосфору (Р2О5) – на 20% більше, ніж у середині 90-х, і 30 кг/га калію (К2О), що теж майже на 20% більше, ніж у середині 90-х.
Азот
При обрахуванні балансу азоту науковці настійно радять ретельно врахувати всі джерела надходження азоту: мінералізація органічної речовини грунту, залишковий азот у грунті, бобові попередники, органічні джерела і навіть його надходження з поливною водою. Загалом вчені Університету шт. Небраска пропонують наступну формулу обрахунку потреби в азоті:
1,13 х (35 + (1,2 х ОВ х 0,635) – (8 х NO3 – N ppm) – (0,14 х ОВ х ОР х 0,635) - ІДН, де
ОВ – очікувана врожайність у ц/га, NO3 – N ppm – середня концентрація азоту в прикореневій зоні (до глибини 60 або 120 см) в частинках на мільйон (частинок – ред.), ОР – вміст у грунті органічної речовини в %, 0,635 – коефіцієнт перерахунку бушелів кукурудзи з акра в ц/га, 1,13 – коефіцієнт перерахунку фунтів на акр у кг/га, ІДН – інші джерела надходження азоту.
Вміст залишкового азоту визначається за даними аналізу грунту з глибини не менше 60 см (бажано – 90-120 см). Обсяги надходження азоту з бобовими попередниками неможливо визначити агрохімічним аналізом грунту, оскільки вони відображають азот, який буде мінералізований (або не іммобілізований) завдяки високому вмісту азоту в рештках бобових у наступному сезоні. Більш точно визначити надходження азоту з поливною водою та з органічних джерел можна шляхом аналізу репрезентативних зразків. Зокрема, надходження азоту з поливною водою слід розраховувати за даними вмісту нітратів у зрошувальній воді попереднього року. Розрахунки надходжень азоту з бобовими попередниками і поливною водою в наведених нижче таблицях – це т. зв. консервативний варіант, адже автори пишуть, що реальні надходження азоту під бобові, очевидно, вищі, а надходження з поливною водою враховують тільки ті обсяги зрошення, з яких азот був ефективно використаний.
Таблиця 1. Внесення азоту під кукурудзу на основі вмісту органічної речовини в грунті, кг/га
Дані агрохім. аналізу грунту, ppm |
Очікувана врожайність, ц/га |
|||||||||||
|
Відносн. рівень |
38 |
50 |
63 |
76 |
89 |
100 |
114 |
127 |
140 |
152 |
|
|
Вміст органічної речовини 3% |
|||||||||||
3 |
низ. |
68 |
85 |
102 |
119 |
136 |
153 |
170 |
187 |
209 |
226 |
|
6 |
низ |
40 |
56 |
73 |
90 |
107 |
125 |
141 |
164 |
180 |
198 |
|
9 |
серед |
|
28 |
45 |
62 |
80 |
102 |
119 |
136 |
153 |
170 |
|
12 |
серед |
|
|
17 |
40 |
56 |
73 |
90 |
107 |
125 |
141 |
|
15 |
вис |
|
|
|
|
28 |
45 |
62 |
80 |
96 |
113 |
|
18 |
вис |
|
|
|
|
|
17 |
34 |
51 |
73 |
90 |
|
21 |
вис |
|
|
|
|
|
|
|
28 |
45 |
62 |
|
24 |
дуже вис |
|
|
|
|
|
|
|
|
17 |
34 |
|
Вміст органічної речовини 2% |
||||||||||||
3 |
низ. |
73 |
96 |
119 |
136 |
158 |
180 |
198 |
220 |
243 |
260 |
|
6 |
низ |
45 |
68 |
90 |
107 |
130 |
153 |
175 |
190 |
215 |
237 |
|
9 |
серед |
22 |
40 |
62 |
85 |
100 |
124 |
147 |
164 |
186 |
210 |
|
12 |
серед |
|
17 |
34 |
56 |
80 |
96 |
119 |
140 |
158 |
180 |
|
15 |
вис |
|
|
|
28 |
51 |
68 |
90 |
113 |
130 |
153 |
|
18 |
вис |
|
|
|
|
22 |
45 |
62 |
85 |
107 |
125 |
|
21 |
вис |
|
|
|
|
|
17 |
40 |
56 |
79 |
102 |
|
24 |
дуже вис |
|
|
|
|
|
|
|
28 |
51 |
73 |
|
27 |
дуже вис |
|
|
|
|
|
|
|
|
22 |
45 |
|
Вміст органічної речовини 1% |
||||||||||||
3 |
низ. |
85 |
107 |
130 |
158 |
180 |
203 |
226 |
255 |
277 |
300 |
|
6 |
низ |
56 |
79 |
107 |
130 |
153 |
175 |
203 |
226 |
249 |
270 |
|
9 |
серед |
28 |
56 |
79 |
100 |
125 |
153 |
175 |
198 |
220 |
243 |
|
12 |
серед |
|
28 |
51 |
73 |
96 |
124 |
147 |
170 |
192 |
220 |
|
15 |
вис |
|
|
22 |
45 |
73 |
96 |
119 |
140 |
170 |
192 |
|
18 |
вис |
|
|
|
22 |
45 |
68 |
90 |
119 |
140 |
164 |
|
21 |
вис |
|
|
|
|
17 |
40 |
68 |
90 |
113 |
136 |
|
24 |
дуже вис |
|
|
|
|
|
17 |
40 |
62 |
85 |
107 |
|
27 |
дуже вис |
|
|
|
|
|
|
|
34 |
56 |
85 |
|
33 |
дуже вис |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
28 |
|
Таблиця 2. Залишковий азот після бобових попередників (кг/га)
культура |
Грунти середнього й важкого механічного складу |
Піщані грунти |
Соя |
50 |
50 |
Люцерна (займає 70-100% площі, густота – близько 40 шт/м2) |
170 |
113 |
Люцерна (займає 30-70% площі, густота 15–40 шт/м2) |
136 |
80 |
Люцерна (займає до 30% площі, густота – менше 15 шт/м2) |
100 |
45 |
Примітка: показники для конюшини на 20% нижчі, ніж для люцерни.
Таблиця 3. Надходження азоту з гноєм до першого врожаю після внесення, кг д. р./т, залежно від місця взяття гною
ВРХ (відгодівельний комплекс) |
1,8-2,25 |
Молочні корови |
1,3 |
Птиця |
5,4-7,7 |
Компостований гній ВРХ (відгодівельний комплекс) |
4,5-6,3 |
Фосфор
Часто вміст фосфору в грунті залежить і від внесення гною: більше внесено гною – більше фосфору в грунті. Тому взяття проби для агрохімічного аналізу з місць, де гній складувався або вносився в високих дозах, навіть у попередні роки, викривляє картину поля, суттєво завищуючи значення для збірного зразка. Тож при агрохімічному аналізі грунту на вміст фосфору такі місця слід оминати.
Засвоєння фосфору кукурудзою загалом невисоке – від 10 до 20%. Покращити засвоєння фосфору можна локальним внесенням фосфору в прикореневу зону, наприклад, смуговим до або під час сівби. Наприклад, за дуже низького вмісту фосфору в грунті рекомендується вносити 90 кг/га Р2О5 врозкид або 45 кг/га локально, за низького – відповідно 45 і 22 кг/га. Крім того, встановлено, що за середнього чи високого вмісту фосфору локальне внесення 11-22 кг/га Р2О5 і 5,6-11,2 кг/га азоту прискорює сходи.
Інші елементи
Таблиця 4. Норми внесення калію, кг/га.
Вміст калію |
врозкид |
смугово |
Дуже низький |
136 |
22 |
Низький |
90 |
11 |
Середній |
45 |
11 |
Примітка: за дуже низького і низького вмісту калію внесення врозкид поєднують зі смуговим, за середнього – обирають один з варіантів: врозкид чи локально.
Сірка потрібна кукурудзі насамперед на грунтах з низьким вмістом органічної речовини. Якщо кукурудза зрошується, слід враховувати надходження сірки з поливною водою. Втім, якщо концентрація сірки в поливній воді достатня, на бідних гумусом грунтах бажано локально вносити сірковмісні добрива при сівбі.
Внесення цинку в хелатній формі врозкид може забезпечити грунт цим елементом на кілька років. Слід не забувати, що цинкові добрива розкислюють грунт.
Таблиця 5. Норми внесення цинку, кг/га.
Вміст цинку |
Карбонатні грунти |
Некарбонатні грунти |
Низький |
2,2 в рядок або 11 врозкид |
2,2 в рядок або 5,6 врозкид |
середній |
1,1 в рядок або 5,6 врозкид |
1,1 в рядок або 3,4 врозкид |
Залізо. Симптоми хлорозу, як-от пожовтіння листя, можуть з’являтися на висококарбонатних або лужних (рН вище 7,8) грунтах. На таких грунтах засвоєння заліза ускладнене, тому варто обирати гібриди, які найбільше підходять для цих грунтів. Тим більше, що деякі гібриди дуже толерантні до хлорозу.
Сучасні дослідження показали, що найефективніший спосіб уникнути хлорозу на лужних грунтах – внести в рядок під час сівби 56-113 кг/га гептагідрату (FeSO4·7H2O) заліза в сухому стані.
Ще один спосіб подолання хлорозу – внесення розчину хелату заліза під час сівби. Цей спосіб може рекомендуватися для випадків, коли господарство має обладнання для внесення рідких добрив. Дослідження показали, що в цьому випадку достатньо 2,8-4,5 кг/га хелату заліза. Однак хелатні добрива порівняно дорогі, до того ж на кукурудзі вони не такі ефективні, як на сої, бо механізм засвоєння заліза бобовими і злаковими відрізнється.
Сульфат або хелат заліза можна вносити й по листу, але це не завжди може призводити до суттєвого підвищення врожайності. Неефективність листових підживлень при хлорозі часто пояснюється запізненням зі строками обробки. Обробок має бути кілька, і перша з них – відразу, як ознаки хлорозу виявлені візуально. Внесення слід повторювати кожні 7-10 днів, поки не буде відмічено, що на молодому листі ознаки хлорозу не спостерігаються і воно залишається зеленим.
Рекомендується внесення 1%-го розчину сульфату або гептагідрату заліза, бо концентрація розчину вище 1,5% може призвести до підпалення листя. Норма внесення такого 1%-го розчину – 190 л/га.
Замість сульфату заліза можна використовувати хелат. Покращить засвоєння заліза 28 кг/га карбаміду або 5%-й розчин КАС-28.
Таблиця 6. Винесення основних елементів живлення з урожаєм кукурудзи, кг/га.
Елемент живлення |
Винесення з зерном |
Винесення зі стебловою масою |
Загальне винесення |
Азот |
153 |
113 |
266 |
Р2О5 |
72,5 |
40 |
112,5 |
К2О |
47,5 |
163 |
210 |
Сірка |
16 |
12,5 |
28,5 |
Цинк |
0,17 |
0,34 |
0,5 |
Примітка: винесення з урожаєм зерна 9,5 т/га і кількістю стеблової маси 10,2 т/га.
Переклав Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com