Ризики зернового господарства

В умовах економічної нестабільності підвищується цінність вирощеного врожаю. За рахунок коштів від його реалізації необхідно відшкодувати витрати на виробництво зерна та придбати потрібні ресурси для продовження господарської діяльності. Тож увага аграріїв зосереджена на цінових коливаннях та економії виробничих витрат.

О. Мас­лак,
канд. екон. на­ук, керівник Цен­т­ру стра­тегічних досліджень АПК,
Сумсь­кий національ­ний аг­рар­ний універ­си­тет

Підсум­ки ви­роб­ництва
Цьо­го ро­ку аг­рарії ско­ро­ти­ли посіви під ку­ку­руд­зою і яч­ме­нем та роз­ши­ри­ли площі під більш рен­та­бель­ни­ми пше­ни­цею та соєю. На фор­му­ван­ня вро­жаю впливали як змен­шен­ня об­сягів вне­сен­ня до­б­рив й за­собів за­хи­с­ту рос­лин, так і не­спри­ят­ливі по­годні умо­ви. За офі­­ційною ста­ти­с­ти­кою, ста­ном на 1 ве­рес­ня 2015 ро­ку бу­ло зібра­но 37,6 млн т зер­на у по­чат­ко­во оп­ри­бут­ко­ваній вазі, з яких найбільше — пше­ниці (ози­мої та ярої) — 27,3 млн т. Порівня­но з відпо­відним періодом ми­ну­ло­го ро­ку, вал пше­ниці ви­я­вив­ся більшим на 9,9%, або на 2,5 млн т. Та­ких по­каз­ників вда­ло­ся до­сяг­ти за­вдя­ки роз­ши­рен­ню посівів під пше­ни­цею на 13%, до май­же
6,9 млн га. Не­зва­жа­ю­чи на те, що вро­жайність куль­ту­ри зни­зи­ла­ся, порівня­но з ми­ну­лим ро­ком, на 1,3 ц/га, цьо­горічний уро­жай пше­ниці мо­же ви­я­ви­ти­ся най­ви­щим за ос­таннє де­ся­тиліття. Ра­зом з тим, у се­ре­дині ве­рес­ня аг­рарії про­дов­жу­ва­ли жни­ва, ак­тив­но зби­ра­ю­чи сою, со­няш­ник та ку­ку­руд­зу.
Літня по­су­ха де­що зіпсу­ва­ла рай­дужні очіку­ван­ня ва­ло­во­го збо­ру ку­ку­руд­зи, од­нак ча­с­ти­на ек­с­пертів рин­ку, як і раніше, на­ла­ш­то­ва­на до­сить оп­ти­містич­но. Во­ни вва­жа­ють, що, навіть не­зва­жа­ю­чи на по­годні ка­таклізми, віт­чиз­няні аг­рарії збе­руть один із най­більш ви­со­ких уро­жаїв зер­на за ос­танні ро­ки. Після серп­не­вих про­гнозів на­ст­рої на рин­ку по­кра­щи­ли­ся — по-пер­ше, по­­су­ха охо­пи­ла не всі регіони, а по-дру­ге, навіть у тих об­ла­с­тях, де во­на про­яви­ла се­бе по­вною мірою, за­вда­на нею шко­да ви­я­ви­ла­ся мен­шою за по­пе­редні про­гно­зи.
За­га­лом Міна­гро­політи­ки Ук­раїни про­гно­зує зібра­ти у 2015 році 60,5 млн т зер­на. Cвоєю чер­гою, не­за­лежні ек­с­пер­ти менш оп­тимістичні. Так, кон­сал­тин­го­ве агент­ст­во ААА на по­чат­ку ве­рес­ня зни­зи­ло по­пе­редні про­гно­зи вро­жаю зер­на на 10%, до 57 млн т. Змен­шен­ня об­сягів ви­роб­ництва відбу­деть­ся зде­більшо­го че­рез зни­жен­ня вро­жай­ності ку­ку­руд­зи та пе­ре­ве­ден­ня ча­с­ти­ни її зер­но­вих посівів на си­лос. На­разі площі під ку­ку­руд­зою ско­ро­ти­ли­ся на 4 млн га, а вро­жайність зни­зить­ся до 52 ц/га. Тож уро­жай ку­ку­руд­зи по­точ­но­го се­зо­ну очікується близь­ко 21 млн т, або на 4,2 млн т мен­ше про­гно­зо­ва­но­го в липні цьо­го ро­ку.
У 2015/16 мар­ке­тин­го­во­му році (МР) Ук­раїна змен­шить внутрішні по­тре­би зер­на. За оцінка­ми аналітиків, йо­го спо­жи­ван­ня в країні ста­но­ви­ти­ме 26,9 млн т, що на 6,5% мен­ше по­пе­ред­нь­о­го се­зо­ну (27,3 млн т). Та­ка тен­денція спо­с­теріга­ти­меть­ся че­рез змен­шен­ня до 10%, порівня­но з ми­ну­лим се­зо­ном, об­сягів пе­ре­роб­ки фу­раж­но­го зер­на. Вод­но­час спо­жи­ван­ня про­до­воль­чо­го зер­на збільшить­ся. Як­що торі­к пе­ре­роб­ля­ли на про­до­во­льчі цілі 4,7 млн т, то у по­точ­но­му році очі­ку­ється відповідне зро­с­тан­ня до 4,9 млн т. Такі очіку­ван­ня обу­мов­лені збе­ре­жен­ням у по­точ­но­му се­зоні на ви­со­ко­му рівні об­сягів ре­алізації бо­рош­на на зовнішні рин­ки. Відповідно, збільшить­ся ви­роб­ництво цієї про­дукції та спо­жи­ван­ня си­ро­ви­ни. Про­те пріори­тет­ним на­пря­мом ре­алізації зер­на за­ли­ша­ти­меть­ся йо­го ек­с­порт.

Світо­вий ри­нок
За да­ни­ми серп­не­во­го звіту Про­до­воль­чої та сільсько­го­с­по­дарсь­кої ор­ганізації ООН (FAO) світо­ве ви­роб­ництво зер­на у 2015 році ста­но­ви­ти­ме 2,5 млрд т, що на 13,8 млн  більше від оцінок по­пе­ред­нь­о­го міся­ця. Збільшен­ня ви­роб­ництва очікується за­вдя­ки зро­с­тан­ню вро­жаїв фу­раж­них зер­но­вих куль­тур, пше­ниці та ри­су. Цьо­му спри­я­ли кращі по­годні умо­ви під час ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи в Ар­ген­тині, Бра­зилії і США. Своєю чер­гою, інфор­мація про змен­шен­ня ви­роб­ництва ку­ку­руд­зи у країнах Євро­со­ю­зу че­рез спе­котні по­годні умо­ви мен­ше впли­ва­ла на світові ба­лан­си цьо­го ви­ду зер­на.
Про­гноз світо­во­го ви­роб­ництва пше­ниці у 2015 році стає більш оп­тимістич­ним. Її вро­жай ста­но­ви­ти­ме 728 млн т, що на 5 млн т пе­ре­ви­щить про­гноз по­пе­редніх періодів. У Ав­ст­ралії, країнах ЄС, Російській Фе­де­рації та Ук­раїні очікується збільшен­ня вро­жаю пше­ниці. На це впли­ва­ло роз­ши­рен­ня посівних площ та спри­ят­ливі по­годні умо­ви. Тож зро­с­тан­ня вро­жаїв пше­ниці у цих країнах з над­лиш­ком ком­пен­сує йо­го зни­жен­ня у Ка­наді, де ос­новні регіони ви­роб­ництва цьо­го зер­на по­тер­па­ють від по­су­хи.
Про­гноз FАО що­до світо­вих за­пасів зер­на кінця се­зо­ну 2016 ро­ку підви­щив­ся до 643 млн т, що май­же на 12 млн т більше порівня­но з про­гно­зом по­пе­ред­ніх періодів. За­без­пе­чен­ня світо­во­го по­пи­ту, зро­с­тан­ня за­пасів зер­на впли­ває на ціно­ву си­ту­ацію.
Уп­ро­довж серп­ня на світо­во­му рин­ку зер­на спо­с­теріга­ло­ся зни­жен­ня цін на ос­новні його ви­ди. Окрім зро­с­тан­ня об­сягів ви­роб­ництва зер­на в країнах — ос­нов­них йо­го ви­роб­ни­ках, на зни­жен­ня цін та­кож ма­ла вплив фінан­со­во-еко­номічна кри­за, що роз­гор­тається в Ки­таї.
Тож ек­с­пер­ти рин­ку за­стеріга­ють про мож­ли­вий спад темпів гло­баль­но­го еко­номічно­го зро­с­тан­ня та зни­жен­ня світо­во­го по­пи­ту на зер­но. За підсум­ка­ми серп­ня, індекс світо­вих цін на зер­нові та олійні куль­ту­ри (GOI) Міжна­род­ної ра­ди із зер­на (IGC) зни­зив­ся на 4,8%, при цьо­му індекс цін на пше­ни­цю зни­зив­ся на 4,3%, ку­ку­ру­дзу — на 1, ячмінь — на 4,2%. Ра­зом з тим, че­рез де­валь­вацію гривні зни­жен­ня цін на світо­во­му рин­ку зер­на є менш відчут­ним на внутрішньо­му рин­ку Ук­раїни.
Пер­спек­ти­ви вітчиз­ня­но­го ек­с­пор­ту
Не­зва­жа­ю­чи на не­спри­ят­ливі еко­номічні та політичні умо­ви все­ре­дині країни і низькі ціни на світо­вих рин­ках, аг­рар­ний сек­тор Ук­раїни про­дов­жує роз­ви­ва­ти­ся. Йо­го ча­ст­ка у ВВП Ук­раїни до­ся­гає 14%. Аг­рар­на про­дукція стає ос­нов­ним дже­ре­лом над­хо­д­жен­ня ва­лю­ти в Ук­раїну.
За оцінка­ми аналітиків вітчиз­ня­но­го рин­ку, по­точ­но­го ро­ку мож­ли­вості Ук­раїни з ек­с­пор­ту зер­на ста­но­ви­ти­муть близь­ко 33 млн т. Це ниж­че по­пе­редніх оцінок че­рез змен­шен­ня про­гнозів ви­роб­ництва та зовнішніх про­дажів ку­ку­руд­зи. Очікується, що об­сяг ек­с­пор­ту ку­ку­руд­зи но­во­го вро­жаю ста­но­ви­ти­ме не більше 13 млн т.  За підсум­ка­ми серп­ня — ве­рес­ня по­точ­но­го ро­ку, тем­пи ек­с­пор­ту зер­на із Ук­раїни на 24% пе­ре­ви­щу­ють то­го­річні по­каз­ни­ки. Ста­ном на 10 ве­рес­ня ек­с­пор­то­ва­но май­же 7 млн т зер­на, з яких: пше­ниці — 3,4, ку­ку­ру­дзи — 1,3, яч­ме­ню — 2,2 млн т.
Де­валь­вація національ­ної ва­лю­ти ста­ла сти­му­лом для ак­тивізації ек­с­порт­ної торгівлі аг­рар­ною про­дукцією. В Ук­раїні ак­тив­но ве­дуть­ся по­шу­ки но­вих ринків збу­ту зер­на та про­дуктів йо­го пе­ре­роб­ки на всіх кон­ти­нен­тах. Уряд сподівається, що до кінця 2015 ро­ку ко­жен третій ек­с­порт­ний до­лар надійде в еко­номіку Ук­раїни з аг­рар­но­го сек­то­ру. За підра­хун­ка­ми, аг­рарії в цей період за­без­пе­чать над­хо­д­жен­ня 4 млрд дол. ва­лют­ної ви­руч­ки. Тоб­то за ве­ре­сень — гру­день пе­ред­ба­чається про­да­ти на ек­с­порт до 20 млн т зер­на, що на рівні про­пу­ск­ної спро­мож­ності логістич­ної інфра­с­т­рук­ту­ри внутрішньо­го рин­ку. При цьо­му пе­ре­важ­на ча­с­ти­на цьо­го зер­на при­па­да­ти­ме на пше­ни­цю та ячмінь.

Ціно­ва си­ту­ація
Од­ним із дже­рел по­пов­нен­ня обіго­вих коштів аг­раріїв є ви­ро­ще­на про­дукція. Про­те на по­чат­ку мар­ке­тин­го­во­го ро­ку ціни на більшість зер­но­вих куль­тур внутрішньо­го рин­ку зни­зи­ли­ся. Як­що у травні пше­ни­ця про­до­воль­ча 3-го кла­су ко­ш­ту­ва­ла в се­ред­нь­о­му по Ук­раїні 3,6 тис. грн/т, то в липні ціни на неї зни­зи­ли­ся до 3,2 тис. Пше­ни­ця фу­раж­на по­де­шев­ша­ла за цей період від 3 до 2,8 тис. грн/т. У на­ступні місяці ціно­ва си­ту­ація по­сту­по­во вирівню­ва­ла­ся.
У серпні ціни по­пи­ту на зер­но ко­ли­ва­лися за­леж­но від регіону: на пше­ни­цю 3-го кла­су — від 2,8 до 3,7 тис. грн/т, фу­раж­ну пше­ни­цю — від 2,7 до 3,2 тис. грн/т. При цьо­му се­редні ціни на пше­ни­цю 3-го кла­су ста­но­ви­ли 3,08 тис. грн/т, фу­раж­ну — 2,87, ячмінь — 2,98 тис. грн/т.
Більш мінли­ва си­ту­ація спо­с­теріга­ла­ся з фор­му­ван­ням цін на ку­ку­руд­зу. У серпні поточно­го ро­ку на рин­ку цьо­го ви­ду зер­на спо­с­теріга­ло­ся суттєве зро­с­тан­ня цін. Та­ка си­ту­ація цілком ви­прав­да­на в умо­вах не­стабільної еко­номічної си­ту­ації в країні. Так, по­купці, які в за­зна­че­ний період відчу­ва­ли не­об­хід­ність у прид­банні ку­ку­руд­зи, фіксу­ва­ли ціни по­пи­ту в ме­жах 2,9 3,2 тис. грн/т (ба­зи по­став­ки EXW — фран­ко-склад про­дав­ся) та 2,9–3,7 тис. грн/т (ба­зис по­став­ки СРТ — до­став­ка до місця при­зна­чен­ня).
При цьо­му ак­тивність за­купівель­ної діяль­ності ек­с­пор­терів та пе­ре­роб­ників бу­ла низь­кою. То­варні партії ку­ку­руд­зи на вітчиз­ня­но­му рин­ку ма­ли підви­щені по­каз­ни­ки во­ло­гості, би­тих зе­рен і зер­но­вих домішок, про­те це не впли­ва­ло на відпускні ціни, які ко­ли­ва­ли­ся в діапа­зоні 3,05–3,75 тис. грн/т (EXW).
У цей період більшість по­купців зер­на бу­ли зму­шені ак­тив­но підви­щу­ва­ти ціни про­по­зиції на фу­раж­ну ку­ку­руд­зу з ме­тою ком­пен­сації ви­т­рат на ви­роб­ництво, вра­хо­ву­ю­чи де­валь­вацію національ­ної ва­лю­ти та підви­щен­ня цін на ма­теріаль­но-технічні ре­сур­си. Внаслідок зро­с­тан­ня цін на ма­теріаль­но-технічні ре­сур­си 2015 ро­ку, за­гальні ви­т­ра­ти на 1 га ранніх зер­но­вих куль­тур ста­но­ви­ти­муть близь­ко 12 тис. грн. За вро­жай­ності 4 ц/га собівартість 1 т зер­на дорівню­ва­ти­ме 3 тис. грн. За ціни ре­а­лізації 3 тис. грн/т от­ри­мані від ре­а­лізації до­хо­ди по­кри­ва­ти­муть тільки ви­т­ра­ти на ви­роб­ництво. Тож, бе­зу­мов­но, існу­ю­ча ціно­ва си­ту­ація не за­до­воль­няє аг­раріїв.

Ри­зи­ки
Цьо­го ро­ку на ре­зуль­та­ти гос­по­да­рю­ван­ня аг­раріїв суттєво впли­ну­ли ано­маль­но спе­кот­не літо та ціни на зер­но. Май­же по­ло­ви­на вро­жаїв зер­на за­ле­жить від ре­зуль­татів ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи. Ця куль­ту­ра ви­я­ви­ла­ся ниніш­ньо­­го се­зо­ну більш ри­зи­ко­ва­ною, ос­кільки її уро­жайність знач­ною мірою за­ле­жить від опадів. Про­те кліма­тичні умо­ви в Ук­раїні ос­танніми ро­ка­ми змі­ню­ють­ся. Все мен­ше за­ли­шається те­ри­торій, де мож­на от­ри­му­ва­ти ви­сокі вро­жаї ку­ку­руд­зи без по­ли­ву. То­му споді­ван­ня більшості аг­раріїв на ви­со­кий уро­жай «ца­риці полів» ли­ши­ли­ся не­ви­прав­да­ни­ми.
До то­го ж не­га­тив­ний вплив на ре­зуль­та­ти ви­ро­щу­ван­ня цієї куль­ту­ри ма­ли шкідни­ки. У серпні по­точ­но­го ро­ку на посівах ку­ку­руд­зи спо­с­теріга­ли ви­со­ку ак­тивність кліщів, про­ти яких про­во­ди­ли об­роб­ки полів ака­ри­цид­а­ми з до­да­ван­ням пре­па­ратів на ос­нові фо­с­фо­рор­ганічних спо­лук. Окрім кліща, посіви ку­ку­руд­зи підда­ва­ли­ся впли­ву стеб­ло­вих ме­те­ликів та по­пе­лиць. Ура­жен­ня ку­ку­руд­зи гу­се­ни­ця­ми стеб­ло­во­го ме­те­ли­ка до­сяг­ло ма­со­во­го ха­рак­те­ру, і бо­роть­ба з цим шкідни­ком на ок­ре­мих пло­щах бу­ла не­мож­ли­вою.
Ак­тивізація зби­раль­ної кам­панії роз­по­ча­ла­ся 15–20 ве­рес­ня. Аг­рарії не поспіша­ють зби­ра­ти ку­ку­руд­зу, аби во­на встиг­ла ви­сох­ну­ти на полі. Відтак мен­шою бу­де по­тре­ба у  до­су­шу­ванні її на еле­ва­то­рах, що збільшує ча­ст­ку би­тих зе­рен. До то­го ж по­су­ш­ли­ве літо хо­ча й пригнічу­ва­ло ве­ге­тацію рос­лин, про­те пе­ре­шко­д­жа­ло ура­жен­ню ку­ку­руд­зи гриб­ни­ми хво­ро­ба­ми.
Го­ло­вною при­чи­ною ціно­вих змін на ук­раїнсько­му рин­ку зер­на бу­ла де­валь­вація гривні. По­каз­ни­ки ва­ло­во­го збо­ру, зміна посівних площ, якість уро­жаю, співвідно­шен­ня по­пи­ту і про­по­зиції в умо­вах не­стабільної си­ту­ації на ва­лют­но­му рин­ку ма­ли мен­ший вплив на цінові тен­денції
рин­ку зер­на.
Дек­ла­ру­ю­чи ви­сокі ціни про­по­зиції на зер­но, аг­рарії «відштов­ху­ва­ли­ся» від суттєво підви­ще­ної вар­тості ма­теріаль­но-технічних ре­сурсів та інших скла­до­вих ви­роб­ництва. В умо­вах постійної де­валь­вації національ­ної ва­лю­ти це цілком ви­прав­да­не рішен­ня. Од­нак, вра­хо­ву­ю­чи, що внутрішній ри­нок зер­на зна­хо­дить­ся під впли­вом світо­вої кон’юнк­ту­ри, не вар­то очіку­ва­ти зро­с­тан­ня цін в Ук­раїні до кінця по­точ­но­го і у май­бут­­ньо­му се­зоні. Ос­новні світові ви­роб­ни­ки зер­на про­гно­зу­ють збіль­шен­ня йо­го ви­роб­ництва, тоб­то ук­раїн­ським аг­­ра­ріям потрібно го­ту­ва­ти­ся до зни­жен­ня цін по­пи­ту ек­с­пор­терів, а от­же, і внутрішніх пе­ре­роб­ників.
Очікується, що найбільше зни­зять­ся ціни на ку­ку­руд­зу. Так, за оцінка­ми ек­с­пертів рин­ку, до кінця по­точ­но­го і на по­чат­ку май­бут­нь­о­го се­зо­ну ціни на фу­раж­ну ку­ку­руд­зу ма­ти­муть тен­денцію до зни­жен­ня. Ос­нов­ною при­чи­ною цьо­го ста­не збільшен­ня об­сягів ви­роб­ництва у США. Вра­хо­ву­ю­чи та­ку си­ту­а­цію, ціни на ук­раїнську ку­ку­руд­зу на світо­во­му рин­ку зни­зять­ся. Про­те після зби­ран­ня вро­жаю ку­ку­руд­зи бу­дуть сфор­мо­вані більш ре­альні ба­лан­си по­­пи­ту та про­по­зиції, на підставі яких
віт­чиз­няні зер­но­т­рей­де­ри виз­на­чать­ся із стра­тегією ре­алізації зер­на на
зовнішніх рин­ках.