Про­труй­ни­ки для ярих зер­но­вих ко­ло­со­вих

Сму­га­с­та хлібна блішка

Жу­ки по­чи­на­ють за­се­ля­ти схо­ди ярих зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур за се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря 8…10°С. Во­ни жив­лять­ся ли­с­тям, зішкріба­ю­чи з верх­ньої сто­ро­ни м’якоть у ви­гляді дов­га­с­тих сму­жок. Силь­но по­шко­д­жені рос­ли­ни у фазі 2–3 листків відста­ють у рості, жовтіють і мо­жуть за­ги­ну­ти, особ­ли­во в ро­ки з ран­нь­о­вес­ня­ни­ми по­су­ха­ми.

Ве­ли­ка і ма­ла (зви­чай­на) стеб­лові блішки

Жу­ки за­се­ля­ють схо­ди ярих зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур ра­но на­весні й та­кож, як сму­га­с­та хлібна блішка, жив­лять­ся ли­с­тям, зішкріба­ю­чи з них па­ренхіму. Але ос­нов­ну шко­ду спри­чи­няють ли­чин­ки. Після відро­д­жен­ня во­ни про­ни­ка­ють у па­го­ни і жив­лять­ся їхньою цен­т­раль­ною ча­с­ти­ною. Цен­т­раль­ний ли­с­ток спо­чат­ку в'яне і жовтіє, а потім ги­не.

 Шведські му­хи

Схо­дам ярих ко­ло­со­вих зла­ко­вих куль­тур шко­дять вівся­на і ячмінна шведські му­хи. За біологією і шкідливістю во­ни не відрізня­ють­ся між со­бою. Ли­чин­ки мух про­ни­ка­ють усе­ре­ди­ну па­гонів, у ре­зуль­таті по­шко­д­жень ос­танні при­пи­ня­ють ріст і в по­даль­шо­му ги­нуть.

Ге­сенсь­ка му­ха

Са­миці розміщу­ють яй­ця лан­цюж­ка­ми на ли­ст­ках. Ли­чин­ки про­ни­ка­ють за піхву ли­ст­ка і там жив­лять­ся, ви­­смок­ту­ю­чи со­ки. По­шко­д­жені стеб­ла мо­ло­дих рос­лин ги­нуть.

Клоп шкідли­ва че­ре­паш­ка

Міграція клопів із місць зимівлі на посіви по­чи­нається за се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря ви­ще 12…13°С про­тя­гом трьох діб і ден­ної тем­пе­ра­ту­ри в цей період по­над 18°С. На ярих зер­но­вих куль­ту­рах ос­нов­ну шко­ду кло­пи спри­чи­ня­ють у фазі кущіння. Уко­ли кло­па в па­го­ни вик­ли­ка­ють їхню за­ги­бель (за­леж­но від ме­те­о­ро­логічних умов один клоп за до­бу зни­щує від трьох до п'яти па­гонів). Це при­зво­дить до зни­щен­ня про­дук­тив­но­го стеб­ло­с­тою.

Зла­кові по­пе­лиці

До­рослі по­пе­лиці та їхні ли­чин­ки ви­с­мок­ту­ють по­живні ре­чо­ви­ни із рос­лин, чим пригнічу­ють їхній ріст і роз­ви­ток. Крім то­го, зла­кові по­пе­лиці пе­ре­но­сять вірусні хво­ро­би ти­пу мо­заїки і кар­ли­ко­вості.

У період до кінця кущіння у спри­ят­ливі для по­ши­рен­ня хво­роб ро­ки найбільшу шко­ду ярим ко­ло­со­вим куль­ту­рам за­вда­ють гельмінто­с­поріоз­на, фу­­за­ріоз­на та цер­ко­с­по­ре­ль­оз­на ко­ре­неві гнилі, бо­рош­ни­с­та ро­са та сеп­торіоз.

Посівам яч­ме­ню, пше­ниці та вівса знач­ної шко­ди за­вда­ють саж­кові хво­ро­би, яч­ме­ню та пше­ниці — гель­мін­то­с­поріоз­на пля­мистість ли­с­тя, яч­ме­ню — тем­но-бу­ра, сму­га­с­та, сітча­с­та, об­ля­мівко­ва (рин­хо­с­поріоз) пля­ми­с­тості. 

Ос­новні спо­со­би за­хи­с­ту по­­сівів ярих зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур — це об­при­с­ку­ван­ня посівів та пе­ред­посівна об­роб­ка насіння си­с­тем­ни­ми інсек­ти­цид­ни­ми або фунгіцид­ни­ми про­труй­ни­ка­ми (протруйники насіння зернових культур).

Об­при­с­ку­ван­ня — най­по­ши­реніший за­побіжний захід, що за­без­пе­чує ви­со­ку ефек­тивність у бо­ротьбі про­ти шкідників і хво­роб зернових культур. Однак цей спосіб має низ­ку недоліків:

— Застосування інсектицидів призводить до загибелі значної частини хижої ентомофауни.

— Обробка інсектицидами не знижує чисельності грунтових шкідників.

— Застосування фунгіцидів не зменшує ступеня уражен ня рослин сажковими хворобами, а також кореневими гнилями.

— Обприскування не завжди можливо провести оп ти маль ний аг ро технічний строк.

— Під час обробки рослин значна части на препарату потрапляє на по верхню грунту, отже, збільшується його витрата на одиницю площі.

— Під час обприскувань посівів, залежно від складу агрегата, на 1 га додатково витрачають 1,5–2,5 кг дизпалива.

До того ж для за­хи­с­ту посівів ярих зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур Го­ло­в­держ­за­хист Ук­раїни ре­ко­мен­дує про­во­ди­ти три об­при­с­ку­ван­ня:

  пер­ше — у фазі схо­ди — третій ли­с­ток (про­ти сму­га­с­тої хлібної блішки та шведсь­ких мух);

  дру­ге — у фазі кущіння (про­ти кло­па шкідли­вої че­ре­паш­ки, по­пе­лиць та інших шкідників);

  третє — на­прикінці кущіння (про­ти пля­ми­с­то­с­тей ли­с­тя).

Протруювання насіння зернових культур

Ос­таннім ча­сом для за­хи­с­ту посівів ярих зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур від ком­плек­су шкідників і хво­роб на­бу­ла по­ши­рен­ня пе­ред­посівна об­роб­ка насіння си­с­тем­ни­ми фунгіцид­ни­ми та інсек­ти­цид­ни­ми про­труй­ни­ка­ми на ос­нові не­оніко­ти­ноїдів, до скла­ду яких вхо­дять імідак­ло­прид, клотіанідин або тіаме­ток­сам, або ба­ко­ви­ми суміша­ми фунгіцид­них та інсек­ти­цид­них пре­па­ратів, або го­то­ви­ми інсек­то­фунгіцид­ни­ми фор­му­ляціями за рег­ла­мен­та­ми, які вка­зані в «Пе­реліку пе­с­ти­цидів і аг­рохімікатів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні» ( протруювання насіння зернових культур перед висівом). Ре­ко­мен­дації що­до норм ви­т­ра­ти діючої ре­чо­ви­ни інсек­ти­цид­них про­труй­ників (імідак­ло­при­ду) різнять­ся май­же в 40 разів — від 0,07 кг (Га­у­чо Плюс) до 2,8 кг (Ко­манч WP) на 1 т насіння (табл. 2).

Протруєння насіння ярих зернових культур.  В Інсти­туті рос­лин­ництва ім.В. Я. Юр’єва НА­АН у 2011–2015 рр. про­ве­де­но досліджен­ня з оп­тимізації нор­ми ви­т­ра­ти інсек­ти­цид­них про­труй­ників для за­хи­с­ту посівів ярих зер­но­вих куль­тур від ком­плек­су шкідників.

Збільшен­ня нор­ми ви­т­ра­ти імідак­ло­при­ду від 0,20 до 0,35 кг/т або за­сто­су­ван­ня цьо­го пре­па­ра­ту в суміші з кло­тіаніди­ном (0,54 кг/т) збільши­ло технічну ефек­тивність цієї тех­но­логічної опе­рації про­ти внутрішньо­с­теб­ло­вих шкідників від 31,1 до 43,4–46,0% (у фазі кущіння); у то­му числі про­ти стеб­ло­вих блішок — від 35,5 до 70,8–94,6 (у фазі кущіння); про­ти сму­га­с­тої блішки — від 17,6 до 41,2% (у фазі сходів). Інсек­ти­цидні про­труй­ни­ки насіння за­без­пе­чи­ли за­хист рос­лин яч­ме­ню яро­го у фазі мо­лоч­ної стиг­лості зер­на про­ти по­пе­лиць на рівні 52,4–61,9%.

Протруйники зернових культур

Пе­ред­посівна об­роб­ка насіння про­труй­ни­ка­ми Юн­та Ква­д­ро, Та­бу в ба­ковій суміші з Віал Траст, Га­у­чо в суміші з Ла­мар­дор Про і Се­лест Топ спри­я­ла по­кра­щан­ню фіто­санітар­но­го ста­ну посівів яч­ме­ню яро­го та збе­ре­жен­ню уро­жай­ності цієї куль­ту­ри на 0,22; 0,29; 0,57 і 0,81 т/га відповідно порівня­но з кон­тро­лем — 3,95 т/га.

Пе­ред­посівна об­роб­ка насіння ярих зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур си­с­тем­ни­ми фунгіцид­ни­ми про­труй­ни­ка­ми до­­сить ефек­тив­на про­ти саж­ко­вих хво­роб і ко­ре­не­вих гни­лей, а та­кож про­ти пля­ми­с­то­с­тей ли­с­тя на I–ІV ета­пах ор­га­но­ге­не­зу.

За да­ни­ми досліджень, які про­ве­де­но в Інсти­туті рос­лин­ництва ім. В. Я. Юр’єва НА­АН у 2015 році, за­сто­су­ван­ня цих пре­па­ратів для протруєння насіння зни­жує роз­ви­ток пля­ми­с­то­с­тей на листі у фазі кущіння на 47,4 (Сертікор) — 94,7% (Віал Траст і Кінто Дуо). Це дає змо­гу відмо­ви­тись від об­при­с­ку­ван­ня посівів фунгіци­да­ми на ІV–V ета­пах ор­га­но­ге­не­зу, тоб­то про­во­ди­ти од­не об­при­с­ку­ван­ня замість двох, що відповідає ви­мо­гам еко­ло­гіч­ної без­пе­ки та еко­номічної доцільності.

Висновки

Та­ким чи­ном, для за­хи­с­ту висіяно­го насіння, про­ростків, сходів і посівів ярих зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур до кінця кущіння від ком­плек­су шкідників слід за­сто­со­ву­ва­ти си­с­темні інсек­ти­цидні про­труй­ни­ки на ос­нові імідак­ло­при­ду (Га­у­чо Плюс, Ко­манч, Та­бу та ін.). Про­ти ком­плек­су шкідників і хво­роб насіння ярих зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур пе­ред висівом об­роб­ля­ють ба­ко­вою сумішшю си­с­тем­них інсек­ти­цид­них і фунгіцид­них про­труй­ників або го­то­ви­ми інсек­то­фун­гіцид­ни­ми пре­па­ра­та­ми.

На 1 т насіння ви­т­ра­ча­ють ре­ко­мен­до­ва­ну нор­му пре­па­ратів, роз­бав­лених во­дою. Нор­ма ви­т­ра­ти ро­бо­чої ріди­ни на 1 т насіння — до 10 л. Про­тру­ю­ють тільки кон­диційне за всіма по­каз­ни­ка­ми насіння, по­пе­ред­ньо очи­ще­не від домішок і пи­лу, які мо­жуть ут­ри­му­ва­ти знач­ну кількість пре­па­ратів і тим са­мим змен­шу­ва­ти ефек­тивність їхньо­го за­сто­су­ван­ня. Во­логість зер­на не по­вин­на пе­ре­ви­щу­ва­ти 14%.

Про­тру­ю­ван­ня насіння про­во­дять ме­ханізо­ва­но, за до­по­мо­гою спеціаль­ної техніки. Посівний ма­теріал зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур про­тру­ю­ють у день сівби, або за 1–15 діб до висіву, інко­ли — за 1–2 місяці (за­вчас­но).                                                                                                                                                                                                              

Н. Кузь­мен­ко, ст. на­ук. співробітник, канд. біол. на­ук,  

М. Цех­мей­ст­рук, ст. на­ук. співробітник, канд. с.-г. на­ук,  

А. Лит­ви­нов, на­ук. співробітник, 

Інсти­тут рос­лин­ництва ім. В. Я. Юр’єва НА­АН