Спецможливості
Технології

Ку­ку­руд­за в ко­рот­ко­ро­таційній сівозміні

24.02.2017
4813
Ку­ку­руд­за в ко­рот­ко­ро­таційній сівозміні фото, ілюстрація
Зер­но­ва про­дук­тивність ку­ку­руд­зи за­ли­шається до­сить низь­кою, тому що її посіви засмічені та ма­ють ви­со­ку по­тенційну за­бур’яненість

Організація та формування дрібних товаровиробників в особі фермерських господарств та вузька спеціалізація виробництва призвели до насичення сівозмін окремими групами сільськогосподарських культур і переходу їх до сівозмін коротких ротацій.

 

 

Важ­ли­вим за­вдан­ням сьо­го­ден­ня є роз­роб­ка та впро­ва­д­жен­ня ви­со­ко­про­дук­тив­них сівозмін із не­ве­ли­ким на­бо­ром куль­тур, які ко­ри­с­ту­ються не­аби­я­ким по­пи­том на рин­ку, відповіда­ють оп­ти­мальній струк­турі посівних площ та не шко­дять ро­дю­чості ґрун­ту. Еко­номічна й ви­роб­ни­ча стабільність будь-яко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го підприємства бу­де надійнішою і ви­щою за ши­ро­ко­го асор­ти­мен­ту ви­со­коліквідної то­вар­ної про­дукції, що ви­роб­ляє гос­по­дар­ст­во. Гармонізація ви­­роб­ництва рос­лин­ниць­кої про­дукції у відповідність до су­час­них за­питів рин­ку та ви­со­кий ступінь за­леж­ності ви­роб­ників від ре­зуль­татів ко­мерційної діяль­ності ста­ли при­чи­ною зву­жен­ня асор­ти­мен­ту й на­дан­ня пе­ре­ва­ги найліквіднішим куль­ту­рам.

Вра­хо­ву­ю­чи ви­со­ку вро­жайність ку­­ку­руд­зи, її кон­ку­рент­ну здатність на рин­­­­ку зер­на в Ук­раїні ос­танніми ро­ка­ми знач­но роз­ши­рю­ють­ся площі посівів цієї куль­ту­ри. Ча­ст­ка ку­ку­руд­зи в усіх рай­о­нах Сте­пу мо­же зро­ста­ти до 40–50%. У струк­турі посівів ку­ку­руд­за на зер­но не по­вин­на зай­ма­ти менш як 20–25% пло­щі. Кра­щи­ми по­пе­ред­ни­ка­ми для неї в ко­рот­ко­ро­таційних сівозмінах є зер­но­бо­бові, особ­ли­во соя, за­довільни­ми — ранні ярі зер­нові та ку­ку­руд­за. Во­на за­­довільно пе­ре­но­сить і по­вторні посіви про­тя­гом трьох-чо­ти­рь­ох років. Ре­гу­лю­ван­ня кон­цен­т­рації в сівозмінах і струк­турі посівних площ зер­но­вих і технічних куль­тур до­пу­с­кає знач­ний діапа­зон їх (33–50 — зер­нові та 25–50 — зер­но­бо­бові), який за­ле­жить від спеціалізації гос­по­дарств і дає змо­гу впро­ва­д­жу­ва­ти сівозміни з відповідним на­бо­ром куль­тур. Оп­ти­маль­ним співвідно­шен­ням між яри­ми куль­ту­ра­ми в струк­турі посівів зер­но­вих тра­диційно вва­жа­ють 1:1. Але набір і співвідно­шен­ня зер­но­вих куль­тур у сівозмінах мо­же варіюва­ти за­леж­но від спеціалізації гос­по­дар­ст­ва.

Для до­сяг­нен­ня за­зна­че­них цілей не­обхідне збільшен­ня площі бо­бо­вих куль­тур, а та­кож підви­щен­ня їхньої про­дук­тив­ності за ви­ро­щу­ван­ня у спеціалізо­ва­них ко­рот­ко­ро­таційних ку­ку­руд­зо-соєвих сіво­змінах. До­ве­де­но, що соя є однією з ос­нов­них зер­но­бо­бо­вих куль­тур, яка виз­на­чає надійний рівень ви­роб­ництва рос­лин­но­го білка. За ра­ху­нок біологічної фіксації азо­ту з повітря ця куль­ту­ра не тільки за­без­пе­чується ним на 70–80%, а ще й за­ли­шає у ґрунті до 80 кг/га цьо­го еле­мен­та, то­му є до­б­рим по­пе­ред­ни­ком.

Удо­с­ко­на­лен­ня тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи тісно пов’яза­не з поліпшен­ням гібрид­но­го скла­ду та впро­ва­д­жен­ням но­вих ефек­тив­них аг­ро­­технічних за­ходів, адап­то­ва­них до кон­крет­них умов ви­ро­щу­ван­ня. Адап­тив­на тех­но­логія має цілісно поєдну­ва­ти раціональні чин­ни­ки, що за­без­пе­чить стійкість аг­ро­це­но­зу до існу­ю­чих по­год­них умов. Такі еко­си­с­те­ми мо­жуть існу­ва­ти ли­ше за на­уко­во обґрун­то­ва­но­го до­бо­ру кра­щих по­пе­ред­ників, стабілізації вмісту ор­ганічної ре­чо­ви­ни в ґрунті за­вдя­ки ви­ко­ри­с­тан­ню побічної про­дукції, рос­лин­них ре­ш­ток як ор­га­нічних до­б­рив, раціональ­но­го спів­від­но­шен­ня між куль­ту­ра­ми, що ви­ро­щу­ють у сівозміні, оп­тимізації хімічних за­­ходів за­хи­с­ту, мінімалізації об­робітку ґрун­ту.

У більшості гос­по­дарств зер­но­ва про­дук­тивність ку­ку­руд­зи за­ли­шається до­сить низь­кою. Ос­нов­ною при­чи­ною є те, що її посіви засмічені та ма­ють ви­­со­­­ку по­тенційну за­бур’яненість. Без чітко­го виз­на­чен­ня місця її в сівозміні не­мож­ли­во за­сто­со­ву­ва­ти ком­плекс відповідних аг­ро­технічних за­ходів як без­по­се­ред­ньо на полі, так і на по­лях її по­пе­ред­ників. За пра­виль­но­го чер­гу­ван­ня куль­тур із різни­ми па­ра­ме­т­ра­ми, гли­би­ною за­ля­ган­ня ос­нов­ної ма­си ко­­ре­­не­вої си­с­те­ми, за­своєнням еле­мен­тів жив­лен­ня до­ся­гається найбільш по­вне й рівномірне ви­ко­ри­с­тан­ня по­­жив­них ре­чо­вин та за­пасів во­ло­ги.

Ос­нов­ний ре­зерв фор­му­ван­ня ви­со­ких і стабільних уро­жаїв ку­ку­руд­зи на­­ле­жить, перш за все, на­уко­во обґрун­то­ва­ним сівозмінам та си­с­темі удо­б­рен­ня. В умо­вах не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня особ­ли­ву ува­гу потрібно приділи­ти та­­ко­­му дієво­му аг­ро­технічно­му за­хо­ду, як ос­нов­ний об­робіток ґрун­ту. Він має за­­без­пе­чи­ти спри­ят­ливі умо­ви для на­ко­пи­чен­ня за­пасів про­дук­тив­ної во­ло­ги за осінньо-зи­мо­вий період та за­гор­тан­ня до­б­рив.

Під час пла­ну­ван­ня досліджень ми дійшли вис­нов­ку, що найбільш ефек­тив­­­но ця про­бле­ма мо­же бу­ти виріше­на за розміщен­ня ку­ку­руд­зи в сівозмінах ко­­­рот­кої ро­тації з соєю шля­хом за­сто­су­ван­ня ком­плек­су інте­г­ро­ва­них за­хо­дів із за­хи­с­ту рос­лин, ви­ко­ри­с­тан­ня ефек­­тив­но­го ос­нов­но­го об­робітку ґрун­ту, оп­ти­маль­них доз міне­раль­них до­б­рив.

Ме­тою на­ших досліджень бу­ло вив­чен­ня найбільш ефек­тив­них ко­рот­ко­ро­таційних сівозмін ку­ку­руд­зи з соєю та роз­роб­ка за­ходів що­до си­с­те­ми ос­­нов­­­­­но­­го об­робітку й жив­лен­ня для під­ви­щен­ня їхньої зер­но­вої про­дук­тив­нос­ті. На­уко­во-дослідну ро­бо­ту про­во­ди­ли на Ерастівській дослідній станції згідно з те­ма­тич­ни­ми пла­на­ми на­уко­вих дослід­­жень ДУ Інсти­тут зер­но­вих куль­тур НА­АН.

Об’єкт досліджень — аг­ро­це­но­зи ку­ку­руд­зи в сівозмінах ко­рот­кої ро­тації з соєю за різних доз до­б­рив та ос­нов­но­го об­робітку ґрун­ту. Дослід бу­ло за­кла­де­но на двох спо­со­бах ос­нов­но­го об­робітку ґрун­ту: оран­ка плу­гом ПЛН-5–35 на гли­би­ну 25–27 см і чи­зель­ний об­робіток за ти­пом па­ра­плау плу­гом-роз­пу­шу­ва­чем зі стійка­ми ПРН 31000 на ана­логічну гли­би­ну. За ви­ко­ри­с­тан­ня в по­пе­редні ро­ки чи­зель­них зна­рядь ПРН 31000 вста­но­ви­ли, що ці зна­ряд­дя до­б­ре роз­пу­шу­ють ґрунт май­же на рівні оран­ки й за­без­пе­чу­ють суттєве за­оща­д­жен­ня па­ли­ва (до 5–7 л/га) та ви­со­ку про­дук­тивність аг­ре­га­ту.

На­си­ченість ко­рот­ко­ро­таційних сівозмін із ку­ку­руд­зою ста­но­вить: у двопільній — 50%, трипільній — 33, чо­ти­рипільній — 25% та 50%, а соєю у двопільній — 50, трипільній 33, чо­ти­рипільній — 25 та 50% відповідно. Із ме­тою змен­шен­ня гербіцид­но­го на­ван­та­жен­ня у три- і чо­ти­рипільній сівозмінах пе­ред­ба­че­но пе­ре­ри­ван­ня чер­гу­ван­ня сої з ку­ку­руд­зою од­ним по­лем яч­ме­ню.

У су­час­них умо­вах за ви­со­кої вар­тос­ті міне­раль­них до­б­рив ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти їх потрібно раціональ­но, за­леж­но від на­яв­ності по­жив­них еле­ментів у ґрунті та по­пе­ред­ників. Вив­чен­ня си­с­те­ми удо­б­рен­ня в досліді про­во­ди­ли за схе­мою: кон­троль — без уне­сен­ня до­б­рив; ви­ко­ри­с­тан­ня підви­ще­них доз до­б­­рив відповідно до нор­ма­тив­но­го ме­­то­ду ви­т­рат по­жив­них ре­чо­вин на фор­му­ван­ня оди­ниці вро­жаю за да­ни­ми діаг­но­с­ти­ки ґрун­ту; ре­ко­мен­до­вані до­зи до­б­рив для ку­ку­руд­зи — N60Р45К30; яч­ме­ню — N40Р40К30; сої — N40Р60. До­б­ри­ва вно­си­ли во­се­ни під ос­нов­ний об­робіток. Пе­ред ним за­­роб­­­ля­ли їх у ґрунт важ­ки­ми дис­ко­ви­ми бо­ро­на­ми.

Ку­ку­руд­зу та сою висіва­ли в третій де­каді квітня. Гли­би­на за­гор­тан­ня на­­сін­ня сої дорівню­ва­ла 5–6 см, а ку­ку­руд­зи — 6–8 см. У дослідах висіва­ли гібрид ку­ку­руд­зи Со­ло­нянсь­кий 298СВ із гу­с­то­тою 45 тис./га й сорт сої Ан­нуш­ка — 500 тис./га схо­жо­го насіння.

Для бо­роть­би з бур’яна­ми за­сто­со­ву­ва­ли ком­плекс за­ходів на­сам­пе­ред аг­ро­технічних (сівозміна, си­с­те­ма ос­­нов­­но­го об­робітку ґрун­ту, до­посівні, після­с­хо­дові заходи бо­роть­би з бур’­яна­ми), а з хімічних — уно­си­ли гербіцид Хар­нес (2 л/га) під сою і ку­ку­руд­зу, а за по­тре­би — стра­хові, ре­ко­мен­до­вані для цих куль­тур.

Ре­зуль­та­ти досліджень

Ха­рак­те­ри­зу­ю­чи по­годні умо­ви за час про­ве­де­них досліджень, слід від­міти­ти, що 2008 і 2011 ро­ки бу­ли до­­сить спри­ят­ли­ви­ми що­до зво­ло­жен­ня, а інші різною мірою по­су­ш­ли­ви­ми, ли­ше 2012-й ви­я­вив­ся вкрай склад­ним за ме­­те­о­ро­логічни­ми спо­с­те­ре­жен­ня­ми. То­­­­­­­­му зга­да­ний період досліджень більш об’єктив­но ха­рак­те­ри­зує умо­ви ви­ро­щу­ван­ня цієї куль­ту­ри в зоні не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня.

Кри­терієм ефек­тив­ності роз­роб­ле­них та удо­с­ко­на­ле­них аг­ро­технічних за­­ходів ви­ро­щу­ван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур вва­жа­ють одер­жа­ний вро­жай. Умо­ви рос­ту й роз­вит­ку пев­ним чи­­­ном уп­ли­ну­ли на фор­му­ван­ня зер­но­вої про­дук­тив­ності ку­ку­руд­зи та індиві­ду­аль­ну її мор­фо­логічну струк­ту­ру. У ко­­­рот­ко­ро­таційних ку­ку­руд­зо-соєвих сівозмінах зер­но­ва про­дук­тивність ку­ку­руд­зи суттєво за­ле­жа­ла від її співвідно­шен­ня в струк­турі посівів, си­с­те­ми удо­б­рен­ня, по­пе­ред­ни­ка й мен­шою мірою —від спо­со­бу ос­нов­но­го об­робітку ґрун­ту.

За­сто­су­ван­ня міне­раль­них до­б­рив у двопільній сівозміні під ку­ку­руд­зу після оран­ки, згідно з ре­ко­мен­даціями, за­­без­­пе­чи­ло зро­с­тан­ня її вро­жаю на  7,0%, а за нор­ма­тив­ним ме­то­дом, відповідно до да­них діаг­но­с­ти­ки ґрун­ту, — на 12,2% порівня­но з кон­тро­лем. На ділян­ках, де про­во­ди­ли чи­зель­ний об­­ро­біток та ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли ре­ко­мен­до­­вані до­зи до­б­рив, у цій сівозміні зер­но­ва про­дук­тивність ку­ку­руд­зи зрос­ла на 5,6%, а під час за­сто­су­ван­ня підви­ще­них доз міне­раль­них до­б­рив за нор­ма­тив­но­го ме­то­ду, відповідно до діаг­но­с­ти­ки ґрун­ту, — на 9,2%.

Соя як кра­щий по­пе­ред­ник під ку­ку­руд­зу за­без­пе­чу­ва­ла більший збір зер­на, ніж після яч­ме­ню. Так, у трипільній сівозміні за співвідно­шен­ня ку­ку­руд­зи 33,3% — за ре­ко­мен­до­ва­но­го рівня міне­раль­но­го жив­лен­ня — уро­жайність ку­ку­руд­зи, де по­пе­ред­ни­ком бу­ла соя по оранці, зрос­ла на 3,7%, а за чи­зель­но­го об­робітку — на 5,5%. Під час уне­сен­ня до­б­рив у цій сівозміні за нор­ма­тив­ним ме­то­дом відповідно діаг­но­с­ти­ки ґрун­ту по відваль­но­му об­робітку зер­но­ва про­дук­тивність зрос­ла на 7,1%, а за чи­зель­но­го роз­пу­шен­ня — на 10,2% (табл.).

Суттєве зни­жен­ня зер­но­вої про­дук­тив­ності ку­ку­руд­зи, не­за­леж­но від спо­со­бу ос­нов­но­го об­робітку ґрун­ту, спо­с­теріга­ли в трипільній сівозміні, де по­пе­ред­ни­ком був ячмінь. Тільки вне­сені міне­ральні до­б­ри­ва де­що ком­пен­су­ва­ли, але не по­вною мірою, вплив по­пе­ред­ни­ка. Так, у цій сівозміні на ді­­лян­­ках із ви­ко­ри­с­тан­ням ре­ко­мен­до­ва­них норм до­б­рив уро­жайність ку­ку­руд­зи ста­но­ви­ла ли­ше 4,60–4,61 т/га. За­сто­су­ван­ня до­б­рив що­до нор­ма­тив­но­го ме­то­ду (за да­ни­ми ґрун­то­вої діаг­но­с­ти­ки, відповідно до ви­щез­га­да­но­го по­пе­ред­ни­ка) обу­мо­ви­ло одер­жан­ня уро­жай­ності на рівні 4,83–4,85 т/га.

У чо­ти­рипільній сівозміні, де соя в струк­турі ста­но­вить 25%, а ку­ку­руд­за 50% по оранці на пер­шо­му полі без уне­сен­ня до­б­рив сфор­му­ва­ла вро­жай 4,49 т/га, а за чи­зель­но­го роз­пу­шен­ня — 4,55 т/га. За на­си­чен­ня ку­ку­руд­зою до 50% в сівозміні у дру­го­му полі було суттєве зни­жен­ня вро­жаю. По­втор­не розміщен­ня ку­ку­руд­зи при­зве­ло до зни­жен­ня зер­но­вої її про­дук­тив­ності за чи­­зель­но­го об­робітку на 10,1 та оранці — 10,3% порівня­но з пер­шим по­лем. На на­шу дум­ку, це пов’яза­но з ви­ко­ри­с­тан­ням во­ло­ги та по­жив­них ре­чо­вин по­пе­реднім по­лем ку­ку­руд­зи, що обу­мо­ви­ло за­галь­не зни­жен­ня про­дук­тив­ності цієї куль­ту­ри. Ви­ко­ри­с­тан­ня міне­раль­них до­б­рив де­що ком­пен­су­ва­ло не­га­тив­ний уп­лив по­втор­но­го розміщен­ня ку­ку­руд­зи. Так, ви­ко­ри­с­тан­ня ре­ко­мен­до­ва­них доз вне­сен­ня за по­втор­но­го розміщен­ня ку­ку­руд­зи в цій сівозміні за чи­зель­но­го об­робітку при­зве­ло до зни­жен­ня вро­жай­ності на 5,5%, а по оранці — до 7,3% порівня­но з пер­шим по­лем ку­ку­руд­зи. За­сто­су­ван­ня міне­раль­них до­б­рив за нор­ма­тив­ним ме­то­дом ви­т­рат по­жив­них ре­чо­вин на фор­му­ван­ня оди­ниці вро­жаю та відповідно діаг­но­с­ти­ки ґрун­ту за­­без­пе­чи­ло зро­с­тан­ня вро­жай­ності ку­­ку­руд­зи і ско­ро­ти­ло не­га­тив­ний вплив по­втор­но­го її розміщен­ня до 6,2–6,5%.

Ха­рак­те­ри­зу­ю­чи чо­ти­рипільну сі­во­зміну з на­си­чен­ням сої до 50% у струк­турі посівної площі слід зазна­чи­ти, що зер­но­ва про­дук­тивність ку­ку­руд­зи, як по оранці, так і за чи­зель­но­го об­робітку з ви­ко­ри­с­тан­ням міне­раль­них до­б­рив, бу­ла най­ви­щою порівня­но з інши­ми сі­возміна­ми. Так, під час за­сто­су­ван­ня міне­раль­них до­б­рив за нор­ма­тив­ним ме­то­дом та діаг­но­с­ти­кою ґрун­ту бу­ло одер­жа­но най­вищі по­каз­ни­ки вро­жаю зер­на ку­ку­руд­зи (5,04–5,05 т/га). Де­що мен­ший уро­жай зер­на сфор­му­ва­ли аг­­ро­­­це­но­зи ку­ку­руд­зи за вне­сен­ня ре­ко­мен­до­ва­них доз до­б­рив за чи­зель­но­го об­робітку 4,80 т/га, а по оранці — 4,95 т/га. За одер­жа­ни­ми в дослідах уза­галь­не­ни­ми да­ни­ми бу­ло вста­нов­ле­но, що збільшен­ня нор­ми вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив відповідно нор­ма­тив­но­го ме­то­ду та за діаг­но­с­ти­ки ґрун­ту за­без­пе­чу­ва­ло зро­с­тан­ня про­дук­тив­ності ку­­ку­­руд­зи в сівозмінах ко­рот­кої ро­тації, про­те з еко­номічної точ­ки зо­ру не зав­жди бу­ло ефек­тив­ним че­рез не­значний рівень зро­с­тан­ня вро­жаю та ви­сокі ви­т­ра­ти на вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив. За ви­сокої вар­тості міне­раль­них до­б­рив ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти їх слід раціональ­но, за­­­­леж­но від на­яв­ності по­жив­них еле­мен­­тів у ґрунті та з ура­ху­ван­ням кра­щих по­пе­ред­ників. 

Висновки

За різних по­год­них умов північної зо­ни Сте­пу най­кра­щий уро­жай фор­му­ва­ли посіви ку­ку­руд­зи в сіво­змінах ко­рот­кої ро­тації з ви­ко­ри­с­тан­ням сої як по­пе­ред­ни­ка під час за­сто­су­ван­ня до­б­рив за нор­ма­тив­ним ме­то­дом, відповідно до да­них діаг­но­с­ти­ки ґрун­ту. Для збе­ре­жен­ня ба­лан­су по­жив­них ре­чо­вин у ґрунті та еко­номічної доцільності пер­спек­тив­ним є ви­ко­ри­с­тан­ня ре­ко­мен­до­ва­них доз міне­раль­них до­б­рив на тлі чи­зель­но­го гли­бо­ко­го об­робітку з ефек­тив­ною си­с­те­мою за­хи­с­ту від бур’янів.

С. Ар­те­мен­ко, канд. с.-г. на­ук, ДУ Інсти­тут зер­но­вих куль­тур НА­АН Ук­раїни

 

Інформація для цитування

Ку­ку­руд­за в ко­рот­ко­ро­таційній сівозміні / С. Ар­те­мен­ко // Пропозиція. — 2017. — № 1. — С. 82-87

Інтерв'ю
заступник директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Віктор Швартау
Щойно збирання озимини повністю завершилося, сайт «Пропозиція» звернувся до заступника директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктора біологічних наук, професора, член-кореспондента НАН України... Подробнее
Рейдерство – стихійний термін, що дослівно означає «недружнє захоплення активів». В аграрній сфері найчастіше використовуються підроблені документи, а часто — в купі із тупою грубою силою. Чому рейдерство набуло такого поширення в Україні... Подробнее

1
0