Спецможливості
Агрохімія

Про­труй­ни­ки для ярих зер­но­вих ко­ло­со­вих

16.03.2017
5562
Про­труй­ни­ки для ярих зер­но­вих ко­ло­со­вих фото, ілюстрація

Ярі зер­нові ко­ло­сові куль­ту­ри (ячмінь, пше­ни­ця, три­ти­ка­ле, овес)  знач­ною мірою по­тер­па­ють від шкідли­вих ор­ганізмів. На­весні ос­нов­ну шко­ду спри­чи­ня­ють жу­ки сму­га­с­тої хлібної блішки, ли­чин­ки внутрішньо­с­теб­ло­вих шкідників (стеб­ло­вих блішок і шведсь­ких мух), ли­чин­ки ге­сенсь­кої му­хи, іма­го кло­па шкідли­вої че­ре­паш­ки, зла­кові по­пе­лиці.

 

 

 

Сму­га­с­та хлібна блішка

Жу­ки по­чи­на­ють за­се­ля­ти схо­ди ярих зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур за се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря 8…10°С. Во­ни жив­лять­ся ли­с­тям, зішкріба­ю­чи з верх­ньої сто­ро­ни м’якоть у ви­гляді дов­га­с­тих сму­жок. Силь­но по­шко­д­жені рос­ли­ни у фазі 2–3 листків відста­ють у рості, жовтіють і мо­жуть за­ги­ну­ти, особ­ли­во в ро­ки з ран­нь­о­вес­ня­ни­ми по­су­ха­ми.

Ве­ли­ка і ма­ла (зви­чай­на) стеб­лові блішки

Жу­ки за­се­ля­ють схо­ди ярих зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур ра­но на­весні й та­кож, як сму­га­с­та хлібна блішка, жив­лять­ся ли­с­тям, зішкріба­ю­чи з них па­ренхіму. Але ос­нов­ну шко­ду спри­чи­няють ли­чин­ки. Після відро­д­жен­ня во­ни про­ни­ка­ють у па­го­ни і жив­лять­ся їхньою цен­т­раль­ною ча­с­ти­ною. Цен­т­раль­ний ли­с­ток спо­чат­ку в'яне і жовтіє, а потім ги­не.

 Шведські му­хи

Схо­дам ярих ко­ло­со­вих зла­ко­вих куль­тур шко­дять вівся­на і ячмінна шведські му­хи. За біологією і шкідливістю во­ни не відрізня­ють­ся між со­бою. Ли­чин­ки мух про­ни­ка­ють усе­ре­ди­ну па­гонів, у ре­зуль­таті по­шко­д­жень ос­танні при­пи­ня­ють ріст і в по­даль­шо­му ги­нуть.

Ге­сенсь­ка му­ха

Са­миці розміщу­ють яй­ця лан­цюж­ка­ми на ли­ст­ках. Ли­чин­ки про­ни­ка­ють за піхву ли­ст­ка і там жив­лять­ся, ви­­смок­ту­ю­чи со­ки. По­шко­д­жені стеб­ла мо­ло­дих рос­лин ги­нуть.

Клоп шкідли­ва че­ре­паш­ка

Міграція клопів із місць зимівлі на посіви по­чи­нається за се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря ви­ще 12…13°С про­тя­гом трьох діб і ден­ної тем­пе­ра­ту­ри в цей період по­над 18°С. На ярих зер­но­вих куль­ту­рах ос­нов­ну шко­ду кло­пи спри­чи­ня­ють у фазі кущіння. Уко­ли кло­па в па­го­ни вик­ли­ка­ють їхню за­ги­бель (за­леж­но від ме­те­о­ро­логічних умов один клоп за до­бу зни­щує від трьох до п'яти па­гонів). Це при­зво­дить до зни­щен­ня про­дук­тив­но­го стеб­ло­с­тою.

Зла­кові по­пе­лиці

До­рослі по­пе­лиці та їхні ли­чин­ки ви­с­мок­ту­ють по­живні ре­чо­ви­ни із рос­лин, чим пригнічу­ють їхній ріст і роз­ви­ток. Крім то­го, зла­кові по­пе­лиці пе­ре­но­сять вірусні хво­ро­би ти­пу мо­заїки і кар­ли­ко­вості.

У період до кінця кущіння у спри­ят­ливі для по­ши­рен­ня хво­роб ро­ки найбільшу шко­ду ярим ко­ло­со­вим куль­ту­рам за­вда­ють гельмінто­с­поріоз­на, фу­­за­ріоз­на та цер­ко­с­по­ре­ль­оз­на ко­ре­неві гнилі, бо­рош­ни­с­та ро­са та сеп­торіоз.

Посівам яч­ме­ню, пше­ниці та вівса знач­ної шко­ди за­вда­ють саж­кові хво­ро­би, яч­ме­ню та пше­ниці — гель­мін­то­с­поріоз­на пля­мистість ли­с­тя, яч­ме­ню — тем­но-бу­ра, сму­га­с­та, сітча­с­та, об­ля­мівко­ва (рин­хо­с­поріоз) пля­ми­с­тості. 

Ос­новні спо­со­би за­хи­с­ту по­­сівів ярих зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур — це об­при­с­ку­ван­ня посівів та пе­ред­посівна об­роб­ка насіння си­с­тем­ни­ми інсек­ти­цид­ни­ми або фунгіцид­ни­ми про­труй­ни­ка­ми (протруйники насіння зернових культур).

Об­при­с­ку­ван­ня — най­по­ши­реніший за­побіжний захід, що за­без­пе­чує ви­со­ку ефек­тивність у бо­ротьбі про­ти шкідників і хво­роб зернових культур. Однак цей спосіб має низ­ку недоліків:

— Застосування інсектицидів призводить до загибелі значної частини хижої ентомофауни.

— Обробка інсектицидами не знижує чисельності грунтових шкідників.

— Застосування фунгіцидів не зменшує ступеня уражен ня рослин сажковими хворобами, а також кореневими гнилями.

— Обприскування не завжди можливо провести оп ти маль ний аг ро технічний строк.

— Під час обробки рослин значна части на препарату потрапляє на по верхню грунту, отже, збільшується його витрата на одиницю площі.

— Під час обприскувань посівів, залежно від складу агрегата, на 1 га додатково витрачають 1,5–2,5 кг дизпалива.

До того ж для за­хи­с­ту посівів ярих зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур Го­ло­в­держ­за­хист Ук­раїни ре­ко­мен­дує про­во­ди­ти три об­при­с­ку­ван­ня:

  пер­ше — у фазі схо­ди — третій ли­с­ток (про­ти сму­га­с­тої хлібної блішки та шведсь­ких мух);

  дру­ге — у фазі кущіння (про­ти кло­па шкідли­вої че­ре­паш­ки, по­пе­лиць та інших шкідників);

  третє — на­прикінці кущіння (про­ти пля­ми­с­то­с­тей ли­с­тя).

Протруювання насіння зернових культур

Ос­таннім ча­сом для за­хи­с­ту посівів ярих зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур від ком­плек­су шкідників і хво­роб на­бу­ла по­ши­рен­ня пе­ред­посівна об­роб­ка насіння си­с­тем­ни­ми фунгіцид­ни­ми та інсек­ти­цид­ни­ми про­труй­ни­ка­ми на ос­нові не­оніко­ти­ноїдів, до скла­ду яких вхо­дять імідак­ло­прид, клотіанідин або тіаме­ток­сам, або ба­ко­ви­ми суміша­ми фунгіцид­них та інсек­ти­цид­них пре­па­ратів, або го­то­ви­ми інсек­то­фунгіцид­ни­ми фор­му­ляціями за рег­ла­мен­та­ми, які вка­зані в «Пе­реліку пе­с­ти­цидів і аг­рохімікатів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні» ( протруювання насіння зернових культур перед висівом). Ре­ко­мен­дації що­до норм ви­т­ра­ти діючої ре­чо­ви­ни інсек­ти­цид­них про­труй­ників (імідак­ло­при­ду) різнять­ся май­же в 40 разів — від 0,07 кг (Га­у­чо Плюс) до 2,8 кг (Ко­манч WP) на 1 т насіння (табл. 2).

Протруєння насіння ярих зернових культур.  В Інсти­туті рос­лин­ництва ім.В. Я. Юр’єва НА­АН у 2011–2015 рр. про­ве­де­но досліджен­ня з оп­тимізації нор­ми ви­т­ра­ти інсек­ти­цид­них про­труй­ників для за­хи­с­ту посівів ярих зер­но­вих куль­тур від ком­плек­су шкідників.

Збільшен­ня нор­ми ви­т­ра­ти імідак­ло­при­ду від 0,20 до 0,35 кг/т або за­сто­су­ван­ня цьо­го пре­па­ра­ту в суміші з кло­тіаніди­ном (0,54 кг/т) збільши­ло технічну ефек­тивність цієї тех­но­логічної опе­рації про­ти внутрішньо­с­теб­ло­вих шкідників від 31,1 до 43,4–46,0% (у фазі кущіння); у то­му числі про­ти стеб­ло­вих блішок — від 35,5 до 70,8–94,6 (у фазі кущіння); про­ти сму­га­с­тої блішки — від 17,6 до 41,2% (у фазі сходів). Інсек­ти­цидні про­труй­ни­ки насіння за­без­пе­чи­ли за­хист рос­лин яч­ме­ню яро­го у фазі мо­лоч­ної стиг­лості зер­на про­ти по­пе­лиць на рівні 52,4–61,9%.

Протруйники зернових культур

Пе­ред­посівна об­роб­ка насіння про­труй­ни­ка­ми Юн­та Ква­д­ро, Та­бу в ба­ковій суміші з Віал Траст, Га­у­чо в суміші з Ла­мар­дор Про і Се­лест Топ спри­я­ла по­кра­щан­ню фіто­санітар­но­го ста­ну посівів яч­ме­ню яро­го та збе­ре­жен­ню уро­жай­ності цієї куль­ту­ри на 0,22; 0,29; 0,57 і 0,81 т/га відповідно порівня­но з кон­тро­лем — 3,95 т/га.

Пе­ред­посівна об­роб­ка насіння ярих зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур си­с­тем­ни­ми фунгіцид­ни­ми про­труй­ни­ка­ми до­­сить ефек­тив­на про­ти саж­ко­вих хво­роб і ко­ре­не­вих гни­лей, а та­кож про­ти пля­ми­с­то­с­тей ли­с­тя на I–ІV ета­пах ор­га­но­ге­не­зу.

За да­ни­ми досліджень, які про­ве­де­но в Інсти­туті рос­лин­ництва ім. В. Я. Юр’єва НА­АН у 2015 році, за­сто­су­ван­ня цих пре­па­ратів для протруєння насіння зни­жує роз­ви­ток пля­ми­с­то­с­тей на листі у фазі кущіння на 47,4 (Сертікор) — 94,7% (Віал Траст і Кінто Дуо). Це дає змо­гу відмо­ви­тись від об­при­с­ку­ван­ня посівів фунгіци­да­ми на ІV–V ета­пах ор­га­но­ге­не­зу, тоб­то про­во­ди­ти од­не об­при­с­ку­ван­ня замість двох, що відповідає ви­мо­гам еко­ло­гіч­ної без­пе­ки та еко­номічної доцільності.

Висновки

Та­ким чи­ном, для за­хи­с­ту висіяно­го насіння, про­ростків, сходів і посівів ярих зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур до кінця кущіння від ком­плек­су шкідників слід за­сто­со­ву­ва­ти си­с­темні інсек­ти­цидні про­труй­ни­ки на ос­нові імідак­ло­при­ду (Га­у­чо Плюс, Ко­манч, Та­бу та ін.). Про­ти ком­плек­су шкідників і хво­роб насіння ярих зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур пе­ред висівом об­роб­ля­ють ба­ко­вою сумішшю си­с­тем­них інсек­ти­цид­них і фунгіцид­них про­труй­ників або го­то­ви­ми інсек­то­фун­гіцид­ни­ми пре­па­ра­та­ми.

На 1 т насіння ви­т­ра­ча­ють ре­ко­мен­до­ва­ну нор­му пре­па­ратів, роз­бав­лених во­дою. Нор­ма ви­т­ра­ти ро­бо­чої ріди­ни на 1 т насіння — до 10 л. Про­тру­ю­ють тільки кон­диційне за всіма по­каз­ни­ка­ми насіння, по­пе­ред­ньо очи­ще­не від домішок і пи­лу, які мо­жуть ут­ри­му­ва­ти знач­ну кількість пре­па­ратів і тим са­мим змен­шу­ва­ти ефек­тивність їхньо­го за­сто­су­ван­ня. Во­логість зер­на не по­вин­на пе­ре­ви­щу­ва­ти 14%.

Про­тру­ю­ван­ня насіння про­во­дять ме­ханізо­ва­но, за до­по­мо­гою спеціаль­ної техніки. Посівний ма­теріал зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур про­тру­ю­ють у день сівби, або за 1–15 діб до висіву, інко­ли — за 1–2 місяці (за­вчас­но).                                                                                                                                                                                                              

Н. Кузь­мен­ко, ст. на­ук. співробітник, канд. біол. на­ук,  

М. Цех­мей­ст­рук, ст. на­ук. співробітник, канд. с.-г. на­ук,  

А. Лит­ви­нов, на­ук. співробітник, 

Інсти­тут рос­лин­ництва ім. В. Я. Юр’єва НА­АН

Інтерв'ю
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     
Наскільки важливо дбати про якість зерна? Що таке нотифікації і чому їх варто боятися Україні? Які хвороби зернових є загрозою для іміджу української сільгосппродкції propozitsiya.com розповів 

1
0