Спецможливості
Огляди продукції

Технічна конопля: перспективи розвитку

06.08.2018
23199
Технічна конопля: перспективи розвитку фото, ілюстрація

У 1916 році Міністерство сільського господарства США визнало коноплю найбільш рентабельною сільськогосподарською культурою.

Технічна конопля протягом багатьох століть вирощувалася нашими предками.

Але боротьба з наркотиками, що розпочалася в ХХ столітті, поставила цю культуру під заборону, змусивши виробників згорнути її виробництво.

У той же час ось уже протягом останніх 10 років у всьому світі спостерігається бурхливе зростання попиту на продукцію з технічної коноплі, завдяки чому ринок ненаркотичної коноплі піднявся з нуля до декількох сотень мільярдів доларів.

Так, в Європі за останні 10 років площі під коноплею зросли з 10 тис. га до 43 тис. га. У Канаді під коноплю відведено понад 40 тис. га, істотно збільшили посіви цієї культури США. Світовий конопляний лідер Китай, який займає від 65 до 75% ринку, в найближчі 5-7 років планує збільшити посіви до 670 тис. га у зв'язку з державною програмою із заміни бавовни коноплею. Адже цій культурі не потрібні пестициди і гербіциди, вона потребує значно менше води і сприяє відновленню родючості грунту.

Високий попит і висока рентабельність продукції спонукали і українських виробників звернути увагу на цю культуру. Але, незважаючи на перспективність напрямку, його розвиток стримують такі чинники, як відсутність переробних заводів, налагоджених ринків збуту, культури споживання, а також законодавчі обмеження.

Тому не дивно, що в той час, коли посіви коноплі у всьому світі стрімко розширюються, в Україні вони скорочуються: якщо в 2016 році було посіяно 3,5 тис. га, в 2017 - 2,7 тис. га, то в цьому році - ще менше. Дозволи на вирощування коноплі мають близько 30 підприємств, але в цьому році посіяли її тільки близько 12 виробників.

Одна з причин такого стану речей - у відсутності потужностей з первинної переробки. "У нас з часів СРСР залишилось всього 4 заводи, здатних переробляти солому, з якої можна виробляти текстиль, трикотаж, взуття, целюлозу та папір. Тільки в цьому році буде запущено перший за всі роки незалежності України сучасний завод з переробки волокна технічної коноплі на мобільній платформі", - розповідає Олександр Ігнатюк, президент Асоціації «Українська технічна конопля».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стримують розвиток українського коноплярства і законодавчі обмеження. Справа в тому, що незважаючи на те, що Україна ратифікувала "Єдину конвенцію ООН про наркотичні засоби» 1961 року, яка дозволяє використовувати коноплю в промислових, наукових і медичних цілях, в Україні діє закон «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», який дозволяє використовувати коноплю виключно з промисловою метою. У медичних цілях, як це робиться на Заході, в Україні коноплю використовувати не можна, можна лише говорити про використання технічної коноплі з підвищеним вмістом безнаркотичних канабіноїдів з промисловою метою.

Таким чином, українські виробники на даний момент можуть працювати тільки з насінням і трестою (конопляною соломою), на яких з 1 га можна заробити $ 500-700 і $ 2000 відповідно. З самою ж дорогою сировиною коноплі - листями і суцвіттями, - вони працювати не можуть через заборону на законодавчому рівні.

 

Але ж листя і суцвіття коноплі дають 50-70% рентабельності і дозволяють з 1 га коноплі заробляти до 100 тис. доларів!

"Тобто 15% рослини ми викидаємо, що становить до 70% її рентабельності», - констатує Олександр Ігнатюк. За його словами, на даний момент асоціація активно працює над внесенням змін до нормативно-правових актів, згідно з якими в Україні можна буде застосовувати легально листя, суцвіття і екстракт коноплі з промисловою метою. Це дасть змогу виводити на ринок велику кількість продуктів, багатих на канабіноїди, в фармакології, косметології та продуктах харчування.

Канабіноїди, пояснює О. Ігнатюк, допомагають при лікуванні онкозахворювань, нейродегенеративних і дуже тяжких хронічних патологічних хвороб, хвороби Альцгеймера. "Фактично ми стоїмо на порозі буму, який у 2016 році відбувся в Швейцарії, коли обороти галузі коноплярства зросли з 200-300 тис. до 100 млн євро в 2017 році. Цей «вибух» пов'язаний з використанням безнаркотичних канабіноїдів у промислових цілях", - пояснив О. Ігнатюк.

Сорти технічної коноплі терапевтичного спрямування, розповідає він, змінюють всю структуру конопляного ринку. Вони дають змогу з мінімальними витратами отримати продукт з високою рентабельністю. Вони можуть використовуватися для виробництва канабіноїдної косметики, біологічних добавок, продуктів харчування з підвищеним вмістом канабіноїдів, текстилю тощо.

 

Вітчизняна селекція коноплі

 

«Вітчизняні селекціонери відомі у всьому світі своїми напрацюваннями», - розповідає Олександр Ігнатюк. Сорти української селекції, починаючи з 30-х років минулого століття, знаходяться в авангарді загальносвітового конопляного ринку.

Саме Україна здійснила революцію в коноплярстві в 90-і роки, вивівши сорти технічної коноплі терапевтичного спрямування, після чого і стався ренесанс світового коноплярства.

З вітчизняними вченими співпрацюють коноплярі зі всього світу - Канади, Європи, Росії. Ті ж китайці, які контролюють близько 70% світового ринку коноплярства, приїжджають в Україну до селекціонерів за знаннями, запрошують їх в свої лабораторії поділитися досвідом.

Завдяки українській селекції вдалося досягти рекордно низької собівартості продукту, на відміну від європейських сортів: вартість продукту становить 20-30 тис євро, у нас - $ 100-150.

Тому виведене вітчизняними селекціонерами насіння коноплі для посівів або для використання у виробництві продуктів харчування на сьогодні є головним продуктом на експорт у цій галузі.

Готової ж продукції з коноплі в Україні майже не виробляється, що пов'язано з відсутністю сучасних переробних підприємств і технологій.

«Наші заводи з переробки коноплі надзвичайно застаріли і не можуть виробляти якісний продукт. Той продукт, який ми можемо запропонувати, не відповідає більшості параметрів європейського ринку. Те ж насіння ми продавати можемо, а конопляну олію - ні. Та ж Швейцарія воліє самостійно виготовляти конопляну олію і додану вартість залишати у себе», - каже Олександр Ігнатюк.

Українська РСР, за його словами, сіяла до 120 тис. га конопель, на її території було 35 заводів первинної переробки. "Навіть якщо довести площі посівів в Україні до цих показників, український ринок тільки за рахунок виробництва насіння і соломи буде приносити близько $ 100 млн тільки в держбюджет. Якщо ж взяти приклад Заходу і дозволити вирощування коноплі для використання з терапевтичною метою, то абсолютно легальний заробіток коноплярів буде в сотні разів більшим".

За матеріалами аграрної конференції «Нішеві культури. Проблеми і перспективи», проведеної інформаційною компанією ProAgro Group у Києві 26 червня.

Надія Лядецька, n.liadetska@univest-media.com

Ключові слова: конопля, другие культуры

Інтерв'ю
Статуя кохання в Батумі "Алі та Ніно"
Нещодавно Україну відвідав заступник директора «Агросервіс центру» при Міністерстві сільського господарства Аджарії Леван Болгвадзе. Користуючись нагодою, propozitsiya.com поспілкувалась із
Олександр Карпенко, директор із маркетингу та технічної підтримки компанії «Адама Україна»
Агрохімічний ринок в Україні нібито великий з чималою кількістю учасників, але водночас усі одне одного знають, і події, які відбуваються на ньому, дуже швидко стають темами для активного обговорення.

1
0