Спецможливості
Аналітика

Corteva вдається до нестандартних способів заохочення української молоді до роботи в АПК

25.03.2020
1506
Corteva вдається до нестандартних способів заохочення української молоді до роботи в АПК фото, ілюстрація

Минулої осені компанія Corteva Agriscience провела масштабне опитування підлітків саме того віку, в якому обирають майбутню професію. Дослідження охопило не лише Україну, а й кілька інших східноєвропейських країн. Окрім невтішної картини непопулярності сільського господарства як потенційного місця роботи опитування показало також причини такої непопулярності а також фактори, які впливають на вибір підлітками своєї професії. І український підрозділ Corteva Agriscience вирішив креативно прорекламувати серед молоді роботу в аграрній галузі.

 

Як з’ясовували, чому підлітки не хочуть працювати в АПК

Компанія Corteva Agriscience докладає великих зусиль для залучення молоді в аграрний сектор. При цьому компанія має на меті не просто полювання на кадри. «Ми працюємо під гаслом «Нові обличчя в сільському господарстві», врешті, наша компанія сама є новим обличчям, адже бренд Corteva з’явився тільки в 2018 р. Під цим гаслом ми хочемо надихнути молодь працювати не просто в нашій компанії, а в АПК», — розповіла менеджер з комунікацій Corteva Agriscience Анна Бабич. Природно, що Corteva Agriscience активно практикує програми для студентів. І вони виходять за рамки звичайного стажування. Наприклад, компанія залучає студентів у сезон на роботу на свій насіннєвий завод у с. Стасі неподалік Полтави не просто на виробничу практику, а на повноцінну сезонну роботу з зарплатнею і оформленням у трудовій книжці. Як додала Анна Бабич, багато хто після такої практики залишається. До того ж Corteva Agriscience залучає студентів до роботи не тільки агрономами, а й у відділ по роботі з клієнтами. «Зараз рівень репутації у компанії такий, що залучати співробітників стало значно простіше», — відзначила А. Бабич.

менеджер з комунікацій Corteva Agriscience Анна Бабич презентує результати опитування підлітків щодо факторів вибору професіїОднак зі студентами працюють більшість компаній. «Це найпростіший варіант, хоча навіть студентів аграрних вузів важко переконати залишитись у галузі, бо багато з них обрали аграрний вуз за залишковим принципом: що найближче до дому, куди легше вступити. Але важче залучити молодь в аграрні вузи, щоб вона туди вступала свідомо, щоб потім працювати за фахом», — продовжила Анна Бабич. В цьому випадку слід було працювати не зі студентами, а з підлітками в віці 14–18 років, які тільки замислюються над вибором професії. Спеціально для цього Corteva Agriscience в серпні минулого року провела спеціальне опитування в Україні і ще 5 країнах Східної Європи. І воно підказало способи, як достукатися до підлітків, часом доволі несподівані.

Отже, дві третини українських підлітків сказали, що вибір майбутньої професії повністю залежить від них і 30% — що вони впливають на цей вибір. Тож працювати слід було саме з підлітками, а не з їхніми батьками.

На запитання про причини вибору конкретної професії найчастіше підлітки обирали відповідь «цікаво, подобається ця галузь». Зарплатня стояла лише на 2 місці.

Разом з тим з’ясувалося, що головною причиною того, чому підлітки не хочуть працювати в сільському господарстві, стало те, що половина (!) з них нічого не знає про цю галузь. Природно, відсутність знань компенсувалася стереотипами. До трійки найпоширеніших відповідей увійшли також «нецікаво» та «неприйнятні умови праці». Крім того, 43% підлітків згадали дуже погані умови життя в селі.

Водночас, як відзначили організатори опитування,  якогось особливого негативу щодо аграрної галузі в українських підлітків не було: багато з них відзначило, що ця галузь активно розвивається, що там впроваджуються сучасні технології, що там можна почати сімейний бізнес. Отже, організатори опитування відзначили, що потенціал зацікавити молодь у галузі є — треба тільки наблизити її до підлітків. А конкретніше — показати справжні умови роботи на селі, які зараз часто передбачають використання дронів, програмних додатків, а сучасні сільгоспмашини — це складна, напічкана електронікою техніка.

Також опитування підказало цікаве рішення щодо того, як донести до підлітків цю інформацію. З’ясувалося, що за силою впливу на вибір професії відразу після самих підлітків та їхніх батьків йдуть… блогери та соціальні мережі. Причому таке явище спостерігається тільки в Україні: в інших країнах, де проводилося опитування, цей вплив поступається впливу друзі та вчителів.

 

Міжнародна компанія пропагує себе через комп’ютерну гру

Це й наштовхнуло Corteva Agriscience на ідею задіяти в пропаганді роботи в АПК серед молоді популярних блогерів. Але це виявилося не так легко. Відомо, що сучасна молодь не любить читати і не сприймає довгих текстів, тож найпопулярнішим серед підлітків джерелом отримання інформації є відеосюжети з YouTube. На перший погляд, популярних серед молоді блогерів, які ведуть свої канали або викладають свої телепередачі в YouTube, — сотні, якщо не тисячі. Але, як відзначає Анна Бабич, знайти підходящого блогера з потрібною цільовою аудиторією було складно. А ті, у яких цільова аудиторія була саме така, як треба, часто називали нереалістичні ціни.

Врешті, компанія зупинила свій вибір на трьох, як модно нині говорити, лідерах думок. Всі три сюжети вийшли в середині вересня – на початку жовтня минулого року, на початку шкільного сезону, коли ще далеко до кінця семестру з його контрольними.

Оскільки улюблене заняття нинішніх підлітків – це комп’ютерні ігри, то Corteva Agriscience вирішила обов’язково використати цей канал комунікації. Причому на глобальному рівні: Corteva стала першою компанією, якщо не рахувати виробників сільгосптехніки, яка стала одним з головних спонсорів комп’ютерної гри Farming Simulator. Тож у найсучаснішій версії гри геймери отримали можливість не тільки їздити на тракторах John Deere і комбайнах Claas, а й купувати в віртуальному магазині пестициди Corteva і насіння Pioneer. «Я зайшов у Google – всі пестициди і насіння, представлені в грі, існують у реальному житті», - коментує оглядач комп’ютерних ігор, який під ніком Sonchik веде YouTube-канал, котрий має понад 700 тис. передплатників (і це при тому, що канал обмежений російськомовною аудиторією). Саме цього блогера Corteva Agriscience обрала в якості одного з трьох провідників своїх меседжів до підлітків. І Sonchik добре постарався, спочатку порадивши Farming Simulator тим, «кому набридли RPG і «стрілялки» і хто хоче спокійно посидіти в кріслі, навіть далеким від сільського господарства», потім у ході огляду зауваживши, що «сільське господарство – прибуткова тема, причому не тільки в грі, а й у реальному житті» і в кінці 25-хвилинного сюжету зауважив «Багатьом варто замислитись, чи при виборі вузу не податися до якогось аграрного». Залишається додати, що сюжет набрав 62 тис. переглядів, 3,6 тис. «лайків» і 180 «дизлайків».

 

Про роботу в АПК розповідають блогери

Євген Синельников показує комп'ютеризований центр управління насіннєвим заводом у с. СтасіТа інтереси сучасних підлітків не обмежуються самими лише комп’ютерними іграми. Особливо якщо це дівчата. Тож Corteva Agriscience запросила актрису Аню Трінчер, яка здобула популярність завдяки ролі в серіалі для підлітків «Школа», а тепер веде серію передач, які викладаються в YouTube. Однією з передач стала «24 години в полі», де актриса виконувала завдання-сюрпризи, які в обумовлений час діставала з запечатаних конвертів. У рамках цієї передачі вона повинна була спочатку обстежити поле і знайти проблемні місця, потім виорати поле і в кінці порахувати потенційний прибуток з поля, де росте кукурудза.

З самого початку на допомогу актрисі прийшла агроном компанії Corteva Agriscience, яка все пояснювала і показувала. Беручись за перше завдання, вона пояснила, що не так давно сама бігала по кукурудзяному полю, намагаючись щось знайти, а зараз агроном має багато цифрових інструментів. Один з них глядачі побачили в дії: агроном і ведуча запустили дрон і показали, як його використовують для дослідження поля.

Орючи поле, Аня Трінчер продемонструвала, що трактор комп’ютеризований, обладнаний GPS, і відзначила, що в ньому дуже зручно. От тільки виорати вдалося невелику частину поля: зарядив дощ. Зате він не завадив виконати останнє завдання – порахувати потенційний прибуток з кукурудзяного поля. Рахували його теж абсолютно сучасним способом – за допомогою мобільного додатка. Також попутно агроном розповіла про добрі заробітки і соцпакет, про куплені за час роботи в компанії автомобіль і квартиру і про те, що їй вже не доводиться копатися в землі і ходити по полях уздовж і впоперек, як на початку кар’єри. 20-хвилинну передачу переглянули більше 61 тис. разів, поставили 2,8 тис. «лайків» і лише 57 «дизлайків».

Та найбільше переглядів – 578 тис. (при 20 тис. «лайків» і менш ніж 900 «дизлайків») – зібрав харківський випуск програми «Вдома краще», яку веде відомий за програмою «Орел и решка» Євген Синельников. Яким чином вдалося розповісти про роботу в АПК в передачі, яка показує українські міста очима туриста? Вчіться у Євгена Синельникова: по дорозі з Києва в Харків він зупинився, зацікавившись роботою оператора безпілотника, який саме запускав свій апарат над полем біля траси. «Випадково» виявилося, що це співробітник розташованого за якихось кілька десятків кілометрів насіннєвого заводу Corteva Agriscience робить карту поля. Гостинний оператор дрона запросив ведучого звернути на завод, де познайомив з 30-річним директором і показав роботизоване виробництво. «Якби я в свої 17 знав, що будуть такі заводи, пішов би вчитися в аграрний вуз», - прокоментував Євген Синельников свою поїздку на насіннєвий завод, якій в ефірі передачі було відведено 4 хв з 1 години загального часу, і поїхав далі в Харків.

«Трьома сюжетами ми змогли привернути увагу більш ніж 700 тисяч осіб. І це не рахуючи перепостів у Фейсбук та Інстаграм, які додали ще кілька тисяч переглядів. І, можливо, сотням з них вдалося дати поштовх до побудови кар’єри в сільському господарстві або хоча б привід для роздумів. Не здивуюся, якщо через 5-10 років на співбесіді до нашої компанії молоді люди говоритимуть про ці відеоролики і їхній вплив на вибір професії», - підсумовує Анна Бабич. Звичайно ж, як відзначають у Corteva Agriscience, це більшою мірою довгостроковий і стратегічний проект, який ставить значно ширші цілі, ніж просто упізнаваність однієї компанії. Анна Бабич додає, що зусиль однієї компанії недостатньо - всім гравцям галузі потрібно шукати інноваційні шляхи до залучення молоді.

І даним проектом профорієнтаційні зусилля Corteva Agriscience не обмежуються. Компанія планує співпрацювати безпосередньо зі школами, організовуючи так звані «Дні кар’єри». «В минулому році в школі в с. Стасі, де розташований наш насіннєвий завод, організували «День Фермера» для 200 учнів всіх класів, де розповідали про сільське господарство та про професії в галузі. У лютому цього року в київській спеціалізованій школі «Тріумф» для учнів 8-11 класів провели відкриту зустріч на тему «Діджитал-агроном як майбутня професія», - розповідає А. Бабич. В компанії сподіваються, що це допоможе відвернути кадрову катастрофу в галузі, яку можна прогнозувати за результатами вищезгаданого опитування підлітків: воно показало, що в АПК збирається працювати лише 2% загальної їх кількості.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

 

Інтерв'ю
Микола Горбачов, керівник New World Grain Ukraine (Soufflet Group), президент Української Зернової Асоціації
Для успішного ведення агробізнесу мало виростити і зібрати хороший урожай, потрібно ще вміти його продати. Про основні засади роботи зернового трейдингу в Україні propozitsiya.com розповів
заступник директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Віктор Швартау
Щойно збирання озимини повністю завершилося, сайт «Пропозиція» звернувся до заступника директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктора біологічних наук, професора, член-кореспондента НАН України... Подробнее

1
0