Технічна конопля: перспективи розвитку

У 1916 році Міністерство сільського господарства США визнало коноплю найбільш рентабельною сільськогосподарською культурою.

Технічна конопля протягом багатьох століть вирощувалася нашими предками.

Але боротьба з наркотиками, що розпочалася в ХХ столітті, поставила цю культуру під заборону, змусивши виробників згорнути її виробництво.

У той же час ось уже протягом останніх 10 років у всьому світі спостерігається бурхливе зростання попиту на продукцію з технічної коноплі, завдяки чому ринок ненаркотичної коноплі піднявся з нуля до декількох сотень мільярдів доларів.

Так, в Європі за останні 10 років площі під коноплею зросли з 10 тис. га до 43 тис. га. У Канаді під коноплю відведено понад 40 тис. га, істотно збільшили посіви цієї культури США. Світовий конопляний лідер Китай, який займає від 65 до 75% ринку, в найближчі 5-7 років планує збільшити посіви до 670 тис. га у зв'язку з державною програмою із заміни бавовни коноплею. Адже цій культурі не потрібні пестициди і гербіциди, вона потребує значно менше води і сприяє відновленню родючості грунту.

Високий попит і висока рентабельність продукції спонукали і українських виробників звернути увагу на цю культуру. Але, незважаючи на перспективність напрямку, його розвиток стримують такі чинники, як відсутність переробних заводів, налагоджених ринків збуту, культури споживання, а також законодавчі обмеження.

Тому не дивно, що в той час, коли посіви коноплі у всьому світі стрімко розширюються, в Україні вони скорочуються: якщо в 2016 році було посіяно 3,5 тис. га, в 2017 - 2,7 тис. га, то в цьому році - ще менше. Дозволи на вирощування коноплі мають близько 30 підприємств, але в цьому році посіяли її тільки близько 12 виробників.

Одна з причин такого стану речей - у відсутності потужностей з первинної переробки. "У нас з часів СРСР залишилось всього 4 заводи, здатних переробляти солому, з якої можна виробляти текстиль, трикотаж, взуття, целюлозу та папір. Тільки в цьому році буде запущено перший за всі роки незалежності України сучасний завод з переробки волокна технічної коноплі на мобільній платформі", - розповідає Олександр Ігнатюк, президент Асоціації «Українська технічна конопля».

Стримують розвиток українського коноплярства і законодавчі обмеження. Справа в тому, що незважаючи на те, що Україна ратифікувала "Єдину конвенцію ООН про наркотичні засоби» 1961 року, яка дозволяє використовувати коноплю в промислових, наукових і медичних цілях, в Україні діє закон «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», який дозволяє використовувати коноплю виключно з промисловою метою. У медичних цілях, як це робиться на Заході, в Україні коноплю використовувати не можна, можна лише говорити про використання технічної коноплі з підвищеним вмістом безнаркотичних канабіноїдів з промисловою метою.

Таким чином, українські виробники на даний момент можуть працювати тільки з насінням і трестою (конопляною соломою), на яких з 1 га можна заробити $ 500-700 і $ 2000 відповідно. З самою ж дорогою сировиною коноплі - листями і суцвіттями, - вони працювати не можуть через заборону на законодавчому рівні.

Але ж листя і суцвіття коноплі дають 50-70% рентабельності і дозволяють з 1 га коноплі заробляти до 100 тис. доларів!

"Тобто 15% рослини ми викидаємо, що становить до 70% її рентабельності», - констатує Олександр Ігнатюк. За його словами, на даний момент асоціація активно працює над внесенням змін до нормативно-правових актів, згідно з якими в Україні можна буде застосовувати легально листя, суцвіття і екстракт коноплі з промисловою метою. Це дасть змогу виводити на ринок велику кількість продуктів, багатих на канабіноїди, в фармакології, косметології та продуктах харчування.

Канабіноїди, пояснює О. Ігнатюк, допомагають при лікуванні онкозахворювань, нейродегенеративних і дуже тяжких хронічних патологічних хвороб, хвороби Альцгеймера. "Фактично ми стоїмо на порозі буму, який у 2016 році відбувся в Швейцарії, коли обороти галузі коноплярства зросли з 200-300 тис. до 100 млн євро в 2017 році. Цей «вибух» пов'язаний з використанням безнаркотичних канабіноїдів у промислових цілях", - пояснив О. Ігнатюк.

Сорти технічної коноплі терапевтичного спрямування, розповідає він, змінюють всю структуру конопляного ринку. Вони дають змогу з мінімальними витратами отримати продукт з високою рентабельністю. Вони можуть використовуватися для виробництва канабіноїдної косметики, біологічних добавок, продуктів харчування з підвищеним вмістом канабіноїдів, текстилю тощо.

Вітчизняна селекція коноплі

«Вітчизняні селекціонери відомі у всьому світі своїми напрацюваннями», - розповідає Олександр Ігнатюк. Сорти української селекції, починаючи з 30-х років минулого століття, знаходяться в авангарді загальносвітового конопляного ринку.

Саме Україна здійснила революцію в коноплярстві в 90-і роки, вивівши сорти технічної коноплі терапевтичного спрямування, після чого і стався ренесанс світового коноплярства.

З вітчизняними вченими співпрацюють коноплярі зі всього світу - Канади, Європи, Росії. Ті ж китайці, які контролюють близько 70% світового ринку коноплярства, приїжджають в Україну до селекціонерів за знаннями, запрошують їх в свої лабораторії поділитися досвідом.

Завдяки українській селекції вдалося досягти рекордно низької собівартості продукту, на відміну від європейських сортів: вартість продукту становить 20-30 тис євро, у нас - $ 100-150.

Тому виведене вітчизняними селекціонерами насіння коноплі для посівів або для використання у виробництві продуктів харчування на сьогодні є головним продуктом на експорт у цій галузі.

Готової ж продукції з коноплі в Україні майже не виробляється, що пов'язано з відсутністю сучасних переробних підприємств і технологій.

«Наші заводи з переробки коноплі надзвичайно застаріли і не можуть виробляти якісний продукт. Той продукт, який ми можемо запропонувати, не відповідає більшості параметрів європейського ринку. Те ж насіння ми продавати можемо, а конопляну олію - ні. Та ж Швейцарія воліє самостійно виготовляти конопляну олію і додану вартість залишати у себе», - каже Олександр Ігнатюк.

Українська РСР, за його словами, сіяла до 120 тис. га конопель, на її території було 35 заводів первинної переробки. "Навіть якщо довести площі посівів в Україні до цих показників, український ринок тільки за рахунок виробництва насіння і соломи буде приносити близько $ 100 млн тільки в держбюджет. Якщо ж взяти приклад Заходу і дозволити вирощування коноплі для використання з терапевтичною метою, то абсолютно легальний заробіток коноплярів буде в сотні разів більшим".

За матеріалами аграрної конференції «Нішеві культури. Проблеми і перспективи», проведеної інформаційною компанією ProAgro Group у Києві 26 червня.

Надія Лядецька, n.liadetska@univest-media.com