Спецможливості
Досвід господарств

Один з «трьох китів» світового рекордсмена з урожайності кукурудзи: ультралокальне внесення добрив

24.03.2020
5327
Один з «трьох китів» світового рекордсмена з урожайності кукурудзи: ультралокальне внесення добрив фото, ілюстрація

Американський фермер Девід Хула, який уже кілька років поспіль установлює все нові світові рекорди з урожайності кукурудзи і дійшов уже до 38 т/га, назвав три основних фактори успіху в досягненні подібного результату. Як не дивно, серед них немає зрошення: на думку рекордсмена важливішими виявились генетика (тобто, гібрид), технологія обробітку грунту (стріп-тілл) і технологія внесення стартових добрив. Девід Хула віддає перевагу ультралокальному внесенню добрив, яке ще називають технологією In-Furrow або Pop-Up.

 

Ранні строки сівби, до яких схиляються українські аграрії цього року з огляду на те, що запаси вологи в грунті й без того недостатні, передбачають сівбу в прохолодний грунт, через що на ранніх стадіях вегетації коренева система ростиме повільно. Поглинання азоту на ранніх стадіях вегетації може бути низьким через слабкий розвиток молодої кореневої системи. До того ж, прохолодний грунт уповільнює як ріст кореневої системи, так і рух поживних елементів у грунті до коріння культури.

Найпоширеніша в США технологія внесення стартових добрив під кукурудзу, як зауважують науковці факультету рослинництва і ґрунтознавства Університету шт. Вірджинія, — це внесення стрічковим способом на відстані 5 см вбік і 5 см нижче від ложа борозни, на яке вноситься насіння. Натомість технологія ультралокального внесення передбачає внесення добрив безпосередньо в борозну — так, щоб вони знаходились біля самої насінини.

Зараз така технологія впроваджена на 30% площ під кукурудзою у США. А через 2-3 роки очікується, що ця частка перевищить 50%.

Мета ультралокального внесення — активізувати ріст на ранніх стадіях вегетації за допомогою мінімальної кількості добрив. Як відзначають науковці Університету шт. Вірджинія, ця технологія справді дає змогу зменшити норму внесення добрив. До того ж за цією технологією можна заодно вносити й мікроелементи. Серед останніх насамперед вносять сірку, цинк і бор. В цьому випадку достатньо й дуже малої норми внесення мікроелементів, значно меншої, ніж потрібно за внесення врозкид. Таким чином, ультралокальне внесення мікроелементів у грунт однозначно економічно вигідне, на відміну від внесення врозкид.

Низку фермерів ця технологія приваблює ще й тим, що заодно можна внести рідкі інсектициди для контролю грунтових шкідників, яких неможливо проконтролювати протруйниками. Фермери, які працюють за технологією «ноу-тілл», особливо часто сіють у прохолодний грунт і потерпають від грунтових шкідників.

Американські фермери відзначають, що, перейшовши на технологію внесення стартових добрив Pop-Up, помітили однозначне покращення стану сходів і інколи — підвищення врожайності. Водночас ультралокальне внесення вимагає встановлення на посівний комплекс обладнання для внесення рідких добрив.

Та основною проблемою є небезпека «припалити» культуру. Технологія ультралокального внесення надає відразу кілька можливостей, щоб цього уникнути. По-перше, сівалки переобладнують так, що вони вносять рідке комплексне добриво в борозну на пів дюйма-дюйм попереду насінини. Таким чином, насінина не контактує безпосередньо з добривом. По-друге, обмежують норми внесення добрив. І, по-третє, при внесенні добрив враховують їх сольовий індекс та ємність катіонного обміну грунтів.

Спеціалісти американської лабораторії Spectrum Analytic вважають, що добриво для ультралокального внесення повинно відповідати наступним критеріям:

низький сольовий індекс;

висока розчинність у воді;

містити всі макроелементи та сірку з відносно високим вмістом фосфору;

містити одночасно карбамід і амонійний азот;

містити мінімум сполук, які виділяють аміак;

використовувати сульфат калію замість хлориду.

Фахівці американської лабораторії Agvise також радять уникати безпосереднього контакту насіння кукурудзи та сої з карбамідом, КАС, тіосульфатом амонію або борними добривами. А під час сівби сої з міжряддями від 38 до 76 см вони застерігають від контакту з насінням будь-яких добрив.

Що стосується норми внесення, то один з фермерів розповідає, що вносить ультралокальним способом не більше 11,3 кг д. р./га добрив. Інший встановив собі «стелю» в 5,7 кг/га при внесенні на кукурудзу з міжряддям 75 см. Фахівці Agvise уточнюють, що 11,3 кг д. р./га — це допустима норма для умови, коли добрива контактують з насінням, для кукурудзи з міжряддям 76 см. Причому — це сумарна кількість внесених азоту і К2О. А 5,7 кг д. р./га цих самих поживних елементів — це максимум для посівів сої з міжряддям 15–18 см. Дехто з фермерів пояснює, що вносити більше 11,3 кг д. р./га вважає зайвим, оскільки на ранніх стадіях вегетації споживання поживних елементів все одно мале.

Однак конкретна норма внесення залежить, по-перше, від сольового індексу добрива, що вноситься, а, по-друге, від ємності катіонного обміну грунту. Річ у тім, що добрива з хімічної точки зору — це солі. А кожна сіль, як відомо, вбирає воду. Зокрема, солі, що містяться в добривах, можуть «витягувати» воду і з тканин органів рослин, з якою контактують, «припалюючи» її. Найбільше подібний ефект спричинюють азот , калій і сірка.

Тому для ультралокального внесення у США радять застосовувати добрива з нижчим сольовим індексом. Американське видання «AgProfessional» відзначає, що за ультралокального внесення культуру може «припалити», якщо сольовий індекс добрива більше 20. Зауважимо, що сольовий індекс нітрату натрію дорівнює 100, карбаміду — 75, мюріату калію (0:0:60) — близько 120. Тіосульфат амонію, який часто використовується як стартове сірчане добриво для кукурудзи, теж має високий сольовий індекс.

Ділянки, на яку внесене стартове добриво (ліворуч) і контроль (праворуч)Фахівці відзначають, що низький сольовий індекс мають рідкі добрива. Але й у них він не завжди достатньо низький. Так, сольовий індекс однієї з популярних у США формуляцій РКД 7:21:7, становить 28–29, оскільки в ній джерелом калію є хлорид калію. А РКД 6:24:6, де джерелом калію є сульфат калію, має сольовий індекс лише на рівні 11–12.

Часто американські фахівці рекомендують для ультралокального внесення добрива на основі моно амонійфосфату, а ще краще — поліфосфат амонію (10:34). Останній зазвичай радять вносити нормою до 47,3 л/га. Деякі фермери відзначають, що цілком вистачає на кукурудзу і 28,4 л/га, а на сою — 9,5 л/га.

Норма внесення добрив, як уже писалося, залежить від ємності катіонного обміну грунту. Остання ж залежить від механічного складу і вологості. Тому ґрунтознавець Університету шт. Мічиган Курт Штайнке вважає, що за ємності катіонного обміну до 7 сантімоль (70 мілімоль) внесення азоту й калію на кукурудзу ультралокальним способом не повинно перевищувати 5,7 кг д. р./га, а за ЄКО 8 сантімоль (80 мілімоль) і більше — 9,1 кг д. р./га. Фахівці лабораторії Agvise рекомендують на сухих або піщаних та супіщаних грунтах зменшувати норму внесення добрив ультралокальним способом удвічі порівняно з, наприклад, суглинковими або глинистими грунтами.

 

Переклав Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Новітні системи обробітку ґрунту, насіннєвий матеріал від найкращих оригінаторів, нові підходи до живлення рослин, інтегровані системи захисту із залученням сучасних ЗЗР — все це стало звичним і пріоритетним для багатьох господарств... Подробнее
Роберто Хавельяна
Американське видання Future Farming взяло інтерв’ю у Роберто Хавельяни — співробітника відділу компанії John Deere, який займається перспективними розробками потужних тракторів (серій 7R, 8R та 9R) на найближчі 20 років. Представляємо його... Подробнее

1
0