Перспективи зернового ринку

18-19 квітня в Києві пройшла ювілейна, вже 15-а, конференція Black Sea Grain, котру традиційно проводить аналітична компанія «УкрАгроКонсалт». В конференції взяли участь багато професіоналів зернового ринку, котрі представляли провідні українські агрокомпанії, торгові, транспортні, переробні компанії. Було чимало й закордонних фахівців з різних куточків світу – Індії, Бразилії, Туреччини, Близького Сходу, Південно-Східної Азії, не кажучи вже про країни ЄС.

Нестандартна весна

«Нинішній квітень зовсім не схожий на попередні сезони», - відзначила експерт зернового ринку аналітичної компанії «УкрАгроКонсалт» Єлизавета Малишко. Нинішньої весни ринок значно невизначеніший і нестабільніший. Наприклад, в Аргентині вже півроку триває посуха, а у США обсяги площ під пшеницею – другі з кінця за останні 100 років, до того ж є проблеми зі станом озимини.

Чимало цікавого відбувається і в Україні. Площі під озиминою в сезоні 2017/18 зросли (в цьому наша країна – виняток у цілому чорноморському регіоні). Їх урожайності мають сприяти як умови перезимівлі, так і зростання обсягів внесення міндобрив. Зокрема, умови перезимівлі Єлизавета Малишко називає найкращими за останні 4 роки: у зрідженому стані – лише 13% посівів. Було удобрено 90% площ під озимими, а обсяги внесення добрив вчергове зросли – до 127 кг/га. Це, звичайно, менше, ніж напередодні кризи колгоспно-радгоспної системи (170 кг/га), але вдвічі більше, ніж було на початку століття.

Однак нинішня весна сплутала всі карти. Зазвичай у середині березня сівба ярових у нашій країні вже в розпалі. Цього ж року, за даними спостережень «УкрАгроКонсалт», в Одеській області за весь березень озимина могла вегетувати тільки 7 днів. А станом на кінець березня темпи підживлення озимини по Україні були найнижчими за останні 10 років – тільки 47% усіх площ.

Темпи сівби ярого ріпаку цієї весни найнижчі за останні кілька років, вочевидь менше буде посіяно й ячменю. З іншого боку, неминуче скорочення площ під ранніми ярими дає змогу прогнозувати збільшення площ під кукурудзою.

Останньому сприятиме і скорочення площ під соєю, яке прогнозували фахівці цілої низки компаній та асоціацій, що взяли участь у конференції. Але це вже не через погоду, а через підкилимні політичні ігри в Верховній Раді, завдяки яким буде скасовано компенсацію експортного ПДВ на сою, що неминуче призведе до зниження цін на внутрішньому ринку.

Зокрема, Єлизавета Малишко прогнозує обсяги валового збору зернових в Україні в 2018 р. на рівні 62 млн т, більше половини з яких буде експортовано. В цілому ж по країнах чорноморського басейну Є. Малишко очікує зменшення виробництва пшениці на 10 млн т до 128 млн т, ярого ячменю – на 2 млн т до 32 млн т, та зменшення експорту зернових до 100 млн т. Водночас сезон експорту української кукурудзи до Китаю триватиме довше, ніж зазвичай, через спалах американо-китайської торгової війни. Адже досі Китай у першій половині сезону 90% кукурудзи купував в Україні, а в другій його половині переходив переважно на американський товар.

Втім, як додала Єлизавета Малишко, все залежить від температури, а, головне – зволоження, в травні. «За досвідом попередніх років, якщо озимина в березні була навіть у слабкому стані, якщо спізнювалась у розвитку, при достатньому зволоженні й поступовому наростанні температур у травні врожай спостерігався хороший», - відзначила вона.

Така ситуація неминуче відіб’ється й на прибутковості озимих культур. Найприбутковішим серед 6 озимих культур, на її думку, буде ріпак, який принесе виробникам у середньому близько $250 з гектара, на другому ж місці буде ячмінь.

Через зниження валового збору та обсягів експорту, як вважає Єлизавета Малишко, стартові ціни на продукцію нового врожаю будуть на $20-25, а подекуди й на $50 за тонну вищими, ніж рік тому. Тим більше, що в 5 найбільших країнах-імпортерах зерна запаси знижуються.

Інші регіони

Присутні на конференції фахівці з різних країн світу зробили прогнози щодо розвитку ситуації в своїх регіонах. Так, представник Єврокомісії Даміан План розповів, що обсяги виробництва зернових у ЄС у 2017/18 МР оцінюються в 305 млн т, з яких 140 млн т припадає на м’яку пшеницю, середня врожайність якої становить 6 т/га. Виробництво олійних культур оцінюється в 35 млн т, з яких 22 млн т припадає на ріпак. В сезоні 2018/19 виробництво пшениці очікується на рівні 150 млн т, а соняшнику – 10 млн т.

Імпорт кукурудзи до ЄС у 2017/18 МР може досягти рекордної позначки в 15 млн т, і 43% цього обсягу буде закуплено в Україні. Втім, це суттєва втрата нашою країною позицій на європейському ринку, адже в попередньому сезоні ми забезпечили 63% імпорту кукурудзи до ЄС. Нас на цьому ринку потіснила Бразилія, звідки було завезено 53% кукурудзи, що в кілька разів більше, ніж у попередньому сезоні.

Про ситуацію в Бразилії розповів партнер тамтешньої аналітичної компанії MD Commodities Педро Дейнека. За його словами, цей прорив на європейський ринок кукурудзи готувався 10 років. Так, у 2004/2005 році Бразилія взагалі не експортувала кукурудзи, а на сьогодні її частка у світовому експорті цієї культури зросла до 23,6%, що зробило її другим у світі експортером після США. Важливу роль у цьому відіграло будівництво 5-6 нових портів у північній частині країни, доставка до яких з основних регіонів вирощування кукурудзи обходиться в $40 за тонну, тоді як у старі порти на півдні країни - $88. Терміни доставки з цих портів до Європи й Китаю скоротилися на 5-7 днів порівняно зі старими портами.

Втім, для України є надія. По-перше, валовий збір кукурудзи в Бразилії нинішнього року очікується на рівні 85-88 млн т, тоді як торік він майже досяг 100 млн т, а експорт – на рівні 25 млн т. Втім, через великі накопичені запаси експерт очікує подальшого зниження експортних цін на бразильську кукурудзу. По-друге, вона надходить на ринок у червні-липні, що залишає Україні весняні місяці для активного експорту цієї культури.

Однак іще більш вражаючі результати, за словами Педро Дейнеки, країна показує по сої. І може показати ще кращі. Так, у 2018/19 МР у Південній Америці (в основному – в Бразилії) очікується валовий збір сої на рівні 200 млн т, що дасть змогу забезпечити 56% світового експорту. Цей урожай збирається з площі 58,4 млн га, яку можна збільшити на 20 млн га навіть без зведення лісів. І ці площі однозначно зростатимуть, адже прибутковість виробництва сої в Бразилії, за даними П. Дейнеки, становить не менше 30%, а у деяких виробників – 40-50%. І увесь приріст виробництва спрямовуватиметься на зовнішні ринки.

А от прогнози експерта аграрного ринку з Індії Г. Чандрашекара були більш обнадійливими для України. Він відзначив, що врожай пшениці в його країні в 2017/18 МР становитиме не 97 млн т, як оголосив уряд, а 92-93 млн т, і то в кращому разі, адже дощі в основних штатах-виробниках затримали посівну. А це значить, що країна, котра в попередні роки забезпечувала себе пшеницею, в наступні кілька років стане її стабільним імпортером і завозитиме щороку від 2 до 5 млн т. Імпортні мита, нещодавно підвищені до 20% (а лобісти вимагали всі 40%), на його думку, - це популізм, покликаний продемонструвати підтримку сільгоспвиробників, насправді не здатний їм допомогти. Також він вважає, що підвищені мита носитимуть сезонний характер.

Також індійський експерт відзначив, що врожайність пшениці в його країні становить 3 т/га і не має резервів для підвищення в найближчі роки. Більше того, через глобальне потепління пшениця в Індії перебуває на межі біологічної стійкості до високих температур і подальше підвищення температури на 1,5-2  ͦС може призвести до зниження врожайності на 20-25%. А слабкий розвиток транспортної інфраструктури призводить до того, що в порти Південної Індії вигідніше завозити пшеницю з України, ніж з північних штатів Індії, які виступають основними виробниками цієї культури.

Однак ще більші перспективи для України він вбачає в експорті бобових. «Політики хваляться самозабезпеченням бобовими, але насправді це просто останні 2 роки ми збираємо високі врожаї», - говорить індійський експерт. Він нагадує, що середня врожайність бобових у країні – 7 ц/га, і за останні 30 років не було ніякої державної підтримки їх вирощування і ніяких технологічних чи селекційних проривів. Тому зараз, на його думку, порівняно низькі ціни, які розчаровують українських виробників, зумовлені накопиченими запасами, які до вересня будуть використані, і тоді країна, скоріше за все, відновить імпорт бобових.

Про основного нашого конкурента на ринку пшениці й ячменю – Росію – поінформував генеральний директор тамтешньої аналітичної компанії ІКАР Дмитро Рилько. Зокрема, він відзначив, що завдяки перевантажувальним комплексам, що забезпечують перевалку зерна з суден типу «ріка-море» на трансокеанічні, порти, насамперед Азово-Чорноморські, на сьогодні з початку сезону вже здійснили більші обсяги експорту, ніж за увесь попередній сезон. Тож запаси зерна на півдні Росії вже вичерпані. Також він розповів, що посівні площі під озиминою цього року в цілому по країні знизилися – з 15,3 до 15,1 млн га, однак у південних регіонах, навпаки, зросли. Крім того, по країні випало всього 7-8% площ озимих. Щоправда, частка посівів у відмінному й хорошому стані порівняно з минулим роком зменшилася, але в Краснодарському й Ставропольському краях, навпаки, зросла. Разом з тим він прогнозує зниження врожайності ярого ячменю в середньому з 2,5 т/га торік до 2,1 т/га.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com