Спецможливості
Технології

Ку­ку­руд­за в ко­рот­ко­ро­таційній сівозміні

24.02.2017
5442
Ку­ку­руд­за в ко­рот­ко­ро­таційній сівозміні фото, ілюстрація
Зер­но­ва про­дук­тивність ку­ку­руд­зи за­ли­шається до­сить низь­кою, тому що її посіви засмічені та ма­ють ви­со­ку по­тенційну за­бур’яненість

Організація та формування дрібних товаровиробників в особі фермерських господарств та вузька спеціалізація виробництва призвели до насичення сівозмін окремими групами сільськогосподарських культур і переходу їх до сівозмін коротких ротацій.

 

 

Важ­ли­вим за­вдан­ням сьо­го­ден­ня є роз­роб­ка та впро­ва­д­жен­ня ви­со­ко­про­дук­тив­них сівозмін із не­ве­ли­ким на­бо­ром куль­тур, які ко­ри­с­ту­ються не­аби­я­ким по­пи­том на рин­ку, відповіда­ють оп­ти­мальній струк­турі посівних площ та не шко­дять ро­дю­чості ґрун­ту. Еко­номічна й ви­роб­ни­ча стабільність будь-яко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го підприємства бу­де надійнішою і ви­щою за ши­ро­ко­го асор­ти­мен­ту ви­со­коліквідної то­вар­ної про­дукції, що ви­роб­ляє гос­по­дар­ст­во. Гармонізація ви­­роб­ництва рос­лин­ниць­кої про­дукції у відповідність до су­час­них за­питів рин­ку та ви­со­кий ступінь за­леж­ності ви­роб­ників від ре­зуль­татів ко­мерційної діяль­ності ста­ли при­чи­ною зву­жен­ня асор­ти­мен­ту й на­дан­ня пе­ре­ва­ги найліквіднішим куль­ту­рам.

Вра­хо­ву­ю­чи ви­со­ку вро­жайність ку­­ку­руд­зи, її кон­ку­рент­ну здатність на рин­­­­ку зер­на в Ук­раїні ос­танніми ро­ка­ми знач­но роз­ши­рю­ють­ся площі посівів цієї куль­ту­ри. Ча­ст­ка ку­ку­руд­зи в усіх рай­о­нах Сте­пу мо­же зро­ста­ти до 40–50%. У струк­турі посівів ку­ку­руд­за на зер­но не по­вин­на зай­ма­ти менш як 20–25% пло­щі. Кра­щи­ми по­пе­ред­ни­ка­ми для неї в ко­рот­ко­ро­таційних сівозмінах є зер­но­бо­бові, особ­ли­во соя, за­довільни­ми — ранні ярі зер­нові та ку­ку­руд­за. Во­на за­­довільно пе­ре­но­сить і по­вторні посіви про­тя­гом трьох-чо­ти­рь­ох років. Ре­гу­лю­ван­ня кон­цен­т­рації в сівозмінах і струк­турі посівних площ зер­но­вих і технічних куль­тур до­пу­с­кає знач­ний діапа­зон їх (33–50 — зер­нові та 25–50 — зер­но­бо­бові), який за­ле­жить від спеціалізації гос­по­дарств і дає змо­гу впро­ва­д­жу­ва­ти сівозміни з відповідним на­бо­ром куль­тур. Оп­ти­маль­ним співвідно­шен­ням між яри­ми куль­ту­ра­ми в струк­турі посівів зер­но­вих тра­диційно вва­жа­ють 1:1. Але набір і співвідно­шен­ня зер­но­вих куль­тур у сівозмінах мо­же варіюва­ти за­леж­но від спеціалізації гос­по­дар­ст­ва.

Для до­сяг­нен­ня за­зна­че­них цілей не­обхідне збільшен­ня площі бо­бо­вих куль­тур, а та­кож підви­щен­ня їхньої про­дук­тив­ності за ви­ро­щу­ван­ня у спеціалізо­ва­них ко­рот­ко­ро­таційних ку­ку­руд­зо-соєвих сіво­змінах. До­ве­де­но, що соя є однією з ос­нов­них зер­но­бо­бо­вих куль­тур, яка виз­на­чає надійний рівень ви­роб­ництва рос­лин­но­го білка. За ра­ху­нок біологічної фіксації азо­ту з повітря ця куль­ту­ра не тільки за­без­пе­чується ним на 70–80%, а ще й за­ли­шає у ґрунті до 80 кг/га цьо­го еле­мен­та, то­му є до­б­рим по­пе­ред­ни­ком.

Удо­с­ко­на­лен­ня тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи тісно пов’яза­не з поліпшен­ням гібрид­но­го скла­ду та впро­ва­д­жен­ням но­вих ефек­тив­них аг­ро­­технічних за­ходів, адап­то­ва­них до кон­крет­них умов ви­ро­щу­ван­ня. Адап­тив­на тех­но­логія має цілісно поєдну­ва­ти раціональні чин­ни­ки, що за­без­пе­чить стійкість аг­ро­це­но­зу до існу­ю­чих по­год­них умов. Такі еко­си­с­те­ми мо­жуть існу­ва­ти ли­ше за на­уко­во обґрун­то­ва­но­го до­бо­ру кра­щих по­пе­ред­ників, стабілізації вмісту ор­ганічної ре­чо­ви­ни в ґрунті за­вдя­ки ви­ко­ри­с­тан­ню побічної про­дукції, рос­лин­них ре­ш­ток як ор­га­нічних до­б­рив, раціональ­но­го спів­від­но­шен­ня між куль­ту­ра­ми, що ви­ро­щу­ють у сівозміні, оп­тимізації хімічних за­­ходів за­хи­с­ту, мінімалізації об­робітку ґрун­ту.

У більшості гос­по­дарств зер­но­ва про­дук­тивність ку­ку­руд­зи за­ли­шається до­сить низь­кою. Ос­нов­ною при­чи­ною є те, що її посіви засмічені та ма­ють ви­­со­­­ку по­тенційну за­бур’яненість. Без чітко­го виз­на­чен­ня місця її в сівозміні не­мож­ли­во за­сто­со­ву­ва­ти ком­плекс відповідних аг­ро­технічних за­ходів як без­по­се­ред­ньо на полі, так і на по­лях її по­пе­ред­ників. За пра­виль­но­го чер­гу­ван­ня куль­тур із різни­ми па­ра­ме­т­ра­ми, гли­би­ною за­ля­ган­ня ос­нов­ної ма­си ко­­ре­­не­вої си­с­те­ми, за­своєнням еле­мен­тів жив­лен­ня до­ся­гається найбільш по­вне й рівномірне ви­ко­ри­с­тан­ня по­­жив­них ре­чо­вин та за­пасів во­ло­ги.

Ос­нов­ний ре­зерв фор­му­ван­ня ви­со­ких і стабільних уро­жаїв ку­ку­руд­зи на­­ле­жить, перш за все, на­уко­во обґрун­то­ва­ним сівозмінам та си­с­темі удо­б­рен­ня. В умо­вах не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня особ­ли­ву ува­гу потрібно приділи­ти та­­ко­­му дієво­му аг­ро­технічно­му за­хо­ду, як ос­нов­ний об­робіток ґрун­ту. Він має за­­без­пе­чи­ти спри­ят­ливі умо­ви для на­ко­пи­чен­ня за­пасів про­дук­тив­ної во­ло­ги за осінньо-зи­мо­вий період та за­гор­тан­ня до­б­рив.

Під час пла­ну­ван­ня досліджень ми дійшли вис­нов­ку, що найбільш ефек­тив­­­но ця про­бле­ма мо­же бу­ти виріше­на за розміщен­ня ку­ку­руд­зи в сівозмінах ко­­­рот­кої ро­тації з соєю шля­хом за­сто­су­ван­ня ком­плек­су інте­г­ро­ва­них за­хо­дів із за­хи­с­ту рос­лин, ви­ко­ри­с­тан­ня ефек­­тив­но­го ос­нов­но­го об­робітку ґрун­ту, оп­ти­маль­них доз міне­раль­них до­б­рив.

Ме­тою на­ших досліджень бу­ло вив­чен­ня найбільш ефек­тив­них ко­рот­ко­ро­таційних сівозмін ку­ку­руд­зи з соєю та роз­роб­ка за­ходів що­до си­с­те­ми ос­­нов­­­­­но­­го об­робітку й жив­лен­ня для під­ви­щен­ня їхньої зер­но­вої про­дук­тив­нос­ті. На­уко­во-дослідну ро­бо­ту про­во­ди­ли на Ерастівській дослідній станції згідно з те­ма­тич­ни­ми пла­на­ми на­уко­вих дослід­­жень ДУ Інсти­тут зер­но­вих куль­тур НА­АН.

Об’єкт досліджень — аг­ро­це­но­зи ку­ку­руд­зи в сівозмінах ко­рот­кої ро­тації з соєю за різних доз до­б­рив та ос­нов­но­го об­робітку ґрун­ту. Дослід бу­ло за­кла­де­но на двох спо­со­бах ос­нов­но­го об­робітку ґрун­ту: оран­ка плу­гом ПЛН-5–35 на гли­би­ну 25–27 см і чи­зель­ний об­робіток за ти­пом па­ра­плау плу­гом-роз­пу­шу­ва­чем зі стійка­ми ПРН 31000 на ана­логічну гли­би­ну. За ви­ко­ри­с­тан­ня в по­пе­редні ро­ки чи­зель­них зна­рядь ПРН 31000 вста­но­ви­ли, що ці зна­ряд­дя до­б­ре роз­пу­шу­ють ґрунт май­же на рівні оран­ки й за­без­пе­чу­ють суттєве за­оща­д­жен­ня па­ли­ва (до 5–7 л/га) та ви­со­ку про­дук­тивність аг­ре­га­ту.

На­си­ченість ко­рот­ко­ро­таційних сівозмін із ку­ку­руд­зою ста­но­вить: у двопільній — 50%, трипільній — 33, чо­ти­рипільній — 25% та 50%, а соєю у двопільній — 50, трипільній 33, чо­ти­рипільній — 25 та 50% відповідно. Із ме­тою змен­шен­ня гербіцид­но­го на­ван­та­жен­ня у три- і чо­ти­рипільній сівозмінах пе­ред­ба­че­но пе­ре­ри­ван­ня чер­гу­ван­ня сої з ку­ку­руд­зою од­ним по­лем яч­ме­ню.

У су­час­них умо­вах за ви­со­кої вар­тос­ті міне­раль­них до­б­рив ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти їх потрібно раціональ­но, за­леж­но від на­яв­ності по­жив­них еле­ментів у ґрунті та по­пе­ред­ників. Вив­чен­ня си­с­те­ми удо­б­рен­ня в досліді про­во­ди­ли за схе­мою: кон­троль — без уне­сен­ня до­б­рив; ви­ко­ри­с­тан­ня підви­ще­них доз до­б­­рив відповідно до нор­ма­тив­но­го ме­­то­ду ви­т­рат по­жив­них ре­чо­вин на фор­му­ван­ня оди­ниці вро­жаю за да­ни­ми діаг­но­с­ти­ки ґрун­ту; ре­ко­мен­до­вані до­зи до­б­рив для ку­ку­руд­зи — N60Р45К30; яч­ме­ню — N40Р40К30; сої — N40Р60. До­б­ри­ва вно­си­ли во­се­ни під ос­нов­ний об­робіток. Пе­ред ним за­­роб­­­ля­ли їх у ґрунт важ­ки­ми дис­ко­ви­ми бо­ро­на­ми.

Ку­ку­руд­зу та сою висіва­ли в третій де­каді квітня. Гли­би­на за­гор­тан­ня на­­сін­ня сої дорівню­ва­ла 5–6 см, а ку­ку­руд­зи — 6–8 см. У дослідах висіва­ли гібрид ку­ку­руд­зи Со­ло­нянсь­кий 298СВ із гу­с­то­тою 45 тис./га й сорт сої Ан­нуш­ка — 500 тис./га схо­жо­го насіння.

Для бо­роть­би з бур’яна­ми за­сто­со­ву­ва­ли ком­плекс за­ходів на­сам­пе­ред аг­ро­технічних (сівозміна, си­с­те­ма ос­­нов­­но­го об­робітку ґрун­ту, до­посівні, після­с­хо­дові заходи бо­роть­би з бур’­яна­ми), а з хімічних — уно­си­ли гербіцид Хар­нес (2 л/га) під сою і ку­ку­руд­зу, а за по­тре­би — стра­хові, ре­ко­мен­до­вані для цих куль­тур.

Ре­зуль­та­ти досліджень

Ха­рак­те­ри­зу­ю­чи по­годні умо­ви за час про­ве­де­них досліджень, слід від­міти­ти, що 2008 і 2011 ро­ки бу­ли до­­сить спри­ят­ли­ви­ми що­до зво­ло­жен­ня, а інші різною мірою по­су­ш­ли­ви­ми, ли­ше 2012-й ви­я­вив­ся вкрай склад­ним за ме­­те­о­ро­логічни­ми спо­с­те­ре­жен­ня­ми. То­­­­­­­­му зга­да­ний період досліджень більш об’єктив­но ха­рак­те­ри­зує умо­ви ви­ро­щу­ван­ня цієї куль­ту­ри в зоні не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня.

Кри­терієм ефек­тив­ності роз­роб­ле­них та удо­с­ко­на­ле­них аг­ро­технічних за­­ходів ви­ро­щу­ван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур вва­жа­ють одер­жа­ний вро­жай. Умо­ви рос­ту й роз­вит­ку пев­ним чи­­­ном уп­ли­ну­ли на фор­му­ван­ня зер­но­вої про­дук­тив­ності ку­ку­руд­зи та індиві­ду­аль­ну її мор­фо­логічну струк­ту­ру. У ко­­­рот­ко­ро­таційних ку­ку­руд­зо-соєвих сівозмінах зер­но­ва про­дук­тивність ку­ку­руд­зи суттєво за­ле­жа­ла від її співвідно­шен­ня в струк­турі посівів, си­с­те­ми удо­б­рен­ня, по­пе­ред­ни­ка й мен­шою мірою —від спо­со­бу ос­нов­но­го об­робітку ґрун­ту.

За­сто­су­ван­ня міне­раль­них до­б­рив у двопільній сівозміні під ку­ку­руд­зу після оран­ки, згідно з ре­ко­мен­даціями, за­­без­­пе­чи­ло зро­с­тан­ня її вро­жаю на  7,0%, а за нор­ма­тив­ним ме­то­дом, відповідно до да­них діаг­но­с­ти­ки ґрун­ту, — на 12,2% порівня­но з кон­тро­лем. На ділян­ках, де про­во­ди­ли чи­зель­ний об­­ро­біток та ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли ре­ко­мен­до­­вані до­зи до­б­рив, у цій сівозміні зер­но­ва про­дук­тивність ку­ку­руд­зи зрос­ла на 5,6%, а під час за­сто­су­ван­ня підви­ще­них доз міне­раль­них до­б­рив за нор­ма­тив­но­го ме­то­ду, відповідно до діаг­но­с­ти­ки ґрун­ту, — на 9,2%.

Соя як кра­щий по­пе­ред­ник під ку­ку­руд­зу за­без­пе­чу­ва­ла більший збір зер­на, ніж після яч­ме­ню. Так, у трипільній сівозміні за співвідно­шен­ня ку­ку­руд­зи 33,3% — за ре­ко­мен­до­ва­но­го рівня міне­раль­но­го жив­лен­ня — уро­жайність ку­ку­руд­зи, де по­пе­ред­ни­ком бу­ла соя по оранці, зрос­ла на 3,7%, а за чи­зель­но­го об­робітку — на 5,5%. Під час уне­сен­ня до­б­рив у цій сівозміні за нор­ма­тив­ним ме­то­дом відповідно діаг­но­с­ти­ки ґрун­ту по відваль­но­му об­робітку зер­но­ва про­дук­тивність зрос­ла на 7,1%, а за чи­зель­но­го роз­пу­шен­ня — на 10,2% (табл.).

Суттєве зни­жен­ня зер­но­вої про­дук­тив­ності ку­ку­руд­зи, не­за­леж­но від спо­со­бу ос­нов­но­го об­робітку ґрун­ту, спо­с­теріга­ли в трипільній сівозміні, де по­пе­ред­ни­ком був ячмінь. Тільки вне­сені міне­ральні до­б­ри­ва де­що ком­пен­су­ва­ли, але не по­вною мірою, вплив по­пе­ред­ни­ка. Так, у цій сівозміні на ді­­лян­­ках із ви­ко­ри­с­тан­ням ре­ко­мен­до­ва­них норм до­б­рив уро­жайність ку­ку­руд­зи ста­но­ви­ла ли­ше 4,60–4,61 т/га. За­сто­су­ван­ня до­б­рив що­до нор­ма­тив­но­го ме­то­ду (за да­ни­ми ґрун­то­вої діаг­но­с­ти­ки, відповідно до ви­щез­га­да­но­го по­пе­ред­ни­ка) обу­мо­ви­ло одер­жан­ня уро­жай­ності на рівні 4,83–4,85 т/га.

У чо­ти­рипільній сівозміні, де соя в струк­турі ста­но­вить 25%, а ку­ку­руд­за 50% по оранці на пер­шо­му полі без уне­сен­ня до­б­рив сфор­му­ва­ла вро­жай 4,49 т/га, а за чи­зель­но­го роз­пу­шен­ня — 4,55 т/га. За на­си­чен­ня ку­ку­руд­зою до 50% в сівозміні у дру­го­му полі було суттєве зни­жен­ня вро­жаю. По­втор­не розміщен­ня ку­ку­руд­зи при­зве­ло до зни­жен­ня зер­но­вої її про­дук­тив­ності за чи­­зель­но­го об­робітку на 10,1 та оранці — 10,3% порівня­но з пер­шим по­лем. На на­шу дум­ку, це пов’яза­но з ви­ко­ри­с­тан­ням во­ло­ги та по­жив­них ре­чо­вин по­пе­реднім по­лем ку­ку­руд­зи, що обу­мо­ви­ло за­галь­не зни­жен­ня про­дук­тив­ності цієї куль­ту­ри. Ви­ко­ри­с­тан­ня міне­раль­них до­б­рив де­що ком­пен­су­ва­ло не­га­тив­ний уп­лив по­втор­но­го розміщен­ня ку­ку­руд­зи. Так, ви­ко­ри­с­тан­ня ре­ко­мен­до­ва­них доз вне­сен­ня за по­втор­но­го розміщен­ня ку­ку­руд­зи в цій сівозміні за чи­зель­но­го об­робітку при­зве­ло до зни­жен­ня вро­жай­ності на 5,5%, а по оранці — до 7,3% порівня­но з пер­шим по­лем ку­ку­руд­зи. За­сто­су­ван­ня міне­раль­них до­б­рив за нор­ма­тив­ним ме­то­дом ви­т­рат по­жив­них ре­чо­вин на фор­му­ван­ня оди­ниці вро­жаю та відповідно діаг­но­с­ти­ки ґрун­ту за­­без­пе­чи­ло зро­с­тан­ня вро­жай­ності ку­­ку­руд­зи і ско­ро­ти­ло не­га­тив­ний вплив по­втор­но­го її розміщен­ня до 6,2–6,5%.

Ха­рак­те­ри­зу­ю­чи чо­ти­рипільну сі­во­зміну з на­си­чен­ням сої до 50% у струк­турі посівної площі слід зазна­чи­ти, що зер­но­ва про­дук­тивність ку­ку­руд­зи, як по оранці, так і за чи­зель­но­го об­робітку з ви­ко­ри­с­тан­ням міне­раль­них до­б­рив, бу­ла най­ви­щою порівня­но з інши­ми сі­возміна­ми. Так, під час за­сто­су­ван­ня міне­раль­них до­б­рив за нор­ма­тив­ним ме­то­дом та діаг­но­с­ти­кою ґрун­ту бу­ло одер­жа­но най­вищі по­каз­ни­ки вро­жаю зер­на ку­ку­руд­зи (5,04–5,05 т/га). Де­що мен­ший уро­жай зер­на сфор­му­ва­ли аг­­ро­­­це­но­зи ку­ку­руд­зи за вне­сен­ня ре­ко­мен­до­ва­них доз до­б­рив за чи­зель­но­го об­робітку 4,80 т/га, а по оранці — 4,95 т/га. За одер­жа­ни­ми в дослідах уза­галь­не­ни­ми да­ни­ми бу­ло вста­нов­ле­но, що збільшен­ня нор­ми вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив відповідно нор­ма­тив­но­го ме­то­ду та за діаг­но­с­ти­ки ґрун­ту за­без­пе­чу­ва­ло зро­с­тан­ня про­дук­тив­ності ку­­ку­­руд­зи в сівозмінах ко­рот­кої ро­тації, про­те з еко­номічної точ­ки зо­ру не зав­жди бу­ло ефек­тив­ним че­рез не­значний рівень зро­с­тан­ня вро­жаю та ви­сокі ви­т­ра­ти на вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив. За ви­сокої вар­тості міне­раль­них до­б­рив ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти їх слід раціональ­но, за­­­­леж­но від на­яв­ності по­жив­них еле­мен­­тів у ґрунті та з ура­ху­ван­ням кра­щих по­пе­ред­ників. 

Висновки

За різних по­год­них умов північної зо­ни Сте­пу най­кра­щий уро­жай фор­му­ва­ли посіви ку­ку­руд­зи в сіво­змінах ко­рот­кої ро­тації з ви­ко­ри­с­тан­ням сої як по­пе­ред­ни­ка під час за­сто­су­ван­ня до­б­рив за нор­ма­тив­ним ме­то­дом, відповідно до да­них діаг­но­с­ти­ки ґрун­ту. Для збе­ре­жен­ня ба­лан­су по­жив­них ре­чо­вин у ґрунті та еко­номічної доцільності пер­спек­тив­ним є ви­ко­ри­с­тан­ня ре­ко­мен­до­ва­них доз міне­раль­них до­б­рив на тлі чи­зель­но­го гли­бо­ко­го об­робітку з ефек­тив­ною си­с­те­мою за­хи­с­ту від бур’янів.

С. Ар­те­мен­ко, канд. с.-г. на­ук, ДУ Інсти­тут зер­но­вих куль­тур НА­АН Ук­раїни

 

Інформація для цитування

Ку­ку­руд­за в ко­рот­ко­ро­таційній сівозміні / С. Ар­те­мен­ко // Пропозиція. — 2017. — № 1. — С. 82-87

Інтерв'ю
Восени 2018-го гіпермаркет «Ашан Україна» запускає проект «Фермерські товари» - на полицях магазинів будуть продаватися продукти, поставлені безпосередньо українськими фермерами. Про те, як
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із

1
0