Спецможливості
Досвід господарств

Інвестиційний кооператив: моделі змішаних горіхових садів

07.08.2018
3081
Інвестиційний кооператив: моделі змішаних горіхових садів  фото, ілюстрація

Павло Тулба – керівник успішного підприємства «Горіх Причорномор'я», яке має 150 га змішаних горіхових садів, де вирощує волоські горіхи та фундук, і згодом планує отримати органічний сертифікат.

 Під час аграрної конференції «Нішеві культури. Проблеми і перспективи », організованої інформаційною компанією ProAgro Group, Павло розповів про переваги створеного ним інвестиційного кооперативу на основі моделі змішаних садів.

 

 

 

 

 

Павло Тулба розповів, що з того часу, як він почав займатися горіховим бізнесом, ринок грецького горіха змінився кардинально: ціни на нього обвалилися. Так, станом на 2012 рік очищений грецький горіх коштував $12 за кілограм, сьогодні — $5.

“Перед нами постало питання диверсифікації. Починали ми з того, що просто садили грецький горіх. Далі ми почали експериментувати з комбінацією грецького горіха з іншими культурами. Зупинилися на двох моделях змішаного саду: грецький горіх з фундуком та грецький горіх з шипшиною. До речі, остання стала для нас відкриттям: у нас була земля, непридатна для сільського господарства, і ми на ній вирішили заради експерименту посадити шипшину. У суворих умовах вона дала відмінні результати, і ми зрозуміли, що це та культура, на якій варто зупинитися”, — розповідає П. Тулба.  

Таким чином, комбінація цих культур робить бізнес  досить стабільним та ефективним. Але, як і у всіх нішевих культур, основний ринок збуту — це експорт з усіма відповідними проблемами.

Крім того, на нішевих культурах випробувано і, відповідно, офіційно зареєстровано, дуже мало препаратів. А шипшина, відповідно до нормативних документів, взагалі не відноситься до сільгоспкультур. Це глобальна  проблема, і вирішувати її самотужки складно. А от кооперації навіть це до снаги.

 

Кооперація

 

Для створення першого кооперативу підприємець залучив інвесторів, які є власниками земельних ділянок, що знаходяться поряд з ним. Таким чином, підприємство розширило свої обсяги насаджень та збільшило обсяги готової продукції.

На думку Павла Тулби, кооперацію потрібно створювати з метою просування готового продукту, а не сировини. “Якщо говорити про садівництво, то правильно починати не з дерев, а з продукту, який ми хочемо продавати. Якщо у вас є чітке розуміння продукту, розуміння ринку та конкретного нашого покупця, тоді об’єднання має сенс і кооперація буде цікавою”, — вважає він.

Спочатку підприємець вивчав можливість кооперації із фермерами. Проте, зіштовхнувшись із глибоким нерозумінням ними мети об’єднання та неготовністю чекати першого врожаю 5 років, відмовився від цієї ідеї.

Тоді підприємець почав слідкувати за новими міжнародними проектами. Він переконаний, що велика кількість проектів з радістю готові працювати з українськими підприємцями, потрібно тільки чітко визначити для себе цілі. На даний момент підприємство є учасником ITC («Міжнародний торговий центр»). Це проект Швейцарії в рамках ООН, який сприяє розвитку міжнародної торгівлі. У рамках цього проекту компанія виграла грант, і вже другий рік поспіль їздить зі своїм продуктом по всіх великих торгових виставках в якості учасника.

Розуміючи, що на міжнародний ринок потрібно виходити із готовим продуктом, підприємство його створило — різноманітні горіхові пасти, подібні до нутели. Побачивши позитивну реакцію з боку світового ринку, підприємець зрозумів, що саме в цьому напрямку потрібно рухатись. “300 т фундука нікому не цікаво. А 200 г пасти коштує близько $5 ”, — зазначає Павло Тулба.

Щодо шипшини, то, посадивши її, підприємець відразу почав думати над варіантами її переробки. “Зараз ми встановлюємо сушильне обладнання, будемо відділяти шкірку від насіння, і окремо продавати шкірку шипшини й насіння. Із насіння робитимемо олію, зі шкірки — різні види чаїв”, — ділиться планами Павло Тулба.

Переробка дає хорошу додану вартість, вважає підприємець, та можливість рухатися далі в плані кооперації, оскільки остання повинна бути на чомусь заснована. “Дуже важко об’єднувати людей, не даючи їм розуміння, де ж буде їхня вигода. Кооперація навколо переробки дає можливість продати свій продукт, який виріс на їхній землі, і через перероблений продукт і отримати більше грошей. Це єдине, що може об’єднувати людей і давати можливість для кооперації”, — пояснює Павло Тулба.

Кооператив розробив ще один проект, який передбачає просту модель роботи з інвестором. “Ми розробили схему масштабування власного бізнесу. У нас було вільних 20 га землі, і ми вирішили запропонувати таку модель співпраці, коли пропонуємо потенційному інвестору купити ділянку землі, на яку укладаємо два договори», — розповів П. Тулба.

Перший - це договір на послуги. «Ми надаємо послугу, яка включає в себе висадку на цій ділянці такої ж моделі змішаного саду, який росте у нас. Другий договір — договір комісії. Згідно з ним, ми для фізособи купуємо всі необхідні ТМЦ і висаджуємо», — продовжив П. Тулба. Таким чином, виходить абсолютна прозорість процесу.

«Першу ділянку ми виставили на продаж за собівартістю, вийшло близько $15 тис за гектар. За місяць ми продали 20 га», — розповів підприємець. Продаж ділянок став можливим завдяки тому, що це були не паї, а ОСГ, виділені колись працівникам бюджетної галузі села, де працює кооператив.

Річ у тому, велика кількість людей хочуть інвестувати в сільськогосподарський бізнес. У них є для цього кошти, але немає можливостей, тому що вхід в сільськогосподарський бізнес дуже складний. Таким чином, компанія побачила нішу, в якій можна розвиватись. І цю модель розвитку, на її думку, можна застосувати до будь-якого  аграрного бізнесу, який готовий масштабуватися таким же чином.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коли потенційний інвестор бачить, що основна обслуговуюча компанія може висадити йому сад, обслуговувати цей сад і продати замість нього продукцію, тоді він розуміє, що в таке об’єднання можна йти, і йому це цікаво.  На сьогоднішній день підприємство бачить для себе розвиток саме в такій кооперативній формі.

Крім того, підприємство налагодило кооперацію і шляхом передачі посадкового матеріалу. “Посадковий матеріал дуже просто віддати, але дуже складно отримати гарантії, що з нього вийде урожай, і дуже складно в плані договірних відносин», — розповідає Павло Тулба. Але тут з’явилися аграрні розписки, і «Горіх Причорномор’я” одним з перших в області і в галузі спробував по них співпрацювати, передаючи посадковий матеріал для того, щоб потім отримати урожай на переробку. «Схему співпраці через посадковий матеріал ми зараз випробовуємо, і думаю, надалі теж будемо її застосовувати”, — сказав на завершення Павло Тулба.

 

Надія Лядецька, n.liadetska@univest-media.com

 

Інтерв'ю
Зараз багато говориться про деградацію грунтів. Сайт propozitsiya.com попросив детальніше прояснити суть проблеми і порадити шляхи її вирішення генерального директора Інституту охорони грунтів Ігоря Яцука. І він дав докладне інтерв’ю.   Як... Подробнее
Ірина Чернишова
Зараз стрімкі зміни, передусім у технічній сфері, охопили навіть аграрний сектор, який має репутацію чи не найконсервативнішої галузі економіки. Не дивно, що часто зусилля власників господарств, спрямовані на впровадження змін, зустрічають... Подробнее

1
0