Тренди агробізнесу 21 століття

Традиційний підхід до аграрної сфери давно залишився у минулому, адже цей ринок - найбільш сприятливий для впровадження технологій. Саме тому більшість ІТ-стартапів рухаються у цьому напрямку. Розробки стосуються технологій точного землеробства чи машин для внесення препаратів. Адже всі деталі догляду за посівами тримати в голові одночасно важко. ІТ-розробники створюють спеціальні мобільні додатки чи онлайн-платформи, які полегшують це завдання аграріям.

Тож перший тренд агробізнесу полягає у діджиталізації землеробства, який уже зараз має великий вплив навіть на малі господарства. Сюди входять продукти для контролю посівів, внесення ЗЗР чи добрив, аналіз розповсюдженості шкідників ділянкою чи контроль погоди. Глобальна ціль таких інструментів - зробити технології простішими, більш точними та доступними.

Комп’ютери та смартфони спрощують ведення господарства. Наприклад, минулого року на ринок України вивели програму, яка допомагає аграрію приймати рішення на основі штучного інтелекту. Вона надає детальний аналіз ділянок поля із зазначенням їх високої чи низької продуктивності. Додаток може прорахувати ризики виникнення хвороб або шкідників. Завантаживши фото у хмарний сервіс, програма дає детальну інформацію по хворобах чи шкідниках, які можуть бути поширені на певній ділянці поля. А ще за допомогою додатку можна ідентифікувати вміст азоту і ступінь пошкодження поверхні листків просто зробивши фото.

Тренд другий: впровадження дронів та ІТ-девайсів. Цей тренд є логічним продовженням першого, але стосується масштабнішої сфери застосування. Реальне втілення та інтенсивність цього тренду залежатиме від того, наскільки швидко буде дешевшати софт та техніка. Адже вартість процесу розробок та деталей - головна проблема впровадження технологій точного землеробства.

Дрони проводять швидкі та точні заміри площі поля; здатні створювати 3D-моделі місцевості на основі фото з повітря у високій якості; можуть розробити план розвитку території. Наприклад, за документами у аграрія є 100 гектарів поля, а в реальності 20 з них заросло лісом і ще 5 затоплено. Дрон вимірює фактичну посівну площу і фіксує межі, щоб надати рекомендацію: обробляти слід 75 гектарів. Це дає змогу аграрію не витрачати зайвих коштів.

Тренд третій: перехід від індивідуального до кооперативного ведення господарства. Досягнути успіху, коли ти один — важко. Бути успішним пліч-о-пліч з іншими — реально, особливо при виготовленні та збуті продукції. Аграрії можуть вигідніше придбати техніку, ЗЗР чи насіння. Під великі об’єми врожаю легше отримати кредит і його легше збути. Наприклад, кілька фізичних осіб можуть скооперуватись навколо однотипної діяльності: збирати молоко, ягоди чи фрукти. Ці товари можна продавати однією партією, щоб кожен член кооперативу мав надбавку до основного прибутку. Пізніше — придбати додаткове обладнання, як охолоджувачі чи тари для транспортування. Коли кооператив оформиться у стале об’єднання, можна самостійно створювати готову продукцію власними зусиллями. Адже те, що не може один аграрій, можуть декілька, коли співпрацюють разом.

Тренд четвертий: інвестиція в лабораторні розробки. Через зміну навколишнього середовища, змінюється й біологічна будова ґрунтових шкідників. Тому з турботою про аграріїв та про кінцевих споживачів, виробник повинен інвестувати кошти в лабораторні розробки. Межа сучасності продукту на аграрному ринку - кілька років, адже дієвість будь-якого препарату можна дослідити лише в часі. Зазвичай, у перший рік запуску продукти аграрії у поодиноких випадках погоджуються відійти від традиційних засобів обробки посівів. Нові препарати викликають багато питань: чи будуть вони ефективні нарівні зі старими та чи справді додаткові властивості діють на практиці? Після публікації статистичних досліджень за минулу посівну та відгуків інших аграріїв на другий рік з’являється більша кількість охочих протестувати препарат. На третій рік продукт отримує масове застосування. 

Може статись, що засоби захисту рослин, які були ефективні у попередньому сезоні, наступного можуть просто не виправдати сподівань. Щоб такого не трапилось виробник ЗЗР покращує формуляцію наявних. Більш ефективним є пошук нових комбінацій з-поміж вже відомих, які підтвердили себе на практиці, аніж вводити новий препарат без особливого попиту чи потреби.

Наприклад, виробник може випустити препарат із бентазоном та імазамоксом у складі. Ці речовини відомі й присутні на ринку давно. Однак формуляція гербіциду буде новою, що буде найкраще поєднувати ці діючі речовини разом для досягнення максимальної віддачі кожної з них. Окрім діючих речовин досягти найкращого результату допомагають органічні розчинники, які сприяють кращому проникненню препарату крізь кутикулярний шар листка бур’яну. Рослини ущільнюють кутикулу, щоб запобігти зайвому випаровуванню вологи, коли температура висока чи недостатньо водного живлення. І одна діюча речовина була б безсилою, бо або скочується, або просто осідає на поверхні листка, не проникаючи в рослину бур'яну. У цьому й полягає інновація — поєднати базові елементи у такий спосіб, щоб підсилити дію кожного з них.

Тренди в агробізнесі — лише вектори розвитку. Деякі лишаються сталими, як наприклад оцифрування аграрництва. Деякі поступаються місцем більш новим ідеям. Так було із ручними знаряддями праці для обробки великих ділянок землі. У них просто зникла потреба, адже з’явились комбайни.

Можна сперечатися про те, яким буде світ, обумовлений реалізацією трендів: поганим або хорошим, чи залишиться місце людині чи ні. Технології - це лише інструменти, що розширюють простір можливостей. І аграрна сфера не є виключенням.