Спецможливості
Технології

Ризики технології вирощування пшениці озимої в осінній період

11.09.2015
5332
Ризики технології вирощування пшениці озимої в осінній період фото, ілюстрація
озимая пшеница осенью

За­хист пше­ниці ози­мої від хво­роб бу­де ефек­тив­ним ли­ше при ра­ди­каль­ному об­ме­жен­ні або зни­щен­ні дже­ре­ла інфекції, бло­ку­ван­ні або уповільнен­ні шляхів по­ши­рен­ня інфекції на по­чат­ку ве­ге­тації рос­лин.

 

От­же, не­обхідно ви­ко­на­ти низ­ку ор­ганізаційно-гос­по­дарсь­ких, профілак­тич­них, се­лек­ційно-насіннєвих, аг­ро­тех­ніч­­них, хімічних, біологічних та інших за­ходів, які здійсню­ють із ура­ху­ван­ням за­ко­номірно­с­тей роз­вит­ку хво­роб і фіто­санітар­но­го ста­ну посівів.

Еко­логічно без­печ­ним й еко­номічно доцільним ме­то­дом за­хи­с­ту рос­лин є ви­ве­ден­ня і впро­ва­д­жен­ня у ви­роб­ництво ви­со­ко­про­дук­тив­них, стійких про­ти хво­роб сортів.

Се­ред рай­о­но­ва­них сортів пше­ниці ози­мої гру­по­вою стійкістю про­ти більшості хво­роб ха­рак­те­ри­зу­ють­ся сор­ти: Бла­го, Ве­с­та, Во­лош­ко­ва, Елегія, Злу­ка, Кассіопея, Ко­лумбія, Ко­пилівчан­ка, Ко­релі, Лас­тівка одесь­ка, Ми­ро­нів­ська 65, Овідій, По­ва­га, По­до­лян­ка, Смуг­лян­ка, Спасів­ка, Співан­ка, Фа­во­рит­ка, Чи­ги­рин­ка, Хар­ківська 105, Ха­рус, Ще­д­ра ни­ва, Айс­берг одесь­кий, Ар­го­навт, Зо­ло­те ру­но, Ла­гу­на та ін.; пше­ниці ярої: Ажур­ная, Ко­лек­тив­на 3, На­та­ша, Хар­ківська 26, На­ща­док, Сла­ву­та та ін.

На стійких сор­тах, як пра­ви­ло, інку­баційний період роз­вит­ку хво­ро­би пе­­ре­­­бігає ду­же повільно, спо­ро­но­шен­ня па­то­генів не­знач­не, ча­с­то бу­ває не­до­роз­ви­ну­тим. Такі сор­ти в більшості ви­­падків не по­тре­бу­ють об­роб­ки посівів фунгіци­да­ми, або кратність їх мінімаль­на. Вра­хо­ву­ю­чи це, в кож­но­му ок­ре­мо­му гос­по­дарстві слід ви­ро­щу­ва­ти не один, а два-три сор­ти пше­ниці, які ма­ють ге­не­тичні за оз­на­кою стійкості відмінності. При цьо­му, як пра­ви­ло, повільно на­ко­пи­чу­ють­ся нові віру­лентні біоти­пи і ра­си па­то­генів й у та­кий спосіб по­до­вжу­ють­ся стро­ки сор­то­заміни.

До­три­ман­ня у гос­по­дар­ст­вах сіво­змін, роз­роб­ле­них для кож­ної еко­ло­го-ге­о­графічної зо­ни за­леж­но від грун­то­вих і кліма­тич­них умов, струк­ту­ри по­сівних площ. Ви­ко­нан­ня цієї ви­мо­ги є по­туж­ним фіто­санітар­ним за­хо­дом, який за­побігає ви­ник­нен­ню епіфітотій хво­роб на посівах пше­ниці.

На­си­чен­ня ко­ло­со­ви­ми куль­ту­ра­ми в по­лях сівозміни не по­вин­но перевищувати 40–50% і з ча­ст­кою ко­ло­со­вих у струк­турі по­пе­ред­ників ози­мих до 10–15%. У разі надмірно­го на­си­чен­ня сівозміни однією куль­ту­рою або при мо­но­куль­турі підви­щується шкідливість ко­ре­не­вих гни­лей, бу­рої ли­ст­ко­вої іржі, сеп­торіозу, бо­рош­ни­с­тої ро­си, бак­теріа­ль­них і вірус­них хво­роб. Слід та­кож за­ува­жи­ти, що за­гальні ви­т­ра­ти на про­ве­ден­ня за­хис­них за­ходів про­ти хво­роб при цьо­му зро­с­та­ють у 3–5 разів.

Посіви пше­ниці ози­мої у всіх зо­нах, як пра­ви­ло, розміщу­ють на па­рах, після од­но- і ба­га­торічних бо­бо­вих трав, зер­но­бо­бо­вих, ка­пу­с­тя­них куль­тур, що за­без­пе­чує змен­шен­ня видів па­то­генів у грунті і підви­щує стійкість рос­лин про­ти хво­роб. За­леж­но від по­пе­ред­ни­ка умо­ви рос­ту і роз­вит­ку пше­ниці скла­да­ють­ся по-різно­му. Во­се­ни особ­ли­ву ува­гу слід приділи­ти не­до­пу­щен­ню по­яви у ранні фа­зи роз­вит­ку рос­лин ко­ре­не­вих гни­лей, бо­рош­ни­с­тої ро­си, бу­рої ли­ст­ко­вої іржі і сеп­торіозу. То­му пер­шо­чер­го­ве зна­чен­ня має ви­ро­щу­ван­ня сортів, стійких про­ти цих хво­роб, особ­ли­во у разі сівби пше­ниці після пше­ниці.

До­три­ман­ня про­сто­ро­вої ізо­ляції між то­вар­ни­ми і насіннєви­ми посіва­ми, між по­ля­ми то­горічних посівів куль­ту­ри і цьо­го ро­ку, між куль­ту­ра­ми, що ма­ють спільних збуд­ників за­­хво­­­рю­вань, сут­тєво зни­жує по­ши­рен­ня і роз­ви­ток хво­роб. Під час скла­дан­ня сівозміни не слід до­пу­с­ка­ти близь­ко­го розміщен­ня посівів пше­ниці ози­мої і ярої і, за мож­ли­вості, інших зер­но­вих куль­тур, аби не спри­я­ти швид­ко­му пе­­ре­не­сен­ню інфекції збуд­ників хво­роб. На­­сіннєві ділян­ки не­обхідно роз­міщу­ва­ти на віддалі не мен­ше 1,0 км від то­­вар­них посівів. Що мен­ше на­си­чен­ня сівозміни однією куль­ту­рою, то більшою бу­де про­сто­ро­ва ізо­ляція між рос­ли­ною-жи­ви­те­лем і дже­ре­лом інфекції па­то­ге­ну.
   

Об­робіток грун­ту під посів пше­ниці ози­мої по­ви­нен за­без­пе­чу­ва­ти опти­ма­ль­­­ний вод­ний ре­жим для одер­жан­ня до­б­рих своєчас­них сходів, а та­кож спри­я­ти рос­ту й роз­вит­ку рос­лин на всіх ета­пах он­то­ге­не­зу, що обу­мов­лює підви­щен­ня стійкості рос­лин про­ти ко­ре­не­вих гни­лей та інших хво­роб, особ­ли­во в рай­о­нах із не­за­довільним зво­ло­жен­ням. Впро­ва­д­жен­ня во­ло­го­зберіга­ю­чої си­с­те­ми об­робітку грун­ту з ура­ху­ван­ням зо­­наль­них умов є за­по­ру­кою зни­жен­ня шкідли­вості хво­роб. Без­по­ли­це­вий і пло­с­корізний об­робітки грун­ту да­ють змо­гу за­оща­д­жу­ва­ти во­ло­гу, зни­жу­ва­ти енер­го­ви­т­ра­ти, підви­щу­ва­ти уро­жай­ність куль­ту­ри. Од­нак при цьо­му всі рос­линні решт­ки від по­пе­ред­ньої куль­ту­ри ра­зом із збуд­ни­ка­ми хво­роб за­ли­ша­ють­ся на по­верхні грун­ту, на­ко­пи­чен­ня інфекції зро­с­тає, що при­зво­дить на­с­туп­но­го ро­ку до інтен­сив­ні­шо­го ура­жен­ня рос­лин хво­ро­ба­ми і суттєвих фінан­со­вих ви­т­рат на про­ве­ден­ня хіміч­но­го за­хи­с­ту куль­ту­ри. Зяб­ле­вий об­ро­біток грун­ту істот­но зни­жує за­пас інфекції збуд­ників хво­роб у грунті.

Лу­щен­ня стерні по­кра­щує міне­ра­лізацію ура­же­них рос­лин­них ре­ш­ток, про­те сприяє по­яві па­да­лиці зер­но­вих куль­тур, на якій мо­жуть роз­ви­ва­тись іржасті хво­ро­би, бо­рош­ни­с­та ро­са, сеп­торіоз, ко­ре­неві гнилі, бак­теріальні і ві­русні хво­ро­би. На­ступ­на оран­ка суттєво зни­жує за­пас інфекції збуд­ників хво­роб і мінімаль­ний роз­ви­ток за­хво­рю­вань на схо­дах пше­ниці ози­мої.
Різни­ми прий­о­ма­ми об­робітку грун­­­ту мож­на знач­но зни­зи­ти чи­сель­ність шкід­­ників і бур’янів, се­ред яких є ба­га­то пе­ре­нос­ників хво­роб, а та­кож за­по­бігти впли­ву не­га­тив­них чин­ників на ріст і роз­ви­ток рос­лин куль­ту­ри.
 

За­готівля і ви­ко­ри­с­тан­ня на­­сін­нєво­го ма­теріалу з ви­со­ки­ми посів­ни­ми яко­с­тя­ми. За­побіган­ня або мак­си­маль­но мож­ли­ве об­ме­жен­ня йо­го за­ра­жен­ня збуд­ни­ка­ми твер­дої і ле­тю­чої саж­ки, сеп­торіозу, фу­заріозу ко­ло­са, ко­ре­не­вих гни­лей, бак­теріозов. Це до­ся­гається ре­тель­ним післяз­би­раль­ним очи­щен­ням, сушінням і сор­ту­ван­ням насіння із ви­ко­ри­с­тан­ням зер­но­очис­них ма­шин і аг­ре­гатів, трієрних блоків і до­ве­ден­ням йо­го до кон­дицій згідно з ви­мо­га­ми чин­них ДСТУ. У во­ло­гих регіонах, де свіжо­зібра­не насіння не всти­гає прой­ти післяз­би­ра­ль­не дозріван­ня і ха­­рак­те­ри­зується низь­кою схожістю і енер­­гією про­ро­с­тан­ня, ефек­тив­ним за­хо­дом є йо­го по­­вітря­но-теп­ло­вий обігрів на сонці про­тя­гом 5–7 днів.

Ви­со­ко­е­фек­тив­ним за­хо­дом про­ти зовнішньої та внутрішньої насіннєвих інфекцій є обов’яз­ко­ве зне­за­ра­жен­ня по­сівно­го ма­теріалу. Йо­го про­во­дять із ви­ко­ри­с­тан­ням фунгіцидів-про­труй­ників. Кон­такт­ні про­труй­ники ефек­тив­но зне­за­ра­жують по­­верх­ню насіння й за­хи­ща­ють йо­го в грунті про­ти грун­то­вої інфекції. Си­с­темні пре­па­ра­ти ефек­тивні як про­ти зовнішньої, так і про­ти внут­рішньої інфекції. Во­ни здатні про­ни­ка­ти че­рез обо­лон­ку насіння і зни­щу­ва­ти внутрішню інфекцію. Під час про­ро­с­тан­ня на­­сіння пре­па­ра­ти про­ни­ка­ють у ко­ре­не­ву си­с­те­му па­ростків і у тка­ни­ни рос­лин, за­вдя­ки чо­му їхні схо­ди ста­ють ток­сич­ни­ми для збуд­ників хво­роб про­тя­гом пер­ших 20–50 днів роз­вит­ку (за­леж­но від діючої ре­чо­ви­ни то­го чи іншо­го про­труй­ни­ка).

Більшість су­час­них ре­ко­мен­до­ва­них про­труй­ників од­но­час­но за­без­пе­чу­ють надійний за­­хист від насіннєвої, грун­то­вої та ае­ро­ген­ної інфекцій та ви­яв­ля­ють сти­му­лю­ю­чу дію на насіння, підви­щу­ють йо­го схожість та енергію про­ро­с­тан­ня, ок­ре­мі діючі ре­чо­ви­ни (кар­бок­сил та ін.) по­си­лю­ють ріст про­ростків, роз­ви­ток ко­ре­не­вої си­с­те­ми, по­кра­щу­ють кущіння, підви­щу­ють стійкість рос­­­лин до не­спри­ят­ли­вих по­год­них умов.

Для про­труєння насіння пше­ниці із зво­ло­жен­ням або вод­ни­ми су­с­пензіями (8–10 л/т) ви­ко­ри­с­то­ву­ють один із за­­реєстро­ва­них пре­па­ратів на ос­нові дію­­чих ре­чо­вин: азок­си­с­т­робін + те­бу­ко­на­зо­л + флудіок­соніл (Мак­сим Фор­те 050 FS); бе­номіл (Фун­да­зол); диніко­на­зо­л М (Сумі-8 ФЛО); ди­фе­но­ко­на­зо­л + ме­та­лак­си­л (Цен­зор XL); кар­бен­да­зи­м (Де­­ро­зал 500 SC та ана­ло­ги); кар­бен­да­зи­м + кар­бок­си­н (Шел­тер); кар­бок­си­н + ти­­ра­м (Віта­вакс 200 ФФ та ана­ло­ги); кар­бок­си­н + три­а­ди­ме­но­л + те­бу­ко­на­зо­л (Рос­ток); іма­заліл + те­бу­ко­на­зо­л (Скар­лет МЕ); іпко­на­зо­л (Ран­ко­на 15); іпко­на­зо­л + іма­заліл (Ран­ко­на 1 Мікс); ман­ко­це­б (Дітан М–45); ме­та­лак­си­л + те­бу­ко­на­зо­л (Сер­тікор 050 FS); протіо­ко­назо­л + те­бу­ко­на­зо­л (Ла­мар­дор 400 FS); те­бу­ко­на­зо­л (Раксіл Уль­т­ра FS та ана­ло­ги); те­бу­ко­на­зо­л + про­хло­ра­з (Оріус Уні­­вер­сал FS); те­бу­ко­на­зо­л + тіабен­да­зо­л + іма­заліл (Ан­тал); те­бу­ко­на­зо­л + тіа­бен­­­да­зо­л + флут­риа­фо­л (Пас­сад 190); ти­ра­м (ТМТД); ти­ра­м + кар­бен­да­зи­м (Фу­на­бен Т 480 FS); тіабен­да­зо­л + те­бу­ко­на­зо­л (Віал ТТ та ана­ло­ги); три­тіко­на­зо­л (Корріоліс); тритіко­на­зо­л + пірак­ло­ст­робін (Іншур Пер­форм); тритіко­на­зо­л + про­хло­ра­з (Кінто Дуо); флудиок­соніл (Мак­сим 025 FS); флудио­к­­соніл + про­хло­ра­з + ци­­про­ко­на­зо­л (Ре­ст­лер Тріо); флудиок­соніл + ци­про­ко­на­зо­л (Мак­сим Стар 025 FS); флу­т­ри­а­фо­л (Вінцит Мініма); флу­т­ри­а­фо­л + тіабен­да­зо­л (Він­цит 050 CS та ана­ло­ги); флу­т­ри­а­фол + іма­заліл + тіабен­да­зо­л (Вінцит Фор­те SC та ана­ло­ги); флу­т­ри­а­фо­л + те­бу­ко­на­зо­л (То­ма­гавк).
Про­ти саж­ко­вих хво­роб, ко­ре­не­вих гни­лей, пліснявіння насіння, сеп­то­ріо­зу, пля­ми­с­то­с­тей ли­с­тя, сніго­вої плісня­ви, ком­плек­су на­зем­них та грун­то­вих шкід­ників сходів, особ­ли­во за умов сів­би піс­­­ля ко­ло­со­вих по­пе­ред­ників, для об­­роб­ки насіння слід за­сто­со­ву­ва­ти ком­біно­вані інсек­то­фунгі­цидні про­труй­­­­­ни­ки на ос­­но­ві діючих ре­чо­вин: ди­­­­­фе­но­ко­на­зо­л + флу­диок­соніл + тіа­ме­то­са­м (Се­лест Топ 312,5 FS); імідак­ло­при­д + кло­тіа­ніди­н + протіо­ко­­на­зо­л + те­бу­ко­на­зо­л (Юн­та Ква­д­ро 373,4 FS); імідак­ло­при­д + те­бу­ко­на­зо­л (Нупрід Макс); фо­с­фо­ри­с­та кис­ло­та + калію фо­с­фа­т + імі­дак­ло­п­ри­д (Прем’єр Голд); флудіоксоніл + тіаме­ток­са­м + те­бу­ко­на­зо­л (Се­лест Макс 165 FS).
Насіння пше­ниці мож­на зне­за­ра­жу­ва­ти та­кож біоп­ре­па­ра­та­ми: Агат 25-К, ПА, Бак­тофіт, Пла­н­риз БТ, Псев­до­бак­терін-2 (Ре­с­пек­та), Са­б­рекс, Спе­к­т­рал, Спе­к­т­рал Дуо.

Для змен­шен­ня ри­зиків ви­ник­нен­ня ре­зи­с­тент­ності у ок­ре­мих збуд­ників хво­роб до діючих ре­чо­вин пре­па­ратів слід уни­ка­ти ви­ко­ри­с­тан­ня од­но­го й то­го са­мо­го про­труй­ни­ка або йо­го ана­логів про­тя­гом декількох років. Си­с­тем­ні про­труй­ни­ки слід ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти без­по­се­ред­ньо пе­ред сівбою.

Для підви­щен­ня стійкості рос­лин про­ти вірус­них хво­роб та інших шкід­ли­вих ор­ганізмів од­но­час­но з про­труєнням або інкру­с­тацією насіння об­роб­ля­ють мікро­е­ле­мен­та­ми і од­ним із ре­ко­мен­до­ва­них ре­гу­ля­торів рос­ту рос­лин: Аг­ро­сти­мулін,  АКМ, Альбіт, Аль­га, Ан­ти­ст­рес, Біо­лан, Біосил, Вер­мий­одіс, Ве­ге­с­тим, Вер­ми­с­тим, Вермісол, Вим­пел, Вітамін, Грей­н­ак­тив-С, Гро­ус, Гулівер, Гумін, Гу­­мі­прім, Гумісол, Гуміфілд ВР-18, Гуміфілд, Дей­мос, Домінант, Дор­сай, Еко­с­тим, Емістим С, Ен­дофіт L 1, Ком­по­сан Ек­с­т­ра SL, Марс У, р. Марс-EL, Марс-ELBI, На­но-Гро, Но­о­с­тим, Ра­до­с­тим, Са­про­гум, Тей­коф, Фу­мар, Хьюмік То­тал.

Для про­труєння насіння ви­ко­ри­с­то­ву­ють спец­ма­ши­ни різ­них мо­дифікацій: стру­менні, шне­кові, ро­таційні, інер­цій­но-фрикційної дії. Пе­­ред про­тру­ю­ван­ням чи інкру­с­тацією на­­сіння пше­ниці має бу­ти очи­ще­ним, від­калібро­ва­ним, до­ве­де­ним до ви­со­ких посівних кон­дицій, із во­логістю не ви­ще 14–15%.

При про­тру­ю­ван­ні насіння слід до­три­му­ва­ти­ся та­ких ви­мог:

  • во­логість насіння після йо­го про­тру­ю­ван­ня не по­вин­на зро­ста­ти більше ніж на 1%;
  •  не­до­пу­щен­ня трав­му­ван­ня насіння у про­цесі йо­го про­тру­ю­ван­ня чи інкру­с­тації;
  •  по­вне і рівномірне по­крит­тя по­верхні насіння за­хис­но-сти­му­лю­ю­чи­ми ре­чо­ви­на­ми;
  •  до­три­ман­ня нор­ми ви­т­ра­ти пре­па­ратів для кож­ної партії насіння;
  •  насіння во­логістю по­над 14% мож­на об­роб­ля­ти не раніше як за 2–3 дні до висіван­ня (за­вчас­не про­тру­ю­ван­ня вик­ли­че зни­жен­ня схо­жості).

Ве­ли­ке зна­чен­ня у галь­му­ванні роз­вит­ку хво­роб в осінній період ма­ють стро­ки сівби пше­ниці ози­мої. Ран­­ні стро­ки сівби при­зво­дять не тільки до пе­ре­ро­с­тан­ня рос­лин та зни­жен­ня їх­­ньої зи­мостійкості, але й до інтен­сив­но­го ура­жен­ня рос­лин сніго­вою плісня­вою, бо­рош­ни­с­тою ро­сою, іржа­с­ти­ми та інши­ми хво­ро­ба­ми, а пізні стро­ки зу­­мов­­­лю­ють інтен­сив­не ура­жен­ня твер­дою саж­кою та ко­ре­не­ви­ми гни­ля­ми.
   

Нор­ми висіву і гу­с­то­та рос­лин знач­ною мірою фор­му­ють мікроклімат аг­ро­­­це­но­зу і суттєво впли­ва­ють на роз­ви­ток хво­роб. При за­гу­ще­них посівах пше­ниці ство­рю­ють­ся спри­ят­ливі умо­ви для роз­вит­ку збуд­ників ко­ре­не­вих гни­лей, бо­рош­ни­с­тої ро­си, бу­рої іржі; при зріджених — для інтен­сив­но­го ура­жен­ня рос­лин сеп­торіозом.

Гли­би­на за­гор­тан­ня насіння має ве­ли­ке зна­чен­ня для от­ри­ман­ня друж­них і вирівня­них сходів пше­ниці. Гли­бо­ке за­гор­тан­ня насіння за не­до­стат­нь­о­­го зво­ло­жен­ня грун­ту зу­мов­лює ура­­­­жен­ня про­ростків збуд­ни­ка­ми пліс­ня­ви, ко­ре­не­вих гни­лей, саж­ко­вих хво­роб.

Важ­ли­ве зна­чен­ня у підви­щені стій­кості рос­лин про­ти гриб­них, бак­теріа­ль­них і вірус­них хво­роб має жив­лен­ня рос­лин. Вне­сен­ня зба­лан­со­ва­них доз ор­ганічних і міне­раль­них до­б­рив під ос­нов­ний і пе­ред­посівний об­робітки грун­ту, своєчас­не піджив­лен­ня рос­лин ма­к­ро- і мікро­е­ле­мен­та­ми суттєво під­ви­щує їхню стійкість про­ти збуд­ників іржа­с­тих, саж­ко­вих хво­роб, сеп­торіозу, бо­рош­ни­с­тої ро­си, ко­ре­не­вих гни­лей, фу­заріозу ко­ло­са та інших хво­роб і га­­ран­тує от­ри­ман­ня вро­жаю.

Важливо, що вне­сен­ня під пше­ни­цю ор­ганічних до­б­рив підви­щує ро­дючість грун­ту і за­без­пе­чує рос­­ли­ни не­обхідни­ми еле­мен­та­ми жив­лен­ня, по­си­лює роз­ви­ток мік­ро­­­­фло­ри, яка є ан­­­та­гоністом знач­ної кількості фіто­па­то­генів.

Ефек­тивність міне­раль­них до­б­рив за­ле­жить від грун­то­во-кліма­тич­них умов, по­пе­ред­ни­ка і біологічних особ­ли­во­с­тей сор­ту, що ви­ро­щу­ють. Для ви­­з­на­чен­ня їхніх оп­ти­маль­них спів­від­но­шень і норм ви­т­ра­ти слід ке­ру­ва­ти­ся ре­зуль­та­та­ми аг­ро­хі­міч­них аналізів грун­ту.
Слід вра­хо­ву­ва­ти, що фо­с­форні ту­­ки, амонійний і амідний азот (замість нітрат­них форм) сти­му­лює ура­жен­ня рос­лин як в осінній, так і у вес­ня­но-літ­ній період зви­чай­ною ко­ре­не­вою гнил­лю; фо­с­форні і калійні до­б­ри­ва — стри­му­ють роз­ви­ток ко­ре­не­вих гни­лей, ір­­жі. Вне­сен­ня ви­со­ких доз азо­ту сприяє роз­вит­ку бо­рош­ни­с­тої ро­си, стеб­ло­вої іржі, сеп­торіозу, бак­теріозів.

На ро­дю­чих грун­тах не­доцільно вно­си­ти ви­сокі до­зи азот­них до­б­рив во­се­ни, оскільки при цьо­му зро­с­тає ура­жен­ня рос­лин сніго­вою плісня­вою, збільшу­ють­ся не­до­бо­ри вро­жаю внаслідок хво­ро­би. Азотні до­б­ри­ва кра­ще вно­си­ти на­весні після по­нов­лен­ня ве­ге­тації, по­ча­ст­ко­во у 3–4 ра­зи, за­леж­но від роз­вит­ку рос­лин, їхньо­го ста­ну, за ре­зуль­та­та­ми їхнього ек­с­прес-аналізу.

Доцільність про­ве­ден­ня хімічних профілак­тич­них об­при­с­ку­вань пше­ниці ози­мої від хво­роб в осінній період виз­на­ча­ють на кож­но­му кон­крет­но­му полі за­леж­но від фіто­сані­тар­но­го ста­ну посі­вів, по­год­них умов та фа­зи роз­вит­ку рос­лин. У фазі осін­­ньо­го ку­щен­ня рос­лин (ІІ етап ор­га­но­ге­не­зу) хімічні профі­лак­тичні за­хо­ди на озимій пше­ниці до­­цільно про­во­ди­ти ли­ше від бо­­рош­ни­с­тої ро­си за умов теп­лої три­ва­лої осені та ін­­тен­сив­ності ура­жен­ня рос­лин до 5% та по­ши­рен­ня до 30%. За цих умов со­­бі­вар­тість збе­ре­же­но­го вро­жаю бу­де знач­но ви­щою порівня­но із ви­т­ра­та­ми на про­ве­ден­ня об­роб­ки. Слід за­з­на­чи­ти, що більшість діючих ре­чо­вин про­ти бо­­рош­ни­с­тої ро­си на озимій пше­­­ни­ці, бу­дуть суттєво зни­жу­ва­ти по­ши­рен­ня і роз­ви­ток сеп­торіозу та інших пля­ми­с­то­с­тей ли­с­тя, іржа­с­тих за­хво­рю­вань, ко­ре­­­не­вих гни­лей.
За­сто­су­ван­ня за­хис­них за­ходів на пше­ниці озимій в осінній період про­ти інших за­хво­рю­вань, за відсут­ності роз­вит­ку бо­рош­ни­с­тої ро­си, зде­біль­шо­го є еко­номічно не­ви­прав­да­ним, ос­­кільки ви­т­ра­ти на їхнє про­ве­ден­ня у більшості ви­падків не оку­по­ву­ють­ся вартістю збе­­ре­же­но­го вро­жаю. Їх про­во­дять ли­ше в крайніх ви­пад­ках за на­яв­ності за­па­су пер­вин­ної інфекції, по­год­них умов, іму­но­логічної ха­рак­те­ри­с­ти­ки сор­ту, які в ре­зуль­таті взаємодії мо­­жуть вик­ли­ка­ти епіфі­то­тій­ний роз­ви­ток хво­ро­би.

Для хімічно­го за­хи­с­ту посівів пше­ниці про­ти хво­роб в Ук­раїні ре­ко­мен­до­ва­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти фунгіци­ди на ос­нові діючих ре­чо­вин: азок­си­с­т­робін + ци­про­ко­на­зо­л (Амістар Ек­с­т­ра 280 SC); азок­си­с­т­робін + пропі­ко­на­зо­л + ци­п­ро­ко­на­зо­л (Амістар Тріо 255 ЕС); бе­номіл (Фун­да­зол); епок­си­ко­на­зо­л + тіофа­нат­-ме­ти­л (Рекс Дуо та ана­ло­ги); кар­бен­да­зи­м (Де­ро­зал 500 SC та ана­ло­ги); кар­бен­да­зи­м + пропіко­на­зо­л (Ар­ба­лет); кре­зок­сим-ме­ти­л + епок­си­ко­на­зо­л (Карт); кре­зок­сим-ме­ти­л + епок­си­ко­на­зо­л + ди­­фе­но­ко­на­зо­л (Те­ра­певт Про); ман­ко­це­б (Дітан М-45); пі­­кок­­­си­с­т­робін + ци­по­ко­на­зо­л (Акан­то Плюс 28); пірак­ло­ст­робін + епок­си­ко­на­зо­л (Аба­кус); пропіко­на­зо­л (Тілт 250 ЕС та ана­ло­ги); про­піко­на­зо­л + про­хло­ра­з (Бам­пер Су­пер 490); про­піко­на­зо­л + те­­бу­ко­на­зо­л (Ти­тул Дуо ККР); про­піко­на­зо­л + три­а­ди­ме­фо­н (Ті Рекс); пропі­ко­на­зо­л + фен­пропіди­н (Тілт Тур­бо 575 ЕС); пропіко­на­зо­л + ци­про­ко­на­зо­л (Вір­­ту­оз); про­хло­ра­з  (Міраж); те­бу­ко­на­зо­л (Фолікур 250 ЕW, та ана­ло­ги); те­бу­ко­на­зо­л + про­хло­ра­з (Замір 400); те­бу­ко­на­зо­л + три­а­ди­ме­но­л + спірок­са­мін (Фаль­кон 460 ЕС); тіо­­­фа­нат-ме­ти­л (Топсін-М); три­а­ди­ме­фо­н (Скіф); три­а­ди­ме­фо­н + флу­т­ри­а­фо­л (Дже­ре­ло); фен­про­піди­н + епок­си­ко­на­зо­л (Ліндер Топ); флудиок­соніл, к. с. (Ре­ст­лер, 0,75 л/га); флу­т­ри­а­фо­л (Імпакт 25 SC та ана­ло­ги); флу­т­ри­а­фо­л + кар­бен­да­зи­м (Імпакт К); флу­т­ри­а­фо­л + те­бу­ко­на­зо­л (Імпакт Т); фосфіт алюмінію + фо­с­фо­ри­с­та кис­ло­та (Фи­тал); ци­про­ко­на­зо­л (Ре­к­рут); ци­про­ко­на­зо­л + про­піко­на­зо­л (Аль­то Су­пер 330 ЕС та ана­ло­ги).
Про­ти ком­плек­су хво­роб гриб­ної і бак­теріаль­ної інфекцій та для підви-щен­ня імуніте­ту рос­лин мож­на за­сто­со­ву­ва­ти біоп­ре­па­ра­ти: Агат 25-К; Бак­тофіт; Пла­но­риз БТ; Псев­до­бак­те­рин-2; Фунгістоп (три­хо­дермін), Бізар, р.

 

І. Мар­ков, про­фе­сор, НУБіП Ук­раїни     

Інтерв'ю
Останнім часом площа пустельних і непродуктивних земель в світі постійно зростає. Пустелі вже займають понад 17 млн км2 або близько 12% всієї поверхні суші. Вчені всього світу стурбовані такою
На українських полях овочевих культур вирощується значно менше, ніж зернових, але і за такої ситуації країна забезпечена смачною і вітамінною продукцією. Хоча тенденції змінюються. Так, внаслідок повномасштабної війни у 2022 році, за... Подробнее

1
0